Осіннє дерево



Сторінка1/3
Дата конвертації20.02.2016
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3
Скалівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ДНЗ»


УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА ТЕМУ:

«ОСІННЄ ДЕРЕВО»

(1 КЛАС)

Підготувала

вчитель образотворчого мистецтва

Юзвенко З.О.


2014-2015 н. р.

Тема: Поняття про композицію. Заповнення площини аркуша. Тематичне завдання «Осіннє дерево».
Урок 9 Дата 24.10.2014

Тема: Заповнення площини аркуша. Осіннє дерево

Мета: Закріплювати знання про теплі кольори; вчити порівнювати силуетні форми дерев; вчити передавати плановість відкритого простору за принципом «ближче - нижче, далі – вище»; дати початкові уявлення про зорове зменшення віддалених предметів та явище загороджування; розвивати спостережливість, зорову пам’ять, уяву; виховувати любов до природи, до мистецтва.

Обладнання:  ілюстративні таблиці, репродукція картини І. Остроухов «Золота осінь», І. Левітан «Дуб», педагогічні малюнки, альбоми,фарби,пензлі, посуд для води.

Хід уроку

I. Організація уроку.

 Загадка

Що за панночка з’явилась,

Золотом покрилась,

З літом попрощалась,

До зими зібралась?  (Осінь).



II. Актуалізація опорних знань.

–       Діти, до нас прийшла золота осінь. Часто її порівнюють із людиною. Скажіть, будь-ласка, якими людськими рисами наділяють цю природу?

–       Так, вона є багатою, доброю, красивою, ніжною, лагідною, годівницею, помічницею. Осінь навчає, оспівує, розповідає, пригощає, приносить, дарує тощо.

Слухання вірша.

                        Ліс                                                  

Шумить верхами буйний ліс –

Дуби, берези, буки.

Співає сойка, свище дрізд

І воркотять голубки.

Стрибає білка по верхах,

Дітей зозуля кличе.

Вітрець шепоче в галузках,

В ярку потік мужиче.

Цілує сонечко листки

У ніжній, теплій ласці,

Гриби наділи шапочки

Так само, як у казці.

–       Про що описується у вірші?

–       Про які дерева розповідається?



III. Вивчення нового матеріалу.

1. Відомості з теорії образотворчої грамоти.

Діти, послухайте цікаву казку про

жачка і Зайчика.

Було це на околиці невеличкого містечка. Мимо саду пробігав молодий Зайчик. Аж раптом він побачив, як під деревами щось шарудить у листі. Зайчик хутко підбіг до купи листя і побачив там

жака, радісно привітався. Той кивнув головою вухатому гостеві і далі перебирав якісь листки. Так тривало ще кілька хвилин. Далі

жак начепив найкращі з них на свої колючки та зібрався кудись іти.

Дідусю


жаче, для чого  вам це листя? – запитав Заєць.

–   Це листя не просте. Кожен  з листочків, що помістився на моїй колючій шубі, особливий. Я їх занесу у свою нору, і взимку вони мене та мою сім’ю зігріватимуть. А довгими вечорами розказуватимуть про себе, з якого вони дерева, що бачили, яких птахів слухали.

–   А хіба можуть листки зігрівати? – з цікавістю запитав Зайчик.

–   Звичайно, зігрівають. Поглянь на них. Всі вони увібрали кольори сонця, його тепло і лагідність. Такими їх зробила осінь-мальовничка. Поглянь навколо. Крони груші, яблуні, тополі, берізки інших дерев стали жовтуватими, коричнюватими, червонуватими тощо. А щоб було цікавіше, жовтіють дерева не одночасно: одні золотяться у вересні, інші – у жовтні, а деякі – навіть пізно у листопаді. Тому тепер ми бачимо таке багатство барв. Дерева відрізняються одне від одного своєю загальною формою, подібно до того, як відрізняються листки. Крона тополі подібна на витягнутий овал. Отже, щоб зрозуміти, як виглядає дерево, доцільно розглянути форму листка.

–   Це дуже цікаво, – каже Зайчик. – Я якось біг понад річкою і бачив, як художник малював краєвид. Та він, мабуть, неправильно малював дерева. У нього одні рослини були чомусь великими, а інші – малими та ще й намальовані однією плямою.

–   Зайчику-братику, художник малював вірно. Ходімо зі мною.

Вони вдвох вийшли на горбик. Перед ними відкрився широкий простір.

–   Ось подивись, вухатий, на верби, які ростуть понад рікою. Чи однакові за розміром та верба, що поблизу нас, і та, що є далеко?

–   Ця верба чомусь більшою є, – каже Зайчик.

–   Вона виглядає великою тому, що розміщена біля нас. Ми бачимо її чітко, розрізняємо на ній окремі листки, тоненькі гілки. А на віддалених деревах нам цього не видно. Тому художник малював віддалені дерева та кущі плямами.

Потім

жак подивився на небо і сказав, що йому пора іти. Зайчик щиро подякував цікавому оповіднику і мовив:



-Я дуже хочу побачити, як малюють чарівне осіннє дерево діти.

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

–   Діти, хто хоче допомогти зайчикові?

–   Тема нашого уроку – «Осіннє дерево».

–   Хай кожен з вас зобразить гарну осінню пору, покаже, як осінь своїм золотом малює навколишній світ.

1. Пояснення. Виконання педагогічного малюнка.

–  Сьогодні ми виконаємо малюнок на сіруватому або синьому папері, а закінчений малюнок приклеїмо в альбом.



Учитель виконує малюнок на папері.

–   Отже, щоб показати багатство осені, землі зобразимо більше, а неба менше. Тому синьою або синьо-фіолетовою фарбою проведемо лінію, яка буде відокремлювати небо від землі. На землі посадимо дерева. На першому плані дерева будуть великими і чіткими. Наберемо на пензля сіро-зеленої або сіро-коричневої фарби і зобразимо стовбур, внизу він буде грубий, тому пензля слід притиснути, а протягуючи вище, поступово піднімати. Подібним прийомом намалюємо великі гілки.

–   Вимивши пензля, наберемо жовтої фарби і покажемо плямами групи пожовклого листя, потім додамо ще оранжевих плям, а подекуди намалюємо непожовклі зелені листки. Групу дерев другого плану потрібно розмістити на папері трішки вище і меншого розміру. Стовбури покажемо світлішими, а потім залишаємо осінні барви крон.

–   Ще вище починаємо малювати віддалені дерева. Якщо їх багато, то можна об’єднати в суцільну різнокольорову пляму, а потім де-не-де намітити тонкими мазками основи стовбурів.

–   Поміж дерев у деяких місцях нанесемо траву, покажемо доріжку, можна зобразити річку або став.

2. Перегляд та аналіз наочності.

Після пояснення учитель демонструє педагогічні малюнки на задану тему, коротко обговорює їх. Розгляд репродукції.

–   Діти, погляньте на картину художника І. Остроухова «Золота осінь».

–   Що зображено в картині?

–   Що розміщено на першому плані?

–   Зверніть увагу на те, що дерева які далеко від нас художник показав широкими загальними мазками.

–   Якого кольору трава?  Небо?

–   Чи подобається вам твір?

3. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

На вулиці Садовій             (діти крокують)



Дім підвівся новий.

В нім вікна на всі боки     (розводять руки в сторони)

Лічить, не полічить.

А дах такий високий        ( піднімають руки вгору)

Пташкам не долетіть.

Дім – не відвести очей,     (заплющують і відкривають очі)

У домі – тісячі людей.

V. Практична робота.

На тонованому папері фарбами учні виконують малюнки. Учитель вчить дітей розміщувати предмети, змішувати фарби, створювати кольори теплої гами.



VI .  Обговорення робіт.

VII. Підсумок уроку.

–   Діти, про кого розповідалося у казці?

–   Про що нове довідався Зайчик?

–   Які кольори можна назвати теплими?

-А тепер виберемо найкращий малюнок для Зайчика.

VIIІ. Прибирання робочих місць

Скалівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ДНЗ»




УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА ТЕМУ:

«ПІДВОДНЕ ЦАРСТВО»

(2 КЛАС)

Підготувала

вчитель образотворчого мистецтва

Юзвенко З.О.

2014-2015 н. р.

Урок 11 Дата 29.10.2014

Тема: «Підводне царство». Рельєф (опуклий та заглиблений).

Мета: продовжити знайомство зі скульптурою як видом образотворчого мистецтва,познайомити учнів з поняттями «рельєф», «контррельєф», «барельєф», «горельєф»; продовжити закріплення навичок роботи з пластичними матеріалами; формувати у дітей вміння сприймати,розрізняти й аналізувати характерні риси напівоб’ємної форми, закріпити навички основних видів ліплення;розвивати уміння виражати свої почуття,емоції,настрій скульптурними засобами;розвивати дрібну моторику руки,естетичне сприйняття навколишнього світу,стимулювати розвиток допитливості,виховувати екологічну культуру.

Обладнання уроку: зразки рельєфних робіт, об’ємні вироби, дошка для ліплення ,пластилін(глина),стеки,щільний картон,простий олівець,матеріали для відтиску.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань


  • З яким видом образотворчого мистецтва ви познайомилися на минулому уроці?

  • Навіщо люди звертаються до скульптури? Які думки і почуття вона допомагає їм передавати?

  • Які види скульптури ми знаємо?

  • Як називають художників, які працюють з пластичними матеріалами?

  • З якими матеріалами працюють художники-скульптори?

  • Як називають художників,які зображують тварин?

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

На минулому уроці ми з вами робили скульптурку в подарунок.Її можна взяти в руки, роздивитися з різних сторін. Таку скульптуру називають круглою. Але коли скульптура зустрічається з іншим видом мистецтва – архітектурою,вона ніби притискається до стіни – розчиняється в ній,або навпаки, виростає з площини стіни. При цьому ми з вами бачимо тільки частину об’ємного зображення. Так ось,зображення, що виступає над стіною, називають рельєфом.

Художники розрізняють 2 види рельєфу. Один називають барельєфом. Слово це французьке і означає «низький рельєф».В барельєфі зображення виступає над площиною менше,ніж на половину свого об’єму.

Якщо ми бачимо більше половини об’єму зображуваних фігур, якщо вони майже вибралися з площини стіни – це горельєф або високий рельєф.



IV . Закріплення матеріалу.

Сьогодні ми з вами знову станемо скульпторами. І для роботи нам знадобиться аркуш картону 10*10 см. Ми будемо ліпити рельєф,присвячений мешканцям морського дна. Ви вже знаєте, що ліпити – значить додавати шматочки матеріалу до форми. Для ліплення ми використаємо пластилін (глину).



Фізкультхвилинка.

А тепер всі дружно встали:

Будемо робити вправи.

Руки вгору,руки вниз

І легесенько прогнись.,

На хвилину зупинились.

Пострибали,пострибали,

Раз – присіли,другий – встали

Всі за парти посідали,

Вчитись знову почали.



V. Правила роботи і техніки безпеки.

- робоча поверхня повинна бути закрита клейонкою або газетою – пластилін може забруднити її

- усі роботи необхідно виконувати тільки на дошці для ліплення

- зі стеками необхідно поводитися дуже обережно, не пустувати і не розмахувати ними

- після роботи необхідно вимити руки з милом.

VІ. Самостійна робота.

На аркуші картону виконується ескіз майбутнього рельєфу.

Потім послідовно наліплюються горизонтально ковбаски блакитного, синього, зеленого, фіолетового кольрів. Потім поверхня вирівнюється пальцем або стекою. Або з глини розкачується пласт і прошкрябується так, щоб створити фактуру хвиль.

Далі наліплюються рибки, восьминоги, інші морські мешканці, водорості, круглі камінці для дна. Готові рибки прикрашаються фактурою луски.



VІІ. Підведення підсумків уроку.

Обговорення виконаних робіт.

З готових рельєфів створюється фриз «Підводне царство»

VІІІ. Прибирання робочих місць

Скалівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ДНЗ»




УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА ТЕМУ:

«В ГОСТЯХ У ХУДОЖНИКІВ»

(3 КЛАС)

Підготувала

вчитель образотворчого мистецтва

Юзвенко З.О.

2014-2015 н. р.

Урок 1 Дата 01.09.2014



Тема: В гостях у художників. Матеріали,інструменти та обладнання художника-графіка. Композиція «Королівство Графіки»

Мета:актуалізувати знання учнів щодо особливостей графіки й матеріалів та інструментів художника-графіка;вчити розрізняти твори графічного мистецтва; закріплювати знання про розмаїття графічних технік;

розвивати вміння насолоджуватися творами графічного мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати ініціативу учнів;

виховувати шанобливе ставлення до праці художників-графіків,прищеплювати зацікавленість творами образотворчого

мистецтва, зокрема графічними



Обладнання

Матеріали та інструменти

  • альбоми, будь-які графічні матеріали (олівці, кулькові ручки, фломастери та ін.)

Зоровий ряд

- репродукції творів графіків (А. Лондон «Жива природа»,

І. Шишкін «Ліс», Рембрандт ван Рейн «Вітряк»), приклади вишивки, робіт

із соломки, фотозображення скульптур із парку кованих скульптур

(м. Донецьк).

Хід уроку

I. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку



II. Актуалізація опорних знань

Бесіда


Пригадайте з курсу образотворчого мистецтва в попередніх класах: який вид образотворчого мистецтва ми називаємо графікою?

Розгляньте, будь ласка, ці фотозображення та репродукції




Які графічні матеріали та інструменти вам відомі?

За допомогою яких із них ви вже створювали власні роботи?

Створення «асоціативного куща „графіка“»





III. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми помандруємо до майстерні художника-графіка.

Він познайомить нас із інструментами та матеріалами, досі

не відомими нам, розповість секрети графічного мистецтва Чи готові ви

до зустрічі з художником? Тоді вирушаймо!

IV. Викладання нового навчального матеріалу

Розповідь учителя

— Ми у майстерні художника-графіка! Скільки цікавих інструментів можна побачити тут! Ось знайомі нам олівці та фломастери, поряд із ними — палички вугілля та кольорові палички, що нагадують крейду,— пастель, а ось сангіна — палички коричнево-червоного кольору.Розгляньте, які сліди залишають на папері сангіна, туш та фломастери (Учитель демонструє наочність.)



Чи відомо вам, що художники-графіки не тільки малюють, а ще й друкують власні малюнки за допомогою спеціального друкарського верстата — офортного верстата? Так він виглядав багато років тому (Учитель демонструє наочність.)



А ось так виглядає більшість сучасних офортних верстатів.(Учитель демонструє наочність.)



Для відтворення друкованого малюнка на офортному верстаті необхідно докласти багато зусиль. По-перше, створити сам малюнок, потім обрати техніку для виконання цього малюнка — гравюра на дереві (ксило-

графія), гравюра на лінолеумі (ліногравюра), офорт, акватинта, літографія Усі ці назви технік друку залежать від матеріалу, на який художник наноситиме зображення,— лінолеуму, дерева, пластика, картону, тканини, металевої поверхні або літографського каменю. Для кожної такої графічної техніки необхідні спеціальні інструменти — різаки різних видів, голки та інші. (Учитель демонструє наочність.)

Після вирізування або продряпування зображення на дошці, лінолеумі або

іншій поверхні художник наносить шар друкарської фарби, а вже потім за допомогою офортного верстата віддруковує зображення на аркуші паперу.

Наносячи зображення на поверхню, з якої робитиметься відбиток, худож-

никові слід пам’ятати, що малюнок, який він отримає після друку, матиме дзеркальне відображення

V. Фізкультхвилинка

VI. Актуалізація набутих знань

Бесіда


Пригадайте, яку майстерню ми сьогодні відвідали.

Про які нові інструменти художника-графіка ви сьогодні дізналися?

Навіщо художнику-графіку офортний верстат?

Які сліди залишає на папері сангіна? туш? фломастер?



VII. Самостійна практична робота учнів

Індивідуальна робота: намалюйте різними графічними матеріалами помічників художника-графіка — кмітливих і вправних чоловічків

Колективна робота. Поєднайте зображення всіх чарівних чоловічків у композицію «Королівство Графіки»

VIII. Підбиття підсумків уроку

Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку)

Проголошення уроку завершеним

VIIIІ. Прибирання робочих місць

Скалівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ДНЗ»




УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА ТЕМУ:

«КАЗКОВА КВІТКА ПЕТРИКІВКИ»

(4 КЛАС)

Підготувала

вчитель образотворчого мистецтва

Юзвенко З.О.

2014-2015 н. р.

Урок 10 Дата 31.10.2014

Тема. Казкова квітка Петриківки.

Мета: ознайомити учнів з декоративним народним розписом; вчити учнів володіти такими мазками, як «гребінчик», «зернятко», «горішок» та «перехідний мазок»; розвивати уміння створювати візерунки з елементів петриківського розпису; виховувати інтерес до народного мистецтва, прищеплювати любов до прекрасного.

Обладнання: зразки майстрів петриківського розпису Т. Пати «Зозуля на калині» та інші, дитячі роботи,альбоми,фарби,пензлі,олівці,гумки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

– Добрий день, діти!

Усміхнімось всім довкола:

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов’язково

День для нас привітним буде.


ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Вступна бесіда

– На минулому уроці ми говорили про декоративне мистецтво, тож давайте згадаємо, чим відрізняється декоративне зображення від реалістичного.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь легенди про петриківський розпис.

Давно колись в одному селі жили сумні люди і не було радості в їхньому житті. Аж якось завітала до них у гості дівчинка Оленка. Придивилась вона навкруги, взяла фарби і намалювала на стіні хати великий букет яскравих квітів. Схожі квіти, але меншого розміру, з’явилися навколо печі, біля вікон, над дверима. Різні відтінки червоних квітів яскраво виділялися на тлі зелених листочків і нерозквітлих пуп’янків. Де-не-де виднілися соковиті червоні плоди.

Потім Оленка взялася за скриню. На ній теж розквітли червоні квіти. Скриня стала виглядати багато, вишукано. Такі ж візерунки дівчинка написала на кухонних дощечках, на спинках стільців.

Коли сумні люди повернулися додому з ярмарку, то не впізнали спочатку своєї хати – її кути, віконниці, одвірки – усе тішило око казковими орнаментами. Тоді посміхнулися люди і вже ніколи не сумували. Багато хто в цьому селі запозичив цю ідею, та й собі почав розписувати помешкання. Це створювало чудовий настрій!

А навколо хат забуяли квітники, які підкреслювали: ми багатіємо серцем і душею, спостерігаючи за красою рідного краю, в якому народилися й живемо. Село це називалося Петриківка. Тому й малюнки стали називати петриківськими. Ось так казково з’явився петриківський розпис.
ІV. Формування нових знань, умінь, навичок.


  1. Розповідь учителя.

Петриківка – це село на Дніпропетровщині. Велике, славне село, яке зачаровує світ своїми мальвами і жоржинами, соняхами і рясною червоною калиною. Не тими , що на городі чи в саду, а мальованими – на дерев’яних тарелях, скриньках, вазах, колисках, столах, просто на папері.

Мабуть, у жодному осередку народного мистецтва немає такої кількості різноманітних художників. Кожен – самобутній і неповторний творець, зі своїм особливим, властивим лише йому «почерком». Водночас їх об’єднують витоки – традиційне, народне малювання. Їхні роботи характеризуються надзвичайною декоративністю, яскравим святковим буянням фарб і разом з тим – витонченістю малюнка, віртуозністю, своєрідністю засобів виконання. Соковиті, яскраві квіти майстрів Петриківки зачаровують своєю красою.

Малюють петриківці темперними фарбами. Це фарби, які розведені на яєчному жовтку, молоці, вишневому клеї. Використовують для малювання на дереві. Це надає їм легкості, прозорості, підсилює інтенсивність кольору. В основі петриківського розпису лежать прийоми вільного живописного малювання пензлем. Петриківські майстри в орнаменти розписів вплітають садові й польові квіти, колосся різних злаків, грона винограду, важкі кетяги калини. Їхня мета – втілити в одному образі красу усіх рослин.

Квітка в уявленні петриківців – це символ пишності природи, її розкішного цвітіння, щедрості плодів. Щоб наголосити на цьому, майстри вдаються до фантастичних перебільшень, творять свій, петриківський, світ краси. Секрет своєрідності їхнього розпису багато в чому залежить від саморобних пензлів, якими користуються народні умільці.

Т. Пата згадувала, що раніше вона малювала саморобними пензликами з котячої шерсті. Це всього кілька волосків; торкнувся ними легко паперу – і виходить дрібненький тоненький мазок. Ледве видно його. А покладеш кілька десятків мазків і вже красується квітка – ніжна, немов прозора.

Малювали ягоди калини за допомогою очеретинки, вмочували її у фарбу, а потім на папір. Виходили однакові ягоди. А ягоди суниць малювали просто пальцем.



  1. Перегляд зразків робіт майстрів петриківського розпису.

Т. Пата «Зозуля на калині»

– До старшого покоління майстрів належить Тетяна Пата. ЇЇ твори надзвичайно життєрадісні, ніби пронизані гарячими сонячним промінням. Зверніть увагу: сильні контрастні сполучення кольорів не порушують загальної цілісності композиції. Це різні відтінки червоного, синього і жовто-зеленого. У букетах нічого не загубилося, всі елементи врівноважені.

З такою спостережливістю і любов’ю художниця відтворила найхарактерніші риси кожної гілочки, кожної лугової травинки. При цьому Тетяна Пата зберегла принцип стилізації елементів у декоративній композиції.

Марія Кравець «Степове літо»

Такі види композицій використовували в настінному розписі як компоненти декору. Характерна особливість традиційної композиції Петриківки – розташування в центрі трьох великих квіток, а з боків відгалужуються менші за розміром квіточки і пуп’янки.



Валентина Дека «Квітучий край»

Пізніше такі композиції почали писати на папері – так було зручніше. Але й надалі кольорове рішення композиції тримається на трьох основних кольорах. Погляньте, як це виглядає у композиції Валентини Деки «Квітучий край».

– Який художній образ створила майстриня?

Сучасні майстри петриківського розпису, створюючи композиції, використовують багату палітру споріднених кольорів.

Як і багато років тому так і нині всі декоративні композиції, створені у Петриківці, мають спільну основу – однакові елементи написання: зернятко, вусик, листок, горішок та багато інших. Ми навчимося писати найважливіші.

V. Практична діяльність учнів.

Підготовчі вправи

«Зернятко» – це простий мазок, форма якого залежить від форми пензлика. Він має одним з основних елементів петриківського розпису.

Проводимо на папері вертикальну та горизонтальну лінії. Уздовж вертикальної лінії наносимо «зернятка» круглим пензлем, що при намочуванні збирається на кінчику в голочку. Для цього можна використати фарбу будь-якого кольору. Корпусом пензлика натискаємо так, щоб мазок мав форму краплі води. Повторюючи мазок багато разів, намагаємося наносити «зернятко» однакового розміру і на однаковій відстані. Ми не тільки навчимося правильно наносити такий мазок, а й потренуємо окомір і вправність своєї руки.

Так само наносимо «зернятка» уздовж горизонтальної прямої. Якщо наносити «зернятка» похило до проведеної кінчиком пензля прямої лінії, то можна отримати або колосок, або листок акації. Це залежатиме від напряму «зернятка». Спробуємо і переконаємося.

«Криве зернятко»

Наступний елемент петриківського розпису «криве зернятко». Набираємо фарбу на круглий пензлик і починаємо наносити мазок, як і звичайне «зерня», але при натискуванні трохи повертаємо руку вправо чи вліво. Маємо викривлену півколом краплину. Пишемо «криві зернятка» попарно, назустріч одне – одному – отримаємо пуп’янок.

Якщо об’єднати чотири чи п’ять «кривих зернят», можна отримати пелюстку великої квітки. Спробуймо себе і в цьому.

«Гребінчик»

Мазок, що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують тоненьким вусиком, який передають за допомогою легкого дотикукінчика пензля. Покладені кілька таких мазків нагадують гребінець.



«Горішок»

Складається з двох мазків, вигнутих півлунками й поставленими один проти одного. Заповнивши порожнє місце між півлунками гребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха.



«Перехідний мазок»

Накладається одним пензлем але двома фарбами. Спочатку пензель вмочують в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, жовту). Такий мазок утворює витончені переходи від одного кольору до іншого.



Фізкультхвилинка.

Пензлик кінчиком донизу поверну,

Цілу дюжину зерняток нанижу,

Вийде колосок зернистий,

Вийде квітка серед листя.

Самостійна робота

– Ми потренувалися наносити основні елементи розпису, а тепер спробуймо придумати і написати композицію «Казкова квітка Петриківки».

– Зобразіть стебло, квітку, листя, пуп’янки, маленькі квіточки, травинки та вусики. Зверніть увагу: майстри працюють узагалі без простого олівця. Це ще один секрет. Наносячи мазки майстер обертає аркуш навколо своєї руки, а не навпаки! Так зручніше писати, а робота виходить охайнішою.

VІ. Підсумок уроку.

1. Перегляд і виставка робіт.

2. Підсумок.

– На основі яких кольорів створюють традиційну композицію в петриківському розписі?

– Яких майстрів петриківського розпису ви запам’ятали?

Лише добре потренувавшись можна досягнути успіху у створенні декоративних композицій. Це заняття настільки цікаве і захоплююче, що в усій Україні та за її межами створено гуртки та студії по вивченню особливостей петриківського розпису. Проявляючи любов до рідного краю, працьовитість і наполегливість, додаючи фантазію, майстри створюють неповторні композиції.



VІІ. Прибирання робочих місць

Скалівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ДНЗ»




УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА ТЕМУ:

«ЛЮБЛЮ Я ОСІННІ КВІТИ»

(5 КЛАС)

Підготувала

вчитель образотворчого мистецтва

Юзвенко З.О.

2014-2015 н. р.

Урок 4 Дата 15.09.2014

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка