Організація методичної роботи в дитячому оздоровчому закладі



Сторінка1/4
Дата конвертації07.03.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3   4
ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ДИТЯЧОМУ

ОЗДОРОВЧОМУ ЗАКЛАДІ

Велика літня перерва у школярів - це період зміцнення їхнього здоров'я, пізнання цікавого, нових знайомств та пригод; це пора морального загартування, духовного збагачення, пора яскравих вражень, творчості, активного пізнання світу та себе в ньому.

З метою організації повноцінного відпочинку, оздоровлення та лікування дітей у літній період, залучення для цього максимальної кількості дитячих оздоровчих закладів і фахівців, забезпечення якісного медичного обслуговування і харчування, створення належних умов для культурно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи щорічно в районі, на базі загальноосвітніх шкіл, функціонують пришкільні оздоровчі табори та табори праці й відпочинку для старшокласників.

Організовуючи літнє оздоровлення дітей, педагогічні колективи намагаються планувати і будувати виховну роботу так, щоб кожна дитина знайшла собі справу до душі; відчувала себе сильною, творчою особистістю; збагатилась духовно і почувала себе комфортно.

Планування виховної роботи у таборі вимагає певної послідовності, системності та спадкоємності. Починаючи планування, вожатий і вихователь вивчають державні документи з питань виховання підростаючих поколінь, ознайомлюються з інструктивними-матеріалами відповідних організацій, з публікаціями в педагогічній пресі про організацію літнього відпочинку дітей і молоді. Велике значення має врахування визначних дат і свят, що припадають на цей період, подій, що відбуватимуться в країні і за кордоном, календаря літніх пам'ятних дат, традицій табору, місцевих умов і можливостей, вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів і підлітків.

Планування виховної роботи буде ефективним, якщо вожатий дотримуватиметься певних методичних вимог:

- забезпечувати на практиці єдність мети і завдань, змісту форм виховної роботи;

- враховувати своєрідність роботи загонів і дружин;

- підтримувати ініціативу вихованців.

У кожному таборі складаються перспективний план на літо, календарні плани роботи табору і загону на зміну, план-сітка загонових справ, плани роботи гуртків, клубів за інтересами, робочі плани загонових вожатих (вихователів), методиста, заступника начальника табору з питань виховної роботи, конкретні плани підготовки та проведення різноманітних справ у таборі.

Вимоги до плану:

- суспільно-корисна спрямованість, єдність із сучасністю;

- необхідність чітких, конкретних, практичних справ, підпорядкованих визначеній меті;

- послідовність, конкретність і посильність плану для виконання;

- врахування вікових особливостей. Перспективний план роботи складається на всі

зміни начальником табору разом із методистом, заступником та іншими членами педагогічного колективу. Він обговорюється і затверджується педагогічною радою до заїзду дітей у табір. Перспективний план може включати такі розділи:

- характеристика регіону, що оточує табір, його матеріальної бази, виховні завдання, зміст виховної діяльності табору і його основні напрями;

- національне виховання, організація суспільно-корисної праці і трудове виховання, розвиток допитливості та пізнавальної активності, естетичне виховання і розвиток культури спілкування, фізичне виховання і валеологічна, туристична й екологічна робота, організаційно-методична роботи, школа дитячого самоврядування в умовах табору тощо.

Календарний план роботи складається на одну зміну з урахуванням завдань, які зазначені в перспективному плані роботи табору, і пропозицій загонів. Перпмгіж-розпочинати планування, старший вожатий на організаційних зборах ознайомлює його учасників із перспективами роботи табору на літо, завданнями на оздоровчу зміну, традиціями табору. З метою активізації вихованців (загонів) рада табору оголошує конкурс на кращу пропозицію у план і здійснює розвідку корисних справ. Після обговорення пропозицій рада табору складає календарний план роботи табору і визначає, який загін і хто із членів ради табору відповідає за Підготовку і проведення тієї чи іншої справи. На зміну доцільно планувати не більше як 4-5 загальнотабірних справ для всіх загонів, оскільки кожна з них вимагає тривалої і ретельної підготовки.

Календарний план табору має, як правило, три розділи: загальнотабірні справи, робота з проведення заходів у загонах, оздоровлення. У додатках до плану подається розклад фізкультурних занять робочих гуртків, клубів, секцій, фіксуються дні чергування загонів. На основі цього плану складається план-сітка роботи табору на кожну зміну, який вивішують на видному місці для загального огляду.

Календарний план роботи загону складається дітьми разом із загоновим вожатим на одну зміну.

При складанні календарного плану насамперед необхідно врахувати пропозиції дітей. Порадитися з ними і з'ясувати їхні інтереси і побажання допоможуть такі форми залучення вихованців до планування роботи загону.

1. Конкурс ланок на кращі пропозиції до плану роботи загону з метою залучення всіх вихованців до планування, врахування захоплень, інтересів і бажань дітей у загоні.

Разом з організаторами конкурсу необхідно подумати про форми заохочення ланок і окремих дітей. Переможці конкурсу можуть дістати право стати організаторами запропонованої справи. На честь переможця може бути випущена «Блискавка» - привітання, проголошена подяка тощо. У результаті конкурсу найбільш цікаві та корисні пропозиції увійдуть до загонового плану.

2. Анкета «Хочу, щоб це було. Хочу, щоб було так!» Орієнтовні запитання анкети: Які справи ти пропонуєш провести в загоні? Організатором якої справи ти хотів би бути сам? Відповіді на запитання анкети дадуть можливість внести до плану найбільш важливі та цікаві справи.

3. Експертний випуск газети «А як у вас?»

У газеті лише запитання і вільне місце для відповідей: як у вас у школі проводять диспути, туристичні походи, зустрічі тощо? Які справи у школі чи в таборі, де був раніше, тобі запам'ятались?

4. Усне опитування «Ваша думка, ваша пропозиція». Його проводять дитячі репортери серед дітей і дорослих.

5. «Скарбничка пропозицій». У загоні вивішується великий конверт чи ящик «Бажаю -пропоную». Для того щоб скарбничка була більш дієвою і стимулювала дітей до прояву творчості, ініціативи, можна протягом дня випустити одну-дві «Блискавки» чи зробити повідомлення в загоні про пропозиції, що надійшли від дітей.

У період планування слід враховувати, що особливої уваги і піклування потребують наймолодші школярі. Тому до плану роботи необхідно внести ігри, конкурси, змагання для молодших дітей. Рада загону розглядає пропозиції дітей, вожатого, вихователя і найцікавіші з них включає до проекту календарного плану. До нього вносяться і за-гальнотабірні заходи.

На зборах загону чи під час вечірнього вогника голова ради загону доводить до відома дітей проект плану. Вони можуть внести зміни, доповнення чи виправлення. З усіма змінами план роботи затверджується шляхом відкритого голосування. На цих самих зборах визначаються відповідальні за виконання кожної справи (це можуть бути ланки, творчі групи чи окремі члени загону). Важливо, щоб при розподілі роботи ніхто не залишився без доручень, без конкретних завдань.

Кількість запланованих справ має бути реальною, тобто посильною для виконання.

На основі затвердженого плану складається календарний план-сітка роботи загону, який звичайно вивішується у загоновому куточку.

Підготовка до табірних і загонових справ, режимні моменти, справи, що проводяться регулярно та увійшли у повсякденне життя табору (прогулянки, купання, заняття фізкультурою тощо), фіксуються у планах роботи на день. У таборі такий вид плану для окремих загонів дістав назву «путівка дня». Він може бути у двох варіантах (на випадок дощової погоди) і складається з таких частин: дата, час проведення за годинами (ранок, день, вечір), справи загону на день (детально), відповідальні за виконання.

Залежно від змісту роботи члени загону створюють ініціативні групи організаторів тієї чи іншої справи. Наприклад, під час підготовки до свята відкриття табору кожному загону необхідно підготувати своє вітання, оформити місце, розучити пісню тощо.

Календарний план роботи табору і загону може коригуватися. Інколи виникає необхідність провести захід, що не планувався, або навпаки, відмовитися від тієї справи, що була запланована, Тому в таборі широко використовується планування роботи на наступний день, що вносить відповідні корективи в «путівку дня» кожного загону.

На основі щоденних загонових планів старший педагог-організатор разом із черговим по табору складають зведений план роботи табору на наступний день і вивішують на щиті «Сьогодні у таборі». При проведенні загальнотабірних справ і свят зведений план може бути оформлений як яскрава програма дня.

Ланка не складає спеціального плану роботи, але у ланкового має бути робочий зошит, де він записує завдання ланці від ради загону і веде облік виконаних справ. Ланка будує свою роботу, враховуючи план загону, а також побажання та інтереси дітей.

Майже третина всіх дітей, які відпочивають в оздоровчому таборі, - учні початкових класів. Як правило, вони важко переживають розлуку із сім'єю, тому вожаті й вихователі повинні ставитися до них з особливою увагою і теплотою. При плануванні роботи з молодшими школярами необхідно враховувати, що в цьому віці діти не можуть довго займатись однією справою, одноманітність їх стомлює. Тому в загонових планах на день має бути чергування різних занять (спортивних, пізнавальних, трудових тощо). Колективні справи у загоні потрібно поєднувати з організованим відпочинком у вільний час (тихі ігри, читання книг, спілкування з друзями тощо). Молодші школярі люблять ігри, різноманітні конкурси, їм подобається малювати, майструвати, подорожувати. З метою загартування дітей рекомендується планувати більше прогулянок до лісу, рухливі ігри на свіжому повітрі. Правильна організація купання і загартовування, прийом сонячних і повітряних ванн, прогулянки до лісу, чергування активного руху з відпочинком, поєднання праці й відпочинку - найважливіші умови зміцнення здоров'я молодших школярів. Чільне місце у змісті виховної роботи дітей посідає знайомство з природою, природоохоронна діяльність.

При плануванні роботи з. учнями початкових класів вожатий, вихователь враховують місцеві умови, дати календаря, побажання дітей, а також ті завдання, що вони отримали на літо від учителів.

Молодші школярі беруть активну участь у виховних заходах усього табору* У цьому допомагає дружба старших загонів із молодшими. З метою успішної організації спільних справ вожатий загону молодших школярів погоджує свій план із загоном-шефом. Усього за зміну діти зможуть взяти участь у 3-4 загальнотабірних справах. Ними можуть бути: свято Нептуна, конкурс малюнків «Я бачу світ», свято відкриття і закриття табірної зміни. Останні дві справи мають бути сплановані і проведені у загоні, а також спільно з іншими загонами, де перебувають учні початкових класів (за великої кількості загонів у таборі може діяти окрема дитяча республіка).

Складаючи план роботи загону, в якому перебувають підлітки, вожатий і вихователь мають передбачити всі можливості для самоствердження своїх вихованців, розвитку їхньої самодіяльності, ініціативи і творчості. Це досягається з допомогою добору доцільних справ і їх розумного чергування. Необхідно також координувати справи загонового колективу з календарним планом табору на зміну, що є основним документом у визначенні основних форм роботи для кожного загону. Враховуючи пропозиції вихованців з організації загонових справ, гіедагог-організатор співвідносить їх із загальним навантаженням дітей протягом одного дня.

Фізкультурний і музичний керівники, лікар, керівники гуртків мають особисті плани роботи. Окремий план роботи складає вожатий (вихователь) загону.

Особистий план роботи вожатого - не копія плану загону. У цьому плані накреслюється, з ким із вихованців необхідно поспілкуватися, кому допомогти у виконанні доручення, кому із батьків дітей послати вітання з нагоди гарних вчинків і справ їхніх сина або доньки тощо, передбачається, що слід зробити особисто вожатому для здійснення плану роботи загону.

Вожатий веде «Педагогічний щоденник», в якому відображаються результати спостережень за дітьми, їх взаємовідносинами. «Педагогічний щоденник» - це результат творчості вожатого, його роздумів. Він не лише допомагає організувати час, а й учить, як .аналізувати свою роботу.

Водночас щоденник - це і робочий документ, в якому вожатий аналізує кожний прожитий день, робить висновки, узагальнення, накреслює план на перспективу. Щоденник допомагає фіксувати найбільш цікаві сторінки життя загону, бачити дитячий колектив, його радощі та перемоги, розчарування і пошук, і є звітним документом, де узагальнено всю денну діяльність загону. Щоденник заповнюється за встановленою формою, що полегшує аналіз змісту роботи із загоном. Рекомендується така форма записів.

1. Назва табору, загону. Черговість зміни. Прізвище, ім'я вожатого. Дата (рік, місяць, число) початку і кінця зміни.

2. Список вихованців і необхідні дані про кожного з них (дата, місяць і рік народження, у який клас перейшов, дані про батьків, домашня адреса, телефон, в яких секціях, гуртках хотів би займатися, чи вміє плавати, який рік у таборі, примітки). Список дітей із послабленим станом здоров'я і рекомендації лікаря.

3. Режим дня табору.

4. Портрет дитячого літа (традиційні. свята країни, визначні дати, події, що відбуваються у країні і за кордоном, традиційні справи дітей табору).

5. Організаційна сторінка: назва загону, девіз, промовка, загонова пісня, рада загону і доручення у загоні, списки дітей за ланками.

6. Педагогічна характеристика загону у розвитку (на початку зміни і в кінці дня), в якій фіксуються вікові та індивідуальні особливості, вихованців, ставлення до товаришів, ровесників, колективу, їх уміння в різних видах діяльності, організаторські здібності, зміни, що відбулись у формуванні якостей особистості.

7. «План-сітка» роботи загону і коротка пояснювальна записка до нього.

8. «День за днем» - щоденні записи вожатого. Для зручності ведення запису пропонуємо заповнити сторінки так: путівка дня, діяльність вожатого (власний план роботи на день), аналіз, висновки, роздуми (аналіз колективних творчих справ, пропозиції і думки дітей, як вдалося вирішити поставлені завдання, настрій дітей у загоні, їхня активність, хто відзначився під час проведення різних справ, на кого слід звернути увагу, роздуми на майбутнє).

На основі матеріалів педагогічного щоденника вожатий пише звіт за зміну, в якому аналізуються етапи і кінцевий результат роботи, дається оцінка своєї педагогічної діяльності, шляхи поліпшення роботи.

Спрямовуючи весь комплекс виховних заходів на розвиток громадських якостей особистості, виховання у дітей любові до Батьківщини, українського народу, в оздоровчих таборах реалізовуються такі програми виховання дітей:

1. Діагностико-прогностичний напрям «Півнай себе»:

- особистісно-рольова гра «Як я діятиму в такій ситуації»;

- бесіда «На порядку денному - твій характер»; ; - відверта розмова із собою «Я власними очима».

2. Національно-патріотичний напрям «Я — громадянин своєї держави»:

- бесіди «Мій край - моя історія жива», «Козацькі звичаї», «Мова — це серце народу»;

- свято рідної мови «Диво калинове»;

- конкурс дитячого малюнку на асфальті «Ми живемо в Україні»;

- конкурс-вікторина «Що знаєш ти про Україну»;

- поле чудес «Історія мого міста»;

- заочна подорож до столиці України.

3. Краєзнавчий напрям «Барви рідного краю»:

- виставка-конкурс малюнків «Барви рідного краю», «Люблю тебе, мій рідний край»;

- свято легенд рідного краю;

- гра «Лікарські рослини мого краю»;

- екскурсія до краєзнавчого музею нашого міста;

- відвідування шкільної бібліотечної тематичної виставки «Література рідного краю».

4. Естетичний напрям «Для порятунку нації — краса»:

- турнір знавців хороших манер;

- день іменинника;

- виставка м'якої іграшки;

- конкурс читців укрйінської поезії;

- конкурс-виставка «Природа і фантазія».

5. Екологічний напрям «Краса і біль України»:

- бесіда «Природа навколо нас»;

- туристичний похід «Юні санітари лісу»;

- трудовий десант;

- день екологічного виховання;

- конкурс екологічного плаката на асфальті «Бережімо планету»!

6. Фізичний розвиток та досконалість особистості «Якщо хочеш бути здоровим»:

- чемпіонат із шахів і шашок;

- козацькі забави;

- ігри «Веселі старти»;

- бесіда «Сонце, повітря і вода - наші найкращі друзі»;

- змагання «Дужі, сміливі, спритні».

З метою розвитку і сприймання прекрасного у природі, мистецтві, стосунках між дітьми в літніх оздоровчих таборах працювали творчі майстерні, клуби та гуртки4за інтересами, які не тільки об'єднували дітей, а й давали їм можливість спробувати сили в певній справі та виявити творчі нахили особистості.

У переважній більшості пришкільних оздоровчих таборів працювали такі творчі майстерні та клуби за інтересами:



- творча майстерня «Природа і фантазія» (розвиток творчої фантазії, образного мислення, художнього смаку через роботу з природним матеріалом);

- «Хореографічна майстерня» (естетичне виховання, зміцнення здоров'я та фізичний розвиток через залучення до мистецтва танцю);

- творча майстерня «Пісенна» (за словами керівника майстерні, пісня відкриває нові грані творчої душі українського народу, в пісні перед дитиною постає ненька-Україна);

- «Художня майстерня» (залучення дітей до світу краси, до скарбів художньої літератури через образотворче мистецтво);

- клуб «Пізнай себе» (покращення психічного здоров'я дітей, сприяння розкриттю творчого та інтелектуального потенціалу дитини, їхньому самоствердженню і самовдосконаленню);

- клуб «Що? Де? Коли? (інтелектуальний розвиток особистостей дітей);

- клуб «Біла ладдя» (розвиток логічного мислення, пам'яті, уваги, спостережливості, творчого уявлення через гру в шахи);

- клуб «Веселий м'яч» (фізичний розвиток дітей через участь у спортивних іграх).

Зауважимо, що в роботі твбрчих майстерень і клубів за інтересами брали участь діти різних вікових категорій, тому вся робота проходила диференційовано.

Піклування про хороЩий емоційний стан вихованців, створення комфортних психологічних умов перебування дітей в оздоровчому таборі - були головною турботою цедатотів під час організації літнього оздоровлення школярів. Традиційним для літніх таборів стало використання календарів дитячого настрою як найпростішого засобу моніторингу дитячої думки щодо табірного життя.

Приходячи в табір; дитина визначає свій настрій, малюючи в календарі навпроти свого прізвища сонечко чи хмаринку. Таку саму відмітку вона робить, коли йде додому.

Поява хмаринок у календарі настрою неодмінно турбувала вихователів.

У районному дитячому оздоровчому таборі з метою вивчення думки дітей про проведені виховні заходи використовується «Стіна довіри», на якій вихованці табору діляться своїми враженнями про свято, що відбулося, своїми сподіваннями, вносять пропозиції щодо покращення табірного життя. Така форма роботи, безумовно, сприяє створенню комфортних умов для перебування дітей у таборі.

З огляду на те, що психічне здоров'я - така ж важлива сфера здоров'я людини, як і фізична, соціальна, духовна, турбота про позитивний емоційний стан вихованців також сприяє вирішенню завдань оздоровлення дітей у літній період.



ФІЗКУЛЬТУРНО-СІЮРТИВНА РОБОТА У ЛІТНЬОМУ

ОЗДОРОВЧОМУ ТАБОРІ

Серед різних форм роботи, які проводяться в літніх оздоровчих закладах, звичайно, велике місце відведено проведенню масових заходів, через які реалізовувалися завдання національного та громадянського виховання, пропаганди здорового способу життя.

Масові заходи в оздоровчих таборах мають в основному характер загальнорозвиваючого, дозвільно-розважального спрямування, під час проведення їхні вихователі, вожаті намагалися створювати доброзичливу атмосферу, що сприяє спілкуванню між дітьми, набуттю ними знань та практичних умінь у різних видах їхньої життєдіяльності й можливості прояву дитиною себе з різних сторін.

Вихователі, вожаті літніх оздоровчих таборів намагаються організовувати найрізноманітніші види діяльності дітей (пізнавальну, трудову, спортивну, ігрову, екологічну, туристичну тощо). Зміст їхнього співвідношення залежить від віку, рівня розвитку та вихованості дитини. У пришкільних оздоровчих таборах переважно оздоровлюються діти молодшого шкільного віку. Характерною особливістю дітей цієї вікової групи є емоційність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свою силу і спритність, бажання фантазувати, відкривати таємниці й прагнути до чогось незвичайного, далекого і прекрасного. Тому в організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів у літній період педагоги широко використовують різноманітні за змістом ігри: пізнавальні та інтелектуальні, творчі та рольові, рухливі та спортивні.

Мета фізкультурно-спортивної роботи:

- сприяння нормальному розвитку і загартуванню дітей;

- зміцнення їхнього здоров'я, виховання інтересу до систематичного заняття спортом;

- формування навиків дотримання здорового способу життя;

- формування санітарно-гігієнічних навичок;

- формування пізнавальних інтересів про історію і розвиток спорту.

Керівництво фізичним вихованням у літньому оздоровчому таборі (далі - таборі) здійснюється начальником табору, медичними працівниками, інструкторами з фізичної культури та педагога-ми-організаторами, вожатими і вихователями загонів. Інструктори з фізичної культури, враховуючи пропозиції та інтереси дітей, вихователів і вожатих, складають загальний план фізкультурно-спортивної роботи, проводять інструктажі, навчання, здійснюють контроль з усіх напрямів спортивно-масової і санітарно-гігієнічної роботи в таборі, беруть участь у загальнотабірних і загонових справах, несуть відповідальність за збереження життя і здоров'я дітей.

Для успішного проведення всієї роботи фізичного виховання і спорту необхідно завчасно, до відкриття табірної зміни, скласти календарний план фізкультурних і спортивних справ.

Фізкультурно-спортивна робота в дитячому таборі це:

Ранкові гігієнічні вправи - важливий оздоровчий засіб, вони вирішують завдання загартування організму дитини, виховання волі, дають заряд позитивних емоцій.

Плавання та купання - проводиться під керівництвом інструктора з плавання, медичних працівників, рятувальних служб із дозволу начальника табору. На початку організації купання дітей у водоймищі (річці, озері, морі) слід перевірити, чи вміють діти плавати. Виділити окремо дітей, які добре плавають, у другу групу - які вміють триматися на воді й мають певні навички плавання, і в третю групу - які зовсім не вміють плавати і навіть бояться води. Ці дані мають бути в кожному загоні. Керівники табору ознайомлюють вихователів із правилами купання дітей, поведінкою на воді (з ними проводяться окремі теоретичні та практичні заняття). Під час купання і занять із плавання вожаті допомагають інструкторові з плавання, слідкують за дотриманням дітьми загону правил поведінки на воді й разом з інструктором із плавання несуть відповідальність за збереження життя і здоров'я дітей.

Групові та загонові справи - прогулянки, ігри на місцевості, спортивні вікторини. Цю роботу слід розпочинати з першого дня заїзду дітей у табір. Вожатий і вихователь шляхом анкетування, опитування дітей і бесід із лікарем ознайомлюються з рівнем фізичного розвитку й інтересами дітей. Під час бесід ознайомлюють дітей з умовами .табірної спартакіади, правилами судійства змагань. У загоновому куточку виділяється рубрика «Спорт у загоні», «Олімпійські резерви», «Сильні, спритні, сміливі», план спортивних змагань на зміну, таблиці загонових змагань. Значну роль у залученні дітей до систематичних занять спортом відіграє особистий приклад вожатого та вихователя. Вожаті дитячого загону, спільно з вихователем і фізруком, проводять внутрішньозагонові змагання, рухливі та спортивні ігри між окремими групами загону, комплектують команди для участі у загальнотабірних змаганнях, надають допомогу плавкерівнику в навчанні дітей плаванню. Вожатий і вихователь спільно з медичними працівниками організовують у загоні зарядку, а також інші заходи, спрямовані на оздоровлення дітей.

Рухливі ігри є важливим засобом всебічного фізичного розвитку дітей, методика організації ігрової діяльності може бути такою: вибір гри; розподіл дітей за командами; ознайомлення з правилами гри; вибір капітанів, розподіл ролей; хід гри; підсумки гри.

Комплекс рухливих ігор для дітей 10-12 років

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка