Пам´ять про Чорнобиль!



Скачати 94.44 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір94.44 Kb.
Урок пам’яті на тему: «Пам´ять про Чорнобиль!»

Мета:

  • осмислити та усвідомити масштаби трагічних подій;

  • розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням;

  • виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього життя людства;

  • розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю.

Форма проведення: урок пам´яті.

Обладнання: відеоролик «Чорнобиль, 26 квітня 1986 рік», «Пам´ять про Чорнобиль», відеокліп «Ми першими були», презентація «Пам´ять про Чорнобиль»
Ведучий 1.

Апрельская ночь началась как обычно:
Весна расцветала и Припять текла.
И служба неслась в караулах привычно.
И не было в душах предчувствия зла.


Царило вокруг предвкушение мая.
Черемуха пахла над тихой рекой…
И спала страна – необъятна, родная,
И был в каждом доме  уют и покой.


Відеоролик «Чорнобиль, 26 квітня 1986 рік»

Ведучий 2. Спало місто Прип'ять, спала Україна, ще не знаючи про величезне нещастя, що прийшло на нашу Землю.

Чорнобильська атомна електростанція. 1 година 23 хвилини. 187 стрижнів управління і захисту увійшли в активну зону для глушіння реактора. Ланцюгова реакція повинна була зупинитися. Однак через 3 секунди з'явилися аварійні сигнали перевищення потужності реактора і зростання тиску. А ще через 4 секунди – глухий вибух.



Ведучий 3. Взметнулся в небо столб огня,
И взрыв разбрызгал блока глыбу.
Застыла в ужасе Земля,
Бедой поднятая на дыбу.

З даху четвертого енергоблоку, як з жерла вулкана, стали вилітати блискучі згустки. Вони розсипалися кольоровими іскрами і падали в різних місцях.



Ведучий 2. Майже одразу до місця аварії, прибули пожежні. Першими до ЧАЕС приїхала бригада під командуванням лейтенанта Володимира Правика. Потім прибуло підкріплення з міста Прип'ять на чолі з лейтенантом Віктором Кибенком. Їх не попередили про небезпеку радіоактивного диму і уламків, вони не знали, що ця аварія була чимось більшим, ніж звичайна пожежа.

Ведучий 1.

Без спецодежды, жертвуя собой.
Кидаясь в пекла сумасшедший жар.
Ни слова им - что вызов непростой,
Их на обычный вызвали пожар!


Над станцией – свеченья ореол.
С ума сводили копоть, пар и чад!
Взорвавшийся реактор произвел
В машинном зале - настоящий ад!
                                

Ведучий 3. Володимир Правик направив свій загін на дах машинного залу. Віктор Кібенок зі своїм караулом гасив вогонь зсередини станції. Розпечена маса заливала чоботи, обпалювала ноги. Важко було пересуватися, але бійці крок за кроком відвойовували у вогню площу

До п'ятої години ранку пожежа була ліквідована. Пожежні здійснили справній подвиг – ціною власного життя відвели біду, врятували мільйони життів.



Пісня «Ми були першими»

Ведучий 1. Шестеро із 28 пожежних двох караулів невдовзі після ліквідації померли. Ось їх імена:

Ведучий 2. Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик.

Ведучий 3. Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок.

Ведучий 1. Сержант Микола Васильйович Ващук.

Ведучий 2. Старший сержант Микола Іванович Тетенок.

Ведучий 3. Сержант Володимир Іванович Тищура.

Ведучий 1. Володимир Миколаевич Шашенок.

Ведучий 2. Найпершим, у кого зупинилося серце в мить вибуху, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук, якому 4-й блок став і могилою, і пам'ятником.

Ведучий 3. Суворий екзамен тримали всі: пожежники, транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики та інші підрозділи Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.

Ведучий 1. Запрошуємо вшанувати пам'ять загиблих ліквідаторів Чорнобильської катастрофи хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання. Звучать дзвони.
Ведучий 3. Кількість радіоактивних речовин, викинутих в атмосферу під час аварії, склала 50 млн кюрі, що у 500 разів перевищує за потужністю вибух в Хіросімі. В таких, надекстремальних умовах вступали в боротьбу з атомною трагедією десятки і сотні тисяч людей. Ось як про цю небезпеку писала газета «Правда»: «Не більше півтори хвилини можна працювати на даху, де розкидані сильні джерела випромінювання… Ні один механізм, ні найбільш досконалий робот не в змозі діяти тут – «вони зходять з глузду». І ось ідуть добровольці… Повільно, ой як повільно тягнуться секунди, і ми стаємо свідками того, як народжується подвиг.»

Ведучий 2. Ряд ліквідаторів аварії одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям Людський організм не був спроможний витримати такого потужного радіаційного удару. Ось як розповідала дружина працівника ЧАЕС О.Акімова: «Я була у чоловіка за день до смерті. Він вже не міг говорити. Але в очах був біль. Я знала. він думав про ту кляту ніч, програвав у собі знову і знову… Він отримав дозу 1500 рентген, а можливо і більше, і був приречений. Він все більше чорнів і вдень смерті лежав чорний, як негр. Він весь обвуглився, помер з відкритими очима…».

Ведучий 1. Викид радіонуклідів в атмосферу тривав до 6 травня, поки зруйновану активну зону реактора не закидали мішками з доломітом, піском і глиною. Весь цей час в атмосферу надходили дуже небезпечні речовини. У викидах було виділено 23 основних радіонукліда, у тому числі ізотопи йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-137 (період напіврозпаду 33 року), стронцію -90 (період напіврозпаду 28 років), плутонію -239 (період напіврозпаду 24 000 роки), урану – період напіврозпаду 4,5 мільярдів років.

Ведучий 2. Тепер всі знають, що на 30 км по радіусу від ЧАЕС існує зона відчуження. Туди в'їзд суворо заборонений. З цієї зони було евакуйовано 135 тисяч чоловік. Відразу після аварії в засобах масової інформації нічого не повідомлялося. Це була таємниця. А діти і дорослі знаходилися в тридцятикілометровій зоні, не відаючи, що їх оточує! У такій ситуації дуже багато людей, піддавшись чуткам і страху, кинулися з міста дорогою через ліс, а ця дорога вже повною силою світилася радіацією. Йшли жінки з колясками, в яких мирно сопіли нічого не розуміючи малюки. Ліс в окрузі переважно хвойний. Вже через кілька днів він стояв мертвий, з рудою хвоєю, тільки берези практично не постраждали.
Ведучий 3. Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну ситуацію. Проте у жовтні 1986 року, після масштабних робіт зі спорудження «саркофагу», перший та другий енергоблоки були знову введені в дію, а у грудні 1987 року відновлена робота третього. Однак у 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа. Стало зрозумілим, що подальше існування АЕС неможливе і небезпечне. 15 грудня 2000 року був назавжди  зупинений останній реактор станції і вона припинила своє існування. Але саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається великою кількістю радіоактивних речовин, що знаходяться усередині. На даний час планується збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний об'єкт «Укриття».

Ведучий 1. Про подолання наслідків Чорнобильської катастрофи не можна говорити навіть через 29 років. 5 млн га земель були забрудненні радіоактивними елементами. За минулі після аварії роки розпалися короткоживучі радіонукліди, але залишаються радіонукліди цезію, стронцію, трансуранових елементів

Ведучий 2.. Після Чорнобиля в сотні разів збільшилася кількість серцево-судинних, онкологічних захворювань, туберкульозу та багатьох інших. З'явилися десятки нових хвороб. «Ґрінпіс» і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози. Сьогодні вже доведено, що 80% онкологічних захворювань - це екологічний рак. З особливою силою наслідки Чорнобиля проявляються в третьому-четвертому поколінні.

Ведучий 3. Згідно статистичним даним, щорічно в Україні більше 160 тис. чоловік дізнаються, що вони онкохворі, за розрахунками фахівців до 2020 року ця кількість перевищить 200 тис. Щодня в Україні захворюють раком 450 людей, з них гинуть 250. Найближчим часом Україну очікує епідемія раку. Онкологічна захворюваність стабільно зростає щорічно на 3%, і рак продовжує «молодіти».

Ведучий 1. Чим далі в часі відходить від нас трагічний день 26 квітня 1986 року, тим ясніше розуміння того, що цей день став попередженням людству. Ми повинні пам'ятати Чорнобиль! Пам'ятати тих, хто ціною власного здоров'я та життя врятував мільйонів життів. Пам'ятати уроки Чорнобиля.

Ведучий 2. Прийшов час державі в своїх рішеннях враховувати закони розвитку природи, щоб уникнути глобальних катастроф та стихійних лих. Про це на весь світ сказала аварія на японській атомній станції Фукусіма. Про це сьогодні говорять і події на Донбасі.

Ведучий 3. Зараз на сході України закладається екологічна бомба, яка буде мати наслідки для всієї території України, а також Росії та Білорусі.
Екологи з самого початку військових дій били на сполох, адже на сході нашої країни знаходяться тисячі небезпечних підприємств у тому числі хімічної галузі.

Ведучий 1. На цих об'єктах через обстріли періодично виникають пожежі, в результаті чого в грунт, повітря підземні води потрапляють небезпечні речовини. Зокрема, експерти попереджають, що аварія на заводі «Стирол» може обернеться екологічною катастрофою. Є припущення, що поширення хімікатів досягне радіуса в 300 кілометрів.

Ведучий 2. Тільки уявіть, у зоні проведення АТО працювали більше 6-ти тисяч небезпечних підприємств, більше 4-х тисяч з яких були обстріляні! Вже зараз пити воду з відкритих джерел в регіоні небезпечно, адже вона переповнена сторонніми речовинами.

Відеоролик «Війна поставила Донбас на межу екологічної катастрофи»

Ведучий 3. Неподалік від Єнаківа, піддається підтопленню шахта «Юнком». У 1979 році в цій шахті на глибині дев'ятисот метрів був проведений ядерний вибух. Якщо води вийдуть на поверхню, рівень радіації буде перевищувати допустиму межу у тисячу раз. Не зупинивши війну, ми створимо новий український «чорнобиль» у сотні, а може й тисячі кілометрів і залишимо цей страшний спадок нашим дітям і онукам.

Ведучий 1. Ми говоримо: ні війні, ні руйнуванням, ні забрудненням. Ми хочемо, щоб наша країна була квітучою, чистою, вільною.

Ведучий 2. За днями дні — минув повільно рік,

І ось двадцять дев'ятий рік минає.

Нехай же лихо наше проминає

І в світі не повториться. Ні! Ні!

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль — попередження, набат.

Його уроків людство не забуде.



Література.

1. Збірка «Мужність і біль Чорнобиля».

2. Збірка « Чорнобиль. Спогади».

3. А.Черненко «Володимир Правик».

4. Шкільна бібліотека №4 2006р.

5. Позакласний час. № 5-6 2005р.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка