Опис виховної системи 5-в класу «Ціннісне ставлення особистості до людини, сім’ї, родини та Батьківщини» зош І-ІІІ ступеня №10 м. Ковеля



Скачати 130.52 Kb.
Дата конвертації02.04.2016
Розмір130.52 Kb.
Опис виховної системи 5-В класу

«Ціннісне ставлення особистості до людини, сім’ї, родини та Батьківщини»

ЗОШ І-ІІІ ступеня № 10 м. Ковеля


«Ціннісне ставлення особистості до людини, сім’ї, родини

та Батьківщини»


Компоненти структури




орієнтаційно-цільовий компонент

(стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання; етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)



Серед напрямків виховної роботи сьогодні найбільш актуальними є патріотичне та громадянське виховання як такі, що відповідають нагальним вимогам і викликам часу, а також закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що опирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності та формування здорового способу життя.

Найважливішим пріоритетом системи національно-патріотичного виховання, є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Варто зазначити, чи не одним з найбільш пріоритетних напрямків виховної роботи класу, поряд з формуванням позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, правовим та морально-етичним напрямками виховної роботи, я вважаю національно-патріотичне виховання. Саме тому, ставши класним керівником 5-В класу, ставлю перед собою мету: виховати учнів як високоморальних особистостей, які плекатимуть українські традиції, духовні цінності, володітимуть відповідними знаннями, вміннями та навичками, матимуть здатність реалізувати свій творчий потенціал в умовах сучасного суспільства та сповідуватимуть європейські цінності.

У даній виховній системі умовно виділяю три етапи розвитку класного колективу:



І етап - етап становлення учнівського колективу, як цілісного організму.

ІІ етап - стабільного розвитку у формуванні колективу. Характеризується бурхливим розвитком учнівського колективу, розвитком міжособистісного спілкування. Цей етап характерний своїм яскраво вираженим процесом масового виховання особистості через колектив, саме на цьому етапі формуються традиції класу.

ІІІ етап - завершальний. Класний колектив переходить в новий якісний стан: він все частіше виступає як єдине ціле, як співдружність дітей і дорослих, об'єднаних загальною, глибоко усвідомлюваною метою, загальною діяльністю, відносинами творчої співдружності і колективною відповідальністю.

Своїм основним завданням вважаю достукатись до кожного дитячого серця; виховати в своїх учнях загальнолюдські моральні якості; залучити їх до вивчення національних традицій, звичаїв та обрядів, сприяти бажанню вчитись та працювати задля розвитку держави.

Діяльність класного керівника намагаюсь будувати на засадах сучасної педагогіки, враховуючи та удосконалюючи відомі ідеї, теорії й методики. За допомогою вивчення та творчого переосмислення педагогічної спадщини В.Сухомлинського, С. Русової, К. Ушинського, Я.А. Коменського та багатьох інших, прагну виробити власний педагогічний стиль, центральним стрижнем якого є співпраця класного керівника, учнів класу, батьківської громадськості у напрямку формування ціннісного ставлення особистості, виховання в неї любові до своєї землі, малої та великої Батьківщини, рідної мови; поваги до історичного минулого та формування національної самосвідомості. Видатний педагог В.О. Сухомлинський писав, що громадянська активність та патріотизм – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. Громадянська активність, патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів, як єдність думки і діла дуже складно пов’язана з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею.

Роботу класного керівника будую на засадах педагогіки співробітництва, яка в моєму розумінні, передбачає відверте, довірливе спілкування учнів з дорослими в школі та в сім’ї, повагу до особистості, індивідуальний підхід, співтворчість та співпрацю учнів, учителів, батьків. Для цього необхідно встановити контакт з класом, варто пам’ятати, що учні спочатку спостерігають за ставленням до них класного керівника, його переконаннями, позицією, поведінкою, особистим прикладом справедливості, що й стає основою довіри.

З метою досягнення мети виховної системи класу та реалізації поставлених завдань, я визначила для себе основні цілі виховання:


  • сформувати дружній дієздатний класний колектив з чітко визначеною громадянською позицією;

  • прищепити учням потребу у формуванні здорового способу життя та відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих;

  • розвинути у вихованців загальнолюдські моральні якості: людяність, доброту, чесність, правдивість, ввічливість, повагу до людей, любов до праці;

  • сформувати творчу, освічену, високоморальну, національно свідому, компетентну особистість з чітко визначеною громадянською позицією, здатну до самореалізації на підставі національних та європейських цінностей.

-гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент

(досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)



Виховання ціннісних ставлень у своїх учнів планую здійснювати за чітко розробленою системою: через навчальні предмети, під час проведення класних та виховних годин, заходів, у позаурочний час, під час навчальних екскурсій, подорожей, а також через плідну взаємодію з батьківською громадськістю.

І. Виховання під час навчального процесу.

Переконана, що системному вихованню в учнівської молоді національної самосвідомості, цілеспрямованому налаштуванню на осмислення моральних та культурних цінностей, історичної спадщини, загальноприйнятої системи вчинків, мотивованих любов’ю, вірою, та усвідомленням відповідальності, значною мірою, сприяє освітнє середовище дитини, в якому вона перебуває. Саме тому реалізацію виховних впливів на розвиток особистості учня варто здійснювати, перш за все, засобами навчальних предметів, таких як: українська мова та література, математика, природознавство, іноземні мови, історія, зарубіжна література, музика, тощо). Це сприяє системному та безперервному формуванню свідомості учнівської молоді.

Відповідно до моделі виховної системи класу розвиток фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я, забезпечення умов збереження здоров’я і функціональних можливостей організму, шляхом розвитку фізичних здібностей учнів відбувається переважно на уроках фізичної культури та під час роботи у спортивних секціях.

Переважна більшість учнів класу приймають участь у шкільних та міських спортивних змаганнях, відвідують спортивні секції, гуртки сучасного та бального танцю, є переможцями змагань обласного, регіонального та міжнародного рівнів.



ІІ. Виховання на класних годинах.

Під час проведення класних та виховних годин прагну зосереджувати увагу на розвитку в учнів уміння працювати в групі та колективі, розвитку толерантного ставлення один до одного, вміння вислухати та висловити власну думку. Це сприяє вихованню в учнів поваги до людей та їх праці, розвиває креативність, ерудованість, національну та правову свідомість. З цією метою в класі було проведено наступні заходи: виховні години «Доброта у серці кожного», «Навчання – це праця і благо, і обов’язок», «Наповніть серця добротою та милосердям», заняття з елементами тренінгу «Дружній колектив! Який він?», година класного керівника «Я – громадянин України!», перший урок «Ми – нація єдина – твої ми діти, Україно!». До вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років заплановано проведення класної години «Схилімо голови в скорботі…» та загальношкільний захід «Уклонімось низько до землі тим, хто в серці буде вічно жити» (пам’яті Небесної Сотні).



ІІІ. Виховна робота в позаурочний час.

Здатність до активної діяльності, бережливе ставлення до природи, уміння оцінювати власні вчинки та вчинки інших, вирішувати життєві ситуації, вироблення навичок суспільно корисної праці, національної та громадянської активності – це сфера позакласної діяльності.

Варто зазначити, що, починаючи з навчання у початковій школі, учні класу є активними учасниками шкільного осередку «Екологічна варта» (керівник Гущук Л.Я.), де приймають участь у підготовці екологічних проектів, активні у проведенні заходів екологічного спрямування.

15 учнів 5-В класу є дійсними членами Шкільного Європейського Клубу «Юні країнознавці» (керівник Андріюк І.Я.), мета якого - виховати свідомих громадян України із розумінням європейських та загальнолюдських цінностей; поширити інформацію про культуру, історію та традиції країн Європейського Союзу; встановити дружні стосунки з однолітками з інших країн. З цією метою, нами запроваджено реалізацію проектів «Ковель – відоме та невідоме» і «Міста-партнери Ковеля», де учні приймають активну участь: збирають інформацію про рідний край, а також звичаї, традиції, побут європейських міст-партнерів Ковеля.

Під час навчання у початковій школі учні 5-В класу не були байдужими до людського горя: активно долучалися до збору коштів та продуктів харчування для учасників АТО, до збору художньої літератури та іграшок дітей з фізичними вадами, саме тому свою діяльність класного керівника у майбутньому планую таким чином, щоб не загубити в дитячих душах тієї іскорки доброти і співпереживання до долі інших, яку запалила вчителька початкових класів, залучити учнів до реалізації загальношкільного благодійного проекту «Твори добро», з цією метою проводжу з вихованцями години спілкування та круглі столи відповідного спрямування.

ІV. Виховання через взаємодію з батьківською громадськістю.

Я глибоко переконана, що ціннісне ставлення до людей, сім'ї, родини, потребу в сімейному спілкуванні, турботу про духовне здоров’я можна виховати лише через плідну взаємодію з батьками. Для реалізації даного етапу системи в перспективі планую проведення родинного свята «З родини йде життя людини», спільного проекту учнів та батьків «Календарно-обрядові свята нашого роду», рольову гру «Ми і наші діти», учнівсько-батьківських туристичних походів та екскурсій, спільних круглих столів. Співробітництво з батьками є основною умовою створення сприятливого середовища для духовного та творчого розвитку учнівської особистості, оскільки у певних сім’ях відчувається потреба у відвертому спілкуванні та взаєморозумінні.



організаційно-педагогічний компонент

(педагогічні умови ефективності виховного процесу)




Основними педагогічними умовами ефективності виховного процесу у своєму класі вважаю:

  • забезпечення доброзичливих довірливих стосунків між педагогом і вихованцями;

  • високий рівень педагогічної культури учителя;

  • врахування детермінант виховання (спадковості, здоров’я дитини, умов та стосунків у сім’ї, впливу класного колективу на окремого учня);

  • здійснення особистісно орієнтованого підходу в діяльності класного керівника;

  • дотримання принципу природо відповідності, врахування вікових та психологічних особливостей школярів;

  • забезпечення активної участі сім’ї та родини у розвитку фізично, морально, психічно здорової та патріотично-налаштованої особистості;

  • впровадження інтерактивних технологій виховання;

  • створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, перспектив її саморозвитку в колективі;

  • дотримання єдності і наступності педагогічних вимог, оцінок і впливів у процесі здійснення виховного процесу;

  • якісна організація роботи класного самоврядування;

  • єдність школи та сім’ї у здійсненні виховних впливів.

практично-діяльнісний компонент

(стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)






У своїй педагогічній діяльності я використовую діяльнісні методи виховання, які надають можливість учням бути організаторами й виконавцями своїх справ, приймати активну участь у житті класу та школи, виявляти своє ставлення до оточуючих, прияють формуванню власної точки зору. До інноваційних форм роботи, окрім виховних годин та годин класного керівника, відношу класні збори, диспути, фото-колажі, роботу в творчих та проблемних групах, учнівські проекти, інтелектуальні та ситуативні ігри, інтерв’ю, анкетування, аналіз ситуацій, учнівські портфоліо, екскурсії, заочні подорожі, стінгазети, використання презентацій та відеороликів. Зокрема під час проведення першого уроку «Ми – нація єдина – твої ми діти, Україно!» мотиваційним фактором став відеоролик «З Україною в серці», переглянувши який, учні мали можливість проаналізувати вчинок головного героя та висловити власну точку зору. Діти були досить активні та цілеспрямовані у своїх висловлюваннях, продукували змістовні та цікаві думки.

Про враження від туристичних походів та екскурсій дізнаюсь через, виготовленні учнями фото-колажі та стіннівки, де простежується їх ставлення до побаченого з нотками національної гордості й патріотизму.



діагностико-результативний компонент

(очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування системи)




Очікувані результати:

  • становлення компетентної самодостатньої та високоморальної особистості, громадянина - патріота України з чітко визначеною життєвою позицією;

  • набуття учнями різних видів життєвих компетентностей;

  • виховання особистості здатної до самореалізації у сучасному суспільстві.

Критерії ефективності:

  • системність виховної діяльності;

  • підтримання позитивної психологічної атмосфери в класному колективі, захищеність та комфортність умов перебування кожного вихованця в класі;

  • рівень організованості учнівського колективу як у навчанні так і в позакласній діяльності;

  • різноманітність занять за інтересами;

  • динаміка зростання рівня вихованості кожного учня;

  • рівень розвитку учнівського колективу (його згуртованість, активність, ініціативність учні, виховний вплив колективу на його членів);

  • ефективність співпраці вихованців з педагогом;

  • зв’язок із сім’єю, участь батьків у виховному процесі;

  • сформованість активної громадянської позиції та відповідальності за долю України.

Чинники, які спонукали мене до посилення уваги в напрямку громадянського та національно-патріотичного виховання в класі: по-перше, це виклики сьогодення; по – друге, любов учнів до Батьківщини, її історичної та культурної спадщини, національна свідомість п’ятикласників; по-третє, яскраво виражена життєва позиція батьківської громадськості з даного питання.

Орієнтуючись на досягнення очікуваних результатів, я розробила «Модель компетентного випускника середньої школи» (схема №1), а також «Модель компетентного випускника старшої школи» (схема № 2).



Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є)


Структурно-функціональна модель виховної системи 5-В класу розкривається через систему виховання в учнів ціннісних ставлень:

  1. Ціннісне ставлення до себе.

Передбачає сформованість вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил, є важливою умовою формування в учнівської молоді активної життєвої позиції.

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я" — це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, стан здоров'я, вести здоровий спосіб життя.

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я" передбачає виховання у учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу — думок, переживань, прагнень, цілей, ідеалів, цінностей, ставлень.
Ціннісне ставлення до свого соціального "Я" виявляється у здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя; визначенні свого статусу в соціальній групі, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.

2.Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.

Виявляється у моральній активності особистості, прояві відповідальності, чесності, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні співпрацювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості.



3.Ціннісне ставлення до мистецтва.

Формується у процесі естетичного виховання і виявляється у широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом.



  1. Ціннісне ставлення до праці.

Спрямоване на виховання в особистості розуміння особистої значущості праці як джерела саморозвитку і самовдосконалення.

5.Ціннісне ставлення до природи.

Формується у процесі екологічного виховання і виявляється в усвідомленні функцій природи в житті людини; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно.



6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства, держави.

Виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, сприянні становленню України як суверенної, правової, демократичної держави, готовності відстояти її незалежність, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка