Особливості змісту нових навчальних програм українська мова 1-4-й класи



Сторінка4/4
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.83 Mb.
1   2   3   4

«Математика. 1 клас»
(авт. Богданович М.В., Лишенко Г.П.)
Григорій Л ИШЕНКО, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Київського університету імені Бориса Грінченка
Підручник «Математика. 1 клас» (авт. Богдано­вич М.В., Лишенко Г.П.), TOB «Видавництво «Генеза», забезпечує реалізацію мети і завдань, визначе­них у Державному стандарті початкової освіти та Програмі з математики для 1—4-х класів.

Він адресується як учневі, так і вчителю та бать­кам. Тому, з одного боку, рівень абстрагування, мова, зміст текстів, добір прикладів і задач у ньому розраховані на учня відповідної вікової групи, а з іншого — підручник спрямований на допомогу вчи­телю у підготовці та проведенні уроків та батькам у разі необхідності підтримати дитину, якщо вона з якихось причин не може певний час відвідувати школу.

Цей підручник забезпечить можливість формування у молодших школярів ключо­вих математичних компетенцій: обчислю­вальних, інформаційно-графічних, просторово-орієнтаційних, геометричних, алгебраїчних, логічних.

Зміст підручників відповідає віковим особли­востям та пізнавальним можливостям учнів, тобто є доступним і водночас забезпечує розвиток особис­тості учнів, містить доцільну систему завдань з по­ступовим наростанням складності. Обсяг основного навчального матеріалу підручників математики відповідає часу,, що може бути відведений на його засвоєння, здатності даної категорії учнів якісно його засвоїти.

Матеріал підручника забезпечує наочність викладу навчального матеріалу, дає змогу диференціювати навчання, що допоможе розвинути особистість учня, його творчі здібності, інтерес до навчання, сформувати бажання та вміння вчитися.

У підручнику наявні узагальнюючі тексти, табли­ці, схеми тощо, які допоможуть учням узагальнити навчальний матеріал, усвідомити його логічно-змістові зв'язки.

Наявні зразки виконання завдань, розв'язування задач, міркувань, подані у підручнику, створюють можливість для самоконтролю та спонукають учнів до самооцінювання.



Навчальний матеріал підручників з групований поурочно. До вивчення теми «Сотня» на кожний урок відводиться одна сторінка підручника, а почи­наючи з вивчення чисел, більше 20, зміст уроків від­діляється червоними кружечками. Матеріали уроків містять завдання з підготовки до вивчення теми, для ознайомлення та первинного закріплення нового матеріалу, а також завдання для закріплення раніше вивченого матеріалу і підготовки до наступного уро­ку. Це сприяє побудові системи уроків з урахуванням взаємозв'язків, на основі принципів наступності та поступового підвищення рівня складності.

Зміст, побудова і художнє оформлення підручни­ка не лише дає змогу збагатити учнів знаннями, а й виконує виховну та розвивальну функції.



Завдання сприяють вихованню у дітей спосте­режливості, кмітливості, уваги; розвивають пам'ять, мислення, логіку, вміння аналізувати, порівнювати, обґрунтовувати свій вибір розв'язання.

Увагу вчителів хочемо звернути, зокрема, на такі особливості підручника:



  1. Повторення матеріалу дошкільної підготовки (ознаки і властивості предметів, просторові від­ношення, лічба тощо) у підручнику здійснюється не лише у доцифровий період, а й під час вивчення нумерації чисел.

  2. Однаковий підхід до ознайомлення з новим матеріалом. Наприклад:

а) порозрядне розширення множини натуральних чисел, введення у кожному концентрі нових чисел спочатку прилічуванням по одиниці (такий підхід сприяє кращому опануванню учнями властивостей натурального ряду чисел);

б) вивчення кожного з чисел від 2 до 10 за однаковим планом;

в) вивчення таблиць додавання і віднімання чисел за однаковим планом: таблиця додавання складається за малюнками, а таблицю віднімання складають із відповідної таблиці додавання — це не лише сприяє кращому усвідомленню матеріалу, а й значно полегшує його засвоєння учнями.

3. Введення нових математичних термінів, понять спочатку лише у пасивне мовлення дітей.

Наприклад, терміни «множина», «підмножина», «елементи множини» вводяться як синоніми понять «сукупність» чи «група». Терміни «вираз», «рівність», «нерівність» учні теж спочатку чують із вуст учителя та зустрічають у завданнях підручника і лише значно пізніше ознайомлюються з їх смислом.

4. Підбір навчального матеріалу підручників з урахуванням не лише віку учнів і різного рівня їхнього розвитку, а й місця проживання. Підручник призначений не лише для міських, а й для сільських учнів. Тому при доборі завдань враховувались особливості життя як у міський, так і в сільській місцевості.

Завдання відображають практичний досвід дітей, народні традиції, сімейний уклад життя.


  1. Значне збільшення кількості геометричних завдань, що має сприяти кращому розвитку в учнів просторово-схематичного мислення.

  2. Для кожного уроку передбачено завдання з логічним навантаженням.

  3. Після кожної теми у підручнику подані «Додат­кові завдання», які вчитель використовує виходячи зі свого бачення їх місця у навчальному процесі. Ці завдання він має переглянути перед вивченням відповідної теми.

  4. Завершується підручник основними відо­мостями, вивченими впродовж року, під рубрикою «Згадай і запам'ятай». Цей матеріал учитель може використовувати для повторення вивченого не лише наприкінці, а й упродовж навчального року.

Підручник забезпечить:

  • наступність зі змістом формування елементар­них математичних уявлень у дошкільників та змістом математики в 2-му класі загальноосвітньої школи;

  • збагачення та розвиток пізнавального досвіду Дітей;

  • розвиток інтересу учнів до вивчення матема­тики та творчості;

  • використання набутих знань та умінь у повсяк­денному житті дитини та у вивченні інших навчаль­них дисциплін;

  • урахування індивідуальних вікових, психологіч­них і фізіологічних особливостей учнів;

  • різноманітність організаційних форм, які сприя­тимуть розвитку творчого потенціалу, пізнавальних мотивів і особистості учня, формування моральних і естетичних почуттів та бажання вчитися.


«Природознавство»

(авт. Грущинська І.В.)


Ірина ГРУЩИНСЬКА
Розвиток національної системи початкової освіти вимагає розроблення ефективних підходів до змісту й методів природничо-математичного напряму навчання. Зокрема це стосується вивчення природи як основного джерела життя та створення на цих засадах сучасних інтерактивних підручників з природознавства, які могли б підвищити компе­тентність, ефективність виховання та загального розвитку молодших школярів, розширити природ­ничу ерудицію, творчий потенціал, мотивацію до вивчення природи, викликати інтерес до навчання. Тобто комплексно й гармонійно поєднати інформа­ційну, виховну, розвивальну та мотиваційну функції підручника. Новітні підручники з природознавства покликані збуджувати розум та емоції й стати запорукою того, щоб уроки природознавства — нового предмета у початковій школі — стали не тільки цілком зрозумілими, а й улюбленими для молодших школярів. Адже маленьким учням дуже непросто осягнути зміст навчального предмета, у якому йдеться про основні закони і закономірності існування природи, про навколишній світ і місце в ньому людини. Тому підручник має стати і порад­ником, і помічником школярів на шляху здобуття природничих знань.

У процесі вивчення природознавства перед учнями розкриваються безмежне розмаїття при­родних об'єктів та їх значення не тільки для якості життя, а й для самого існування людини на Землі. Дітям, які у б років прийшли до школи, цікаво і корисно навчатися тоді, коли вони, ніби граючись, розглядають вірогідні й невірогідні життєві ситуації, обирають правильну відповідь з-поміж цілої низки можливих варіантів, залучаються до рольового моделювання з метою набуття власного досвіду спілкування з природою. Щодо успішного засвоєння вивченого на уроках природознавства матеріалу великі потенційні можливості мають діалогізація суб'єктів навчання (учитель—учень) і різноманітні тестові, ситуативні та творчі завдання, які входять до змісту підручників. Вони дають можливість закріпи­ти знання, уміння, навички і перевірити готовність дітей застосовувати їх у повсякденному житті.

Відповідає віковим особливостям учнів по­чаткових класів та стає надзвичайно актуальним у наш час системне виховання екологічної культури, що ґрунтується на почутті поваги та любові до при­роди. Доведено, що в процесі пізнання природи відбувається різнобічний розвиток особистості учнів: удосконалюється їх мислення, творча уява, мовлення, допитливість, яка створює мотивацію для здобуття нових знань. Розвиваються також позитивні морально-етичні якості, необхідні май­бутнім захисникам природи. Тому одне з провідних положень нашої концепції полягає у постійному розкритті взаємозв'язків між розумовим розвитком і формуванням моральних засад особистості дитини та гуманного ставлення до всього живого.

Так можна узагальнено окреслити підходи, які лягли в основу нашого бачення концепції підручни­ків із природознавства для 1—4-х класів.

Водночас концептуальною ідеєю, якою ми керу­валися, укладаючи підручники з природознавства, є формування природознавчої компетентності учнів на основі засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, ознайомлення з азами екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку цін­нісних орієнтацій в різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Ми виходили з розуміння того, що природознавча компетентність як предметна — це особистісне утворення, яке характеризує здатність учнів розв'язувати доступні соціально й особистісно значимі практичні та пізна­вальні проблемні завдання, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин «людина — природа».

Ще однією з важливих концептуальних засад формування змісту підручників із природознавства для початкової школи є орієнтація на пошукову діяльність, розвиток самостійності мислення вході формування природознавчої компетент­ності, а не на просте запам'ятовування учнями певних абстрактних знань та дій.

Комплект підручників з природознавства для учнів 1—4-го класів розроблявся на основі Дер­жавного стандарту початкової загальної освіти з урахуванням мети, завдань та змістових ліній освітньої галузі «Природознавство». У підручниках знайшли повне й вичерпне відображення змістове наповнення та всі вимоги до рівня навчальних досягнень учнів з природознавства відповідно до базової навчальної програми.

Особлива увага приділялася практичному спря­муванню змісту підручників природознавства на застосування набутих учнями знань у різноманітних життєвих ситуаціях. Передусім це стосується правил поведінки серед природи, оцінних суджень щодо ставлення свого та інших людей до природи, участі в доступній природоохоронній діяльності, починаючи з виготовлення простих годівничок для птахів, догляду за культурними рослинами, свійськими і домашніми тваринами в 1-му класі та з поступовим ускладненням цієї діяльності в наступних класах.

У контексті формування природознавчої компе­тентності особливого значення набуває неухильне і дотримання принципу наочності як однієї з важливих складових організації процесу навчання. Об­разотворчі засоби наочності — фотографії мальов­ничих краєвидів, сюжетні малюнки та зображення цілісних об'єктів природи або їх частин—складають ілюстративні матеріали підручників. Ілюстративні матеріали виступають водночас джерелами на­вчальної інформації та естетичного сприйняття природи, слугуючи засобами навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

У художньому оформленні підручника для 1 -го класу з першої й до останньої сторінки ми дотриму­валися фенологічного принципу, внизу розвороту відтворено поверхню землі, вкриту трав'янистою рослинністю, а верхня його частина — це ніби вер­хівки дерев. Причому на початку вересня в природі переважають літні ознаки, які поступово змінюються осінніми, зимовими, весняними й знову літніми. Цей образний ряд відтворюється за допомогою вираз­них фотоілюстрацій. Такий підхід, на нашу думку, є новим в оформленні підручників для початкових класів і сприяє екологізації мислення школярів. Крім того, включення в оформлення сторінок підручника фотографій стане додатковим нагадуванням про необхідність проведення регулярних спостережень за сезонними змінами в природі.

На сторінках підручника для 1-го класу учні будуть зустрічатися з різними героями: їжачком Хитрячком, Синьокрилою Сойкою, Сонечком Семикрапочкою та Карасиком Золотенком (до речі, реальний біологічний вид — карась золотистий — занесений до Червоної книги України). Ці приду­мані тварини допоможуть маленьким школярам мандрувати дивовижним світом природи. Казкові зображення цих персонажів будуть поєднуватися з реалістичним відтворенням природних об'єктів, викликаючи зацікавлення у дітей молодшого віку. Однак в оформленні сторінок підручника ми нама­галися чітко відділяти казкові й реалістичні зобра­ження рослин і тварин. Своєрідність підручника для 1-го класу вбачається у пріоритетному використанні фотозображень природи, що продиктовано самим змістом навчального предмета та ідеєю наближення дітей до природи.

Змістове наповнення та ілюстративний матеріал сформовані таким чином, щоб кожний учень, користуючись підручником, міг самостійно усвідомлювати й засвоювати навчальну програму з природознавства.

Для зручності орієнтування в підручниках ме­тодичний матеріал структуровано за різно­манітними рубриками, такими як «Робота в парі», «Робота в групі», «Позакласні завдання», «Граємося й навчаємося»; «Український віночок», де вміщені за­гадки і приказки—для 1 -го класу, а далі, в наступних класах, — прислів'я, влучні фразеологізми, народні прикмети про природу і погоду. Кожна із цих рубрик позначається певною піктограмою. Є на сторінках під­ручника і «Пам'ятка друга природи», в якій учні озна­йомлюються з правилами поведінки серед природи. В кінці кожної книжки під назвою «Довідкове бюро пані Природи» вміщено невеликий визначник рослин, тварин, предметів неживої природи (деяких гірських пород), які зустрічатимуться на сторінках підручників. У кінці підручників для 2-го, 3-го, 4-го класів плану­ється ввести ще й тлумачний словник — «Словничок справжнього друга природи». А також нову рубрику під попередньою назвою — «Цікавинки природи».

До авторських знахідок ми схильні віднести умі­щення на сторінках підручників для 1—4-го класів уроків-екскурсій (раніше екскурсії не вводилися до змісту підручників). Уроки-екскурсії під назвою «Подорожі в природу» оформлені таким чином, щоб їх можна було легко відрізнити від іншого тексту. Вони подаються на тлі фотографи тієї місцевості, куди буде здійснюватись екскурсія: парку, лісу, берегу водойми.

Також виділяються своїм оформленням уроки, на яких проводяться практичні роботи, демон­страційні та фронтальні досліди, а також дослі­джуються питання, позначені у програмі як «Міні-проекти» та «Дослідницький практикум» — усі ці види роботи об'єднує рубрика «Дослідниць­ка лабораторія». Ми спеціально розташували цю рубрику на тлі класної дошки, ніби нагадуючи вчи­телеві про необхідність ефективного використання простору сучасної інтерактивної класної дошки для фіксації всіх етапів процесу виконання практичної дослідницької роботи.

У підручниках для 1-го і 2-го класів розділи програми ми називаємо мандрівками в природу, щоб наблизити молодших школярів до об'єктів ви­вчення природознавства. Назви параграфів (теми уроків) сформульовані у вигляді запитань. Це, на нашу думку, сприятиме кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу. Для конструювання змісту кожного параграфа (теми уроку) ми застосували єдиний алгоритм: спочатку розміщується рубрика «Ти дізнаєшся», в якій учням повідомляється, про що йтиметься на уроці. А закінчується кожний урок рубрикою «Завдання для друга природи», де учням пропонується перевірити, як вони засвоїли здобуті на уроці знання. Завдання на перевірку знань зде­більшого починаються словами «доведи», «встано­ви», «порівняй» тощо. Вони покликані виявити вмін­ня учнів логічно мислити, аналізувати, абстрагувати, виділяти істотне, порівнювати — встановлювати спільні та відмінні риси об'єктів природи, узагальню­вати, виявляти причинно-наслідкові, функціональні та структурні зв'язки, а також застосовувати набуті знання у нових умовах. Завдання покликані також розвивати творчу уяву, фантазію та природниче мислення школярів.

Засвоєння змісту уроку, як відомо, складається з певнихлогіко-психологічних кроків: актуалізації опорних знань, мотивації діяльності учнів, сприй­мання нового матеріалу: усвідомлення сприйнятого, осмислення нового змісту, систематизації й узагаль­нення, а також закріплення і застосування засво­єного змісту. Відповідно до цієї схеми ми вводимо систему завдань на відтворення знань: «пригадай», «роздивись», «розкажи», «послухай», «поміркуй», «запам'ятай». Завершальними завданнями більшості уроків є різні види творчих робіт, що виконуються в усній формі.

У кінці кожного розділу ми відводимо 1 годину для узагальнення і систематизації знань, тобто при­ведення їх у цілісну природничо-наукову систему й встановлення взаємозв'язків у природі. Назви цих уроків сформульовані так: «Підбиваємо підсумки: що ти знаєш про...». Такий підхід дає можливість перевірити, зокрема за допомогою тестових завдань і запитань, рівень засвоєння дітьми вивченого мате­ріалу, забезпечуючи диференційований підхід до навчання, та підбити підсумки.

Як ми вже зазначали, структурування змісту природознавства у підручниках по класах визна­чається Базовою навчальною програмою, а також:


  • по-перше, загальнодидактичними принципами (гуманізації, особистісно орієнтованого навчання, науковості, наступності, доступності, забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації та творчої самостійності молодшого школяра);

  • по-друге, природничими принципами (еколо­гічним, планетарним, українознавчим, краєзнавчим, фенологічним);

  • по-третє, загальноприйнятою науково обґрун­тованою логічною системою викладу навчального матеріалу.

Вищенаведені принципи в підручниках приро­дознавства для учнів 1—4-го класів реалізуються в єдності. Однак ми вважаємо за необхідне внести деякі зміни у структурування змісту, які загалом не впливатимуть на дотримання вимог програми. Таку можливість нам надає положення інструктивно-методичних матеріалів, у яких ідеться про те, що «ав­тор може вносити корективи у задане програмою структурування змісту навчального матеріалу і по­слідовності його вивчення, якщо це обґрунтовано у концепції»). Розглянемо ці незначні зміни по класах.

1-й клас 3 метою відтворення логічної системи наукових знань ми вважаємо за доцільне вивчати ґрунт наприкінці розділу про неживу природу, після гірських порід, які, до речі, входять до складу ґрунту. Така перестановка обумовлена, до того ж, проміжним положенням ґрунтів між неживою і живою природою. Також ми перенесли проведення екскурсій, зважаю­чи на погодні умови, на більш зручний для цього час.



2-й клас. Позаяк програму для 2-го класу побу­довано за фенологічним (сезонним) принципом, ми вважаємо за необхідне при ознайомленні з усіма по­рами року чітко дотримуватись єдиного алгоритму. Для цього, структуруючи зміст розділів, виділяємо такі підрозділи:

1. Характерні ознаки осені (зими, весни, літа). Місяці.

2. Сезонні зміни в неживій природі. Погода.

3. Сезонні зміни в живій природі. Рослини восени (взимку, навесні, влітку). Тварини восени (взимку, навесні, влітку).

4. Праця людей. Перевір народні прикмети.

Усі інші питання, які входять до змісту програми,радимо підпорядковувати цьому алгоритму.



3-й клас. Вважаємо недоцільним виконання у 3-му класі практичного завдання «Позначення на контурній карті частин Світового океану» (тема 1), оскільки учні ще не мають первинного уявлення про географічну карту, сторони світу, масштаб. Розгляда­ючи різноманітність тварин (тема 5), плануємо озна­йомити учнів також із земноводними та плазунами як основними класами хребетних тварин.

4-й клас. Розглядаючи природні зони України, не можна не згадати про Південний берег Криму — зону сухих субтропіків (ця тема чомусь випала з програми). Водночас теми, які детально вивчаються на уроках математики, недоцільно дублювати на уроках природознавства. Це теми «Фізичні величи­ни (довжина, площа, об'єм, час) та їх вимірювання», «Числове значення та одиниці фізичних величин. Вимірювальні прилади», «Шкала приладу», «Ціна поділки».

Недоречним нам також видається проведення таких досліджень, як «Вимірювання лінійних розмі­рів тіла людини (зріст, об'єм грудей, ширина плечей, розмах рук, довжина кроку, відстань між великим і вказівним пальцями та ін.)». На нашу думку, вони були б більш доречними під час вивчення теми «Людина та її організм».



Методологічні особливості викладу на­вчального матеріалу в підручниках з природо­знавства полягають у застосуванні діалогічного підходу, що стимулює активність навчально-пізнавальної, й зокрема природоохоронної, енергозбережувальної, енергозаощаджувальної діяльності кожного школяра, позитивно впливає на формування почуття патріотизму, національної самосвідомості, гуманістичних цінностей, життєвих пріоритетів, інших моральних якостей особистості.

Таким чином, композиція підручників природо­знавства для початкових класів поєднує ознаки наукового і науково-популярного стилів, забезпе­чуючи інформаційний та емоційно-ціннісний ком­поненти змісту, а також наступність між початковою і середньою ланками освіти.

Невмотивованим вважаємо вживання деяких понять: «конденсація водяної пари», «виявлення води у рослинах», «як орієнтуватися у лісі» (адже учні ще не знають сторін горизонту) (2-й клас); «ад­сорбція» (4-й клас), а також проведення досліджень «Вимірювання площі фігури неправильної форми (площі ступні ноги, долоні, листка рослини)», «Ви­мірювання об'єму рідини з допомогою медичного шприца (мензурки)», «Вимірювання часу за допо­могою секундоміра та маятника».

Щодо розділів «Запитай у природи», які наявні у програмах для 1—4-го класів і складаються з окремих логічно не пов'язаних питань, ми вважаємо за доцільне розміщувати їх у відповідних розді­лах програми. Бо проведення поспіль 5—б уро­ків, що потребують постійної допомоги батьків, ви­дається нам необґрунтованим.

Методологічні особливості викладу навчального матеріалу в підручниках з природознавства полягають у застосуванні діалогічного підходу, що стимулює активність навчально-пізнавальної, й зокрема природоохоронної, енергозбережувальної, енергозаощаджувальної діяльності кожного школяра, позитивно впливає на формування почуття патріотизму, національної самосвідомості, гуманістичних цінностей, життєвих пріоритетів, інших моральних якостей особистості.

Таким чином, композиція підручників природознавства для початкових класів поєднує ознаки наукового і науково-популярного стилів, забезпечуючи інформаційний та емоційно-ціннісний компоненти змісту, а також наступність між початковою і середньою ланками освіти.



1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка