Орієнтовний навчально-тематичний план позакласного педагогічного всеобучу батьків І клас



Сторінка1/16
Дата конвертації08.03.2016
Розмір3.27 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Орієнтовний навчально-тематичний план позакласного педагогічного всеобучу батьків
І клас
1. Батьки – головні вихователі.

2. Вікові та індивідуальні особливості 6-річних дітей.

3. Як допомагати дитині адаптуватися до школи.

4. Особливості ігрової та навчальної діяльності першокласників у школі і вдома.

5. Як формується особистість молодшого школяра.

6. Громадянин починається в сім’ї.

7. Роль сім’ї у вихованні працелюбності.

8. Як залучити дитину до різних видів мистецтв.

9. Гігієна і здоров’я першокласників.
ІІ клас
1. Г. Ващенко та його погляди на родинне виховання.

2. Відповідальність батьків за виховання дітей.

3. Що потрібно знати про організм молодшого школяра.

4. Чи вміло ви використовуєте методи виховання молодших школярів у сім’ї.

5. Що допомагає і що заважає дитині добре навчатися.

6. Гра і праця в житті молодшого школяра.

7. Книга і читання у вашому домі.

8. Культура поведінки школяра. Як її виховувати?

9. Роль сім’ї у фізичному розвитку молодшого школяра.


ІІІ клас
1. А. Макаренко радить батькам.

2. Шкідливі звички в молодшому віці. Як їм запобігати?

3. Роль сімейних традицій у вихованні дітей.

4. Навчання молодшого школяра вдома треба вміти організувати.

5. Що ви знаєте про засоби впливу на дитину?

6. Основи моральності закладаються в сім’ї.

7. Як організувати самообслуговування дітей у сім’ї.

8. Можливості сім’ї в естетичному вихованні молодшого школяра.

9. Як правильно організувати працю і відпочинок дітей у сім’ї.


ІV клас
1. В. Сухомлинський про виховання дітей у сім’ї.

2. Батькам про акселерацію та її наслідки.

3. Як навчити дитину навчатися.

4. Авторитет, особистий приклад і педагогічний такт батьків.

5. Доброта і милосердя народжуються в сім’ї.

6. Усі діти здібні.

7. Виховання дітей у сім’ї любові і готовності до праці.

8. Формування художніх смаків у дитини в сім’ї.

9. Як запобігти деяким захворюванням дітей молодшого шкільного віку.

Анкета для батьків «Чи можете Ви?»
А - можу і завжди так роблю.

Б - можу, але не завжди так роблю.

В - не можу.
1. У будь-яку хвилину залишити свої справи і приділити увагу дитині.

2. Радитись з дитиною, не зважаючи на її вік.

3. Зізнатися дитині, що ваші дії стосовно неї були помилковими.

4. У випадку, якщо були не праві, вибачитися перед дитиною.

5. Володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів Вас із рівноваги.

6. Поставити себе на місце дитини.

7. Повірити хоча б на хвилину, що Ви - добра фея (добрий король).

8. Розповісти дитині повчальну історію зі свого дитинства, яка показує Вас не зовсім у вигідному світлі.

9. Завжди уникати слів, які можуть поранити дитину.

10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови її гарної поведінки.

11. Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і вести себе, як захоче.

12. Не реагувати, якщо ваша дитина незаслужено вдарила, образила іншу дитину.

13.Не звертати увагу на дитячі сльози та прохання, якщо ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха.
Порахуйте бали:
А - 3 бали, Б - 2 бали, В - 1 бал.
Якщо Ви набрали від З0 до 39 балів.
Ваша дитина - найбільший скарб у вашому житті. Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, але й пізнати її, ставитись до леї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних методів виховання. Ви на правильному шляху І можете розраховувати на гарні результати.
Якщо Ви набрали від 16 до З0 балів.
Піклуватися про дитину для Вас найголовніше. Ви маєте здібності вихователя, але па практиці не завжди послідовно і цілеспрямовано їх використовуєте. Інколи Ви дуже суворі або занадто м'які, крім того, маєте схильність до компромісів, що послаблює виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над своїм підходом у вихованні дитини.
Якщо Ви набрали менше 16 балів.
У Вас серйозні проблеми у вихованні дитини. Вам не вистачаєш або знань, або бажання і прагнення виховати дитину творчою особистістю, а, можливо, і того, й іншого. Ми ралимо Вам звернутися за допомогою до спеціалістів - педагогів та психологів, ознайомитися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості - дуже складний і відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільш моральне задоволення.


Батьківські збори є необхідним атрибутом шкільного життя
Як зробити їх цікавими і продуктивними? Вони можуть виявитися особливо корисними починаючому класному керівникові.

1. Для проведення батьківських зборів виберіть найбільш сприятливий день і час, постарайтеся, щоб на цей час ні у вас, ні в батьків ваших учнів не було заплановано ніяких важливих справ, цікавих телепередач і т.п.

2. Визначите одну найбільш важливу проблему, що стосується учнів вашого класу, і на її обговоренні побудуйте розмову з батьками.

3. Особливу увагу зверніть на розміщення батьків у класі. Наприклад, можна розставити столи й стільці по колу, щоб всі учасники батьківських зборів добре бачили й чули один одного.

4. Підготуйте візитки з іменами батьків, особливо в тому випадку, якщо вони ще недостатньо добре знають один одного.

5. Разом з батьками придумайте правила для учасників зборів. Наприклад: знімати верхній одяг обов'язково; не допускається мовчання під час обговорення проблеми; відкидаючи пропозицію (думку), необхідно вносити зустрічну; називати один одного по імені та по батькові або тільки по імені й т.д.

6. Бережіть час людей, запрошених на збори. Із цією метою встановіть регламент і суворо стежте за його дотриманням.

7. У ході зборів використовуйте ігри й групові форми організації взаємодії батьків.


8. Зробіть спілкування на зборах невимушеним і відвертим - може допомогти чашка чаю.

9. Під час обговорення проблемних питань опирайтеся на життєвий і педагогічний досвід найбільш авторитетних батьків, на думку членів батьківського комітету й ради школи.

10. Прагніть до того, щоб на зборах були прийняті конкретні рішення.



Правила поведінки класного керівника

на батьківських зборах
1. Педагогові необхідно зняти власну напругу й тривогу перед зустріччю з батьками.

2. За допомогою мови, інтонації, жестів й інших засобів дайте батькам відчути вашу повагу й увагу до них.

3. Постарайтеся зрозуміти батьків; правильно визначити проблеми, що хвилюють їх найбільш. Переконайте їх у тому, що в школи й родини одні проблеми, одні завдання, одні діти.

4. Розмовляти з батьками треба спокійно й доброзичливо. Важливо, щоб батьки всіх учнів - і благополучних, і дітей групи ризику - пішли зі зборів з вірою у свою дитину.

5. Результатом вашої спільної роботи на батьківських зборах повинна стати впевненість батьків у тому, що у вихованні дітей вони завжди можуть розраховувати на Вашу підтримку й допомогу інших учителів школи

«Комп’ютер: переваги та недоліки»
Лекція для батьків
У наш час стрімко розвивається техніка, з’являються нові інформаційні технології. Здавалося б, не так уже й давно персональні комп’ютери були дивиною, а зараз вони є майже в кожному офісі, магазині. Все більше комп’ютерів з’являється вдома, мобільні телефони за своїми можливостями наближаються до комп’юерів, у яких є все – від органайзера до ігор. Звичайно, комп’ютери значно полегшують наше життя – в цьому їх безперечний «плюс». Про переваги комп’ютерів знають навіть малюки.
Але поряд з тим:
Праюючи в приміщенні, комп’ютер суттєво змінює якість цого внутрішнього середовища, а саме:

- підвищуються температура приміщення (якщо в приміщенні знаходиться кілька комп’ютерів, різниця може становити до 10 С);

- підвищується шум;

- змінюється природне співвідношення важких та легких аероіонів – в природі воно врівноважене, а якщо працює комп’ютер, в повітрі переважають важкі аероіони, що може призвести до появи головного болю, сонливості, апатії, передчасної стомлюваності тощо;

- відіомонітор на базі електронно-променевих трубок є

джерелом випромінювання електромагнітного поля різної частоти: найбільше випромінювання здійснює бокова і задня панелі відеомонітора.


Люди, які часто працюють чи грають за комп’ютером, помічають, що в них болить спина від сидіння у статичній позі, шкідливо діє також випромінювання екранів комп’ютерів тощо. Тобто люди найбільше звертають увагу на шкідливість комп’ютерів для фізичного здоров’я.


А як комп’ютери діють на психіку людей?

На це все більше звертають увагу лікарі та вчені. Дехто вважає, що лише на Заході зафіксовано випадки так званої залежності від комп’ютерів, яка іноді стає схожою на залежність від наркотиків. Але в цьому ми вже сьогодні швидко наздоганяємо Захід: випадки залежності від комп’ютерів є і в нашій країні. Існує чотири стадії розвитку психічної залежності від комп’ютерних ігор:

– стадія легкого захоплення;

– стадія захопленості;

– стадія залежності;

– стадія прихильності.

Спершу захоплення проходить етап адаптації, людина «входить» в азарт, потім настає період різкого зростання, швидкого формування залежності. Залежність сягає максимуму, це залежить від індивідуальних особливостей особистості й середовища. Далі сила залежності на якийсь час залишається стійкою, а відтак іде на спад,знову фіксується на певному рівні й залишається стійкою тривалий час. Цікаво, що навіть після усвідомлення практичної марності ігрової діяльності людина не може повністю відмовитися від неї. Це доводить наявність досить високої стійкої психологічної залежності від комп’ютерних ігор, хоча її «глибина» і сила впливу на людину після проходження «кризи» вже не такі сильні. І головне для тих, хто вже в залежності – памятайте, вирішальний фактор у подоланні комп’ютерної залежності – робота над собою.

Орієнтовна тематика бесід із батьками молодших школярів
1. Від чого залежить розвиток дитини.

2. Показники розумового розвитку учня початкових класів.

3. Як допомогти дітям учитися.

4. Спілкування дітей.

5. Про культуру поведінки.

6. Як виховати любов до праці.

7. Здоров’я вашої дитини.

8. Родина і спорт.

9. Мікроклімат родини.

10. Про сімейну демократію.

11. Перші кроки до творчості.

12. Беручи до уваги здібності.

13. Абетка харчування.

14. Батьки й шкільні оцінки.

15. Виховання моральних почуттів.

«Мобільні телефони – переваги і недоліки»
Лекція для батьків
Нові дослідження шведських учених ще раз засвідчили – мобільні телефони можуть шкідливо впливати на клітини мозку, особливо користувачів до 19 років.
Ще у 1998-1999 роках вчені Великобританії відмовилися від безпосереднього використання мобільних телефонів, надавши перевагу спеціальним комплектам. Науковці, примушуючи піддослідних мишей «користуватися» мобілками, простіше кажучи, опромінювали їх електромагнітними хвилями на кшталт тих, які використовуються у цих мобільних телефонах, твердять, що ці шкідливі коливання здатні змінювати структуру ДНК гризунів та навіть ушкоджувати хромосоми, а, відповідно, не можуть бути безпечними для людини. За словами британців, використання мобільних телефонів може викликати втому, тривогу, головні та вушні болі, зниження імунітету, втрату пам’яті, хворбу Альцгеймера та ракові пухлини мозку. А ще мобілки мають здатність притягувати електричні розряди. Пам’ятаєте, як при сходженні на Говерлу блискавка вдарила в мобільний телефон одного з охоронців Президента В. Ющенка? Окрім цього, подейкують, начебто в Китаї група туристів отримала опіки від удару блискавки тільки через те, що один із них вирішив у цю мить зателефонувати. «Мобільник» виявився чудовим блискавковідводом. Науковці університету Лунда (Швеція) після найновіших досліджень дійшли висновку, що навіть

найнижчі рівні електромагнітного опроміненення зі стандартних мобільних телефонів можуть викликати пошкодження нейронів мозку.


А ось думка доцента кафедри радіотехніки Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Олега Жука:
Мобільний телефон – це маленька радіостанція, електронний прилад, який постійно, навіть тоді, коли ви ним не користуєтесь, випромінює електромагнітні хвилі. Він весь час шукає зв’язок із найближчою передавальною релейною антеною, так званий стільник. Це легко перевірити. Зверніть увагу, на стільки вистачає заряду акумулятора тоді, коли ви цілий день знаходитесь вдома, і тоді, коли подорожуєте або просто гуляєте з телефоном у кишені, звичайно ж, за однакової умови розмов з іншими абонентами. Ви неодмінно помітите, що під час руху заряд батареї закінчиться набагато швидше, ніж тоді, коли телефон постійно буде лежати на одному місці. Саме тому медики не рекомендують користуватися засобами зв’язку під час ходи або у транспорті, що їде. Адже тоді телефон випромінює найбільш потужні електромагнітні хвилі, постійно шукаючи з’єднання з найближчою сотою, а відповідно, має найбільший вплив на організм людини.
Отже, можна сказати, що ваш мобільник – це розумна «істота», яка самостійно проводить опитування та обирає антену, від якої сигнал найпотужніший. Крім того, телефон автоматично регулює силу власного випромінювання, залежно від місця розташування стільника.

Себто у сільській місцевості, де антен не так багато і телефонам доводиться працювати в посиленному режимі, вплив електромагнітних хвиль на людину буде значно більший, ніж у місті.


Отож робіть висновки, шановні читачі, самі. Але про всяк випадок даємо кілька порад власникам мобільних телефонів:

– користуйтесь спеціальними чохлами для телефонів, це не тільки допоможе зберегти ваш апарат в ідеальному стані, але й захистить від непотрібного опромінення;

– тримайте телефони подалі від тіла, аби вони не могли впливати на біоритми вашого організму;

– розмови з іншими абонентами мають бути якомога коротшими. Пам’ятайте, що тут, як і з алкоголем, часте та затяжне вживання може перетворитися на невиліковну хворобу;

– не говоріть під час руху. Коли ви їдете в транспорті, колосальний вплив відбувається на мозок, а коли йде пішки, електромагнітні хвилі ще й впливають на хребет;

– використовуйте стільникові телефони з системи «вільні руки»;

– не рекомендується використовувати стільникові телефони дітям дошкільного віку, вагітним, починаючи від встановлення вагітності, людям, які мають неврологічні захворювання, включаючи епілептичний синдром, неврастенію, психопатію, неврози, які супроводжуються астенічними, нав’язливими, істеричними розладами, зниженням працездатності та памяті, а також розладами сну;

тривалість розмови – не більше трьох хвилин, а пауза між розмовами – 15 хвилин




Батьківські збори № 5. Громадянин формується з дитинства
Збори-практикум
1. Завдання батькам.

2. Анкетування батьків.

3. Обговорення педагогічних ситуацій.

4. Підсумкова бесіда.
У перiод пiдготовки до практикуму запропонувати батькам поспостерiгати за формуванням громадської активностi дитини в сiм’ї та в умовах класного колективу.
З метою виявлення реального впливу сiм’ї на процес формування суспiльної активностi молодших школярiв радимо провести попереднє анкетування батькiв.
1. Чи розповiдає дитина про школу (за вашим проханням, з власної ініціативи, що саме)?

2. Якi громадськi доручення виконує син (донька) у класi?

3. Як виконує цi доручення (охоче, пiд впливом учителя, батькiв, товаришiв)? Чим можете пояснити таке ставлення сина (доньки) до виконання доручень?

4. Як ви ставитесь до виконання сином (донькою) громадських доручень?

5. Якi обов’язки має дитина в сiм’ї?

6. З ким дружить? Чи бувають її друзi у вас вдома?

7. Якi iгри любить син (донька)?

8. Що знають дiти про вашу роботу? Чи цікавляться нею?

9. Якi педагогiчні твори є у вашiй домашнiй біблiотецi?


Обговорення педагогiчних ситуацiй
Коли Наталці дали доручення витiвника класу, вона почала придумувати рiзнi iгри i розваги для своїх однокласникiв. Але дітям це не сподобалось. Молодші школярі люблять ті ігри, які самі придумують. Дiвчинка звернулась до батьків: «Мабуть, я поганий органiзатор, якщо мене не слухають ...»
1. Яку пораду ви б дали своїй доньцi чи сину в аналогiчній ситуацiї?
2. Спробуйте оцiнити свою пораду критично, з точки зору формування суспільної активностi своєї дитини.
Петрик прийшов додому збуджений. Мама готувала обiд і була, як завжди, зайнята. "Мамо, мене обрали старостою класу. У нашому класі дванадцятеро дiтей. Я за них вiдповiдаю ", - заявив син. Однак вона розмову не пiдтримала, нагадала, що час їсти, вiдправила Петрика мити руки, а сама тим часом накрила стiл. Пiд час обiду хлопчик кiлька разiв пробував продовжити своє, але мати зупиняла: «Не відволiкайся, швидше їж, з повним ротом не розмовляють…». «Нiчого бiльше не розкажу тобі», — образився Петрик i пiшов з кухні.
1. Як, на ваш погляд, мала б розвиватися ця ситуацiя правильно?

2. Як би ви повелися у подiбному випадку? Спробуйте оцiнити власну поведiнку самокритично.



Пiдсумкова бесіда:
а) формування громадськщ-суспiльної активностi учнiв — першочергове завдання нацiонального виховання пiдростаючого поколiння;

б) сiм’я — важливий фактор формування громадської активності дитини;

в) характеристика найбiльш впливових складникiв виховного потенцiалу сім’ї на даний процес (структура сiм’ї, стиль взаємин мiж батьками, ставлення батькiв до дiтей, суспiльно педагогiчна спрямованiсть сiм’ї, культурний рiвень батькiв, змiстовнiсть спiлкування батькiв i дiтей);

г) iдейно-моральний приклад батькiв — головний механiзм формування суспiльної активностi учнiв початкових класiв.



Батьківські збори №4. Естетичне виховання молодших школярів
1. Естетично вихована людина.

2. Основні шляхи естетичного виховання молодших школярів.

3. Роль сім’ї в естетичному вихованні дітей.
Естетично вихована людина вiдрiзняється розвинутим духовним свiтом, здатнiстю спiвчувати iншим людям. Вона лагiдна в спiлкуваннi, уникає крикливостi в розмовi, спiвчутлива i передбачлива не тiльки тому, що вона успiшно засвоїла правила моральної поведiнки, але й тому, що вiдчуває i цiнує красу подiбних взаємовiдносин з людьми.
Здатнiсть бачити i вiдчувати красу дана людинi вiд народження. Дитина тiшиться яскравою iграшкою, завмирає вiд кожного наспiву колискової пiснi, радiє сонцю, квiтам, тваринам.
Естетичне почуття потребує постiйного розвитку, тому що в протилежному випадку натуральна безпосередня реакцiя дитини на красу почне поступово зникати i перетвориться в буденнiсть. Естетична невихованiсть приведе до "емоцiйної глухоти”, егоїзму, бездушностi, що вiдiб’ється на ставленнi людини до життя, до людей, до самої себе.
Високий рiвень розвитку естетичних поглядiв i почуттiв дiтей допоможе в майбутньому зрозумiти i оцiнити красу працi, вiдчути потребу у творчiй дiяльностi.

Основними шляхами естетичного виховання молодших школярiв можуть стати: екскурсії, прогулянки, походи в природу, пiд час яких виховується у дiтей естетичне ставлення до природи (вiд простого споглядання до естетичного переживання побаченого i почутого, а вiд нього — до прагнення зберегти красу природи i примножувати її). Залучайте дiтей до рiзноманiтних видiв мистецтва; розвивайте вмiння слухати музику, розглядати iлюстрацiї в дитячих книжках, складати альбоми репродукцiй. Вiдберiть для перегляду (в театрi, кiно i по телевiзору) п’єси i фільми, якi вiдповiдають вiковi i рiвневi розвитку дитини.


Вiд батькiв, у першу чергу, залежить те, як малюк буде спiлкуватись з людьми, розумiти і цiнити красу людських взаємин. Краса людського спiлкування в його духовності, коли змiстом стають загальнолюдськi цiнностi, моральнi й естетичнi iдеали, прекрасне i звеличене в природi, в людинi, в суспiльствi.


Батьківські збори №3. Формування у молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок
Збори-лекцiя
1. Поняття про загальнонавчальні уміння і навички.

2. Роль батькiв у формуваннi в молодших школярів уміння вчитися.

3. Похвалiть дитину!
Умiння i навички, якими оволодiвають молодшi школярi у процесi навчальної діяльності, не є однорiдними. Вчені подiляють їх на двi групи — спецiальнi (предметнi) i загальнонавчальнi (мiжпредметнi). Якщо спецiальнi пов’язанi зi специфiкою окремого навчального предмета (умiння розв’язувати рiвняння, вчити вiрш), то загальнонавчальнi формуються i застосовуються при вивченнi рiзних навчальних предметiв, а володiння сукупнiстю основних загальнонавчальних умiнь i навичок називають умінням вчитися. Таким чином, скiльки б у молодшого школяра не було предметних знань i вмiнь — їх все одно буде замало для подальшого успiшного навчання i розвитку. Тому неодмiнною умовою розвивального навчання є оволодiння учнями початкових класiв всiм дiапазоном загальнонавчальних умiнь i навичок - органiзацiйних, загальномовленнєвих, загальнопiзнавальних i контрольно-оцiнних. Важливо вчити дiтей точно виконувати вказiвки дорослого, планувати свою дiяльнiсть, уважно слухати вчителя, правильно будувати відповiдь, запитувати, мiркувати, аналiзувати, порiвнювати,

узагальнювати, перевiряти i оцiнювати власну роботу та роботу однокласникiв.


Яка роль батькiв у даному процесi? Важлива. Стародавня китайська приказка стверджує: "Я слухаю — i я забуваю, я бачу — i я запам’ятовую, я роблю — i я розумiю”. Таким чином, залучаючи дiтей до розв’язання рiзноманiтних пiзнавальних завдань на порiвняння, узагальнення, встанолення причинно-наслiдкових зв’язкiв та iн., ви привчите дiтей мiркувати, аналiзувати поставлене завдання, шукати рiзнi способи розв’язання i вибирати найрацiональнiший.
Зупинимося на методицi формування окремих умiнь.
Умiння запитувати. Не випадково за якiстю запитань судять про рiвень iнтелектуального розвитку. На цю залежнiсть вказували ще у свiй час А.Дiстервег, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський.
Привчайте дитину ставити запитання до окремих речень, до тексту в цiлому, до картини. Наприклад: "Подумай, якi запитання можна поставити до даного твору?”, "Як спитати про час описуваних подiй?”, "Сформулюй запитання так, щоб я розповiла про найголовнiше”, "Якi запитання з "чому” можна поставити до даного тексту?”, "Про що ти хотiла б запитати автора?”, "Послухай речення: у лузi кує зозуля. Запитай про зозулю” та iн.
Великий iнтерес викликає в дiтей гра "Ланцюжок запитань”. Наприклад, ви називаєте запитання "Про кого?”. Малюк якомога швидше додає: дізнався, розповiв, написав, згадав, прочитав, запитав... Виграє той, хто скаже останнє слово.

Цiкавою є гра "Хто бiльше скаже”. Назвiть якийсь предмет, а потiм позмагайтесь, хто бiльше придумає запитань до даного об’єкта. Привчайте дитину правильно формулювати запитання, запитувати про iстотнi властивостi предмета.

Поступово завдання можна ускладнювати. Запропонуйте дитинi послухати таке речення: На небi з’явилася перша зiрка.

А потiм, змiнюючи логiчний наголос, попросiть учня сформулювати запитання так, щоб речення було вiдповіддю на нього:


На небi з’явилася перша зiрка. (Що з’явилося на небi?)

На небi з’явилася перша зiрка. (Де з’явилася перша зiрка?)

На небi з’явилася перша зiрка. (Котра зiрка з’явилася на небi?)
Такi завдання сприяють розвитку логiчного мислення, адже активнiсть думки збуджується не закликами "Думай, думай!”, а тим, що створюються умови для дозрiвання.
Вiдомо, що К.Д.Ушинський основною властивістю розуму вважав умiння порiвнювати. Порiвнюючи предмет чи явища, учень повинен виконати певні дiї, тобто: уважно розглянути предмети i визначити ознаки кожного з них; зiставити вiдповiднi ознаки; знайти однакові, подiбнi, вiдмiннi; узагальнити результат порiвняння. Як бачимо, насамперед слiд навчити дитину аналiзувати предмети. Учнi дiзнаються про те, що iснують рiзнi ознаки предметів: колір, розмiр, форма, матерiал тощо i вчаться виділяти їх. Розгляньте з дитиною а якийсь предмет (наприклад, лимон) i постарайтеся видiлити в ньому якнайбiльше властивостей. А потiм запропонуйте iнше завдання — впiзнати предмет за його ознаками:

Фруктовий, квiтучий зелений - … .

Прозора, джерельна, холодна - … .

Чисте, блакитне, безхмарне - … .

Нова, цiкава, бібліотечна - … .

Футбольний, круглий, шкіряний - … .


Пограйте з дитиною в такi iгри:
1. Візьміть в руки будь-який предмет чи фiгуру i запропонуйте пiдiбрати інший предмет, такий самий за заданоюмознакою (за кольором, матеріалом, формою тощо).
2. Візьмiть два предмети, якi рiзняться за усiма ознаками, крiм однiєї-двох (наприклад, дерев‘янi пенал i лiнiйка). Нехай дитина вiдгадає, за якою ознакою вони однакові. (Порiвнювати можна не лише предмети, але й слова).
3. Запропонуйте дитині назвати: чотири предмети з дерева (пластмаси, картону); чотири предмети, одкаковi за формою; чотири предмети, однаковi за розміром; чотири предмети, однаковi за призначенням тощо.
4. Вiзьмiть кiлька предметiв, покажiть їх дитинi. А потiм додайте: "Вiдгадай, за якою ознакою данi предмети однаковi?’
Запропонуйте малюку скласти аналогiчнi завдання, допоможiть йому у цьому. Похвалiть дитину!
Цiкавими є завдання на пiдбiр предметiв того ж кольору (наприклад, бiлий — снiг, вата, молоко ...), "кольорових” iмен («кольорові» моря нашої планети: Бiле, Чорне, Червоне, Жовте).

Сприятливi умови для формування загальнонавчальних умiнь створюються пiд час прогулянок. У ходi бесiд, iгор дiти вчаться порiвнювати предмети, визначати рослини за їх ознаками: "Якi ознаки має берізка? ”, "Як вiдрiзнити липу вiд iнших дерев?”, "До чого подiбний листок дуба?”, "Якi спiльнi ознаки мають осiнь i весна?”.


Вчiть дитину спостерiгати, слухати, вiдчувати, порiвнювати, бути уважною, помічати змiни у природi i встановлювати причинно-наслiдковi зв’язки: "Ти, Оленко, напевно помiтила, що найбiльше роси вночi утворюється на трав’янистих рослинах, а не на кущах чи деревах. Чому так вiдбувається?”, "Чому пiсля дощу дороги висихають швидше влiтку, нiж восени?”, "Якi за формою i розмiром снiжинки?”, "Коли утворюються крижанi бурульки: у вiдлигу чи в мороз?”, "На що схожi дерева, якi ростуть бiля твого будинку?” та iн. Не забувайте за правильнi вiдповiдi похвалити сина чи доньку.
"Справжня думка, — писав В.О.Сухомлинський, — завжди пронизана трепетним почуттям: якщо тiльки дитина вiдчула аромат слова, й серце охоплює натхнення. Йдiть у поле, в парк, пийте з джерела думки, i ця жива вода зробить ваших вихованцiв мудрими дослiдниками, допитливими людьми ."
Проаналiзуйте таку педагогiчну ситуацiю.
На розпущену квітку сів метелик. Дитина милується ним, розглядає. В око впадають насамперед його яскравi крильця.

— Вiталику, до якої живої iстоти подiбний метелик?

— До бабки.

— А ще?


Пiсля роздумів:

— До пташки?

Може й так. А чим?

Пташка лiтає i метелик. У пташки крильця і в метелика ... У метелика чотири, а в пташки два. Метелик маленький, а пташка велика.

— А про нiжки ти забув?

— У пташки двi, а в метелика багато.

— А скiльки це багато? У метелика, у комара, у бабки, у жука по шість ніг.
1. Чому важливо використовувати з пiзнавальною метою походи, прогулянки тощо?

2. Чого навчав Вiталика батько?

3. Що можете сказати про їхнi взаємини?

4. Чи притаманний вам подiбний стиль спiлкування?


Умiння узагальнювати вченi розглядають як складний прийом розумової дiяльностi, який передбачає умiння аналiзувати явища, видiляти головне, абстрагувати, порiвнювати. У процесi узагальнення учнi вiдносять предмети та явища до певних груп, класів тощо.
Формуванню даного вмiння сприяють такі вправи:
1. Назвати дану групу слiв одним словом. Київ, Одеса, Тернопіль Львiв - це ... Автомобiль, мотоцикл. поїзд, тролейбус – це ... Ручка, лінійка, олiвець, книжка — це... Червоний, жовтий, синiй, оранжевий — це ...
2. Вилучити «зайве» слово. Зима, лiто, осiнь, ніч, весна. Грає, вишиває, гра, танцює. Шахта, шахтар, шахи, шахтарський. Малий, малює, мало, змалку.

3. Дiбрати до даного слова тi слова, якi воно об’єднує. Дерева — це … .


Квіти — це ... . Птахи — це ... . Транспорт – це ... .
4. Дати чiтке, коротке визначення речей, якими ми користуємося. Що таке стіл? тарiлка? парасоля? ніж? Хто такий машиніст? таксист?
І на закiнчення. Загальнонавчальнi уміння формуються прямим i опосередкованим шляхами. Прямий шлях — це рiзноманiтнi пiзнавальнi i розвивальнi завдання, якi доречно пропонувати школярам протягом усiх рокiв початкового навчання, щоб дитина поступово набувала досвіду активної мислительної дiяльностi. З другого боку, похвалiть малюка за прикладенi зусилля, порадiйте його успiхам, подбайте про позитивне пiдкрiплення його старань. Пам’ятайте, що перед вами людина, зi своїм баченням свiту, зi своїми проблемами. Постарайтеся зрозумiти її, вчасно пiдтримати, прийти на допомогу. Завдання батькiв — навчити дитину радiти, фiксувати увагу на досягненнях, навiть i не дуже значних, формувати впевненiсть у собi, розвивати почуття власної гiдностi.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка