Орієнтовний навчально-тематичний план позакласного педагогічного всеобучу батьків І клас



Сторінка8/16
Дата конвертації08.03.2016
Розмір3.27 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

РЕЖИМ ДНЯ ПЕРШОКЛАСНИКА
Батьківські збори
1.Значення режиму дня в житті людини.

2. Характеристика основних режимних моментів та педагогічні вимоги до них.

Дитина пішла у перший клас. Це радісна і хвилююча подія, але, разом з тим, і додаткові складності. Відбувається зміна провідних видів діяльності: місце гри поступово займає навчання. Нові обов'язки вимагають від дитини зібраності, затрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо до найдрібніших деталей продумати розпорядок дня школяра, раціонально організувати його побут.

На необхідність дотримання режиму дня вказують психологи, лікарі, підкреслюючи, що це важливий засіб збереження нормальної працездатності учня. Відомий фізіолог І.Павлов вважав, що, дотримуючись певного розпорядку дня, ми допомагаємо роботі нервових клітин, запобігаємо виснаженню нервової системи, перевтомі.

У режимі дня багато залежить від індивідуальних особливостей дитини, умов життя, але основні рекомендації гігієністів, психологів і педагогів повинні бути виконані. Розглянемо робочий день першокласника.

Підйом. Ранок у багатьох сім'ях проходить напружено, особливо тоді, коли дорослі поспішають на роботу. Батьки час від часу покрикують на дитину, підганяють її. Щоб цього уникнути, важливо пам'ятати одну очевидну істину: вчасно встати — вчасно лягти.


Якщо дитина привчена рано лягати спати, звечора готувати все необхідне до занять, то особливих труднощів у дотриманні даного режимного моменту не відчуватиметься. Привчайте малюка вставати зразу (затяжний підйом породжує млявість), вітатися з матір'ю, батьком та всіма рідними.

Робочий день школяра, як правило, починається з ранкової гімнастики. Зарядка тонізує нервову систему, поліпшує роботу серця, легень, сприяє гарній поставі. Перед її проведенням бажано добре провітрити приміщення, можна увімкнути музику. Ранкова гімнастика закінчується водними процедурами: обтиранням, обливанням.

Після гімнастики і ранкового туалету — сніданок. Дитині потрібен повноцінний сніданок, оскільки попереду — напружена розумова праця. Нехай вона з'їсть і гарячу страву, і чай, і фрукти. Як правило, щось діти їдять з апетитом, чогось вони не люблять, а дещо взагалі не вживають. Прислухайтесь до цього. Такі переваги не завжди є виявом дитячих капризів. Іноді це потреба організму, з якою не рахуватися не можна. Попросіть дитину допомогти прибрати зі столу, помити посуд.

Дорога до школи. З дому слід виходити завчасно, іти енергійно. Ви повинні показати дитині найбезпечніший шлях до школи, час від часу нагадувати про дотримання правил вуличного руху.

Ранок закінчився. Діти пішли у школу. Почався робочий день. Яким він буде, значною мірою залежить від того, як пройшов ранок. Пам'ятайте: усе, що дитина може, вона повинна виконати сама: зробити зарядку, старанно застелити ліжко, помитися, одягнутися, вчасно вийти з дому. Це важлива умова виховання самостійності.

Обід. Бажано, щоб він складався з трьох страв.


Вживання лише другої страви нерідко призводить до захворювання органів травлення. Порадьтеся, як краще накрити стіл, адже гарно сервірований стіл поліпшує апетит. Сідаючи обідати, дитина має переодягнутися, помити руки, а після обіду — помити посуд, навести порядок на кухні.

Для відновлення зниженої на кінець першої половини дня працездатності доцільний активний відпочинок (прогулянка, рухливі ігри та розваги). Молодшим школярам рекомендують перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин на день. Це необхідно для того, щоб дитина росла здоровою. Але, як показує практика, так відпочиває лише третина учнів. Причини різні: не дозволяє мама, дитина не встигає виконувати домашні завдання, займається в гуртку чи секції. Тому такі діти швидше втомлюються, гірше працюють, частіше хворіють.

Для шестирічних першокласників важливий і пасивний відпочинок

— денний сон протягом години.
Підвечірок. Дитина може випити склянку молока чи соку з булочкою, з'їсти сирі овочі, фрукти. Після цього слід приступати до виконання домашніх завдань. Нагадаємо, що першокласникам не даються завдання додому, тому в цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами.

Кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.


Для учня бажано виділити окрему кімнату. Якщо ж такої можливості немає — затишне місце біля вікна. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва.

Важливо подбати і про колірне оформлення кімнати. Добре, коли переважають теплі і спокійні тони (коричневий, жовтий, зелений). Оранжевий і червоний кольори в цілому мають збуджувальний ефект, але на невеличких ділянках поверхні стимулюють загальну активність учня. У робочому куточку школяра мають знайти місце і квітка, вирощена дитиною, і малюнок чи аплікація, зроблені власноручно, і розклад уроків. Радимо час від часу обновляти інтер'єр куточка.

Одне з найважливіших питань в обладнанні робочого місця школяра — забезпечення правильної пози при сидінні. Учень має глибоко сидіти на стільці, спираючись попереково-кряжовою частиною хребта на спинку. Голова — у вертикальному положенні або трохи нахилена вперед (під кутом не більше 15°). Тулуб теж трохи нахилений уперед, передпліччя вільно лежать на столі. Плечовий пояс розміщений горизонтально. Ноги повною ступнею спираються на підлогу чи підніжку.

Відстань від очей до предметів, які розглядаються, має становити 30 — 35 см. Верхню частину книги трохи підняти за допомогою підставки. ,

Забезпечити правильну позу при читанні та письмі допомагають такі вправи: «Володю, нахились праворуч, тепер ліворуч. Сядь прямо. Ось при такому положенні тулуба треба писати», «Нахились, Марійко, вперед. Постав правий лікоть на парту. Тильною стороною долоні визнач відстань від підборіддя до зошита».

Важливо виробити у першокласника звичку правильно тримати ручку.


Ручку слід тримати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім, на відстані 1-1,5 см від кульки. Вона має проходити біля згину першого суглоба великого пальця та третього суглоба вказівного, кінець спрямований на праве плече. Якщо підняти вказівний палець, то ручка тримається великим і середнім.

Безпосередньо перед письмом варто, на перших порах, простежити, чи правильно лежить зошит. Нижній лівий кут повинен лежати навпроти середини грудної клітки дитини. Права рука перпендикулярна до верхнього краю зошита, а відстань від стола до грудей дорівнює ширині затиснутого кулачка.

Вам, батькам, корисно перший місяць посидіти з дитиною - не поруч, а поблизу. Подбайте, щоб малюк не відволікався під час роботи, правильно поклав книжку чи зошит, не сутулився, сидів у зручній позі.

Важливо привчати дитину до порядку на робочому місті. Кожна річ повинна мати своє місце. Пенал з ручкою і олівцями — посередині, ліворуч — усе, що потрібно для роботи. Тут же підставка для читання.

Як домогтися виконання дітьми вищезгаданих вимог? Умова одна: не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте від нього. Син чи донька засвоять це досить швидко тоді, коли дорослі кожен раз і однозначно будуть реагувати на їхні вчинки. З другого боку, важливо похвалити дитину за кожен, навіть і незначний успіх: «Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і сутулишся менше. Молодець!».

Настає вечір. Вдома збирається вся сім'я. Поспілкуйтеся з дитиною. Поцікавтеся, як пройшли уроки в школі, що нового дізналася, розпитайте про життя класу. Усе це зближує вас з дітьми, сприяє взаєморозумінню.

Телевізор. У кожній сім'ї ставлення до нього різне: від категоричної заборони дивитися телепередачі до довготривалого «сидіння» перед екраном. Зробіть так: перегляньте програму телепередач на наступний тиждень, відберіть найцікавіші, які будуть дивитися діти.

Зауважимо, що лікарі та психологи радять дивитися передачі не частіше трьох разів на тиждень, причому сумарна тривалість не повинна перевищувати шести-семи годин. Практикуйте колективний перегляд окремих телепередач з наступним їх обговоренням.

Вечеря має бути легкою і становити не більше 20% денного раціону. Молоко, овочі, фрукти та інша легкозасвоювана їжа повинні складати основну частину вечірніх страв.

Вільний після вечері час школяр може використати на свій розсуд: допомагати батькам, гратися, слухати радіо тощо. Простежте, щоб діти не гралися в рухливі ігри, не слухали розповіді про страшні події.

Перед сном дитина має скласти в ранець усе, що необхідно до занять, провітрити кімнату, умитися, почистити зуби, якщо є можливість - прийняти душ (але обов'язково помити ноги), постелити постіль, побажати усім доброї ночі.

Сон. Першокласника рекомендують вкладати спати не пізніше 21.00. На жаль, чимало дітей порушує цей режим. Скорочення ж тривалості сну, як відомо, сприяє виснаженню нервової системи, ослабленню здоров'я. Малюк стає збудженим, неуважним. Щоб забезпечити достатньо глибокий сон, необхідно привчати дитину лягати спати і вставати завжди в один і той самий час; практикувати перед сном 20 -30-хвилинні прогулянки на свіжому повітрі; спати, у міру можливості, при відчиненій кватирці і, звичайно, на окремому ліжку.

Батьківський комітет класу
Велику роль у співпраці батьків учнів і класного керівника відіграє батьківський комітет класу. Від злагодженості та відповідальності роботи цього комітету залежить атмосфера класного колективу, взаємини батьків один з одним, спілкування дорослих і дітей.
Добре організований батьківський комітет може виконувати в класі різні функції, однією з яких є допомога в організації навчально-виховного процесу: наприклад, організація конкурсів на кращий щоденник або зошит; рейдів-перевірок дбайливого ставлення учнів до свого портфеля, підручників чи письмового приладдя. Особливе значення має участь батьківського комітету в днях відкритих дверей класу та днях самоврядування.
Ще одна важлива функція батьківського комітету класу — допомога класному керівникові в позакласній роботі. Насамперед — організація та проведення батьківських уроків у класі, тобто надання можливості для творчості, імпровізації кожній родині. Крім таких уроків, батьківський комітет може допомогти класному керівникові в організації свят, екскурсій і поїздок. Допомога батьківського комітету в розв’язанні проблем із відвідуванням театрів, музеїв, виставок є досить значною, усі ці заходи цікаві не лише дітям, але й самим батькам: побачити свою дитину в незвичній обстановці, проаналізувати її поведінку, ставлення до того, що відбувається, просто поспілкуватися зі своєю дитиною та іншими дітьми.

Багато чого може зробити батьківський комітет для розв’язання господарсько-побутових питань класу: ремонт кабінету, меблів, харчування дітей у шкільній їдальні, дотримання санітарно-гігієнічних і профілактичних норм. За певних обставин батьківський комітет має не лише право, але й обов’язок взяти участь у роботі школи з проблемними родинами.


Батьківський комітет обирається загальними зборами батьків з урахуванням пропозиції класного керівника та за ініціативи самих батьків. Термін повноважень батьківського комітету — один рік, але за нагальної необхідності його може бути переобрано позачергово або подовжено його повноваження. Починаючи роботу із класом, класному керівникові слід попередити батьків про щорічне оновлення членства в батьківському комітеті.
Зазвичай обов’язки в батьківському комітеті розподіляються між його головою, заступниками, які відповідають за окремі ділянки роботи, і скарбником. Голова батьківського комітету організовує його загальну

діяльність, разом із заступниками складає план роботи, допомагає класному керівникові під час підготовки та проведення батьківських зборів, представляє колектив батьків класу в батьківському комітеті школи.


За необхідності захисту прав учнів класу в правових структурах голова бере участь у них або у відвідуваннях проблемних родин, а також допомагає розв’язувати конфлікти в дитячому колективі.
Заступник голови батьківського комітету, відповідальний за результативність навчальної діяльності учнів класу, організовує участь батьків у шкільному житті дітей: відвідування уроків, днів творчості в класі та школі. Він допомагає класному керівникові придбати необхідні навчальні посібники; обдарованим учням - у пошуку спонсорів для організації олімпіад, конкурсів і фестивалів.
Заступник голови батьківського комітету, який керує позакласною діяльністю за участю батьків, виконує різноманітну роботу. До його компетенції входить: залучення батьків до організації занять гуртків, секцій, батьківських уроків; організація спільних свят, походів, екскурсій, поїздок, розважальних заходів. Заступник голови батьківського комітету, відповідальний за господарську роботу в класі, організовує допомогу батьків у ремонті та оформленні класного кабінету, в придбанні предметів, необхідних для класного колективу.
До обов’язків скарбника входить збирання коштів на потреби класу, складання кошторису витрат та звітності перед батьківськими зборами.
Засідання батьківського комітету відбуваються два-три рази на чверть, однак за певних умов зустрічі можуть бути частішими.
Документами, що регламентують діяльність батьківського комітету, є протоколи його засідань, положення про батьківський комітет школи, план роботи батьківського комітету на навчальний рік або півріччя та графік засідань.


Жорстокість серед школярів
Лекція для батьків
Класний керівник. Шановні батьки! Ми живемо з вами у XXI столітті. Все, що нас оточує, розвинулось та продовжує розвиватись. Ми літаємо в космос, перемагаємо найстрашніші хвороби і логічно повинні ставати красивішими і досконалішими не тільки зовні, але й внутрішньо. Але, на жаль, те що відбувається сьогодні в світі, вражає своєю жорстокістю. Достатньо згадати події 11 вересня в США, захоплення заручників у Москві, терористичні акти в Ізраїлі, війну в Чечні, щоденні міліцейські повідомлення. Це все прояви агресії. З латини «агрессіо» — напад, приступ. Це мотивована деструктивна поведінка, яка суперечить нормам та правилам поведінки в суспільстві, наносячи шкоду об’єктам нападу (живим та неживим). Таке тлумачення дає психологічний словник. Простими словами: агресія — це навмисна дія, направлена на заподіяння збитків. А агресивність — це риса особистості, яка основана на готовності до агресії.
А як це явище трактує психологія? У психології існують три основних пояснення природи агресії.
Перше об’єднує всі теорії психологічного тлумачення, засновником якого є Зигмунд Фрейд. У цих теоріях агресивність трактується як вроджена, інстинктивна здібність людини. За Фрейдом агресивність як невід’ємна характеристика людини потребує смирення та пригнічення силами всього суспільства (виховання в сім’ї, дитсадку, школі).

Виховання повинно бути таким, щоб усі моральні основи суспільства стали внутрішніми цінностями особистості. Внутрішню енергію, котра проривається зовні у вигляді агресії — направляти в конструктивне русло: у захоплення спортом, в участь у спортивних змаганнях, у здорову конкуренцію.


Є й інша точка зору, її автор Долард. Згідно з його поглядами, агресія — це не автоматична поява потягу в організмі людини, а реакція на перепони, що з’являються на шляху до задоволення потреб, досягнення задоволення та емоційної рівноваги. (Ви потягнулися за цукеркою, але несподівано хтось встиг раніше вас. Ваша реакція?) Висновки з цього підходу — необхідно навчати підростаючу людину саморегуляції, шанобливому, терпимому, толерантному ставленню до оточуючих і до себе самого.
І нарешті, третій підхід. Його яскравий представник — американський психолог Бандура. Агресія являє собою поведінку, засвоєну у процесі виховання за допомогою спостереження відповідного засобу дії. Існують беззаперечні докази того, що якщо дитина поводиться агресивно і отримує при цьому похвалу, то ймовірність її агресії в майбутньому в аналогічних ситуаціях зростає в декілька разів. Постійне позитивне підкріплення певних агресивних актів урешті-решт формує звичку агресивно реагувати на найрізноманітніші збудники. Наприклад: якщо тебе хвалять кожен раз за те, що ти ображаєш менших — насамкінець це стане твоїм стилем поведінки. Висновки з цього підходу — огородити дитину від можливості спостерігати чи самій проявляти насильство та жорстокість.

Агресію можливо спровокувати різноманітними збудниками, її може спровокувати навіть температура повітря. Наприклад, дослідження ФБР США свідчать, що пік насильства припадає на спекотні літні місяці.


Є дві форми прояву агресії — пряма та непряма. Пряма — фізичне насильство, образи, суперечки. Непряма — це агресивна дія щодо предмета-замінника. Лиха Баба-Бабариха з «Казки про царя Салтана» — яскравий приклад непрямої агресії. Результатом же цього буде розрядка, звільнення від гніву. В Японії використовують опудала начальників на підприємствах. Робітник має можливість перенести свої образи на опудало начальника і звільнитися від гніву, що переповнює його. Можливо, це один із варіантів приборкання агресії в підлітків. Вибух агресії серед юнацтва — головна проблема сьогодення. Про приклади зйомок на мобільні телефони жорстоких побоїв чи злочинів доводиться чути мало не щодня.
Нещодавно всі інформаційні агенції облетіла інформація про судовий процес у Великобританії над дівчинкою, яка зняла відео, як якісь хлопці вбивають випадкового перехожого. Як виявилось, ці хлопці її теж не знали і просто попросили зняти те, що вони робитимуть. Сьогодні ця дитина постала перед судом за співучасть. А їй усього лиш 15 років. Схожа історія трапилась у цій же країні незадовго до цього. Тоді дівчинка зняла на відео невдале вбивство своїх батьків... Не відстають, на жаль, й українські діти. Достатньо лише пригадати випадок у Дніпропетровську, де молодики протягом місяця з бажання розважитися вбили 15 людей та скоїли 19 нападів. Убивства знімали мобільними телефонами, причому деякі зі злочинів повторювали сценарії бойовиків, які вбивці переглядали напередодні.

Інший випадок, який також знімали на відео, стався із побиттям підлітка на центральній вулиці в Ужгороді (хлопець ледь урятувався, стрибнувши у річку з набережної). Схожий приклад жорстокого «кіновиробництва» трапився торік наприкінці листопада в Сумах. Тоді над дівчиною-першокурсницею жорстоко знущалися учениці профтехучилища на чолі з колишньою випускницею. Побиття також знімали. Найжахливіше у цих відео навіть не те, що людину б’ють, а те, що поряд стоять хлопці і дівчата, які знімають це на камери телефонів. Ніхто не допомагає, а просто знімає!


Прояви дитячої агресивності та перевірки «хто крутіший» були завжди. Навіть у радянські часи ми чудово пам’ятаємо художній фільм «Опудало» з Крістіною Орбакайте в головній ролі. У наказі від 25.12.06 року заступник Міністра освіти Борис Жебровський пише: «За статистикою, в Україні відбувається омолодження складу правопорушників, зростає кількість групових правопорушень, створюються в окремих місцях постійні підлітково-молодіжні групи асоціального напряму. Відзначається зростання агресивності в поведінці учнів, збільшення кількості дівчат-підлітків із проявами антисуспільної поведінки».
За даними Американської медичної асоціації, за роки, проведені у школі, середньостатистична дитина бачить по телевізору 8 тисяч убивств та 100 тисяч актів насильства. Телебачення формує зразки поведінки. Особливо вразливими є діти та підлітки.
(Перегляд уривку з документального фільму «Ген жорстокості».)

Часто батьки купують своїм дітям комп’ютер для того, щоб вони менше часу проводили на вулиці. Проте в кіберпросторі на дитину очікує не менше загроз, ніж у реальному житті. Інтернет та комп’ютерні ігри викликають звикання, подібне до наркотичного. Результати такого звикання багато в чому подібні — зникає цікавість до реального життя, дитина відчуває роздратування, якщо не може зайти в Інтернет та продовжити гру. Залежна від комп’ютера людина є асоціальним типом зі збудливою психікою, тобто потенційним порушником закону.


Нещодавно Міністерство освіти направило рекомендації Державному комітету телебачення і радіомовлення України збільшити кількість ефірного часу для просвітницьких та дитячих програм гуманістичного спрямування, заборонити на телебаченні рекламу спиртних напоїв і тютюнових виробів. Міністерству внутрішніх справ запропонували обмежити час відвідування дітьми інтернет-кафе та ігрових клубів, у тому числі ігрових автоматів. Була пропозиція ввести вікове обмеження на комп’ютерні ігри, які містять сцени насильства, активніше проводити пропаганду здорового способу життя.
(Показати слайди з назвами комп’ютерних ігор.)
У сім’ї, де панує любов, де з дитиною розмовляють і пояснюють їй, що у світі важливішим є добро, виросте морально сильна та хороша людина. З іншого боку, стримати наплив інтернет-жахів неможливо. А тому, як ви — батьки, так і ми — вчителі, повинні бути готові до того, що в один день до нас може підійти школяр і сказати: дивіться, який прикол. І одна неправильна реакція може назавжди залишити в дитині відчуття, що це добре.

Страшно, проте реальність говорить сама за себе. І винні в цьому не діти, а ми — дорослі, продовжуючи бавитися у силові розв’язання проблем та заробляючи гроші на насильстві. А дітлахи лише спостерігають і повторюють. От тільки колись такі ігри вийдуть за рамки розваги, але тоді може бути пізно.



«Який тато потрібен дитині?»
У багатьох сім'ях дітям щодалі, то більше недостає батьківської Ліонові, духовного спілкування. Часто татусі не помічають, як подорослішали їхні діти. І це дуже погано, час народження справжньої дружби між батьком і сином (дочкою) втрачено: сплинув час, коли батько міг увійти в життя своїх дітей як найближча, рідна людина, старший друг, наставник, взірець.
На жаль, виховання дітей стало здебільшого жіночою справою, і дається взнаки вже сьогодні — у негативному ставленні до батьківства, до батьківської посади, а отже, і до батьківського щастя.
Виховання дитини лише тоді може бути повноцінним, всебічним і природним, коли у ньому беруть участь і мама, і тато. Нашим дітям як повітря необхідне не просто спілкування з татами, а спільна з ними діяльність. їм потрібне чоловіче товариство. До 5 років хлопчик більше прив'язаний до матері. Але потім внутрішній імпульс чоловічої про грами розвитку виштовхує його з материнського гніздечка у батьківський світ.
Його відсутність або присутність значною мірою впливають на поведінку дитини.
Чоловічу програму в наших синів заклала природа, наше завдання — створити умови для її реалізації. Як не дивно, значну роль тут відіграв( пещення. Хлопчики не менш, ніж дівчатка, потребують батьківського пе­щення упродовж усього дитинства.

Діти, які постійно відчували прояви любові та прихильності з боку батьків, мають більш розвинене почуття внутрішньої безпеки. Навіть за умови окремого проживання батьків дитина має постійно відчувати їхню увагу і піклування.


Існують найрізноманітніші типи батьківського ставлення до дитини. Наприклад, тато — «великий друг». Татусі — представники цього типу -вміють та із задоволенням спілкуються з дитиною — конструюють, грають у рухливі ігри тощо. Проте, зазвичай, на цьому «великий друг» зупиняється, впевнений у тому, що все належне він зробив. А відвідуваним школи, допомога у виконанні завдань, відвідування з дитиною педіатра, стоматолога — то вже не його справа. Усі ці неважливі, на його погляд, речі він залишає мамі. Такий друг для дитини — це чудово, але, з огляду на те, що в житті у нього буде багато друзів для ігор і розваг, залишається питання, хто ж у його житті буде татом?
Найбільш традиційним типом батьків є тип «голова сім'ї». Усі домашні справи його не цікавлять. Його цікавлять лише суто чоловічі справи. Ні не упевнений, що його присутність надає дитині відчуття безпеки. Крім того, він навчає її всього необхідного.
Трапляється й такий тип, як «винятковий тато». Це тато, який іноді краще за маму розуміється на традиційних обов'язках. Звичайно, такі таті ризикують стати ще однією мамою, тобто конкурентом, а не доповненням А якщо він займає матусине місце, хто ж тоді буде на татусевому?
А ще бувають «вічно юні чоловіки» і татусі, що заради сім'ї і дитини готові відмовитися від друзів, улюблених занять тощо. Крім того. Вони не можуть позбутися враження, що мама занадто багато часу приділяє дитині.
Проте, незважаючи на недоліки і переваги особливостей батьків різних і випадків, порівнюючи дітей, що зростали з батьками і без них, можна впевнено сказати, що наявність навіть некомпетентного неуважного батька насправді є дуже важливою. Відсутність батька негативно впливає на успішність навчання, самоповагу дітей, особливо хлопчиків. їм важче лається засвоєння чоловічих ролей і відповідного стилю поведінки, що призводить до агресивності та жорстокості. Важливою і цікавою є сфера виховання, що пов'язана із взаєминами батька й доньки.
Батько для дівчинки — це ще й втілення мужності взагалі. Завдяки ііому вона буде судити про всіх чоловіків: чи то захоплюватися і пова­жати, чи то боятися і зневажати. Отже, хороший, добрий батько виховує майбутню дружину і матір зі своєї доньки своєю поведінкою у власному домі, своїм авторитетом.
Хлопчикам — непосидючим бешкетникам, щоб вони виросли справ­жніми чоловіками, необхідні чоловіча твердість, строгість, батьківське терпіння і взаєморозуміння, а ще — чоловіча увага.
Хлопчиків батькам потрібно виховувати на власному прикладі. У повсякденному спілкуванні із сином необхідно знаходити приводи для розмов про мужність, честь, вірність, товаришування;

виховувати синів і здоровими, загартовувати, залучати до занять спортом; привчати май­струвати; навчати бути вірними даному слову, розуміти, що означає необхідно».


Батьки мають знати, чим живе, цікавиться, що полюбляє і чого не любить їхня дитина. Вони не повинні несподівано дізнаватися про різні неприємні речі, що пов'язані із власною дитино, а повинні цьому запобі­гати. Батьки повинні приділяти більше часу власним дітям, адже це — кращий спосіб, що забезпечує пильну увагу до дитини.
Усе шкільне життя дітей складається з різних проблем. І хто, як не батько, повинен справжнім другом своєї дитини з перших шкільних днів, звичайно, спілкування з дитиною потребує нервового напруження; від постійного спілкування у батьків накопичується втома, а це може при-шести до погіршення ставлення батьків до дітей. Пам'ятайте, що бать­ківська втома спонукає до байдужості, призводить до втрати батьківського інтересу до подробиць дитячого життя. А невтручання батьків у життя дитини — перший крок до відчуження.
Подбайте, щоб цього не сталося. Взагалі, складна це робота — бути батьком. Складна, але прекрасна. І нехай любов до дітей допоможе Вам виховати справжніх людей, гармонійно розвинених, високоморальних. Думайте, фантазуйте, винаходьте і використовуйте все найцікавіше і най­корисніше для виховання Ваших дітей!

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка