Переяслав-хмельницький державний педагогічний університет імені григорія сковороди



Сторінка16/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.53 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

“Як не полюбиш, в мене вистачає


на двох любові. Якось проживем… [90, 126]”.

4. Підсумки уроку проведемо у формі усного твору на тему: “Моя філософія кохання”.

5. Повідомлення домашнього завдання.

1. Дати відповідь на запитання: чия з героїв філософія кохання наближена до філософії Ф. Ніцше? 2. Визначте для себе ідеал коханої людини. Опишіть його.

Тема: Ґендерний аналіз поезій “Празької поетичної школи”.

Мета: поглибити знання учнів з аналізу ліричного твору; дослідити ґендерні аспекти поезій “Празької поетичної школи”, зокрема О.Теліги “Мужчинам”, “Чоловікові”; О. Лятуринської “Він украдьки”; Є.Маланюка “Діва-Обида”; розвивати навики ґендерного аналізу; виховувати любов до лірики.

Тип уроку: урок-розповідь.

Обладнання: тексти поезій, мультимедійна дошка для ілюстрації схем.

Хід уроку.



  1. Розповідь учителя.

Ми з вами вивчили особливості ґендерного аналізу епічного твору. Розглянемо, чим відрізняється він від ліричного тексту.

Крім того, літературознавці визначають основні мотиви лірики. Вони класифікують віршовані твори на основі проблем, порушених у них, образів та художніх тем.

Назвемо їх:


  1. Запитання до учнів:

    • Дайте визначення поняттю “лірика”.

    • Які з видів лірики наближені до ґендерної інтерпретації? Чому? (Інтимна та філософська)

3. Актуалізація опорних знань.

Згадуємо план аналізу ліричного твору.



    1. Історія написання (якщо відома), історична основа твору. Дивимося на рік видання літературного твору: чи вільне художнє полотно від ґендерних стереотипів доби?

    2. Розглянемо особистість автора як індивідуальність з певними ґендерними ознаками: у своїх почуттях сприймає дійсність пасивно чи активно, бореться за свою долю чи пливе “за течією”? Як сприймає себе та довкілля?

    3. Які образи домінують у поезії: чоловічі чи жіночі?

    4. Які мотиви переважають: чуттєві, емоційні чи нейтральні?

    5. Виражальні засоби твору (тропи, стилістичні фігури, засоби звукопису та лексичні засоби).

    6. Особливості віршування (строфіка, метрика, фоніка). Учні досліджують, яку риму використовує автор (жіночу, чоловічу, дактилічну чи гіпердактилічну; граматичну чи неграматичну), яка строфічна будова вірша, тип римування, розмір переважають у творчості письменника тощо.

4. Ґендерний аналіз лірики поетів “Празької поетичної школи” [156, 256].

! “Празька поетична школа” об’єднала у 1945–1947 рр. самобутніх поетів, а саме: Ю. Клена, Ю. Дарагана, Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Ольжича, Н. Лівицьку-Холодну, Ю. Липу, О. Стефановича, О.Лятуринську, Г. Мазуренко, О. Телігу та ін. Вони зображували історичне минуле, звертали увагу на релігійну проблематику, використовували християнські мотиви та символи. Поезія насичена рисами неокласицизму.

Аналіз вірша Є. Маланюка “Діва-Обида” [156, 59–61]. Його прочитання.



  • Поясніть епіграф до твору. Хто така Обида у дохристиянській міфології?

  • Які жіночі образи виринають з поезії? Ідентифікацією якого образу є вони? (України)

  • У психології існує поняття генетичного коду людини (зв’язку з минулим, традиціями предків тощо). Чому Є. Маланюк вважає, що наш генетичний код пов’язаний частково з образом Обиди?

  • Поясніть, чому саме в період 1945–1947 рр. Є. Маланок звертається до далекої історії?

5. Дослідження еволюції ґендерної ідентичності держави. Складання схеми.

Аналіз поезій О. Теліги “Мужчинам” [156, 161–162], “Чоловікові” [156, 163].



6. Бесіда з учнями:

  • Які мотиви домінують у поезіях О. Теліги “Мужчинам” і “Чоловікові”?

  • До якої лірики варто віднести ці твори: інтимної чи громадянської?

  • Який історичний контекст прослідковується у текстах? Чому?

  • Охарактеризуйте ліричний образ героїні. Як вона ставиться до чоловіків? Чому кожна зустріч для неї, немов остання?

7. Створення образу чоловіка (за творчістю О.Теліги).

Аналіз вірша О. Лятуринської “Він украдьки” [156, 198].



    1. Прочитання поезії “Він украдьки”. Трактування назви твору.

    2. Бесіда з учнями:

  • Поясніть, чому авторка зберігає анонімність героя?

  • Усно змалюйте образ чоловіка, зображеного в тексті. Проаналізуйте виховання художніх тропів у вірші. (Наприклад, про блакитні очі свідчить епітет – “барвінковим оком стежив” [156 ,198] та ін.).

  • Про які риси характеру та життєвий світогляд ліричного героя ми дізнаємося з контексту?

    1. Підсумки уроку.

Проведемо у формі усного есе. Учні відповідають на запитання: “У чому полягає ґендерна проблематика творів письменників, представників “Празької поетичної школи”?”

10. Домашнє завдання.

1. Законспектувати статтю Теліга О. Якими нас прагнете? / Олена Теліга // Слово і час. – 1991. № 6. – С. 3238. 2. Зробіть її літературознавчий аналіз: у чому Ви погоджуєтеся з автором, а що суперечить Вашій думці?


Додаток Д



Висновки науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН

Арсланбекова Я. Аборт як психологічна проблема жінки на сторінках української літератури (на основі оповідання О. Забужко “Сестро, сестро…”): [секція “Українська література] / Яна Арсланбекова. Бориспіль : Бориспільська багатопрофільна гімназія “Перспектива”, 2008. – 32 с.

Аборт – це переривання вагітності в процесі перших двадцяти тижнів, коли зародок ще не є дієздатним. Подібна операція вважалася гріхом у моральній культурі нашого народу. Розглядаючи систему стосунків “чоловік жінка”, етнопедагогіка прагне утвердити ідеал родини, в якій виховуються діти на народній традиції. Все, що пов’язане з абортом суворо засуджувалося, а жінку, яка пішла на цей учинок, зневажали.

Питання аборту є важливою соціальною проблемою, яку намагалися розв’язати письменники вітчизняної та зарубіжної літератури у своїх творах, інтерпретація яких має базуватися на психоаналітичному підході до розуміння літературного полотна.

Серед літературознавців психологічною інтерпретацією художніх творів займалися Н. Зборовська, Г. Токмань, Т. Гундорова, В. Агеєва, М. Богачевська-Хомяк, О. Забужко, К. Кебузинська, С. Оксамитна, М. Ревакович, Л. Таран, М. Тарнавський, В. Чернецький та інші. Серед письменників до цієї теми звертались І. Франко, Т. Драйзера, У. Самчук, М. Арбатова, М. Семенко тощо. Питання збереження цнотливості до шлюбу порушували Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, В. Винниченко, В. Симоненко та інші.

Якщо до середини ХХ століття в історії української літератури порушувались питання щодо аборту дещо поверхово (це пов’язано насамперед з ідеологічними нормами) то особливість сучасної літератури полягає передусім у відкритості тематичних кіл, до яких часто залучаються раніше не порушені проблеми. Так зрозуміти сферу людських стосунків спробувала О.Забужко, написавши ряд творів дискусійного характеру.

Психологізм – це універсальна якість літературної творчості й система художніх засобів зображення людської психіки у тексті, який розкривається такими специфічними прийомами поетики:


  1. Констатація психічного стану героя.

  2. Опис зовнішніх виявів психічного стану.

  3. Опосередкований вияв психічного стану героя.

  4. Пряме зображення перебігу процесів внутрішнього життя персонажа.

  5. Психологічний підтекст.

В оповіданні “Сестро, сестро” О.Забужко спробувала проаналізувати психологічний стан жінки, що зробила аборт. Основними прийомами розкриття внутрішнього конфлікту твору були: психологічний портрет; психологічний інтер’єр; психологічна деталь; психологічний самоаналіз; внутрішній монолог; авторський психологічний аналіз; плин свідомості, які органічно розкривали сюжетну лінію оповідання.

Сновидіння як засіб психологізації характеризує внутрішній конфлікт особистості за скоєний злочин, воно ж і стає моментом розуміння матері та ненародженої дитини.

Для психологічної напруженості сюжету оповідання О.Забужко використовує неповні речення в прямій мові, складні синтаксичні конструкції розкривають внутрішні монологи та потік свідомості героїнь. Текст глибоко символічний. Оповідання насичене незвичайними порівняннями та метафорами, кольорова гама підкреслює психологічний конфлікт твору.

Тема наукової роботи може в подальшому розширюватися, зокрема, в порівняння засобів психологічного зображення внутрішнього стану героїв двох різних творів.



Альянова Т. Ґендерна складова професійного росту жінки-вчителя : [секція “Психологія”] / Тетяна Альянова. Бориспіль : Бориспільська багатопрофільна гімназія “Перспектива”, 2008. – 48 с.

Дослідження гендерної психології досить важливі для педагогічної практики. Наукові знання про гендерні характеристики, динаміку формування ґендерної психологічної статі, основні особливості виявлення гендеру в спілкуванні, поведінці і діяльності сприяють реалізації принципу обліку індивідуальних та вікових особливостей дітей у вихованні та навчанні, здійснення диференційованого підходу до дітей у педагогічному процесі. Дослідження в області гендерної психології сприяє вирішенню задач, що стоять перед педагогом та батьками у вихованні, звертає їх увагу на особисті гендерні характеристики, розширюючи самосвідомість, можливості своєї психічної організації та себе, як суб’єкта в педагогічному процесі.

Педагогічна діяльність реалізується в певних педагогічних ситуаціях за допомогою різноманітних дій, а саме: перцептивних, мнемічних, комунікативних, предметно-перетворюючих, дослідницьких, контрольних, оцінюючих. Вони підпорядковані відповідним цілям та спрямовані на вирішення різноманітних педагогічних задач. Педагогічна діяльність учителя, як і будь-яка інша діяльність, характеризується певним стилем: авторитарним, демократичним, потурання. У подальших дослідженнях були введені такі визначення, як директивний, колегіальний та дозволяючий. Ці визначення найчастіше використовуються відносно діяльності (поведінки) взаємодії та спілкування. В аналізі стилів виділяють дві сторони: змістов­ну та технічну, тобто формальну (прийоми, способи). Науковці виокремлюють ще такі стилі: емоційно-методичннй (ЕМС), розмірковуюче-імпровізаційний (РІС), розмірковуючо-методичний (РМС) стилі.

Педагогіка є високофемінізованою професійною галуззю, що здатна спричинити дисгармонійний розвиток ґендерних ролей дітей. Самореалізація жінки-педагога специфічна: в процесі професійного становлення відбувається узгодження ґендерних та професійних уявлень особистості про себе, причому професійна роль носить переважно другорядний характер в ціннісній картині світу жінки та підпорядкована ґендерній. Залучення жінки у виконання обох ролей (ґендерної та професійної) на кожному етапі особистісного та професійного розвитку оформлюється різноманітними варіантами кар’єрних рішень жінки. Ґендерні уявлення жінки в педагогічній діяльності набувають характеристик, співвідносних з існуючими в культурі традиційними уявленнями про жінку (перш за все, орієнтація на особистих дітей, на міжособистісні відносини).

Для створення оптимальних умов ґендерного виховання у гімназійному середовищі необхідно залучати до роботи учителів обох статей. За таких умов учні відчуватимуть рівновагу в шкільному колективі.

Жінки-вчителі виступають за ґендерний паритет на робочому місці, висловлюють бажання мати компетентного лідера, стать якого не має суттєвого значення, та виявляють у своїй роботі факти різниці між відповідями учнів протилежних статей, однак вони суттєво не впливають на оцінювання відповіді в цілому. Учителі визнають, що надмірна емоційність шкодить їхньому самопочутті та навчально-виховному процесу, і прагнуть розвивати в собі позитивні риси характеру.

Визначальні ролі у формуванні ґендерної свідомості учителя належать таким факторам:


  1. Ґендерній освіті та самоосвіті.

  2. Власному досвіду спілкування з представниками своєї та протилежної статі.

  3. Сімейному стану та розподілі обов’язків у родині.

  4. Умінні адаптувати свої знання до ситуацій, які виникають під час виховання учнів.

Ґендерні стереотипи все ж таки поширені серед педагогічних колективів, поглиблюють диференціацію соціально-психологічних вимог та очікувань стосовно поведінки учнів. Нав’язування традиційних статевих ролей стає на заваді розвитку андрогінних властивостей дітей, їх співдружності, позитивного образу “Я”.
Колос Ю. Внутрішні конфлікти повісті О. Кобилянської “В неділю рано зілля копала”: філософський, психологічний та ґендерний : [Секція “Українська література”] / Юлія Колос. Бориспіль : Бориспільська багатопрофільна гімназія “Перспектива”, 2009. – 30 с.

О. Кобилянська зробила значний внесок у розвиток літератури. У повість “В неділю рано зілля копала…” вона вклала власні ідеї та переконання відносно культурної і біологічної ролі жінки та її емансипації, що є провідними для багатьох її творів. Письменниця одна з перших в українській літературі втілила їх в художніх образах, створила характери, наділені автобіографічними рисами, виявила власні погляди на долю жінки в суспільному житті. Крім того, О. Кобилянська сприяла утвердженню емансипаційного руху в Україні, чим несвідомо творила історичний конфлікт, відбитий у її творах.

О. Кобилянська у повісті “В неділю рано зілля копала…”, на нашу думку, зображує конфлікти різного характеру:


  1. Соціальний (багата наречена бідна наречена).

  2. Побутовий (незмога самостійно прогодувати сина штовхає Мавру віддати його людям).

  3. Ґендерний (взаємини між дівчатами та Грицьком, зрада Маврою свого чоловіка).

  4. Філософський (кохання та стереотипні уявлення доби).

  5. Психологічний (конфлікт між модерним та традиційним).

Кожен жіночий образ твору О. Кобилянська наділила індивідуальними рисами характеру і зовнішності. Образи Іванихи Дубихи та Настки в структурі повісті традиційні, модерними є образи Тетяни і Маври. Внутрішня суперечність їхніх характерів продукує психологічний конфлікт твору, що характеризується зіткненням свідомості, вчинків та думок героїнь.

Роздвоєність особистості Гриця та конфлікт кохання і стереотипів символічно передались йому від матері і виразилися у любові до Тетяни і Настки. Його подвійність у почуттях була зумовлена традиціями на селі: якщо парубок зустрічався з дівчиною, він не має знеславити її, одружившись на іншій. Гриць внутрішньо бажає бути з Тетяною, бо відчуває генетичну спорідненість: вир почуттів є ознакою обох душ. Настка передусім є символом традиційної родини. Гриць розуміє, що залишаючись з нею, він прокладає шлях у спокійне сімейне життя, де жінка його чекатиме, виховуватиме дітей. Головний герой потребує одночасно і сплеску емоцій, і родинного затишку. Він не готовий зробити вибір, тож залишає це дівчатам.

Отже, повість “В неділю рано зілля копала…” О. Кобилянської є значним джерелом для новітніх тлумачень і в перспективі може бути дослідження у компаративному аналізі з творами О. Шаховського “Маруся, малороссийское сафо”, К. Тополі “Чары, или несколько сцен из народных былей и рассказов украинских”, Л. Боровиковського “Чарівниця”, Г. Боровиковського “Маруся Чурай – українська піснетворка”, Л. Костенко “Маруся Чурай”, В.Александрова і М.Старицького “Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці”, В.Самійленко “Чураївна”.
Додаток Е

Поетичні твори учнів, що висвітлюють ґендерні питання

Проблеми материнства

БІЛЬ МАТЕРІ

Десь у полі стежини зійшлись до могили,

Зупинись, перехожий, прислухайсь на мить.

Бачиш: мати із болем до доньки схилилась,

Знаю, ти не повіриш, що мати мовчить…


Так багато думок розлилося навколо,

Біль утрати у серці ножами бринить,

Підійди і промов, бо об’єднує слово,

Співчуває ж бо той, хто уміє любить.


В її постаті сила, у погляді мрія,

Найвеличніший образ у вирі ідей!

Бо найважча печаль, ти це знаєш, Маріє,

Коли мати хоронить померлих дітей!

(Анастасія К., 6 клас, Бориспільська

багатопрофільна гімназія “Перспектива”)


Проблеми кохання

ТЕ, ЩО НАДИХАЄ

І щось земне залишилось поза екраном.

Та водночас найвище всіх висот.

Одне, що поза кадром, поза планом.

Дорожче діамантів, позолот.

Відоме кожному, таке людське й життєве,

Близьке й далеке, навіть дороге.

На все життя, або ж палке й миттєве…
Одне розділене на двох,

Твій видох – мій раптовий вдох.

Одне яскраве почуття

Благословило це життя.

Твоя душа в моїй зникає.

Коханням єдність воскрешає.


Твій усміх – мій таємний плач

За нього ти мене пробач.

Лиш це на подвиг надихає,

Дає надію, зберігає.

У світі радощів літають

І нас вони гуртом звели.

І віки вічні світ єднають

Кохання й дружби ангели!

(Леся К., 11 клас, Бориспільська

багатопрофільна гімназія “Перспектива”)


СПОГАДИ

Облітає білим цвітом вишня,

Замітає всі доріжки цвіт.

Чи згадаю я своє колишнє,

Як спливе чимало тихих літ?
Де ми будем згодом – невідомо…

Чи з’єднає доля нас колись?

Чи задушить серце вічна втома,

Як слізьми краплини пролились?


Може, я зітрусь у тебе в серці,

Може, оживе у жилах кров,

І душею спогад твій озветься,

Як мене зустрінеш раптом знов.


Та щоденно я себе картаю,

Знаю: пропливе чимало літ,

Проте я тебе не раз згадаю,

Як посипле снігом білий цвіт.

(Людмила Д., 10 клас, Бориспільська

багатопрофільна гімназія “Перспектива”)




1 Див. Дибка Л. Творчість Оксани Забужко у контексті ґендерної освіти / Л. Дибка // Сучасний погляд на літературу : збірник наукових праць ; за ред. В. Погребенника та ін. 10 випуск. К. : ІВЦ Держкомстату України. 2006. С. 152162.

2 Див. Мозгова Л. Криза родинних стосунків як ґендерна опозиція у романі В. Слапчука “Дикі квіти” / Л. Мозгова // Сучасний погляд на літературу : збірник наукових праць ; за ред. В. Погребенника та ін. 11 випуск. К. : ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2007. С.132141.

3 Див. Мозгова Л. Етнопедагогічні засади виховання ґендерної культури учнів на уроках української літератури / Л. Мозгова // Теоретична і дидактична філологія : збірник наукових праць. 6 випуск. К. : СДК, 2009. С. 236–244.

4 Див. Мозгова Л. А. Шкільне ґендерне прочитання п’єси Шолом-Алейхема “Челядь” / Л. Мозгова // Матеріали обласної науково-практичної конференції “Краєзнавство як феномен історичного розвитку та державотворення України”, присвяченої 150-їй річниці від дня народження Шолом-Алейхема : матеріали обласної науково-практичної конференції (Бориспіль, 26 березня 2009 р.) / [уклад. Чернойван Т. А., Мозгова Л. А.. – Бориспіль: ПП “Люксар”, 2009. – С. 30–35.

5 Див. Мозгова Л. А. Діалог із В. О. Сухомлинським в аспекті формування ґендерної культури учня старшої школи / Л. Мозгова // Діалогічні аспекти науково-педагогічної спадщини видатного українського дидакта В. О. Сухомлинського : матеріали регіональної науково-практичної конференції (Бориспіль, 23 вересня 2008р.) / уклад. Чернойван Т. А., Мозгова Л. А.. Бориспіль : ПП “Люксар”, 2008. С. 611.

6 Див. Мозгова Л. Взаємозв’язки шкільного літературознавства і ґендерної психології / Л. Мозгова // Дивослово. 2007. № 7. С. 58.

7 Див. Мозгова Л. Застосування ґендерної педагогіки в практиці навчання української літератури / Л.Мозгова // Всеукраїнський конкурс науково-дослідницьких робіт з ґендерної проблематики серед учнів 1011 класів, студентів, аспірантів : збірник кращих робіт. К. : Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, 2007. С. 168170.

8 Див. Мозгова Л. Формування ґендерної складової методики викладання української літератури / Л.Мозгова // Теоретична і дидактична філологія : збірник наукових праць ; за ред. Г. Токмань, Н. Волошиної та ін. 5 випуск. К. : Міленіум, 2008. С. 100110.

9 Див. Мозгова Л. Вимоги до написання та оформлення навчальних програм / Л. Мозгова // Інформаційно-методичний збірник управління освіти і науки Бориспільської міської ради. 2008. № 2. С. 48.

10 Див. Дибка Л. Шкільне ґендерне прочитання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” / Л. Дибка // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” : науково-теоретичний збірник ; за ред. В. П. Коцура та ін. 8 випуск. Тернопіль : Астон, 2006. С. 5257.

11 Див. Мозгова Л. Ґендерна складова шкільного діалогічного прочитання художнього твору / Л.Мозгова // Діалогічне прочитання української літератури : монографія ; за ред. Г. Токмань. К. : Міленіум, 2007. С. 410427.

12 Див. Мозгова Л. Фемінативи у художній структурі поезій Миколи Шостака / Л. Мозгова // Безмежжя Борисового поля : матеріали ІІ регіональної науково-практичної конференції “Українознавство як феномен історичного розвитку та державотворення України”, присвяченої Олесю Берднику. Бориспіль : ПЦ “Ризографіка”, 2008. С. 95101.

13 Див. Мозгова Л. Рівні завдань з української літератури у системі ґендерної освіти / Л. Мозгова // Науковий вісник Миколаївського державного університету : збірник наукових праць ; за ред. В. Будак, О.Пєхота та ін. 19 випуск. Миколаїв : МДУ, 2007. С. 126130.

14 Див. Мозгова Л. Ігрові форми роботи під час вивчення ґендерної проблематики художнього тексту / Л. Мозгова // Теоретична і дидактична філологія : збірник наукових праць ; за ред. Г. Токмань, Н. Волошиної та ін. 3 випуск. К. : Міленіум, 2008. С. 7684.

15 Див. Дибка Л. Урок-ґендерне дослідження / Л. Дибка // Дивослово. 2007. № 2. С.1217.

16 Див. Мозгова Л.А. Науково-дослідницька робота як складова учнівської творчої самоактуалізації / Л. Мозгова // Інформаційно-методичний посібник управління освіти і науки Бориспільської міської ради. Бориспіль : “Ризографіка”, 2008. С. 1727.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка