Орієнтовні теми докурсових завдань для учителів хімії



Скачати 159.63 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір159.63 Kb.
Орієнтовні теми докурсових завдань

для учителів хімії


  1. Цикл уроків на _______________тему в _____ класі (розробки уроків).

  2. Розробки факультативних занять з однієї теми (назва факультативу, розробки занять, перелік літератури для підготовки вчителя, учнів).

  3. Власні програми факультативних курсів або курсів за вибором з хімії (пояснювальна записка, компетенції, теми з розподілом кількості годин, рекомендовані лабораторні та практичні роботи, вимоги до знань та вмінь учнів, рекомендована література для підготовки вчителя та учнів).

  4. Тиждень (декада) з хімії у навчальному закладі з розробками заходів.

  5. Узагальнені результати роботи над методичною проблемою, затвердженою на засіданні методичного об’єднання (районного, кущового, шкільного) за міжкурсовий період

  6. Методика проведення дослідницької роботи з учнями .

  7. Використання народознавства та краєзнавства на уроках хімії у _____ класі (конкретно у якій темі що можна використати).

  8. Методика проведення позакласної та позашкільної роботи з хімії (опис методики, розробки заходів).

  9. Методика проведення екскурсій (тема екскурсії, мета, план, завдання, узагальнення результатів, конкретні приклади розробок екскурсій).

  10. Власна тема слухача курсів (за погодженням з науковим консультантом та керівником курсів).

В И М О Г И

до змісту та оформлення курсових робіт слухачів курсів

підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Івано-франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Курсова робота – це самостійна творча робота, котра виконується кожним слухачем курсів. Вимоги до змісту, форм робіт та рекомендації щодо їх написання розробляються кафедрами у співпраці з керівниками курсів та затверджуються науково-методичною радою інституту.



Мета та завдання курсової роботи - формування вмінь та навичок аналітичного мислення, творчого вирішення професійних проблем, презентації власного досвіду, проводити власне дослідження, здійснювати його опис.

Слухач може обрати тему роботи самостійно або скористатися орієнтовною тематикою, що укладається керівниками курсових груп.



Керівництво розробкою, рецензування та оцінювання курсової роботи здійснюється науковим консультантом курсової групи (критерії оцінювання робіт представлені в додатку А).

У процесі написання курсової роботи слухачі отримують необхідні консультації щодо її виконання. Загальний обсяг курсової роботи в середньому, як правило, становить не менше 15-20 сторінок.

Слухач може використовувати при розробці курсової роботи результати власних попередніх напрацювань теоретичного чи практичного характеру.

Слухач сам обирає вид курсової роботи з перелічених (вимоги до оформлення кожного з них представлені в додатку Б):



  • реферат;

  • опис власного досвіду;

  • методична розробка;

  • опис моделей (виховної роботи, методичної роботи тощо);

  • авторська програма практичного психолога чи соціального педагога;

  • індивідуальний проект обраного виду.


Додаток А

Критерії оцінювання курсового завдання:
1. Коректність теми та формулювання композиційних частин ( 2 бали).

  1. Актуальність теми та її відповідність змісту роботи ( 2 бали).

  2. Повнота змісту. (Чітко розкрити теоретичну складову (визначення поняття, хто з науковців минулого і сучасності і у якій мірі займався цією проблемою.), практичну складову (шляхи реалізації теоретичних положень у практиці викладання у школі: розробка уроку або 2-3 навчальні ситуації тощо) ( 2 бали).

  3. Наявність та обгрунтованість власних висновків ( якщо вони передбачені типом розробки). В інших видах роботи ці бали розподіляються на інші частини, яких немає у прикладних дослідженнях та суто теоретичних розробках. Наприклад: опис організації занять, досвіду апробації занять, які входять до авторської програми; опис ризиків, висновків у проектах тощо ( 2 бали).

  4. Стиль викладу, грамотність та оформлення курсової роботи відповідно до встановлених вимог ( 2 бали).

Загальна кількість балів 10.
Додаток Б

Вимоги до курсових робіт
Реферат

Реферат містить такі частини:

- титульний лист;

- вступ, у якому формулюються мета та завдання, обґрунтовується актуальність та доцільність роботи;

- основна частина, у якій подається стислий огляд і критична


оцінка наукових видань, їх порівняльне зіставлення, аргумента­ція висунутих положень, які автор вважає найважливішими, суперечливі положення окремих авторів джерел, що аналізу­ються;

- висновки з пропозиціями щодо подальшого використан­ня набутих знань під час практичної роботи;

- список використаної літератури, що допомогла зорієнту­ватися у виборі теми та обрати шлях наукового пошуку;

- словник термінів, скорочень у разі потреби.

Головне в роботі над рефератом - опрацювання літератури, аналіз джерел і формулювання правильних висновків на основі теоретичних положень.

Класифікація рефератів за змістом, функціональними влас­тивостями досить різноманітна, найбільш розповсюджена: огля­дові, інформаційні, аналітичні.

Оглядовий реферат — слухач курсів готує на основі ґрун­товного огляду кількох літературних джерел, об'єднаних певною тематикою.

Інформаційний реферат — слухач курсів готує на основі всебічного критичного аналізу фактів за обраною темою, доводить новизну і актуальність обраної теми.

Реферат — це науково-технічний документ, який містить вичерпну систематизовану інформацію за вибраною темою (приблизно на 15-20 сторінках формату А4), передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури та самостійно проведеного дослідження.

Структура реферату

1.Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить:



  • найменування організації, де виконана робота;

  • назву роботи;

  • прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус;

  • науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового консультанта;

  • місто та рік.

2. Зміст (план) подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. До змісту включають структурні елементи у такому порядку: вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок) суті роботи; висновки; рекомендації (за необхідності); список використаних джерел; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

3. Вступ розташовують починаючи з нової сторінки. У вступі розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи у рекомендованій нижче послідовності.

Обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку освіти, науки чи організації, особливо на користь держави, суспільства загалом.



4.Суть реферату (основна частина) Суть роботи вміщують після вступу, починаючи з нової сторінки. Суть роботи — це викладання відомостей про предмет дослідження, необхідних і достатніх для розкриття сутності даної роботи (опис теорії, методів, характеристик створеного об’єкта, принципів дії об’єкта, основних принципових рішень, що дають уявлення про його устрій і т. ін.) та її результатів. Викладаючи суть роботи, особливу увагу приділяють новизні. Суть роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Кожний розділ починають із нової сторінки.

5. Висновки розташовують безпосередньо після викладення суті роботи, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів дослідження (наукову, практичну тощо). Ця частина містить висновки автора стосовно суті проблеми, питань, що розглядались у роботі, можливого використання здобутих результатів роботи.

Текст висновків можна поділяти на пункти.



6.Список використаних джерел (перелік посилань) Список використаної літератури, який починають з нової сторінки, завершує основну частину. Це елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями у тексті (номерні посилання). Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

7.Додатки (за необхідності). Це можуть бути розробки занять, окремі змістові елементи занять, витяги з планів роботи, обширні таблиці, дидактичні матеріали тощо.


Опис власного досвіду
Структура реферату

1.Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить:



  • найменування організації, де виконана робота;

  • назву роботи;

  • прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус;

  • науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового консультанта;

  • місто та рік.

2. Зміст (план) подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. До змісту включають структурні елементи у такому порядку: вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок) суті роботи; висновки; рекомендації (за необхідності); список використаних джерел; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

3. Вступ розташовують починаючи з нової сторінки. У вступі розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи у рекомендованій нижче послідовності.

Обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку освіти, науки чи організації, особливо на користь держави, суспільства загалом.



4.Основна частина. Вміщують після вступу, починаючи з нової сторінки. Це викладення матеріалу про особливості авторського підходу до вирішення професійної проблеми, необхідного і достатнього для розкриття сутності досвіду. Це передбачає такі орієнтовні компоненти:

  • теоретична основа досвіду,

  • новизна,

  • практична значущість,

  • суть досвіду,

  • опис технології, який бажано поділити на змістові частини,

  • результативність.

6.Список використаних джерел (перелік посилань) Список використаної літератури, який починають з нової сторінки, завершує основну частину. Це елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями у тексті (номерні посилання). Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

7.Додатки (за необхідності). Це можуть бути розробки занять, окремі змістові елементи занять, витяги з планів роботи, обширні таблиці, дидактичні матеріали, фотоматеріали, презентації тощо.
Методична розробка

В методичній розробці висвітлюються особливості авторського підходу до розв’язання професійної проблеми. Тобто автор має запропонувати педагогічну ідею, її методичне втілення, практичне значення та дотримуватися відповідності змісту кожної з цих трьох складових. Як правило, для цього необхідно теоретично обґрунтувати роботу з виділенням новизни, актуальності, практичної значущості. Також важливим елементом методичної розробки є методичні рекомендації щодо її використання. Другу частину роботи можуть складати: розгорнуті конспекти занять (уроків, виховних заходів, батьківських зборів, методичних заходів тощо). Вкінці подається список використаних джерел. Після титульної сторінки подається зміст (план) роботи.


Опис моделей (модель інноваційного розвитку ЗНЗ, модель виховної системи)
Модель інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу

Модель розвитку ЗНЗ – це полі структурна система, що включає орієнтовні взаємопов’язані компоненти які складають єдине ціле, зокрема: концептуальний, управлінський, дидактичний ( зміст освіти ) виховний ( зміст виховання ), методичний, соціальний. Регіональний є основою всієї системи.



Концептуальний компонент передбачає визначення концептуальної ідеї, місії ( призначення ) закладу, мети, завдань, принципів та функцій його діяльності, очікуваних результатів.

Управлінський компонент розкриває особливості управління навченим закладом на основі інноваційних управлінських моделей та технологій.

Дидактичний та виховний компоненти передбачають структуру й зміст освіти та виховання відповідно до ідей та положень нормативних документів. Систему заходів що до їх реалізації з урахування особливостей району, міста, регіону.

Методичний компонент визначає структуру зміст та форми науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, інформаційно методичне забезпечення педагогічного процесу, особливості упровадження інноваційних технологій, форм та методів навчання і виховання.

Соціальний компонент передбачає визначення основних напрямів та форм взаємодії закладу з сім’єю , родиною, громадськими організаціями. Іншими соціальними інститутами.

Доцільним є передбачення психологічного супроводу впровадження моделей.

До опису моделі та її компонентів мають бути подані рисунки і додатки (схеми, таблиці, діаграми, фотоілюстрації, розробки заходів тощо), список літератури.

Моделі окремих педагогічних систем ( навчальних, виховних, управлінських, профільного навчання та ін.) можуть укладатись за поданою вище орієнтованою структурою відповідно до визначеного цільового призначення. У моделі можуть бути також передбачені інші компоненти.

Детальніше познайомитись з вимогами до моделювання ЗНЗ можна у статті Л. Келембет «Модель розвитку сільської школи: регіональний аспект (див. «Сільська школа: реалії та перспективи».- 2009.- Вид 5.- С.17-26.

Авторська програма практичного психолога чи соціального педагога
Програма складається з наступних частин:


  1. Пояснювальна записка:

  • Постановка проблеми та опис її актуальності

  • Мета, завдання, очікувані результати курсу

  • Показання до участі, критерії комплектування груп, вибору учасників

  • Опис теоретичного підходу, методологічних принципів, покладених в основу програми

  • Організація занять (загальний об’єм курсу, тривалість, частота занять, форма їх проведення і т.ін.)

  • Тематичний план занять за наступною схемою, який часто ще називають структурою програми: тема, мета і завдання заняття, кількість годин, необхідних для проведення кожного заняття, назва форм і видів роботи, ігор, вправ, з яких складається кожне заняття (частіше подається у вигляді таблиці).

  • Рекомендовано – інформація з досвіду апробації занять, які входять до програми курсу, але не самої програми, бо її ще немає.

2. Навчально-методичне забезпечення до програми (обов’язково – одне заняття, що в найбільшій мірі презентує особливість авторського підходу) в якому вигляді – визначає автор, але чим воно конкретніше, тим краще, найнадійніше – конспекти занять з відповідними роздатковими матеріалами.

Щодо конспектів – вони повинні бути структурованими, а не набором вправ. Якщо це лекція, то має бути план, організація групи, виклад матеріалу (у вигляді тез), підсумки заняття. Якщо тренінг – то за всіма його правилами в залежності від типу: психологічний тренінг (тут свої види), соціально-психологічний, навчальний тощо. Якщо практичне заняття, але нетренінгове – за структурою практичного заняття, де необов’язковими є знайомство, правила роботи, очікування тощо.



3. Список використаної літератури.


Індивідуальний проект обраного виду
Індивідуальний проект як вид курсової роботи оформляється за вимогами окремо представленими науковим консультантом групи на спеціальному занятті відповідно до навчального плану курсової підготовки. Така увага до розробки проектів зумовлена поширенням методу проектів у навчально-виховному процесі, управлінській діяльності, науково-методичному та психологічному супроводі.


Орієнтовна тематика педагогічних проектів

  1. Календарно–тематичне планування курсу, теми для класiв поглибленого вивчення хiмiї, хiмiко–біологічного, гуманітарного профілів та експериментальної програми.

  2. Аналіз одного iз експериментальних пiдручникiв 7–11 класу (науковість, відповідність програмі, різноманітність та оригінальність вправ i завдань, спрямованість їх на розвиток творчих здібностей, якість ілюстрованого матеріалу i т. д.).

  3. Аналіз лабораторних, практичних робіт, передбачених експериментальною програмою (відмінність вiд діючих, підбір та оригінальність завдань, речовин, формування умінь та навичок i т. д.)

  4. Комп'ютерні навчальнi та контролюючі програми, уроки з використанням комп’ютера.

  5. Контрольні роботи для класiв поглибленого вивчення, хiмiко–біологічного, гуманітарного профілів.

  6. Контрольні роботи за експериментальною програмою.

  7. Тематика оцінювання знань учнiв з різних тем курсу в класах поглибленого вивчення хiмiї, хiмiко–біологічного, гуманітарного профілів, за експериментальною програмою.

  8. Науково–дослідницька робота з хiмiї, екології в школі.

  9. Вимірники навчальних досягнень учнiв вiдповiдно до Державного стандарту базової i повної середньої освiти.

  10. Інструкції з правил техніки безпеки та охорони праці вiдповiдно до практичних робіт 7–11 класiв різних профілів.

  11. Зошити для проведення лабораторних та практичних робіт різних профілів.

  12. Програми та плани для варіативної частини навчальних планів (курсiв за вибором, факультативні та гурткові заняття).

  13. Зразки тижнів хiмiї, екології в школі.

  14. Зразки олiмпiадних завдань, вправ.

  15. Алгоритми розв’язку різних типiв експериментальних задач з курсу неорганічної та органічної хiмiї.

  16. Алгоритми розв’язку різних типiв розрахункових задач.

  17. Хімічна промисловість Поділля, України.

  18. Тематика екскурсій, об'єктів вiдповiдно до програми.

  19. Тематика науково–дослідницьких робіт членів МАН.

  20. Програма клубу юних хіміків, екологів.

  21. Запровадження сучасних педагогічних технологій (лекційно-практичної сис­теми, модульного, концентрованого, колективного, особистісно орієнто­ваного навчання, навчання укрупненими дидактичними одиницями та ін.)

  22. Розробка курсів, тем, уроків за певною технологією навчання.

  23. Розробка програм авторських курсів, їх навчально-методичного забезпе­чення.

  24. Створення системи роботи з різних напрямків навчання та розвитку (розумового, економічного, екологічного, валеологічного, правового тощо).

  25. Створення системи роботи з розвитку творчих здібностей особистості (система роботи з розвитку розумової сфери, формування інформаційної, соціальної, організаційно-комунікативної, профорієнтаційної компетенції учнів тощо).

  26. Розробка моніторингових (діагностичних) систем навчання, розвитку особистості, рейтингово-модульної, рейтингово-кредитної систем оцінювання навчальних досягнень учнів.

  27. Проектні технології у навчально-виховному процесі.

  28. Діалогізація педагогічного процесу за умов особистісно орієнтованої освіти.

  29. Керівництво дослідницькою, самостійною роботою школярів.

  30. Розробка і проведення методичних заходів (методичних об’єднань, творчих груп, шкіл передового педагогічного досвіду, опорних шкіл, тижнів, декад тощо).

  31. Навчально-методичне забезпечення активних форм та методів роботи.

  32. Розробка тематичних вимірників щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.


Критерії оцінювання виступу на коференції з обміну досвідом

з/п

Критерії оцінювання

Кількість балів



Виділення основної думки виступу

0,5



Раціональність підібраного матеріалу

0,5



Ставлення виступаючого до того, про що він говорить

0,5



Використання для доведення думок виступаючого прийомів порівняння, аналогії, протиставлення, прикладів з життя

0,5



Чітка структура виступу

0,5



Логічність, послідовність розміщення фактів і висновків, доведеність висунутих положень

0,5



Відповідність змісту означеній проблемі

0,5



Правильна побудова речень

0,5



Дотримання вимог мовлення

0,5



Завоювання уваги слухачів

0,5




Максимальна кількість балів

5


Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія природничо-математичних дисциплін
Курсове завдання

«………………………………»
Виконала слухачка курсів

учителів хімії

учитель хімії

Довгівської ЗОШ І-ІІ ст..

Тисменицької районної ради

Курташ Марія Степанівна

Івано - Франківськ
2015


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка