Організація тренінгу



Скачати 178.88 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір178.88 Kb.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів

по підготовці і роботі на практичному занятті

з «Основи психотренінгу»

Тема: Організація тренінгу

Психологічні тренінги – найбільш відомий та ефективний метод практичної психології на сучасному етапі. Група – це реальний мир в мініатюрі. В ній існують ті ж самі проблеми міжособистісних відношень, поведінки, прийняття рішень і т.д. В ній можливе вирішення проблем, що не реально в житті. Група – ідеальне та безпечне місце для навчання, розвитку, корекції, групового консультування тощо. Завдяки психологічним тренінгам завдання психологічної служби сьогодні можуть реалізовуватись у цікавий та інноваційний спосіб.



Загальна мета – уміти визначити і обґрунтувати потребу в проведенні психотренінгу, планувати психотренінг, визначити його мету та завдання, розробляти тренінгові програму відповідно до поставленої мети та специфіки цільової групи, організувати тренінг.
Конкретні цілі:

  • Знати сучасні методи та прийоми організації і ведення психотренінгів;

  • Знати вимоги до побудови тренінгових програм та планування психотренінгу;

  • Знати основні принципи та організаційні засади проведення психотренінгу;

  • Знати застосування психотренінгів у різних галузях практичної медицини.

  • Уміти підбирати, адаптувати, модифікувати та самостійно розробляти тренінгові вправи, ігри.

Курс “ Основи психотренінгу ” читається на базі “Історії психології ”, “Психології особистості ”, “Психологічного спілкування ”, “Психології діяльності медичного працівника ”.



Теоретичні питання:

  1. Від чого залежить вибір варіантів знайомства?

  2. Коли доцільно виконувати вправу "емоції та ситуації"?

  3. Які переваги й недоліки використання музики під час тренінгу?

  4. Чи завжди треба робити сигнальні рухи?

  5. Ви проводите тренінг з важкими підлітками. Наведіть варіанти знайомства.

  6. Ви проводите тренінг з директорами служби зайнятості. Наведіть варіанти закінчення тренінгу.

  7. Ви проводите тренінг з людьми, які під час перерви хочуть вжити алкоголь. Наведіть варіанти дій тренера.

  8. Ви проводите тренінг з людьми, які висловлюють невдоволення програмою тренінгу. Наведіть варіанти дій тренера.

  9. Під час тренінгу його учасники відчувають перевтому. Наведіть варіанти дій тренера.


Інформацію, яка необхідна для формування знань-вмінь, що забезпечують досягнення мети заняття, можна знайти у джерелах:


  1. Большаков В. Ю. Психотренинг / Социодинамика, упражне-
    ния, игрь. — СПб.: Социально-психологический центр,1996.

  2. Асмолов А. Г. Психология личности. — М.: Изд-во МГУ,1990.

  3. Гиппиус С. В. Гимнастика чувств. Тренинг творческой психотерапии. — М.: Медицина, 1967.

  4. Кроль Л., Михайлова Е. Тренинг о тренинге. — М.: Класс, 2002.

  5. Лойшен Ш. Психологический тренинг учений. Школа Сатир. С-П., Питер, 2000.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТРЕНІНГУ

Початок тренінгу

Тренінг починається зі збору учасників. Інколи проводять їх реєстрацію. Оптимально, якщо учасники збираються точно на призначену годину та спокійно займають свої місця в приміщенні. Проте найчастіше вони збираються протягом 10-15 хвилин, і в тренера виникає проблема, що робити з тими, хто вже прийшов. Тому можна приготувати бейджики для семінарського імені, анкети для заповнення учасниками групи, попросити зосередитися на меті власної участі в тренінгу.

Коли всі учасники зібралися, тренер має назвати тематику тренінгу та розпочати його.

Знайомство

Тут описано вправи, корисні на етапі знайомства.

1. Знайомство (варіант 1). Група сидить по колу.

Кожен має назвати своє ім'я та відповісти на такі прості запитання: "Навіщо я сюди прийшов?", "Чого я очікую від тренінгу?", "Чи є в мене якісь побоювання?"

Тренер уважно вислуховує (або навіть коротко занотовує) усі відповіді; якщо потрібно, ставить допоміжні запитання, що конкретизують висловлювання учасників, наприклад:

— Я прийшла подивитися, що тут буде...

— Ви прийшли лише подивитися чи взяти участь у роботі групи?

Вправу закінчено, коли висловиться кожен з учасників і тренер.

2. Знайомство (варіант 2). Група стоїть у приміщенні. Кожен
має назвати своє ім'я та показати якийсь варіант руху, що йому
подобається. Усі інші мають голосно повторити ім'я та відтворити

рух.


Вправу закінчено, коли всі продемонстрували себе.

3. Знайомство (варіант 3). Група стоїть по колу. Кожен має на-


звати своє ім'я та продовжити висловлювання: "Моя найкраща по-
друга (мій справжній друг) сказав би, що я..."

Тренер перешкоджає самокритичним висловлюванням на зразок "...що я незібрана".



Тренер. А за що він вас поважає? Учасник. За те, що я активна...

Тренер. Так, про Наталку говорять, що вона активна.

4. Знайомство (варіант 4). Учасники сидять по колу. Кожен має


назвати своє ім'я та, вийшовши в середину кола, голосно продов-
жити висловлювання: "Я не хочу хвалитися, але я..."

Завдання тренера таке саме, як у попередньому варіанті.



Керівництво роботою учасників

А. Кроль та К. Михайлова пропонують почасти гумористичну, а почасти дуже правильну пам'ятку тренера. Досвідчений тренер-професіонал:



  • пам'ятає, що лікарю не обов'язково самому хворіти, щоб знати засоби його лікування, тому не соромиться того, що сам чогось не продавав, десь не був, у чомусь не брав участі;

  • розуміє, що його професія споріднена з діяльністю шамана, гувернантки, тамади та ілюзіоніста, тому відкидає докори, що він робить недостатньо важливу справу;

  • поступово починає проводити складніші та дорожчі тре-нінги;

  • любить неприємні запитання на зразок: "А на скільки завдяки тренінгу збільшиться обсяг продажів?" Радісно усміхнувшись, говорить: "Це дуже хороше запитання!" — і переходить у контратаку;

  • знає, що інший тренер — не лише конкурент, а також єдина людина, що може його зрозуміти, тоді як замовники — тимчасові люди;

  • тримає в кишенях багато дивних різнокольорових іграшок, що видають незвичайні звуки;

  • пам'ятає, що, на відміну від сапера, він помиляється не один раз, а на кожному тренінгу.

Стимулювання активності групи

Перш ніж почати стимулювати активність групи, бажано поставити собі запитання: яка ж саме активність групи нам потрібна? У чому вона має виявлятися на певному етапі тренінгу?

Можна виокремити такі види активності групи:


  • запитання до тренера;

  • запитання до інших учасників групи;

  • висловлювання результатів самоспостереження;

  • висловлювання результатів спостереження за іншими учасниками;

  • розповідь про власний досвід, отриманий поза тренінгом;

  • ретельне виконання вправ;

  • внесення змін до запропонованих вправ;

  • агресія щодо тренера;

  • внутрішньогрупова агресія.

Коли в тренера є уявлення про бажаний варіант активності, зручніше за все просто запропонувати учасникам саме такий початок дії, наприклад:

  • зараз перша група презентуватиме свій проект тренінгу. Вислухаймо його та звернімо увагу на свої відчуття як учасника такої групи;

  • за кілька хвилин я запропоную вам досить складну вправу; потрібно дуже ретельно дотримуватись інструкції, тому ставте всі запитання до початку виконання вправи.

Можлива не дуже приємна ситуація, коли група пасивна й пояснює свою присутність на тренінгу приблизно так: "Нас прислали, і ми прийшли подивитися, що тут діятиметься". У такому випадку тренер змушений або проаналізувати й усунути причини пасивності, або провокувати активність групи (табл. 9).

У цілому помітно, що авторитарна поведінка тренера, обговорення у великому колі та наявність неусвідомлених групових норм і стосунків зменшує активність групи. Робота в малих підгрупах, чітке спрямування уваги учасників, демократичність тренера сприяє проявам активності.



Підбиття підсумків

Після кожного блоку тренінгу, зазвичай перед перервами, бажано підбивати підсумки. Тренер нагадує основні розглянуті теми, вправи, якщо потрібно — оцінює рівень досягнень усієї групи та окремих учасників. Можливий і такий варіант підбиття підсумків, коли учасники висловлюють те, чого вони навчилися, що зрозуміли протягом блоку.



Музика в тренінгу

На деяких тренінгах музика вкрай потрібна, а на інших вона заважає.



Переваги, які дає застосування музичних записів, безперечні:

  • створення єдиного емоційного стану групи;

  • активізація чи заспокоєння учасників;

  • збільшення підсвідомої та творчої активності учасників;

  • контроль часу виконання вправ;

  • супровід рухових і танцювальних вправ;

  • супровід релаксаційних вправ.

Недоліки також досить численні:

  • порушення власного внутрішнього ритму учасників;

  • збільшення згуртованості групи;

  • суб'єктивні асоціації з музичними творами;

  • сформовані на тренінгу асоціації, що виникають у приватному житті клієнтів;

  • у деяких учасників може виникнути враження, що їх "кодують", особливо в разі використання етнічної музики.

Підбираючи музику, подбайте про якість записів та відтворювальної техніки, ураховуйте акустичні особливості приміщення. Краще відразу записати музичні фрагменти в потрібній послідовності так, щоб вони мали певну тривалість у часі.

Сигнали та сигнальні рухи

Початок і закінчення деяких вправ, особливо рухових, потрібно супроводжувати спеціальними сигналами, які б швидко припиняли попередні дії учасників і привертали їхню увагу. Для цього тренери користуються звуковими сигналами: оплесками, свистом тощо. Можна також застосовувати зорові сигнали, коли всі таблиці та малюнки, використовувані під час тренінгових занять, розміщено на стінах приміщення. Тоді достатньо просто продемонструвати потрібний плакат, щоб учасники пригадали відповідний фрагмент матеріалу. Зручно також змінювати розташування учасників тренінгу в приміщенні як сигнал до зміни діяльності. Наприклад, створюють робочі зони для ігрової роботи, зворотного зв'язку та дидактичного аналізу матеріалу. Або для проведення психодрами учасники створюють сцену, на якій розгортаються події.

Учасники та тренер можуть використовувати також сигнальні рухи, щоб нагадувати правила групи, наприклад специфічний жест "стоп".

Важкі випадки

Проблеми під час тренінгу можуть бути пов'язані як з організацією тренінгу, так і з групою: з проблемами емоційного стану групи чи особистостями окремих учасників.



Типові організаційні проблеми:

  • примусово зібрана група, що проводить на тренінгу свій вихідний день;

  • група не знайома з тематикою тренінгу й чекає чогось зовсім іншого ("Хіба в нас тренінг продажів?! Нам говорили, що особистого іміджу...");

  • нерівномірна група (шестеро головних інженерів, троє диспетчерів та ще й ремонтна служба...);

  • частина учасників недостатньо розуміє мову, якою проводиться тренінг;

  • незручне приміщення, у якому неможливо рухатися, задушно, шумно, у сусідньому приміщенні співають хором;

  • тренінг узагалі проводиться на робочому місці працівників: дзвонять телефони, заходять інші люди, когось викликають.



Вид активності

Методи стимулювання

Можливі причини блокування активності

1

2

3

Запитання до тренера

Паузи після кожного блоку міні-лекції. Регламентація форми подання запитань: письмово, усно, після закінчення

Теоретичний матеріал або занадто складний, або зовсім тривіальний. Тренер демонструє авторитарну позицію

Запитання до інших учасників групи

Дати приклад і форму запитань: "Що ти відчуваєш? Як ти сприймаєш мою поведінку?" та ін.

Велика група, незнайомі учасники. Прихований внутрішньогруповий конфлікт і небажання учасників аналізувати його

Висловлювання результатів самоспостереження

Дати вправу на обговорення спочатку в парах, потім у більших підгрупах. Привернути увагу саме до самоспостереження ще до початку вправи: "Відпрацьовуючи навички спостережень, зверніть увагу на ті, що були найлегшими особисто для вас"

Невпевненість у реакції групи, острах сказати щось неправильне. Брак навичок самоспостереження

Висловлювання результатів спостереження за іншими учасниками

Запропонувати вести структуроване спостереження, говорити один одному, за якими саме аспектами поведінки потрібно спостерігати

Брак відповідних навичок. Псевдосолідарність учасників. Увага! Учасники можуть використовувати цю форму активності для прояву внутрішньогрупової агресії

Розповідь про власний досвід, отриманий поза тренінгом

Активні запитання тренера, надання часу для обговорення власного досвіду в невеликих підгрупах

Складна та малознайома тематика тренінгу. Авторитарна позиція тренера. Учасники дуже різняться за рівнем кваліфікації

Ретельне виконання вправ

Наявність друкованих інструкцій. Демонстрація. Тренер пересувається по залу та спостерігає роботу учасників

Вправи занадто складні чи занадто прості. Учасники не розуміють їх мети й сфери застосування. Вправи порушують якусь норму групової поведінки

Таблиця 9

Продовження табл. 9

1

2

3

Внесення змін до

запропонованих

вправ


Обговорення мети вправи. Спрямування уваги на її творче виконання та спостереження результатів

Низька кваліфікація учасників. Звичка працювати чітко за інструкцією. Тривожність учасників

Агресія щодо тренера

Тренер демонструє відчуженість, ворожість до учасників, порушує неписані групові норми, активно провокує учасників, висловлюючи спірні

ідеї


Авторитарний та емоційно нейтральний тренер. Спрямування уваги групи на самоспостереження. Тренер виступає в ролі джерела інформації, не висловлюючи власних емоцій

Внутрішньогрупова агресія

Ігрові вправи. Висловлювання результатів спостереження у великому колі

Незнайома чи псевдосо-лідарна жіноча група. Великий обсяг дуже складної інформації

Зазвичай такі проблеми краще передбачити на етапі спілкування із замовником, але якщо вони вже виникли, бажано вибачитися перед групою та почати разом шукати вихід:

  • Якщо ми все одно перебуваємо на тренінгу, то спробуємо водночас відпочити та навчитися чогось корисного.

  • Чудово, що наша тематика — імідж продавця. Як це допоможе підвищити успішність роботи?

  • Сподіваюся, що це дасть можливість не лише виконати заплановану програму, а й поліпшити взаємодію між підрозділами нашої служби.

  • Я читатиму українською. Хто може взяти на себе обов'язок перекладати інструкції на польську?

  • Приміщення занадто незручне! Може, спробуємо за 15 хвилин знайти в цьому будинку щось краще?

  • Двері замкнули, закріпили ззовні напис "Тихше — злий тренер!", вимкнули телефони та почали працювати.

Проблеми другої групи пов'язані з груповою динамікою. Це, наприклад, заборона прямо висловлювати негативні почуття чи якісь не сформульовані групові норми.

У групі може скластися ситуація, коли в учасників групи багато претензій до інших учасників або до тренера, але вони не хочуть відкрито висловлювати свої почуття. Це може бути пов'язано з присутністю на тренінгу керівника установи, відеоза-писом, переконаннями учасників у тому, що соціальний працівник має бути завжди ввічливим. Якщо не проводиться спеціальної роботи для розв'язання цієї проблеми, може посилитись опір групи, погіршитися виконання інструкцій. Тренер залежно від його мети та індивідуального стилю може запропонувати якусь рухову вправу, винести проблему на обговорення, провести вправу для подолання конфліктів і заперечень.

Один з варіантів — проведення словесно-асоціативної гри. Учасникам пропонують відповісти на запитання, з яким видом зброї в них асоціюється кожен учасник групи. Не треба намагатися прийти до єдиної думки, описи мають бути власними.

Можна також застосовувати малювання. Учасники розподіляються на пари чи трійки, що перебувають у стані прихованого конфлікту, й отримують завдання створити груповий малюнок, який відображував би їхній настрій. Можна потім обговорювати малюнок.

Якщо учасники тренінгу дотримуються групової норми, не усвідомлюючи та не обговорюючи її (наприклад, не починають виконання вправ, доки тренер кілька разів не нагадає про час, уникають зміни партнера тощо), їм можна запропонувати заповнити таку анкету (табл. 10).

Таблиця 10

Запитання

Наша група

Та група

Чим би я міг похвалитися?

1. 2. 3.







1.







Чого б я соромився?

2. 3.







Як я привертав би

1. 2. 3.




увагу інших?





Тут "та група" — якась інша тренінгова група. Учасників попереджають, що результати анкетування не будуть демонструватися чи обговорюватися. Після заповнення анкети учасникам пропонують сформулювати правила групи, що зумовлюють таку поведінку. Учасники ховають анкети й обговорюють лише правила групи, об'єднавшись у підгрупи.

Буває, що група в цілому працює нормально, а в тренера виникають проблеми з кимось з учасників. Перший крок — усвідомити, з ким саме є проблема, хто з учасників тренінгу вам не подобається. Другий — зрозуміти, що саме вам не подобається, й усвідомити, що ви в цій групі тренер, а не жертва обставин. Проаналізувавши кілька проведених тренінгів або свої негативні очікування, можна зрозуміти, з яким типом учасників виникає найбільше проблем. Типові "проблемні клієнти" для тренерів — "незацікавлений", "знавець", "клоун" тощо.

На другому кроці бажано ввійти в роль такого проблемного клієнта та спробувати зрозуміти й відчути, які саме психологічні проблеми та явища психологічного захисту впливають на прояви такої поведінки. Які ваші особистісні проблеми та тривоги породжують негативне ставлення до цього типу учасників? Яким чином таке ставлення тренера посилює тривогу та зумовлює порушення поведінки учасників? Такий самоаналіз дасть можливість вийти із зачарованого кола проблеми й почати творчий пошук її розв'язання.



Театралізовані ритуали завершення

Зазвичай тренінги завершуються зворотним зв'язком, обговоренням ступеня досягнення мети чи тестуванням. Однак деякі тренери застосовують театралізовані ритуали завершення. Особливо це стосується довготривалих груп особистісного зростання учасників.



Можна дати учасникам такі завдання:

  • попросити учасників створити пантоміму на тему "Ми та наш тренінг";

  • написати й зіграти міні-спектакль;

  • намалювати портрети кожного з учасників групи;

  • написати й урочисто вручити побажання кожному з учасників;

  • урочисто вручити сертифікати й маленькі сувеніри.


Вирішить самостійно запропоновані завдання.

  1. Перегляньте свій конспект тренінгу з урахуванням нових знань.

  2. Візьміть участь у чужому тренінгу та спробуйте звернути увагу на особливості діяльності тренера.

  3. Запропонуйте зміни та вдосконалення до сценарію тренінгу.


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті. На початку заняття буде проведено тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім проведення ролевої гри. Під керівництвом викладача буде проведено психодинамічний розбір ролевої гри та отриманих завдяки неї результатів. Наприкінці заняття - підсумковий тестовий контроль.
Технологічна карта практичного заняття


Етапи

Години, хв.

Навчальні посібники

Місце проведення

1. Тестовий контроль початкового рівня

15

Таблиці, схеми

Навчальна кімната

2. Самостійна ролева гра.

30

власна особистість студента

Навчальна кімната

3. Психодинамічний розбір під керівництвом викладача ролевої гри та її результатів.


30




Навчальна кумната

4. Підсумковий тестовий контроль.

10

Тести, таблиці, схеми

Навчальна кімната

5. Підведення підсумків заняття

5




Навчальна кімната


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка