Організація інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчально-виховному закладі



Скачати 133.64 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір133.64 Kb.
Організація інклюзивного навчання в загальноосвітньому

навчально-виховному закладі
Характерною особливістю сьогодення є реконструювання системи спеціальної освіти на демократичних, гуманістичних засадах, створення в країні альтернативних моделей психолого-педагогічної підтримки, механізмів для вільного вибору форм навчання дітей, рівня і діапазону освітніх потреб. В основу цього підходу покладено два принципи:

- не відривати дитину від сім'ї та суспільства, коли це можливо, і сприяти природному процесу її соціалізації;

- розробити та апробувати додаткові моделі спеціальної освіти та надати можливість батькам дітей з особливостями психофізичного розвитку вибору форм і видів майбутньої освіти.

Слід зазначити, що визначення психофізичних можливостей дітей з порушеннями у розвитку залежить не стільки від форм навчання (інтернатна чи інклюзивна), хоча вони й визначають різний ступінь соціальної адаптованості, скільки від гнучкості системи спеціальної освіти, рівня та діапазону наданих послуг, які задовольняють їхні потреби (раннє виявлення порушень, єдність діагностики і корекції розвитку, наступність дошкільного, шкільного і після шкільного змісту освіти тощо).

Розкриття потенційних можливостей розвитку визначається також наявністю індивідуальних навчальних планів і програм, спеціального обладнання, спеціальних методик, диференційованістю медичних, логопедичних, соціально-психологічних послуг, творчістю і професійністю вчителя.

Зміна форм навчання зовсім не означає зміну методології побудови і організації спеціальної освіти, її орієнтації на ефективне використання збережених функцій і аналізаторних систем, здатних взяти на себе корекційно-компенсаторне навантаження та забезпечити цілеспрямований розвиток психічних процесів. Саме цим визначається рівень опанування знань, умінь, навичок та набуття життєвого досвіду, а відтак – і відповідна освіченість учня, його інтеграція в суспільство.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі у навчально-виховному процесі.

Основними завданнями інклюзивного навчання є:

•    здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

•    забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

•    створення освітньо-реабілітаційного середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливостями психофізичного розвитку;

•    створення позитивного мікроклімату у загальноосвітньому навчальному закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

•    забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

•    надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах необхідно створити відповідні умови:

•    безперешкодний доступ до території та приміщень навчального закладу, зокрема, для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, в тому числі для дітей, які пересуваються на візку, та дітей з порушеннями зору;

•    забезпечення навчального закладу необхідними навчально-методичними посібниками, наочно-дидактичними та індивідуальними технічними засобами навчання;

•    наявність кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження, логопедичного з відповідним корекційно-розвитковим обладнанням;

•    забезпечення педагогічними кадрами, які володіють методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (зокрема, учителями-дефектологами, учителями інклюзивного навчання (асистентами учителя).

Інклюзивне навчання організовується у загальноосвітніх навчальних закладах, незалежно від типу, форми власності та підпорядкування, шляхом комплектування класів учнями з типовим розвитком та учнями з особливими освітніми потребами. Рішення про створення класів з інклюзивним навчанням приймається засновником (власником) загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з відповідним органом управління освітою та органом державної санітарно-епідеміологічної служби. Органи управління освітою визначають базові загальноосвітні навчальні заклади для організації інклюзивного навчання; прогнозують витрати для створення безперешкодного доступу, відповідної навчально-матеріальної бази, придбання транспортних засобів для підвезення учнів до місця навчання та додому, забезпечують підвищення кваліфікаційного рівня педагогічних працівників для роботи з дітьми в умовах інклюзивного навчання, сприяють впровадженню інноваційної діяльності.

Зарахування учнів з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням здійснюється за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, на підставі письмової заяви батьків, відповідно до порядку, встановленого для загальноосвітніх навчальних закладів, та висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу наповнюваність класу з інклюзивним навчанням повинна становити не більше як 20 учнів, із них:

•    1-3 учнів з однорідними вадами розвитку: розумовою відсталістю, порушеннями опорно-рухового апарату, зі зниженим зором, слухом, затримкою психічного розвитку та інші;

•    не більше 2 дітей: сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення; дітей із складними вадами розвитку (порушення слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку); діти, які пересуваються на інвалідних візках.

Інклюзивне навчання базується на основі психолого-педагогічного вивчення потенціалу та особливостей розвитку дитини з особливими освітніми потребами, прогнозування можливих труднощів у процесі навчання та шляхів їх подолання, соціально-педагогічної взаємодії колективу навчального закладу.

Навчально - виховний процес в класах з інклюзивним навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до робочого навчального плану школи, складеного на основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України, з урахуванням потреб учня та особливостей його психофізичного розвитку. Так робочі навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку складаються: І ступінь – за Типовими навчальними планами спеціальних шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849 (зі змінами внесеними наказом МОН від 11.09.2009р. № 852), 5-8 класи – за Типовими навчальними планами спеціальних шкіл цих типів, затвердженими наказом МОН України від 26.08.2008 р. № 778 (зі змінами внесеними наказом МОН від 11.09.2009р. № 852); 9-11 (12) класи – за Типовими навчальними планами спеціальних шкіл цих типів, затвердженими наказом МОН України від 02.11.2004 р. № 842, з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 22.08.2005 р. № 489.

Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими потребами у загальноосвітньому закладі є індивідуалізація навчально - виховного процесу. Це передбачає розроблення комплексної програми розвитку дитини.

Індивідуальна програма розвитку - це один із найважливіших інструментів у роботі з дітьми з особливими потребами, формальний документ, що містить детальну інформацію про дитину і послуги , які вона має отримати. Програма розробляється командою фахівців та об’єднує їхні зусилля з метою створення комплексної програми роботи з дитиною і, водночас, визначає, які саме послуги буде надавати кожен фахівець. Батьки обов’язково залучаються до складання програми, оскільки вони знають своїх дітей краще за інших. Програма розробляється та реалізується для кожного учня з особливими потребами.

Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:



  1. Інформація про дитину загального характеру. Прізвище, ім’я, по-батькові дитини, дата народження, домашня адреса, відомості про батьків, порушення розвитку, дата зарахування до закладу, термін дії плану.

2.Наявний рівень знань умінь та навичок .Наводяться дані про рівень розвитку вихованця, які отримані під час психолого - педагогічного вивчення: його вміння, сильні якості, стиль навчання, що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога. Всі ці відомості повинні бути максимально точними, оскільки вони є основою для подальшої розробки завдань.

3.Цілі і завдання. Саме вони мають допомогти дитині опанувати певні знання та вміння і відповідати можливостям школяра. У їх визначенні беруть участь всі члени команди.

Цілі - це перспектива розвитку , тобто те чого необхідно досягти. Цілі визначаються в усіх сферах, де спостерігається відставання(інтелектуальний, соціальний, емоційний розвиток формування мовленнєвих процесів, удосконалення моторики тощо).

Завдання - необхідні проміжні кроки на шляху до поставленої мети.

У програмі визначається, хто, що, коли і як має робити .

4. Спеціальні та додаткові послуги. Мають бути передбачені заняття з відповідними спеціалістами(логопедом, психологом, фізіотерапевтом та іншими фахівцями). Також визначається кількість і тривалість занять фахівців з дитиною. Іноді учень потребує особливих послуг , які можуть надаватися лише у відповідному середовищі, наприклад, використання спеціальної апаратури. В такому випадку доцільно домовитися з відповідним закладом, який може надати ці послуги.

5. Адаптації та модифікації. Відповідна адаптація середовища дає змогу дітям з особливими потребами навчатися у звичайному класі. В цьому розділі визначається необхідне облаштування середовища; використання спеціальних методів та прийомів, матеріали та обладнання; урахування сенсорних та інших потреб дитини.

6. Термін дії ІПР. Розробляється на один рік Але , члени команди можуть ініціанувати перегляд її дії. Це може бути необхідним , якщо:

- дитина досягла поставленої мети;

- виникли труднощі у засвоєнні програмового матеріалу;

- необхідно збільшити кількість послуг дитині

-у дитини спостерігаються проблеми з поведінкою.

7. Інформація про прогрес дитини. Відомості про успіхи дитини є необхідною складовою програми ,тому , що дозволяє визначити наскільки вона є ефективною.

Для складання програми створюється міждисциплінарна команда. Її склад визначається потребами конкретної дитини і затверджується директором закладу. Для комплексної оцінки потреб вихованця необхідно, щоб до складу команди входив учитель, який буде працювати з ним, практичний психолог, медичний працівник, учитель - дефектолог, завуч з навчально - виховної роботи. У разі потреби можуть запрошуються інші спеціалісти(сурдопедагог, тифлопедагог, реабілітолог). Після розробки програми на її представлення запрошуються батьки. Складена та узгоджена з усіма членами команди вона підписується директором закладу та батьками. Виконання цілей і завдань контролюється заступником директора, а всю документацію веде асистент учителя. Корекційно - розвиткова робота проводиться учителем - дефектологом та практичним психологом. Кількість годин визначається обласною ПМПК. Це зазначається у витягу з протоколу. В ньому також надаються рекомендації за якою програмою необхідно навчати дитину. Слід зазначити, що спеціалісти консультацій відійшли від медичної моделі визначення порушень до соціальної. У висновку буде зазначатися не діагноз, а прояви, які з ним пов’язані і, яка допомога потрібна.

Далі розробляється індивідуальна навчальна програма.

Вона складається на основі типових навчальних програм, в т ч. спеціальних. Для вихованців із сенсорними порушеннями при збереженому інтелекті розробляється та частина програми, яка стосується модифікацій і адаптацій В формі є їх перелік . Якщо в класі навчаються школярі однієї нозології, розробляється та частина, яка стосується їх відмінностей. Це також зазначається у розділі «Адаптації та модифікації»

Навчальна програма визначає зміст, систему знань, навичок, вмінь, які мають опанувати учні з кожного предмета, а також зміст розділів і тем.

При складанні індивідуальної навчальної програми необхідно аналізувати відповідність вимог програми актуальним та потенційним можливостям дитини.

Для дітей з особливими освітніми потребами на основі робочого навчального плану розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій ПМПК. Навчання дітей у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за навчальними планами, програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів. Схема складання календарно-тематичного планування відповідає загальновизнаній формі.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. Ефективність навчально-виховної роботи досягається шляхом надання таким учням корекційної допомоги. Для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учня передбачається від 3 до 8 годин на тиждень, відповідно до особливостей психофізичного розвитку учня. Кількість годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з кожним учнем встановлюється з урахуванням рекомендацій відповідної ПМПК. Корекційно-розвиткові заняття проводяться як у першу, так і в другу половину дня вчителями-дефектологами за кваліфікацією: логопед, тифлопедагог, сурдопедагог, олігофренопедагог, ортопедагог, а також практичними психологами.

Відповідно до висновку ПМПК та згодою батьків або осіб, які їх замінюють, для дітей з особливими освітніми потребами розробляється індивідуальна навчальна програма, яка, на основі вивчення динаміки розвитку учня, переглядається двічі на рік (за потребою частіше) з метою її коригування, враховуючи потенційні можливості учня. Індивідуальна навчальна програма дитини з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів з відповідною їх адаптацією, педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь у навчально-виховного процесі.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулюючою.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю та складними порушеннями у розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною програмою.

З метою оцінювання навчальних досягнень учнів може використовуватися метод порт фоліо.

Портфоліо - це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння школярів ставити цілі, планувати і організовувати свою діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; підвищення рівня самооцінки.

Розклад уроків у класах з інклюзивним навчанням складається відповідно до робочого плану навчального закладу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та гігієнічних вимог.

В процесі підготовки до уроку в загальноосвітньому інтегрованому класі вчитель складає план - конспект уроку, в якому інтегрує навчальний матеріал загальноосвітніх і спеціальних (корекційних) програм так, щоб на одному уроці діти з різним станом психофізичного і інтелектуального розвитку вивчали близьку за змістом тему, але на тому рівні засвоєння, який доступний для кожного учня. Інформація, одержувана учнем по темі, що вивчається, повинна відповідати рекомендованій йому для навчання освітній програмі. Закріплення і відпрацювання отриманих знань, умінь і навичок ведеться на різному дидактичному матеріалі, підібраному для кожного учня індивідуально: роздаткові картки, вправи з навчальних посібників і підручників. Структура уроку в загальноосвітньому класі відповідає вимогам, що пред'являються до організації і проведенню уроків в малокомплектних школах, де вчитель по черзі проводить спільну діяльність з різними групами дітей в класі. Для пояснення складно сприйманих тем учням з особливостями в розвитку пропонуються картки інструкції з описом покрокових дій учнів. Така побудова навчальних занять створює умови, при яких всі учні класу залучаються до загальнокласної роботи.

При вивченні складно засвоюваної теми для учнів з особливими освітніми потребами вона виноситься на індивідуальні корекційні заняття. Вся робота педагогічних працівників направлена на пробудження пізнавальної активності, розширення зони найближчого розвитку і реалізацію резервних можливостей дітей. Корекційна робота буде ефективною лише при позитивній участі педагогів і вузьких фахівців в створенні ситуації активного мислення учня, що формує системний процес розвиваючого навчання.

При навчанні розумово відсталих школярів разом з вчителями-дефектологами і батьками вчителі класів з інклюзивним навчанням розділяють відповідальність за долю цих дітей, спільно навчаючи і виховуючи їх з учнями з нормою психофізичного і інтелектуального розвитку. Педагоги допомагають розумово відсталій дитині адаптуватися в колективі однолітків, прагнуть подружити її з дітьми, вибирають для її розміщення на уроці таке місце в класі, щоб у разі ускладнень учневі було легко надати індивідуальну допомогу. Така дитина повинна посильно брати участь в роботі класу, не затримуючи темп ведення уроку. При навчанні розумово відсталих дітей в умовах загальноосвітнього класу вчителі враховують особливості їх пізнавальної діяльності. Новий навчальний матеріал, необхідний для вивчення, ділять на маленькі порції і представляють для засвоєння в наочно-практичних умовах.

Закріплення проводять на великій кількості тренувальних вправ, багато разів повторюють засвоєне на різноманітному дидактичному матеріалі, дають консультації батькам з надання спеціалізованої допомоги в процесі навчання.

У роботі в інклюзивному класі дуже важливою є співпраця з додатковими фахівцями (аудіологами, психологами, логопедами, фахівцями з лікувальної фізкультури і працетерапії та іншими спеціалістами). Вузькі фахівці працюють в тісному контакті з вчителями, постійно ведуть відстежування розвитку дитини. Вони можуть допомагати задовольняти індивідуальні потреби дітей, а також надавати вчителям і батькам необхідну інформацію.

Навчання учнів в умовах загальноосвітнього класу направлено перш за все на формування у дітей віри в свої власні сили, у власні можливості, оскільки життєстверджуючий тонус повсякденного життя школяра спирається перш за все на успіхи в його основній праці – навчанні.

Державна підсумкова атестація учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються у класах з інклюзивним навчанням, здійснюється у встановленому порядку, що враховує особливості розвитку дітей з розумовою відсталістю, порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату тощо. За результатами навчання випускникам класів з інклюзивним навчанням видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу.

Учні з особливими освітніми потребами є активними учасниками позакласної роботи, яка проводиться з урахуванням психофізичних можливостей дитини і спрямована на всебічний розвиток особистості, формування позитивного соціально-психологічного статусу. Вони залучаються до позашкільної роботи відповідно до можливостей, інтересів, нахилів, здібностей, з урахуванням їх побажань, віку, психофізичних особливостей та стану здоров’я.



Таким чином, урахування та реалізація нормативно-правового, науково-методичного забезпечення змісту навчально-виховного процесу, використання сучасних підходів до навчання дітей зазначеної категорії, що включають цілеспрямовану діяльність педагогів та батьків учнів, співпрацю з командою фахівців, забезпечують ефективність навчання дітей і створюють підґрунтя для успішного навчально-корекційного результату.
Систематизовано

завідувачем ХОПМПК І.А.Бугайовою


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка