Підвищення якості роботи класних керівників з метою підготовки соціально адаптованої особистості вихованця школи-інтернату



Сторінка2/4
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.6 Mb.
1   2   3   4

РОЛЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ У ПІДГОТОВЦІ ВИХОВАНЦІВ ДО ЖИТТЯ В СОЦІУМІ
Сьогодні загальноосвітня школа має формувати нову систему універсальних знань, умінь і навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів, тобто сучасні ключові компетентності.

Вищі рівні сформованості компетентності передбачають наявність таких особистісних якостей, як ініціатива, організаторські здібності, здатність оцінювати наслідки своїх дій. Соціальна компетентність або готовність молодої людини до життя і соціумі, визначена Радою Європи як одна з п’яти ключових, якими повинні бути озброєні молоді європейці.

Соціальна компетентність цікава тим, що поєднує в собі аспекти всіх інших компетентностей (володіння мовою, своєю та іноземною, знання історії, релігії, культури, громадянські компетенції, відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточення, компетенції самовдосконалення, саморозвитку).

У доповіді зробимо спробу розкрити важливість роботи класного керівника з розвитку в учнів саме цього виду компетентності, поведемо мову про роль класного керівника в підготовці вихованців до життя в соціумі.

Слід зазначити, що сучасне суспільство базується на принципі індивідуального суперництва. Окремій людині доводиться боротися з іншими представниками тієї самої групи. часто «відштовхуючи» вбік. Перевага одного означає невдачу для іншого, тому що загалом шансів зазнати невдачі набагато більше, ніж шансів досягти успіху. Становище погіршується тим, що, по-перше, існує серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління інститутів соціалізації, зокрема родини: найчастіше батьки самі відчувають кризу адаптації до невизначеностей сьогоднішнього устрою. По-друге, у соціумі порушена ефективна система норм і правил, установлена дорослим співтовариством стосовно учнівської молоді і реалізована соціальними інститутами. Усі ці суперечності призводять до гострого внутрішнього конфлікту, позбавляючи молодих людей можливості знайти активну соціальну позицію, інтенсифікуючи, з одного боку, відверто споживацьку стратегію життя, а з іншого – виражений стан апатії, що виявляється в зневірі, дезадаптації, агресивності.

Тому в цьому складному життєвому вирі, ім’я якому – соціум, дитині, молодій людині конче необхідно підтримка дорослого, який уже має соціальний досвід, входить до різних соціальних груп, мають уже сформовані власні цінності та ставлення. В умовах інтернатного закладу такою людиною є, безумовно, класний керівник.

Соціальне становлення учнів відбувається за допомогою багатогранних зв’язків особистості з навколишнім середовищем, цілеспрямованої організації процесу взаємодії школярів, який забезпечує саме класний керівник.

На нашу думку, для більш ефективної організації цього процесу класному керівнику необхідно пам’ятати



  1. Що у сучасного покоління з притаманним йому рисами та суперечностями, існують свої специфічні особливості, які суттєво відрізняють їх від підлітків минулих років. Ці особливості необхідно вивчати і враховувати у виховному процесі.

  2. Розвиток особистісний і громадянських рис учнівської молоді перетворюється на одне з пріоритетних завдань. А це означає необхідність впровадження у практику роботи класного керівника таких форм роботи, що спрямовані на формування світоглядних структур, необхідних життєвих навичок. учні мають активніше залучатися до соціально значущої діяльності. зокрема і волонтерства.

  3. Класний керівник має бути координатором всієї роботи. взаємодіяти з усіма службами чи спеціалістами, які здатні забезпечити соціальну підтримку юним, запобігти негативним проявам, розгорнути і реалізувати соціальні програми, програми роботи з батьками.

  4. Важливого значення набуває особистість класного керівника, які самі мають бути не лише теоретиками. але й практиками соціально-педагогічної роботи.

  5. Класні керівники мають сприяти розвитку волонтерського руху, який залучає дітей до основних видів соціальної роботи: профілактики, обслуговування , адаптації, патронажу.

Молоді волонтери завдяки соціально значущій діяльності набувають змістовно життєвих орієнтирів, оволодівають мистецтвом життєдіяльності особистості.

Ж.Шк.світ, с.8 - №47, грудень 2009 р.

Ж.Шк.світ, с.6 - №44, 2009 р.

Неабиякої уваги сьогодні потребує проблема пошуку адекватних до вимог сучасного життя орієнтирів і форм виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я вихованців.

Традиційно профілактична діяльність державних освітніх закладів зорієнтована на передавання знань від дорослого до дитини з ігноруванням активної позиції самої дитини, її права на самовизначення щодо власного способу життя. А практика показує, що набуття і закріплення настанов на здоровий спосіб життя і безпечну поведінку є значно ефективнішими під час спілкування підлітків між собою.

Важливо, на нашу думку, акцентувати роботу класного керівника на проблемах усвідомлення учнями своєї істинної, духовної природи, свого призначення в світі в умовах радикальних соціально-економічних змін, вибору місця в житті серед інших.

Процес соціалізації – входження дитини в соціум, у життя суспільства, засвоєння різних способів життєдіяльності, здійснення життєвого самовизначення. Він передбачає також процес духовного, морального розвитку особистості, громадянського ставлення - опанування загальнолюдськими нормами життєдіяльності, формування внутрішньої системи регуляторів поведінки: совісті, честі, гідності, здатності робити вибір між добром і злом.

Тому класному керівнику важливо допомогти дітям у пізнанні самого себе, адже від пізнання себе лежить шлях до пізнання всього сущого, до морально-етичних засад: добра, честі, правди, справедливості.

У період молодшого шкільного віку активно формується особистість, виникає необхідність утверджуватись у світі дорослих, краще розуміти себе, своїх однолітків.

Підлітковий же вік визначається рольовим експериментуванням, тобто пошуком індивідуальних ролей, які створюють можливість для самоствердження та відчуття ідентичності індивіда. Педагогічне сприяння класного керівника особистісному розвитку на цьому етапі життя школяра полягає у формуванні образу людини як феномена світу, усвідомленні конкретних індивідуальних проявів, сприйнятті й оцінюванні себе як людини.

У підлітковому віці значно зростає потреба у самоствердженні дитини саме у групі однолітків. Бути у групі – одна з найпомітніших потреб підліткового віку. Провідною діяльністю стає спілкування. Емоційно насиченим стає поняття дружби, яка є індивідуально мотивованою і стійкою. Гострою є проблема підліткової агресивності, що має різні причини, часто незрозумілі підлітку, тому основною функцією класного керівника на цьому етапі розвитку особистості є сприяння усвідомленню власних психологічних проявів та психологічних особливостей, потреб, інтересів тих, хто поряд, формування культури поведінки та конструктивного спілкування. Соціальна орієнтація дає змогу акцентувати увагу дитини на її духовних проблемах, постійно повертає до вирішення важливого і нелегкого питання «я і вони».

У старшому шкільному віці особистість вже розуміє себе, усвідомлює своє місце серед людей, враховує потреби інших, здатна сприйняти загальнолюдські цінності, зробити вибір способів власної поведінки з урахуванням та дотриманням правових і гуманістичних засад. Тому класний керівник, працюючи з цією віковою категорією дітей, має звернути увагу на формування у вихованців навичок оцінювання реального конкретного світу, засвоєння і розуміння загальнолюдських цінностей, самовизначення особистості, на розвиток уміння виходити за межі особистих проблем і вироблення певного ставлення до навколишнього світу. Метою педагогічної підтримки на цьому етапі особистісного розвитку є сприяння становленню гармонійно розвиненої, соціально адаптованої та національно свідомої людини з гуманістичним світоглядом, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.

Класний керівник може обирати форми роботи залежно від поставленої мети: бесіда, ділова гра, турнір, диспут, дискусія, рольові ігри, проекти, проблемні питання і завдання, тренінгові вправи.

Основна тематика виховних заходів для молодших школярів:



  • Давайте познайомимося

  • Я про себе та мій клас про мене

  • Що в імені моєму

  • Світ моїх захоплень

Метою ж таких заходів є формування у дітей інтересу до свого внутрішнього світу, розвиток уявлень про свої здібності та можливості, сприяння самопізнанню та самоутвердженню.

Класні керівники, які працюють із учнями середніх класів, мають за мету формувати вміння сприймати інших людей. розуміти своє місце серед тих, хто поряд, сприяти розвитку інтересу інших людей, вибору моделей своєї поведінки, розвивати навички конструктивного спілкування в соціумі.

Тематика заходів для вихованців цієї вікової категорії:

-Я і мої друзі

- Почуй і зрозумій іншого

- Поговоримо про вихованість

- Секрети спілкування. Вчимося володіти собою

- Я і моя сім’я

- Вчимося володіти собою у конфліктних ситуаціях

- Агресія і агресивність

Метою роботи класного керівника зі старшокласниками є сприяння всебічному розвитку особистості через засвоєння кращих людських рис, набуттю вихованцями суспільно значущого способу поведінки, пропаганди здорового способу життя і мислення.

Рекомендована тематика виховних заходів у старшій школі така:



  • Закон і ми

  • Твоє життя, твій вибір

  • Як стати успішним

  • Добротою себе виміряй

  • Культура – повага до людей і до себе

Підсумовуючи, звернімося до мудрості великих філософів. Розмірковуючи про таку моральну категорію як гідність, Арістотель використовував поняття «гордість» як синонім почуття власної гідності. Вважав, що найбільше воно проявляється у ставленні однієї людини до іншої: «Гордість є серединою між пихою та догідливістю. Хто в житті нічим не поступається для інших, усіх зневажає, той пихатий, хто готовий від усього відмовитися заради іншого і ставить себе нижче за всіх, той догідливий. А хто зважає на інших, але не перед ким не принижується, а з людьми гідними тримається гідним чином, той гордий».

Стоїки вважали, що гідність – це «мужність бути, незважаючи ні на що». Один із головних постулатів їхньої школи – «ми не можемо бути абсолютно вільними, оскільки живемо за законами світу, в який потрапляємо… Це дано фатумом і ми нічого не можемо змінити. А що ж ми можемо? Лише з гідністю грати ту роль, яку нам приготовлено. Таким чином, найголовніший моральний закон - необхідність зберегти свою сутність, свою гідність у найважчих умовах».

Отже, роль класного керівника, та й будь-якого педагога, зрештою, допомогти кожній дитині, вихованцю з гордістю та гідністю виконувати свої соціальні ролі, які вони обирають як члени суспільства: громадянина, сім’янина, професіонала, споживача, виборця, керівника і підлеглого тощо.

Новак О.В., ЗДВР комунального закладу «Чудельська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.№1» Рівненської обласної ради
ВИХОВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ І ПРАГНЕННЯ ДО ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ̕Я ЯК УМОВА УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ У СОЦІУМІ
Час не стоїть на місці. Людство завжди перебуває у пошуках нових ідей і цей процес починається саме зі шкільної парти. Час змінює стандарти, стереотипи,  потреби і сьогодні школа  теж потребує реформування. А це довгий, клопітливий   процес. Людина тим і відрізняється від мурахи та бджоли, що будує не за існуючими, природніми інстинктами, а за народженими творчістю проектами у баченні прекрасного та гармонійного.

Основна мета сучасної школи полягає у формуванні здорової особистості. Здорової, як  фізично, так і духовно. Тому кожна школа сьогодні шукає свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та виховання.

Колись метою школи було навчити якомога більше людей читати та писати. Зараз це рівень початкової школи. А загальні цілі – зовсім інші. У школі викладається безліч предметів, але інформаційний простір сьогодні майже безмежний (телебачення, радіо, Інтернет), тому вчитель перестає бути єдиним джерелом знань.  А метою сучасної школи є підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.

Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичним працівником та шкільним психологом, повинен планувати й організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу.

Чому ми звертаємось сьогодні до теми виховання здорового способу життя у школі?

Тому що здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому.

Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої, а також відсутність мотивації до збереження та зміцнення здоров‘я.

Вступаючи до школи, 85% дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання.

За даними медичної статистики, вже наприкінці дошкільного віку в 17 – 21% дітей реєструються хронічні захворювання.

Патологічні відхилення в роботі опорно–рухового апарату мають 30 – 32% дітей, носоглотки – 21 – 25%, нервової системи – 27 – 30%, органів травлення – 27 – 30%,алергічні прояви реєструють у 25% дітей.

З кожним роком по Україні спостерігається погіршення стану здоров’я дітей: хворобливість, відхилення в роботі внутрішніх органів, 90% випускників - нездорові, мають ті чи інші відхилення в стані здоров’я.

Сучасний стан здоров’я та суспільної свідомості населення України свідчить, що існує реальна загроза вимирання нації. При цьому найбільше страждають незахищені верстви населення, які нині позбавлені можливості життєвого самовизначення та самореалізації, що призводить до їх соціальної дезадаптації.



У Законі України «Про загальну середню освіту» в ст. 5 зазначено, що завданнями загальної середньої освіти є: виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

А в ст. 22 говориться про те, що загальноосвітній навчальний заклад повинен забезпечувати безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формувати гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців).

Національна доктрина розвитку середньої освіти України в XXI столітті передбачає вирішення таких проблем: виховання морально та фізично здорової людини; формування в учнів наукового світогляду, уявлення і розуміння наукової картини світу живої природи на основі усвідомлення понять і закономірностей взаємозв'язку безпечної поведінки людини, здорового способу життя, цінування свого життя та інших. Пріоритетним завдання системи освіти: виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточення як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності.

Здоров’я дитини, її соціально – психологічна адаптація, нормальне зростання і розвиток багато в чому визначаються середовищем, у якому вона живе. Для дитини 6 – 17 років таким середовищем є школа. Оскільки тут дитина проводить 70% часу.

Існують різні визначення здоров’я та підходи до його збереження та зміцнення в педагогіці. Згідно визначенню Всесвітньої організації охорони здоров’я: “Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад”.

“Мати гарне здоров’я – це мати почуття найвищого блаженства, що дозволяє людині говорити із задоволенням: “Я почуваю Себе чудово! Я живу чудово!” – писав творець однієї з популярних сьогодні систем оздоровлення Бречч. Відомо, що основна мета життя – щастя. Але до нього веде одна дорога: міцне здоров’я. Здорова людина любить життя. Здорова людина рідко буває нещасливою.

Ключовими компетентностями, що сприяють здоров’ю, якими повинні володіти учні для успішної соціалізації, є наступні:

- навички раціонального харчування;

- навички рухової активності та загартування;

- санітарно-гігієнічні навички;

- навички організації режиму праці та відпочинку;

- навички самоконтролю;

- навички мотивації успіху та тренування волі;

- навички управління стресами;

- навички ефективного спілкування;

- навички попередження конфліктів;

- навички співчуття (емпатії);

- навички поведінки в умовах тиску;

- навички співробітництва;

- навички самоусвідомлення та самооцінки;

- визначення життєвих цілей і програм;

- аналіз проблем прийняття рішень

Працівники закладу прагнуть створити в ньому такі умови дітям в якому комфортно перебувати впродовж дня, а саме:


  • сприятливі умови навчання дитини у школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

  • оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

  • повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Здоров‘язберігаючі технології , які ми широко практикуємо в своїй роботі засновані на:

- вікових особливостях дітей;

- варіативності форм і методів навчання;

- оптимальному поєднанні рухових і статичних навантажень;

- навчанні в малих групах;

- створенні емоційно сприятливої ​​атмосфери;

- формуванні позитивної мотивації до навчання;

- культивуванні знань в учнів з питань здоров'я.


Розрізняють психологічні та рухові здоров‘язберігаючі технології .

1.Прикладом психологічних технологій в школі , які з успіхом використовуються в початковій ланці закладу є:

Психогімнастика.

Психогімнастика — допоміжний метод, який спирається на невербальну експресію, перш за все на міміку та жести — взагалі на рух. Це дає можливість глибше заглянути в переживання інших і наблизитися до розуміння цих переживань. Головна мета психогімнастики — зняття фізичних блоків та "тисків". Наприклад, "Ким із казкових персонажів ти міг би бути?", "Що б ти робив, якби був чаклуном?", "Ким би ти хотів стати, якби чаклун врахував твоє бажання?" і т.д.



Казки та казкотерапія

На слово «казкотерапія» люди реагують по різному. Часто її сприймають як дитячу творчість зовсім не корисну для дорослих, але це не так. Для кожного віку існують свої казки. Така технологія має майже необмежені можливості. Казки для казкотерапії підбираються:

- народні; - спеціальні розробки;

- авторські; - психокорекцій ні;

- сучасні; - притчі;

- філософські; - легенди;

- придумані самостійно або разом з дітьми.

Дитина, яка часто слухає казки стає більш уважною, витриманою. Будь-яка казка - це розповідь про відносини між людьми, закони суспільства. Тому казки для початкової школи ми підбираємо саме про учнів, про шкільне життя, дружбу та взаємодопомогу. Цей прийом з успіхом використовуємо на класних годинах, на уроках читання, або у групах тривалого дня.

Дитяча казка – це одна з самих доступних можливостей емоційного розвитку дитини, адже ніякі знання не повинні випереджати морального розвитку особистості.

Арт-техніка, кольоротерапія

Колір оточує людину всюди. Це потужна енергія, яка постійно впливає на людський організм. На жаль, більшість людей мало замислюється про те, яку роль в їхньому житті відіграє колір, який серйозний вплив на їх фізичний, розумовий і душевний стан він здійснює.

В основі арт-техніки лежить творча діяльність у першу чергу малювання. Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає виховати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення. Крім того творча діяльність допомагає зняти напругу, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах та розвиває творчі здібності. Основна ціль таких технік не в тому, щоб навчити малювати. Головна ціль – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів. Дуже добре зарекомендувала себе ця діяльність під час проведення виховних годин у початковій і середній ланці.

Аромотерапія

Також стає дуже розповсюдженою технологією і аромотерапія.

Другій рік поспіль в закладі проводимо конкурс «Найздоровіший клас».

Для профілактики захворювань ГРЗ та простудних захворювань, під час епідемії грипу, в усіх класах класні керівники проводять профілактичну аромотерапію. Вивчаються показники дітей класу на наявність алергенів і щодня в класах діти мають змогу вдихати пари ефірних масел, які діють антивірусно.

Щоб зняти тривожність, використовують ефірні масла бергамоту та м’яти. Щоб зняти почуття напруги – беруть масло герані, лаванди, іланг-ілангу. Суміш масел сосни, м’яти, лаванди вбиває мікроби, стафілокок. Стимулюючі ефірні масла – це грейпфрут та розмарин. Суміш (розчинені водою) допоможе повністю відновлювати мікрофлору впродовж дня.

Паралельно з цим проводимо в кожному класі сеанси соляної лампи, кварцування та використання вправ для стимуляції зору, мішечків з йодованою сіллю (допомагають зберігати правильну поставу учнів під час проведення виховних годин )

В результаті значно знижується кількість школярів з нежиттю і запаленням носоглотки; захворюваність практично відсутня під час епідемій.

Уроки у природі

У природі В.О.Сухомлинський убачив одвічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості.

Для того, щоб змусити дитину мислити, В.Сухомлинський закликав педагогів: «Умійте примусити її дивуватись». Здивувати можна дитину тільки на цікавих уроках – уроках у природі та прогулянках, які з успіхом використовують усі педагоги закладу. Наш заклад розташований в мальовничій лісовій місцевості Сарненського району.

Серед учнів старшої ланки дуже популярними є походи «Стежками рідного краю», які стали в закладі традиційними. Що може бути краще, ніж пройти лісовими стежками, долаючи перешкоди, разом з друзями поставити палатки, розпалити вогнище і смакуючи кулішем співати пісні під гітару!

Діти вчаться правилам поводження у лісі, вивчають їстивні та отруйні гриби та рослини, правилам розпалювання багаття та орієнтування на місцевості, що стає їм у нагоді у дорослому житті, після закінчення школи.

Ці походи мають величезний вплив на навчання, виховання та розвиток, залишаючись у пам’яті вихованців на все життя.



Музичний супровід уроку чи виховного закладу

В музиці знаходиться величезний здоров’я зміцнюючий потенціал. Музика знімає стреси, стимулює роботу мозку, підвищує засвоєння, сприяє естетичному вихованню.

Звук – це енергія. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви.

Досвід роботи вказує на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід залишаються у пам’яті набагато довше. Тому намагаємось часто використовувати музику під час будь-яких заходів в своїй роботі.



Вправи – енергізатори

допомагають запобігти виникненню втоми, своєчасно виявити перші її ознаки та якомога швидше її зняти. Для цього проводяться енергізатори, ретельно підібрані педагогами. Вони мають відповідати віковим особливостям учнів, бути простими, цікавими і доступними, зручними для виконання на обмеженій площі, емоційними, досить інтенсивними і теж знайомими дітям.

Енергізатор – це коротка вправа, що відновлює енергію класу.

Дуже подобаються дітям вправи «Колективний крик», вправа «Квітка», вправа «Бджілки».



2. Прикладом технології рухової активності в школі є рухливі перерви

Вони добре зарекомендували себе в закладі. Рухливі перерви проводять на великих перервах чергові вчителі та учні- волонтери 7-9 класів з учнями 1-5 класів. Різноманітні ігри, заняття на тренажерах , використання фітнесболів, степ-платформ, міні-естафети, змагання, флешмоби дуже полюбили учні закладу.

Також традиційними в школі стали спортивні змагання, які проводять класні керівники між учнями свого класу та батьками учнів «Мама,тато і я – спортивна, здорова сімя»

Хочеться відмітити профілактичну роботу класних керівників з формування у підростаючого покоління основ здорового способу життя, усвідомлення необхідності вироблення ними навичок з дотримання правил поведінки у надзвичайних ситуаціях, яка щорічно проходить в закладі в квітні місяці з усіма учнями школи. Разом із вчителем основ здоров’я кожний класний керівник вчить учнів свого класу правильно та швидко здійснювати евакуацію під час умовного сигналу. Діти на класних годинах пишуть диктанти «Безпека в побуті», «Дитина в лісі», «Отруйні речовини». Класні керівники проводять зустрічі з лікарями,представниками ДАЇ, МНС, спільно з вчителем основ здоров’я організовують вікторини «Правила дорожнього руху», «Як уникнути біди», роблять виставку дитячих малюнків «Небезпечні життєві ситуації», переглядають мультфільми та відеоролики. Дуже подобаються учням практичні заняття з пожежогасіння та надання першої медичної допомоги постраждалим.

Посмішка - велика сила. Хороший жарт у вдалий момент здатний згуртувати людей на війні і в мирному житті, розкрити сенс подій і будь-яких явищ. Особливо необхідний гумор у роботі з дітьми.

Бажаю кожному педколективу йти з посмішкою по життю та створювати в своїх школах середовища, які будуть сприяти вихованню в учнів прагнення до фізичного здоров’я.




Грицюк Л.К., заступник директора з виховної роботи КЗ «Мізоцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка