Педагогічна майстерність домінанта професійної дії вчителя, викладача



Скачати 280.69 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір280.69 Kb.
Педагогічна майстерність - домінанта професійної дії вчителя, викладача.

1. Популяризація ідей та досвіду педагогічної майстерності у наукових та методичних виданнях, пресі.

2. Опис передового педагогічного досвіду вчителя.

3. Поширення і використання кращого досвіду педагогічної майстерності і професійного саморозвитку вчителя.

4. Використання сучасних досягнень педагогічної і психологічної наук у формування Я-концепції вчителя як основи його педагогічної майстерності.

5. Функціонування у навчальному закладі шкіл, університетів майбутнього вчителя, тощо.

6. Використання сучасних інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховній діяльності вчителя.

У процесі перебудови української національної школи велике значення має опора на науку і передовий педагогічний досвід.

Педагогічний досвід – результат творчих пошуків педагогів, у ньому зливаються воєдино творче, новаторське і в той же час традиційне начало.

Педагогічна майстерність — це вияв високого рівня педагогічної діяльності. Як наукова проблема, вона постала у XIX. ст. Дослідники педагогіки тлумачать її як найвищий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних наслідків, «синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей учителя», комплекс властивостей особистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності.

Вона ґрунтується на високому фаховому рівні педагога, його загальній культурі та педагогічному досвіді. Розглядається як вияв власного «Я» у професії, як самореалізація особистості вчителя в педагогічній діяльності, тому визначається як вища, творча його активність, що передбачає довільне використання методів і засобів педагогічного взаємовпливу в кожній ситуації навчання та виховання. Така доцільність є результатом засвоєння системи знань і уявлень про закони навчання, технології розвитку дитини, а також індивідуальні особливості педагога, його спрямованість, здібності та психофізичні дані.

Критеріями педагогічної майстерності є гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, демократичність, творчість (оригінальність).



Проблема професіоналізму вчителя залишається актуальною, оскільки діяльність педагога є досить динамічною з погляду рівня соціально-економічного розвитку суспільства. Існує багато видів професійної діяльності, що безпосередньо стосуються людини, але є серед них професії лікаря, юриста, педагога, які впливають на її долю. Ось чому кожна з цих професій повинна бути не лише діяльністю, а й покликанням.

А тому суспільство на певному етапі свого розвитку ставить все нові й нові завдання та вимоги до педагогів і вихователів. Звідси дещо змінюються, доповнюються змістові компоненти професіоналізму вчителя. Питання становлення професіоналізму вчителя завжди були в центрі уваги педагогів-вчених Я. А. Коменського, А. Дістервега, К. Д. Ушинського, А.С. Макаренка, Л. С. Виготського, В. О. Сухомлинського та ін. Сучасні дослідники, виходячи з нових вимог до вчителя доби інформаційного буму, продовжують працювати над пошуками шляхів і засобів формування професіоналізму педагогів-вихователів (В. В. Радул, О. Г. Мороз, А.О. Сластьонін, І. А. Зязюн, В. О. Кравцов та ін.)

Важливим компонентом формування професіоналізму вчителя є педагогічна майстерність. У визначенні професіоналізму вчителя важливо вивчити й проаналізувати наукові й практичні наробки видатного педагога - вченого В. О. Сухомлинського щодо особливостей педагогічної майстерності вчителя як визначального чинника прояву його професіоналізму.

К. Д. Ушинський неодноразово наголошував, що освітньо-виховна діяльність педагога - передусім творчий процес, вияв мистецтва. Він писав: «Усяка практична діяльність, що прагне задовольнити вищі моральні і взагалі духовні потреби людини, тобто ті потреби, які належать виключно людині і становлять виключно риси її природи, це вже мистецтво. У цьому розумінні педагогіка буде, звичайно, першим, вищим з мистецтв, бо вона прагне задовольнити найбільшу з потреб людини й людства її душі і тіла; а вічно передуючий ідеал цього мистецтва є довершена людина»

Досить оригінально розкрив сутність майстерності педагога В. О. Сухомлинський: «Майстерність і мистецтво виховання всебічно розвиненої особистості полягає в умінні педагога відкрити буквально перед кожним, отже, й перед найпосереднішим, найважчим вихованцем ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершини, виявити себе, заявити про своє Я, черпати сили із джерела людської гідності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим»

Помилковою є думка, що педагогічні здібності, педагогічна майстерність, педагогічний талант - це «дар божий». А. С. Макаренко, який в складних умовах своєї педагогічної діяльності з перевиховання педагогічно занедбаних дітей наполегливо шукав ефективних дій, спрямованих на «перековку» складних характерів підлітків, приділяв особливу увагу питанням формування майстерності педагогів-вихователів. Він наголошував: «Майстерність не є якимось особливим мистецтвом, що вимагає таланту, але це спеціальність, якої треба навчатись, як треба навчити лікаря його майстерності, як треба навчити музиканта»

В. О. Сухомлинський плідно поєднував наукову і практичну педагогічну діяльність. Працюючи багато років директором школи, він виконував важливу місію учителя учителів. Стоячи на позиції гуманної педагогіки, Василь Олександрович виявляв високий професіоналізм, який на кожному кроці підкріплювався майстерністю високого ґатунку. Педагогічна спадщина Учителя залишається багатющим джерелом формування педагогічної майстерності, а отже й професіоналізму цілих поколінь молодих учителів-вихователів. Суттєвою є думка педагога, що «мистецтво й майстерність педагога... полягає в умінні поєднувати сердечність з мудрістю» В. О. Сухомлинський образно висловлював думку: бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, - одна з вічних гілок педагогічної майстерності; якщо вона всихає - усі книжні знання педагогіки перетворюються на порох. На кожній сторінці праці «Сто порад учителеві» молодий педагог завжди віднайде мудрі поради, яким чином формувати в собі психологічний, інтелектуальний фундамент становлення професіоналізму. Особливої майстерності потребує така дія вчителів, як оцінка навчальної праці учнів. На цьому ґрунті найчастіше виникають непорозуміння і навіть конфлікти між вчителями та учнями. Виходячи з позицій гуманної педагогіки, В. О. Сухомлинський давав поради, які ґрунтуються на знаннях і розумінні дитячої психології й упереджують появу конфліктів, приниження особистості вихованців.

Педагогічний досвід учителя є підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність. Водночас він є і джерелом розвитку педагогічної науки. Це своєрідний пробний камінь під час експерименту, перевірки істинності теорій, концепцій, прогнозів тощо. Аналіз результатів експериментальної роботи, тобто спеціально організованого педагогічного досвіду, дає змогу довести істинність чи неправомірність теоретичного знання, перевірити оптимальність рішень, вірогідність прогнозів .

Педагогічний досвід повинен виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявленні взаємозалежності його компонентів.

Передовий педагогічний досвід — творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практичній діяльності засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, учнівського колективу і особи вчителя.



В.О.Сухомлинський зазначав, що «сильним, досвідченим стає педагог, який уміє аналізувати свою працю… У своїй основі педагогічна праця стоїть близько до наукового дослідження. Ця близькість, спорідненість заклечається, перш за все, в аналізі фактів і необхідності передбачати. Учитель, який уміє проникати подумки у сутність фактів, у причинно – наслідкові зв’язки між ними, запобігає багатьом труднощам і невдачам». Педагогічний досвід фіксується у процесі внутрішньо шкільного контролю, на педагогічних читаннях, конференціях, різних формах методичної роботи. Щоб він став надбанням масової практики, його потрібно вивчати й узагальнювати. Під час вивчення педагогічного досвіду вчителя з'ясовують сукупність методів педагогічної діяльності, особливості їх співвідношення та взаємодії, що забезпечують результат. Робота над впровадженням передового педагогічного досвіду є складовою внутрішкільної методичної роботи і гармонійно поєднується з роботою над науково-методичною проблемою. Тематика досвіду повинна сприяти вирішенню завдань, які стоять перед школою на сучасному етапі її розвитку. Велике значення для використання досвіду у педагогічній практиці має чітке визначення головної ідеї досвіду і педагогічних умов його впровадження.У навчальному закладі вивчений і узагальнений досвід вчителів за темами: «Ігрові моменти на уроках англійської мови» ( Крюкова О.М.), «Організація самоосвітньої діяльності учнів, управління цим процесом» (вчитель математики - Таранова С.М.), «Формування практичних умінь у процесі вивчення географії», «Розвиток компетентностей учнів через впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках основ здоров'я» ( Якименко Л.В.), «Використання методів компетентісно – орієнтованого навчання на уроках мови, літератури» ( Щепка Н.М., Маценко В.М.), «Організація і управління розвитком творчого потенціалу особистості учня в процесі занять фізичною культурою та спортом» (Крефт М.І.), «Формування комунікативної компетентності учнів» ( учитель початкових класів Жилова Г.В.), «Шляхи вдосконалення роботи над словом, текстом на уроках читання» (учитель початкових класів Линник А.Х.), «Формування якостей читання через впровадження інтерактивних технологій в навчальний процес початкової школи» ( учитель початкових класів Бурда Р.В.), «Застосування інтерактивних методів на уроках етики» (Хіжнікова В.А.). З метою пропаганди та інформації про досвід вчителів у загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с.Зелений Яр в недотичному кабінеті зібрані матеріали цих вчителів. учителі ознайомлюючись з матеріалами використовують їхні здобутки в своїй роботі. Вивчення і використання педагогічного досвіду, а також популяризація досвіду передбачає використання різноманітних методів:

  • Відкриті заняття з різних тем і питань навчально – виховної роботи ( впровадження Нового Державного стандарту в школі ІІ ступеня, психологічні особливості учнів п’ятого класу, особистісно орієнтований урок у системі роботи вчителів школи, особистісно – орієнтований підхід до учня у роботі вчителів за ДС – 2011 тощо.)

  • Педагогічні ради, збори, наради з проблем педагогіки («Інноваційні технології навчання й виховання як засіб розвитку творчої активності учнів», «Готовність школи до впровадження ДС -2011 в повній та середній школі», «Самоаналіз власної діяльності та самоосвіта – реальні шляхи підвищення професійної майстерності педагога», «Творчі звіти вчителів, що атестуються», «Упровадження здоров′язберігаючих педагогічних технологій у навчально – виховний процес: аналіз досвіду педагогічного колективу, удосконалення технології проведення здоров′язберігаючих занять»)

  • Педагогічна виставка («Інтерактивна методика в дії…», «Фестиваль педагогічних знахідок»)

  • Педагогічні читання (В.О.Сухомлинський, А.С.Макаренко, Гін А.О. «Прийоми педагогічної техніки», Безрукова В.С. «Все о современном уроке в школе»»

  • Постійно діючий семінар («Метод проектів як організаційна форма роботи», «Освоєння нових форм уроків, що допомагають зменшити навчальне навантаження й підвищити якість уроків», «Освіта як фактор становлення й розвитку творчої особистості», «Впровадження в роботу особистісно орієнтованого підходу та інтерактивних технологій в навчання учнів»)

  • Практикуми з розробки методики вивчення й узагальнення ППД

  • Педагогічні консультації («Творча лабораторія вчителя», «Технологічна культура як складник професіоналізму вчителя»)

  • Методичний тиждень

  • Предметні тижні (математика, українська мова та література, географія та природознавство, англійська мова, біологія та хімія)

  • Тиждень вивчення нетрадиційного досвіду, накопиченого вчителями школи( інтегровані уроки, інтегративний день)

  • Знайомство колег знайцікавішими матеріалами

  • Проведення професійних і психологічнийх тренінгів

  • Відвідування і взаємовідвідування уроків колег

  • МО вчителів

Головне завдання всієї науково - методичної роботи – поглиблення у вчителів теоретичних знань з окремих актуальних питань, надання практичної допомоги вчителям певного фаху. Учасники таких заходів мають змогу не тільки ознайомитись з кращим досвідом навчально - виховної роботи, а й брати активну участь в організації та проведенні запланованих заходів. На практичних заняттях учителі вивчають особливості навчальних програм, розв'язують задачі й приклади, розучують дидактичні ігри, займаються творчою діяльністю, ознайомлюються з новими методами і прийомами роботи з учнями, технічними засобами навчання і т. ін. Однією з ефективних форм методичної роботи, яка сприяє впровадженню передового педагогічного досвіду є проведення вчителями Щепка Н.М., Линник А.Х., Тарановою С.М., Бурда Р.В., Хіжніковою В.А. майстер – класу за темами: «Теоретичні та методичні аспекти проведення майстер - класу»; «Використання інтерактивних методів на уроках в початковій школі», «Інтерактивні форми і методи роботи на уроках світової літератури як складової особистісно – орієнтованого навчання»; «Методи та прийоми роботи над словом, текстом на уроках читання», «Методика проведення тренінгів та уроків - тренінгів».

Проблему впровадження передового педагогічного досвіду частково вирішує інтернет. Для організації практичної роботи із застосуванням інтерактивних методик створена творча група, керівником якої є Якименко Л.В. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій , Людмила Вікторівна ставить перед собою завдання:

  • підвищувати ефективність уроку сучасним викладанням в дусі вимог сьогодення;

  • створювати умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу;

  • розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, його пізнавальну активність;

  • виховувати гармонійно розвинену особистість;

  • готувати учнів до життя у високорозвиненому інформаційному середовищі.

Завдяки мультимедіа навіть сухий теоретичний матеріал оживає, видатні постаті перетворюються на живих особистостей, історичні події - на реальну минувшину. До того ж, в процесі засвоєння навчального матеріалу в учнів одночасно працюють кілька видів пам'яті, зокрема, слухова та зорова. Надається можливість проведення різних типів уроків: вивчення нового матеріалу, розвиток зв'язного мовлення, повторення та закріплення вивченого, урок виразного читання, інтегрований урок, урок додаткового читання, контроль засвоєння знань, умінь і навичок та нестандартних уроків ( урок - гра, урок подорож, урок - вікторина). Завдяки роботі у цьому напрямку вчителі школи стали використовувати у своїй роботі мультимедійні презентації ( Бурда Р.В., Щепка Н.М., Харченко Т.М., Бухало О.І.,Хіжнікова В.А.,Прошенко Л.Г.)

Передусім передовий педагогічний досвід і вивчення його спрямовані на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу школи, зокрема на сучасному етапі — використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі, формування правової культури школяра, виховання підприємливості молодої людини та ін. Для передового педагогічного досвіду характерною є новизна, яка виокремлює його з маси позитивної діяльності педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умови, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності вчителя, які мають бути не випадковими, а наслідком застосування продуманої системи навчання й виховання.

Найбільш ефективним на сучасному етапі є особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу. Головний принцип, що лежить в основі розробки особистісно орієнтованої системи навчання і виховання, полягає у визначенні індивідуальності учня, створенні необхідних умов для його всебічного розвитку, для виявлення активності та творчої обдарованості з урахуванням її можливостей і нахилів. Щоб успішно розв’язати ці проблеми педагогам необхідно постійно створювати такі умови, які сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня, стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та вдосконалення. Спираючись на Новий Державний стандарт школа працює над впровадженням в навчально виховний процес особистісно орієнтованого уроку; вся навчально – методична робота спрямована на реалізацію завдань нових стандартів: вивчення нормативно методичних документів, проведення індивідуальних, групових консультацій, створені і реалізуються проекти (довгострокові) «Адаптаці учнів початкової школи ( 1-2 класи) та учнів 5 класу до навчання в школі»; робота постійно діючого семінару за темою: «Організація навчально - виховного процесу в умовах впровадження нового Державного Стандарту», проведені два засідання за цією темою: «Нові стандарти – нова школа», «Шляхи підвищення ефективності особистісно – орієнтованого уроку». В рамках проведення ПДС, педрад, проводяться відкриті уроки, відвідування і взаємовідвідування уроків. Вивчення досвіду вчителів школи, ознайомлення інших з досвідом за навчально – виховною проблемою: «Створення умов для розвитку й самореалізації особистості в умовах використання нових педагогічних технологій» першочергове завдання методичної служби школи. Зміни в суспільному житті, сучасній освіті, пріоритетах юних громадян диктують пошук нових форм і методів педагогічної роботи, щоб уникнути формалізму, шаблонності, зробити вивчення будь – яких предметів цікавим, різноманітним і захопливим. У зв'язку з цим вчителі намагаються розробляти й проводити нетрадиційні уроки. Саме таким урокам приділяється велика увага в сучасній методичній літературі. На основі аналізу літературних джерел виявлено, що інтеграція є однією з найактуальніших інновацій, яка здатна вирішити численні проблеми освіти.

Аналіз літературних джерел показав, що у XX столітті багато вчених працювало над проблемою міжпредметних та мета предметних зв’язків. Значний внесок у розвиток теорії міжпредметних зв’язків внесли психологи Ю. Самарін, Б. Ананьєв, педагоги Ю. Чабанський, І. Лернер, В. Онищук, М. Скаткін та ін. Проблеми сучасної дійсності інтегративні. Ми взаємодіємо в системі генетичної єдності «Творець – Світ – Природа – Людина – Суспільство» (за Б.О. Астафьєвим).

Учителі школи, опрацювавши матеріали з інтеграції різних предметів, прийшли до висновку, що слід більш широко використовувати в практиці саме такі види уроків. Інтегровані відкриті уроки у рамках методичної роботи з метою передачі власного досвіду, а також набуття досвіду проведення таких уроків, проводились вчителями географії та світової літератури ( Харченко Т.А. – Якименко Л.В.) у 10 класі з теми: «Японія», світової літератури та історії (Щепка Н.М. – Мінчук І.М.) 7 клас, Література проти війни. Пам'ять серця. О.Твардовський. «Я поліг біля Ржева..»; 9 клас, Дж.Байрон. Поема «Мазепа». Історична основа та романтичний міф; 8 клас - Омар Хайям – корифей песько – таджицької літератури. Рубаї, газелі. (вчителі світової літератури Щепка Н.М., математики Таранова С.М., всесвітньої історії – Мінчук І.М.); 11 клас – «Поети – шістдесятники» ( українська література Щепка Н.М., музика – Прошенко Л.Г., історія - Мінчук І.М.); 11 клас – «Голодомор 1932 – 1933 років в Україні та відображення його в українській літературі»( українська література – Маценко В.М., історія України – Мінчук І.М.); 6 клас – «Числівник як частина мови» ( російська мова – Харченко Т.А., математика – Таранова С.М.); вдало використовує між предметні зв’язки на уроках під час мотивації навчальної діяльності вчитель біології та хімії Кудревич В.П. ( поезія О.Хайяма, В.Висоцького, У.Вітмена, висловлювання видатних діячів, історичні довідки, прислів’я, приказки, картини відомих художників), за висновками вчителя це викликає інтерес до предмета, а також показує, що практично всі науки взаємоповязані: не можна бути добре ерудованою людиною в одній галузі без взаємозв’язку з іншими; елементи інтеграції впроваджує в своїй практиці вчитель музики та образотворчого мистецтва, світової літератури підчас вивчення твору Б.Брехта «Життя Галілея» (фізика, астрономія). Вдалою формою роботи виявилося проведення інтегративного дня (рекомендовано ІППО під час проходження курсової перепідготовки вчителя світової літератури). Тема дня «200 – річчю з дня народження Т.Г.Шевченка присвячується…». Весь навчальний день був посвячений вивченню та поглибленню знань життєвих фактів Т.Г.Шевченка та його творчості: підсумковий блок – колаж «Шевченко моїми очима», інтелектуальна гра «Шевченкіана».

Інтеграція є одним із продуктивних шляхів перетворення сучасної школи, усунення протиріччя між швидко зростаючим об’ємом знань та можливістю їх засвоєння. Вона сприяє доланню фрагментарності та мозаїчності знань учнів, забезпечує оволодіння ними комплексним знанням, системою універсальних людських цінностей, слугує формуванню системно-цілісного погляду на світ.

Безумовно, учитель мусить володіти фактичними даними предмета в межах програми. Він зобов'язаний навчитися інтегрувати знання як у самому предметі (внутрішня інтеграція), так і багато знати з близьких предметів (зовнішня інтеграція). Він має знати різноманітні історичні дані, цікаві факти, приклади сучасного етапу розвитку науки, якої навчає учнів, філософію предмета. Цікаві уроки з використанням інтеграції та мета предметних зв’язків проводять вчителі географії Якименко Людмила Вікторівна, Хіжнікова Валентина Андріївна.

На мою думку, щоб уроки були ефективними, досягали поставленої мети, необхідно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, тобто навчання має бути таким, де вчитель виступає не як проголошувач істини, а в ролі організатора процесу навчання, його лідера. Навчання, яке відбувається у взаємодії всіх учасників навчально – виховного процесу, і є інтерактивом. Учителям не варто забувати, що вчити всіх однаково не можна і тому диференціація є одним із головних шляхів розв’язання цього завдання. Розуміння мети і завдання навчання – одне з основних запорук успішного проведення уроку, засвоєння учнями навчального матеріалу. У нас класно-урочна система навчання. Класична. Деякі кажуть — застаріла. Завдання розвитку мислення потребує від учителя високого дидактичного мистецтва, вміння навчати так, щоб знання учнів були дієвою системою, спрямованою на особистість.

Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційний урок в інтерактивний.

Але як багато видів організації форм навчання можна «винайти» у цій системі!

Не потрібно боятися, що учні не зрозуміють, не приймуть. Згадайте, як В.О.Сухомлинський розсунув межі класу і вивів учнів у поле, сад, на природу... Кожен учитель — режисер свого уроку. Якщо він знає мету навчання в школі, розуміє, який внесок у це основне завдання школи вносить його предмет (червона нитка в спектаклі), він намагатається планувати свою діяльність упродовж усього періоду навчання і конкретно на кожному уроці, підкоряючи всю свою діяльність з учнями конкретній меті. При цьому на кожному уроці буде підкоряти своїй режисурі всі прагнення.

Фронтальна, індивідуальна і групова форми навчання. Чи можна дотримуватися лише однієї з них? Зовсім необов'язково. Досвідчені викладачі знають, як здобувати знання, як заощаджувати час для отримання найбільшого ефекту в навчанні. Це не що інше, як уміле поєднання форм навчання: традиційної та інноваційної. Використання інноваційних технологій в процесі навчання оптимізує процес викладання різних дисциплін у школі.

Опрацьовуючи теоретичні засади інтерактивного навчання (розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В.О.Сухомлинського, учителів – новаторів Ш.Амонашвілі, О.Я.Савченко), я дійшла висновку, що саме інтерактивні форми роботи найбільш повно забезпечують комфортні, безконфліктні й безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізують її природний потенціал, виховують особистість, яка вміє використовувати одержані знання для творчого розв’язання проблем, критично мислити, прагне реалізувати себе. Вони допомагають не позбавити жодного учня уваги, зробити його не тільки слухачем чи спостерігачем, а й активним учасником навчального процесу, бо його робота на уроці має результат. До того ж, щоб кожен урок був цікавим для учнів, захоплював їх, на мою думку, без інтерактивних видів та форм роботи не обійтись. А застосування саме інтерактивних методів передбачає особистісно зорієнтоване навчання. Ефективно впроваджують впрактику інтерактивне навчання вчителі початкових класів - Бурда Р.В., Линник А.Х., вчитель хімії та біології Кудревич В.П., вчителі географії – Якименко Л.В., Хіжнікова В.А., вчитель російської мови Харченко Т.А., вчитель української мови та літератури Щепка Н.М. Інтерактивне навчання – це основна складова особистісно – орієнтованого уроку. Інтерактив в дії показали вчителі, проводячи відкриті уроки з географії та природознавства «Атмосферні опади», «Географічні координати» (6 клас), «Повітряна оболонка Землі»(5 клас) (учитель географії Хіжнікова В.А.); читання «Урок позакласного читання. Людина починається з добра ( за творами В.Сухомлинського)» (2 клас – Линник А.Х.); Я і Україна (3 клас) «Вимоги до товаришування, спільної гри, навчання у класі» ( учитель початкових класів Жилова Г.В.); рідна мова 4 клас «Узагальнення та систематизація знань та умінь із розділу «Іменник» ( Бурда Р.В.); історія України 5 клас «Житло і побут давніх українців» ( Мінчук І.М.); російська мова 6 клас «Букви е- и в префіксах пре - , при-» (Харченко Т.А.); ОТМ 5 клас «Силуетний малюнок. Силуети комах» ( Прошенко Л.Г.); англійська мова 7 клас «Різновиди хобі» (Крюкова О.М.); математика 5 клас «Види кутів. Вимірювання кутів» ( Таранова С.М.), 11 клас «Показникова та логарифмічна функції. Узагальнюючий урок» ( Бухало О.І.); світова література 7 клас «В.Скотт історичний роман «Айвенго». Широка панорама життя середньовічної Англії» (Щепка Н.М.); біологія 9 клас «Травлення в ротовій порожнині» (Кудревич В.П.); українська література 11 клас «Розвиток національного театру, драматургії 20 – 30 х років ХХ століття. Життєвий і творчий шлях М.Куліша. зв'язок із театром Л.Курбаса». Проведення відкритих уроків дає змогу ознайомитись з методами та прийомами роботи вчителів, ефективністю застосування цих методів тощо.

У своїй роботі вчителі застосовують технологію «Розвиток критичного мислення» ( Харченко Т.А., Бурда Р.В. Жилова Г.В., Якименко Л.В., Щепка Н.М.), вона допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися. Чути та слухати інших. Добре зарекомендували себе такі методики та прийоми роботи з розвитку критичного мислення, як: «Мозкова атака», «Ґронування», «Сенкан», «Кубування», гра «Так - Ні», «Вірю – не вірю», «Вільне письмо», «Запитання до автора», «Знайди помилку», «Назви пароль», «Збережи останнє слово за мною», «Картинна галерея» тощо. Наповнюваність класів в сільській школі дуже мала, а в моїй , де найбільший клас налічує всього чотирнадцять учнів,найчастіше використовуємо на уроці роботу в парах.

Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання роботи в малих групах, її можна використовувати для досягнення будь - якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань тощо. Робота в парах дає учням час подумати,обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування,уміння висловлюватися критично мислити,переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов вимагають більшої витрати часу.

Своїми педагогічними ідеями, практичними розробками вчителі діляться з колегами під час роботи шкільного методичного об'єднання, проведення відкритих уроків, уроків взаємовідвідування, майстер – класів.

Заслуговує уваги «метод проектів», який вчителі використовують у своїй педагогічній практиці. Проектна технологія передбачає прояв творчості під час виконання проету. Вчителі Харченко Т.А., Крюкова О.М., Хіжнікова В.А., Бурда Р.В., Бухало О.І. пропонують застосовувати цю технологію у поєднанні з технологією навчання у співпраці, а тому практикують групові проети для 3 – 4 учнів. виконання такого проету розвиває навички працювати в команді, почуття відповідальності за доручену справу. Ураховуючи досвід вчителів, слід сказати, що метод проектів при вмілому застосуванні досить ефективний у роботі з учнями середніх та старших класів.

«Іскра, що запалює творчість, закладена в самому зерні духу», - так писав великий Микола Костянтинович Реріх. Духовність учителя привносить в урок особливий дух, уникає штучності в його атмосфері, дає учням задоволення від процесу навчання і, як наслідок, успішність у навчанні.Такими вчителями, які несуть духовність, запалюють в серцях учнів дух пізнання, доброти і світла є вчителя математики нашої школи Таранова Світлана Миколаївна, Бухало Ольга Іванівна, учитель хімії та біології Кудревич Валентина Петрівна, вчителі початкових класів Юзвінкевич Людмила Іванівна, Бурда Рита Володимирівна, Линник Антоніна Христофорівна, Крюкова Олена Миколаївна.

Впровадження в практику досягнень педагогічної науки передбачає оволодіння широким загалом учителів, вихователів і керівників шкіл результатами нових педагогічних досліджень, розробленими на їх основі практичними рекомендаціями і методикою їх застосування. Втілити ідеї педагогічної науки в практику діяльності можуть як окремий педагог (учитель навчального предмета, класний керівник, вихователь, директор школи чи його заступник), так і група осіб (методичне об'єднання класних керівників або вчителів навчального предмета), цілий педагогічний колектив.

Методика "виховання" майбутніх викладачів бере свій початок у загальноосвітній школі, яка має за мету розкриття перспектив галузі, в якій учень має намір обрати професію, визначає місце обраної професії серед інших професій певної галузі, і безпосередньо здійснюється у спеціалізованих навчальних закладах (ВНЗ) з метою вдосконалення професії і професійного зростання, де вище зазначені структури забезпечують відповідний обсяг знань, умінь і навичок, яких вимагає обрана професія.

Функція ЗОШ у заохочуванні випускників до обрання професії вчителя (викладача) передбачає повне і всебічне знайомство учнів зі світом професії, з соціально-економічними, психологічними і медико-фізіологічними аспектами вибору професії, що є найважливішою передумовою для вироблення готовності до професійного вибору.

Таким чином, нашим завданням, як першочергового орієнтиру майбутніх педагогів, є розкриття своєрідності педагогічної професії, яка за своєю природою має гуманістичний, колективний і творчий характер.

Основними формами профорієнтаційної роботи (де на ряду з професіями різного типу постає професія викладача) загальноосвітньої школи є:


  • розв'язання різних типів задач з практичним змістом (з метою вивчати нахили учнів, їх здібності, професійні інтереси, формувати у них суспільно-значущі мотиви вибору професії);

  • консультації учнів з питань, які пов'язанні з продовженням навчання та працевлаштуванням;

  • участь в олімпіадах, вечорах, теоретичних конференціях;

  • проведення тематичних, літературно-художніх вечорів, усних журналів і т. ін..

Практика показала, що вище зазначені форми роботи мають позитивний результат, не тільки з огляду на кількісний характер, який відображає порівняно високий рівень показників вступу випускників до ВНЗ з метою подальшого вдосконалення професійних навичок викладачів, а й якісний, – який фактично засвідчує їх подальше працевлаштування за спеціальністю:

№з/п

ПІБ випускника школи

Навчальний заклад, що закінчив

Місце роботи

1.

Бухало О.Л.

Бердянський державний університет, дошкільне виховання

( психологія)



Маріупольський гуманітарноий університет (факультет дошкільного виховання)

2.

Сесенко А.С.

Горлівський державний університет іноземних мов

4- й курс

3.

Таранова О.С.

Маріупольський державний гуманітарний університет,українська та новогрецька мови

Київський університет лінгвістики

4.

Юзвінкевич О.В.

Державний національний університет імені Т.Г.Шевченка

працює в Києві, викладає історію в ліцеї

5.

Мілтих О.Г.

Бердянський державний університет, початкові класи

М.Бердянськ , ЗОШ І – ІІІ ступенів

6.

Вітюк Н.Ф.

Донецький державний університет, філологічний факультет

С.Зелений Яр, завідувач дитсадком «Ромашка»

7.

Вітюк О.Ф.

Бердянський державний університет, початкові класи

Не за фахом

8.

Линник А.Х.

Бердянський державний університет, початкові класи

С.Зелений Яр, ЗОШ І – ІІІ ступенів

9.

Крефт М.І.

Луганський державний педінститут, фізичне виховання

С.Зелений Яр, ЗОШ І – ІІІ ступенів

10.

Хіжнікова В.А.

Мелітопольський державний педінститут, географія

С.Зелений Яр, ЗОШ І – ІІІ ступенів

11.

Якименко Л.В.

Луганський державний педінститут, географія, біологія

С.Зелений Яр, ЗОШ І – ІІІ ступенів

12.

Бухало Л.М.

Бердянський державний університет,трудове навчання

С.Зелений Яр, ЗОШ І – ІІІ ступенів, директор

13.

Харченко Т.А.

Бердянський державний університет, російська мова література, англійська

С.Зелений Яр, ЗОШ І – ІІІ ступенів

14.

Харченко Ю.О.

Бердянський державний університет, англійська мова

гувернантка

15.

Щепка Л.Б.

Донецький державний університет, філологічний факультет

Не за фахом

16.

Бухало Н.М.

Бердянський державний університет, початкові класи

М.Маріуполь, ЗОШ І – ІІІ ступенів

17.

Галкіна Г.В.

Бердянський державний університет, трудове навчання

М. Маріуполь, дитсадок

18.

Чернишева А.М.

Бердянський державний університет, трудове навчання; Донецький державний університет, філологічний факультет

Соціальний педагог(працівник) с. Зелений Яр

19.

Батичко Н.В.

Бердянський державний університет, початкові класи;

М.Приморськ, ЗОШ І – ІІІ ст.

20.

Щепка Н.М.

Донецький державний університет, філологічний факультет; Слов′янський педінститут, трудове навчання

С.Зелений Яр, ЗОШ І – ІІІ ступенів

21.

Таранова С.М.

Слов′янський педінститут, математика, фізика

С.Зелений Яр, ЗОШ І – ІІІ ступенів

22.

Носко Н.В.

Бердянський державний університет, початкові класи

С.Зелений Яр, ЗОШ І – ІІІ ступенів

Зокрема яскравим прикладом ефективного функціонування і реалізації методики виховання майбутніх викладачів є викладацький склад загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів с. Зелений Яр, де більша кількість педагогів є прямим втіленням запропонованого теоретичного матеріалу на практиці: Таранова С.М., Щепка Н.М., Бухало Л.М., Крефт М.І., Якименко Л.В., Харченко Т.А., Линник А.Х., Хіжнікова В.А.

У контексті соціально-політичних перетворень в українському суспільстві посилюється роль демократичних та гуманістичних цінностей, спрямованих на зміцнення віри в людину та її можливості. Майстерність вчителя є важливим чинником підвищення ефективності цього процесу, надання йому емоційно-чуттєвого забарвлення, актуалізації у свідомості учнівської молоді ідей та цінностей гуманістичного змісту та спрямованості. Це стає можливим, якщо його педагогічна майстерність є достатньо сформованою, спирається на існуючу практику, осмислення культурологічних процесів, які відбуваються у світі сучасної освіти.

Значна увага приділяється творчому зростанню особистості педагогів районним методичним кабінетом: проведення засідань МО, засідання і робота творчих і динамічних груп, інструктивно – методичні наради, З метою відстеження результативності науково-методичної діяльності педагогічних працівників, динаміки їх творчого зростання, обміну досвідом працівниками методичного кабінету стало традиційним щорічне проведення таких заходів: участь у конкурсах «Учитель року», «Кращий працівник», «Кращий класний керівник», виставка педагогічних технологій «Кращі напрацювання вчителів» (до серпневої конференції), проведення Технопарку, творчих майстерень, робота освітніх округів, семінарів - практикумів.

Методична робота в навчально-виховних закладах нашого району ґрунтується на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням досвіду діяльності педагогів і конкретного аналізу навчально-виховного процесу. У загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів створені умови для розвитку творчої активності вчителів, постійного пошуку нових, оригінальних форм, методів, прийомів для ефективного використання в навчально-виховному процесі. Аналізуючи педагогічну діяльність учителів цих навчальних закладів, дирекція виявляє «цінні зерна» в роботі своїх вчителі.

.

Література



  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови /
    Уклад.
    В.
    Т. Бусел. -К.: Перун, 2004.

  2. Соціально-педагогічний словник / За ред. В. В. Радула. - К.: ЕкеОб,
    2004.

  3. Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання // Вибрані
    педагогічні твори: В 2-х т. - Т.1. -К.: Рад. пік., 1983.

  4. Кузьміна Н. В. Психологическая структура деятельности педагога,-
    Гомель, 1976.

  5. Педагогічна майстерність / За ред. І. Я. Зязюна. - К.: Вища школа,
    2004.

  6. Завіна В. І., Омеляненко С. В. Педагогічна культура викладача
    вищої школи. - Кіровоград, 2005.

  7. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої
    особистості // Вибрані твори: В 5-ти т. - Т. 1. - К.: Рад. пік., 1976.

  8. Макаренко А. С. Твори: В 7-ми т. - Т. 5. - К.: Рад. пік., 1954.

  9. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві // Вибрані твори: В 5-ти
    т.-Т. 2.-К.:Рад. пік., 1976.

  10. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором //
    Вибрані твори: В 5-ти т. - Т. 4. - К.: Рад. пік., 1976.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка