«Письмовий твір-опис пам’яток історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі»



Скачати 166.49 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір166.49 Kb.
РОЗРОБКА УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 8 КЛАСІ.

Тема:  «Письмовий твір-опис пам’яток історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі».

Мета:  - ознайомити учнів з особливостями опису пам’яток історії та культури;

             - на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння описувати пам’ятку історії та культури;

             -розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати аналіз художнього тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури; розвивати й удосконалювати культуру писемного мовлення, сприяти збагаченню словникового запасу; розвивати спостережливість,  образне мислення;

- виховувати патріотичні почуття, бережливе ставлення до пам’яток історії та культури.



Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання:  ілюстративний матеріал (фоторепродукції пам’яток історії та культури).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення з темою, метою та завданням уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  • Що ви вважаєте пам’яткою історії і культури?

Хто їх створював? (Справжні зодчі - люди, наділені неабияким талантом, майстри своєї справи)

  • Які з відомих усій Україні пам’яток ви можете назвати? (Софійський собор, Києво-Печерська лавра)

  • - Чи доводилось вам описувати сучасні будівлі, історичні споруди?

 У спілкуванні з гарними містами, як із людьми, ми прагнемо збагатитися їхнім внутрішнім змістом, пізнати їх особливість, смаки. Можливо, міста приховують вишуканість своїх смаків у пам’ятках історії та культури. Саме біля таких споруд, збудованих людьми творчими, натхненними, забуваєш про життєву метушню, про труднощі й тривоги.

  •      Отже, ви зрозуміли, що мову поведемо ми сьогодні про пам’ятники культури та історії, що залишилися нам у спадщину.  (Діти записують тему уроку у зошити)

Результатом нашої роботи буде твір-опис одного з пам’ятників культури та історії.

ІІІ. Підготовка до написання твору.

1. Бесіда.

     Перш ніж почати розмову, ми повинні чітко розмежовувати значення слів: пам’ятатипам'ять,пам’яткапам’ятник – це слова одного кореня.



(Визначаємо їх значення)

Пам’ятати – зберігати в пам’яті.

Пам'ять – здатність зберігати і відтворювати у свідомості давні враження. Згадка     про кого -, що-небудь.

Пам’ятка – 1. Те, що зберігають на згадку, що нагадує про кого-небудь.

   2. Твір давньої писемності, архітектури.

   3. Книжечка або аркуш з правилами, настановами.

Пам’ятник – архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-небудь, чого-небудь.

Пам’ятка – предмет матеріальної культури минулого, який зберігся; щось таке, що   здатне відновити і берегти людську пам'ять.

     Існують літературні пам’ятки та пам’ятки історії.



2. Робота з текстами. Прочитати висловлювання, з’ясувати їх стильову приналежність.

(Фоторепродукція пам’ятника Т. Г. Шевченка)

     …1926 рік, 12 березня. Петровський парк. Тут зібралися тисячі мешканців Полтави і навколишніх сіл, кожен у своєму серці приніс щиру любов до народного поета. У цей день було відкрито пам’ятник Великому Кобзарю. Видатний письменник сидить у задумі, поклавши одну руку на коліно, а другою підтримує голову. Пам’ятник виконано із залізобетону, що символізує курган з нашаруванням площин і об’ємів, які увінчує постать поета. Висота – 5 метрів. На пірамідальному постаменті написи « Т. Г. Шевченко» та рядок із «Заповіту»: «…І вражою злою кров’ю волю окропіте…». Скульптор пам’ятника Іван Кавалерідзе.

     … Проходять роки, але не заростає дорога до Кобзаря, що вдумливо вдивляється у звершення своїх нащадків, не перестають сумовито шуміти біля пам’ятника плакучі верби.

(Фоторепродукція пам’ятника І. П. Котляревського)

     Оберегом народної пам’яті і людської слави є пам’ятник І. П. Котляревському – першому класикові нової української літератури. Полтавці знали, любили і шанували свого знаменитого земляка, щиро віталися з ним «Здоров був, пане Іване Петровичу!» «Здоровенькі були, добродію куме!» У кожного письменника знаходив добре слово-пораду.

     31 серпня 1903 року в Полтаві встановлено пам’ятник І. П. Котляревському. Скульптор Л. В. Позен і архітектор О. І. Ширшов.



На фасаді (вгорі) слова:



Де згода в сімействі,

Де мир і тишина,

Щасливі там люди,

Блаженна сторона.

А також слова Т. Г. Шевченка:



Слава сонцем засіяла:

Не вмре Кобзар

Бо навіки

Його привітала.



     Бронзове погруддя І. Котляревського встановлено на високому гранітному постаменті. У нижню частину постаменту вмонтовано горельєфи: сцени з «Енеїди», «Москаля-Чарівника», «Наталки-Полтавки». На постаменті написи: «Іван Котляревський 1769 – 1838». Висота пам’ятника 4,5 м, погруддя - 1,2 м.

     Полтавці свято бережуть пам'ять про свого земляка, несуть у майбутні віки його немеркнуче слово!

(Фоторепродукція собору святої Софії в Києві)

За типом Софійський собор у Києві – це п'ятинефний хрестовокупольний храм із хрещатим підбанним простором та анфіладами бокових нефів, що його оточують.

З трьох боків Софійський собор оточують два ряди відкритих галерей – двоповерхова внутрішня й одноповерхова зовнішня, утворена рядами підпружних піварок-аркбутанів. Згодом, очевидно у ХІІ-ХІІІ ст., зовнішнє галерею було надбудовано. Із заходу до собору, між зовнішніми галереями, прибудовано дві вежі, в яких широкі сходи вели на другий поверх – „полаті”. Дуже цікаві дві світлі зали на другому поверсі, які призначалися для князя та його почету.

Головний архітектурний ефект споруду полягає в її складній і разом з тим надзвичайно гармонійній композиції. Відкриті арки галерей неначе зв’язують споруду з довколишнім середовищем. Їх ритм пов’язаний із декоративними нішами, що прикрашають фасади, напівциркульними арками вікон, дверних пройомів і, нарешті, завершеннями куполів. Складність композиції нарощується знизу вгору й з краю в центр. Собор завершується тринадцятьма главами, з яких головна, найбільше оздоблених, - центр усього художнього задуму споруди.

Композиція Київської Софії має динамічний характер не тільки зовні, де він підкреслюється ритмом різномасштабних елементів, а й усередині, де численні, трохи затемнені аркові анфілади контрастують з високим і світлим під банним простором. Значну роль у композиції центрального простору відіграють урочисті трифоріуми з потрійними аркадами, якими завершується рукави архітектурно-просторового хреста.

В архітектурно-художньому задумі собору виняткову роль відіграє синтез мистецтв. Мозаїки та фрески багатокольоровою гамою вкривають стіни, стовпи, склепіння, арки й куполи собору. Барвисті зображення й орнаменти з блискучим золотим тлом мозаїк у центральній частині храму вдало поєднуються з легкими тонами фрескового розпису, що прикрашає боки центральної частини, бічні нефи, галереї, приміщення другого поверху й башти собору. Художній ефект підсилюють барвисті килими мозаїчних підлог, різьблені мармурові окраси перед вівтарної перегорожі, мармурові пороги та довірки отворів, різьблені шиферні плити, що оздоблюють парапети другого поверху.



(Фоторепродукція Брами Заборовського в Києві)

Брама Заборовського - одна з найцiкавiших пам'яток української цивiльної архiтектури ХVIII столiття. Побудована у 1744-1748 роках, вона була в'їздом на Софiйське подвiр'я із заходу, від Золотих ворiт.
Перед людиною, яка в'їжджала в Київ, вiдкривався чудовий вид на центр мiста, де тягнувся вгору позолочена баня дзвiнницi, блищали на сонцi куполи святої Софiїсвятої Софiї, потопав у зеленi митрополичий будинок i вражала незвичайною красою, багатством лiплення, пишнiстю форм брама, названа iм'ям київського митрополита Рафаїла Заборовського.

Фронтон захiдних ворiт суцiльно вкритий орнаментальним лiпленням майстерно виконаних пальмет, аканта, грон винограду. В цей рослинний орнамент добре вкомпонованi двi чоловiчi маски, в центрi фронтона - великий медальйон з зображенням митрополичої корони. Нижче, над проїздом, розташований родинний герб Заборовського - палаюче серце з хрестом на ньому в обрамленнi двох пальмових гiлочок. Розмiщення архiтектурних i лiпних деталей в заглибленнях створює чудовий мальовничий ефект гри свiтлотiнi.

  • Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони авторські враження й емоції?

3. Опрацювання рекомендацій щодо опису пам’ятки.

Опис пам'ятки може бути складений у науковому, діловому або художньому стилях.



Мета наукового та ділового описів пам'ятки — точність, конкретність. У музеях до кожного експоната докладають так звану інвентарну картку, вписуючи до неї докладний діловий опис пам'ятки та зазначивши час і місце її створення: Миска на піддоні, з двома ручками, срібна, позолочена. Збоку вичеканено чотири великих квітки з листям. На піддоні вирізьблено герб Богдана Хмельницького з літерами БХГВЕКМЗ (Богдан Хмельницький гетьман війська його королівської милості запорозький). Ляйпциґ, 1630-ті роки.

Ділові та наукові описи пам'яток точні, лаконічні, об'єктивні.



Мета художнього опису пам'ятки — передати найбільш важливі, на погляд автора, ознаки, а також викликати певне до неї ставлення. У такому описі вживаються оцінні слова: Вернулися запорожці, принесли з собою в Гетьманщину той чудовний образ пресвятої. (Т. Шевченко.)

Ставлення до пам'ятки у художніх текстах передають і за допомогою художніх засобів:



  • епітетів: Посеред вітрини сяяла медвяно-золотава голова теракотової богині. (За П. Загребельним.) При чималих своїх розмірах Андріївська церква вражає невагомо-легким силуетом. (3 журналу.) Промовисті прикраси Брами Заборовського хочеться порівняти із вкарбованими у камінь поезіями.
    (За А. Макаровим.) Тихострунною, гордолицею у моїх постаєш ти [бандура] думках. (Л.Забашта.);

  • порівнянь: Із малювань, тонких, як листя папороті, світився лик розп'ятого Христа. (Л. Костенко.) Іконостас церкви як дорогоцінне золоте мереживо.
    (3 журналу.) А ти [шабля Богдана Хмельницького] дзвеніла в піхвах, як в улії бджола. (I. Драч,) Немов пересторога ота козацька шабля строга, яку Богдан подарував. (Л. Забашта.) Та вежа й досі ще стоїть, мов купина неопалима, як давня пам'ятка століть, (Л. Забашта.);

  • метафор та уособлень: Собор Мазепи сяє, біліє. (Т, Шевченко.) У степових сивих курганах дрімають незнайдені утвори грецьких майстрів, скіфські та сарматські прикраси. (О. Гончар.) Блискоче ніч перлиною Растреллі. (Л. Костенко.) — про Андріївську церкву; 3-під рушника весь час дивиться на нас на дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям, дивиться уважно й доброзичливо, оцінює наші завзяті старання та нашу чемність. (О. Гончар.) — про ікону;

  • гіпербол: Темрявою ночі окутаний, зірок дістає собор шоломами своїх бань крутолобих. (0. Гончар.)

4. Словникова робота.

Словничок архітектурних термінів

Архітектура - мистецтво проектування, спорудження та художнього оформлення будівель.

Ансамбль - 1) сукупність будівель, споруд, що є частиною одного цілого; 2) гармонійна єдність у розміщенні та оформленні групи будівель, пам'ятників, що становлять одну архітектурну композицію.

Пам'ятник  (монумент) - архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого -, чого-небудь.

Меморіал - архітектурна споруда для увічнення пам'яті якої-небудь особи чи визначної події.

Скульптура - вид образотворчого мистецтва, твори якого мають рельєф ну або об'ємну форму і виконуються способом виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини).

Обеліск - архітектурна споруда, пам'ятник у вигляді чотиригранної колони, яка звужується доверху.

Стела - кам'яний стовп чи плита з написом або рельєфним зображенням, що ставиться як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію.

Статуя - скульптурне зображення людини або тварини на повний зріст.

Кругла статуя - скульптурне зображення людини, розраховане на її огляд з усіх боків.

Рельєф - скульптурний витвір на площині з випуклим або заглибленим зображенням.

Барельєф - скульптурна прикраса на плоских поверхнях, що виступає над площиною фону менш як на половину своєї товщини.

Горельєф - скульптурний твір, в якому зображення виступає над площиною більш як на половину свого об'єму.

Бюст - скульптурне зображення людини до пояса.

Колона - 1) частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа, що служить підпорою фронтонів, внутрішніх частин будівлі; 2) пам'ятник у вигляді стовпа, споруджений на честь якоїсь події або для увічнення видатної чи славної ділами людини.

П'єдестал (постамент) - художньо оформлене підвищення, на якому встановлюються статуя або скульптура.

Пілон - масивна споруда у формі зрізаної піраміди.

Лабрадорит - гірська порода сірувато-білого або чорного кольору, використовується як будівельний чи облицювальний матеріал.

Зодчий - художник-будівник, архітектор, творець, будівничий.

Капітель - верхня частина колони без стовпа.

Перун - бог грому, грози й блискавки. З розвитком військової справи Перун став покровителем військових.

Мозаїка – візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі чи мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

Фреска – картина, н6аписана водяними фарбами по свіжій вогкій штукатурці.

Контрфорс – вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості.

Розетка – орнаментальний малюнок у вигляді квітки з однаковими пелюстками або вписаного в коло листя.

Фасад – зовнішній лицьовий бік будівлі.

Портал – архітектурно оформлений вхід до монументального будинку.

Фронтон – верхня частина фасаду будинку, портика, колонади, що являє собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим дахом, обрамлену біля основи карнизом.

Баня – опуклий дах, що має форму півкулі; купол.

Вежа – вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу та ін..

Пілястр – плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.

 

5. Опрацювання пам’ятки.



Твір-опис пам’ятки компонується так:

І. Вступ. Розповідь про те, хто й коли створив памятку, або стислий переказ легенди, з нею пов’язаної.

ІІ. Основна частина. Опис пам’ятки.

1. Назва складової частини пам’ятки та її ознака.

2. …

3. …


4. … і под..

ІІІ. Кінцівка. Оцінка пам’ятки (чим запам’яталася, що в ній вразило) або роздум (чому її необхідно берегти).



IV. Самостійна робота за планом опису пам’ятника.

 Скласти в художньому стилі твір-опис пам’ятки історії та культури одного з історичних міст України, який ви відвідали.

У тексті твору дати відповіді на питання: Які почуття й настрої викликає у вас памятка? Що дивує й захоплює під час її споглядання?

Дібрати влучний заголовок, який виражав би основну думку твору.

 

Учні за планом самостійно описують пам’ятник.
V. Домашнє завдання: продовжити роботу, розпочату в класі, з написання твору-опису пам’ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.

 

 





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка