«Організація та проведення психологічної та просвітницької діяльності з батьками дітей в умовах днз»



Скачати 298.43 Kb.
Дата конвертації10.03.2016
Розмір298.43 Kb.
Семінар – практикум для практичних психологів ДНЗ
Дата проведення: 17 грудня 2013 року

Місце проведення ДНЗ № 72
Тема: «Організація та проведення психологічної та просвітницької діяльності з батьками дітей в умовах ДНЗ»
Мета: активізувати творчу діяльність практичних психологів ДНЗ щодо організації роботи з батьками; популяризувати педагогічні напрацювання практичних психологів з даної теми; надати теоретичні та практичні рекомендації стосовно різноманітних форм роботи з батьками та використання їх для ефективного налагодження контакту з родинами.

Практична частина


  1. Емоційне налаштування. Вправа «Моє ім’я»

  2. Гра з елементами тренінгу «Дитина»

  3. Робота в підгрупах.

  4. Практикум «Казка на піску» ( практичні завдання для учасників семінару) – Немикіна О.А., практичний психолог ДНЗ № 61)

  5. Анкетування учасників семінару «Що очікував і що отримав від семінару?»

Вправа «Мої очікування»

Мета: визначення сподівань та очікувань щодо семінару.

Напишіть на аркушах паперу , вирізаних у вигляді іграшки на новорічну ялинку те, що ви очікуєте від заняття. Учасники кладуть умовні ялинкові прикраси у коробку під ялинку.
Емоційне налаштування . Вправа - привітання « Моє їм’я»

Назвіть своє ім’я, та придумайте слово – прикметник, який починається з тієї літери, що і ім’я.


Інформаційне повідомлення з використанням слайд –шоу «Форми роботи психолога з родиною дошкільника»



Робота з батьками вихованців дошкільного закладу

Мета: роботи психолога з членами родини вихованців — з матір'ю, батьком, бабусею, дідусем — привернути їх увагу до долі власної дитини, допомогти зрозуміти вирішальне значення ранніх та дошкільних років у формуванні особистості, ролі тата й мами і загалом родинної атмосфери, у формуванні таких базисних якостей синка чи доньки, як почуття упевненості, захищеності, уміння радіти, співчувати, виявляти творчу ініціативу, бути активним, дбати про доброзичливі стосунки з членами сім'ї, з друзями, уміти достойно поводитися при перемогах і поразках. Батьки мають зрозуміти і відчути потребу певної психологічної компетентності для того, щоб уміти по-справжньому любити свою дитину, приймати її такою, якою вона є, ні з ким не порівнюючи і не дорікаючи їй, допомогти дитині щасливо провести дошкільні роки у рідному колі, а також добре підготуватися їй до школи.
Зміст і форми роботи
1. Консультативна робота з батьками.

її завданнями є: допомога батькам, що вперше приводять дитину до дошкільного закладу, усвідомити психічне навантаження, яке доведеться пережити дитині і, відповідно, допомогти їй; допомога у налагодженні постійних психолого-педагогічних взаємин з вихователями; підвищення психологічної компетентності з певних питань, що допоможе батькові та матері краще зрозуміти себе, свою роль у житті дитини, розуміти і позитивно ставитися до власної дитини, аналізувати витоки психологічних проблем, які виникають у родинному спілкуванні, та визначити шляхи їх культурного розв'язання; надавати батькам допомогу у разі вибору для дитини певних студій, школи.


Форми консультативної роботи:

1.Індивідуальні консультації для батьків, які звернулися до психолога з конкретними запитаннями.

2Родинні консультації для кількох членів сім'ї з метою вироблення шляхів співпраці і довірливих взаємин у вихованні дітей.

З.Групові консультації, під час яких ставляться, аналізуються і обговорюються різноманітні питання психології, цікаві для багатьох батьків групи.

Тематика консультацій випливає із проблем, які виникають у батьків під час виховання дитини в дошкільних закладах і удома.
Основні теми:

1.Режим дитини у період її адаптації у дитячому садку; взаємини батьків з дитиною у цей період.

2.Психологічні проблеми оптимізації розвитку дитини з урахуванням ЇЇ вікових та індивідуальних особливостей.

З.Аналіз причин типових труднощів у родинному спілкуванні та спільний пошук шляхів їх запобігання; особливості виховання сина і доньки.

4.Методи психологічної допомоги дітям у подоланні перебільшених страхів, сором'язливості, плаксивості, дратівливості, ревнощів (коли в сім'ї не одна дитина), упертості тощо.

5.Консультації з питань розумового розвитку дитини, її здібностей, обрання шкільного навчального закладу, який відповідає індивідуальним нахилам майбутнього учня.

6.Духовний розвиток дитини; виховання гуманних почуттів.
Вимоги до консультаційної роботи з батьками:

1.Ефективна консультація не можлива без налагодження особливих взаємин, ставлення психолога до клієнта. Це ставлення передбачає прийняття, відкритість, зацікавленість. Психолог мусить не лише приймати почуття і думки клієнта — когось з батьків (не беручи ролі судді), але й демонструвати це прийняття.

2.У стосунках з батьками психолог мусить уникати настирливого дидактизму, моральних та оцінних суджень, зауважень, звинувачень тощо.

З.Не можна випитувати у клієнта «всю правду щодо його особистого життя. Сенс консультації не в тому, щоб психолог достеменно вивчив проблему і розв'язав її для клієнта, а в тому, щоб клієнт прояснив свою проблему для себе і знайшов власне рішення.

4. Психолог не дає порад чи рецептів, навіть якщо їх очікують від нього. Він не переконує, не умовляє, не підштовхує клієнта, а робить все можливе, щоб клієнт сам прийняв рішення і взяв на себе відповідальність за його здійснення.

2. Підвищення рівня психологічної освіти батьків.

Перед психологом ставлять завдання пробудити і підтримувати у батьків потребу в спеціальних психологічних знаннях щодо розвитку і виховання дитини. Природна інтуїція матері й батька як найперших і головних педагогів дає більше позитивних результатів, коли спирається на їх психологічну компетентність.
Форми освітньої роботи:

1. Науково-популярні лекції з психологічних питань розвитку та виховання дитини на групових батьківських зборах, фа культативах для батьків.

2.Бесіди та консультації з групою батьків, зацікавлених спільними проблемами виховання та розвитку дитини.

З.Оформлення стендів, листівок, папок з психологічною інформацією.

4. Залучення батьків до користування психологічною бібліотекою.
Орієнтовна тематика лекцій та бесід:

1,Вікові психологічні особливості розвитку дітей (потреби, новоутворення, можливості, типові труднощі).Вироблення у батьків більш адекватної, психологічно доцільної позиції щодо виховання і розвитку дитини.

2.0собливості розвитку хлопчиків і дівчаток, близнюків. Розвиток дітей у неповній та багатодітній сім'ї, в сім'ї, що включає кілька поколінь.

3. Психологічний аналіз сучасних типів материнської школи, умов родинного виховання.

4.3дібні діти. Діти, які відстають у розвитку, мають певні труднощі у поведінці: які вони, якої потребують допомоги.

б. Ознайомлення батьків з методами вивчення індивідуально-топологічних властивостей дитини те шляхами їх врахування при взаєминах з дитиною. Методами роботи з батьками можуть бути не лише лекції, але й практичні заняття.

6. Підготовка батьків до усвідомлення та підтримки психопрофілактичних функцій дитячої гри. Попередження недоречних втручань, заборон, моралізації, повчань підчас спостереження за грою дитини. Найефективнішим методом є практичні заняття з групою зацікавлених батьків, під час яких психолог демонструє прийоми недирективної підтримки дитини під час її гри.

7.0знайомлення батьків з методами визначення шкільної зрілості дітей та засобами ЇЇ формування.

8.Обговорення з групою зацікавлених батьків конкретних проблем, які виникають у стосунках дитини з братами і сестрами,з однолітками, з дорослими. Пошук та обговорення можливих методів попередження і подолання труднощів.

9. Вплив несприятливих екологічних умов, зокрема чорнобильських наслідків, на стан і розвиток дітей. Шляхи батьківської компенсаторної допомоги дітям.


Вимоги до освітньої роботи:

1.Освітня робота є пропагандою психологічних знань серед батьків, тому вона має здійснюватися у досить цікавій та зрозумілій формі.

2. Інформація, яку подає психолог, має ґрунтуватися на науково перевірених фактах.

З.Освітня робота є одним із засобів ознайомлення батьків з роботою психолога, з його завданнями, можливостями і загалом з організацією психологічної служби в дошкільному закладі, а далі — у школі.

4. Конкретні приклади і діагностичні дані, які використовує психолог в освітніх цілях, варто надавати в такій формі, щоб вони не могли бути використані на шкоду дитині.
3. Профілактично-корекційна робота з батьками.

Завдання профілактично-корекційної роботи: допомогти деяким батькам переглянути і переосмислити свої уявлення про виховання; позбутися хибних очікувань, звичних, але неефективних засобів педагогічного впливу; звільнитися вщ власних психологічних проблем, які заважають доброзичливим стосункам з дитиною.



Форми профілактично-корекційної роботи з батьками:

1. Лекції та бесіди, під час яких аналізують типові труднощі та помилки у спілкуванні з дітьми певного віку і висвітлюєть гальмуеальний вплив цих помилок на розвиток особистості.

2-Активні форми психологічного навчання, під час яких батьки вчаться ефективніше взаємодіяти один з одним і зі своєю дитиною (тренінги батьківської ефективності, партнерського спілкування, креативності, групові дискусії, рольові ігри тощо).

З. Індивідуальні бесіди а батьками, під час яких психолог ознайомлює їх з результатами психологічного обстеження дитини, інформує про її потенційні можливості, труднощі, про засоби, які можуть покращити психологічне благополуччя дитини.

4. Консультації, метою яких є корекція виховної позиції батьків, створення більш сприятливіших умов для розвитку особистості сина чи доньки.
Орієнтовна тематика профілактично-корекційної роботи з батьками:

1 .Співпраця з батьками новачків, щоб допомогти дітям краще адаптуватися до умов дитячого садка.

2. Підготовка батьків до попередження конфліктів і подолання труднощів, які можуть виникати у спілкуванні з дитиною в кризові періоди її розвитку.

3.Залучення сім'ї до активної роботи з профілактики та корекції відставань у розвитку певних психологічних функцій дитини. (Відставання можуть бути як абсолютними (порівняно з віковою нормою), так і відносними (відповідно до індивідуальних можливостей дитини). Відносне відставання стосується, зокрема, обдарованих дітей, які не реалізують повністю своїх здібностей.)

4.1 Налагодження у разі стосунків батьків між собою або з вихователем з

метою попередження шкідливого впливу конфліктних взаємин дорослих на розвиток особистості сина чи доньки.

б. Залучення батьків до участі в житті групи, що дає можливість спостерігати за своєю дитиною в різних проявах її активності, в стосунках з дітьми.


Вимоги до профілактично-корекційної роботи з батьками:

1.Психолог виступає неупередженим посередником між сім'єю та дошкільним закладом, допомагає узгодити вимоги батьків і вихователів так, щоб вони не суперечили між собою і відповідали потребам розвитку дитини.

2.Коли не вдається залучити батьків до співпраці в інтересах дитини, психолог намагається зберегти з ними доброзичливі стосунки, не звинувачує їх (нейтральне ставлення сім'ї до роботи психолога краще, ніж негативне).

3.Іноді доводиться проводити профілактичну роботу лише через дитину. Проте не можна допустити, щоб унаслідок дій психолога ставлення дитини до своїх батьків погіршилося. Позитивне сприйняття батьків для дошкільника є основним фактором його психологічного благополуччя.


Робота в підгрупах. Розробити зразок – рекламу послуг практичного психолога в ДНЗ з метою взаємодії з батьками

    1. група – розробити звернення до батьків з інформацією про надання своїх послуг;

    2. група – розробити етапи співпраці батьків з психологом (коли потрібно звертатися до психолога)

    3. група – розробити правила , які стимулюють процес залучення батьків до ДНЗ

Гра з елементами тренінгу «Дитина»

Мета:ознайомлення з методами підтримки дитини та використання їх для ефективного налагодження контакту з родинами.

До гри запрошуються 10 учасників-батьків. Кожен із них обирає бейджик із написом:

• надія;


• родина;

• увага;


• дитячий садок;

• турбота;

• здоров'я;

• щастя;


• інтереси;

• здібності;

• дитина.
Розповідь ведучого

(Протягуємо нитки від дитини до інших учасників із відповідним написом на бейджику.)

В одній великій родині сталося диво — народилася дитина. Всі були щасливі й радісні. Приділяли їй багато уваги, турбувалися про неї.

Дитина підросла й пішла до дитячого садочка. Родина цікавилась інтересами та здібностями дитини. Малюк був здоровим та щасливим. 1 в маленькому серці завжди залишалася надія, що так буде завжди.

(Ведуча запитує, що відчувають «батьки».)

Але настала криза, проблеми вийшли на перший план.! такої уваги й турботи, як раніше, дитина вже не відчувала.



(Розрізаємо нитки.)

її інтересами та здібностями вже ніхто не цікавився. Дитина не почувалася так, як раніше, — щасливою та здоровою. Але надія залишалася жити в маленькому серці. Малюк сподівався, що дорослі зміняться і знову розділятимуть його радощі.



(Ведуча запитує, що відчувають «батьки».)

Раптом усі схаменулись і озирнулись, бо побачили та зрозуміли, що найдорожчий скарб родини — це дитина, вона — опора, радість і надія, яка завжди є у нашому серці. (Зв'язуємо нитки.)



(Ведуча запитує, що відчувають «батьки».)
Консультація-лекція
«Пісок як матеріал для розвитку творчості та навчання дітей»

Ігри з піском є ефективним засобом всебічного розвитку дітей у цілому і творчих здібностей зокрема. Багаторічна практика свідчить, що ігри з піском позитивно впливають на емоційне благополуччя дітей. А з огляду на те, що це найулюбленіші ігри дітей, ми, дорослі, повинні максимально використовувати їх з розвивальною, навчальною та корекційною метою.

Сьогодні дуже популярним став метод sandplay, що з англійської дослівно означає «пісочна гра». Власне, це той метод, завдяки якому дитина з піску і невеличких фігурок будує свій індивідуальний і неповторний світ у мініатюрі. Граючись, вона виражає на піску те, що спонтанно виникає в її свідомості.

Ігри з піском дають дитині змогу відчути себе впевненою і вмілою: вона створює нове, не боїться ламати старе і щось змінювати. У пісочниці створено оптимальні умови для розвитку творчого потенціалу дитини, активізації її просторової уяви, образно-логічного мислення, тренування дрібної моторики рук. У процесі колективних ігор дитина усвідомлює морально-етичні норми, у неї формується гармонійний образ світу.

Дорослі можуть бути впевнені: якщо у дитячому пісочному господарстві все спокійно, то й на душі у дитини спокій і гармонія.

У роботі педагоги використовують пісок як основний матеріал для розвитку творчості дітей. Організовуючи ігри з піском, слід дотримуватися таких правил:



  • максимально заохочувати творчий підхід і фантазію;

  • повністю виключати негативну оцінку як дій дітей, так і результатів їхньої діяльності.

Пісок та малювання

Дуже цікавий вид роботи для дітей — малювання на піску та малювання кольоровим піском. Складно переоцінити позитивний вплив малювання на дитину. Це не просто розвага, гра, вміння відтворити навколишній світ. Малювання сприяє гармонійному розвитку дитини та формуванню таких базових якостей особистості, як самостійність і креативність.

Малювання сприяє розвитку дрібної моторики, а як наслідок — розвитку мовлення і розумових здібностей. У дітей розвивається координація рухів. Дитячі пальчики стають більш сильними, спритними, вмілими. Окрім цього, малювання сприяє розвитку пам'яті, уваги, зосередженості. У творчому процесі дитина навчається розрізняти кольори та їх відтінки, у неї формується поняттях про форму, величину, кількість. Через малювання дитина пізнає навколишній світ по-новому, запам'ятовує його і вчиться його любити. Ще не вміючи виражати свої емоції словами, дитина чудово «розповідає» про них фарбами. Багата фантазія, ініціативність, уміння приймати рішення, самостійність у їх втіленні, посидючість, зосередженість активно формуються під час малювання і в майбутньому обов'язково знадобляться дитині.

Одним із найдревніших способів малювання є малювання на піску і одним з порівняно нових — малювання піском.

Малювати на піску можна паличкою, камінчиком чи будь-яким іншим придатним для цього предметом. Але найдоцільніше малювати пальчиками. Таке заняття дуже подобається дітям. Малювання пальчиками на піску є корисним для дітей будь-якого віку: у них розвивається дрібна моторика, гнучкість та чутливість пальців.

У процесі малювання на піску дитина розслабляється, у неї проходять страхи, комплекси, розвивається впевненість у собі. Адже на піску дитина може намалювати все, що завгодно. А невдалий малюнок дуже легко виправити, розрівнявши поверхню піску і продовжуючи малювати доти, доки не отримаєш задумане.Малювати можна не лише на поверхні піску, але й самим піском. Для цього промитий пісок ми фарбуємо у різні кольори і просушуємо. Пісок різного кольору зберігаємо у спеціальних ємкостях.

Малювати піском можна вже з дітьми раннього віку. Для цього використовуємо трафарет. Щоб його виготовити, на білий аркуш паперу наносимо контур малюнка, скажімо, кішки. Потім цей малюнок вирізаємо. Отримуємо аркуш з вирізаним трафаретом. Трафарет накладаємо на аркуш паперу. Пропонуємо малюку замалювати кицю клеєм. Не страшно, якщо малюк виходить за межі малюнка, адже трафарет потім зніматиметься. Далі надаємо малюку можливість самому обрати кольоровий пісок для малювання, яким він притрушує зображення. Зайвий пісок зсипаємо у ящик, знімаємо трафарет і отримуємо зафарбовану кішку. Зображення кішки можна домалювати фарбами — намалювати очі, смужки, плямки тощо. Кішку можна вирізати і «посадити» на заготовлене зображення даху будинку тощо.

Коли діти навчаться наносити клей на аркуш, не виходячи за межі малюнка, можна розмальовувати піском зображення у розмальовках. Для цього дитина спочатку наносить клей на частини зображення певного кольору, присипає їх зверху піском цього кольору, струшує зайвий пісок і переходить до послідовного «зафарбовування» піском відповідного кольору інших деталей зображення. Коли зображення висихають, їх можна вирізати і створити будь-яку колективну композицію.

Дітям подобається виконувати колективні зображення на різні теми, зокрема на морські. Фарбами за допомогою своїх долоньок діти малюють риб та медуз, а піском — морське дно, на якому можна розмістити справжні мушлі.

Старші дошкільники вже можуть самостійно намалювати малюнок простим олівцем, а потім розфарбувати його кольоровим піском.

Для того щоб малювати кольоровим піском, діти мають оволодіти певними прийомами, докласти розумових і фізичних зусиль. Малюків цікавить процес, їм подобаються сліди, які залишає кольоровий пісок на папері. Дітей старшого дошкільного віку більше цікавить результат. Коли діти струшують безформенну купку піску з аркуша паперу і бачать результат — зображення певного предмета, рослини, пташки чи тварини, у них з'являється мотивація до подальшої творчості.

Учимося, граючись у пісочниці

Сухий і мокрий пісок ми використовуємо практично на всіх заняттях. Адже на піску можна ще й «писати». Так, писати букви і цифри... Дітям не страшно помилитися: це не папір, і легко можна виправити допущені помилки, тому на піску діти пишуть із задоволенням. Під час вивчення знакової системи окрім написання самих знаків ми використовуємо і такий прийом, як домальовування. Наприклад: Намалюйте фігуру, яку ми сьогодні вивчали, і домалюйте її так, щоб вийшов предмет. Напишіть цифру, яку ми сьогодні вивчали, і «оживіть» її — домалюйте їй платтячко. У цьому платтячку цифра піде на бал разом з Попелюшкою.

Пісочницю, особливо влітку, можна використовувати для закріплення тих знань, що отримали діти протягом навчального року.

Ігри з піском є ефективним методом психологічної допомоги дитині:



  • у формуванні впевненості у собі та стійкої самооцінки

  • у гармонізації внутрішнього емоційного стану, зокрема при негативізмі, образливості, конфліктності

  • при переживанні будь-яких травматичних ситуацій, таких як розлучення батьків, втрата близьких

  • в адаптації до будь-яких змін у житті дитини — вступ до дитячого садка, зміна дитячого колективу, народження брата чи сестри

Пісок і казка

Діти дуже люблять незвичайні історії і казки, які не лише переносять їх з реального світу у чарівний, казковий, але й розширюють їхній кругозір. Через казку, звернену до серця дитини, особливо народну, не спотворену впливом сучасної цивілізації з притаманним їй прагматизмом, діти отримують перший соціальний досвід: знання про людей, про добро і зло та їх протиборство у людському суспільстві.

Розповідаючи казку «Колобок», ми разом з дітьми виготовляємо з піску її головного героя. А розігруючи казку «Колосок», «печемо» пиріжки, якими можна всіх «пригостити». Тут і формочки можуть знадобитися, і камінчики для прикрашання. А для Курочки Ряби можна зробити гніздечко, куди вона «нестиме» пісочні яєчка.

Казку на піску можна розіграти, пересуваючи персонажів у різних напрямках. При цьому діти поступово навчаються співвідносити мовлення з діями персонажів і починають самостійно творити, змінюючи сюжет, додаючи нових дійових осіб тощо.

Казки на піску — не лише цікаве проведення часу та приємне й доступне дитині заняття, але й істотний механізм розвитку в дитині тонкого розуміння внутрішнього світу людей, спосіб зняття тривоги і виховання впевненості у своєму майбутньому. За допомогою казок на піску можна виховувати дитину, допомагати долати негативні сторони її особистості, які лише починають формуватися.

Наприклад, жадібній дитині дуже корисно буде розіграти сюжет з «Казки про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. У пісочниці створюють «море» — розгрібають пісок, вивільнюючи його дно, пофарбоване у голубий колір, що символізує море, а на його піщаних берегах за допомогою дрібних іграшок розігрують дійство.

Казку на піску може вигадати і сам педагог. Головне, щоб у цих казках завжди добро перемагало зло. Кількість персонажів таких казок має бути невеликою, сюжетні повороти — м'якими, спокійними, гарними. Казки на піску повинні бути емоційними, але такими, що оберігають духовний світ і спокій дитини, не несуть у собі тривожності і страхів. Прикладом може бути така авторська казка на піску:

У пісочній країні (погладьте її долонькою) жив-був піщаний чоловічок. Він жив у печері. Зробіть печеру для чоловічка такою, якою ви собі її уявляєте. Зимою піщаний чоловічок спав у своїй печері, а весною прокидався. Уявімо, що наступила весна. Візьміть необхідні предмети, щоб показати прихід весни (заздалегідь можна приготувати штучні квіти тощо). Яскраве Сонце (його показує дорослий) привіталося з піщаним чоловічком (індивідуально з кожною дитиною виконується ритуал привітання). Яскраве, лагідне Сонце помітило, що він дуже сумний і запитало: «Чому ти сумуєш? (Запитуємо кожну дитину.) Ти, мабуть, сумуєш тому, що живеш один. Отже, тобі треба знайти друга, тоді ніколи не сумуватимеш».Діти, у мене до вас є пропозиція — знайдіть друга для свого піщаного чоловічка і збудуйте ціле піщане містечко.

Роль дорослого в організації ігор з піском

Після того, як дорослий підготує обладнання для ігор, створить атмосферу доброзичливості, він виконує роль уважного глядача. Позиція дорослого — це «активна присутність» (принести іграшки, воду, віднайти необхідні матеріали тощо), а не керівництво процесом. Ігри дітей з піском ніколи не інтерпретують і не обговорюють. Цікаві моменти дорослий може фотографувати для виставок, альбомів тощо.

Заняття з піском поліпшують емоційний стан дітей: гіперактив-
них пісок врівноважує, скутих — розслаблює, тривожних — заспо-
коює, агресивних — втихомирює. Під час занять та після них усі діти
задоволені і виходять з бажанням зустрітися знову. І це, мабуть, най-
головніше, що дають дітям ігри з піском.

ІІ частина

Практикум «Казка на піску»

( практичні завдання для учасників семінару)
Вправа «Візерунки на піску»

(сухий пісок)

Педагоги пальцем, ребром долоні, щіточкою, паличкою у пісочниці малюють різні прості чи складні візерунки - прямі та хвилясті доріжки, парканчики, східці прикрашають різними фігурками, за бажанням тощо.

Потім розповідають про свої відчуття під час виконання малюнка.



Вправа «Візерунки на піску»

(мокрий пісок)

Вправа проводиться так само, як із сухим піском.
Далі педагогам пропонується розповісти яким піском їм було приємніше

Вправа «Казка на піску»

Педагогам дається завдання створити казку на піску за допомогою різноманітних фігурок та елементів, розповісти її.



Памятка

«Загальні рекомендації

з підготовки та проведення адаптаційних ігор-занять в піску»


  1. Адаптаційні ігри в піску слід проводити з підгрупою дітей, особливу увагу при цьому приділяючи новій дитині. До складу підгрупи, у якій працює новачок, потрібно включати дітей, які вже адаптувалися до умов дошкільного закладу. Спостерігаючи за їхніми діями та наслідуючи їх, новачок зможе легко відтворити ті ігри, що його зацікавили.

  2. Під час проведення перших адаптаційних ігор-занять не обов'язково дотримуватися їх точної структури та тривалості. Якщо ігри в піску добре стабілізують психофізичний стан дитини, то доцільно збільшити час її занять у пісочниці.

  3. Дорослий повинен уважно стежити за реакцією дитини під час роботи з піском. Якщо у дитини виникли негативні емоції або ознаки втоми, заняття слід закінчити.

  4. Ознайомлюючи дітей з іграми в піску, дорослий спочатку показує способи дій, а потім дитина разом з дорослим «рука в руці» або самостійно повторює їх. Не потрібно наполягати на чіткому виконанні вказівок. Дорослий на етапі ознайомлення має підстроюватися під дитину.

  5. Для початку та кінця ігор-занять варто започаткувати особливий ритуал привітання та прощання — д\я цього можна використати музику, пісочний годинник, певні звуки, дії тощо (див. вправу «Доброго дня, пісок!»1).

  6. На перших 2 - 3 заняттях дитині не показують увесь набір іграшок. Вона має засвоїти досить широкий спектр простих маніпуляцій з піском за допомогою рук, лопатки та щіточки.

  7. Бажано, щоб дитина для занять у пісочниці принесла з дому одну зі своїх найулюбленіших іграшок (висота не більше 10—15 см). Але вона може вибрати й ту іграшку, яку запропонував дорослий. Ця іграшка має стати для дитини іграшкою-посередником в іграх з піском.

  8. 3 правилами поводження, заборонами, схваленнями дорослий ознайомлює дітей через іграшку-посередника — Піщинку, яка живе у пісочниці, дружить з дітьми і залюбки з ними грається.

  9. Чим молодші діти, тим коротші мають бути правила:

    • не можна викидати пісок із пісочниці;

    • не можна брати пісок до рота та кидати в інших дітей;

Рекомендована література

«Пісок як матеріал для розвитку творчості та навчання дітей»/Вихователь-методист. – 2010. - № 4. с.21;



  1. Пам’ятка «Загальні рекомендації з підготовки та проведення адаптаційних ігор-занять». Вихователь-методист. – 2010. - № 6 с.31;

  2. Т.Д.Зинкевич-Євстигнєєва, Т.М.Грабенко «Чудеса на песке»; практикум по песочной терапии.- СПб; Издательство «Речь», 2007,-340с.;



«Ділимося досвідом» - виступ – презентація «Готовність до школи – наша спільна турбота» - загальні батьківські збори - як вид роботи з батьками (додаток№1)
Вправа «Мої очікування»

Пропоную всім учасникам висловити враження від семінара, підійти до ялинки, взяти свою іграшку з коробки, і якщо ваші сподівання справдилися, прикрасити ялинку.

Додаток1

«Готовність до школи – наша спільна турбота»

(загальні батьківські збори)
Мета зборів: актуалізувати знання батьків з проблеми психологічної готовності дітей до школи. Залучати батьківську громаду до співпраці з ДНЗ та школою.

Завдання зборів:

1. Обговорити з батьками проблему психологічної готовності дітей до навчання в школі.

2. Дати практичні рекомендації з підготовки дітей до школи.

3. Повідомити про термін та умови проведення діагностики на вивчення рівня психологічної готовності дітей до навчання в школі.

4. Розвивати інтерес батьків до педагогічної та психологічної літератури з питань підготовки дітей до школи.

Форма проведення: відкрита конференція.
Слова привітання

Доброго дня, шановні батьки!Дуже приємно бачити Вас на сьогоднішній зустрічі.

Ми зібралися, щоб обговорити питання, які хвилюють вихователів, вчителів, батьків : « Яким повинен бути першокласник? Що таке готовність до школи?На що слід звернути увагу при підготовці до школи. Що особливо важливо пам’ятати батькам майбутнього першокласника?». Про це йтиметься на нашій зустрічі.
Недавно у нас була бесіда з дітьми, де вони розповідали про вас, батьки і скільки було лагідних,теплих слів . Ось і я Вам пропоную двома реченнями розповісти про своїх дітей. Ви називаєтесь, чия Ви мама або тато і кажете : «Не хочу хвалитись, але моя дитина вміє… у неї гарно виходить….

Оплески батькам
Психолог: Часто запитують, хто має здійснювати підготовку дітей до школи: сім'я, дитячий садок, суспільство? Щоб визначити це - пропоную вам ще одну вправу «Плесканка»

(Ваше завдання - плескати в долоні на названі категорії . Чи вважаєте ви, що готувати дитину до школи повинен дитячий садок, сімя, вчителі, школа? )

— Де найбільше було оплесків?



Висновок. Іноді існує така думка, що якщо дитина відвідує садок, значить, підготовку до школи повністю забезпечують педагоги. Дійсно, системні заняття допомагають дітям підготуватися до школи, але без допомоги батьків така підготовка буде не якісною. Досвід показує, що ніякий дитячий заклад не може замінити сім’ю, сімейне виховання. Якщо заняттями дитини не цікавляться батьки, не дають належного значення, не заохочують до старанності, дитина теж починає ставитися до них недбало, не прагне працювати краще, виправляти свої помилки, долати труднощі.
Свої побажання, рекомендації, хочуть висловити наші гості – майбутні вчителі ваших дітей. До нас завітали ……

Гра «Дитина»

До гри запрошуються 10 учасників-батьків. Кожен із них обирає бейджик із написом:

• надія;

• родина;

• увага;

• дитячий садок;

• турбота;

• здоров'я;

• щастя;

• інтереси;

• здібності;

• дитина.


Розповідь ведучого

(Протягуємо нитки від дитини до інших учасників із відповідним написом на бейджику.)

В одній великій родині сталося диво — народилася дитина. Всі були щасливі й радісні. Приділяли їй багато уваги, турбувалися про неї.

Дитина підросла й пішла до дитячого садочка. Родина цікавилась інтересами та здібностями дитини. Малюк був здоровим та щасливим. 1 в маленькому серці завжди залишалася надія, що так буде завжди.

(Ведуча запитує, що відчувають батьки.)

Але настала криза, проблеми вийшли на перший план.! такої уваги й турботи, як раніше, дитина вже не відчувала.



(Розрізаємо нитки.)

її інтересами та здібностями вже ніхто не цікавився. Дитина не почувалася так, як раніше, — щасливою та здоровою. Але надія залишалася жити в маленькому серці. Малюк сподівався, що дорослі зміняться і знову розділятимуть його радощі.



(Ведуча запитує, що відчувають батьки.)

Раптом усі схаменулись і озирнулись, бо побачили та зрозуміли, що найдорожчий скарб родини — це дитина, вона — опора, радість і надія, яка завжди є у нашому серці. (Зв'язуємо нитки.)



(Ведуча запитує, що відчувають батьки.)
Інформаційне повідомлення «Готовність до навчання у школі»
Підготувати дитину до школи – це не тільки навчити її читати, рахувати, писати

(робота на дошці)

Щоб успішно навчатись – потрібні сили. Медики стверджують, що саме фізичний розвиток – запорука успішного навчання у школі. Фізична готовність – це перший крок до школи (прикріпити напис «Фізична готовність)

Хороший фізичний розвиток допоможе дитині витримати відповідні навантаження, адже біологічно зріла дитина легко адаптується до нових умов і легше сприйматиме нові навчальні навантаження.
Наступний крок прикріпити напис «Педагогічна готовність»:

Педагогічна готовність включає

■  навички читання;

■  навички лічби;

■  навички письма;

■  навички малювання;

■ звукова культура мовлення ( чисте мовлення);

■ уміння розгорнуто відповідати на запитання;

■ достатній словниковий запас;

■  загальна обізнаність.


Наступний крок – психологічна готовність до школи (прикріпити напис) «Психологічна готовність» (це такий рівень психічного розвитку, який створює умови для успішного опанування дитини навчальною діяльністю)

Психологічна готовність складається з таких компонентів: (слайд)



  • соціальна

  • емоційно – вольова

  • інтелектуальна

  • мотиваційна

1. .( Слайд ) Соціальна

Ефективність навчальної діяльності школяра залежить не тільки від системи добре засвоєних знань і володіння прийомами розумової діяльності, але й від рівня самооцінки. І з метою визначення рівня самооцінки було проведено обстеження Методика «Який я?»

Обстеження проводилось індивідуально, дитині було запропоновано 10 якостей особистості ( хороший, добрий,розумний, акуратний, слухняний, уважний, ввічливий, вмілий, працелюбний, чесний. Дитина оцінювала себе за цими якостями відповідями – так, ні, інколи, не знаю. Відповіді проставлялися в колонки, а потім переводилися в бали..

Таким чином, висновки про рівень розвитку самооцінки дошкільників : із 65 дітей

Високий рівень – 39

Середній рівень – 22

Низький рівень - 4



Самооцінка – ставлення дитини до себе, результат порівняння себе з однолітками, з дорослими, а ще – відбиток ваших оцінок малюка. Тобто залежно від того, як часто і щиро ви дитину підбадьорюєте, в неї формується висока або низька самооцінка.

Низька самооцінка виникає тоді, коли дорослі постійно сварять дитину, або порівнюють з іншими дітьми не на його користь. Занижена самооцінка в майбутньому може призвести до того, що дитина не зможе відстояти точку зору, стає невпевненою в собі,їй буде складно налагоджувати взаємини з людьми.

Середня. Висока самооцінка говорить про те, що малюк відчуває, що його люблять, що він потрібен своїм батькам, що вони люблять його незалежно ні від чого.

Завищена самооцінка – це не результат самовпевненості й зазнайства, а специфіка дитячої самосвідомості в цьому віці. Це повинно пройти само по собі, особливо, коли дитина піде до школи.



( Слайд) Що робити батькам, аби самооцінка дитини була адекватною?

  • Не порівнювати дитину з іншими дітьми;

  • Не карати фізично;

  • Частіше хвалити ( за справу);

  • Говорити про те, як ви її любите, й доводити свою любов реальними справами;

  • Підтримувати малюка, якщо в нього щось не виходить;

  • Уникайте фраз: «Ти робиш усе неправильно», « У тебе нічого не виходить».


2. .( Слайд) Емоційно - вольовий

3. .( Слайд) Інтелектуальний

Показать зошити для підготовки до школи

Хочу звернути вашу увагу на форму подачі знань дітям у дошкільному віці.



Вправа «Три ложки»

Матеріали: три ложки різного розміру.

Педагог презентує три ложки: маленьку, середню й велику, як символ подачі знань дошкільнятам.

Пропонувати знання дітям дошкільного віку потрібно спочатку невеликими порціями, символічно ця порція — чайна ложечка.

З часом, коли діти підуть у школу, порції подачі знань збільшаться. Отримувати знання школярі будуть десертними або столовими ложками.

Але іноді нам, батькам, хочеться, щоб діти знали все й одразу. Тому нерідко ми беремося за здоровенну ложку — «ополоник» для подачі нових знань дошкільникам, але проковтнути стільки знань дітям проблематично.

Інакше кажучи, розмову з дітьми починаємо не з дитячих казок, а одразу з енциклопедичних знань.



Поради педагогів:

Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти, знання подавайте відповідно до віку дошкільника.


4.(Слайд)

Мотиваційний компонент відображає бажання чи небажання дитини навчатися у школі.

Послухайте, що про школу розповідають діти. Розповідь була непідготовленою , зйомки малопрофесійні – так что не судите строго..

Відеозапис розмови психолога з дітьми.

В усіх старших групах було проведено опитування дітей про школу і виявилося, що із 65 :

- свідомо ставляться до вимог, яке висуває майбутнє навчання у школі -50 дітей;

- у школу хочуть іти , тому що їх приваблюють нові друзі – 15 дітей.
На запитання «Для чого потрібно навчатися в школі?» :

1місце - щоб заробляти гарні оцінки , навчитися читати і писати

2- місце щоб стати розумним;

3 - щоб знати математику, англійську;

• щоб стати дорослим;

• щоб знайти нових друзів;

• щоб бути розумним;

• щоб бути школярем;

• щоб стати начальником, як мій тато;

• щоб заробляти багато грошей;

• щоб вступити в університет, вивчити іноземні мови і багато подорожувати;

Ось такі наші діти і хай їхні бажання збуваються!
Складання словесного портрета першокласника

Кожен учитель мріє про ідеальних учнів, із якими легко було б працювати. Узагальнивши наші знання, давайте складемо психологічний портрет ідеального першокласника. Допоможіть мені ( фізично розвинена, здорова, Інтелектуально розвинена - добра пам'ять увага,мислення) комунікативна (вміла спілкуватися з дітьми та вчителем), мала навички читання, письма, мотивайно готова –бажала йти до школи, емоційно стійка . Ми вам бажаємо таких дітей, таких первачків. До першого вересня ще є час, будемо разом працювати.


Втомилися? Пропоную переглянути

Музична презентація з використанням дитячих фотографій «Життя дітей в садку»

Ось таке насичене і дуже цікаве життя наших дітей в садочку.


Презентувати буклет на тему «Незабаром до школи»

Зверніть увагу на виставку психолого-педагогічної літератури та дидактичних посібників із питань підготовки дітей до школи.

Свої запитання, побажання , пропозиції ви можете залишити в письмовій формі та покласти в скриньку, а ми їх розглянемо на наступних зборах.
Вправа « Аплодисменти»

Ми з вами добре попрацювали. На завершення я пропоную уявити на одній долоні посмішку, на іншій – радість. А щоб вони не втекли від нас, їх треба міцно – преміцно поєднати в аплодисменти.



Бажаємо Вам успіхів, робіть усе, щоб дитинство та майбутнє ваших дітей було прекрасним. Дякуємо за увагу, до нових зустрічей!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка