Переклав Віктор Ружицький дійові особи



Сторінка6/7
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

СЦЕНА 1
Англійський табір.
Входять Флюелен і Гауер.
Гауер

Та воно-то так. Але чому ви ходите сьогодні з пореєм на шапці? Адже день святого Девіда минув.


Флюелен

На все є свої підстави і причини. Вам, як другові, капітане Гауер, я все поясню. Отой ниций, підлий, мерзенний, огидний шахрай Пістоль, про якого і ви, і всі інші знають, що він, дозволю сопі заувашити, людина, позпавлена пудь-яких чеснот, приходить до мене вчора з хліпом і сіллю і вимагає, щоп я, так пи мовити, з'їв свій порей. Це пуло в такому місці, де я не міг заводити сварку. Та я тепер носитиму цей порей на шапці, поки знову зустрінемось. Отоді вше я йому скашу кілька крутих слів.


Входить Пістоль.
Гауер

А ось і він. Іде й надимається, мов індик.


Флюелен

Я не подивлюсь ні на те, що він надимається, ні на те, що він індик. Поше вас плагослови, пане Пістоль. Поше вас плагослови, підлий, мерзенний негіднику!


Пістоль

Чи ти здурів? Діждатися не можеш,



Щоб нитку Парки я тобі обтяв?

Я вчадів від порею. Геть із ним!


Флюелен

Щиро прошу вас, підлий, мерзенний негіднику, виконати моє пашання, прохання і повеління і з'їсти, так пи мовити, цей порей. Саме тому, дозволю сопі заувашити, що ви його не люпите і що він псує вам настрій, апетит і шлунок, ви маєте його з'їсти, по цього пашаю я.


Пістоль

А хоч би й кози всі, і Кадуаладр.
Флюелен

Оце вам за кіз.


(Б'є його)
Пудьте ласкаві, мерзенний негіднику, їште.
Пістоль

Чекає смерть тебе, троянцю підлий!


Флюелен

Істинно так, мерзенний негіднику. І дочекається, коли пуде на те поша воля. А ви тим часом шивіть і пригощайтеся. Прошу, ось і приправа.


(Б'є його)
Вчора ви опізвали мене верховинським есквайром. Я з вас теш зроплю есквайра, лише трохи нишчого. Низовинського. Їште, прошу. Могли насміхатися з порею, то змошете і їсти його.
Гауер

Годі, капітане, ви вже й так йому памороки забили.


Флюелен

Я сказав, що примушу його покуштувати мого порею, а ні — то питиму по голові чотири дні підряд. Їште, прошу. Це корисно для ваших свіжих ран і плазенської довпешки.


Пістоль

І оце я маю з'їсти?


Флюелен

Звичайно. Поза всякими сумнівами, роздумами й ваганнями.


Пістоль

Присягаюся цим пореєм, що помста моя буде страшна. Та їм уже, їм. Але клянусь...


Флюелен

Їште, прошу. Може, ще трохи приправи? І порею тут замало, щоп ним присягатися.


Пістоль

Дрючок нехай спочине. Бачиш — їм.


Флюелен

На здоров'я, мерзенний негіднику, від щирого серця. Ні, прошу нічого не викидати. Лушпиння теш корисне для вашої пошкодженої довпешки. Якщо натрапите колись на порей, спропуйте ще раз поглузувати з нього. Пільше нічого не прошу.


Пістоль

Гаразд.
Флюелен

А порей справді корисний. Ось вам гріш на лікування голови.
Пістоль

Мені — гріш?


Флюелен

Саме так. І ви його візьмете, по інакше вам доведеться з'їсти ще й той порей, що в мене в кишені.


Пістоль

Беру цей гріш як запоруку помсти.


Флюелен

Якщо за мною є ще якісь порги, то я заплачу дрючками. Почнете торгувати дровами й куплятимете в мене самі дрючки. Хай пог вам помагає, і хранить вас, і зцілює вашу голову.


(Виходить)
Пістоль

Я пекло вам влаштую!


Гауер

Іди, йди. Ти шахрай, боягуз і негідник. Ти глузував зі старого звичаю, з символу слави й шани, що його носять як винагороду за мужність, але не насмілився підтвердити свої слова ділом. Я вже не раз бачив, як ти дратував і здіймав на глузи цього шляхетного чоловіка. Тобі здавалося, що англійським дрючком він володіє так само незграбно, як англійською мовою. Отож нехай кара валлійця виховає в тобі добру англійську вдачу. Прощай.


(Виходить)
Пістоль

Мене спокусниця Фортуна дурить.

Дізнався я, що Нел моя в шпиталі

Померла вже від пранців,

І нічого шукать притулку в неї.

А я старію, тіло вже слабке,

Та ще й дрючок із нього вибив честь.

У звідники піду. І красти тягне.

Прокрадусь в Англію, до гаманців;

Хвалитимусь там від дрючка рубцями —

Мовляв — з французької війни ці шрами.
(Виходить)

СЦЕНА 2
Франція. Королівський палац у Труа.
З одного боку входять король Генріх, Ексетер, Бедфорд, Глостер, Уорік, Вестморленд та інші лорди, з другого — королева Ізабелла, французький король, герцог Бургундський, принцеса Катаріна, Аліса та інші французи.
Король Генріх

Мир всім, що тут зібралися сьогодні!

Французький брате наш і наша сестро,

Здоров'я вам і успіхів бажаю.

Вам радості і щастя, Катаріно,

Кузино гожа наша і велична.

І герцога Бургундського вітаєм

Як члена королівської родини,

Що нас зібрав. Привіт вам, принци й пери!
Франц. король

Зустрітися із вами раді вельми,

Англійський брате наш. Вітаєм щиро

Також і принців ваших благородних.


Ізабелла

Нехай же будуть, брате наш англійський,

Цей день і наша з вами дружня зустріч

Щасливі, як і ми, що бачим вас.

Був час, коли, забачивши французів,

Метали ваші очі, невмолимі,



Як василіски, ядра смертоносні.

Надію щиру ми тепер плекаєм,

Що зла отрута вилилась з очей

І зміняться на дружбу всі незгоди.


Король Генріх

На це сказати можу я «амінь».


Ізабелла

Вітаю вас усіх, англійські принци.


Герцог Бургунд.

Служити вам з любов'ю радий я,

Володарі могутні двох держав!

Доклав зусиль мій розум чималих,

Аби звести докупи двох монархів,

Щоб вирішить майбутню нашу долю;

Ви — свідки всіх старань моїх тривалих,

Оскільки увінчалися вони

Присутністю осіб високих ваших,

То запитати ви мені дозвольте,

Що мир нам заважає відновити —

Розтоптаний сьогодні, жалюгідний,

Мистецтв колиску, щастя і достатку,—

І знов у нашій Франції чарівній,

У цім саду, найкращому на світі,

Узріть його ясний, жаданий вид?

Як жаль, що мир прогнали ми давно!

Дари ланів багатих без ужитку

Гниють поволі, мов на смітниках.

І виноград, що-серце звеселяв,

Давно не родить. Заросли нерівно

Всі живоплоти, наче каторжани.

Ланами бур'яни заволоділи,

Болиголов, осот та лобода,

Бо їх плуги іржаві не стинають.

Веселі луки, де колись буяли

І первоцвіт, і пишна конюшина,

Коси заждалися. Панують там

Бридкий чортополох та реп'яхи;

Ні користі з них людям, ні краси.

Як наші виноградники й поля

Дичавіють все більше в занедбанні,

Так ми самі і наші діти рідні

Забули все, або ж і не вивчали

Наук, що ними край наш багатів,

І стали дикунами, як солдати,

Що проливати кров лише уміють;

Лайливі, неохайні і жорстокі,

До решти втратили людську подобу.

Тому, згадавши про часи минулі,

Собі вернуть жадані блага миру

Зібрались ми сьогодні на розмову.

В моїх словах лиш прагнення дізнатись,

Що нині стало на заваді нам,

Чому не може благородний мир

Прогнати геть розруху й зубожіння

І щастям давнім нас благословити.
Король Генріх

Якщо бажаєте ви миру, герцог,

Щоб викорінить зло, яке згадали,

Ви маєте цей мир купити нині,

Погодившись на всі вимоги наші.

Ми виклали їх стисло і змістовно

І вам для ознайомлення вручили.
Герцог Бургунд.

Про них відомо королю. Одначе,

Ще відповіді він не дав.
Король Генріх

Від неї


Залежить мир, для вас такий жаданий.
Франц. король

З вимогами знайомивсь я побіжно.

Тепер призначити ласкаві будьте

Самі достойних радників для того,

Щоб з нами переглянуть більш уважно

Цей список. Ми невдовзі подамо

Вам відповідь чітку і остаточну.
Король Генріх

Гаразд, мій брате. Дядьку мій вельможний,

І з вами Кларенс, Глостер, Гантінгдон,

Уорік — всі ідіть за нашим братом.

Даю вам повноваження затвердить,

Розширить чи змінить на розсуд ваш

Вимоги ці, подбавши водночас

Про вигоду і гідність королівську.

А потім підпис наш угоду скріпить.

Ви, сестро наша мила, зостаєтесь?


Ізабелла

Ні, брате любий, я піду із ними.

Придатись може і жіночий голос,

Як виникнуть між них питання спірні.


Король Генріх

Зоставте нам кузину Катаріну.

Вона ж бо серед наших всіх вимог

Займає чільне місце, я вважаю.


Ізабелла

Я згодна.


Виходять усі, крім короля Генріха, Катаріни та Аліси.
Король Генріх

О чарівна Катаріно!

Навчіть простого воїна тих слів,

Що в ніжне серце жінки проникають

І там благають про палке кохання!
Катаріна

Ваша величність глузує до мене. Я не вмієш розмовляти по-англійському.


Король Генріх

О чарівна Катаріно! Якщо ви полюбите мене всім своїм французьким серцем, я з радістю вислухаю ваше визнання й ламаною англійською мовою. Прекрасне почуття від того не стане гірше.


Катаріна

Pardonnez-moi*, я не знаю, що значить «прекрасне».



(* Пробачте (фр.))
Король Генріх

Ангел прекрасний, Катаріно, і ви теж прекрасні.


Катаріна

Que dit-il? Que je suis semblable à les anges?*



(* Що він каже? Що я схожа на ангелів? (фр.))
Аліса

Oui, vraiment, sauf vostre grace, ainsi dit-il*.



(* Так, справді, з дозволу вашої високості, він так і сказав (фр.))
Король Генріх

Я сказав так, люба Катаріно, і не соромлюсь признатися в цьому.


Катаріна

O bon Dieu! les langues das hommes sont pleine de tromperies*.



(* О господні У чоловіків на язиках самий обмаи (фр.))
Король Генріх

Що каже ця красуня? Що язики чоловіків - оманливі?


Аліса

Oui*, що чоловічі язики обманюють. Така мова принцеси.



(* Так (фр.))
Король Генріх

З принцеси вийде непогана англійка. Клянусь тобі, Кет, що моє залицяння пасує до твого розуміння англійської мови. Я радий, що ти не дуже добре знаєш англійську. Бо інакше я видався б тобі надто простим, і ти могла б подумати, що я продав форму, аби купити собі корону. Я не вмію говорити натяками про кохання і волію просто сказати: «Я вас кохаю». Якщо запитаєте, чи щиро це кажу, я відповім, але ця відповідь вичерпає весь мій запас ніжних слів. Скажіть же своє слово, ударимо по руках, та й по всьому. Згода?



Катаріна

Sauf vostre honneur*, я все зрозуміло.



(* З дозволу вашої честі (фр.))
Король Генріх

Їй-богу, Кет, якби мені довелося складати вірші на вашу честь або танцювати з вами, це було б пропаще діло. Я не знаю ні слів, ні розміру, щоб писати вірші, а в танцях ніколи не знайду міри, щоб такт відміряти. Зате силою поміряюся з ким завгодно. Коли б можна було полонити дівоче серце грою в довгої лози чи вмінням хвацько скочити в сідло у важкому панцері, то я — не вважайте це за похвальбу — одразу вскочив би у подружинє ліжко. Якби треба було битися за свою кохану чи грати конем, щоб здобути її прихильність, то я працював би кулаками, наче розбишака, й тримався б у сідлі, як мавпа. Бог свідок, я не вмію ні дивитися млосними очима, ні захоплено ахати, ні красномовно запевняти у своїх почуттях. Даю слово, коли є необхідність, але ніяка необхідність не примусить мене його ламати. Коли можеш покохати чоловіка, красі якого не загрожує навіть пекуче сонце і який ніколи не сподівається побачити в дзеркалі щось приємне для себе, то хай очі твої побачать у мені те, що їм любе. Скажу тобі просто, як солдат: можеш покохати такого — виходь за мене. А ні — коли скажу, що помру, то скажу правду, але, їй-богу, це станеться не від кохання до тебе, хоч і люблю тебе дуже. Отож, люба Кет, для життя бери собі чоловіка простого й вірного. Він не зрадить, бо не вміє упадати за іншими жінками. А оті багатослівні перелесники що своїми віршиками завойовують жіночі серця, завжди знаходять привід, щоб потім відмовитися від своїх слів. Бо й справді, хто багато говорить, той базіка, а хто римує пісеньки, той нікчема. Струнка нога висохне, рівна спина згорбиться, чорна борода посивіє, кучерява голова полисіє, гарне личко зморщиться, любі очі западуться. А вірне серце, Кет, як сонце й місяць. Ні, радше сонце, ніж місяць, бо воно завжди світить яскраво й не міняється так, як місяць. Хочеш такого, як я,— виходь за мене. А вийдеш за мене - то вийдеш за солдата. А вийдеш за солдата — то вийдеш за короля. Чим же ти відповіси на моє кохання? Прошу тебе, говори, люба, щоб було слухати любо.


Катаріна

Хіба є можливо покохати ворога Франції?


Король Генріх

Ні, Кет, покохати ворога Франції ти не можеш. Але, кохаючи мене, ти кохатимеш друга Франції. Бо я так люблю Францію, що не хочу розлучатися бодай з одним її селом. Хай уже вона вся буде моєю. А коли Франція моя, а я твій, то Франція й твоя, а ти моя.


Катаріна

Я не зрозуміло.


Король Генріх

Тобі не зрозуміло, Кет? Я повторю французькими словами, хоч певен, що вони повиснуть у мене на язиці таким самим тягарем, як молода жона на шиї в чоловіка. Je quand sur le possession de France, et quand vous avez le possession de moi* (почекай-но, як же далі? Допоможи мені, святий Дені!), donc vostre est France et vous estes mienne**. Виголосити таку промову по-французькому для мене не легше, ніж підкорити королівство. Ніколи мені не вдасться умовити тебе по-французькому, хіба що насмішити.



(* Якщо я володітиму Францією, а ви володітимете мною... (фр.))

(** ... то Франція ваша, а ви моя (фр.))
Катаріна

Sauf vostre honneur, le François que vous parlez, il estl meilleur que l'Anglois lequel je parle*.



(* З дозволу вашої честі, ви говорите по-французькому краще, ніж я по-англійському (фр.))
Король Генріх

Ні, слово честі, Кет, це не так. Ти висловлюєшся моєю мовою так само щиро й незграбно, як я твоєю; отже, виходить на одно. Але, Кет, невже ти не досить знаєш англійську, щоб Відповісти на моє питання? Чи можеш ти мене покохати?


Катаріна

Я не можеш сказати.


Король Генріх

А хто може? Сусіди? Я запитаю в них. Ну, годі. Я знаю, що ти мене кохаєш. Увечері, в спальні, ти розпитуватимеш про мене свою фрейліну і, звичайно, ганитимеш те, що тобі найбільше припало в мені до серця. Але не будь жорстокою, мила моя принцесо, тим паче, що я безтямно закоханий у тебе. Коли станеш моєю — а серце підказує, що так воно й буде,— пам'ятай, що ти дісталася мені в боротьбі, а тому маєш стати матір'ю хоробрих солдатів. От, з поміччю святих Дені та Георга, народимо хлопця, напівфранцуза, напіванглійця, і піде він колись на Константинополь і самого султана за бороду схопить. Га? Що ти на це скажеш, чарівна лілеє?


Катаріна

Мені не знаєш.


Король Генріх

Пізнаєш потім, а зараз лише пообіцяй. Прошу, Кет, пообіцяй, що зробиш свій французький внесок у це діло, бо англійська сторона зі своїм внеском не забариться, покладись на моє королівське й парубоцьке слово. Яка ж буде твоя відповідь, la plus belle Katherine du monde, mon trèscheret devin déesse?*



(* ... найпрекрасніша Катаріно світу, моя люба, незрівнянна богине? (фр.))
Катаріна

Ваша majestee знає досить fausse французьких слів, щоб обманити найбільш sage demoiselle, яка є en France*.



(* ... величність... фальшивих... розважливу дівчину... у Франції (фр.))
Король Генріх

Чорти б узяли мою калічену французьку мову! Клянусь чистою англійською, що кохаю тебе, Кет. Правда, не можу поклястися, що й ти мене любиш, а все ж тішуся такою надією, попри свій непоказний вид. А все через батькову амбітність, бий її лиха година! Він, коли мене зачинав, думав про міжусобні війни. Тому й вид у мене такий суворий, і в очах криця відсвічує, а від моїх залицянь жінок проймає страх. Та слово честі, Кет, з роками я справлятиму краще враження. Втішаюся тим, що старість, яка нівечить красу, не зможе зіпсувати мого обличчя. Якщо вийдеш за мене тепер, то бридкішим я вже не стану, а ти звикатимеш до мене все більше й більше. А тому, скажи, прекрасна моя Катрін, чи хочеш ти за мене? Перестань червоніти, підкріпи згоду свого серця гордою поставою королеви, візьми мене за руку і скажи: «Гаррі Англійський, я твоя». Як тільки почують мої вуха ці благословенні слова, зразу відповім: «Англія твоя, Ірландія твоя, Франція твоя і Генріх Плантагенет теж твій». Коли він — хоч я й кажу це в його присутності — не найкращий серед королів, то ти принаймні впевнишся, що він найкращий серед людей. Нумо, відповідай своєю ламаною музикою. Бо голос твій — музика, а твоя англійська мова ламана. Невже хоч ламаною мовою не уламаю тебе відкрити мені свою душу? Чи підеш ти за мене?


Катаріна

Якщо цього бажай de roi mon père *.



(* Король, мій батько (фр.))
Король Генріх

Бажає, Кет, аякже. Він не може цього не бажати.


Катаріна

Тоді цього бажати мені.


Король Генріх

За це я поцілую твою ручку і назву тебе своєю королевою.


Катаріна

Laissez, mon seigneur, laissez, laissez! Ma foi, je ne veux point que vous abaissiez vostre grandeur en baisant le main d'une de vostre seigneurie indigne serviteur. Excusez-moi, je vous supplie, mon très-puissant seigneur*.



(* Годі, пане, годі, годі! Справді, я не хочу, щоб ви принижували свою гідність, цілуючи руку вашої недостойної служниці. Пробачте, прошу вас, всемогутній володарю (фр.))
Король Генріх

Тоді я поцілую твої губоньки.


Катаріна

Les dames et demoiselles pour estre baisée devant, leur nopees, il n'est pas la coutume de France*.



(* У Франції немає такого звичаю, щоб пані й панянки дозволяли цілувати себе до весілля (фр.))
Король Генріх

Пані перекладачко, що вона каже?


Аліса

Що pour le* дам Франції не є звичай... Я не знаю, як по-вашому «baiser» **.



(* Для (фр.))

(** Цілувати (фр.))
Король Генріх

Цілувати.


Аліса

Ваша величність entendre* краще, que moi**.



(* Розуміє (фр.))

(** Ніж я (фр.))
Король Генріх

У французьких дівчат не заведено цілуватися до заміжжя. Вона це хотіла сказати?


Аліса

Oui, vraiment*.



(* Так, правильно (фр.))
Король Генріх

О, Кет, суворі звичаї схиляються перед великими королями. Не нам з тобою, люба Кет, зважати на такі хисткі перепони, як звичаї якоїсь там країни. Ми самі визначаємо правила поведінки, а свобода, зумовлена нашим становищем, дозволяє нам затуляти рота всіляким причепам. Ось і я затулю ваш ротик за те, що ви обстоюєте суворий французький звичай, відмовляючи мені в поцілунку. Потерпіть і не пручайтесь.


(Цілує її)
Ваші уста, Кет, мають чарівну силу. Їхній медовий дотик промовистіший, ніж слова всіх членів державної ради Франції. Для Гаррі Англійського мова цих уст переконливіша, ніж спільна петиція всіх монархів світу. А ось і ваш батько.
Входять французький король, королева Ізабелла, герцог Бургундський, Ексетер, Вестморленд та інші вельможі.
Герцог Бургунд.

Храни господь вашу величність. Навчаєте принцесу англійської мови, кузене?


Король Генріх

Я хотів би, мій любий кузене, щоб вона осягнула всю глибину мого кохання, а це допомагає засвоїти кращі зразки мови.


Герцог Бургунд.

Вона погано їх засвоює?


Король Генріх

Мова наша груба, кузене, а я не дуже лагідної вдачі. Ні в голосі, ні в серці моєму немає лестощів. Тому й не можу викликати духа кохання в уяві принцеси таким, яким він має бути.


Герцог Бургунд.

Пробачте за смілий жарт, кузене, але якщо вже ви хочете, щоб сила вашої магії вплинула на дівчину, її слід оточити колом. До того ж, коли в неї вселиться дух кохання в його справжній подобі, то він буде сліпий і голенький. Чи ж можна звинувачувати дівчину, щоки в якої палають непорочним рум'янцем сором'язливості, в тому, що вона не пускає до себе сліпого й голого хлопця? Яка ж дівчина погодиться на таке?


Король Генріх

Проте дівчата заплющують очі й погоджуються, коли їх штовхає на це сліпа сила кохання.


Герцог Бургунд.

Їм можна вибачити, володарю, бо тоді вони не бачать, що творять.


Король Генріх

Умовте вашу кузину, мій любий лорде, щоб вона погодилась заплющити очі.


Герцог Бургунд.

Я підморгну, щоб погодилась, а ви вже розтлумачте їй, що я мав на увазі, бо коли дівчата виростають, оточені ласкою й теплом, вони схожі на серпневих мух — сліпі, хоч і мають очі. Їх можна ловити руками, дарма що раніше вони й глянути на себе не дозволяли.


Король Генріх

Отже, я маю чекати до жаркого літа, щоб урешті спіймати муху, тобто вашу кузину, коли вона буде сліпою.


Герцог Бургунд.

Як любов, володарю, коли вона ще не прокинулася.


Король Генріх

Саме так. Дехто з вас має бути вдячним їй за те, що я осліп і не бачу багатьох прекрасних французьких міст через одну прекрасну французьку дівчину, що заступила мені весь світ.


Франц. король

Ви їх бачите, але під іншим кутом. Всі наші міста злилися для вас в одне і прийняли подобу дівчини, бо вони оточені незайманими стінами, яких ще не торкалася війна.


Король Генріх

Віддаєте за мене Кет?


Франц. король

Якщо ви цього бажаєте.


Король Генріх

Згоден, але за умови, що ці незаймані міста ви дасте їй у посаг і що дівчина, яка стала на шляху моїх бажань, укаже шлях до задоволення моїх вимог.


Франц. король

Ми згодились на всі умови ваші.


Король Генріх

Чи так, англійські лорди?


Вестморленд

Король прийняв усі статті угоди:

По-перше, про дочку, а далі й решту,

І застереження до них суворі.


Ексетер

Він не погодився лише з тією статтею, котра вимагає, щоб король Франції, звертаючись до вас на письмі, щоразу іменував і титулував вашу величність по-французькому Nostre trés-cher fils Henri, Roi d'Angleterre, Héritier de France*, а по-латині відповідно Praeclarissimus filius noster Henricus, Rex Angliae et Haeres Franciae.



(* Наш любий сни Генріх, король Англії і спадкоємець Франції (фр.))
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка