Патріотичне виховання дошкільників засобами ознайомлення з природою



Скачати 60.93 Kb.
Дата конвертації29.03.2016
Розмір60.93 Kb.
УДК 37.017.7 : 373.24

Патріотичне виховання дошкільників

засобами ознайомлення з природою

Тетяна Ларіонова,

вихователь дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 67 «Дельфін»

Анотація. Перед нами постає завдання: виховати громадянина – патріота, формувати громадську активність дітей та підлітків, які люблять свій народ, Україну, готові самовіддано захищати і розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, виробити імунітет до негативного впливу соціального середовища.

Ключові слова: екологічне виховання, Базовий компонент дошкільної освіти, патріотичне виховання.

Батьківщина – це країна, де людина народилася і живе, громадянином якої вона є. Це її земля, природа, багатства.

Дошкільне дитинство – початковий етап становлення особистості. Саме в цей період закладаються основи культури особистості, основи морального виховання.

Один із проявів патріотизму – любов до природи, бажання оберігати і множити її природні багатства. Враження від рідної природи, отримані в дитинстві, запам’ятовуються на все життя і часто впливають на відношення людини до природи, до Батьківщини.

Під час ознайомлення дітей з природою розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища живої і неживої природи, виховання інтересу і любов до неї. Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі. Можна сказати, що екологія природи позитивно впливає на екологію людської душі.

Слід комплексно реалізовувати завдання екологічного виховання, а саме:



  • виховання гуманного ставлення до природи;

  • формування системи екологічних знань та уявлень про природу;

  • розвиток уміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемента довкілля, милуватися і захоплюватися ними.

Вирішення цих завдань забезпечить активне спілкування дошкільнят з природним довкіллям і сприятиме їх соціалізації.

Отже, екологічне виховання – це систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в дітей екологічної культури.

Основою для створення навчально – виховної програми для дітей дошкільного віку є Базовий компонент дошкільної освіти. Стратегія побудови Базового компонента дошкільної освіти відповідає Міжнародній конвенції про права дитини і спрямована на реалізацію положень Закону України «Про освіту», Державних національних програм «Освіта» («Україна XXI століття») та «Діти України». [1]

В основу Базового компонента покладено якість розвитку, вихованості та навченості дитини перших семи років життя.

Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизований за сферами життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам».

Зокрема, сфера «Природа» формує елементарний природо доцільний світогляд, несе ціннісно - змістовну наповненість за екологічним та природними напрямками, сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі.

В кожній віковій групі здійснюються певні програмні завдання ознайомлення дітей з природою. Вони передбачають поступове засвоювання природних знань.

Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (зоровий, слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них.

У дітей 4-го року життя формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких зв’язків, які діти можуть пізнати на заняттях, іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень.

Дітей вчать спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності. Діти


4-х років можуть підійти до установлення причинно – наслідкових відносин.

У п’ять років у дітей формується вища форма наочно – образного мислення. Вони можуть засвоїти узагальнені знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати їх залежність від умов проживання.

До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинена елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. У дітей повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве.

Ознайомлення дітей з природою в дитячому садку вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією з умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому садку куточка природи. Кожна вікова група має свій куточок природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в куточку природи організовують протягом року. Праця в куточку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами, оволодівають елементарними трудовими навичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно. Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь у цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В кожному дитячому садку є своя ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року.

Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника плодово - ягідних насаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережне відношення до природи.

Глибшому зацікавленню дітей з навколишньою дійсністю сприяють художня література, розповіді дорослого з власного досвіду, спілкування з живою природою.

Одним з методів ознайомлення дітей з природою, являється читання художніх творів. Особливо цікаво дітям, коли мова йде про тварин. Це, звичайно, українські та російські казки. Діти, наче зачаровані слухають про Лисичку – сестричку, Вовчика – братика, Курочку Рябу та ріпку, яку допомогла витягти із землі мишка.

З цими розповідями росло не одне покоління дітей, на цьому виховується любов до тварин, рослин. Адже, дитина, яка в дитинстві обділена казками, виростає грубою, жорсткою до живого. Такій людині нічого не стоїть вигнати на вулицю собаку чи кішку, яка чомусь перестала бути потрібною. [2]

Малюкам про природу, залучаючи до природоохоронної діяльності, розповідають їхні улюблені казкові персонажі – Озивайко, Добрик, Джмелик із журналу «Джміль», прогулянки «екологічної стежиною», відпочинок на «веселій галявині» з проведенням цікавих ігор. Доброю традицією може стати проведення «Днів Землі» з участю батьків, коли розцвітає і заплітається у віночок буйної зелені вся територія дитячого садка. Головна мета цих занять – пробудити в дитячих серцях любов до рідної країни з її багатою та різноманітною природою.

Людське життя складається з певних періодів, кожний з яких призначений для сприйняття певного року інформації, створює сприятливі умови для дії певних чинників психологічного, соціального та емоційного впливу. І головне не запізнитися, не пропустити той момент, коли виховні зусилля будуть мати найкращий ефект, коли робота, проведена вихователем, дасть високий результат. Відтак, дошкільний вік у житті дитини є саме тим періодом, коли слід розпочинати формування в неї елементів національної самосвідомості. Не секрет, що дитячі роки найсолодші, найприємніші, найуразливіші. Не забувається й несеться через усе життя те, що прищеплено було з дитинства. Воно тепле, рідне, своє. Саме цей час є найсприятливішим для формування у дитини першооснов національної свідомості, усвідомлення своєї приналежності до нації, пробудження любові та поваги до національної мови, традиції, символіки, зародження фундаментальних рис національного характеру.



ЛІТЕРАТУРА:

  1. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук. ред. О.Л. Кононко. – К. – 2003. – 243 с.

  2. Концепція громадянського виховання в умовах розвитку української державності // Дошкільне виховання. – 2003. - №2 – с. 3-8.

  3. Лещенко О.М., Бойко В.Д. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку. // Радянська школа. – К., 2000.

  4. Пономаренко Л. Виховання громадянськості у дошкільнят
    / Л. Пономаренко // Початкова шк. – 2001 - №3 – с. 17-20.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка