Ознайомлення з навчально-методичного комплекту з природознавства Навчально-методичний комплект з природознавства



Скачати 133.14 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір133.14 Kb.
Ознайомлення з навчально-методичного комплекту з природознавства

Навчально-методичний комплект з природознавства складається із:

  • Програми з природознавства для 1-4 класів, складена відповідно до вимог Державних стандартів; Зображувальний ряд

  • Підручники; Зображувальний ряд

  • "Зошити друга природи"; Зображувальний ряд

  • "Альбом друга природи"; Зображувальний ряд

  • Методичний посібник для вчителів "Готуємося до уроків природознавства у 1 –му класі". Зображувальний ряд

  • Таблиці для 1-го класу.

Програма “Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти відповідно до спірально-концентричного принципу, який забезпечує неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем, з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, для якого характерне поєднання елементів біології та екології, географії, фізики, астрономії й хімії. У програмі закладена змістовна основа для широкої реалізації об’єктивних внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків усіх дисциплін початкової школи.

Основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.



Природознавча компетентність як предметна - це особистісне утворення, що характеризує здатність учнів розв’язувати доступні соціально і особистіснозначущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа".

Поняття компетентності як ключове поняття освітнього процесу – власне освітня компетентність, поєднує в собі інтелектуальний і навичковий складники освіти, орієнтовані на результати навчання. Тому поняття компетентності ширше за поняття "знання, уміння і навички", воно містить їх у собі, охоплюючи також і когнітивний (пізнавальний, розумовий), операційно-технологічний, мотиваційний, соціальний та поведінковий компоненти (складники).



Природознавча компетентність, - це поєднання природничих знань, умінь і навичок, що дозволяють не тільки висувати обґрунтовані й усвідомлені судження, але й здійснювати, наприклад, природоохоронну діяльність, тобто діяти. Компетентність є результатом набуття компетенцій.
До концептуальних засад формування змісту підручників природознавства належить:

орієнтація на пошукову діяльність;

розвиток самостійності мислення у ході формування природознавчої компетентності, а не просте запам’ятовування учнями певних абстрактних знань та дій;

практичне спрямування змісту підручників природознавства на застосування набутих учнями знань у різноманітних життєвих ситуаціях. Передусім це стосується правил поведінки серед природи, оціночних суджень щодо ставлення свого та інших людей до природи, участі в доступній природоохоронній діяльності, починаючи із виготовлення простих годівничок для птахів, догляду за культурними рослинами та свійськими й домашніми тваринами та поступовим ускладненням цієї діяльності в наступних класах, усвідомлення необхідності енергозбереження і заощадження природних матеріалів у повсякденному житті;

►дотримання принципу наочності як однієї із важливих складових організації процесу навчання. Ілюстративні матеріали підручників складають образотворчі засоби наочності – фотографії мальовничих краєвидів, сюжетні малюнки та зображення цілісних об’єктів природи або їх частин;

►дотримання фенологічного принципу в оформленні сторінок підручників для 1 і 2 класів: внизу розвороту відтворено поверхню землі, вкриту трав’янистою рослинністю, а верхня його частина - це небо й верхівки дерев. При чому, на початку вересня в природі переважають літні аспекти, які поступово змінюються осінніми, зимовими, весняними й знову літніми.



Зображувальний ряд: підручники для 1і 2 класів – вибрати найяскравіші сторінки.

► дотримання екологічного принципу, що полягає в розвитку екологізація мислення школярів через формування екологічної грамоти, а на її основі екологічної культури школярів;

Отже, увесь комплект підручників з природознавства для учнів 1-4-ого класів розроблявся на основі:


  • Державного стандарту початкової загальної освіти;

  • базової навчальної програми;

  • загальнодидактичних принципів: гуманізації, особистісно-зорієнтованого навчання, науковості, наступності, доступності, забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації та творчої самостійності молодших школярів;

  • природничих принципів: екологічного, планетарного, українознавчого, краєзнавчого, фенологічного;

  • загальноприйнятої, науково-обґрунтованої логічної системи викладу навчального природничого матеріалу.

Для успішного засвоєння навчального матеріалу, ми застосовуємо діалог між суб’єктами навчання (учитель - учень), також вводимо віртуальних героїв, які допомагають його здійснювати. У 1-2-гому класах це Їжачок Хитрячок, Синьокрила Сойка, Сонечко Семикрапочка та Карасик Золотенко у 3-му класі - допитливий Повітряний Дракончик, Рибка Немо – знаменита морська мандрівниця, пан Кріт – підземний мешканець, хлопчик Струм, фахівець з електроенергетики, Мудрий Лісовичок, пані Калина Пігулко, дитячий лікар – педіатр.

Зображувальний ряд: усі герої.

Композиція підручників з природознавства для 1 і 2-го класів поєднує ознаки наукового й науково-популярного стилів, забезпечуючи інформаційний та емоційно-ціннісний компоненти змісту, а також наступність між класами початкової школи.

Для зручності орієнтування в підручниках методичний матеріал структуровано за різноманітними рубриками:

У 1-му класі: (зображувальний ряд 1 кл)

"Слухаємо вчителя",

"Працюємо разом у парі",

"Працюємо разом у групі",

"Дослідницька лабораторія",

"Довідкове бюро пані Природи: впізнай і запам’ятай"

"Відгадуємо загадки та запам’ятовуємо прислів’я".
У 2-му класі: (зображувальний ряд 2 кл)

"Дізнаємося значення слова",

"Художня галерея Матінки Природи",

"Довідкове бюро Матінки природи",

"Запрошуємо в гості до Матінки Природи"

"Хвилинка милування природою"

Є на сторінках підручників "Пам’ятка друга природи" і "Довідкове бюро пані Природи".


Методичні вимоги

до застосування загадок, прислів’їв і приказок

Загадки, прислів’я і приказки на уроках природознавства

Знайомство учнів із усною народною творчістю: загадками, прислів’ями й приказками, що присвячені неживій та живій природі, відбувається практично на кожному уроці. Всі фольклорні матеріали вміщені під рубрикою "Відгадуємо загадки та запам’ятовуємо прислів’я". На умовному значку, що позначає дану рубрику, зображений, так би мовити, "фольклорний" віночок. Використання на уроці природознавства доречних загадок, приказок і прислів’їв, а також влучних фразеологізмів надає можливість не тільки знайомити учнів із різними природними об’єктами, а й наближує школярів до витоків рідної мови та залучає до морально етичних цінностей українського народу. А також збагачує їхнє мовлення, робить його влучним, образним, яскравим та барвистим.



Загадки – це короткий образний опис якогось предмета чи явища, який треба чи впізнати, чи відгадати. Загадки часто складені у ігровій формі, хоча стисло, адже вони завжди невеликі за обсягом. Діти дуже люблять, коли вчитель на уроці загадує їм загадки. У загадках часто називається не сам предмет, а інший подібний за істотними ознаками, при цьому нагадуються найхарактерніші, найяскравіші особливості, які їх об’єднують. Це заставляє учнів здійснювати такі розумові операції як: аналіз предметів і явищ, виділення головного або істотних ознак, порівняння, яке складається із зіставлення й протиставлення. Загадки надають учням здійснювати на уроці ігрові дії, тобто: змагатися між собою у кмітливості, швидкості пошуку правильної відгадки і насамкінець, доводити правильність свого міркування. Загадки відкривають дитині світ природи із нового, раніше невідомого боку.

Прислів’я – короткі повчальні вислови, афоризми, жартівливі примовки, приповідки.

Золота клітка соловейка не тішить.

Як листя жовтіє, то поле смутніє.

Всяка пташка свої пісні має.

Літо дає коріння, а осінь насіння.

Приказки – це поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів’я, але без властивого прислів’ю повчального змісту.

Залучуючи до вивчення природних об’єктів фольклорні матеріали, вчитель повинен дотримуватися таких методичних порад:



  • добирати тільки відповідні до теми уроку влучні, виразні й доречні фольклорні матеріали;

  • досягати повного розуміння учнями прямого і переносного змісту загадок, приказок і прислів’їв, через пояснення окремих рідковживаних слів, висловів або життєвих ситуацій не притаманних сучасним, особливо міським, дитям;

  • виробляти вміння зіставляти зміст загадок, приказок і прислів’їв із змістом навчального тексту в підручнику та своїм власним життєвим досвідом;

  • проводити обговорення змісту загадок, приказок і прислів’їв під час фронтальних бесід:

  • в разі потреби проводити на дошці словникову роботу із незрозумілими учням словами;

  • добирати необхідні наочні матеріали: зображення природних об’єктів, картини, фотознімки і в деяких випадках, натуральні зразки, коли це стосується відгадок назв овочів, фруктів, або інших об’єктів.

  • чітко формулювати учням узагальнену думку, яка міститься у змісті кожної приказки й прислів’їв.

Узагальнюючи, слід наголосити, що не можна зводити роботу над загадками тільки до відгадування, а роботу над прислів’ями й приказками тільки до їх озвучення на уроці. Відгадки загадок повинні звучати розгорнуто й починатися переважно так: "Я гадаю, що це _________, тому що: _____________. Дитина називає істотні ознаки природних або рукотворних об’єктів і природних явищ, що складають хід її міркування під час пошуку відповіді. Зміст приказок і прислів’їв учні повинні коментувати й висловлювати власні судження.

Поезії на уроках природознавства

Великий навчальний, розвивальний і виховний потенціал має використання поезії на уроках природознавства. Однак, слід зазначити, що на сторінках підручників природознавства, не знайшлося місця для текстів віршів або якихось інших літературних творів. І це не випадково, а для того, щоб не перетворювати підручник природознавства на ще один варіант читанки. Зате багато віршів міститься в даному методичному посібнику, як і у аналогічному виданні для 1-го класу для того, щоб учителі якомога ширше використовували їх на уроках природознавства. Адже, коли навчальний природничий матеріал викладається за допомогою поетичного слова, він набуває повноти нових граней пізнавального, розумового й емоційного сприймання. А коли додати ще й інші художні засоби відображення змісту, зокрема, твори живопису і музики, тоді складається цілісний образ природних об’єктів і явищ й загалом природи.

Добираючи вірші, ми віддавали перевагу тим, з якими вже ознайомилися діти або будуть невдовзі ознайомлюватися на уроках читання з метою здійснення літературного аналізу. На уроках природознавства ці самі вірші розглядаються під іншим кутом зору уже з природничої точки зору. Вони допомагають учителю розв’язувати природознавчі завдання: встановлювати взаємозв’язки між живою й неживою природою, з’ясовувати вплив діяльності людини на стан природи й окремі її об’єкти, розкривати значення охорони природи та роль спостережливості у процесі пізнання природи. Отже, використовуючи на уроках природознавства вірші, вчитель спонукає учнів проводити аналіз не тільки фактичного, а й образного змісту навчального матеріалу - "будить в серці почуття".

З метою розвитку творчої уяви і підсилення емоційного сприйняття природного довкілля на сторінках підручника для 2 класу вводяться хвилинки милування природою під час яких рекомендуємо залучати музичний супровід. Після прослуховування вірша доречно поставити запитання: "Які почуття, кольори, звуки й запахи принесла із собою осінь,(зима, весна, літо)? Який вплив на твій настрій спричиняє природа? "

Цікавим є також прийом, який полягає у створенні проблемної ситуації. Наприклад, якими б побачили певні природні об’єкти (річку, ліс, луку, рослини, тварин) або природні явища (дощ, сніг, хмари, веселку) різні фахівці: вчений-природознавець, поет, художник, музикант. Учням пропонується прочитати вірша й проаналізувати його від імені людей, які мають різні професії. Що розповів вчений, поет, художник музикант? А на при кінці учні під керівництвом вчителя підводять підсумок, створюючи різнобічну характеристику природним об’єктам.

Пропонуємо проводити роботу над віршами як фронтально, так і в парі чи в групі. При цьому учні



  1. глибше аналізують природні об’єкти й явища, які зображуються поетичними засобами;

  2. вчаться задавати про них запитання й відповідати на них;

  3. складають цілісну розповідь, залучаючи не тільки природничий зміст, а й виразні художньо-естетичні прийоми, зокрема цитування напам’ять окремих яскравих і доречних рядочків віршів.

Водночас, вчитель повинен звертати увагу учнів на деякі природничі недоречності, які часом допускають поети. Наприклад, Знайди рядочок у вірші "Деркач" Лідії Компанієць, де автор допустила помилку (…Пішки дибав я додому…). Послухай довідку: деркач – птах, який швидко бігає в густій траві, часто змінюючи напрям. Побачити деркача важко, бо він вкрай рідко злітає. Це - перелітний птах. Однак, у теплі краї він летить і так само повертається у рідний край, а не йде пішки.)

Застосування на уроках природознавства поезій та інших художніх засобів сприяє екологічному й морально-етичному вихованню молодших школярів.


У межах кожної теми уроку відповідно до структури уроку вводяться рубрики:



"Ти дізнаєшся";

"Пригадай";

"Роздивись";

"Роздивись і порівняй";

"Розкажи";

"Послухай";

"Поміркуй";

"Завдання для друга природи".
Знання з курсу природознавство учні засвоюють у вигляді фактів, уявлень і понять, що сприяє формуванню природознавчої компетентності через набуття певних компетенцій. Урок є основною формою організації процесу навчання природознавства. Не всі уроки за будовою й принципами упорядкування їх структурних елементів є однаковими. Вони бувають різних типів. Кожний тип уроку "вибудовується" із постійних структурних елементів – етапів.

Застосування різних типів уроків:

  • урок засвоєння нових знань (вступний);

  • комбінований урок;

  • урок узагальнення та систематизації знань (узагальнюючий);

  • предметний урок;

  • урок-екскурсія.

Етапи цілісного процесу навчання природознавства

Організація класу



І. Постановка мети і завдань уроку та обов’язкова загальна й конкретизована мотивація навчальної діяльності під час вивчення кожної теми й актуалізація опорних знань.

ІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок з урахуванням поступових етапів, що включають сприймання, усвідомлення й осмислення навчального матеріалу.

ІІІ. Узагальнення і систематизації засвоєних знань, умінь і навичок.

ІV. Закріплення засвоєних знань, умінь і навичок.

V. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

VІ. Перевірка рівня засвоєння знань, умінь і навичок.


Підсумок уроку


Уроком засвоєння нових знань або вступним розпочинається вивчення кожного нового розділу. Цей тип уроку застосовують також на початку навчального року, семестру.

Структура уроку засвоєння нових знань (вступного)

  1. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.

  2. Повідомлення учням теми і завдань уроку.

  3. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

  4. Осмислення учнями нових знань.

  5. Узагальнення і систематизація знань.

  6. Підсумки уроку.



Комбінований урок містить усі етапи цілісного процесу навчання, його застосовують упродовж вивчення певного розділу програми. У початкових класах організація процесу навчання природознавства здійснюється в основному у формі комбінованих уроків.

Структура комбінованого уроку:

1. Перевірка, раніше засвоєного матеріалу.

2. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.

3. Повідомлення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

4. Засвоєння нових знань, умінь і навичок (ознайомлення, сприймання та усвідомлення знань).

5. Систематизація та узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок

6. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок.

7. Домашнє завдання.

8. Підсумок уроку.

Уроком узагальнення та систематизації знань або узагальнюючим завершують вивчення розділу чи всього курсу, а також навчальний семестр або рік.

Структура уроку узагальнення та систематизації знань


  1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

  2. Повторення й узагальнення окремих фактів, процесів, систематизація їх за окремими ознаками.

  3. Узагальнення уявлень і понять, приведення їх у певну систему.

  4. Підсумки уроку.

В окремих випадках виникає необхідність застосовувати предметний урок. Коли власне предметний зміст, яким оволодівають учні в процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення конкретного цілком реального предмета чи речовини (повітря, води, ґрунту, гірських порід тощо) з метою виявлення їх суттєвих ознак, властивостей, структури, встановлення залежностей і зв’язків з іншими об’єктами, умов існування чи вирощування (наприклад, рослин). Це стосується й ознайомлення з явищами природи (утворення льоду, випаровування). На предметному уроці діти працюють безпосередньо з предметами й об’єктами природи, а не з їх зображеннями. Здебільшого на уроках цього типу присутня рубрика "Дослідницька лабораторія". За дидактичною структурою предметний урок є комбінованим.


Під час уроку-екскурсії школярі спостерігають за конкретними об’єктами в природному середовищі або вивчають взаємозв’язки в природі й сезонні явища природи. За дидактичною структурою урок-екскурсія може бути комбінованим, вступним, узагальнюючим.

Для планування уроку необхідно з’ясувати

  • його місце в системі уроків даного розділу;

  • як дана тема відображена в програмі;

  • як визначено в ній державні вимоги до знань і умінь учнів тобто природничі компетентності.

Такий підхід:

  1. упереджує перевантаження окремого уроку;

  2. сприяє його спрямованості на засвоєння кінцевих результатів навчання з даного розділу й окремої теми;

  3. дозволяє попередньо виділити об’єкти контролю для оцінювання знань;

  4. точніше спланувати зміст і послідовність між тематичних і між предметних знань.

У кінці кожного розділу ми відводимо 1 годину для узагальнення і систематизації знань, тобто приведення їх у цілісну природничо-наукову систему й встановлення взаємозв’язків у природі. Назви таких уроків сформульовані так: "Підбиваємо підсумки: що ти знаєш про…". Такий підхід надає можливість перевірити, зокрема за допомогою тестових завдань і запитань, рівень засвоєння дітьми вивченого матеріалу, забезпечуючи диференційований підхід до навчання.








База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка