Педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи



Скачати 342.22 Kb.
Дата конвертації02.04.2016
Розмір342.22 Kb.


Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інститут соціальної та економічної освіти

Факультет соціальної та психологічної освіти

Кафедра соціальної педагогіки,

соціальної роботи

та історії педагогіки

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОМАНІЇ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ

У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
наукова робота


Підготувала:

студентка 37 групи

Гасанова Лейла

Науковий керівник:

канд. пед. наук,

доцент кафедри соціальної

педагогіки, соціальної роботи

та історії педагогіки

Бондаренко Галина Василівна

Умань-2014

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………

3

РОЗДІЛ 1.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО

ПРОБЛЕМИ НАРКОМАНІЇ СЕРЕД ДІТЕЙ

ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ …………………………………


5

1.1

Проблеми наркоманії. Класифікація і типи наркотиків….

5

1.2

Особливості підліткової наркоманії, причини та наслідки……………………………………………………..


7

Висновки до першого розділу.…………………………………………...

10

РОЗДІЛ 2.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОМАНІЇ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ………………...…..


11

2.1

Характеристика педагогічних умов профілактики наркоманії у виховному процесі загальноосвітньої школи ……………………………………………….………



11

2.2

Аналіз та узагальнення результатів експерименту із проблеми дослідження …………… ………………………


16

Висновки до другого розділу ………………………………………..…...

18

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………...

19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………..

21

ДОДАТКИ

23


ВСТУП
Актуальність дослідження. Складний хід соціально-економічних реформ у державі зумовив зниження рівня життя, трансформацію виховної функції багатьох сімей, дитячу бездоглядність. Проблеми шкільного і родинного виховання, недостатній рівень профілактики негативних виявів у поведінці підлітків, пошук нових відчуттів у поєднанні з відсутністю критичного ставлення до наркотиків, не сформованістю здорового способу життя призводить до збільшення кількості учнів, які вживають наркотичні речовини. Наркоманія поступово стає стилем життя підлітків, молоді.

Проблемі підліткової наркоманії приділяють увагу дослідники різних галузей знань: соціологи – Ю. Бєлоусов, О. Сердюк; психологи – Н. Бурмака, О. Савчук; педагоги – О. Безпалько, І. Звєрева, А. Капська; медичні працівники – С. Ваісов, І. Спірна; наркологи – Ц. Короленко, А. Лічко, Е. Мельник; кримінологи – В. Пшеничний, Л. Раєцька та ін. У їхніх дослідженнях відзначається підвищення інтересу неповнолітніх до наркотичних речовин.

Аналіз причин і стану підліткової наркоманії показав, що в роботі з учнями вчителями мало усвідомлена необхідність формування критичного ставлення до вживання наркотичних речовин. Як наслідок, відбувається значне погіршення ситуації з уживанням наркотиків саме серед цієї вікової категорії. Об’єктивна значущість і недостатній рівень теоретичного і практичного дослідження проблеми вживання підлітками наркотиків і зумовило вибір теми нашого дослідження: «Педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи».

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків.

Відповідно до поставленої мети визначено такі задачі дослідження:



  1. проаналізувати теорію й практику профілактики наркоманії серед учнів підліткового віку;

  2. встановити основні причини вживання підлітками наркотичних речовин;

  3. сформулювати основні завдання виховної роботи загальноосвітніх шкіл із формування у підлітків несприйнятливості до вживання наркотичних речовин;

  4. схарактеризувати педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи

Об’єкт дослідження – процес профілактики наркоманії серед підлітків.

Предмет дослідження – педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків.

В основу дослідження покладено гіпотезу, що профілактика наркоманії серед підлітків буде ефективною при дотриманні таких педагогічних умов: упровадження структурно-функціональної моделі профілактики наркоманії серед підлітків; врахування соціально-економічних, психолого-педагогічних та медико-біологічних чинників; комплексного забезпечення профілактики наркоманії; педагогізація батьків. Для перевірки висунутої гіпотези й виконання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні; емпіричні; експеримент; статистичні методи.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 2012- 2013 років і охоплювало кілька етапів. На першому етапі проаналізовано літературу з визначеної проблеми, вивчався досвід діяльності шкіл щодо профілактики наркоманії, обґрунтовано вихідні теоретичні засади, об’єкт, предмет, мету і гіпотезу дослідження; конкретизувалися задачі та методи. На другому етапі проводилися констатувальний і формувальний експерименти; обґрунтовувались й експериментально перевірялися педагогічні умови, що сприяють ефективній профілактиці наркоманії. На третьому етапі були проаналізовані результати формувального експерименту; здійснювався порівняльний аналіз результатів; розроблялися методичні рекомендації.

РОЗДІЛ 1

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ НАРКОМАНІЇ СЕРЕД ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
1.1. Проблеми наркоманії. Класифікація і типи наркотиків
Відомо, що наркоманія – це пристрасть до речовин, що викликають стан ейфорії. Ці речовини різні як за складом, так і за дією на організм людини, їх вживання наносить шкоду як окремому індивіду, так і суспільству в цілому. Число смертних випадків від вживання наркотиків збільшилося за останні десять років серед дорослого населення нашої країни в 10 разів (серед дітей – у 35 разів). Щорічно в країну ввозиться більш тисячі тонн наркотичних речовин. За 2012 рік в Україні більш ніж на 40 тисяч підлітків заведені кримінальні справи за розповсюдження наркотиків. У даний час необхідно прийняти ряд законів по боротьбі з наркоманією, оскільки кількість наркоманів продовжує неухильно зростати. Щоб зрозуміти таку складну соціальну проблему, як наркоманія, необхідно науково обґрунтувати причини виникнення і поширення наркоманії, виявити соціальні, біологічні, психологічні механізми її виникнення і взаємодії, створити соціально-психологічні служби, націлені на профілактику наркоманії в шкільних колективах, неформальних об’єднаннях і за місцем проживання, оскільки мова йде про здоров’я всього суспільства [1, с. 219].

На початку XXI століття ситуація з розповсюдженням наркотиків різко змінилися у кількісному і якісному відношеннях. По-перше, із року в рік збільшується обіг наркотичних речовин, які використовуються для наркотизації. По-друге, набагато зріс асортимент речовин, які використовують для наркотизації. До традиційних наркотиків додалися нові, а також десятки синтезованих ліків, що мають психоактивну дію і можливість викликати хворобливе звикання [12; 16].

Наркотиком вважається речовина рослинного чи синтетичного, походження, що при введенні в організм може змінити одну чи кілька функцій і внаслідок багаторазового вживання призвести до виникнення психічної чи фізичної залежності. У наш час наркотиками визнаються речовини, які за трьома критеріями (медичними, соціальними, правовими) приносять величезне лихо. На сучасному етапі замість назви «наркотики», як правило, використовують термін «психоактивні речовини», «наркотичні речовини». Згідно з класифікацією ВООЗ десятого перегляду у перелік психоактивних (наркотичних) речовин включено алкоголь, опіати, канабіс, седативи (гіпнотичні), кокаїн, стимулятори (у тому числі кофеїн), галюциногенні, летючі речовини, тютюн, неідентифіковані речовини, що приймаються із психоактивною метою. Головна ознака наркотичних речовин – наявність визначеного або не визначеного психоруйнівного ефекту. Відповідного до специфіки дії їх можна поділити на гіпнотичні засоби; стимулюючі засоби; галюциногенні засоби; неідентифіковані [16; 18]. Група гіпнотичних засобів включає алкоголь: пиво, вино, лікери, горілку, коньяк; натуральні та синтетичні засоби на опійній основі; натуральні: опій, екстрагований опій, морфін, кодеїн тощо; напівсинтетичні: героїн, гідроморфін; синтетичні: метадон; снодійні та заспокійливі ліки. Група стимулюючих засобів включає амфетаміни: фенамін, кокаїн та інші препарати з коки – кокаїн, крек, наркотики групи «екстазі», ефедрин; кофеїн (кава, чай). Група галюциногенних засобів включає препарати канабісу, серед яких: маріхуана, гашиш (смола, паста), ЛДС, мескалін, псилобицин, амфетаміни; інгалянти: бензин, фарби, ацетон, клеї, аерозолі тощо. Група неідентифікованих засобів містить наркотичні речовини вибіркової дії: тютюн, деякі з інгалянтів. До незаборонених наркотичних речовин включено групи рослин, грибів, мінералів, які не внесено в перелік наркотиків, хоча вони й містять психоактивні компоненти. Серед них: мускатний горіх, певні види грибів тощо.[16; 17].

Класифікують наркотичні речовини і за способом традиційного введення: куріння, тютюн; ін’єкції: опіати, ефедрин, амфетамін; ковтання: барбітурати, транквілізатори; випивання: алкоголь, метадон; вдихання: летючі засоби, кокаїн; жування: опіати, беладона. Разом із тим останнім часом набувають поширення прийоми нетрадиційного введення психоактивних речовин. Один і той самий наркотик може бути вжито різними засобами. Це стосується кокаїну, транквілізаторів, амфетамінів, опіатів тощо.

Наркотичні речовини можна поділяти відповідно до соціальної оцінки. Легалізовані: тютюн, алкоголь, ліки, кава, чай, засоби побутової хімії, рослини- та гриби-наркогени тощо. Нелегалізовані: конопля, героїн, кокаїн і ті, що внесені до Міжнародного і Національного переліку заборонених психоактивних речовин. Останні умовно поділяються на «легкі» та «важкі» [20].

Отже, проблема наркоманїї на даний час є гострою проблемою суспільства, зусилля подолати яку поки що не призвели до будь-яких помітних результатів.


1.2. Особливості підліткової наркоманії, причини та наслідки
Підлітковий вік – це період розвитку дітей від 11-12 до 15-16 років. Підлітковий вік характеризується різкою активізацією життєдіяльності і глибокою перебудовою організму. В цей час відбуваються інтенсивні й кардинальні зміни в організмі дитини на шляху до біологічної зрілості і статевого дозрівання, відбувається інтенсивне формування особистості. Найважливішою умовою розвитку специфічних психологічних новоутворень слід вважати якісно новий рівень соціальних сподівань і вимог, які висувають перед підлітком школа, сім’я, суспільство. Характерними новоутвореннями підлітка є прагнення до самоосвіти й самовиховання, повна визначеність нахилів та професійних уподобань; теоретичне опанування дійсності випереджає практичне бажання бути дорослим [23].

Ефективність профілактичних заходів підліткової наркоманії вкрай низька, і однією з причин цього є недостатні знання специфіки підліткового віку. Одним з найважливіших факторів, що впливають на формування особистості підлітка, є підліткові поведінкові реакції: групування з однолітками; емансипація; почуття протесту й опозиції; імітація [24, с. 21].

Уживання наркотичних речовин стало серйозною молодіжною проблемою, а протягом останнього десятиліття її уже відносять до числа дитячих і підліткових проблем, що характеризується: масовим захопленням вживанням наркотичних речовин серед дітей і підлітків; переходом від «легко доступних» психоактивних речовин до дорогих наркотиків. Але й в тому, і в іншому випадку, на відміну від дорослих, молодь прагне до наркотичних речовин сильної дії, коли наркотичне сп’яніння не розслаблює, а активізує рухову діяльність; поширенням більш небезпечних форм вживання наркотичних речовин; задоволенням цікавості підлітка щодо дії наркотичної речовини; зміною соціального статусу підлітка, який починає вживати наркотичні препарати. Ще років п’ять тому назад це були діти з неблагополучних сімей. На сьогоднішній день число наркоманів поповнюється підлітками з благополучних сімей з високим достатком [21; 22].

Основні причини підліткової наркоманії: бажання наслідувати молодіжну моду; поширення міфів про наркоманію. Небезпека даних міфів полягає в недооцінці наркотиків, після першого ж прийому яких погіршуються усі компоненти здоров’я – фізичні, генетичні, соціальні, психічні. І цей процес стрімкого падіння не зупиняється [8].

У доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я говориться, що основні причини наркоманії пов’язані, насамперед: 1) з особливостями характеру наркоманів; 2) з психічними і фізичними розладами їх організму; 3) з соціально-культурним впливом на їх особистість. Дотримуючись такої класифікації, розглянемо її на мікро, мезо- і мікро рівнях.

1. Мікрорівень. Розрізняють біологічні і психологічні причини. Серед біологічних факторів особливо розрізняють: ступінь початкової толерантності (терпимості) до наркотичного препарату, наявність патологічного ґрунту у вигляді патології головного мозку чи наявності «мінімальної мозкової дисфункції»; природа наркотичної речовини, яку вживає підліток, а також спосіб її введення; потреби в прийнятті наркотику, які викликані почуттям голоду, посиленням статевої потенції, хронічною перевтомою організму, хворобою, коли провокується вживання «рятівних доз наркотиків». Соматичні захворювання, що вимагають прийняття «заспокійливих» або «препаратів, що змінюють біль», ведуть до виникнення залежності, що перетворює хворого в наркомана. Психологічні фактори містять у собі: відсутність стійких, позитивних орієнтованих соціальних інтересів; розлади психіки неорганічної природи [7; 12].

2. Мезорівень. Основні причини наркоманії серед неповнолітніх на цьому рівні варто шукати, як вважають фахівці, в умовах виховання. Тобто можна говорити про соціально-педагогічні і соціальні причини.

3. Макрорівень. Ці причини пов’язують із соціально-культурними факторами: вплив культури, і зокрема субкультури, на підлітка [3].

Основними причинами вживання підлітками наркотичних речовин є: стрес, навіюваність, цікавість, педагогічна занедбаність, інфантильність, наслідки травм. Умовно можна виділити чотири основні групи факторів, що сприяють розвитку наркотизації неповнолітніх: перша група – моральна незрілість особистості; друга – порушене соціальне мікросередовище; третя – індивідуально-біологічні особливості підлітка; четверта – індивідуально-психологічні та нервово-психологічні аномалії особистості [9].

Поведінка, що передує виникненню патологічної залежності від наркотичних речовин, визначається як адиктивна. Адиктивна поведінка відрізняється широким спектром патології різного характеру важкості – від поведінки, що межує з нормою, до важкої психопатології та біологічної залежності. Розвиток наркотичної залежності досить своєрідний й обумовлюється багатьма чинниками. Дослідниками визначено, що формування адиктивної поведінки проходить через ряд послідовних біологічних і соціально-психологічних етапів: перший етап – активізація захисних сил організму як відповідь на введення наркотиків у здоровий організм; другий – у підлітків і молодих людей, які продовжують вживання наркотичних речовин, відзначається поступова трансформація неприємних відчуттів; третій – звикання організму до відповідної дози наркотику; четвертий – усвідомлення наркотичної залежності; п’ятий – групова психологічна залежність [3; 11].

Отже, уживання наркотичних речовин підлітками пов’язані із віковою кризою, особливо з реакцією емансипації (незалежності), в основі якої лежить характерна для підлітків потреба у звільненні від контролю й опіки дорослих.
Висновки до першого розділу
Таким чином, однією з причин виникнення і розвитку наркоманії виступають особливості виховання і характеру людини, його психічні та фізичні розлади, вплив соціального середовища.

Наркоманія негативно впливає на різні сфери людської діяльності: моральність, психіку, здоров’я, сімейне життя, культуру, освіту, добробут та інші. Вживання наркотиків веде до поширення інфекційних хвороб, призводить до передчасної смерті людини.



РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОМАНІЇ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ


2.1. Характеристика педагогічних умов профілактики наркоманії у виховному процесі загальноосвітньої школи
У результаті досліджень було виявлено, що підлітки, які мають високий рівень несприйнятливості до вживання наркотиків, володіють наступними якостями: у цих школярів наявні показники психологічної сугестивності, тобто вони мають високий рівень життєстійкості, оптимізму; володіють своїми індивідуально-психологічними способами подолання стресових переживань і конфліктних ситуацій, уміють без напруги спілкуватися, проявляють упевненість в собі, розумні і розважливі; прагнуть і здатні задовольняти інтереси і цікавість до різноманітних сфер життя, минаючи утрату свідомого контролю, а якщо таке відбувається, вміють усвідомлювати це; здатні до більш-менш адекватної самооцінки, тобто володіють здатністю до рефлексії. Звідси стають зрозумілими основні напрямки ефективної психопрофілактичної і педагогічної роботи з підлітками, які включають: розвиток любові до праці, формування відповідальності, цілеспрямованості, здатності до рефлексії, умінь адекватно поводитися у різноманітних життєвих ситуаціях.

Підліткова стереопрофілактика передбачає не стільки нейтралізацію стресових факторів, що впливають з усіх боків на підлітка, а навчання, виховання і розвиток у ньому здатності до самостійного, психологічного, ефективного способу їх подолання та свідомої психологічної саморегуляції. Усі ці напрямки роботи можуть бути організовані при достатній грамотності педагогічного колективу, педагогізації батьків. Профілактику наркоманії необхідно будувати у межах виховного процесу загальноосвітньої школи. Складовою цього процесу є виховні ситуації, під якими розуміємо стан процесу виховання у певний момент взаємодії вихователя і вихованців, у певний відрізок часу, в конкретних об’єктивних і суб’єктивних умовах [10].

Превентивне виховання, що означає «попередження», розуміється як комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інститутами, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику й корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді. Невід’ємною складовою такого виховання є здоровий спосіб життя [9]. Основні завдання виховної роботи загальноосвітніх шкіл із формування у підлітків несприйнятливості до вживання наркотичних речовин було розроблено з урахуванням завдань антинікотинової, антиалкогольної та антинаркотичної роботи з учнями. Серед них: формування системи знань про шкідливу дію та наслідки вживання наркотичних речовин; формування вміння протистояти груповому тиску, який схиляє до паління тютюну, вживання алкоголю, наркотиків; прищеплення непримиренного ставлення до фактів уживання наркотичних речовин ровесниками; формування мотивації щодо дбайливого ставлення до життя й здоров’я; ознайомлення з основними принципами, шляхами й методами збереження життя й зміцнення усіх складових здоров’я; навчання методам самозахисту в умовах загрози для життя, до якої веде вживання наркотичних речовин; вивчення рівня й факторів наркотизації. Ефективність виховання несприйнятливості підлітками вживання наркотичних речовин залежатиме від умінь побудувати виховний процес на засадах здорового способу життя, з урахуванням завдань, функцій, принципів, методів, форм превентивного виховання [10]. Профілактика наркоманії серед підлітків забезпечується пріоритетністю превентивного виховання у навчально-виховному процесі як провідної частини даного процесу (див. Додаток А). При цьому з метою підвищення несприйнятливості учнів до вживання наркотичних речовин педагоги мають висувати високі вимоги до учнів як стосовно навчання та дисциплінованості, так і ведення здорового способу життя; повинні заохочувати вибір мети і її досягнення, соціально спрямовану діяльність (уміння співпрацювати); розробляти і проводити акції антиалкогольного та антинаркотичного змісту; піклуватися про учнів; удосконалювати власні вміння та навички соціального спілкування [2].

Важливою умовою профілактики наркоманії серед підлітків є врахування соціально-економічних, психолого-педагогічних і медико-біологічних чинників у роботі з учнями [10, с. 276]. Дотримання цієї педагогічної умови передбачає: постійну увагу до вікових особливостей формування особистості школярів, своєрідності їхнього духовного світу, піклування про гарний емоційний і фізичний стан вихованців; урахування протиріч розвитку особистості, спричинених віковими змінами, акселерацією, екологічною ситуацією; побудову системи виховної роботи відповідно до психологічних особливостей дітей кожного вікового періоду й концепцій їх розвитку [19]. З метою формування несприйнятливості до вживання наркотичних речовин підлітків необхідно навчити ефективно спілкуватися у процесі колективної діяльності, допомогти їм оволодіти етичними нормами стосунків під час спільної діяльності: бути уважним, чуйним до товаришів, піклуватися про них. Навчання спілкування може відбуватися і в процесі організації справ, і в процесі виконання доручень.



Доцільною є реалізація іншої педагогічної умови – впровадження у виховний процес загальноосвітніх шкіл комплексного забезпечення профілактики наркоманії серед підлітків шляхом використання «Комплексної програми профілактики наркоманії», яка дозволить надати дорослим інформацію щодо ознак низького рівня несприйнятливості до вживання наркотичних речовин (див. Додаток Б).

Ще однією педагогічною умовою профілактики наркоманії серед підлітків є реалізація потенційних можливостей навчальних дисциплін на основі міжпредметних зв’язків та інтегративного підходу до профілактики наркоманії. Під час роботи з учнями необхідно роз’яснювати їм про негативний вплив наркотичних речовин на нервову систему, розумову, у тому числі навчальну діяльність людини [9; 13].

Ообов’язковими умовами ефективності профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи є: здійснення підготовки педагогічних кадрів шляхом упровадження спецкурсу; педагогізація батьків учнів.

Таким чином, нами було розроблено та обґрунтовано педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи (див. Таблиця 2.1).



Таблиця 2.1

Педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи



Упровадження структурно-функціональної моделі профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи



Врахування соціально-економічних, психолого-педагогічних та медико-біологічних чинників у роботі з учнями



Комплексне забезпечення профілактики наркоманії серед підлітків



Реалізація потенційних можливостей навчальних дисциплін на основі міжпредметних зв’язків та інтегративного підходу до профілактики наркоманії



Здійснення відповідної підготовки педагогічних кадрів шляхом упровадження спецкурсу



Педагогізація батьків учнів

У процесі дослідження визначено ефективність соціально-педагогічної профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи. За змістом вона поділяється на первинну, вторинну, третинну; за функціями – діагностичну, реабілітаційну, координуючу, прогностичну; за рівнями – організаційно-структурну й соціально-педагогічну. Основні напрями профілактики наркоманії – робота з педагогами, батьками, підлітками.

Ефективність системи соціально-педагогічної профілактики наркоманії серед підлітків було визначено на рівні роботи з педагогами, батьками й підлітками за розробленими нами трьома критеріями: 1) професійна готовність педагогів до соціально-педагогічної профілактики; 2) соціально-педагогічна обізнаність та активність батьків у питаннях профілактики наркоманії в умовах сімейного виховання; 3) усвідомленість підлітками негативному впливу наркотиків на їх організм. Результати експериментальної роботи аналізувалися за кожним з критеріїв та трьома рівнями (високий, середній, низький), які визначалися на основі відповідних показників.

У результаті констатувального етапу експерименту було встановлено переважно низький рівень за всіма визначеними критеріями.

За І критерієм – професійна готовність педагогів до соціально-педагогічної профілактики наркоманії – результати діагностики показали, що педагоги в переважній більшості не усвідомлюють власної відповідальності за проведення профілактичної роботи, не готові до активної співпраці з батьками, не виявляють ініціативу в розробці та впровадженні профілактичних занять, не намагаються налагоджувати співпрацю з інститутами соціалізації підлітків, не відчувають власної відповідальності за попередження вживання наркотиків підлітками, не зацікавлені в проведенні профілактичної роботи й зневірені в ефективності профілактичної роботи. Отже, готовність педагогів до соціально-педагогічної профілактики наркоманії серед підлітків на початку експерименту виявилася переважно на низькому рівні.

За ІІ критерієм – соціально-педагогічна обізнаність та активність батьків у питаннях профілактики наркоманії – отримано такі результати: батьки не володіють інформацією щодо профілактики вживання наркотиків власними дітьми в умовах родинного виховання; не задоволені обсягом та якістю наданої їм у школі інформації щодо профілактики наркоманії; недостатньо усвідомлюють власну відповідальність за виховання дітей, перекладаючи цей обов’язок на школу; не налаштовані на співпрацю із школою та іншими інститутами соціалізації. Отже, обізнаність та активність батьків у питаннях профілактики наркоманії також виявилася на низькому рівні.

За ІІІ критерієм – усвідомленість підлітками шкоди наркотиків їхньому здоров’ю – було встановлено, що підлітки майже не розуміють шкідливого впливу наркотиків на їх здоров’я, На основі аналізу стану профілактичної роботи у сучасних загальноосвітніх закладах, ми можемо припустити, що схильність до вживання підлітками наркотиків є наслідком несистемної роботи школи щодо її профілактики.

Таким чином, підтверджено необхідність створення науково обґрунтованої сучасної системи соціально-педагогічної профілактики наркоманії серед підлітків.


2.2. Аналіз та узагальнення результатів експерименту із проблеми дослідження
Поєднання у експериментальній роботі організаційних, дидактичних і спеціальних психологічних засобів впливу дало змогу здійснити найбільш ефективний вплив на створення педагогічних умов профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи.

Результати формувального експерименту засвідчили підвищення готовності педагогів до створення доцільних умов профілактики наркоманії у виховному процесі загальноосвітньої школи. Зокрема, позитивно змінилося розуміння педагогами необхідності проведення профілактичної роботи.

Аналіз проведеної дослідно-експериментальної роботи, що стосувалася активізації діяльності батьків учнів у профілактичному процесі дозволив визначити покращення міжособистісних стосунків у системах «батьки – діти», «батьки – педагоги». Батьки стали більш активно приймати участь у шкільних заходах. Значно збільшилася кількість батьків, які у випадках уживання дітьми наркотичних речовин, не стануть вдаватися до суворих заборон, фізичних та моральних покарань, а поспілкуються з позицій гуманності, роз’яснять небезпеку вживання, стануть уважнішими до дитини. Відбулося також підвищення рівня соціальної активності батьків, які прагнуть покращити взаємостосунки в сім’ї, співпрацювати із педагогами стосовно залучення учнів до особистісно-значущої й соціально-позитивної діяльності, намагаються підвищити рівень своєї педагогічної освіченості. Ефективність різних аспектів проведеного нами дослідження підтверджують результати експериментальної роботи щодо профілактики наркоманії.

На завершальному етапі дослідно-експериментальної роботи з метою перевірки ефективності педагогічних умов профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи ми провели порівняльне дослідження за результатами констатувального й формувального експериментів (див. Додатоки В, Д).

Після проведення формувального експерименту показники сформованості несприйнятливості до вживання наркотичних речовин значно змінилися. Дані свідчать, що сформованість несприйнятливості до вживання наркотичних речовин школах змінилася у позитивний бік. До початку дослідницької роботи підлітків із високим рівнем несприйнятливості до вживання наркотичних речовин було 35 % в експериментальних класах і 34 % – у контрольних класах. Із середнім рівнем – 34 % учнів ЕК і 35 % підлітків КК, із низьким рівнем – по 31 % в обох класах. Після проведення формувального експерименту відсоткове співвідношення змінилося: учнів із високим рівнем сформованості несприйнятливості до вживання наркотичних речовин стало 39 %, а в КК цей показник знизився до 27 %, кількість підлітків із середнім рівнем сформованості даної інтегральної якості стала 33 %, в контрольних – 32 %. Кількість школярів із низьким рівнем знизилася до 28 %, а в контрольних колективах навіть підвищилася до 41 %.

Важливим у нашому дослідженні стало визначення основних вимог, що свідчать про готовність педагога до роботи із профілактики наркоманії серед учнів: бажання педагога проводити превентивну роботу; прагнення і вміння створювати довірливі стосунки з учнями; знання, розуміння й дотримання педагогом принципів здорового способу життя; наявність позитивних особистісних рис характеру, вміння вести профілактичну роботу серед учнів та їх батьків; уміння у співпраці із психологом виокремлювати серед учнів групи ризику, залучати й організовувати їх у профілактичні групи; володіння методами виховання й перевиховання учнів; уміння застосовувати методики соціально-педагогічного впливу на підлітків; уміння працювати з неблагополучними сім’ями, допомагати в одержанні додаткових психолого-педагогічних знань батькам, надавати їм підтримку у складних психологічних ситуаціях; обізнаність у питаннях наркології та ведення здорового способу життя.

Ефективними виявилися такі форми роботи: тематичні бесіди, класні години, конференції, «круглі столи», ділові та рольові ігри, тренінги, сприяння в організації та підтримці органів учнівського самоврядування як інструменту життєдіяльності шкільного колективу.


Висновки до другого розділу
Таким чином, профілактика наркоманії – це сукупність заходів, спрямованих на попередження наркотичної залежності, від якості яких залежить життя потенційних наркоманів та їх сімей, а також суспільства в цілому. Профілактика наркоманії має проводитись широко й постійно, оскільки лише тоді вона приноситиме відчутні результати.
ВИСНОВКИ
У науковій роботі наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми щодо профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи. Досягнута мета, виконані задачі дають підстави для загальних висновків:

  1. Проаналізовано теорію й практику профілактики наркоманії серед учнів підліткового віку. З’ясовано, що профілактика наркоманії серед підлітків є актуальною проблемою сучасної теорії і практики виховання. Аналіз педагогічної, психологічної, юридичної, медичної, соціологічної літератури та сучасного стану виховання дав можливість визначити детермінанти деструктивної поведінки підлітків у сучасних умовах як соціально-педагогічного явища.

  2. Встановлено, що основними причинами вживання підлітками наркотичних речовин є: стрес, навіюваність, цікавість, педагогічна занедбаність, інфантильність, наслідки травм. При цьому можна виділити чотири основні групи факторів, що сприяють розвитку наркотизації неповнолітніх: перша група – моральна незрілість особистості; друга – порушене соціальне мікросередовище; третя – індивідуально-біологічні особливості підлітка; четверта – індивідуально-психологічні та нервово-психологічні аномалії особистості.

  3. Сформульовано основні завдання виховної роботи загальноосвітніх шкіл із формування у підлітків несприйнятливості до вживання наркотичних речовин; Серед них: формування системи знань про шкідливу дію та наслідки вживання наркотичних речовин; формування вміння протистояти груповому тиску, який схиляє до паління тютюну, вживання алкоголю, наркотиків; прищеплення непримиренного ставлення до фактів уживання наркотичних речовин ровесниками; формування мотивації щодо дбайливого ставлення до життя й здоров’я; ознайомлення з основними принципами, шляхами й методами збереження життя й зміцнення усіх складових здоров’я; навчання методам самозахисту в умовах загрози для життя, до якої веде вживання наркотичних речовин; вивчення рівня й факторів наркотизації.

  4. Схарактеризовано педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи: упровадження структурно-функціональної моделі профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи; врахування соціально-економічних, психолого-педагогічних та медико-біологічних чинників у роботі з учнями; комплексне забезпечення профілактики наркоманії серед підлітків; реалізація потенційних можливостей навчальних дисциплін на основі міжпредметних зв’язків та інтегративного підходу до профілактики наркоманії; здійснення відповідної підготовки педагогічних кадрів шляхом упровадження спецкурсу; педагогізація батьків учнів.

Проведене дослідження не претендує на повне висвітлення досліджуваної проблеми. Потребують вивчення такі питання як соціально-педагогічні аспекти реабілітації підлітків, які вживали наркотики; міжособистісні стосунки між підлітками групи ризику та ін.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Андрієвський Б.М. Девіація як одна з причин важковиховуваності дітей // Соціальна робота за рубежем і в Україні: психолого-педагогічні, соціологічні та медичні аспекти. – Ужгород – Херсон, 2002. – с. 219 – 221.

  2. Андрієвський Б. М. Опорні схеми з педагогіки. – Київ – Херсон: ХДГП, 1996. – 37 с.

  3. Алексеев Б Е. Системный подход к изучению развития алкоголизма и наркомании // Обозрение института психиатрии и мед. психологии им Бехтерева. – 1992. – №1. – с. 48 – 57.

  4. Анісімов В.І., Дмитрієв В.Ф. Шляхи подальшого розширення правових заходів боротьби з наркоманією//Вісник Одеського інституту внутрішніх справ: Науковий журнал. – 1997. – №1. – с. 34 – 39.

  5. Афанасьєва В. В. Профілактика та корекція девіантної поведінки підлітків у навчальному процесі / В. В. Афанасьєва // Соц. педагогіка: теорія та практика. – 2009. – № 1. – С. 47 – 52.

  6. Бланков A.C. Предупреждение наркомании несоверершенолетних: Уч. Пособие. – М., 1989. – 142 с.

  7. Буянов М.И. Размышления о наркомании: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 80 с.

  8. Валеологія в школі: Методичний посібник для керівників загальноосвітніх навчальних закладів та методистів інститутів післядипломної педагогічної освіти. – К., 2001. – 232 с.

  9. Власик Г. І. Виховання у старшокласниць прагнення до здорового способу життя: Дис...канд.. Пед.наук: 13.00.01. – К., 1995. – 191 с.

  10. Выготський JI.C Педагогическая психология / Под ред. B.B. Давидова. – М.: Педагогика, 1991. – 479 с.

  11. Гальперин П. Я. Введение в психологию: Учеб. пособ. – М.: Феникс, 1999. – 332 с.

  12. Громов Л. О. Основні проблеми наркоманії // Ліки. – 1996. – №3. – С. 3 – 5.

  13. Гуляр О. О. Педагогічна діяльність вчителя початкових класів з неблагополучними сім’ями: Дис...канд.. Пед.наук: 13.00.07. – К., 2001. – 201 с.

  14. Закон України «Про виховання дітей та молоді» (проект) // «Освіта України». – 2004. – №72. – 24 с.

  15. Закон України «Про освіту». – Київ : генеза, 1996. – 36 с.

  16. Зеренин А. Что такое наркомания // Как разомкнуть порочний круг. – М.: Знание, 2009. – 96 с.

  17. Колесов JI. В. Предупреждение вредных привычек у школьников. – М.: Педагогика, 2004. – 276 с.

  18. Левин Б.М., Левин М. Б. Наркомания и наркоманы: Кн. Для учителя, – М., Просвещение, 1991. – 160 с.

  19. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.:Зодіак ЕКО, 1995. – 366 с.

  20. Педагогіка: Навч. Посібник / В. М. Галузяк, М. I. Сметанський, В. I. Шахов. – Вінниця: «Книга-Вега», 2003. – 416 с.

  21. Педагогічна профілактика девіантної поведінки неповнолітніх: Орієнтовна програма для педагогічних навчальних закладів України / Автор-укладач В.М. Оржеховська. – К.: ІЗМН, 1996. – 44 с.

  22. Пономаренко Г. О. Організація профілактичної діяльності правоохоронних органів серед учнівської молоді: Методичні рекомендації працівникам правоохоронних органів. – Херсон: ХД1І1, 1997. – 56 с.

  23. Проблеми наркоманії, Віл інфекції та ХПСШ в Україні м. Київ 1999 №1 (№2). Щербинська А.Я.

  24. Язловецький В. С. Основи функціональної діагностики і нетрадиційні методи оздоровлення. – Кіровоград: РВЦКДПУ, 2000. – 154 с.

ДОДАТКИ
Додаток А
Структурно-функціональна модель профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи

Навчально-виховний процес загальноосвітньої школи

Превентивне виховання



Здоровий спосіб життя

Завдання Зміст Функції Принципи Методи



Форми виховної роботи

Масові Групові Індивідуальні

Несприйнятливість до вживання наркотичних речовин




Додаток Б
Комплексна програма профілактики наркоманії

Напрями

База, суб’єкти

профілактики



Методичне

забезпечення



Очікувані результати

Координаційно-інформаційний напрям діяльності

Постійно діючий семінар із превентивного виховання, загальноосвітні школи. Служба у справах сім’ї та молоді, правоохоронні органи, батьки.

Методики збору й обробки інформації. Нормативні документи, спецкурс «Педагогічна профілактика наркоманії серед учнів підліткового віку»

Наявність об’єктивних діагнопрогностичних відомостей за аспектами проблеми, чітка координація діяльності суб’єктів профілактики

Загальноосвітній напрям

Загальноосвітні школи, післядипломні заклади освіти

Методичні рекомендації, програми формування здорового способу життя, навчальні посібники, відеофільми, комп’ютерні програми

Сформованість несприйнятливості до вживання наркотичних речовин

Попереджувальний напрям

Загальноосвітні школи (педагогічні працівники, батьки, авторитетні однолітки), інспекція у справах неповнолітніх

Методичні рекомендації посібники, наочність, популярна література

Сформованість несприйнятливості до вживання наркотичних речовин

Корекційний напрям

Загальноосвітні школи

Програма й методика виховної роботи з тими учнями, які мають низький рівень несприйнятливості до вживання наркотичних речовин

Сформованість несприйнятливості до вживання наркотичних речовин


Додаток В
Динаміка зміни рівнів сформованості несприйнятливості до вживання наркотичних речовин (у % з наближенням до цілого)


Критерії, показники, рівні

До початку експери-

ментальної роботи



Під час експери-ментальної роботи

Після завершення експери-менту

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

Знання підлітків щодо небезпеки вживання наркотичних речовин

Низький – поверхневі, фрагментарні знання щодо небезпеки вживання наркотичних речовин

27

29

28

40

23

42

Середній – досить глибокі знання з окремих питань профілактики, але загалом не достатньо систематизовані

36

35

37

34

32

34

Високий – системні знання про небезпеку вживання наркотичних речовин, етапи виникнення адитивної поведінки

37

36

35

26

45

24

Мотиви і цінності, що заперечують вживанню наркотиків




Низький – споживацька орієнтація щодо свого здоров’я, байдужість до випадків заподіяння шкоди власному здоров’ю і здоров’ю оточуючих

34

35

35

36

29

42

Середній – орієнтація на необхідність збереження та охорони власного здоров’я, небайдужість до випадків ведення здорового способу

життя


35

31

35

34

34

32


Високий - розуміння необхідності докорінних змін у ставленні людей до власного здоров’я. Вияв грамотної позицій щодо випадків вживання наркотичних речовин

31

34

30

30

37

26

Поведінка щодо ведення здорового способу життя

Низький - нездоровий спосіб життя (наявність випадків вживання наркотичних речовин, інших шкідливих звичок)

22

23

23

30

30

36

Середній - не зовсім здоровий спосіб життя (нераціональне хар­чування, відсутність фізичної ак­тивності, відсутність шкідливих звичок)

34

38

33

35

35

31

Високий - здоровий спосіб життя(добровільна рухова активність, відсутність шкідливих звичок)

44

39

44

35

45

33

Участь в антинаркотичній діяльності

Низький – не прийняття участі у профілактичній діяльності

41

37

40

42

40

44

Середній - посильна участь у профілактичній діяльності

31

36

31

33

31

31

Високий – участь у профілактичній діяльності з власної ініціативи

28

27

29

25

29

25

Узагальнюючі результати:

Низький

Середній

Високий


31

34

35



31

35

34



30

34

36



37

34

29



28

33

39



41

32

27



ЕК – експериментальні класи, КК – контрольні класи

Додаток Д
Стан сформованості несприйнятливості до вживання

наркотичних речовин у підлітків





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка