Особливості змісту нових навчальних програм українська мова 1-4-й класи



Сторінка3/4
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.83 Mb.
1   2   3   4

«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1 клас»

(авт. Лапшина І.М., Зорька Н.М.)


Ірина ЛАПШИНА, кандидат педагогічних наук, доцент Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського
Сучасна гуманітарна освіта вимагає сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості мо­лодшого школяра, серед сукупності яких важливою є належне навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу. Над створенням навчальних комплексів (підручник і посібник для вчителя) для першого року навчання російської (нерідної") мови в різні часи працювали І.Гудзик, В.Гурська, Г.Коваль, І.Устименко та інші вітчизняні лінгводидакти. їхні підручники відрізнялися реалі­зацією провідних функцій навчальної книги, мірою використання рідної мови у процесі набуття знань і навичок з нерідної мови, співвідношенням мовної й мовленнєвої підготовки учнів (у різні часи ви­являлося домінування одного з видів підготовки, спочатку—мовної, останнім часом—мовленнєвої), змістом роботи з розвитку усного мовлення (тільки організація говоріння, обслуговування говоріння аудіюванням, цілеспрямоване формування навичок як слухання/розуміння, так і говоріння), впрова­дженням лінгвонародознавчого компоненту мовної освіти, можливістю застосування інтерактивних методів і прийомів навчальної діяльності школярів тощо. Разом з тим незмінними були такі провідні характеристики підручника: самодостатність як но­сія змісту освіти і засобу навчання; втілення єдності змістової й процесуальної складових навчання; взаємозв'язок викладання і учіння.

Підручник нового покоління має не лише бути об'єктивним носієм вербально й наочно вираже­ного змісту освіти, а й забезпечувати адекватне розгортання дидактико-методичного змісту Базової програми з російської мови, регламентувати відбір, акцентування і послідовність наявного навчального матеріалу. Навчальна книга у XXI столітті стає засо­бом навчання не тільки для вчителя (орієнтовний сценарій уроку), а й для учня (формування вмінь працювати з пізнавальною літературою), а також способом забезпечення для нього ситуації осо­бистого успіху. Реалізація в підручнику виховної функції соціокультурними засобами сприятиме формуванню в учнів важливих якостей особистості, таких як працелюбність, організованість, допитли­вість, наполегливість, толерантність, здатність до компромісу та ін.



Провідне завдання оновленого підручника з російської мови для учнів 1-го класу загально­освітніх закладів з українською мовою на­вчання (автори — ІЛапшина, Н.Зорька), на нашу думку, полягає в тому, щоб на належному науко­вому і методичному рівні відповідно до вікових особливостей дітей 6—7 років доступно викласти програмовий матеріал, допомогти кожному учневі оволодіти новими мовленнєвими та мовними знан­нями й уміннями, засвоїти, закріпити їх і навчити застосовувати у різних видах діяльності (комуніка­ції, пізнанні, праці, образотворчій, музичній, хорео­графічній, літературно-творчій діяльності тощо), забезпечити наступність у чинниках навчального процесу (мета, зміст, методи і прийоми, форми організації навчання, кінцеві результати).

У підручнику «Російська мова» матеріально забез­печена реалізація трьох освітніх змістових ліній: мовленнєвої, мовної, соціокультурної. Максималь­ної підтримки набула комунікативно-мовленнєва робота з першокласниками: формування і розвиток у них умінь і навичок усного мовлення, становлення різних видів висловлювань у вербальному спілку­ванні (питання, зустрічне питання, згода, уточнення, заперечення, перепитування, сумнів, прохання, ви­мога, дозвіл, порада, відмова, задоволення, подив, подяка, жаль, невдоволення, вдячність, пояснення, міркування, доказ).Так розпочинається процес фор­мування комунікативної компетентності — вміння адекватно й доречно практично послуговуватися мовою в конкретних ситуаціях, використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності.


Систематично й цілеспрямовано використову­ються відомості про мову й літературу як продукт національної культури, про національно-культурну специфіку росіян — особливості характеру, стилю поведінки, життєві пріоритети. Цьому сприяють

кращі зразки народної російської творчості, твори або уривки з творів майстрів художнього слова, правила мовленнєвого етикету тощо.

Формуванню правильного мовлення у першо­класників сприятимуть представлені в підручнику елементарні мовні відомості (текст, речення, слово, склад, звук) та найпростіші норми їх застосування в мовленні.

Відповідно до вимог Базової програми пропо­нований підручник з російської мови сприятиме у розв'язанні таких освітніх завдань:

•збагатити пізнавальні інтереси першокласників, стабілізувати зацікавленість в опануванні нерідної мови, що дасть можливість розширити соціальні контакти дитини;



  • навчити правильно сприймати зміст пропо­нованого висловлювання, його основну думку, емоційне забарвлення;

  • активізувати й збагатити словниковий запас ді­тей, вчити диференціювати на слух слова російської й української мов;

  • відпрацювати вимову слів, передбачених для засвоєння (тематична і міжтематична лексика);

  • вчити поділяти слова на склади, визначати на­голос ділити слова на звуки, розрізняти голосні й приголосні звуки;

  • розглядати різноманітні ознаки у зіставленні з подібними в українській мові;

  • вчити правильно інтонувати речення, різні за метою висловлювання;

•формувати уявлення про відмінність між діало­гом і монологом; вчити складати відповідь на про­поноване питання, пропозицію; створювати діалог за сюжетним малюнком, пропонованою словесною ситуацією;

  • вчити складати і поєднувати кілька речень у зв'язне висловлювання;

  • розвивати інтерес до іншої культури, здат­ність оцінити її досягнення; формувати привітне, зацікавлене ставлення до людей, які належать до іншої культури, вчити налагоджувати стосунки з представниками різних культур, носіями різних мов.

Паралельно з формуванням комунікативної компетентності в матеріалах підручника продумані завдання щодо формування також ключових компетентностей першокласників: здатності вислу­хати і зрозуміти пропоновані судження, зіставити їх із власними, скласти самостійні судження, адекватно їх виразити й аргументувати, змінити свою позицію за наявності переконливих аргументів інших учас­ників обговорення проблеми тощо. Із цією метою систематично пропонуватимуться такі завдання: «Подумай, чем схожи предметы. Чем различаются? На какие две группы их можно разделить?»; «Какие рисунки должны быть в пустых клеточках? Почему ты так думаешь?» тощо.

Відповідно до Базової програми в підручнику з російської мови (в основному та додатковому текстах) передбачене продуктивне забезпечення двох видів мовленнєвої діяльності школярів — аудіювання і говоріння. На сторінках основного тексту підручника дітям пропонуються візуальні ма­теріали (сюжетні та предметні малюнки, мовні схеми, ігрові й логіко-пізнавальні лінгвістичні завдання), а додатковий текст для вчителя містить фольклорні або авторські тексти для слухового супроводу ві­зуальних спостережень. Наприклад, на с. 14—15 підручника зображені різні предмети навчального приладдя для розгляду дітьми цих предметів, їх порівняння, створення власних висловлювань про правила користування цими предметами. В додат­ку для вчителя (с. 132) дібрано загадки, невеличкі поетичні тексти для артикуляційно-тренувальної роботи, прислів'я — для ознайомлення школярів зі зразками народної мудрості. Зіставлення візуаль­них і акустичних образів, окрім навчання нерідної мови, сприяє розумінню особливостей процесу комунікації, що охоплює сукупність вербальних і невербальних дій.

За основу організації мовленнєвого і мовного ма­теріалу в підручнику з російської мови взято ситу­ацію (комунікативну й навчально-мовленнєву). Структура побудови пропедевтичного практичного курсу задана розвитком сюжетної історії в ма­люнках, в ході якої диференціюється певний набір ситуацій. Так, першокласник потрапляє до нового шкільного оточення — приміщення школи й класу («Здравствуй, школа!», «В классе и дома»), опановує різні види діяльності на уроці та перерві («Урок», «Перемена», «Мы рисуем»), вчиться користуватися шкільним приладдям («Учебные вещи», «(де?В чём?», «Книга»). Зі своїми новими знайомими — одноклас­никами дитина прагне спілкуватися не лише у школі, а й удома. Виникає потреба познайомити їх із рідни­ми, розповісти про їхні інтереси, досягнення, захо­плення. Ситуації «Семья», «Праздник в нашем доме» покликані задовольнити ці комунікативні потреби першокласників. У новому оточенні діти прагнуть знайти однокласників зі схожими запитами, праг­неннями, рівнем можливостей (інтелектуальних і фізичних), складаються сталі дружні стосунки. Си­туації «Дружим», «Детские забавы», «Учимся быть вежливыми» збагачують світ моральних уявлень першокласників, допомагають скласти для себе перші правила поведінки чемної людини.

Варіювання навчально-мовленнєвих і комуніка­тивних ситуацій обумовлене принципом новизни і покликане сприяти формуванню гнучкості мовлен­нєвих умінь. Адже нові слова і мовленнєві зразки російською мовою — це нові пізнавальні блоки, які мають збагатитись асоціативними зв'язками за допомогою наочності, контексту, а також увійти до складу сформованих автоматизованих мовленнєвих навичок через багаторазове повторення у різно­манітних ситуаціях.

Новизна забезпечує розвиток необхідних мов­леннєвих умінь, зокрема їх динамічності, здатності перефразувати, механізму комбінування, ініціатив­ності висловлювання, темпу мислення і мовлення, становлення індивідуальної комунікативної тактики. Так, тема «Школа» деталізується через нові підтеми: уроку й перерви, режиму навчальної праці вдо­ма й у класі; тема «Книга» — через ознайомлення зі змістом і формою дитячих книг, розмову про працю людей, які створюють книги для дітей; тема «Пори року» — через ознайомлення із сезонними розвагами (участь у розвагах, ознайомлення з на­родними святами і обрядами у різні пори року); тема «Культуразовнішнього вигляду» — ознайомлення з повсякденними і святковими, сучасними і традицій­ними. Принцип новизни має вирішальне значення для формування гнучкості мовно-мовленнєвих навичок, оскільки дає можливість у різний спосіб представити навчальний матеріал, без одноманіт­ного повторення забезпечити достатню кількість (до 20—25 повторів) використання тематичної лексики нерідної мови.

У підручнику з російської мови для першоклас­ників з кожної теми продуманий дидактичний матеріал як для самостійного, так і для групового або парного опрацювання (з учителем, із сусідом по парті, з групою однокласників), поглиблення наяв­них знань і розвитку комунікативних умінь і навичок. Це дасть учителеві можливість застосувати активні методи навчання (наприклад, активне слухання, взаємне навчання, «Відгадай», «Займи позицію», «Знайомство», «Карусель», «Незакінчені речення», «Обміркуйте» тощо).

Навчальний матеріал, пропонований у підруч­нику, відібраний з урахуванням ступеня складності його сприйняття для дітей б—7 років. Для пропедев­тичного курсу використано сфери та теми мовленнє­вої діяльності, які максимально враховують наявний у дітей життєвий досвід і потребу в іншомовному висловлюванні:


  • особистісна («Кто я?», «Мир вокруг меня», «Игры и увлечения», «Любимые занятия детей», «Семья»);

  • навчально-пізнавальна («Школа», «Класс», «Урок и перемена», «Школьные принадлежности», «Дет­ская книга», «Счет», «Учимся рисовать»);

  • соціально-рольова («Культура отношений в школе, в семье», «Дружба», «Знакомство», «Правила вежливости», «Детские традиционные праздно­вания»);

  • сфера «Природа» («Время», «Части суток», «Дни недели», «Месяцы», «Времена года», «Растительный и животный мир родного края»);

  • публічна сфера («Украина как государство», «Русский язык», «Государственные и народные символы»);

  • професійна сфера («Мир профессий», «Труд взрослых и детей»).

Теми мовленнєвої діяльності першокласників сформульовані так, аби, по-перше, збагатити дитяче мовлення на російському мовному матеріалі; по-друге, не дублювати аналогічні теми з навчання ц грамоти засобами рідної мови. Таким чином автори намагалися уникнути тематичних повторів, зберегти інтерес учнів до вивчення недостатньо відомої їм мови і нематеріальної культури.

Тематичне розташування навчального матеріалу дає також можливість забезпечити розвиток фонетичного слуху, продуктивне багаторазове повторення тематичної лексики, поступове вдосконалення граматичного ладу мовлення, розширення обсягу й індивідуалізацію за мовними засобами зв'язних висловлювань першокласників.

Важливими етапами вивчення теми уроку вва­жаємо такі:


  • підготовка до вивчення нової теми, мотивація її засвоєння;

  • сприймання на слух навчально-пізнавальної або пізнавальної інформації з теми уроку з метою створення зразка висловлювання;

  • збагачення та активізація словникового запасу школярів, розвиток навичок літературної вимови слів у процесі звукового або складового аналізу (повного або часткового), удосконалення граматич­ного ладу мовлення;

  • побудова та редагування першокласниками власних висловлювань (за зразком учителя або за інсценованим твором) з теми уроку;

  • аналіз соціокультурного змісту пропонованої ситуації, формулювання власних висновків, уточ­нення морально-етичних позицій.

Для формування мовних і соціокультурних знань першокласників авторами підручника використані методи:

  • пізнавальні;

  • пояснювальні (розповідь учителя, пізнавальна або морально-етична бесіда та ін.);

  • частково-пошукові (проблемні завдання й си­туації, пошукова бесіда).

Становлення і розвиток мовленнєвих і мовних умінь потребують реалізації імітаційних (насліду­вання зразка учителя або підготовленого учня), оперативних (групове відтворення опрацьованої послідовності навчальних дій, дидактичні ігри, рухливі ігри із супровідним текстом), продуктив­них (сюжетно-рольові ігри, інсценування художніх творів, розповідь на задану тему, за словесною ситуацією) методів навчання.

Для стимулювання пізнавально-мовленнєвої діяльності дітей авторами продумано такі питання і завдання:

• спрямовані на відтворення змісту прослуха­ного («Внимательно послушай и дай ответ. Что произошло? Расскажи. Что на рисунке не так, как в сказке? В таком ли порядке появляются в сказке эти герои?»);


  • для виразного декламування («Послушай сти­хотворение. Какими ты представляешь себе... ?Кому из героев сказки ты сочувствуешь? Почему?»);

  • для стимулювання творчої уяви школярів («По­думай, о чем говорят школьные принадлежности. Что они думают об учениках? Расскажи, как иначе могла закончиться эта история. Похожа ли сказка на твою историю?»);

  • спрямовані на становлення умінь узагальнюва­ти набуті знання («Что должно быть в пустой кле­точке? Почему? На какие группы можно разделить эти предметы? Правильно ли выполнено задание?»);

  • зі словникової роботи («Кто это? Что это? Что делают? Какие они? Почему так называются? Чем похожи предметы? Чем различаются? Как ты понимаешь...?»);

  • спрямовані на залучення власного досвіду й життєвих вражень учнів («Подумай, что нужно ска­зать. Что нужно школьнику? Какие книги ты любишь слушать? Какие ты знаешь считалки? Когда их ис­пользуешь? Был ли у тебя в жизни похожий случай?»);

  • спрямовані на роботу з ілюстраціями підручника («Рассмотри рисунки. Что произошло? Расскажи. При­думай и нарисуй свою загадку. Какую часть сказки забыл нарисовать художник? Придумай вопросы по сказке»).

Наявність у підручнику сюжетних і предметних малюнків, які семантизують значення тематично важливих слів російської мови (іменники, прикмет­ники, числівники, дієслова), сприятиме безперекладному розумінню і продуктивному засвоєнню їх першокласниками-українцями. Крім того, сюжетні ілюстрації можуть бути використані для перевірки адекватності розуміння тексту, який був сприйнятий на слух, для зіставлення зображеного і сприйнятого на слух тощо. За сюжетними ілюстраціями першо­класникам також пропонується створити діалогічне або монологічне висловлювання (після детального аналізу ілюстрації за допомогою запитань або непо­вних речень учителя), пригадати прислів'я або інше висловлювання зі скарбниці народної мудрості.

Продуктивність наступного періоду вивчення російської мови — навчання грамоти й розвиток усного мовлення — безпосередньо залежить від результативності усного практичного курсу, оскіль­ки усвідомлення «секретів» російського читання й письма (невідповідність вимови і позначення на письмі) можливе за умови сформованості у дітей навичок літературної вимови і умінь зіставляти графічні образи. Практично опанований мовний ма­теріал слугуватиме школярам як приклади-зразки для подальших теоретичних узагальнень.


«Математика. 1 клас»

(авт. Рівкінд Ф.М., Оляницька Л.В.)


Фаїна РІВКІНД, учителька ліцею№ 38 їм. ВММолчанова м.Києва
Підручник «Математика. 1 клас» (автори Ф.М.Рівкінд, Л.В.Оляницька, TOB «Видавничий дім «Осві­та») створено відповідно до нового Державного стандарту початкової школи і нової програми з математики.

Підручник складається з п'яти розділів.

У І розділі вивчаються ознаки і властивості предметів, множини і просторові відношення, геометричні фігури, натуральні числа від 1 до 10 і число 0.

УIIрозділі розглядається табличне додавання і віднімання чисел у межах 10.

У III розділі — числа 11—20, додавання і відні­мання чисел у межах 20.

УIVрозділі вивчаються числа від 21 до 100, від­німання і додавання чисел у межах 100.



Vрозділ містить цікаві задачі.

Виклад навчального матеріалу об'єднаний єди­ною сюжетною лінією. Учні на початку ознайом­люються із сюжетом математичної казки Альфа Прейсена «Козенятко, що вміло лічити до десяти». 10 казкових героїв допомагають учням знайоми­тись із числами від 1 до 10. Такий підхід створює ігрове «казкове» середовище, що має на меті:



  1. ввести і закріпити поняття натурального числа як математичного об'єкта, що позначає кількість елементів множини;

  2. паралельно з лічбою предметів розглядати порядкову лічбу; ознайомити учнів із порядковими числівниками.

Головний персонаж казки — Козенятко посту­пово розширюватиме знання учнів про натуральні числа: знайомитиме їх із десятком як новою лічиль­ною одиницею у розділі IV; із сотнею—у 2-му класі; з тисячею — у 3-му.

На сторінках підручника учні зустрічаються з незвичайними героями. Точка-Мандрівниця і Хлопчик-Крок допомагають засвоювати геометрич­ний матеріал, Знак-Дивак— порівнювати числа, кількості елементів множин, Плюс-Плюсович і його друг Мінус-Мінусович —додавати і віднімати числа.

Введенню поняття числа передує ознайомлення учнів із множиною як сукупністю будь-яких об'єктів, що мають спільну ознаку. Автори намагаються поступово ускладнювати завдання на форму­вання в учнів уміння утворювати множини. Учні вчаться розрізняти тварин за відмінностями у їхньо­му зовнішньому вигляді та місцезнаходженні, потім утворюють множини предметів за їх призначенням та іншими ознаками: формою, кольором, розміром.

На більш високому рівні розглядаються мно­жина цифр та числові множини: множина одноцифрових чисел, множина двоцифрових чисел, множина натуральних чисел, множини парних і непарних чисел.

При введенні чисел першого десятка автори дотримуються єдиної методології:


  • Вводиться нове число як об'єкт, що характе­ризує кількість елементів множини; пояснюється спосіб утворення нового числа.

  • Учні ознайомлюються із цифрою, що позначає це число, і вчаться її писати.

  • Формуються навички порядкової лічби та вво­дяться порядкові числівники.

  • Формується уявлення учнів про місце числа у числовому ряді.

  • Формуються вміння порівнювати числа (спочат­ку за допомогою малюнків, а потім абстрагуючись від них).

  • Формується поняття складу числа (можливість його складання з двох або кількох менших чисел). Авторами пропонуються завдання як на засвоєння знань про склад числа, так і на застосування цих знань.

  • Формуються вміння та навички додавати і від­німати числа на основі знань про їх склад.

На сторінках підручника, на яких вводиться нове число, зображені паровозики з вивченими на даний момент числами. Це допомагає унаочнити числовий ряд та спрощує дітям виконання завдань, що потребують встановлення порядку числа у чис­ловому ряді.

У підручнику використовуються такі умовні позначки:



  • «Кругові приклади» — приклади, складені так, що відповідь кожного прикладу є початком одного з наступних.

  • «Практичне завдання» — завдання, що по­требують вимірювання, побудови, конструювання.

• «Виконай за зразком» — завдання, що вима­гають виконання певної послідовності дій за на­веденим зразком.

Використання умовних позначок дає змогу при­вчити учнів до виділення завдань певних типів, вста­новити алгоритми їх виконання, а також відмовитись від текстового формулювання умов деяких завдань, що економить місце на сторінках підручника.

Після введення поняття «задача» у підручнику пропонуються всі типи задач, передбачені програ­мою. Для ознайомлення з новими видами задач відводяться окремі уроки. Задачі кожного типу вивчаються не одноразово, а постійно. Числові дані підібрані так, щоб учні могли закріпити правила виконання дій, що засвоюються на конкретному етапі навчання. Багато сюжетів задач мають цікавий пізнавальний характер.

З метою забезпечення диференціації навчання та пропедевтики знань автори пропонують низку позапрограмних задач: задачі на 2 дії; задачі на не­пряме збільшення (зменшення) величини, прямі та обернені задачі.

Описуваний підручник дає змогу вчити учнів створювати різні моделі задач: різноманітні схеми, числові рівності тощо. Введене авторами на початку підручника позначення пропущеного числа у вигляді порожнього квадратика дає змогу створити серію завдань для знаходження невідо­мого компонента дій додавання та віднімання. Пізніше такий підхід допомагає створювати моделі задач відповідних типів та встановлювати шляхи їх розв'язання.

Під час вивчення геометричного матеріалу основна увага концентрується на ознайомленні учнів із геометричними фігурами та їх характер­ними ознаками, формуванні вміння розпізнавати вивчені фігури, встановлювати зв'язки між формою геометричних фігур і предметів навколишнього середовища. Велику увагу автори приділяють фор­муванню практичних навичок учнів: вимірюванню довжини відрізка, побудові відрізка заданої довжи­ни, побудові фігури за зразком тощо. Для розвитку просторової уяви дітей пропонується серія завдань на конструювання. Автори пропонують цілу низку завдань на заміну менших одиниць вимірювання більшими і навпаки. Ці завдання дають змогу не тільки вивчити зв'язок між різними одиницями ви­мірювання однієї величини, а й закріпити знання про десятковий склад числа.

Для розвитку логічного мислення учнів, а також для підсилення їх інтересу до вивчення математики автори пропонують завдання з логічним навантаженням, вміщені у рубриці «Банк математичних цікавинок», що представлена майже у кожному уроці, та в розділі V «Цікаві задачі». Це можуть бути хитрі запитання (наприклад, «Скільки сонечок на небі і скільки на землі?»), завдання для допитливих, цікаві ланцюжки, геометричні завдання та інші. Ці задачі не є обов'язковими, але можуть пропонуватися для виконання як на уроці, так і вдома.

Нумерація завдань у підручнику посторінкова. Як правило, навчальний матеріал одного уроку вміщено на одній сторінці. Винятками є лише окремі перші уроки, що містять великі сюжетні малюнки.

Підручник містить багато малюнків, схем, інших графічних зображень, які допомагають у розв'язуванні задач, виконанні різних завдань.

Нижче наведемо для прикладу одну зі сторінок підручника.


Кожній сторінці підручника (кожному уроку) відповідає сторінка зошита з друкованою основою.

Автори мають надію, що цим підручником буде зручно користуватися і учням, і вчителям.


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка