Організація профільного навчання



Сторінка2/4
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.63 Mb.
1   2   3   4

Організація профільного навчання

в Червонокостянтинівській ЗШ І-ІІІ ступенів

Сучасна школа має орієнтуватися на потреби учня та суспільства, поєднувати практику ефективної передачі знань з потребами та мотиваціями особи й задоволенням вимог соціокультурного оточення. Профільна спеціалізація освіти є інструментом при виконанні цього завдання. У сільській місцевості діти мають отримувати різноманітні види професій. Тут повинен бути розумний баланс і узгоджене планування профільної орієнтації, зважаючи і на потреби сільського району в тих чи інших спеціалістах, і на бажання сільських учнів влаштовувати своє майбутнє.

З метою забезпечення професійного самовизначення та з урахуванням освітніх потреб, здібностей учнів, кадрових можливостей, матеріальної бази школи, соціокультурного і виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками школи з 2009 – 2010 навчального року в Червонокостянтинівській ЗШ І-ІІІ ступенів організоване профільне навчання технологічного напрямку інформаційно-технологічного профілю (схеми 1,2).

Модель профільної школи

Схема 1


Учень

Вибір профілю



Старша школа

Основна школа


Допрофільне навчання

Профільне навчання

Робочий навчальний план


Курси за вибором

Профільні загальноосвітні предмети

Базові загальноосвітні предмети




Програми


Навчально-методичне забезпечення



Учитель



Схема 2


Набуття навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності; розвиток інтелектуальних, творчих, фізичних, соціальних якостей особистості; прагнення до саморозвитку та самоосвіти

Сприяти рівному доступу до здобуття загальноосвітньої профільної і початкової допрофесійної підготовки непевної освіти впродовж усього життя




Мета



Виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах сучасного суспільства



Основні завдання




Створення умов для розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів

Виховання любові до праці, забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору оволодіння майбутньою професією



Забезпечення наступності між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю

Формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні

Спрямування молоді щодо майбутньої професіональної діяльності



Схема 2

Враховуючи тенденцію, що інформатика вже впевнено посіла належне місце серед усіх інших традиційних предметів шкільного компонента, ні в кого не викликає сумніву той факт, що поряд із прекрасним володінням своєю рідною мовою час вимагає від молодої людини знань у галузі комп’ютерної грамотності, ознайомлення із сучасними інформаційними технологіями. Суперечки, що виникають навколо змісту самої інформатики, як шкільного предмета, та її місця в базовій і варіативній частинах навчального плану, тільки підтверджують її багатоплановість. Широке прикладне значення інформатики мусить бути відображене в змістовій частині програми з інформатики і проектуватися на профільність окремих класів.

Однак існуюча тенденція на орієнтацію програми з інформатики або на підготовку учнів з питань комп’ютерної грамотності, або на підняття алгоритмізації в курсі інформатики на найвищий щабель – украй однобічний шлях. Відхилення в один чи другий бік обмежує можливості інформатики, не дає змогу учням побачити місце і призначення інформатики в їхній майбутній професії, зводить вивчення цього предмета до формалізму.

Відомо, що більшість учнів уже в старших класах визначаються з напрямком своєї майбутньої професії. На сьогодні вже доведено, що в шкільному навчанні лише тоді досягається максимальний ефект, коли на першому плані стоїть мотивація цього самого навчання. Значення мотивації вагоме не лише для учнів, які вивчають предмет, а й для вчителя, який його викладає. Саме мотиваційний момент дає змогу вчителю не формально, а самовіддано, з «душею» віддавати свої знання учням, а досвід – колегам.

На щастя, у нашій школі працює талановитий учитель, за фахом – учитель математики, за покликанням і Божим даром – учитель інформатики - Сайко Сергій Валентинович. Сергій Валентинович прагне, щоб процес навчання сприяв розвитку комп’ютерної грамотності, інформаційної компетентності, вмінню застосовувати комп’ютерні навички у практичній діяльності.

Він усвідомлює, що інформатика – сучасна наукова дисципліна, яка динамічно розвивається. Як предмет інформатика – це не тільки система знання методик викладання, але і незавершена область досліджень, яка відкрита для наукового пошуку, для методичної творчості вчителя.

Він розуміє, що кожен учень старшої школи – це особистість, що сформувалася, зі своїми потребами, бажаннями, прагненнями. Уміння налагодити контакт, навчити продуктивним методам самонавчання, допомогти збудувати учню систему своєї самоосвіти з використанням новітніх засобів навчання – це головна задача вчителя, яку він ставить на старшому ступені навчання. Поєднання репродуктивних методів при освоєнні основ предмета і продуктивних з опорою на самостійність при подальшому просуванні учнів – це технологія, яка використовується ним у навчанні інформатики старшокласників.

При плануванні роботи в профільній школі Сайко С.В. основний упор робить на практичну складову. Оскільки одна із задач профільного навчання – орієнтування учнів на придбання освітніх результатів для успішного просування на ринку праці. В даний час інформатики у всіх вищих учбових закладах вводиться або як загальноосвітній предмет, або як профілюючий. При подальшому вступі на роботу всі спеціальності, пов’язані з інформаційними процесами, передбачають володіння працівником предметними компетенціями, сформованими на уроках інформатики.

Відомо, що інформатика стає загальноосвітньою галуззю і систематичне її вивчення повинно починатися з 7 класу. Разом з тим використання комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, реалізація яких вимагає володіння учнями первинними навичками спілкування з комп’ютером, за необхідних умов може мати місце вже з 1-го класу. Проте з обов’язковим дотриманням санітарно-гігєнічних норм.

Беручи до уваги необхідність фундаменталізації знань, практичної значущості умінь і навичок та враховуючи наявний досвід навчання шкільної інформатики можна виділити із загального курсу інформатики три його складові:



  • загальну (фундаментальну) інформатику (7-9 класи);

  • інструментальну (знаряддєву) інформатику (8-9 класи);

  • прикладну інформатику (10-11 класи).

Загальна інформатика повинна акумулювати знання, що змінюються найповільніше і є теоретичним базисом для опанування конкретними інструментальними програмними засобами та інформаційними технологіями. Наявний історичний і практичний досвід свідчить, що нині зазначене вже можна зробити. Разом з тим, для практичного закріплення одержуваних учнями знань, необхідно включити до цього курсу вироблення елементарних умінь і навичок шляхом ознайомлення з роботою найпоширеніших на даний час програмних засобів, адаптованих до навчального процесу. У межах цього курсу доцільно ввести пропедевтичне навчання інформатики (7 клас).

Завданням інструментальної (знаряддєвої) інформатики є опанування учнями практичної роботи в якості користувача найважливішими на даний час програмними засобами, серед яких мають бути графічні редактори, тестові процесори, електронні таблиці, комп’ютерні презентації.

Прикладна інформатика призначена для реалізації профільного навчання та професійної орієнтації й початкової професійної підготовки молодої людини. Цей курс розшаровується за існуючими на даний час напрямками професійної діяльності інформатиків: системне програмування, прикладне програмування певними мовами, мережеве адміністрування, web-індустрія, комп’ютерний дизайн, комп’ютерна поліграфія, інформаційний працівник тощо.

Допрофільна підготовка починається ще з І ступеню школи. У початковій школі організовуються заняття за інтересами, працює гурток для молодших школярів «Сходинки до інформатики», шкільне методичне об’єднання вчителів початкових класів працює над науково-методичною проблемою «Шляхи використання мультимедійних технологій у початкових класах».

На ІІ ступені, коли школярі приступають до систематичного вивчення основ наук, за рахунок варіативної складової було введено курси за вибором «Основи програмування мовою ЛОГО» (5-6 класи), «Основи інформатики» (7-9 класи), «Основи веб-дизайну» (10 клас) та «Інформаційний працівник» (11 клас).

Учні профільних класів беруть участь у предметних шкільних, районних, обласних олімпіадах з профільних дисциплін.

Результативність участі учнів профільних класів в учнівських олімпіадах

Профіль навчання

Предмет олімпіади

Кількість учасників ІІ етапу за профілем навчання

Кількість переможців ІІ етапу за профілем навчання

Кількість учасників ІІІ етапу за профілем навчання

Кількість переможців ІІІ етапу за профілем навчання

Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін

2009 – 2010 н. рік

Інформаційно-технологічний

Інформаційні технології

3

1

-

-

2010 – 2011 н. рік

Інформаційно-технологічний

Інформаційні технології

2

1

1

-

2011 – 2012 н. рік

Інформаційно-технологічний

Інформаційні технології

2

1

1

-

2012 – 2013 н. рік

Інформаційно-технологічний

Інформатика

3

2

2

-

Інформаційно-технологічний

Інформаційні технології

3

2

2

-



  1. 2009 – 2010 н. рік.

  2. 2010 – 2011 н. рік.

  3. 2011 – 2012 н. рік.

  4. 2012 – 2013 н. рік.

На даний час у арсеналі ми маємо 10 перемог і призових місць. П’ятий рік поспіль вихованці є активними учасниками і переможцями інтерактивного Міжнародного конкурсу з інформатики та комп’ютерної грамотності «Бобер». У цьому навчальному році взяли участь у Першому дистанційному Міжнародному бліц - конкурсі з Веб – дизайну у таких номінаціях : з веб-дизайну: «Найкраща програмна реалізація», з комп’ютерної графіки: «Найкраща 2D растрова графіка», з комп’ютерної анімації: «Найкраща GIF-анімація». У конкурсі «Samsung назустріч знанням 2012» виступили з роботою ( есе) на тему «Інноваційні технології – краще життя». Взяли участь у обласному конкурсі – змаганні учнівської молоді з інформаційних технологій.

Більшість випускників продовжують навчання у ВНЗ різних рівнів акредитації та обрали для опанування спеціальності технічної, економічної спрямованості.

Вступ до ВЗН випускників профільних класів






Напрямок

Загальна кількість учнів

Вступили до ВНЗ І-ІІ р.а.

Вступили до ВЗН ІІІ-ІV р.а.

Відповідно до профілю

Інший профіль

Відповідно до профілю

Інший профіль

2009/2010

1

Технічний

11

5

-

1

-

2

Медичний

-

2

-

-

3

Юридичний

-

1

-

-

2010/2011

1

Технічний

11

4




2




2

Торгівельний

3










3

Економічний

2










2011/2012

1

Технічний

15


9

-

-

-

2

Медичний

-

1

-

-

3

Економічний

2

-

-

-

4

Торгівельний




-

3

-

-

1 – 2009 – 2010 н. рік.

2 – 2010 – 2011 н. рік.

3 – 2011 – 2012 н. рік.


Педагогічний колектив школи впроваджує інформаційні технології в навчально-виховний процес, застосовуючи різноманітні форми, методи, прийоми роботи серед учнів різних вікових категорій та вчителів школи (схема 3).

Схема 3


Інформатизація навчально-виховного процесу

Робота з учнями

Робота з учителями



Позакласна робота

Керівництво самоосвітньою діяльністю

Індивідуальні заняття й консультації



Курси за вибором

Уроки

Групові заняття



Курсова перепідготовка



Предметні тижні

Олімпіади

Основи програмування мовою ЛОГО

Інформатика




Інтерактивні конкурси

Використання ППЗ

Теоретичний семінар




Гурток «Сходинки до інформатики

Основи інформатики




Використання ІКТ

Проблемний семінар



Тиждень інформатики



Основи веб-дизайну



Семінар-практикум



Інтелектуально-пізнавальні ігри, КВК



Інформаційний працівник



Круглий стіл




Педагогічні читання



Засідання ШМО

Педагогічні ради

Упродовж 4-х років наша школа є опорною в районі з проблеми: «Формування інформаційної культури та інформаційної компетентності педагогічних працівників району».

У зв'язку з цим було створено Програму інформатизації школи, завданнями якої стали:

- апробація на базі школи нових освітніх інформаційно-комунікаційних технологій, адаптація їх до умов педагогічної практики, відбір і розповсюдження перспективного педагогічного досвіду;

- створення умов для безперервного професійного вдосконалення


вчителів району на базі опорної школи.

Метою функціонування школи є формування інформаційної культури та інформативної компетентності педагогічних працівників і учнів у процесі самоосвіти, на уроках та позакласних заходах. Способом досягнення поставленої мети стала трансформація інформативних знань засобами лекційної, науково-просвітницької, практичної роботи в самосвідомість фахівців різних предметів.

Для ефективної роботи опорної школи розроблені відповідні методичні заходи, що є основою реалізації проблеми. Це:


  • індивідуальні консультації та практичні заняття для педколективу школи і учителів інформатики району;

  • серія лекцій «Комп’ютер на допомогу вчителю»;

  • дискусія «Проблеми дистанційного навчання»;

  • відкриті уроки з використання інформаційно-комунікаційних та комп’ютерних технологій;

  • круглий стіл: «Вплив інформаційних технологій на психологічний стан дитини»;

  • розробка серії уроків з теми «Глобальна мережа Інтернет»;

  • методичне заняття «Сучасний урок та його інформативні технології»;

  • огляд-презентація програмних засобів навчального призначення Державного реєстру;

  • доповідь при нараді при директорові «Переваги та недоліки при використанні комп’ютера під час викладання предметів»;

  • обміни досвідами з питань «Використання ІКТ на уроках у початкових класах», «Формування інформаційної компетентності у процесі фахової самоосвіти вчителя»;

  • практичні заняття: «Метод проектів у навчальній діяльності учнів», «Інтернет та ігроманія – сучасна залежність №1»;

  • вернісаж уроків для батьків із використанням комп’ютерних технологій.

Створений план діяльності опорної школи дає змогу системно підійти до розробки заходів на навчальний рік, охопити всі ділянки навчально-виховного процесу. На його основі просто розробляти тижневі плани роботи школи, графік внутрішкільного контролю, план-сітку методичних, загальношкільних, виховних заходів. Безумовно, це допомагає оптимізувати управління школою, що позитивно позначається на результативності навчально-виховного процесу.

Динаміка навчальних досягнень учнів профільних 11 класів

(за результатами річного оцінювання)




Навчальний рік

Усього учнів

Навчальні досягнення

Високий

%

Достатній

%

середній

%

Початковий

%

1

2008/2009

8

-

-

4

50

4

50

-

-

2

2009/2010

11

-

-

6

55

5

45

-

-

3

2010/2011

11

-

-

3

27

7

64

1

9

4

2011/2012

15

-

-

10

67

4

27

1

6

1 – 2008 – 2009 н. рік: 1 ряд – низький рівень знань; 2 ряд – середній рівень знань; 3 ряд – достатній рівень знань; 4 ряд – високий рівень знань.

2 – 2009 – 2010 н. рік.

3 – 2010 – 2011 н. рік.

4 – 2011 – 2012 н. рік.

Динаміка навчальних досягнень учнів профільних класів 11-х класів

(ДПА)




Навчальний рік

Усього учнів

Навчальні досягнення

Високий

%

Достатній

%

середній

%

Початковий

%

1

2010/2011

11

1

9

3

27

7

64

-

-

2

2011/2012

15

2

13

9

60

3

20

1

7

1 – 2010 – 2011 н. рік: 1 ряд – низький рівень знань; 2 ряд – середній рівень знань; 3 ряд – достатній рівень знань; 4 ряд – високий рівень знань.

Інформаційний простір прагнемо вибудувати на основі трьох складових: фізичної, психологічної та інтелектуальної. Базою фізичної складової є кабінет інформатики. До інформаційного простору школи також відносимо: шкільну бібліотеку, шкільний Інтернет, локальну мережу, технічні засоби мультимедія та програмне забезпечення навчальних предметів.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка