Переяслав-хмельницький державний педагогічний університет імені григорія сковороди



Сторінка15/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.53 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

БЛОК 6. ТВОРЧІСТЬ В.СЛАПЧУКА

Дата

п/п

Тема заняття

Вид занять

Творчі завдання




22.

Біографічний екскурс у художній світ письменника. Роман “Дикі квіти” твір про сучасну родину.

Урок-біографічний екскурс

Написати твір: “Мій ідеал родинних стосунків”.




23.

Інтертекстуальність твору, її значення.

Урок-літературо-знавчий аналіз

Визначити, чому письменник вводить у текст назву твору О.Забужко “Польові дослідження з українського сексу?”




24.

Образ Степана як фемінізованого чоловіка.

Урок-ґендерне дослідження

Зробити ґендерний аналіз образу головного героя, порівняти його з народним ідеалом чоловіка.




25.

Маскулінні якості дружини Лариси.

Урок-ґендерне дослідження

Відповісти на запитання: наскільки шкодять головній героїні твору її маскулінні риси?




26.

Внутрішній світ дитини у родині, де порушена ґендерна гармонія.

Урок-психологічне дослідження

Відомо, що дитина у родині намагається брати приклад з батьків. Підготуватися до дискусії: “Як бути Волику у такій сім’ї?” Висловити психологічні поради хлопчику.

БЛОК 7. ҐЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРІВ ПИСЬМЕННИКІВ РІДНОГО КРАЮ*

Дата

п/п

Тема заняття

Вид занять

Творчі завдання




27.

Ґендерна складова інтимної лірики Н. Півторацької (Богуславський район)

Урок-літературна мандрівка

Дослідити мовний рівень поезій, виокремити ґендерно забарвлені характеристики




28.

Фемінативи у художній структурі М. Шостака

(м. Бориспіль)



Урок-психологічне дослідження

Визначити та підтвердити цитатами з літературознавчих праць, які ґендерні ознаки зображені як характеристики ліричних героїв.




29.

Проблеми незаміжньої жінки крізь призму чоловічого погляду у російськомовній поезії О. Потапенка “Гуси-лебеди…” (м. Переяслав-Хмельницький). Україномовна інтимна лірика митця.

Урок-ґендерне дослідження

Порівняти авторське змалювання екзистенції ліричної героїні з народними уявленнями про старих дів

* Подано відповідно до літературного краєзнавства Київщини. Учитель сам обирає письменників та твори для аналізу.

БЛОК 8. КРИТИЧНІ ПРАЦІ СУЧАСНИХ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ У КОНТЕКСТІ ҐЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дата

п/п

Тема заняття

Вид занять

Творчі завдання




30.

С. Павличко “Фемінізм”.


Лекція з елементами бесіди

Законспектувати статтю. Визначити дискусійні моменти.




31.

Т. Гундорова “Femina melancholica: Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської”.

Урок вивчення критичного матеріалу

Проаналізувати один із розділів монографії.




32.

В. Агеєва “В осерді жіночого світу”.

Урок-діалог

Підтвердити чи спростувати слова дослідниці, спираючись на текст твору О. Забужко “Казка про калинову сопілку”.




33.

Н. Зборовська “Фемінізм як сестровбивство”

Урок аналізу критичного матеріалу

Проаналізувати протилежні погляди на один твір




34.

М. Наєнко “Модернізм: декларації, маніфести, реальність”.


Літературо-знавча дискусія

Аргументовано заперечити науковцю, висловлюючи власні погляди.




35.

Проведення круглого столу

Захист власних проектів учнями



Урок-творчий звіт

Захистити власний чи груповий проект, створений протягом року.

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА УЧНІВСЬКИХ ПРОЕКТІВ

(індивідуальних, групових):



  1. Педагогічні погляди на ґендерні особливості навчання у творах українських письменників.

  2. Образ учителя носія ґендерної ідентичності у творах художньої літератури.

  3. Фемінативи та маскулізми як лексеми у мовленні персонажів твору.

  4. Жіночі архетипні образи як структурні одиниці поем Т. Шевченка.

  5. Еволюція жіночих образів у повістях О. Кобилянської “Людина” і “Царівна”.

  6. Побут як джерело ґендерних трактувань у художньому світі письменників ХІХ століття.

  7. Категорія моральності у підтексті драми І. Франка “Украдене щастя”.

  8. Літературознавча критика як джерело ґендерного вивчення художнього тексту.

  9. Діалог статей як ілюстрація ґендерної культури гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”.

  10. Порівняльний аналіз соціальної ролі жінки як вираження ментальних поглядів двох народів у творі Лесі Українки “Бояриня”.

  11. Кохання як чуттєвий ідеал людських стосунків у інтимній ліриці українських письменників.

  12. Стосунки чоловіка та жінки як внутрішній діалог художнього тексту.

  13. Автобіографічність драми “Одержима” Лесі Українки як вияв жіночої сили та чоловічої слабкості.

  14. Філософські ідеї фемінізму та їхній вплив на становлення творчості О. Кобилянської та Лесі Українки.

Додаток В

В.1. Зразок тестового завдання констатувального зрізу


  1. Фольклор – це

а) художній троп;

б) жанр епосу;

в) усна народна творчість.

2. Який з названих творів є козацьким літописом:

а) “Послання до єпископів”;

б) “Галицько-волинський літопис”;

в) “Літопис Самовидця”.

3. Драма – це літературний

а) процес;

б) рід;


в) напрям.

4. Український письменник і філософ, автор збірки “Саду божественних песней” – це

а) Григорій Сковорода;

б) Іван Вишенський;

в) Мелетій Смотрицький.

5. Назвіть імена героїнь твору І. Котляревського “Енеїда”:

а) Мелашка, Софія, Анна;

б) Юнона, Дідона, Сивіла;

в) Єлена, Ірина, Ксенія.

6. Які традиційні риси української дівчини мала Наталка, героїня п’єси І.Котляревського “Наталка Полтавка”:

а) добре співала, була вродлива, розумна, моторна;

б) знала латинь, уміла прясти;

в) часто закохувалась, любила відпочити.

7. Чому Терпелиха присилувала Наталку вийти заміж за Возного:

а) через те, що Петро зник;

б) тому, що хотіла, щоб дочка була багатою і не знала лиха;

в) щоб нашкодити Петрові, бо він був бідний.

8. Що стало причиною трагедії у творі “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка:

а) загибель головної героїні;

б) смерть Василя;

в) гріх Марусі перед батьками.

9. У якій послідовності зображено народні обряди у повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка:

а) весілля, похорон, сватання;

б) сватання, весілля, похорон;

в) весілля, сватання, похорон.

10. До якого напряму належить повість “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненка:

а) реалізм;

б) сентименталізм;

в) романтизм.

11. У чому полягає різниця між авторським зображенням жінки у сентименталізмі та реалізмі:

а) у сентименталізмі жінка більш пасивна, автор викликає жалість до її долі;

б) реалізм висвітлює тільки модерну жінку;

в) суттєвої різниці немає.

12. Із якого твору Т. Шевченка ці слова: “Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива…”:

а) “Тополя”;

б) “Причинна”;

в) “Катерина”.

13. До кого звертається Т. Шевченко на початку поеми “Катерина”:

а) до москалів;

б) до чорнобрових дівчат;

в) до головної героїні.

14. Чому батьки вигнали Катерину з дому:

а) бо вона не виконала завдання, що дали їй батьки;

б) бо вона порушила наказ батьків – не закохуватися;

в) бо вона порушила народну мораль.

15. З якого твору Т. Шевченка слова “Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

текла, червоніла…”:

а) “Іван Підкова”;

б) “До Основ’яненка”;

в) “Гайдамаки”.

16. У поезії “Не тополю високую…” Т. Шевченко висловлює словами:

“Ой мамо,

Страшно дівувати,

Увесь свій вік дівувати, ні з ким не кохатись”:

а) побоювання дівчини залишитися старою дівою;

б) хвилювання щодо неможливості кохати;

в) засудження самотності.

17. За жанром твір “Наймичка” Т. Шевченка є:

а) поезією;

б) епітафією;

в) поемою.

18. Кому присвятила свою повість “Інститутка” Марко Вовчок:

а) Т. Шевченку;

б) П. Кулішу;

в) Г. Квітці-Основ’яненку.

19. Хто виступає оповідачем у повісті “Інститутка” Марка Вовчка:

а) стара пані;

б) Устина, молода кріпачка;

б) молода пані.

20. Чому інститутка захотіла вийти заміж за лікаря, що був нерівний з нею за соціальним станом:

а) прагнула того, що заманеться їй;

б) не зважала на соціальну нерівність;

в) щиро його кохала.

21. Що переважає у внутрішньому світі інститутки:

а) кохання й самозречення;

б) жага до збагачення;

в) милосердя й порозуміння.

22. До якого літературного роду належить твір “Інститутка” Марка Вовчка:

а) лірики;

б) епосу;

в) драми.

23. Назвіть типовий (той, що часто зображується у художніх творах) образ української дівчини, жінки:

а) смілива, активна, розумна;

б) поступлива, пасивна (чекає коли чоловік перший виявить своє захоплення нею), працює в приміщенні (готує їсти, прибирає, доглядає за дітьми);

в) спокійна, завжди відстоює свої права.

24. Назвіть типовий образ чоловіка:

а) активний, працює на свіжому повітрі (на дворі, полі тощо), сам обирає наречену, відстоює свої права, фізично загартований;

б) доглядає за дітьми, вишиває, шиє сорочки тощо;

в) сприймає усе, що відбувається пасивно, не може відстояти свою думку, слабкий.
В.2. Зразок тестового завдання контрольного зрізу

(на основі творчості Л. Костенко)



  1. Хто і про кого у праці “Геній в умовах заблокованої літератури” сказав: “Це постать в нашій літературі, безперечно, геніальна”:

а) Марко Вовчок про Т. Шевченка;

б) Ю. Шерех про М. Ореста;

в) Л. Костенко про Лесю Українку;

г) Леся Українка про М. Коцюбинського.



  1. Які твори Л. Костенко порушують питання ґендерних стосунків:

а) “Пастораль ХХ століття”;

б)“Не треба думати мізерно”;

в) “Маруся Чурай”;

г) “Ще назва є, а річки вже немає”.



  1. До якого літературного роду належить твір Л. Костенко “Маруся Чурай”:

а) роман у віршах;

б) лірика;

в) епос;

г) ліро-епос.



  1. Визначте, який з наведених уривків належить до твору Л.Костенко “Маруся Чурай”:

а) А я стояла… Що ж мені, кричати?..

Які мені сказати їм слова?..

Дівчаточка, дівчатонька, дівчата!

Цю не співайте, я ж іще жива.

б) Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.

Хрестилась баба, і кінчався хліб.

Двигтів ото вузесенький окопчик,

Де дві сім’ї тулились кілька днів.

в) Настане день, обтяжений плодами.

Не страшно їм ні слави, ні хули.

Мої суцвіття, биті холодами,

Ви добру зав’язь все-таки дали.

г) І він спитав: Чого ж ти не прийшла

у іншу пору, в час мого цвітіння?

А я сказала: Ти мені один

о цій порі, об іншій і довіку.



  1. У творі “Маруся Чурай” Л. Костенко порушується основна ґендерна проблема:

а) взаємин свекрухи та невісток;

б) любовного трикутника;

в) соціальної нерівності;

г) нерозділеного кохання.



  1. Ф.Ніцше сказав: “Тому наказують, хто не може підкорятися самому собі”. Кого з героїв твору “Маруся Чурай” найбільш характеризують ці слова?

а) Марусю;

б) Галю;


в) Грицька;

г) матері Грицька.



  1. Про кого йдеться: “У неї на двох глупоти, у нього розум на двох”?

а) Галю і Грицька;

б) Марусю і Грицька;

в) Матір Грицька та головного героя;

г) Дружину та чоловіка.



  1. Про що йде мова в уривку твору: “На неї можна нагримать, і можна її побити, Вона простить і приголубить, розсолу тобі внесе…”

а) ствердження чоловічої сили шляхом насилля над дружиною;

б) традиційні стосунки між чоловіком та дружиною на селі;

в) залицяння хлопця до дівчини;

г) стосунки Галі та Грицька.



  1. Відомо, що українська дівчина мала дотримуватися традицій. Про які з них йдеться в уривку з твору:

“Бо людські, сину, невістки і дочки

Співали зроду, сину, і тепер:

“Посіяла огірочки”

Та “Натіпала конопель”…

а) співати українські пісні;

б) працювати співаючи;

в) пісня мала ілюструвати коло занять жінки;

г) співати, коли садиш городину.



  1. Чому Л. Костенко стверджує:

Грицько ж, він міряв не тією міркою.

В житті шукав дорогу не пряму.

Він народився під тією зіркою,

Що щось в душі двоїлося йому…

а) Грицько був розбещений, тому не знав, що хоче;

б) у свідомості героя відбувала боротьба між потребою кохати та потребою мати традиційну дружину, яка буде йому рівнею за соціальним походженням;

в) Грицько хотів кохати одразу обох дівчат, йому подобалася його популярність.

г) головний герой не хотів засмутити матір, тому обрав ту наречену, яка подобалася більше матері, ніж йому.



  1. Яким постає перед читачем Грицько?

а) фемінним;

б) маскулінним;

в) андрогінним;

г) традиційним.



  1. Яку рису характеру мала Маруся, що ілюструється рядком з твору: “В тій Марусі, що не слово – насторч”?

а) поступливість;

б) зарозумілість;

в) агресивність;

г) самостійність думок та суджень.



  1. Чому головний герой твору висловлює свої почуття словами:

Мені, мабуть, довіку буде сниться,

Як я стою, не піднімаю віч.

А ті свати лопочуть про куницю,

А та дурепа (Галя. – Уточнення наше. – Л. М.) колупає піч!

а) тому що він не кохає Галю, але хоче підвищити власний соціальний статус;

б) тому що він повторює долю свого батька;

в) не розуміє обряду сватання;

г) не хоче одружуватися з Галею.



  1. Чому Грицько при сватанні не підіймав очей?

а) очі то дзеркало душі, боявся видати справжні почуття;

б) очі видали б його кохання до Галі;

в) йому було соромно за свій вчинок;

г) при обряді сватання молодий має соромитися.



  1. Порівняйте образ Грицька з “Марусі Чурай” Л. Костенко та “В неділю рано зілля копала” О. Кобилянської. Яка між ними ґендерна різниця? Оберіть правильні твердження.

а) у творі О. Кобилянської він гине, бо його труїть Тетяна, а у романі Л. Костенко він отруюється сам, отже, робить власний життєвий вибір.

б) у творі О. Кобилянської він любить обох однаково, а у романі Л. Костенко лише Марусю.

в) у творі О. Кобилянської він багатий, сильний, розумний, а у романі Л. Костенко бідний, не має власної думки, підкоряється матері.

г) у творі О. Кобилянської подвійність у почуттях героя була зумовлена традиціями на селі: якщо парубок зустрічався з дівчиною, він не повинен знеславити її, одружившись на іншій. Гриць внутрішньо бажає бути з Тетяною, бо відчуває генетичну спорідненість: вир почуттів є ознакою обох душ. Настка передусім є символом традиційної родини. Гриць розуміє, що залишаючись з нею, він прокладає шлях у спокійне сімейне життя, де жінка його чекатиме, виховуватиме дітей. Головний герой потребує одночасно і сплеску емоцій, і родинного затишку. Він не готовий зробити вибір, тож залишає це дівчатам, а у романі Л. Костенко він робить власний життєвий вибір.



  1. Чи можна ототожнити образ Марусі з твору з образом письменниці? Які риси ґендерної ідентичності є спільними?

  2. Назвіть риси ґендерної ідентичності Марусі та Галі. Визначте приналежність до образів української літератури за ступенем їхньої традиційності.

  3. Назвіть ґендерні проблеми, порушені у творі Л. Костенко.

  4. Які етнопедагогічні засади діалогічно зумовлюють розвиток сюжету твору? Конкретизуйте кожне з положень.

а) традиції виховання в родині дітей.

б) традиції стосунків між хлопцем та дівчиною.

в) традиції стосунків між чоловіком та дружиною у шлюбі.


  1. Про яку традиційну рису взаємин хлопців та дівчат ідеться в уривку:

“але Маруся так його чекала,

такі літа одна перебула!

Нікому ні руки не шлюбувала,

ані на кого й оком не вела”

а) вірність;

б) повага;

в) взаєморозуміння;

г) цнотливість.



  1. Поясніть твердження: “Нерівня душ – це гірше, ніж майна!”

  2. Які цінності переважають у розумінні людських стосунків матір’ю Грицька:

“Я мала, люди, сина не розпусника:

Він шанував і хату, і город”

а) матеріальні: краще мати господарство, ніж жити у бідності з коханою людиною;

б) духовні: дитину не варто виховувати розпусником, слід дбати про його господарські вміння;

в) духовні: шана до праці, що стає надбанням справжнього господаря;

г) матеріальні: кохання є розпусним, якщо не підкріплено соціальним статусом.



  1. Кому з героїв твору належать слова:

“Як не полюбиш, в мене вистачає

на двох любові. Якось проживем…”

а) Миколі Іскрі;

б) Івану Свічці;

в) Івану Іскрі;

г) Грицьку.

24. Чому образ Марусі ідентифікується з поняттям духовності? Поясніть слова:

“Ця дівчина не просто так. Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”.
Додаток Ґ

Конспекти уроків української літератури: ґендерний аспект

9 клас


Тема: Ґендерний літературознавчий аналіз мовного рівня поеми І. Котляревського “Енеїда”

Мета: поглибити знання учнів про традиційні риси ґендерної ідентичності чоловіка та жінки на основі поеми І. Котляревського “Енеїда”; навчити визначати, наскільки ґендерні стереотипи відображені у мовленні автора та персонажів; виховувати культуру мовлення.

Тип уроку: урок-лінгвістичне дослідження.

Обладнання: текст твору, дошка.

Хід уроку.

Ґендер справедливо вважається міждисциплінарною інтригою пізнання. Проблема фемінності-маскулінності як складова культури привертає увагу філософів, психологів, соціологів, літературознавців.

Л. Ставицька



1. Слово вчителя. Мова і мовлення людини часто містять слова чи словосполучення, в яких закладено ґендерний зміст. Власне репліки персонажа стають основою для його характеристики: з якого соціального стану герой, яку має освіту, його світоглядні позиції тощо. В українській мові прийнято всі іменники поділяти на чотири роди: жіночий, чоловічий, середній та спільний. Науковці [26, 156] іменники спільного роду поділяють на певні групи, беручи до уваги ґендерну структурну характеристику мови:

1. “маскулізми” мають форму чоловічого роду, проте позначають осіб обох статей. Лексичне значення цих слів становить назви:



  • Офіційних, адміністративних, посадових осіб. Наприклад, “президент”, “директор”, “посол” тощо.

  • Назви офіційних учених ступенів і звань: “доцент”, “доктор” тощо.

  • Назви осіб за військовими спеціальностями: “генерал”, “полковник” тощо.

  • Назви соціально-оцінних характеристик: “лауреат”, “депутат” тощо.

2. “фемінативи” це іменники спільного роду, які позначають осіб чоловічої і жіночої статі, але граматично марковані значенням жіночого роду. Наприклад, “просторіка”, “нероба”, “сирота”, “ненажера”, “трудяга” тощо.

2. Бесіда з учнями.

– Висловіть, будь ласка, гіпотезу про те, чому саме маскулізми пов’язані з високим соціальним становищем у суспільстві*?

– Чи пов’язано це з історичним контекстом та народними традиційними уявленнями про ролі чоловіка та жінки?

* Додаткова інформація. За статистичними даними соціального опитування [114, 59] жінкам відводять такі сфери діяльності: родинно-побутова, дошкільне виховання, освітянська, медична. У той час, як чоловічими вважають наступні сфери діяльності: наукову сферу, політику, державне управління тощо.

3. Пояснити думку науковця: “Якщо картина світу є відображенням довколишнього світу в голові людини, то мовна картина світу (світ у дзеркалі мови) це зафіксована в мовних знаках і виявлена у формах мовної діяльності (текстах, дискурсах) мовна свідомість, а ґендерні ознаки мовної картини світу це сутнісні вияви пізнання світу крізь призму чоловічої і жіночої свідомості, які відображають особливості номінативної комунікативної діяльності чоловіків і жінок, визначувані статтю особливості мовної діяльності й мовної поведінки [114, 59]”.

4. Лінгвістичне дослідження художнього тексту.

Для лінгвістичного дослідження художнього тексту пропонуємо використати асоціацію (зв’язок [174, 47] між певними об’єктами або явищами, заснований на особистому, суб’єктивному досвіді).

Дослідимо ґендерний аспект мовного простору бурлескно-травестійної поеми І. Котляревського “Енеїда”.



Ім’я героя

Маскулізми

Фемінативи

Асоціації

1. Еней

“козак”, “суціга”,

“паливода”, “горлоріз”, “як на аркані жеребець”, “мутив, як на селі москаль”, “троянський мартопляс”, “заліг, мов пес”, “прескурвий, вражий сину”, “і тілько слава, що в штанях”






“моторний” активний; “проворний” рішучий;

2. Юнона




“суча дочка”, “квочка”, “мчалась, як оса”, “хитра”

“все її гнівив” здатна до підлості,

3. Венера




“не послідня шльоха”, “плюгава”, “невірна”,

“проворна” розумна;

4. Дідона




“трудяща”, “дуже працьовита”, “сановита”

“весела” має почуття гумору, “точила всякії баляси” безперестанку говорила, “запінилась, осатаніла” розсердилась, “кричала, плакала, ревла” розпач

5. Висновки. Учні роблять самостійні висновки щодо мовної ґендерної характеристики автором героїв поеми.

6. Зіставлення отриманих даних з лінгвістичним дослідженням.

Л. Ставицька у процесі опитування стосовно ґендерних асоціативних рядів визначила, що “мати продовжувачка і берегиня роду, жінка з дитиною, символ життя і вічності. Саме вона групує … значну кількість перехідних слів, семантика яких вказує на спрямовану позитивну дію: дає (життя), дарувати (ласку), переживати, розуміти, поважати, підтримувати, піклуватися, годувати, доглядати, опікуватися. … Батько голова сім’ї, хазяїн і гарний господар, який мислиться в асоціативному зв’язку з матір’ю, дружиною і сином. … Він носій таких ознак, які традиційно атрибуються чоловікові сміливий, сильний, з точки зору жінок гарний [174, 49]”.

Запитання до учнів:


    • Чи відповідає літературний образ Венери, матері Енея, традиційним асоціаціям? Доведіть свою думку.

    • Яким постає перед нам Анхіз, батько Енея? Які особистісні риси його характеру яскраво висвітлені в тексті поеми?

  1. Домашнє завдання.

  1. Визначити: чи присутні ґендерні стереотипи у самому творі? Відповідь аргументувати. 2. Провести опитування 10 респондентів на визначення асоціативного ряду до понять “дівчина” і “хлопець”.

Тема: Ставлення до жінки-матері на селі у поемах Т. Шевченка “Катерина” та “Наймичка”



Мета: познайомити учнів з жіночими образами ліро-епічних творів Т.Шевченка, визначити особливості внутрішніх конфліктів поем; розвивати уміння інтерпретувати художні тексти у ґендерному аспекті, визначати особливості кожного з них; виховувати шанобливе ставлення до жінки-матері.

Тип уроку: урок-ґендерне дослідження.

Обладнання: репродукції картин Т. Шевченка “Катерина”, Л.Жемчужникова “Покинута”, тексти творів, кольорові таблички для реалізації кооперативного навчання.

Хід уроку.

Шевченко не тільки збагнув і “розказав”,

а й сам прожив … родовий проклін



українського мужчини під імперією.

Зрозуміло, що його символічною

парою мала бути покритка… [65, 132]

О. Забужко



1. Слово вчителя.

Ліро-епічні твори Т. Шевченка “Катерина” і “Наймичка” розкривають перед читачами особливий простір українського села з його віковічними образами жінок та чоловіків. Проте особливим образом є воно саме село з його звичаями, традиціями, неписаними законами моралі. Часто протиставленням йому є людина, яка їх порушує та переходить на сторону гріха. Розглянемо художній діалог “жінки” та “села”, визначимо, які шляхи пропонує Т. Шевченко героїням з метою спокутування гріха, осмислимо образ села ХІХ століття.



2. “Ажурна пилка”. Скористаємося інтерактивною технологією навчання “ажурна пилка”. Поділимо учнівський колектив на 3 групи. Розподілимо завдання таким чином:

1 група

  1. Визначити значення терміна “гріх”.

  2. Виписати з Біблії основні гріхи відповідно до Заповідей.

  3. Охарактеризувати гріхи героїнь поем Т. Шевченка. Пояснити їх на основі Біблійного тлумачення.

2 група

  1. Повторити тлумачення понять “маскулінність” та “фемінність”.

  2. Визначити, які ґендерні риси властиві Катерині та Ганні.

  3. Аргументувати власні думки цитатами з творів.

3 група

  1. Повторити зміст поняття “народна педагогіка”.

  2. Визначити, які моральні проблеми пов’язують народну педагогіку та тексти поем.

  3. Аргументувати власні думки цитатами.

На початок уроку учні вже мають опорні конспекти з тих питань, які розглядалися. Як організувати роботу? Скористаємося рекомендаціями методистів [72, 5–6].

  • Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для своєї групи. Кожен учень входитиме у дві групи — “домашню” й “експертну”. У кожній “домашній” групі учні мають позначки різних кольорів, а в кожній “експертній” – однакові.

  • Розпишіть учнів за “домашніми” групами від 3 до 5 осіб. Дайте “домашнім” групам індивідуальну порцію інформації для засвоєння.

  • Після завершення роботи “домашніх” груп запропонуйте учням розійтися по своїх “кольорових” групах, де вони стануть експертами з окремої теми. В кожній групі має бути представник із кожної “домашньої” групи.

  • Кожна експертна група має вислухати всіх представників “домашніх” груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснити його експертну оцінку за визначений час.

• Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися “додому”. Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі, з членами своєї “домашньої” групи, де остаточно узагальнюють та корегують всю інформацію.

На проведення інтерактивної вправи пропонуємо відвести 15 хвилин уроку.



  1. Колективне обговорення отриманої інформації.

  2. Виступи членів кожної групи. Узагальнення думок.

Пропонуємо учням визначити асоціативний ряд до образу жінки за творчістю Т. Шевченка.

5.1. Складання сенкану.

Іменник

Два прикметники

Словосполучення

Дія

Ідея

Наймичка


Щира, довірлива

Материнська любов

Дбає про власного сина

Любов жертовна переможе підступну пристрасть




  1. Порівняльний аналіз художнього твору з твором мистецтва.

Учитель демонструє репродукції картин Т. Шевченка “Катерина”, Л. Жемчужникова “Покинута”. Пропонує проаналізувати кожну з них та визначити, яка найбільш детально розкриває особливості поеми.

Відповіді учнів

  1. Домашнє завдання.

1. Скласти сенкан до поеми “Катерина”. 2. Написати твір-опис однієї з картин (Т. Шевченка “Катерина”, Л. Жемчужникова “Покинута”) на вибір.
10 клас

Тема: Модерні та традиційні образи у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки.



Мета: закріпити теоретичні знання учнів з питань інтерпретації драматичного твору; розвивати навики ґендерного аналізу; виховувати любов до художнього мистецтва.

Тип уроку: урок-психологічне дослідження.

Обладнання: мультимедійна дошка, портрет Лесі Українки, магнітофон, касета із записом музичного твору П. Чайковського “Вальс квітів”.

Хід уроку.



1. Звучить “Вальс квітів” П. Чайковського. До дошки виходить дівчина і говорить:

“Її музику було надзвичайно приємно слухати, далеко приємніше, ніж багато блискучих техніків-віртуозів... Грала частіше вечорами, – без світла, в темряві, коли не дуже хто слухав, – свої імпровізації... Власне імпровізації, а не зафіксовані композиції, бо кожен раз це було щось інше. Це була наче не музика, а розмова...”



2. Слово вчителя. Так згадує свою сестру Ольга Косач, адже Лесина гра перетворювалася на танок мелодії та душі. Вона, мов мавка, притягувала до себе людей, бо коли людина талановита, то талановита в усьому.

Так, весна завжди несе красу та кохання. Власне, ранньою весною зустрічаються наші герої Лукаш та Мавка. Ось вони, поруч, чуєте ... звучить лісова пісня.

/Мелодія робиться голоснішою і затихає/

В українському фольклорі мавки – недобрі звабниці, які здебільшого шукають собі в жертву молодого хлопця чи чоловіка, щоб, заманивши козака, залоскотати його на смерть. Мавка ж зваблена Лукашем сама. Вона закохується у спів його сопілки. У “Лісовій пісні” важливим моментом є розмежування природи й соціуму на два світи: міфологічний і конкретно-історичний. Мавка є представницею першого, а Лукаш – другого. І навесні ці світи об’єднуються.



3. Психологічний аналіз літературних образів. Пропонуємо їх узагальнити письмово у вигляді таблиці. Досліджуємо образи представниць двох світів: Мавки й Килини.

Новітня жінка” – Мавка

Традиційний тип жінки – Килина

Відверта у своєму коханні, сама запитує про почуття

“Чи гарна ж я тобі? [101, 377]”



Прихованість жіночих почуттів, вибирає хлопець

“Не випадає за парубком так дівці уганяти [101, 408]”.



Вияв любові – це єдність двох сердець

“Ні, ти сам для мене світ, миліший, кращий,

ніж той, що досі знала я, а й той

покращав відколи ми поєднались [101, 396]”.



Вияв почуття переростає в обов’язок (шлюб)

“Їм невістки треба,

бо треба помочі, – вони старі [101, 412]”.


Не вимагає шлюбу

“Я пасток (тобто того, що веде до одруження – пояснення наше. Л. М.) на тебе не наставляла.

Ти прийшов по волі [101, 423]”.


Хоче вийти заміж за Лукаша, бо “вдовиці – хоч надвоє розірвися!..[101, 418]”.

З’ясовуємо, що перетворює витончену й мистецьку душу на підневільну й черству:

Мати: “А чи не годі вже того грання?

Все грай да грай, а ти, робото стій? [101, 406]”

“Потрібні сі квітки! Таж я не маю

у себе в хаті дівки на виданню…[101, 407]”

“І що це за манаття на тобі?

Воно ж і невигідне при роботі [101, 408]”.

Дядько Лев: “- Де ж є відьма в лісі?

Відьми живуть по селах…[101, 409]”


  1. Узагальнення роздумів та відповідей учнів.



5. Бесіда з учнями:

  • Що руйнує в душі людини прекрасне?

  • Чому Мавка стає олюдненою? Доведіть. Що забрало її волю?

  • Як Ви думаєте, чому щоденна робота призвела до злиденного життя?

6. Підсумок уроку.

6.1. Проблемне запитання:

У Лесі Українки є три вираження трагізму буття:



  • трагедія ситуації (неволя, конфлікт, занепад);

  • трагедія стану героя (хвороба, упослідження, смерть);

  • трагедія екзистенції (неможливість поєднати ідеал з дійсністю, необхідність відмовитися від власної самототожності, дружби чи кохання, що видається фатальним). Як Ви вважаєте, які трагічні сторони буття притаманні героям “Лісової пісні”?

    1. Бесіда з учнями:

  • Чому Лукаш відмовляється від ідеальної жінки заради звичайної?

  • Як ми сприймаємо закінчення драми: оптимістично чи песимістично?

  • Чи варто все життя присвячувати роботі, яка перетворює особистість на фанатика?

7. Домашнє завдання.

1. Побудувати письмово схему градації образу Лукаша, використовуючи цитати з твору. 2. Визначити, наскільки модерним є образ Лукаша, назвати риси його ідентичності.

11 клас

Тема: Біографічні відомості з життя В. Симоненка.



Мета: познайомити учнів з унікальною постаттю української літератури В.Симоненком; розвивати навики аналізу біографічних даних; виховувати повагу до письменника та його особистого життя.

Тип уроку: урок-біографічний екскурс.

Обладнання: мультимедійний проектор та дошка; портрет В.Симоненка; твори автора у музичному виконанні.

Хід уроку.



Святково прикрашений клас. Звучить музика, зокрема пісня “Лебеді материнства”.

Не потрібно нехтувати фактами особистого життя письменника: вони надають викладу задушевності, теплоти, допомагають відчути в письменникові людину, якій все людське не чуже, викликають особливий інтерес і симпатію до нього [12, 21–22]…

О. Бандура

1. Слово вчителя.

Василь Симоненко – особливий поет, тонкий лірик. Не випадково вірш “Лебеді материнства”, який ви щойно почули, присвячений жінці. Як трапилося, що у такого маскулінного чоловіка стільки чуття жіночої психології?



  • Чи погоджуєтеся ви з думкою О. Бандури? Чи відчувають, на вашу думку, письменники одні й ті ж почуття, що звичайні люди?

  • Що нам може розповісти біографія митця?

  • Наскільки факти біографії впливають на художній зміст творів?

  • Що чи хто виховує повагу до жінки в чоловіка і навпаки? Аргументуйте свою думку.

  • Для чого нам слід знати біографію письменника? Як це впливає на розуміння нами його творів?

2. Визначення факторів формування ґендерної ідентичності письменника. Проведемо у формі схеми-конструктора, яку складають учні і оформлює вчитель на дошці. Пропонуємо використати прийом “мозкового штурму”.

3. Знайомство з біографією В. Симоненка.

Василь Симоненко… Що ж це за постать в історії літератури? Чому йому судилося спалахнути і згоріти, проживши всього 28 років?

Зверніть увагу на портрет, яким ви уявляєте Василя Симоненка?

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в с. Біївцах Лубенського району Полтавської області. Виховувався без батька, однією лише матір’ю, Ганною Федорівною, і дідом по материній лінії. Пізніше Василь свої дитячі переживання відобразив у своїй поезії:

В мене була лиш мати

Та був іще сивий дід,

Нікому не мовив “тату”

І вірив, що так і слід.

Лише коли Симоненко отримав визнання як журналіст і поет, батько приїхав до нього. Проте, дозволивши переночувати, на наступний ранок Василь відчинив перед ним двері зі словами: “Ти дуже запізнився, тато [236]”.


  • Зразки яких ґендерних ролей міг засвоїти Василь?

  • Чи впустив він свого батька у серце, впустивши переночувати? Чому? Що йому заважало?

  • Цей учинок свідчить про нього, як про жорстоку людину?

Про стосунки з дружиною ми дізнаємося з епістолярної спадщини В. Симоненка: “А Василь Симоненко писав жартівливі листи своїй дружині Люсі у Ворзель: “Здоров будь, мій Люсьєн, землі орган могучий! Вражений ентузіазмом та енергією, з якими ти пишеш листи і тратиш гроші. Для підтримки святкового настрою сьогодні посилаю тобі 20 крб. 44 копійки. Дрібноту використай на пиво. Тобі треба набрати хоч з півпуда жиру. Я поправився на 1472 кг. Всі штани тріщать по швах. Мабуть, доведеться ходити у спідниці.

Мати з Олесем збираються поїхати у село на тиждень… Залишуся зовсім один. Коли є бажання, то плюнь на свій Ворзель і чухрай додому. Будемо удвох варити кашу, смажити картоплю і дудлити чай. Здається, усьо. Набирайся сил, малеча. Передаю кошик поцілунків. Твій Васисуалій де Сімон”. А ось іще лист: “Хіба у Ворзелі мало хвацьких парубків, що ти нудьгуєш і читаєш ідіотські детективи? Сеньйоро! Ми втратили 14 крб. за путівку не для того, щоб ти повернулася з Ворзеля черницею або баптисткою. Дерзай, дєтка, розбивай парубоцькі серця направо й наліво. Розколюй їх, мов горіхи. Лушпиння тільки не привозь додому [232]”.



  • Про які риси характеру письменника свідчить листування?

  • Які, на Вашу думку, були стосунки у них з дружиною?

  • Чи поважав її В. Симоненко? Звідки це стає зрозумілим.

Літературознавців цікавлять інтимні мотиви лірики В. Симоненка як найвдаліші літературні сторінки. Знаходимо роздуми молодих дослідників: “Інтимна ліpика – особлива стоpінка твоpчості Василя Симоненка. Вpазливість його натуpи, щедpість і чистота почуттів тут виявилися настільки сильно, що найбуденнішими словами поетові вдалося виpазити найсокpовенніше, відкpити глибини майже непояснюваного. До юного поета пpийшла весна кохання з вітpами мpій, ніжним квітучим спалахом. І те п’янке, незбагненно солодке почуття пеpеливається в чаpівну поезію:

Вітеp пісню співа стоголосо,

Але pаптом в екстазі німім

Зупинивсь біля тебе і млосно

Зазіхав у волоссі твоїм.

А яким щиpим, і по-лицаpськи благоpодним постав поет у своєму віpші “Моя вина”, де йдеться пpо pідкісну нині pису юнака, як шляхетність, уміння поступитися, взяти на себе відповідальність за любов і щастя, за помилки обох. Він мав мужність сказати коханій: “Пpобач... моя вина”.

Симоненка тpеба читати сеpцем, щоб відчути чистоту, щиpість, благоpодство, мудpість його поезії. Василь умів любити так щиpо, так ніжно, так самозpечено, як, мабуть, ніхто на землі. Умів він і ненавидіти підлість, сваволю, лицеміpство! По-лицаpськи боpовся з “чоpною кpивдою”. У сонеті “Я” молодий поет чітко сфоpмулював своє поетичне кpедо:

Hе знаю, ким – дияволом чи богом –

Дано мені покликання сумне:

Любити все пpекpасне і земне

І говоpити пpавду всім бульдогам.

Син Олексик був найбільшою любов’ю останніх pоків життя Симоненка. З його наpодженням з’являються у поета найлагідніші, жаpтівливі, мудpі казки [237]”.



  1. Підсумки уроку.

  • Чому письменник намагається приділити своєму синові увагу, написавши для нього казки? Про яку рису ідентичності свідчить турбота про дитину? Чим це спричинене?

  • Василь Симоненко крізь своє коротке життя проніс любов до жінок: матері і дружини. Як це позначилося на його творчості?

  • Які фактори формування “Я-ідентичності” вплинули на становлення ґендерного типу письменника?

  1. Повідомлення домашнього завдання.

1. Визначити, яким був тип ідентичності автора: маскулінним, фемінним чи андрогінним? Думку аргументувати. 2. Написати лист письменникові.
Тема: Роман у віршах “Маруся Чурай” Ліни Костенко як джерело ґендерного аналізу.

Мета: познайомити учнів з історією створення роману у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай”; розвивати навики виокремлювати ґендерну проблематику твору; виховувати культуру мислення.

Тип уроку: урок-філософське дослідження.

Обладнання: текст твору, дошка.

Хід уроку.



  1. Слово вчителя.

Працюючи над твором “Маруся Чурай”, Л. Костенко використала ті скупі історичні, а по суті, напівлегендарні відомості про співачку-поетесу з Полтави Марусю Чурай, що з плином часу дійшли до нас. Образ Марусі Чурай, її пісні надихали багатьох митців і до Л. Костенко: О. Шаховецького, Л. Боровиковського, С. Руданського, В. Самійленка. О. Кобилянська поклала сюжет Марусиної пісні “Ой, не ходи. Грицю...” в основу своєї повісті “У неділю рано зілля копала”, а М. Старицький — в основу п’єси.

Роман у віршах “Маруся Чурай” — це художня трансформація відомого сюжету про нещасливе кохання дівчини до хлопця, якого вона отруїла за те, що той, зрадивши їхнє кохання, пішов до іншої. Роман Л. Костенко невичерпний своїм змістом, багатством поетичних тем, філософсько-моральних колізій, загальнолюдською та національною проблематикою. Серед тем, що звучать у романі “Маруся Чурай”, насамперед варто вирізнити тему нелегкої, але й високої водночас, місії митця та його слова в житті й долі українського народу. Якби Ліна Костенко писала лише про трагічне кохання дівчини та її зраду, то роман закінчився б разом із розділом “Страта”. Але таке могло бути в тому разі, коли героїня була б людиною звичайною або ж, принаймні, не мала іскри рідкісного поетичного хисту. Маруся Чурай цілком могла б сказати про себе словами одного з ліричних віршів Л. Костенко: “Я тільки інструмент, в якому плачуть сни мого народу”.

– Дайте визначення поняттю роман у віршах. Назвіть особливості цього жанру.

Розглянемо цей твір, адже він містить значне джерело для ґендерного аналізу.



2. Визначення ґендерної проблематики художнього тексту проведемо у формі складання схеми.



  1. Робота над змістом твору.

  • Як Ви розумієте слова відомого філософа Ф. Ніцше: “Щоб бачити все, потрібно навчитися не дивитися на себе [133, 116]”?

  • Хто з героїв твору “Маруся Чурай” дивився лише на себе, а хто бачив не тільки себе?

    • Ф. Ніцше сказав: “Тому наказують, хто не може підкорятися самому собі [133, 101]”. Якого героя якнайбільше характеризують ці слова? Аргументуйте свою думку.

    • Поясніть слова Ф. Ніцше: “Глибоку повагу одного до іншого я називаю шлюбом [133, 61]”. Чи був би таким у цьому розумінні шлюб між Галею та Грицьком?

    • Чому Грицько вирішує отруїтись?

    • Якби Маруся залишилася з ним після його зради, чи були б вони, на вашу думку, щасливі?

    • Чому Маруся проганяє Грицька до Галі, адже він пояснив причину своєї зради?

3. Визначення філософської основи у розумінні кохання героями твору.

Незвичайність любовного сюжету (здавалося б, досі традиційного, добре відомого в українській літературі) починається з незвичайності самої Марусі Чурай. В її глибокій та щирій натурі живе дуже сильне максималістське начало: “Все – або нічого”. Грицева мати каже про її серце, що воно “горде і трудне”. Трудне – бо не визнає компромісів, відкидає напівпочуття, мучиться самотою, вимагаючи справжності й повноти в усьому. І насамперед у коханні. Марусина любов зустрілася з роздвоєною, розчахнутою душею Гриця Бобренка. Так з’являється в романі Л. Костенко драма “нерівні душ” – поетично-максималістської та буденно-прозаїчної, в якій зникають, гинуть зачатки чогось високого й справжнього, того, що змушувало Марусю думати про козака Гриця Бобренка як про лицаря [234].



Оберемо за основу слова (записані на дошці) Ф. Ніцше: “Любов – це факел, що повинен світити нам на вищих шляхах [133, 43]”. Учні трактують своє розуміння вислову філософа й пояснюють, що на їхній погляд є кохання.

  • Любов у розумінні Марусі: вірність

“але Маруся так його чекала,

такі літа одна перебула!

Нікому ні руки не шлюбувала,

ані на кого й оком не вела [90, 15]”.



вищість у почутті

“Моя любов чолом сягала неба,

а Гриць ходив ногами по землі [90, 15]”.

рівність душ

“Нерівня душ – це гірше, ніж майна! [90 ,47]”.



тілесна єдність

“А я вже, Грицю, їден дух з тобою,

хай ми вже й тілом будемо одне… [90, 48]”.


  • Любов у розумінні Грицька: багатство вище за почуття

“Я мала, люди, сина не розпусника:

Він шанував і хату, і город [90, 11]”.



  • Любов у розумінні Івана Іскри: жертовність в ім’я коханої людини
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка