Основи фітотерапії, її основні принципи. Правила складання рецептури зборів та чаїв. Стандартизація. Види аналітичної нормативної документації на лікарську рослинну сировину і фітозасоби. Складання і аналіз зборів. Актуальність теми



Сторінка1/4
Дата конвертації29.03.2016
Розмір0.85 Mb.
  1   2   3   4
Тема: Основи фітотерапії, її основні принципи. Правила складання рецептури зборів та чаїв. Стандартизація. Види аналітичної нормативної документації на лікарську рослинну сировину і фітозасоби. Складання і аналіз зборів.

Актуальність теми: Знання принципів і правил фітотерапії, основ стандартизації ЛРС, вміння складання і аналізу зборів і чаїв лежить в основі фармакогностичних основ фітотерапії

Мета заняття: Вивчити принципи і правила фітотерапії, основи стандартизації лікарської рослинної сировини (ЛРС) та фітозасобів, види аналітичної нормативної документації (АНД). Вміти складати збори і чаї у відповідності з правилами і принципами фітотерапії, використовувати АНД під час аналізу зборів і чаїв, а також розробляти проекти АНД на ЛРС та фітозасоби.

Контрольні питання:

  1. Основи фітотерапії, її основні принципи.

  2. Фітотерапія в сучасній лікарській практиці. Історичні аспекти траволікування.

  3. Механізми лікувального впливу фітотерапії

  4. Загальні принципи та вимоги до фітотерапії.

  5. Основні фізіологічно активні сполуки лікарських рослин.

  6. Поняття про офіціальні та неофіціальні лікарські рослини та збори.

  7. Способи застосування фітозасобів у фітотерапії.

  8. Технологія виготовлення основних лікарських форм фітозасобів

  9. Дозування фітозасобів в залежності від віку.

  10. Правила заготівлі та зберігання лікарської рослинної сировини.

  11. Особливості складання рецептури зборів.

  12. Правила складання рецептури чаїв.

  13. Сучасний стан виробництва вітчизняних фітопрепаратів та диєтичних добавок

  14. Особливості стандартизації фітопрепаратів.

  15. Вказати види АНД на ЛРС

  16. Форма випуску препаратів з ЛРС.

  17. Складання і аналіз зборів.

Інформаційний матеріал

Основні правила фітотерапії.

1.     Починати лікування тільки після встановлення діагнозу захворювання.

2.     Перед лікуванням необхідно психологічно підготовити хворого на позитивний кінцевий результат.

3.     Використовувати і рекомендувати фітозасоби і види ЛРС, котрі рекомендовані спеціалістами та перевірені практикою.

4.     Викорстовувати сировину, яка відповідає вимогам АНД, дотримуватись правил приготування лікарських форм.

5.     Проводити фітотерапію під наглядом лікаря.

6.     У випадку необхідності поєднувати фітотерапію з медикаментозним лікуванням.

7.     Поєднувати фітотерапію з дієтою.

 Принципи фітотерапії

1.     Індивідуалізація лікування.

2.     Адекватність терапії. Лікарська рослинна сировина, що застосовується, повинна бути адекватною клінічній симптоматиці на різних етапах розвитку хвороби. Доцільно починати лікування з використанням більш слабких фітозасобів і поступово, у випадку необхідності, збільшувати їх силу.

3.     Неперервність лікування, що передбачає довготривале застосування фітозасобів з короткими перервами і заміною фітопрепаратів.

4.     Комплексність лікувальних заходів.Фітотерапія не є альтернативою іншим методам лікування. Для досягнення найкращих результатів її доцільно поєднувати з хіміотерапією, фізіотерапією, дієтотерапією, лікувальною фізкультурою, масажем, акупунктурою, аутотренінгом санаторним лікуванням та ін.

5.     Послідовність у підборі лікарських рослин. Перед призначенням лікування необхідно знати імунологічний статус хворого, схильність до алергій, його анамнез.

6.     Принцип системності, котрой передбачає лікування основного і супутнього захворювання.

7.     Принцип підсилення, в основі якого лежить поєднання застосування компонентів і препаратів, які посилюють дію один одного.



Види АНД. Стандартизація ЛРС

Згідно даних ВОЗ в 73 країнах використовуються близько 10 тис. видів ЛРС. АНД на ЛРС має місце у 38 країнах і нараховує 1884 вида ЛР, 143 з яких входять в фармакопеї і до реєстрів усіх країн. Країнами СНГ використовується 150 видів ЛР, зарахованих до ДФ Х та ДФ ХІ.

До неофіцинальних видів ЛР належать рослини, яким властиві лікувальні властивості, на котрі не існує АНД.

Стандартизація — це процес встановлення в державному порядку або в середині галузі строго визначених норм якості сировини, продукції,методів аналізу і т.п., обов’зкових для виробників і споживачів, а також доведення сировини і продукції до стандартного стану.

„Стандартний” – значить: той, що відповідає вимогам АНД, і задовільняє її умови.



АНД – це документ, де викладено аналітичні нормативні вимоги до лікарських рослин, лікарської рослинної сировини та продуктів з них.

Лікарські засоби з лікарської сировини

На сьгоднішній день застосовують такі лікарські засоби:

1.     збори лікарські і чаї складні;

2.     настої, відвари і чаї, напари;

3.     екстракти, настойки, соки, сиропи, порошки, мазі, пасти, примочки, ванни та напівванни.

Навчальні завдання до виконання практичної роботи

Завдання №1 Проаналізувати нижче наведений збір.Чи відповідае запропонований збір основним принципам фітотерапії

     Збір заспокійливий

Склад: Листя м’ти перцевої 20,0

Листя бобівника трилистого 20,0

Кореневищ з коренями валеріани 10,0

Шишок хмелю 10,0



Завдання №2 Проаналізувати нижче наведений збір.Чи відповідае запропонований збір основним принципам фітотерапії

Збір жовчогінний

Склад: суцвіття безсмертника піскового 4 ч

Листя м’яти перцевої 2 ч

Листя бобівника трилистого 3 ч

Трава водяного деревію 3 ч

Плоди коріандра 2 ч

Завдання №3. Провести аналіз числових показників по ст. 38 ДФ ХІ „Плоди шипшини” і зробити висновки у відповідності з вимогами АНД у вітамінному зборі №1:

Плодів шипшини 30,0

Плодів смородини 30,0

Завдання №4. Проаналізувати згідно запропонованої АНД збір Фітосед

Завдання №5. Проаналізувати згідно запропонованої АНД збір Арфазетин

Завдання №6. Проаналізувати згідно запропонованої АНД збір Шлунковий № 3

Ситуаційні завдання

1.      Дитині 5 років призначено грудний збір. Проаналізуйте його склад, відкоректуйте призначення.

Rp.: Rad. Asari europeae

Fruct. Anisi

Herb. Thymi serpylli aa 30,0

M. ut f. Species

D.S. 1 столову ложку збору залити 1 склянкою холодної води, кипятити 15 хвилин,настоювати 30 хвилин, процідити. Приймати по 1/3 склянки 3 раза в день за 30 хвилин до їди.

Література:

Основна:

1. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія.- К.: Видавництво А.С.К., 2003.- 552 с.

2. Кобзар А.Я. Клінічна фармакогнозія. – 2004 – 473 с.

3. Соколов С.Я. Фитотерапия и фитофармакология / Руководство для врачей. - М.: Медицинское информационное агенство, 2000. - 976 с.



Додаткова:

1. Бензель Л.В. Олійник П.В., Бабій В.Є., Бензель І.Л. Фітодовідник.-2004-285 с.

2. Товстуха Є.С. Фітотерапія.-Київ: Здоров’я.-1991.-192 с.

3. Лавренова Г.В. Травы, дарующие здоровье.- Донецк: 1994.-426 с



Тема: Отруйні і сильнодіючі рослини у терапії різних захворювань. Діагностика отруйних домішок у фітозасобах.

Актуальність:Вивчення отруйних і сильнодіючих рослин у терапіії різноманітних захворювань є невідємною частиною фітотерапії.

Мета заняття: Вивчити отруйні і сильнодіючі рослини, які застосовуються в фітотерапії захворювань. Вміти визначати отруйні домішки в фітозасобах, а також надавати допомогу при отруєннях рослинами.

Контрольні питання:

  1. Лікарські рослини з отруйними та сильнодіючими властивостями

  2. Асортимент сильнодіючих рослин, що застосовують у фітотерапії різних захворювань

  3. Характеристика сильнодіючих речовин та рослинних отрут: алкалоїдів, кумаринів, серцевих глікозидів

  4. Обмеження в застосуванні отруйних і сильнодіючих рослин.

  5. Правила запобігання отруєнь лікарськими рослинами.

  6. Особливості фітотерапії фітопрепаратами, що містить отруйні речовини

  7. Аналіз сильнодіючих речовин у лікарській рослинній сировині.

  8. Діагностика отруйних домішок у фітозасобах.

  9. Особливості стандартизації фітопрепаратів, що містить отруйні та сильнодіючи речовини.

  10. Перша допомога при отруєнні рослинною сировиною та фітопрепаратами.

  11. Форма випуску препаратів з ЛРС, що містить отруйні та сильнодіючи речовини.

Інформаційний матеріал

З підвищенням інтересу населення до ЛР, особливо в останні роки, призводить до нераціонального, а інколи і до згубного використання флори. Великій небезпеці піддаються рослини,котрі користуються підвищенним попитом, а також їх рідкісні види. Для попередження дефіциту або виснаження запасів лікарської сировини приймають заходи по охороні ЛР.

Дотримуючись правильної організації заготівлі запаси ЛРС довший час залишаються майже незмінними, коливаючись лиш в залежності від погодних умов.

Лікарські рослини слід збирати строго у вказані календарні терміни.

Масиви дикоростучих ЛР слід використовувати з розумом. Не можна вести заготівлю з року в рік на одних і тих же ділянках.

Для збереження запасів ЛР необхідно під час заготівлі дотримуватись наступних правил:

а) траву потрібно зтинати без грубих надземних частин;

б) неможна виривати рослини з корінням, так як це призводить до повного знищення рослин;

в) неможна повністю вести заготівлю бруньок, листя, пагонів, квіток з однієї рослини;

г) корені та кореневища можна заготовляти тільки після дозрівання і осипання насіння, частину коренів та кореневищ слід залишати для самовідтворення рослин.

Отруйні лікувальні рослини можуть спричинити гострих і хронічних отруєння організму, тобто близько 5 % від загальної кількості отруєнь. Отруєння сильнодіючими і отруйними лікарськими рослинами можливе такому разі: при неправильному лікуванні фітопрепаратами, чи його передозуванні і за випадковому їх потраплянні всередину чи контакту з ними. 

ОТРУЙНІ РОСЛИНИ — умовно відокремлена й штучно обмежена група рослин із значним вмістом рослинних токсинів , які призводять до отруєння (лат. venenum), тобто викликають симптоми хвороби чи смерть людини і тварин .



Класифікація отруйних рослин умовна, оскільки універсальною вона не може бути. На сьогодні отруйні рослини. групують на підставі таких ознак: ботанічна приналежність, спосіб дії, ступінь токсичності, природа токсинів та їх хімічна специфіка, клінічна картина токсичної дії речовин, патоморфологічні й патоанатомічні зміни та деякі інші.

ботанічна класифікація -. ґрунтується на сучасні філогенетичні системи рослинного світу і враховує видові особливості вторинного метаболізму.

за способом дії - фітотоксини поділяють на контактні, що завдають шкоди при контакті з ними; респіраторні, або дистанційні, — унаслідок вдихання летких токсинів; респіраторно-контактні; такі, що безпосередньо потрапляють у кров (напр. кураре); загальнорезорбтивні, або аліментарні, що проходять через ШКТ і в різних його відділах всмоктуються у кров.

за ступенем токсичності -виділяють групи дуже отруйних, смертельно отруйних, безумовно отруйних рослин .

Хімічна класифікація - враховує хімічну природу токсичних речовин. Виділяють рослини, що містять алкалоїди , глікоалкалоїди, серцеві глікозиди, сапоніни, токсичні органічні кислоти (синильну, щавлеву), дубильні рочовини, лактони , смоли і бальзами, терпеноїди, ефірні олії, фенольні речовини, які можуть викликати запалення ШКТ (госипол, гіперицин та ін.

класифікація  за патологічними змінами в організмі лише частково відображає специфічну дію , оскільки в більшості випадків патологоанатомічна картина має характер загального токсикозу.

класифікація за клінічною картиною отруєння корисна при встановленні діагнозу отруєння і вказує на ефективні прийоми лікування.

Класифікація за характером дії на організм виділяє , що уражають: ЦНС (види родів чемериця, аконіт, блекота, беладона, болиголов, цикута, дурман, коноплі, тютюн, чина, чистотіл, чилібуха тощо); серцево-судинну систему (чемерник, конвалія, види наперстянок, папороть чоловіча, жовтозілля, чемериця, олеандр, секуринега, великоголовник сафлоровидний та ін.); дихальні шляхи (переступень білий, чилібуха отруйна, зиновать віникова, пізньоцвіт, коноплі та ін.); ШКТ (види родів пізньоцвіт, тимелея, рицина, хрін, крушина, молочай, паслін, термопсис, дріоптерис, лобода та ін.); печінку (хрін звичайний, редька чорна, види родів геліотроп, жовтозілля та ін.); сечовивідні шляхи (холодок лікарський, золотушник звичайний, кислиця звичайна, любисток лікарський, яловець звичайний, переступень білий, часник та ін.); шкіру та слизові оболонки (види родів борщівник, рута, кропива, звіробій, ясенець, хрін, перець стручковий, цикламен, пастернак, лаконос, ластовень, клопогін, чистотіл, гірчиця, молочай, піретрум, сумах, проліска, переступень, тамус, кротон та ін.). Багато видів викликають водночас токсичне ураження кількох органів чи систем організму.

Навчальні завдання до виконання практичної роботи

Завдання 1. Вивчити отруйні і сильнодіючі рослини і сировину, яка застосовується у фітотерапії:

Абрикос звичайний, акація біла, аконіт джунгарський, їжачник безлистий, багно звичайне, пізньоцвіт прегарний, блекота чорна, болиголов плямистий, горицвіт весняний, дрік красильний, дурман звичайний, жовтушник сивіючий, рицина звичайна, конопля індійська, копитняк європейський, кропива дводомна, беладонна звичайна, конвалія звичайна, мак снодійний, мигдаль звичайний, мильнянка лікарська, види наперстянки, омела біла, очиток їдкий, дріоптерис чоловічий, пасльн чорний, переступень білий, полин гіркий, сон-трава, раувольфія зміїна, рута запашна, спориння пурпурова (маткові ріжки), види термопсису, тис ягідний, туя західна, хміль звичайний, види чемериці, чилібуха (блювотний горіх), чистотіл великий, види ефедри.



Завдання 2. Перерахуйте фітопрепарати, до складу котрих входять отруйні і сильнодіючі БАР, джерела їх отримання і застосування в медицині. Заповніть таблицю.

Препарати

Джерела отримання

Основні БАР

Використання і дозування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3. Заповнити відомості про отруйні властивості деяких лікарських рослин

 


Лікарська рослина. Джерело отруєння

Вибіркова токсична дія

Симптоми отруєння

Невідкладна допомога

Блекота чорна

Беладонна звичайна

Дурман звичайний


.







 

 Ситуаційні завдання



  1. Хворий на бронхіт прийняв відхаркувальний засіб:

Inf. Herb. Thermopsidis 10,0:200 ml в кількості 1/2склянки 3 раза в день. Хворий почав блювати. Поясніть, чого? Проведіть корекцію призначення.

Література:

Основна:

1. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія.- К.: Видавництво А.С.К., 2003.- 552 с.

2. Кобзар А.Я. Клінічна фармакогнозія. – 2004 – 473 с.

3. Соколов С.Я. Фитотерапия и фитофармакология / Руководство для врачей. - М.: Медицинское информационное агенство, 2000. - 976 с.



Додаткова:

1. Бензель Л.В. Олійник П.В., Бабій В.Є., Бензель І.Л. Фітодовідник.-2004-285 с.

2. Товстуха Є.С. Фітотерапія.-Київ: Здоров’я.-1991.-192 с.

3. Лавренова Г.В. Травы, дарующие здоровье.- Донецк: 1994.-426 с



Тема: Лікарські рослини і лікарська рослинна сировина, які впливають на імунитет.

Актуальність: при захворюваннях імунної системи широко застосовуються фітопрепарати, що стало актуальним для їх вивчення.

Мета заняття: Вивчити основні принципи фітотерапії, ЛР і ЛРС , які застосовується в лікуванні захворювань імунної системи Вміти складати і аналізувати збори, що застосовуються для профілактики і лікування захворювань імунної системи.

Контрольні питання:

  1. Загальні відомості про рослини з адаптогенною, імуномоделювальною та депуративною дією.

  2. Лікарські рослини як джерела вітамінів та мікроелементів

  3. Використання фітозасобів з антиоксидантними властивостями

  4. Лікарські рослини, які володіють імуномодулюючими властивостями

  5. Асортимент рослин, що застосовують у фітотерапії різних захворювань імунної системи.

  6. Особливості фітотерапії фітопрепаратами, що впливають на імунітет.

Інформаційний матеріал

   Стимуляція функцій імунної системи необхідна у випадку імунодефіцитних станів, коли зменшується активність її гуморальної і/або клітинної ланок. У таких випадках у людини знижується опірність до інфекцій, останні набувають торпідного, хронічного перебігу, зростає ймовірність розвитку онкозахворювань. Для корекції цих станів призначають засоби, які різними механізмами здатні активізувати систему імунного захисту, – імуностимулятори Препарати цієї групи іноді називають імуномодуляторами, хоча ця назва і не є загальновизнаною. Цим підкреслюється, що за певних умов, наприклад при збільшенні дози, деякі імуномодулятори починають проявляти протилежну дію – імунодепресивну.


   Сучасні імуностимулятори поділяють на такі групи:
   1. Препарати з рослин (елеутерокок, ехінацея та ін.).
   2. Ліпополісахаридні комплекси мікробного походження (продигіозан та ін.).
   3. Препарати тимуса, кісткового мозку, селезінки (тималін, тактивін, мієлопід, спленін та ін.).
   4. Синтетичні тимоміметики (левамізол).
   5. Препарати інтерферону (інтерферон, лаферон, реаферон та ін.).
   6. Індуктори утворення інтерферону – інтерфероногени (продигіозан, полудан та ін.).
   7. Стимулятори лейкопоезу (метилурацил, натрію нуклеїнат, пентоксил).
Препарати рослинного походження - елеутерококк, китайський лимонник, женьшень, бояришник, левзея, ехінацея

Складність точного застосування лікарських рослин з метою корекції імунного статусу обумовлена ​​тим, що поки відносно мало наукових даних про вибіркову дію витягів з рослин на певні ланки імунної системи. Крім того, часто в одній рослині містяться, наприклад, речовини, які стимулюють і пригнічують імунні реакції (імунодепресивна дія).



Навчальні завдання до виконання практичної роботи

Завдання №1. Вивчити зовнішній вигляд, поширення, хімічний склад і застосування в медицині та фармації наступних рослин:

елеутерококк, китайський лимонник, женьшень, бояришник, левзея, ехінацея



Завдання №2. Заповніть таблицю, описавши основні лікарські рослини та сировину, яка використовується при лікуванні імунодефіцит них станів

ЛР і ЛРС

Основні БАР

Супутні БАР

Застосування

Препарати

 

 

 

 

 

Завдання №3. Заповніть таблицю, описавши основні лікарські рослини та сировину, яка володіє адаптогенними властивостями.

ЛР і ЛРС

Основні БАР

Супутні БАР

Застосування

Препарати

 

 

 

 

 

Завдання №4. Заповніть таблицю, описавши основні лікарські рослини та сировину, яка вилодіє імуносупресивними властивостями

ЛР і ЛРС

Основні БАР

Супутні БАР

Застосування

Препарати

 

 

 

 

 

Ситуаційне завдання:

  1. Запропонуйте збір для лікування імунодефіцит них станів

Література

а) Основні:

1. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія.- К.: Видавництво А.С.К., 2003.- 552 с.

2. Кобзар А.Я. Клінічна фармакогнозія. – 2004 – 473 с.

3. Соколов С.Я. Фитотерапия и фитофармакология / Руководство для врачей. - М.: Медицинское информационное агенство, 2000. - 976 с.

4.Лесновская Е.Е., Пастушенков Л.В. Фармакотерапія с основами фитотерапии.-М.: Гоетар-Мед, 2003.-591 с.



б) Додаткові:

1. Бензель Л.В. Олійник П.В., Бабій В.Є., Бензель І.Л. Фітодовідник.-2004-285 с.

2. Товстуха Є.С. Фітотерапія.-Київ: Здоров’я.-1991.-192 с.

Тема: Лікарські рослини та лікарська рослина сировина, які використовуються при лікуванні алергічних захворювань.

Актуальність: при захворюваннях алергічного генезу широко застосовуються фітопрепарати, що стало актуальним для їх вивчення.

Мета заняття: Вивчити основні принципи фітотерапії, ЛР і ЛРС , які застосовується в лікуванні алергічних захворювань. Вміти складати і аналізувати збори, що застосовуються для профілактики і лікування алергічних захворювань.

Контрольні питання:


  1. Особливості складання і використання зборів, що використовуються при бронхіальній астмі

  2. Фітопрепарати, що застосовуються для лікування алергічного конюктевіту.

  3. Офіціальні рослини для лікування риносинуситів.

  4. Характеристика зборів, що використовуються при ексудативному діатезі, екземі.

  5. Загальна характеристика фітопрепаратів,що застосовуються для лікування кропивниці.

  6. Офіціальні та неофіціальні лікарські рослини, що використовуються для лікування алергічних станів.

  7. Стандартизації фітопрепаратів, що використовуються при лікуванні алергічних захворювань.

  8. Форма випуску препаратів з ЛРС, що використовуються при лікуванні алергічних захворювань.

Інформаційний матеріал

Алергічний дерматит

     Для лікування алергічного дерматиту рекомендується цілий ряд|лава,низка| лікарських рослин. Вони |роблять,виявляють,чинять| проявляють протизапальну, болезаспокійливу і тонізуючу дію на шкіру.

  Тривалість лікування визначається розвитком дерматиту і оперативністю лікаря|лікарки|, що лікує. Першим кроком при лікуванні є|з'являється,являється| усунення алергену або алергенів. Алергічний дерматит, який не вимагає вживання термінових|строкових| заходів, підлягає фітотерапії. Для цього застосовуються наступні|слідуючі| рослини:

  Кропива глуха (глуха кропива біла). Молоде листя цієї рослини використовують для приготування салату, але також і для перорального  застосування|вживання| гарячого настою (4—| 5 чайних ложки подрібнених квіток залити склянкою|склянкою| окропу — добова доза). При дерматитах, у тому числі і при алергічних, кропиву глуху застосовують і для місцевого|  лікування. Для цього 2 — 3 рази на день накладають компреси з|із| гарячого настою, що остиг|вичахав| і проціджений, приготованого як вказано вище.

  Базилік. Для компресів використовується вся рослина (herba| Basilica|) (50 г сировини заливають 1 л окропу).

  Котяча лапка дводомна і айва. Вони також застосовуються і при цьому захворюванні шкіри.

   Болезаспокійливу дію, що при свербіжі, проявляє|робить,виявляє,чинить| ефірна кропова олія|мастило,олія|. Двічі на день приймати по 10 крапель|краплини| кропової олії|мастила,олії| на шматочку цукру або ж 3 рази день по 1 г подрібнених плодиків кропу на кінчику ножа.

  Для лікування алергічних дерматитів застосовується також меліса лікарська. Для цього з|із| 2 столових ложок подрібненої рослини готують на 400 мл| окропу гарячий настій (пити по 1 склянці|склянці| на день рівними порціями), а з|із| теплого залишку|остачі| після|потім| проціджування роблять|чинять| компреси 1 — 3 рази на день.

  При алергічному дерматиті рекомендується також лікування ялівцем. Протизапальний ефект наступає|настає| при прийомі сиропу (по 3 чайних ложки в день), приготованого з|із| 2 чайних ложок плодиків і 2 склянок|склянок| окропу з|із| додаванням|добавляти| цукру.

 Dermatitis| ab| insectis| — Дерматит від укусу комах

  У таких випадках застосовують:

  Чебрець. При укусах бджоли змащують уражене місце|місце-милю| |ураження|вичавленим соком свіжого чебрецю. Це швидко заспокоює біль, знімає свербіння|сверблячку,зуд| і зменшує набряк.

  Цибуля|цибуля| ріпчаста. При дерматитах, викликаних|спричиняти|, укусами бджіл і ос, застосовують місцево кашку, приготовану з|із| сирих цибулин, змішаних з|із| вичавленим соком.|цибулі|

  Петрушка. Знеболюючий ефект при місцевому лікуванні дерматиту від укусу комах наступає|настає| при змазуванні уражених ділянок|ураження| соком зі|із| свіжого листя петрушки.

  Малина. Для лікування дерматитів від укусів застосовують змазування настоєм з|із| квіток малини на оливковому маслі|мастилі,олії|, витриманим протягом 20 днів.

  Подорожник ланцетолистий. Припарки|компресу| зі|із| свіжозім’ятих| листків подорожника діють заспокійливо і обезболююче|.

  Бузина (вид Sambucus| ebulus| L.). При укусі павуком рекомендують ванни з|із| теплої води і коріння або плодів бузини.

  Гвоздична олія|мастило,олія|. Вона рекомендується з|із| профілактичною метою|ціллю| — оберігає|запобігає| від укусу комахами. Цією олією|мастилом,олією| змащують окремі ділянки шкіри, не покриті одягом.

   


Навчальні завдання до виконання практичної роботи

Завдання 1. Вивчити зовнішній вигляд, поширення, хімічний склад і застосування в рослин, що використовуються для лікування алергічних захворювань.

.

Завдання 2. Скласти таблицю з вказаними назвами лікарських рослин, лікарської рослинної сировини, основних і супутніх БАР, препаратів, які використовуються для лікування бронхіальної астми.



ЛР і ЛРС

Основні БАР

Супутні БАР

Застосування

Препарати
















Завдання 3. Скласти таблицю з вказаними назвами лікарських рослин, лікарської рослинної сировини, основних і супутніх БАР, препаратів, які використовуються для лікування алергічного дерматиту.

ЛР і ЛРС

Основні БАР

Супутні БАР

Застосування

Препарати
















Завдання 4. Запропонуйте і проаналізуйте збори і чаї для профілактики і лікування діатезу,екземі.

Ситуаційні задачі:

  1. Запропонуйте збори для лікування бронхіальної астми

Література:

Основна:

1. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія.- К.: Видавництво А.С.К., 2003.- 552 с.

2. Кобзар А.Я. Клінічна фармакогнозія. – 2004 – 473 с.

3. Соколов С.Я. Фитотерапия и фитофармакология / Руководство для врачей. - М.: Медицинское информационное агенство, 2000. - 976 с.



б) Додаткові:

1. Бензель Л.В. Олійник П.В., Бабій В.Є., Бензель І.Л. Фітодовідник.-2004-285 с.

2. Товстуха Є.С. Фітотерапія.-Київ: Здоров’я.-1991.-192 с.

3. Лавренова Г.В. Травы, дарующие здоровье.- Донецк: 1994.-426 с



  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка