П.І. Б бобрішова Марія Федорівна Місце роботи та досвід роботи



Скачати 203.34 Kb.
Дата конвертації20.02.2016
Розмір203.34 Kb.
Назва роботи:

«Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках математики»

2014 р.

Анкетні дані:



П.І.Б Бобрішова Марія Федорівна

Місце роботи та досвід роботи Граденицька ЗОШ І-ІІ ступенів

Посада вчитель математики

Категорія вища

Стаж роботи 30 років

Контактні данні Одеська обл. Біляївський р-н

с. Градениці вул. Радянська -82

Моб. телефон (097) 354-04-86

Коротка анотація

Гарний урок неможливий без натхнення і педагогічної інтуїції. Саме тоді він – результат творчості, а не ремесла. Разом з тим гарний урок – це втілення точно спланованого задуму вчителя. Сума знань, яку одержують учні у сучасній школі, повинна сприяти розвитку особистості. Основна мета вивчення математики – формувати науковий світогляд учнів, розвивати їх інтелектуально, виховувати моральні й гуманістичні якості. Необхідно створити таку систему навчання, яка б задовольняла потреби кожного відповідно до його інтересів і здібностей. Учень повинен вчитися сам, а головна роль учителя – керувати його діяльністю, мотивувати, організовувати, консультувати та контролювати.



Метою моєї роботи є забезпечення необхідного рівня засвоєння систематизованих знань з математики через розвиток комунікативної компетентності, формування здібностей до самоосвіти, потреби в самовдосконаленні.

У зв'язку з цією метою визначається мета педагогічної діяльності:

1) забезпечення якості засвоєння знань з математики;

2) забезпечення розвитку комунікативної компетентності;

3) розвиток загальноосвітніх умінь та навичок;

4) організація діяльності учнів, що спрямована на самореалізацію особистості.

Головні методичні ідеї

1. Добровільність навчання (діти повинні з бажанням іти на урок, почувати себе комфортно, не боятися). Для цього важливе значення має не тільки професіоналізм учителя, але й створення сприятливого мікроклімату на уроці, мотивація навчальної діяльності учнів на кожному етапі уроку – «Люблю те, чого навчаю, люблю тих, кого навчаю».

2. Забезпечення 100% зайнятості учнів на уроці, що досягається застосуванням різноманітних способів навчання. Встановлено, що ефективність засвоєння прямо залежить від ступеня активізації учнів і залучення їх до процесу навчання. Застосування різноманітних методик робить процес навчання дійсно творчим, забезпечує зацікавленість учнів, допомагає розумінню та засвоєнню матеріалу.

3. Застосування тематичного планування, яке передбачає:



  • проведення різних типів уроків;

  • встановлення між предметних зв’язків та зв’язків між темами;

  • надання певного обсягу знань, якими повинен оволодіти учень;

  • формування умінь, яких мають набути учні;

  • проведення самостійних робіт, які допоможуть учням і вчителеві перевірити знання з основних питань теми і досягти кінцевого результату;

  • наявність відповідних задач з кожної теми, які допоможуть, з одного боку, засвоїти новий теоретичний матеріал, а з іншого - забезпечують можливість закріпити вміння розв’язувати задачі різних типів.

4. У процесі вивчення кожної теми доцільною буде лекція, де головною умовою є генералізація матеріалу, який подає вчитель. Вчитель повинен довести дітям головну думку. Найбільш повно це досягається в процесі модульного навчання – «заглиблення» в основи всього курсу.

5. Багаторазове повторення на різних рівнях засвоєння матеріалу. Для цього потрібно застосувати різні форми контролю.

6. Розвиток творчої самостійності учнів. Цьому сприяє використання групових дискусій, проведення різноманітних семінарів, навчання учня учнем, творчі самостійні роботи дітей.

7. Формування уміння школярів працювати з довідковою літературою та складати тези, конспекти, схеми.

Внаслідок різних причин зі зростанням ролі природничо-математичних наук у всьому світі престиж їх вивчення у нашій країні неухильно падає. Наші учні, юнаки і дівчата, прагматичні, вони знають, в яких умовах виживають їхні батьки, тому не мріють стати вченими, винахідниками, інженерами. Саме тому й падає престиж природничо-математичних наук.

Як же зробити так, щоб учні зрозуміли, що математика – наука молодих і вони можуть сказати своє слово для її розвитку? Як зробити так, щоб учні зрозуміли необхідність вивчення математики і, врешті-решт, зацікавилися нею?

Я вважаю, що значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема, технології інтерактивного навчання.

Учні повинні самостійно працювати,а вчитель виступає в ролі консультанта. Основне завдання цього методу - не тільки дати дитині глибокі й міцні знання, а й сформулювати особистість і її компетентність.



Сутність та види інтерактивних методів навчання

Інтерактивний – означає можливість взаємодіяти або знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь. Отже, інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія учителя і учня.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі учні беруть участь у процесі пізнання, вони мають змогу розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактив виключає домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.

Я працюю над темою «Використання інтерактивних форм і методів навчання в розвитку творчої особистості», бо для мене головне – це значне підвищення інтересу до математики, з одного боку, і великий стимул до самовдосконалення кожного учня – з другого.

Я вважаю, що кожен учасник інтерактивного навчання має навчитися:

1. ставити перед собою навчальні завдання, контролювати свою навчальну діяльність щодо поставлених завдань, домагатись запланованого результату і вибирати найбільш раціональний шлях пошуку необхідних для цього засобів розумової або організаційної роботи, щоб стати самостійним суб’єктом навчальної діяльності;

2.розвивати навчальну активність, яку необхідно розуміти як спроможність здійснювати якомога більшу кількість спроб і різноманітних засобів для досягнення визначеної мети;

3.визначити проблеми в ході навчання, які ми розуміємо як розрив між уже засвоєними розумовими і організаційними засобами і тими, які лише можуть бути засвоєні учнями;

4.навчитися рефлексів своєї навчальної діяльності, тобто вміти переходити від розумової чи організаційної діяльності до практики втілення й аналізу засобу цієї діяльності



5.Мені, як вчителю-організатору необхідно бути:

  • ненав’язливим організатором і керівником навчальної діяльності учнів;

  • як член колективу навчальної групи виконувати специфічні функції в колективній діяльності (постановка спільних завдань навчання, забезпечення необхідною інформацією, консультування, контроль);

  • готовою до будь-яких запитань, критики, корекції завдань і змін засобів спільної роботи в ході поточної навчальної діяльності з боку тих, хто навчається;

  • організатором учасників навчання на безпосередню участь в обговоренні окремих завдань навчальної діяльності;

  • контролером, щоб робота кожного учня у першу чергу була адресована всім членам малих груп, а вже потім мені;

  • організатором діяльність кожного учасника навчального процесу, щоб він брав безпосередню участь у контролі та оцінюванні спільно

виконуваної роботи.

Інтерактивні технології, які використовую на своїх уроках:




з/п

Технології

Коли доцільно

використовувати

Що формує в учнів

1

Обговорення проблеми в загальному колі(«Мікрофон», «Незакінчені речення».

Під час вивчення складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізації опорних знань.

Сприяє розвитку вміння вільно висловлювати власні ідеї, розвиває вміння говорити коротко,але по суті й переконливо.

2

Навчаючись вчусь(«Броунівський рух», «Кожен учить кожного»).

Під час вивчення великого обсягу інформації, узагальнення та повторення вивченого.

Підвищує інтерес до предмета,формує вміння структурувати, узагальнювати, аналізувати матеріал.

3

Мозковий штурм.


Під час засвоєння вмінь та навичок, розв’язування складних задач або для пошуку різних способів розв’язування однієї задачі.

Сприяє розвитку уяви та творчості, формує вміння чітко висловлювати свою думку.

4

Робота в парах.

Під час засвоєння, закріплення, перевірки знань

Сприяє розвитку навичок спілкування.

5

Два-чотири-всі разом.

Під час закріплення та засвоєння нового матеріалу з метою його ґрунтовного аналізу та осмислення.

Сприяє розвитку спілкування в групі.

6

Робота в малих групах( «Діалог», «Спільний проект», «Пошук інформації».

Підчас закріплення вмінь та навичок. Для розв’язання складних проблем,що потребують колективного розуму.

Сприяє розвитку вмінь аналізувати,узагальнювати; розвитку пізнавальної активності, логічного мислення.

7

Карусель.

Під час інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань.

Розвиває вміння аргументувати власну позицію.

8

Акваріум

Під час закріплення вмінь та навичок.

Сприяє розвитку спілкування в малій групі, вдосконаленню вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Використання інтерактивних технологій дає мені можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Після кількох старанно підготовлених уроків відчуваю, як змінилось ставлення учнів до мене, а також сама атмосфера в класі – і це служить додатковим стимулом до роботи.

Використання інтерактивних технологій для мене – не самоціль. Це лише спосіб створення атмосфери в класі, яка сприяє співпраці, порозумінню і доброзичливості.

Інтерактивне навчання на практиці. Вимоги до впровадження інтерактивного навчання.

Як було зазначено вище, існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для вклеювання в зошит): Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.

Правила для учнів:

Кожна думка важлива.

Не бійся висловитися!

Ми всі - партнери!

Обговорюємо сказане, а не людину!

Обдумав, сформулював, висловив!

Говори чітко, ясно, красиво!

Вислухав, висловився, вислухав!

Тільки обґрунтовані докази!

Вмій погодитися і не погодитися!

Важлива кожна роль.

"Інтерактивні технології - не самоціль. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.

Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) - 1-2 методи за урок.

Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.



Процес впровадження.

Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках математики відбувалося за логікою "від простого до складного", паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи .

Можна розробити спеціальний план поступового впровадження інтерактивних технологій. Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри».

Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» й розробити разом з ними «правила роботи в класі.

Необхідно налаштувати учнів на сумлінну підготовку до інтерактивних занять.

Використовую спочатку прості інтерактивні технології: роботу в парах, у малих групах, мозковий штурм тощо.

Коли в учнів з'явився досвід такої роботи, ці заняття проходили значно легше, а підготовка не забирала багато часу.

Використання інтерактивних технологій - не самоціль. Це лише спосіб створення атмосфери в класі, котра найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу по-справжньому реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Якщо застосування інтерактивних технологій у конкретному класі веде до протилежних результатів, слід переглянути стратегію й обережно ставитися до використання таких методів.

Можливо, варто обговорити цю ситуацію з учнями (чи правильно ви розумієте й використовуєте методику, чи готові ви та учні до її використання)?



Типові проблеми

1. Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: "В нас рідко запитують власну думку", "Чи цінна моя думка?", "А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?", "Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету" тощо.

2. Часто школярі не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку, рішення.

3. Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.

4. Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.

5. Труднощі в малих групах: лідери намагаються "тягнути" групу, а слабші учні відразу стають пасивними.

6. Часто трапляється висловлення відверто анти суспільних думок з метою завоювання "авторитету", привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: "Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю і Ви мене не переконаєте!"

Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання на уроках математики дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.

Як правило, сучасна система навчання вимагає від учителя охоплення великого обсягу інформації і зорієнтована на рівні «знання» й «розуміння».

У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій галузі знання. Учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї й концепції і вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

При застосуванні інтерактивного навчання зустрічаються певні труднощі.

Щоб подолати ускладнення в застосуванні Інтерактивних технологій і перетворити їх слабкі боки на сильні, вчителю треба пам'ятати:

Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога.

Починати потрібно з поступового використання цих технологій, якщо ви або учні з ними не знайомі.

Застосування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки вчителя й учнів. Вони повинні навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки, переконувати й бути переконливими й толерантними, розуміти інших, ставити запитання і відповідати на них.

Технологія досвіду відображає розв'язання цих завдань у навчальному процесі, але відомий у теорії та практиці досвід створення педагогічних технологій, орієнтований на формування особистості учнів, не завжди може бути використаний конкретним учителем, оскільки освіта на особистісному рівні — це змістовне, суб'єктивне сприйняття дійсності, і жодна предметна діяльність не гарантує утворення «вимагаючого» змісту. Як зазначає сучасна педагогіка та психологія, стверджувати про інтерактивну технологію впливу на особистість можна лише з високою ймовірністю умовності, розуміючи, що особистість завжди виступає діючим об'єктом, співучасником, ініціатором процесу своєї освіти.

Уроки математики, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів, уміння вислухати товариша, зробити свої висновки, вчать поважати думку іншого та аргументувати свою.

За певний час роботи я побачила, що цей досвід виявив свою ефективність:



  • у роботі задіяні всі діти класу;

  • учні вміють співпрацювати в групі;

  • доброзичливо ставляться до опонента;

  • пропонують свої думки;

  • створюється ситуація успіху;

  • за короткий час вивчається багато навчального матеріалу;

  • формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Відбувається: - ділова співпраця;

- вільне спілкування;

- повага до думки оточуючих.

Наприклад, деякі  інтерактивні технологій були використані при проведені уроків на теми: «Множення звичайних дробів»-6 клас, «Відрізки та їх довжини»-7 клас, «Розв’язування вправ на множення і ділення раціональних чисел»-6 клас.

Інтерактивні форми на уроках - це веління часу. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним. На своїх уроках використовую і метод реклами. Він зацікавлює новизною, сучасністю.

Наприклад, урок по темі: «Числові і буквені вирази. Формули» -5 клас.



Реклама 1

Як знайти , з якою швидкістю їде велосипедист, якщо відомі час і відстань?

А яку відстань проїде поїзд, якщо є швидкість і час?

За скільки годин пішохід дійде до міста, якщо ми будемо знати відстань і швидкість?

Як знайти об’єм, площу,периметр?

Відповідь дуже проста: дружіть із формулами, вони допоможуть!



Тема: «Кут. Позначення кутів»-5клас.

Реклама 2

Ти знайдеш мене у будинках, у класі,

У зошит в клітинку заглянеш коли.

Живу я в будинку в непослуха Васі,

Частенько дідусь його ставить туди.

Я скрізь зустрічаюсь, мене скрізь багато,

Бо різні брати є:прямий і тупий,

Розгорнутий, гострий, і кожний важливий,

Без нас неможливо!

А ось деякі зразки реклами, запропоновані учнями:



Тема: «Правильні і неправильні дроби»-5 клас.

Реклама 3

Стояли поруч два будинки. В одному жив дідусь Дріб,в іншому – онук дріб.

У дідуся був маленький кіт Чисельник та великий пес Знаменник. Дідусь дріб називався Правильним.

Дріб, у якого чисельник менший від знаменника , називається правильним.

У онука на підвіконні росли два кактуси. Один маленький-знаменник, інший великий - чисельник. Але коли онук добре поливає маленький кактус, то на ньому з’являються квітки і тоді,знаменник та чисельник стають однаковими. Онука звали Неправильний дріб.

Дріб, у якого чисельник більший за знаменник або дорівнює йому,називається неправильним.



Реклама 4

Жили-були два брати-дроби. Один робив усе правильно: робив вчасно зарядку,допомагав мамі, вигулював собаку, мав друзів. Звали його правильний дріб. Інший брат лінувався, перед уроками списував домашні роботи,не годував свого кота, не скидав свої черевики вдома. Мама завжди зітхала: «Неправильний ти у мене дріб».

На своїх уроках пропоную учням різні види самостійної діяльності що потребують мобілізацію знань, вмінь, змогу приймати рішення, брати на себе відповідальність.

Нетрадиційні методи впливають на мотивацію навчального процесу, через самостійність і активність, через пошукову діяльність на уроках і вдома. В формуванні інтересу учнів до вивчення математики велике значення мають дидактичні ігри.

Дидактичні ігри покликані пом’якшити вплив перенавантаження від одноманітної механічної роботи в процесі багаторазового повторення, сприяє загостренню уваги на етапі усвідомлення нових знань, закріпленню позитивних інтелектуальних емоцій, які виступають як засіб стимулювання учнів до математичної діяльності.

Саме тому ділові та імітаційні ігри знаходять широке застосування у найрізноманітніших сферах діяльності: економіці, політиці, екології, міському плануванні, освіті.

Завдяки педагогічному моделюванню визначається ігрова форма й вид гри, відповідно до навчального матеріалу вибираються методи і прийоми, способи і засоби, що стимулюють навчання, тобто формують цілі, мотиви і сприяють вирішенню дидактичних завдань. При цьому вчитель має змогу постійно  здійснювати  контроль,  корекцію   та   оцінку пізнавальної діяльності учнів. Гра відображає зміст навчального матеріалу, що складає предмет діяльності, враховує вікові особливості учня.

Гра через казку для дітей є однією з найпривабливіших форм діяльності. При вивченні або закріпленні матеріалу використовую цей метод. Як основу можна взяти структуру будь-якої казки. Перепони в казці-це не розв’язані рівняння, приклади, задачі і т. д. Як приклад: урок-казка у 5-му класі по темі: «Розв'язування рівнянь».

   На  своїх уроках у 5-7 класі використовую також історичні моменти, міжпредметні зв’язки: математика-географія, математика-історія, математика-біологія. Один з прикладів урок-подорож у 5-му класі по темі: «Додавання натуральних чисел».  

Також на уроках математики інколи доцільно використовувати комп’ютер. Проте використання інформаційних технологій під час вивчення не тільки математики, але й інших предметів не просте випробування для вчителя, воно   вимагає  певного  рівня  обізнаності педагога в можливостях комп’ютера, та й  існують визначені санітарні норми обмеження часу роботи учнів за комп’ютером.

Урок з використанням комп’ютера не є полегшенням для вчителя, скоріше навпаки, але надзвичайно важливо, що ефективність такого уроку значно перевищує звичайний.

Для  використання  інноваційних  технологій  необхідна  наявність щонайменше  трьох компонент:

–  технічного забезпечення (апаратно-програмної бази);

–  підготовленого викладача;

–  електронного навчально-методичного засобу.

Інновацію  необхідно  вводити  лише  тоді,  коли  вона допоможе  покращити сприймання нового навчального матеріалу  і забезпечує підвищення успішності та  інтересу до вивчення тої чи іншої дисципліни в учнів.

Прикладом уроку з використанням комп’ютерних технологій може бути.  Урок у 6-му класі по темі: «Діаграми», уроки у 6-му класі по темам: «Множення звичайних дробів», «Розв'язування вправ на множення і ділення раціональних чисел», уроки у 5-му класі по темам: «Додавання натуральних чисел», «Розв'язування рівнянь», урок у 7-му класі по темі: «Відрізки і їх довжини».

Не слід забувати і про позакласну роботу з математики,адже форми її можуть бути також різноманітні: засідання математичног гуртка, математичні вечори, турніри, вікторини, випуск стінівок та ін.Як приклад наведу математичні змагання для 5,6-х класів «Цікава математика».

Дослідження використання нестандартних  методів на уроках математики  потребує  подальшої  розробки,  оскільки зустрічаються неефективні форми даної організації навчання, а саме: урок "про все  і ніпрощо", уроки на яких "гра для  гри", уроки заучування  сценаріїв, які часто малозмістовні  з  точки  зору математики. Слід відзначити, що цінним часто є не сам захід, а процес підготовки до нього, праця з додатковою літературою, прояв елементів творчості. Саме тому в методологічну  і теоретичну основою даного дослідження повинен бути закладений діяльнісний підхід до процесу засвоєння знань, формування вмінь і навичок; принцип взаємозв’язку навчання і розвитку.

Реформа  загальноосвітньої школи визначила  гостру необхідність використання  різних  форм  організації навчального  процесу. Важаю,  що  урок  змінить  не  лише  свою традиційну  форму,  а  й  назву.

Можливо це буде засідання ерудитів, зустріч інтелектуалів, клуб віртуальних досліджень або віртуальних подорожей, на яких обов’язковим методом пізнання стане моделювання ситуації комп’ютерною графікою, створення яскравих образів, понять, явищ за допомогою голограми, стереоскопічних динамічних малюнків. Більше часу учні будуть відводити самоосвіті, самопізнанню, аутотренінгу психоаналізу, своєї поведінки, почуттів, розумової діяльності. Поки що до такого типу уроків далеко. Але яким б методами і прийомами вчитель не користувався у  своїй щоденні праці, які б форми проведення занять з математики він не обирав, все  це повинно  відзначатися  глибоким  психологізмом  у  підході  до учнів,всебічним урахуванням їхніх фізіологічних та інтелектуальних особливостей.

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї:

Саме інтерактивні методи дають змогу створити навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а ц е надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення, формувати критичне мислення, виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. Учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формувати свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву.



Післямова:

Застосування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки як вчителя, так і учнів. Але незважаючи на те, що інтерактивні методи мають багато переваг, їх застосування все ж не вирішує багатьох труднощів навчання і виховання.

У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій галузі знання. Учням потрібні інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї й концепції і вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов.

Висновки

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

У ході інтерактивного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентносте й.

Інтерактивне навчання розвиває в учнів комутативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження.

Стійка динаміка якості знань учнів є підтвердженням ефективності впровадження досвіду та обґрунтовує доцільність використання інтерактивних методів для формування компетентної особистості.

Навчальні заняття для мене та моїх учнів – постійний пошук, спільна праця.

Список літератури

1. Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої освіти

особливості управління // Освіта і управління. – 2003. – т. 6. - №3. – С. 97 -104

2. Віняр Л. Інновації на уроках // Математика в школах України : науково-

методичний журнал. – 2006. – №2. – С.23-27

3. Віняр Л. Математичне доміно. Інтерактивні ігри для 6-11 класів //

Математика в школах України : науково-методичний журнал. – 2006. – №20. – С.15-18

4. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. /

Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007. – 217 с.

5. Погоріла Н. Урок алгебри у 7 класі з використанням інтерактивних технологій навчання // Математика в школах України : науково-методичний журнал. – 2006. – №13. – С. 32-37

6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання : Науково-методичний посібник. – К. : А.С.К., 2004. – 178 с.

7. Прохорова О. Впровадження сучасних педагогічних технологій в практику роботи // Математика в школах України : науково-методичний журнал. – 2006. – №14. – 213 с.

8. Сиротинко Г. Сучасний урок : інтерактивні технології навчання. – X. :

Видав, гр. «Основа», 2003. – 117 с.

9. Стиранка Н. Уроки алгебри у 7 класі. – Т. : Медобори, 2003. – 216 с.



10. Хроменко Н. Чотирикутники. Геометрія 8 кл. Технологія «Акваріум» //

Математика в школах України : науково-методичний журнал. – 2006. – №37. – 243 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка