Основи християнської етики посібник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка3/8
Дата конвертації23.02.2016
Розмір1.65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Урок 8. Узагальнення. Телепрограма



Це цікаво!

Спробуй себе в ролях! – Разом із друзями зіграй в рольові ігри.


Рольова гра 1 «НОВИНИ»

Ведучий № 1. – Шановні глядачі. Послухайте інформацію про історію створення Книги Книг – Біблії. Слово «біблія» походить від грецького слова «бібліа» - книги. Біблія – це зібрання 66 окремих книг (66 за єврейським каноном і 76 за слов’янським каноном).

Ведучий № 2. – Перша частина Біблії, Старий (Давній) Завіт складається із 39 книг (39 за єврейським каноном 49 за слов’янським каноном) . За змістом ці книги поділяють на три групи: історичні, навчальні та пророцькі. Вони належать перу різних авторів.

Ведучий № 1. – Друга частина - Новий Завіт – вміщає ті книги , в яких мова йде про земне життя Спасителя , його жертву за наші гріхи, Його діло спасіння та ті практичні приклади на основі яких ми покликані будувати своє християнське життя.

Ведучий № 2. – А тепер слово нашим кореспондентам.

Кореспондент № 1. (звертається до глядачів ) – Як ви розумієте, що таке віра?

(відповідь у мікрофон)

К. № 2. – Що означає вірити в Бога?

К. №3. – Яке значення закладено в понятті доброта ?

К. № 4. Як ви розумієте зло ?


Рольова гра 2 «Що? Де? Коли?»

Запитання для ведучого:



  • Що вивчає предмет «Християнська етика» ?

  • Біблія – Книга життя і спасіння … ( кого )?

  • Хто створив людину за своїм образом і подобою?

  • Де жили Адам і Єва до гріхопадіння?

  • Хто надихав авторів на створення Біблії?

  • Хто відноситься до невидимого світу?

  • Які наслідки зла ви знаєте?

  • Що було створено Богом на четвертий день?

  • Які книги відносяться до Нового Завіту?

  • Що було створено Богом на сьомий день?


Рольова гра 1 «НОВИНИ. Випуск-2»

Ведучий № 1. – Дорогі глядачі. Пропонуємо вам інформацію про створення світу. Бог створив світ за 6 днів. Першого дня Він Словом зробив світло. Другого дня Бог утворив воду вгорі та знизу. На третій день за Словом Творця з‘явилася з-під води суша, на якій за Його волею виросли рослини. На четвертий день Бог повелів і засяяли сонце, місяць і зорі. П‘ятого дня за волею Творця почали з‘являтися живі істоти: риби і птахи. А на шостий день Бог створив звірів.

Ведучий № 2. – Шостого дня за словом Божим була створена людина із пороху земного. Вона отримала тіло і душу від Творця. Із ребра Адама Бог створив Єву. Господь благословив їх і поселив у Едемському саду та наказав чоловікові доглядати його. Коли Бог закінчив свої справи, то побачив, що все було дуже гарним. Адам і Єва були щасливі та славили Бога.
Перевір себе!


  • Підготуйся до тематичного оцінювання (письмового).

  • Прочитай та повтори вивчене на попередніх уроках.



УРОК 9. Гордість як людська вада
Ключовий вірш із Біблії: «…Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться» (Євангелія від св. Луки 18:14б).

Дивись також у Біблії: Буття 11:1-9.




Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 10!



1. Що таке гордість та зарозумілість.

2. Які наслідки гордості та зарозумілості на прикладі біблійної історії.

3. До чого призводить гордість і що чекає смиренну людину.




Запам’ятай нові слова і поняття

Гординя – надто висока думка про себе і зневага до інших, пихатість, гординя.

Зарозумілий – який поводиться гордовито, пихато, самовпевнено; зазнається, виявляючи зневагу до інших, вважаючи себе у чомусь вищим від інших.

Земляна смола – затверділе земляне масло, асфальт. Основне місце знаходження: південна частина Мертвого моря (Асфальтове озеро). Використовувалась для укріплення кораблів, бальзамування тіл, виробництва днищ кораблів, будівельних розчинів.

Поступливість – добровільна відмова від чого-небудь на користь іншого або заради чогось.

Скромність – чеснота, характерна людині, яка не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними.

Смиренний – хто вміє належним чином себе оцінити, позбавлений гордовитості, не гордий; покірний, лагідний, смирний.
1. Що таке гордість та зарозумілість

Гордий не терпить, коли шанують когось іншого, а не його; ображається, коли на нього звертають мало уваги; дратується, якщо хтось скаже йому, що він неправий; не прислухається до порад, які дають йому інші; хоче, щоб всі визнавали його найкращим.

Горда людина вважає, що може обійтися без Бога.


Гордість – надто висока думка про себе і зневага до інших, пихатість, гординя.



Зарозумілий поводиться самовпевнено; зазнається, виявляючи зневагу до інших, вважаючи себе у чомусь вищим від інших.


2. Які наслідки гордості та зарозумілості на прикладі біблійної історії
Біблійна історія

Недосяжне небо

Колись давно, після потопу, люди теж подумали, що можуть обійтися без Бога. Коли Ной та його сім’я вийшли з ковчегу, Бог звелів їм і їхнім нащадкам розселятися по всій поверхні землі. Проте люди цього не зробили і продовжували жити разом.

Ной та його сини почали обробляти землю, а також вирощували виноград. У синів Ноя було багато дітей. Люди, які народилися після потопу, вирішили здобути собі славу. Всі вони розмовляли однією мовою.

«Залишімося тут, на цьому місці, - сказали вони, - і побудуємо величезне місто. Ми ще збудуємо таку високу вежу, якої ніхто й ніколи не бачив і дістанемося до неба!»

Вони відразу ж заходилися працювати: робили цеглу з глини та соломи, потім обпалювали її під гарячим сонцем. Щоб цеглини трималися у кладці, вони використовували смолу, яка була їм замість цементного розчину. Задум людей вимагав величезної праці.

Однак ця праця не подобалася Богові, тому що Він знає таємні думки людей. Цим містом із величезною баштою люди хотіли прославити себе, показати, наскільки вони розумні та могутні, що ніхто не може зрівнятися з ними.

«Вище, ще вище! Нехай вежа буде до самого неба», - говорили горді люди і старалися ще більше. Але ж, безперечно, ця мрія не могла здійснитися – вони взялися зробити неможливе.

Бог знав, що не буде кінця тим задумам, які люди намагатимуться здійснити, йдучи власним, хибним шляхом. І через те незабаром вони стануть такими ж зіпсованими, як і люди, що жили до потопу. Ось чому Бог вирішив розселити їх по всій землі, поки вони не стали ще більш зарозумілими.



«І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного» (1М.11:5-7).

І ось під час роботи всі почали говорити на мовах, незрозумілих іншим людям. Один просить камінь, а йому подають цеглу, інший просить воду, а йому дають дерево, - ніхто не може зрозуміти того, про що говорять інші. Тому ті, хто будував вежу, почали сваритися, сердитися, дратуватися і зрозумівши, що так вони ніколи не закінчать роботу, покинули будівництво.

Так Бог не благословив цієї справи і змішав мови людей за те, що вони будували вежу не для користі, а для своєї слави і гордості. Ті, хто розумів один одного, вирішили об’єднатися і побудувати собі міста в іншій місцевості. А те недобудоване місто було назване Вавель, згодом воно стало називатись Вавилон, що співзвучне єврейському слову “змішаний”.

«І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто. І тому-то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі» (1М.11:8-9).


Дай відповіді:

1. Що наказав Бог робити людям після потопу?

2. З якою метою люди вирішили будувати вежу?

3. Чи подобався цей задум Богові? Чому?



  1. Як Бог покарав людей за їхній гордий намір?

  2. Чи буваєш ти занадто самовпевнений і гордий?


3. До чого призводить гордість і що чекає смиренну людину

Кожний, хто звеличує сам себе, стане приниженим.

«…Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!» (1Петр.5:5б).

«Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь!» (2Кор. 10:18).


Повчальне оповідання
СВІЙ ДО СВОГО

Є. Ярошинська

Молодому горобчикові наскучилося на селі. Покинув своїх рідних братів і полетів до міста. Тішився, що побачить широкий світ. Спочатку подобалося йому в місті. Бачив там багато дивних речей, яких перед тим ніколи не бачив. Лиш тим журився, що міські горобці його не вітають. Вкінці побачив на якімсь подвір’ї громадку горобців, що їли якесь зерно. Почув голод і без питання підлетів між них та й собі почав їсти. Нараз всі горобці кинулися на нього і стали його дзьобати, аж пір’я летіло!

Обскубаний і скривавлений, ледве долетів до своїх братів на селі. Але вони також прогнали йо­го, кажучи: «Ти нас покинув – тепер ми тебе не хочемо знати!»

Сумний сів горобчик на дереві. Так завше буває тому, хто соромиться своїх.

(Є. Ярошинська „Дзвінок з минулого” – К. : Веселка, 1991, с. 283.)



Завдання.

  1. Чому горобчик вирішив оселитися в місті?

  2. Як поставилися до нього інші?

  3. Чому брати на селі не прийняли його назад?

  4. Як ти думаєш, чи правильно вони вчинили?

  5. Чи траплялося тобі бути свідком чи учасником подібних життєвих ситуацій?



Це цікаво!

Вавилон, що означає «Брама Бога», виник на обох берегах Євфрату на перехрещенні караванних і водних шляхів. Вавилон – найбільше місто Передньої Азії – став у ХІХ ст. до н.е. столицею Давньовавилонського царства.

Розквіт Вавилону припав на правління царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.), який уперше в історії звелів скласти великий кодекс законів. Але з половини XVI ст. до н.е. Вавилонське царство під натиском загарбників перестало існувати.

За царя Навуходоносора (VI ст. до н.е.) Вавилон відродився. Він став найкрасивішим і найбільшим містом стародавнього світу, де, за біблійними переказами, був земний рай. Його мешканці гордо називали місто «пупом світу».

Перевір себе!


    • Чи можеш ти навести приклади, до чого призводить гордість і що чекає смиренну людину?

    • Чи знаєш ти гордих і зарозумілих людей? На твою думку, їм важче чи легше жити?

    • Чи існують шляхи подолання гордості та зарозумілості? Які?


Запам’ятай!

Гординя – противна Богу якість характеру. Біблія ставить гординю поруч із богохульством, а її носіїв прирівнює до богоненависників.

«Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої» (Пр.27:2).
Перевір себе!

1. Що таке гордість та зарозумілість?

2. Які наслідки гордості та зарозумілості на прикладі біблійної історії?

3. До чого приводить гордість і що чекає смиренну людину.

4. Наведи приклади проявів гордості і смиренності у житті.

УРОК 10. Гостинність та щедрість
Ключовий вірш із Біблії: «Будьте гостинні один до одного без нехоті!» (Перше соборне послання св. апостола Петра 4:9).

Дивись також у Біблії: Буття 18:1-14.




Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 11!



1. Що таке гостинність та щедрість

2. Як необхідно ставитися до гостей



Запам’ятай нові слова і поняття

Гостинність - чеснота, характерна людині, яка любить приймати і частувати гостей; гостелюбна, привітна.

Щедрість – чеснота людини, яка охоче ділиться своїм майном, коштами або чимось іншим, у разі необхідності не шкодує витрачати що-небудь; не скупа, не зажерлива.
1. Що таке гостинність та щедрість

У біблійні часи багато людей подорожували і залежали від гостинності інших у наданні їм їжі та місця для нічлігу. Дуже важливим було виявлення щедрості до чужинців. У наш час це називається гостинністю. Вважалося великою ганьбою не виявити уваги до мандрівника або допустити, щоб із гостями трапилося щось неприємне.




Гостинність чеснота характеру чи якість, що виражається у привітному і безкорисливому прийомі гостей, у допомозі в потребах мандрівникам.


Щедрість – чеснота людини, яка охоче ділиться своїм майном, коштами або чимось іншим, у разі необхідності не шкодує витрачати що-небудь; не скупа, не зажерлива.





Гостинність є доброю християнською чеснотою. Коли ми гостинно приймаємо людей, допомагаючи їм у задоволенні їхніх нагальних потреб, то робимо так, як велить Ісус Христос. Надати свій дім, своє серце, свій час для гостя, це особлива честь, і робити це потрібно з радістю, без нехоті і примусу.


Біблійна історія

Незвичайні гості

Одного дня Авраам сидів біля відкритого намету, а Сара тим часом готувала обід.

Авраам та Сара були вже немолоді люди. Все вони мали в достатку. Єдине, чого їх бракувало, це те, що у них не було дітей. У тогочасному суспільстві відсутність дітей означала великий сором.

Полуденне сонце пекло нещадно. Авраам звів очі й зі здивуванням побачив трьох подорожніх, що проходили неподалік. Звичайно, люди не подорожують у ці найспекотніші години дня.

Авраам вийшов їм назустріч і поці­кавився, чи не хочуть вони перепочи­ти в затінку та освіжити себе водою.

«Будь ласка, залишайтеся та відпо­чиньте, - запросив він їх. - Посидьте під цим деревом, поки я принесу вам води - попити та вмитися».

Подорожні з удячністю влаштува­лися під деревом, Авраам же побіг до Сари й наказав їй приготувати гар­не частування для несподіваних гостей. Слід було напекти хліба, зако­лоти та засмажити теля, подбати про молоко та сметану. Усе було зроблено швидко й вправно.

І Авраам запросив своїх гостей на частування просто неба, під тінню дерев. Раптом старший з-поміж подо­рожніх запитав:

«Де твоя дружина Сара?»

«У наметі», - відповів здивований Авраам.

«Через дев'ять місяців у неї буде син», - сказав гість.

Сара, якій цікаво було довідатися про гостей, залишалася всередині намету, але підійшла до самісінької завіси, що затуляла вхід, і прислухала­ся до розмови. Коли вона почула, що сказав подорожній, то не змогла втриматися від сміху. Адже такого не буває! Вона була вже немолода, аби мати сина.

«Чого це Сара сміється?» - запитав гість.

«Я не сміялася!» - озвалася засо­ромлена Сара.

«Ні, сміялася, - відповів гість. - Хіба є щось заважке для Господа? Я завжди виконую те, що обіцяю».

Коли Авраам почув ці слова, він, вражений, зрозумів, що його гості - це не звичайні люди. Старший серед них виголошував слова від імені Самого Бога.

Ця історія свідчить про те, як гостинність Авраама була щедро винагороджена Богом.
Дай відповідь:

1. Як зустрів незнайомців Авраам? Про що це свідчить?

2. Хто були ці мандрівники?

3. Яку новину принесли Небесні гості Аврааму та Сарі?

4. Чи доводилось тобі проявляти гостинність по відношенню до незнайомих тобі людей?
2. Як необхідно ставитися до гостей
В очікуванні гостей необхідно все ретельно продумати і створити максимальні зручності. Приємно, коли в домі все зроблено так, щоб гостям було затишно та цікаво.

Зроби все можливе для того, щоб гості почували себе, як вдома. Твоя доброта створить прекрасну атмосферу дружної зустрічі.


Повчальне оповідання
Жив собі самотній старий швець. Якось під Різдво йому наснився сон, начебто Ісус сказав йому, що збирається навідатися до нього в гості!

Як зрадів старий швець! Він чекав Ісуса з раннього ранку до пізньої ночі. Він не відходив від вікна, боячись пропустити дорогого Гостя, але Ісуса все не було.

Та Різдво швець не провів на самоті: протягом дня до нього завітало декілька незваних гостей. Це був старий двірник, жебрачка, молода мати з малям на руках…

До кожного з них господар був уважний, пригощав чаєм, запрошував погрітися, подарував маляті чобітки. У світле свято він не прогнав жодного відвідувача, а з любов’ю прийняв кожного.

Проте Ісус так і не прийшов… І коли засмучений старий задрімав, Господь з’явився до нього уві сні і сказав, що приходив до нього кілька разів і щоразу швець Його з любов’ю приймав!

Тоді старий зрозумів, що Ісус приходив до нього в подобі тих людей, що побували в нього в гостях!


Дай відповідь:

Що означає виявити добро до оточуючих нас людей?



Чи доводилось тобі робити добро для інших людей? Наведи приклади.

Історія про Красиву Квітку і Квітку Суниці

Автор: На одній чудовій галявині росла не менш чудова квітка.

Красива Квітка: О, я така вродлива! Подібної до мене немає на цілій галявині!

Автор: А недалеко від Красивої Квітки росла звичайнісінька Квітка Суниці.

Квітка Суниці: Я така рада, що можу рости на цій галявині! І хоч я така непомітна, я вірю, що Бог створив мене корисною, і я обов’язково принесу радість іншим.

Автор: Одного разу на цю галявину прилетіла Бджілка. Вона шукала квіти, щоб зібрати з них нектар для солодкого меду.

Бджілка: Дз-з-з... О, яка прекрасна галявина, які чудові квіти! Ось де я зможу зібрати потрібний мені нектар. І тоді люди отримають смачний пахучий мед. Ось та квітка особлива гарна. Полечу я до неї. Красива Квітко, дозволь мені зібрати твій нектар, щоб я могла зробити солодкий пахучий мед.

Красива Квітка (з обуренням): Зібрати мій нектар? О ні! Ти, напевно, жартуєш! Я ніколи не дозволю тобі взяти щось моє. До того ж, ти можеш забруднити мої чудові пелюстки своїм лапками. Ні, лети звідси!

Бджілка: О, як шкода! Хто ж погодиться дати мені свій нектар? Хто мені допоможе?

Квітка Суниці: Бджілко, лети сюди. Збирай мій нектар. Я з радістю віддам його тобі.

Бджілка: Це правда, ти даси мені нектар?

Квітка Суниці: Звичайно, з радістю!

Бджілка: Дякую тобі. Сюди покладу трішки... і ще сюди... і ось сюди. Мої посудини повні. Спасибі, Квітко!

Квітка Суниці: Будь ласка.

Красива Квітка: Яка нерозумна ця Квітка Суниці. Віддала все, що в неї було. Хм...

Автор: Пройшов час. Настала пора дозрівання плодів. Наша галявина дуже змінилася.

Красива Квітка: Ох, ох...

Автор: зітхала Красива Квітка.

Красива Квітка: Я засихаю. Ніхто вже не захоплюється моєю вродою, ніхто не звертає на мене уваги. Моє прекрасне життя пролетіло, не залишивши ніякого плоду.

Автор: А що ж сталося з Квіткою Суниці?

Квітка Суниці: О, я така рада, така щаслива бачити, що моє стебло тримає прекрасний плід! Слава моєму Творцю!
Дай відповідь:

  1. Чому ж на Квітці Суниці з’явився плід, а на Красивій Квітці – ні?

  2. Чи були у вашому житті випадки, коли вас винагороджували за щедрість?

  3. Що для вас приємніше: віддавати чи отримувати? Чому?


Перевір себе!

  1. До яких людей ми повинні виявляти гостинність? Яким чином це можна зробити?

  2. Чи доводилося тобі (твоїм батькам) приймати коли-небудь чужих незнайомих людей? Як це було?

  3. Подумай: чи приємно твоїм друзям відвідувати твій дім? Чи зустрічають вони привітність та прихильність?

Господь наділив нас усім необхідним в нашому житті для того, щоб ми мали чим поділитися з тим, хто потребує допомоги.


Пам’ятай: ми маємо, щоб давати.

В Євангелії від Матвiя написано: «Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього» (Мт.5:42). А в Книзі приповістей Соломона 3:27 сказано: «Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити».

То ж робіть добро, будьте гостинні та щедрі, багатійте в добрих ділах.
Запам’ятай!

Коли ми запрошуємо гостей, має бути і частування, і спілкування. Іноді ми прагнемо «загодувати» гостя, а про спілкування не дбаємо. Важливо про це пам’ятати.


Перевір себе!

1. Що таке гостинність, щедрість?

2. Як проявив гостинність Авраам?

3. Які основні правила прийому гостей?

4. Як приймають гостей у вашому домі? Наведіть приклади.

5. Як тебе зустрічали твої друзі на дні народження?



Урок 11. Любов як вияв самовідданості
Ключовий вірш з Біблії: «Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене» (Євангеліє від св. Івана 14:21).

Дивись також у Біблії: Буття 22, Євангеліє від св. Івана 3:16; Перше послання св. апостола Павла до коринтян 13; Перше соборне послання св. апостола Івана 4:10.




Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? –

Вивчи урок 11!



  1. Любов може виявлятися у вірності й у відданості.

  2. Що означає бути самовідданим.

  3. Як навчитися бути самовідданим Богу.





Запам’ятай нові слова і поняття

Любити Бога – шанувати, виконувати Його закони, вірити, надіятися на Нього, бути Йому вірним.

Бути самовідданим Богу – присвятити усього себе Богу.

Бути невірним Богу – не вірити в Бога, зневажати Його заповіді, грішити.
1. Любов може виявлятися у вірності й у відданості
Біблійна історія
Як у Авраама народився син

Після потопу минуло чимало років. Жив на світі чоловік і звали його Авраам. Колись за велінням Бога він пішов з батьківського дому й ціле життя мандрував по землі. Бог обіцяв йому, що він стане батьком великого, сильного народу. Авраам мав гарну дружину, яку звали Сара; він під час мандрів забагатів, усі любили й поважали його. Тільки одне їх засмучувало: незважаючи на обіцянку Бога, Авраам та Сара так і не мали до старості дітей. Вони вже й надію втратили.

І ось одного дня в спеку Авраам побачив, що до його намету зближується троє подорожніх. Він вибіг до них назустріч і запросив до себе, а Сарі звелів приготувати найліпші страви. Поставивши наїдки перед гістьми, Авраам заходився їх частувати.

Однак це були не звичайні мандрівники, а сам Господь: Він навмисне постав у цій подобі Аврааму. Аж ось, коли гості попоїли, Авраам почув такі слова:

Я знову прийду до тебе за рік, і Сара матиме сина.

Сара, почувши таке, навіть подумки розсміялася: адже вона вже в літах, а хіба в старих народжуються діти?! Проте Господь мовив:

Чому це Сара сміється? Хіба для Бога є щось неможливе?

Як сказав Господь, так і сталося. За рік, усім на подив, народився в Авраама та Сари син, і назвали його Ісаком.


Дай відповідь:

  • Що обіцяв Бог Аврааму за послух?

  • Хто відвідав родину Авраама?

  • Чому Сара засміялася?

  • Чи буває, на вашу думку, щось неможливе для Бога?



Як Господь випробовував Авраама

Минав час. Ісак підріс. Авраам його дуже любив.

Проте якось Господь захотів випробувати Авраама: чи вірить він Йому й чи ладен коритися. І Він промовив:

— Аврааме! Візьми свого єдиного улюбленого сина, зійди на гору і там віддай його Мені в жертву.

То був страшний наказ, одначе Авраам не опирався. Він підвівся удосвіта, осідлав осла, нарубав дров і вирушив з Ісаком у дорогу.

— Тату! — запитав Ісак. — Ось дрова, кресало (за допомогою нього роблять вогонь) та ніж. Де ж ягня, яке ми принесемо в жертву Богові?

- Бог сам вибере собі ягня, синку,— відповів батько.

І ось вони зійшли на верхів'я гори. Авраам розіклав на камінні дрова, міцно зв'язав Ісака й намірився принести його в жертву Богові, тому що він вірив, що його Бог сильний підняти сина з мертвих. Але цієї миті ангел Божий гукнув його:

Аврааме! Не чіпай хлопця! Тепер Я знаю, що ти Мені віриш. За те, що ти Мене послухав, Я благословляю тебе та всіх твоїх нащадків.

Тут Авраам озирнувся і побачив ягня, котре заплуталось рогами в кущах. Це ягня Авраам і пожертвував Богові замість Ісака. А потім вони з сином повернулися додому.


Дай відповідь:

  1. Як Господь випробував Авраама?

  2. У чому переконався Бог?

  3. Поміркуйте чи здатні сучасні люди на такі жертви, як Авраам?


Повчальна поезія

БЕЗ БОГА СВІТ...

Сергій Рачинець
Без Бога світ, а значить - без надії,

І день, і ніч, шумить, мов океан.

Змішались люди, факти і події,

І все густіший наляга туман.


Куди пливти, до берега якого?

Проймає страх в передчутті біди.

Здається, вже лишилося недовго –

І зникне світ безслідно назавжди.


Невже і зникне? Господи, помилуй,

Спаси його, бо хто ж, якщо не Ти!

То ж дай нам нині мудрості і сили

Тобі вклонитись, гріх перемогти.


Це цікаво!

Життя в наметах

Подорожуючі люди, такі як Аврам, жили в наметах. Вони влаштовували табори у місцевостях, де були пасовиська та вода для їхньої худоби. Іноді вони перебували на одному місці досить тривалий час, доки тварини не потребували свіжих пасовищ. Всі свої речі вони перевозили на ослах і верблюдах. Цілі родини, разом зі слугами, людьми похилого віку, жінками й дітьми, жили разом у наметах, що виготовлялися зі шкур тварин і декоративної тканини. Ці намети забезпечували захист від сонця, піску та вітру.


Гостинність

Багато людей подорожувало і залежало від гостинності інших у наданні їм їжі та місця для нічлігу. Дуже важливим було виявлення щедрості до чужинців. У наш час це називається гостинністю. Вважалося великою ганьбою не виявити уваги до мандрівника або допустити, щоб з гостями трапилося щось неприємне.


Прочитайте у книзі Буття, розділ 18, вірші 1-8 історію про Авраама і трьох загадкових гостей.
Авраам – прабатько єврейського народу, народився біля 2000 року до Різдва Христового. В Урі (місто в Месопотамії, зараз Ірак) прожив 70 років, послухавши Бога, переселився з Месопотамії. Звідки він, кочуючи, вступив у землю, обіцяну Богом (Сьогодні Ізраїль). Отримав від Господа обіцянку про величезну кількість нащадків. На 100 році життя Авраам отримав від Бога нагороду – сина Ісаака.

Перевір себе!

  • Удома розкажи зміст уроку членам сім’ї. Про їх враження повідом наступного уроку.

  • Вивчи напам’ять ключовий вірш.

  • Увага: конкурс: хто підбере найбільше синонімів до дієслів «слухатися», «не слухатися».

  • Наведи приклади відомих тобі людей, які були відданими Богові.

  • Чи був у тебе вчинок , який доводить твою вірність (послушність) батькам? Твою вірність (виконавчу дисципліну) школі та класу?
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка