Особливості розвитку психокультури особистості в інформаційну еру



Скачати 32.37 Kb.
Дата конвертації23.03.2016
Розмір32.37 Kb.


Пономаренко Я.І.

Викладач кафедри авіаційної психології

Гуманітарного інституту НАУ, м. Київ
Особливості РОЗВИТКУ психокультури особистості в інформаційну еру
Формування особистості є процесом соціального розвитку людини, становлення її як суб’єкта діяльності, члена суспільства, громадянина. Відбувається цей процес завдяки засвоєнню гуманітарних дисциплін, виховному впливу сім’ї, школи, суспільства, взаємодії з мистецькими явищами, здатності людини пристосовуватися до зовнішнього оточення, участі у громадському житті, свідомій її підготовці до самостійного дорослого життя.

Для розуміння суспільних впливів на формування свідомості людини необхідно знати, що таке духовна культура, тому що саме через призму духовної культури суспільства формується психокультура особистості.

Духовна культура – це суб’єктивні аспекти життя, ідеї, установки, цінності і способи поведінки, що орієнтуються на них. Духовне життя суспільства — це надзвичайно широке поняття, що включає в себе багатогранні процеси, явища, пов'язані з духовною сферою життєдіяльності людей; сукупність ідей, поглядів, почуттів, уявлень людей, процес їх виробництва, розповсюдження, перетворення суспільних, індивідуальних ідей у внутрішній світ людини.

Тільки будучи часткою, ланкою духовного культури суспільства особистість формується і розвивається її психокультура.

Поняття психокультури (К.Сельчьонок, О.Мотков, Т.Огньова) розглядається як сукупність існуючих у індивіда уявлень про психіку, форми регулювання і розвитку психіки, що використовуються.

Психокультура - у розвинутому вигляді це достатньо висока якість самоорганізації та саморегуляції будь – якої життєдіяльності особистості. Психокультура – це сукупність існуючих у індивіда, групи або етносу уявлень про психіку, форми регулювання і розвитку психіки.

У сферу психокультури входять рівень і форми розвитку психологічної компетенції, рівень практичного використання уявлень про психіку, технологія формування психічних якостей у різних сферах психіки [1]. Психокультура особистості може включати в себе такі аспекти як світоглядні оцінки, переконання, власні уявлення про світ та себе, здатність до самовиховання, моральні та етичні цінності.

Психокультура особистості визначає наскільки людина активна у формуванні своєї духовності. Такий аспект психокультури як самовиховання відіграє значну роль у розвитку духовності. Самовиховання - педагогічно керований процес. Психологічна і практична підготовка до роботи над собою складає одну з найважливіших задач виховання. Важливим є усвідомлення свого способу життя, осмислення значущості тієї діяльності, яка вимагає самовиховання. Важливим є і оволодіння навичками самостійної роботи в тій сфері діяльності, в якій людина хоче досягти успіху. Виходить, що хоча самовиховання це процес який є частиною безпосередньо розвитку самої особистості, без певної спрямованості на початку, особистість може піти хибним шляхом. Тобто ті, що закладають задатки самовиховання мають самі, насамперед, володіти високим рівнем духовності. Завжди треба пам’ятати, що ті цінності та моральні норми про які розповідає особистість можуть бути «зернами» для розвитку духовності інших.

Психокультура суспільства має орієнтувати людину на самовиховання, а самовиховання активізує виробництво самостійної духовності. Результатом самовиховання є світогляд. А світогляд – це стрижень духовності. З одного боку психокультура сприяє формуванню світогляду, а світогляд зумовлює духовність. Світогляд є впорядкованою системою поглядів особистості на природу, суспільство, людину, на їх розвиток. Світогляд особистості формує її спрямованість на обрання тих чи інших цінностей, установок, моральних та етичних норм. Все це формує специфічну психокультуру особистості, що в свою чергу впливає на формування духовності особистості.

Психокультура є фактором, що впливає на появу у людини питання: про сенс життя та пошуки відповідей на нього. Адже, це питання є етапом розвитку духовності особистості. Чинником виникнення цього питання є психокульура особистості, оскільки не всім людям властивий пошук сенсу буття. Е. Залотухіна – Аболіна говорить про те, що сенс життя – це система значимих орієнтирів, які складаються під дією мотивів нашої діяльності і поведінки [2, с.133].

Отже, індивідуальна психокультура є важливим фактором формування особистості, особливо на новому – інформаційному етапі розвитку людства.

Список використаних джерел:



  1. Егорова Т.Е. Роль психологической культуры личности в саморегуляции тревожных состояний // Нижегородский медицинский журнал. — 2005.— № 4.

  2. Залотухина – Аболина Е.В. Повседневность: философские загадки. – К.: Ника – Центр, 2006, - 256с.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка