Переяслав-хмельницький державний педагогічний університет імені григорія сковороди



Сторінка11/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.53 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Таблиця 3.4.

Відмінності між ґендерною ідентичністю хлопців та дівчат в експериментальних класах

Жіноча стать


маскулінні ознаки

фемінні ознаки

андрогінні ознаки

традиційний тип сім’ї

-

18 %

29 %

партнерський тип сім’ї

2 %

10 %

41 %

Чоловіча стать


маскулінні ознаки

фемінні ознаки

андрогінні ознаки

традиційний тип сім’ї

4 %

-

24 %

партнерський тип сім’ї

30 %

8 %

34 %

Таким чином, у контрольних класах переважають юнаки з маскулінними та дівчата з фемінними ознаками ґендерної ідентичності та спрямованості на традиційні родинні стосунки. У той час, як в експериментальних класах ми бачимо тенденцію до підвищення значення партнерського типу родини та розвитку андрогінних рис особистості. Отже, технологія ґендерної літературної освіти формує сприятливе середовище для виховання ґендерної культури старшокласників.

Наприкінці експерименту нами були знову проведені тестові зрізи в експериментальних та контрольних класах названих вище закладів освіти. Завдання формулювалися з урахуванням змісту програми з української літератури та враховували рівні розумової діяльності учнів, крім того додаються завдання відкритого типу. Наводимо приклад такого тесту (Додаток В. 2). У контрольних класах перед проведенням тестування було пояснено зміст таких термінів, як “ґендер”, “ідентичність”, “фемінність”, “маскулінність”, “андрогінність”. Як при констатувальному зрізі, учні цих класів виявили ті самі типові помилки. Натомість в експериментальних класах старшокласники показали високий рівень теоретико-літературної підготовки, вміння визначати належність образів до традиційного та модерного типів, з’ясовувати ступінь їхньої ідентичності, відшукувати проблеми ґендерного характеру.

Результати контрольного зрізу експерименту в узагальненому вигляді представлено на рис. 3.3.

Рис. 3. 3. Рівні розвитку ґендерно-літературної компетенції учнів старшої школи.


Як видно з діаграми, кількісні показники виконання контрольних робіт підтверджують ефективність запропонованої технології ґендерної літературної освіти. Варто зазначити, що значна кількість учасників експериментальних класів відповідали правильно на завдання всіх рівнів, досить високим був показник правильних відповідей на запитання аналітичного та творчого рівнів. У той час як в контрольних класах найбільша кількість правильних відповідей стосувалася завдань підготовчого та трансформаційно-осмисленого рівнів.

Порівняємо показник якісних знань (високий та достатній рівні) учнів на початку та наприкінці експерименту (Рис. 3.4.).



Рис. 3. 4. Порівняльні показники якості літературно-ґендерних знань учнів в експериментальних та контрольних класах


Показники, відтворені на діаграмі, свідчать про ефективність запропонованої технології ґендерної літературної освіти, яка, як показали експериментальні дані, підвищує інтерес учнів до літератури, сприяє новому прочитанню класичних творів, поглиблює теоретико-літературознавчі основи тлумачення художнього тексту в старшій школі.

Динаміка процесу формування та розвитку ґендерно-літературної компетенції учнів старшої школи відстежувалася протягом формувального експерименту на його початку та наприкінці. Отримані результати дають право стверджувати, що в контрольних класах з традиційним викладанням української літератури суттєвих змін у формування учнівських ґендерно-літературних компетенцій не відбулося. І навпаки, в експериментальних класах посилилося мотиваційне спрямування учнів на діалогічне прочитання творів художньої літератури, зріс інтерес до аналізу образів творів, посилилося значення самостійно-пошукової роботи юнаків та юнок у розв’язанні певних дидактичних завдань. Учасники експериментального навчання були більше зорієнтовані на пошуки оригінальних способів вирішення навчальних ситуацій, залучали власний життєвий досвід, помітно зріс інтерес до національної культури, здобутків інших наук, таких як: філософія, психологія, соціологія, етнопедагогіка тощо. Однак реалізація технології ґендерної літературної освіти поряд з позитивними процесами виявила певні недоліки, зокрема: не варто ґендерну критику в шкільництві розглядати тільки в аспекті визначення образів на основі ступеня їхньої традиційності; необхідно вдумливо застосовувати прийом аргументації думки прикладами з власного життя (як учителем, так і учнями); не кожен педагог здатний подолати особистісні переконання щодо ґендерних стереотипів, що існують у суспільній свідомості тощо.

Отримані результати рівнів сформованості учнівської ґендерно-літературної компетенції засвідчили позитивну динаміку процесу (Див. табл. 3.5.).

Таблиця 3.5.



Динаміка рівнів розвитку ґендерно-літературної компетенції учнів старшої школи

Учні

Рівні


Кількість учнів (%)

на початку експерименту

наприкінці експерименту

експериментальні класи

контрольні класи

експериментальні класи

контрольні класи

Високий

16 %

14 %

22 %

12 %

Достатній

48 %

53 %

69 %

56 %

Середній

30 %

29 %

8 %

29 %

Початковий

6 %

4 %

1 %

5 %
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка