Пісочна психотерапія Поради психолога



Скачати 275.55 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір275.55 Kb.
Пісочна психотерапія
Поради психолога

Відомі з давніх часів ігри з піском (сендплей), чи не найулюбленіші ігри дітей, прості й недорогі в організації. А головне, дають величезні розвивальний і корекційний ефекти. Попри всі ці переваги, сендплей лишається недооціненим, і його величезні можливості, на жаль, мало використовуються педагогами, особливо в холодні пору.

Саме тому ми приділили йому особливу увагу. Про різнобічний розвиток малят засобами сендплею йшлося цього року в «Дошкільному вихованні» № 7, а у «ПП» № 4 подавалася програма цієї роботи.
Особливості піскової терапії

Немає на світі нічого простішого і доступнішого, зручнішого і різноманітнішого, живішого і об’ємнішого ніж пісок. Ідея пісочної гри чудова, оскільки пісок є тим дивовижним природним матеріалом, який здатний водночас передавати багато чого: відчуття розмаїття природи, можливостей свого тіла, сутності життя з його плинністю, несподіваністю, безліччю форм.

Що головне в цій грі? Насамперед те, що вона дає можливість дитині або цілій групі дітей реально створювати картину світу в живому тривимірному просторі. Дитина дістає можливість будувати свій особистий світ, модель свого мікрокосму, відчувати себе його творцем. Усе просто, зручно й раціонально в цій грі, відшліфованій багатьма поколіннями дітлахів.

При цьому гра не потребує якогось особливого обладнання. Для ігор у приміщенні досить на двох дітей невеликого ящика (70х60х15 см), наполовину заповненого чистим піском. Поряд поставте коробки з камінчиками, черепашками, шишками, гілочками, квітами, фігурками людей, птахів, риб, тварин, казкових персонажів, кубиками, містками, будиночками, машинками. Крім того, потрібна вода, щоб змочувати пісок для роботи з ним.

Яким дітям особливо потрібні ці ігри? Дітям з проблемами в психічному розвитку, труднощами у спілкуванні, агресивним, вередливим, конфліктним тощо. І практика, і дослідження науковців свідчать про високий психотерапевтичний ефект Пісочниці. Вона допомагає дитині позбутися страхів, сором’язливості, конфліктності у спілкуванні та багатьох інших проблем. Виявилося, що негативні емоції, конфлікти й страхи дістають своє символічне вираження у роботі з піском. Поступово в процесі спільного з ровесниками створення пісочних картин негативні тенденції в дітей слабшали й зникали – немовби йшли в пісок. Взаємини малюків ставали рівнішими й доброзичливішими.

Як впливає на дитину сендплей?

Відомий американський педагог С.Куломзін відзначає: «Пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику рук, але ненав’язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин, поняття про добро і зло, сприяє побудові гармонійного образу світу».

Пісок часто діє на дітей, як магніт. Перш ніж малюки усвідомлять, що роблять, їхні руки самі починають просіювати пісок, будувати тунелі, гори тощо. А якщо під рукою є мініатюрні фігурки, іграшки, тоді з’являється цілий світ, розігруються вистави – дитина повністю занурюється в гру. Психотерапевти твердять: пісок, який має властивість пропускати воду, так само поглинає і негативну психічну енергію, тож взаємодія з піском очищує енергетику людини, стабілізує її емоційний стан.

Таким чином, спостереження і досвід доводять: гра з піском позитивно позначається на емоційному самопочутті дітей і дорослих, що робить її прекрасним засобом для «турботи про душу». (Саме так перекладається термін психотерапія).

Головну мету пісочної терапії можемо сформулювати так. Гра з піском має дати дитині можливість позбутися психологічних проблем за допомогою перенесення їх назовні, на площину Пісочниці, у світ фантазій, і формування відчуття контролю над своїми внутрішніми почуттями і мотивами. Граючи з піском, малюк може виразити свої емоційні передання, звільняється від страхів, пережите не завдає йому психічної травми. Завдання пісочної терапії узгоджується з внутрішнім прагненням дитини до само актуалізації. Мета такої терапії – не змінювати дитину, не прищеплювати їй якісь спеціальні поведінкові навички, а дати можливість бути самою собою, самовиражатися. Відомо: діти повніше і безпосередніше виражають себе в спонтанній, ініційованій ними самими грі, ніж у словах, оскільки в грі вони почуваються природніше. «Відіграти» свої почуття і досвід – найприродніша динамічна та оздоровча діяльність, якою діти можуть зайнятися. Гра в піску допомагає розв’язувати конфлікти й передавати почуття. Коли дитина грається вільно, а не за чиєюсь вказівкою, вона здійснює цілий ряд незалежних дій. Почуття і установки, які малюк, можливо, не наважуються висловити відкрито, він може спрямувати на обрану за власним розсудом іграшку: може закопати її в пісок, вдарити, втопити і т.д. Вибір форми та варіантів пісочної терапії визначається особливостями конкретної дитини, специфічними завданнями роботи та її тривалістю. Ігрові методи можуть застосовуватися з метою:



  • діагностики;

  • надання первинної психологічної допомоги;

  • короткотривалої психотерапії;

  • довгострокового психотерапевтичного впливу.

У багатьох випадках гра з піском є провідним методом колекційного впливу (як, наприклад, при емоційних і поведінкових порушеннях невротичного характеру). В інших випадках це допоміжний засіб, що дає змогу стимулювати дитину, розвинути її сенсомоторні навички, знизити емоційне напруження тощо.

Пісочниця також є дієвим профілактичним та розвивальним засобом.

Найсприятливіший для сендплею – дошкільний вік. Часто маленькі діти неспроможні передавати свої переживання через недостатній розвиток вербального апарату, бідність уявлень чи затримку розвитку. У таких випадках пропонована техніка виявляється вельми корисною. Маніпулювання з різноманітними предметами, піском, водою, конструктивними й пластичними матеріалами для них – найприродніша діяльність, що особливо важливо за наявності в дитини мовних порушень. Кожна обрана фігурка втілює якийсь образ, може взаємодіяти з іншими персонажами. Дитина сама придумує, про що вони розмовляють або що роблять, іноді вона може попросити психолога приєднатися до гри і діяти від імені якогось персонажа. В усіх цих випадках малюк почувається господарем свого маленького світу, режисером дійства, що розігрується на пісочному полі.

Гра в піску з фігурками особливо ефективна в роботі з дітьми, які не вміють висловлювати свої переживання. Малюки із заниженою самооцінкою, підвищеною тривожністю та сором’язливістю зазвичай охоче обирають фігурки і зосереджують на них свою увагу. Діти ж нестійкою увагою дуже експресивні: гра дає їм багаті кінестетичні відчуття. Агресивні діти легко обирають персонажів, які символізують «агресора» і його «жертву». Дітям, що зазнали психічної травми, така гра допомагає, знову переживши травматичну подію, звільнитися від пов’язаних з нею переживань. Ефективним буває застосування техніки сендплею у роботі з дітьми, які переживають стрес через втрату близьких тощо.

У процесі проведення пісочної

Психотерапії виділяють три стадії гри з піском: хаос, боротьба і розв’язання конфлікту.

На стадії «хаосу» дитина намагається ухопити якнайбільше іграшок, безладно розміщує їх на пісочному аркуші, часто перемішує їх з піском. Такі дії свідчать про тривогу, страх, сум’яття, недостатність позитивної внутрішньої динаміки. Через «хаос» відбувається поступове «проживання» психоемоційного стану та звільненні від нього. Багаторазове повторення психотравмувальної ситуації, дає змогу змінити емоційне ставлення до неї. Стадія «хаосу» може тривати від одного до кількох занять. можна помітити, як поступово зменшується кількість фігурок, що використовуються для створення картини, і з’являється сюжет.

Стадію «боротьби» можна спостерігати у складних дітей, підлітків, дорослих. На пісочний аркуш несвідомо переносяться внутрішні конфлікти: агресія, образи, тривога, занедужання, реальні конфліктні взаємини тощо. Персонажі в пісочниці вбивають одне одного, між ними точаться сутички, війна, важке протиборство. Через певний час можуть з’явитися герой або сили, які наводять лад і відновлюють справедливість.

На стадії «розв’язання конфлікту» можна спостерігати благополучніші картини: мир, спокій, повернення до природних занять. Юнг стверджував, що процес гри з піском вивільнює заблоковану енергію та «активізує можливості само зцілення, закладені в людській психіці».

Гру з піском не можна інтерпретувати. Психолог має виконувати роль уважного глядача. Його позиція – активна присутність, а не керівництво процесом.



Сендплей у практиці

Морська подорож

Конспект інтегрованого заняття
Програмовий зміст. Формувати життєву компетентність дітей та ціннісне ставлення до Природи, Культури, Людей і власного «Я». Розвивати монологічне мовлення і словесну творчість в ігровій і пізнавальній діяльності через опис, міркування, коментарі. Зміцнювати психічне і фізичне здоров’я дітей у процесі роботи з піском.
Хід заняття.

1. Спонукати дітей до організованої діяльності.

Енергізатор:

Дружно разом ми крокуємо,

Вчимося, граємось, мандруємо,

Все в нас вийде, ми це знаємо,

Відкриттів нових чекаємо!

(Діти марширують по груповій кімнаті між столами).



2. Дидактичні вправи на класифікацію.

Педагог. А тепер – сюрприз! Подивіться на столи, знайдете там багато цікавого. Зберіть усе й розкладіть на два столи. На перший стіл кладемо предмети, створені людиною, а на другий – предмети, створені природою. (На столах впереміш лежать морські черепашки, вироби з пластмаси, гуми, вишивки, плоди дерев, фігурки з коріння, вугілля, крейда, мармур, кам’яна сіль тощо).

Чому ви вважаєте, що ці предмети зроблені людиною (природою)? Доведіть.



3. Творче розповідання.

Педагог. Природа справжня чарівниця. Подивіться, яку красу вона створила, а скільки на Землі гарних місць. Це і моря, і гори, і пустелі, і річки. Як усе це можна назвати іншими словами? (Природні зони).

Природних зон багато. У деяких з них ми вже побували. Давайте розповімо, що ми бачили і кого зустрічали в своїх мандрівках. А допоможе нам «ЕКОГРАД».



Овал розкреслений на природні зони (пустеля, ліс, море, болото, льодовики). Від центру «ЕКОГРАДА» до природних зон пролягають стежки, по яких дітей веде дівчинка-мандрівниця.

Дидактична вправа «Кожному своє місце» (розселити в ЕКОГРАДІ по зонах тварин, рослини). Пантоміма (для дітей): «Хто я такий і де живу?» Творчі розповіді дітей про життя в лісі, місті, пустелі з використанням прийому емпатії.

Педагог. Поки ми слухали ваші захопливі історії, Дівчинка-мандрівниця поспішила в дорогу. Цікаво, куди вона поведе нас цього разу?

Отже, вирушаємо до моря. Знайдіть собі товариша і підійдіть до пісочниць. Як хочеться опустити сюди руки і відчути прохолоду піску.



4. Експериментальна діяльність дітей.

Педагог. Почекайте, не поспішайте. Що тут? Скріпки, цвяхи, монетки. Чи можемо ми грати поки ці предмети тут? Як же бути? Як швидко все прибрати? (Діти доходять висновку, що найшвидше можна прибрати металеві предмети за допомогою магніту і очищають пісок від зайвих предметів).

5. Читання записок і гра «Збираємося в крузі».

Педагог. Тут має щось іще залишитись, пошукайте уважно. (Діти знаходять записки, читають на них слова: парасолька, санки, акваланг, окуляри, каструля, рукавиці та ін. Обговорюють кожний предмет).

Які з цих предметів можуть знадобитися в сьогоднішній подорожі? (Відповіді дітей).

Нарешті все необхідне відібрано. Рушаймо! (Діти імітують їзду на транспорті, співаючи про веселих мандрівників).

6. Пісочна терапія.

Педагог. Ось ми й на місці. Давайте просто пограємо з піском. (Лунає тиха приємна музика). Опустіть руки на пісок. Що відчуваєте? Який пісок? А тепер переверніть долоньки. Змінилися ваші відчуття? Що тепер відчуваєте?

Змініть рельєф пісочної поверхні.


Вправи з піском

Бархани

Обережно, караван! (діти долонями змінюють рельєф пісочної поверхні). На шляху у нас бархан! Вітер дме тихіше. Нехай бархани стануть нижчими!

Проведіть по піску ребром долоні, неначе пропливла риба. Яка риба може так плавати?
Черепаха

Черепаха всіх смішить, (діти роблять відбитки долоньками)

Бо ніколи не спішить.

А куди їй поспішати,

Коли завжди в своїй хаті?

Педагог. Тепер розгладьте пісок. Для наступної гри нам потрібна рівна поверхня. Гра називається «Перетворення».

Я намалюю вам літери, а ви спробуйте перетворити їх на інші. (діти перетворюють літери Л на М, К на Ж, Л на А тощо).

Скажіть, діти, без чого не може бути моря? (без води)

Давайте наллємо води в пісочниці та побудуємо справжнє підводне царство, в якому житимуть різні мешканці морських глибин: риби, краби, морсь зірки, водорості, черепашки тощо.



Малята ллють воду в пісок, утворюючи морське дно, розселяють морських тварин, прикрашають черепашками, камінчиками, роблять підводні гроти. По закінченні роботи діти разом ходять «у гості» до своїх товаришів, розглядають те, що вони створили, діляться враженнями.

7. Екскурсія на вернісаж «Пісковий калейдоскоп»

Перша дитина. Дорогі гості! Запрошуємо на наш вернісаж «Пісковий калейдоскоп». Ми дуже любимо грати з піском, робити з нього різні споруди. А ще ми дізналися, що піском можна «малювати» чудові картини. Для цього потрібно трохи фантазії і старання.

Друга дитина. З піском ми працювали по-різному. Спочатку креслили прості лінії, засипали їх піском і струшували його. У нас виходили ось такі краєвиди. Іноді ми використовували трафарети. Ось перед вами натюрморт з фруктами. Його виконали Влада і Настя. А ці соковиті фрукти зобразили ми всі разом на занятті.

Третя дитина. Цей пейзаж пустелі з черепахою ми виконали разом з вихователем. Працювати з піском дуже цікаво, і ми хочемо вдома гратися разом з вами, наші дорогі мами й тата, дідусі й бабусі.
Подорож до пустелі

Конспект інтегрованого заняття

Програмовий зміст. Розширювати уявлення дітей про нашу планету. Ознайомити з поняттям «природні зони». Розвивати пізнавальні здібності дітей, уміння аналізувати, узагальнювати, встановлювати прості зв’язки між явищами. Вчити виразно промовляти віршики, якими супроводжуються вправи для дрібної моторики. Розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словник. Вчити бачити в природному довкіллі гарне, дивне, незвичне; активно передавати свої враження від спілкування з природою в роботі з піском.

Хід заняття.

І. 1. Діти стоять на килимі.

Педагог. А до нас сьогодні хтось обіцяв прийти, на кого ми чекаємо? (на дівчинку-мандрівницю з ЕКОГРАДА). Вона обіцяла розповісти про наступну подорож. А, ось де вона заховалася! Подивіться, діти! Як вона це робить? (водить магнітом по зворотному боці картинки і дівчинка бігає по ній туди-сюди).

Діти пропонують свої варіанти, пояснюючи, що відбувається. Здогадалися, - молодці! А тепер нам час у дорогу –до нових відкриттів!

Крокуємо по килиму під римівку:

Ми веселі дошкільнята,

Нам приємно разом грати,

У подорож рушаємо,

На відкриття чекаємо.



2. Ну от ми знову прийшли до ЕКОГРАДА. По яких природних зонах ми вже подорожували? (були у лісі, на полюсах, на морі). Давайте попросимо нашу провідницю показати, куди вирушимо сьогодні. Заплющте очі. (дівчинка в цей час опиняється в пустелі).

- Розплющуйте оченята! Чи готові вирушати? А що ми знаємо про пустелю?


Дидактична гра

«Що ми знаємо про пустелі?»

Спочатку діти пригадують відомі їм пустелі, рослини, тварини, комахи. (знайти їх на картинках; їхні характерні особливості; способи виживання).



Проводиться бліц-опитування. (Відповідати треба швидко й точно).

  • Чим відрізняється пустеля від інших куточків землі?

  • Що найбільше цінують люди у пустелі?

  • Яка тварина в пустелі найбільша та найсильніша?

  • Який плазун найнебезпечніший?

  • А яка тварина найменша і найбеззахисніша?

  • Які рослини ростуть у пустелі?

Педагог. Молодці! Ви дуже добре впоралися з бліц-опитуванням. І тепер хочу вас запросити до маленької пустелі. (діти підходять до пісочниць).

ІІ. 1. Педагог. Зачекайте, діти! Щось тут не так! (в піску – цвяхи, скріпки, монети). Що сталося, як ви гадаєте? (була піщана буря). Скільки всього нанесло! Що тут лежить? Чи можна гратися, поки все це у піску? Яку небезпеку становлять всі ці предмети? Що нам допоможе швидко все зібрати? Адже якщо по одному предмету діставатимемо, багато часу змарнуємо. То що ж нам може допомогти? (якщо діти не здогадаються, педагог пропонує сам: треба скористатися магнітом).

2. Здається, тут іще щось є. І магніт не допоміг. А чому? (тому, що тут пластмасові літери). А давайте ми з ними пограємо. Комусь у кожній парі треба зав’язати очі, і він має навпомацки вгадати, яка літера дісталася. А другий у парі складатиме з цих літер слово. Але запам’ятайте: ці слова мають називати те, що нам стане в пригоді у пустелі.

3. А ще я можу запропонувати таку гру з літерами. Я напишу на піску якусь літеру, а ви спробуйте перетворити її на іншу. Гра «Веселі перетворення».

ІІІ. Педагог. А тепер давайте просто пограємо з піском. (лунає тиха музика). Заплющте очі. Проведіть вказівним пальцем однієї руки по столу, а пальцем другої – по піску. Що ви відчуваєте? Тепер грайте всіма пальцями навперемінно – як на піаніно чи на комп’ютері.

Зарийте руки у пісок і поворушіть пальцями. Що ви відчуваєте? (сиплються піщинки, музика стихла).

Розплющте очі і з’єднайте чотири пальці кінчиками – ось так, і спробуйте залишити слід. На що схоже? (на слід кота). А в пустелі можна зустріти такі сліди? А чиї сліди можна?

Поставте долоню ребром і спробуйте показати як повзе змія. А я к вона сичить? (с-с-с).

А хто це так повільно й кумедно рухається по піску? (черепаха).

А ось іде караван верблюдів. Розповімо про них.



ІV. Ой, збираються хмари. По-моєму знову починається буря. Дуже рідко, але в пустелі йдуть дощі. (беремо пляшки і ллємо на пісок воду).

Тепер який став пісок? (мокрий, вологий, добре ліпиться). Що тепер можна з ним робити? (ліпити, будувати). Спробуйте побудувати в пустелі казкове місто, розповісти, хто в ньому житиме.


Розвивальні ігри в пісочниці

Математичні ігри

«Візерунок під диктовку» (орієнтування в просторі). Вихователь дає вказівки, в якому кутку, місці Пісочниці покласти той чи інший предмет. Можна використати природний матеріал.

«Що справа, зліва, зверху, знизу?» (орієнтування в просторі). Дитина визначає і називає місцезнаходження того чи іншого предмета в пісочниці.

«Числа і цифри».Діти відкопують заховані в піску предмети, природний матеріал, класифікують їх, лічать, порівнюють кількість, позначають кожну групу відповідною цифрою.

«Найкоротший шлях». Діти визначають маршрути у пісочниці з використанням умовної мірки та сантиметрової лінійки.

«Яка цифра сховалася?» Пластмасові цифри зариті в піску не повністю. Діти мають розпізнати й назвати їх за фрагментами.

«Лабіринти». Одні влаштовують пісочні лабіринти, інші шукають виходи з них.

«Геометрична мозаїка». Викладання в пісочниці візерунків з геометричних фігур за зразком, з пам’яті, за словесними вказівками.

«Математичні вправи». Вихователь пропонує дитині викласти стільки черепашок, скільки в нього, або на одну більше-менше тощо.
Грамота в піску

«Хто сховався». Знайти в піску фігурки й відібрати ті з них, назва яких починається на заданий звук. Придумування речень з цими словами.

«Написання літер, слів, розчерків на піску». (пальцем, паличкою, «змійками» - простими мотузочками з вузликом на кінці).

«Веселі перетворення». Перетворюємо одну літеру на іншу, малюючи їх на піску. РВЬ і т.д.

«Допиши літеру, слово». Вихователь пише букву чи слово, засипає піском його частину, пропонує дитині відновити написане.

«Відшукай і назви». Діти відшукують пластмасові літери в піску, називають їх, ділять на голосні й приголосні, викладають з них слова.

«Що ховає пісок?» Діти знаходять у піску таблички зі словами, прочитують, класифікують.

«Хто швидше?» Гра-змагання, проводиться з дітьми у парах, трійках у двох пісочницях. Переможець той, хто швидше відкопає літери та викладе слова за зразком.
Художньо-мовленнєва діяльність

«Шукалка». Знайти предмет в піску і скласти про нього речення (опис, призначення тощо).

«Що ти відчуваєш?» Опис дітьми своїх відчуттів під час взаємодії з піском.

«Друдли з піску». Кольоровий пісок хаотично насипаємо на паперові тарілочки, аркуші паперу. Педагог пропонує розповісти, що побачили.

«Казкарі Піщаної країни». Моделювання з піску казкових сюжетів з використанням дрібних фігурок, складання і розповідання казок, розповідей про них.
Ігри на розвиток тактильно-кінестетичної чутливості

та дрібної моторики

«Їдуть машинки, санчата, ковзани». Ковзання долонями по поверхні піску зигзагоподібними коловими рухами, а також рухами у різних напрямках.

«Спритні змійки», «Верткі ящірки», «Прокладаємо залізницю». Виконання рухів ребром долоні, проходження по слідах, прокладених раніше, паралельно до них.

«Чарівні візерунки». Створення візерунків, різних зображень за допомогою відбитків долоньок, кулачків, пальчиків.

«Роби, як я». У парі з вихователем або іншою дитиною. Повторення рухів рук, пальців по піску.

«Там на незвіданих доріжках…» Проходження поверхнею піску пальцями, згрупованими по два, три, чотири, п’ять. Педагог пропонує уявити, чиї це можуть бути сліди.

«Море хвилюється». Ворушіння руками в піску, спостереження за тим, як змінюється піщаний рельєф.

«Міна», «Сапер». Обережне відкопування руки товариша, намагаючись не торкнутися її.

«Сюрпризи для друзів». Виготовлення схованок у пісочниці, закопування в них дрібних іграшок, кольорових камінчиків, черепашок тощо.
Римівки для вправ з розвитку дрібної моторики
М’яко лапками ступає, Прудко скочивши на грядку,

Слід по сліду залишає, Лапками гребе зайчатко.

А чи можеш ти вгадати, Там шукає корінець

Хто це ходить біля хати? Довговухий молодець.


Рибки весело пірнали, Поважний слон по Джунглях йде

Раптом щука їх злякала – І слоненят своїх веде.

Поховалися на дні, Він хобот вище піднімає -

Щоб знайти їх не змогли. Родину на обід скликає.


Пустелею йде караван.

Там за барханом знов бархан.

Верблюди день і ніч бредуть

Поклажу на горбах везуть.



Піскова терапія

Психопрофілактика
Пісок і вода – найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей, починаючи з раннього віку.

Принцип терапії піском був запропонований ще Карлом Густавом Юнгом, чудовим психотерапевтом, засновником аналітичної терапії. Можливо, природна потреба людини «возитися» з піском і сама його структура підказали великому Юнгу цю ідею.

Адже пісок складається з дрібних піщинок, які в сукупності утворюють улюблену нами піщану маса. Психологи вбачають в окремих піщинках символічний відбиток автономності людини, а в піщаній масі – втілення життя у Всесвіті. Пісок має властивість пропускати воду. Завдяки цьому (і це підтверджують парапсихологи) він поглинає негативну психічну енергію, взаємодія з ним очищує енергетику людини, стабілізує її емоційний стан.

Гра з піском як консультативна методика була описана 1939 р. англійським педіатром Маргарет Ловенфельд. В ігровому приміщенні створеного нею Лондонського інституту дитячої психології вона встановила дві цинкові таці: одну наполовину заповнену піском, а другу – водою, і формочки для гри з піском. Іграшки «жили» на таці. Маленькі пацієнти інституту використовували їх у грі з піском, а таці з піском вони називали «світом». Тому М. Ловенфельд назвала свій ігровий метод «світовою методичкою».

Формування концепції «терапії піском» займалися переважно представники юнгівської школи. Наприклад, швейцарський аналітик Дора Калфф.

У роботі російських психологів Т.Грабенко, Т.Зінкевич-Євстигнєєвої «Чудеса на пеське. Песочная игротерапия» описана система ігор з піском, спрямованих на навчання і розвиток особистості загалом. У роботі Н. Сакович «Технология игры в песок. Игры на мосту» надано опис класичного юнгіанського напряму Sandplay, а також модифікації піскової терапії, які використовуються в роботі з дошкільнятами. Ми також ознайомилися з матеріалами робіт педагога-психолога, дефектолога-логопеда Ю.Беліка.

Розпочавши роботу з піском у нашому дошкільному закладі ми спрямували роботу на психопрофілактику, яка проводиться для недопущення проблемних ситуацій.

Пісок має дивовижну здатність «заземлювати» негативну психічну енергію, тому це чудове середовище є психопрофілактичним знаряддям.

Гра на піску заспокоює дитину. Діти самі реалізують програму «Самопрофілактика».

Будуючи казку на піску, дитина здобуває життєвий досвід, учиться знаходити вихід із ситуацій, що склалися, вчиться взаємодіяти з однолітками.




Конспекти індивідуальних занять

Релаксація на піску
Заняття 1

Завдання: стабілізувати емоційний стан дитини, розвивати тактильні відчуття дрібної моторики; вчити дитину прислухатися до себе і говорити про свої відчуття.

Матеріали та обладнання: ящик із вологим піском, кольорові скляні камінчики різної форми й величини; магнітофон.
Хід заняття

Ритуал входу

Психолог. Перед вами пісочок. У мене є бажання занурити в нього руки, відчути його, пропустити крізь пальці, відчути тепло власних рук. Приємні спогади охоплюють мене: пригадую літо, море, сонце, відчуття нескінченності Всесвіту. Відчуваю, що може статися якесь диво, почуття переповнюють мене і хочеться поділитися ними. А що хочеш зробити ти?

Відповідь дитини.

Вправа «Чутливі пальчики й долоньки»

Розрівняти пісок долоньками.

Психолог. Мені приємно. Відчуваю прохолоду піску. Коли проводжу руками, відчуваю маленькі піщинки… Що відчуваєш ти, розгортаючи пісочок? Які відкриття зробив(ла)?

Долоні вверх. Пісочок розгладити.

Психолог. Я перевернула руки, і мої відчуття змінилися. Я по-іншому відчуваю пісок. Він здається мені холоднішим, шорстким. Мені не дуже зручно тримати так руки, а тобі?

Порухати долоньками по поверхні піску, роблячи хвилясті лінії («машини», «санки»), колові рухи («малюємо сонечко»);

Психолог. Тепер робимо те саме, тільки долоньки поставимо на ребро (що змінилось у відчуттях?).

Пройтись по поверхні піску окремо кожним пальцем, починаючи із вказівного, останній – мізинець. Права рука, ліва, обидві.



Вправа «Піщаний дощик»

Покласти долоньки на пісок. Заплющити очі і відчути, на який пальчик сиплеться пісок (психолог посипає з кулачка).

Пересипати пісок з долоньки на долоньку.

Згинати пальчики. З’являються ті пальчики, які називає психолог.



Вправа «Сліди на піску»

Задіяні всі пальці. Завдання: повторити малюнок за психологом (на що схожі малюнки?)



Гра «Візерунки на піску»

Психолог. Сьогодні ми прикрашатимемо наш пісковий простір, створені нами візерунки. Ось кольорові камінчики. Ти зможеш закласти ними візерунок (вмикається музика, дитина починає творити).

Після закінчення роботи малюнок розглядається, за потреби дитина розповідає.



Психолог. Як хочеш назвати свій малюнок? Розкажи про нього.

Ритуал виходу

Психолог. Ставимо пальчики над візерунком і ніби «читаємо» малюнок. Тепер захоплюємо долоньками і відносимо до сердечка, щоб зберегти.


Заняття 2

Завдання: розвивати у дітей мислення, увагу, мовлення, дрібну моторику рук; створювати психологічний комфорт; виховувати доброзичливість, уміння працювати в колективі.

Матеріали та обладнання: великий м’яч, дерев’яні кубики, роздатковий матеріал на кожну дитину, пісковий годинник, каштани для нанизування, мотузочки, магнітофон.
План-схема заняття

Діти вітаються долоньками, плечиками.

Пальчикова гімнастика

  • потирання долоньок;

  • вправа «кулачки-пальчики»;

  • пальці лівої руки «вітаються» з пальцями правої;

  • квіточка;

  • сердечко-салютик.

Гра з м’ячем

Психолог кидає дитині м’яч і називає видове поняття. Дитина ловить м’яч і називає родову назву.



Проводиться по колу, відповідає кожна дитина

Наприклад: плаття - …, картопля - …, орел - …, Україна - …, захід - …, море - …, рояль - …, компот - …, дзиґа - …, ранок - …, весна - … .



Вправа «Каштанове намисто»

Діти отримують мотузочки по одній на двох і каштани, роблять намисто за певний проміжок часу. Пісковий годинник визначає проміжок часу.



Гра «Послідовність дій»

Матеріал: варіанти малюнків послідовності подій, по чотири на дитину.

Діти розглядають малюнки і викладають їх послідовно, розповідають.



Гра «Логічні квадрати»

Діти розглядають малюнок, визначають, чого не вистачає. На зразку розташовують картинки так, щоб вони не повторювались по вертикалі й горизонталі.

Кожна дитина заповнює свою табличку самостійно. Створює логічний квадрат.

Гра «Будівельники»

Матеріли: малюнки, на яких зображено будівлі із кубиків (3 – 6 кубиків на будівлю, надалі кількість кубиків збільшується), один комплект кубиків на стіл.

За малюнком діти створюють будівлю. За командою психолога (після виконання завдання) міняються картками із сусідами.



Гра «Орієнтування в просторі за планом»

Матеріал: план групи, 2 подарунки, заховані за планом.

Діти діляться на дві команди, отримують план кабінету, на якому зазначено, де розташовані подарунки. Керуючись планом, малята шукають їх.

Обговорення: яка гра найбільше сподобалась? Що вийшло найкраще?

Діти прощаються.

Малюнки на піску

У роботі з зображувальної діяльності ми розпочали впровадження нетрадиційної техніки – малювання на піску.

Для цього було проведено підготовку обладнання:


  • добір стола;

  • добір скла (розмір 1х0,8 м);

  • підготовка піску;

  • підсвітлювач під скло.

Такі заняття проводяться підгрупами (4-6 дітей). Матове скло (сатин) розміщуються на столі-каркасі відповідного розміру, під склом розташовується підсвітлювач (це може бути звичайна лампа денного світла, для більшого ефекту використовуємо також кольорову плазму). Для роботи на склі застосовується звичайний пісок, але пересіяний та прожарений для безпеки і гігієни. Для повноцінного виконання малюнків пісок обов’язково має бути сухим (невологим). У роботі діти користуються широким шпателем, за допомогою якого юні художники розрівнюють поверхню для тла малюнка.

Малювання на піску допомагає дітям розвивати фантазію, образне мислення, відпрацьовувати точність рухів (від одного руху на піску може змінитися весь малюнок).

Діти отримують насолоду, торкаючись піску. Під час малювання піском у дітей вільні рухи, вони не бояться помилитися (на піску завжди можна виправити). Малюки заспокоюються, зосереджуються, пісок їх захоплює та заворожує своїми безмежними властивостями.
Острів для кораблика

Завдання: ознайомити дітей з технікою малювання на піску; розвивати уяву, фантазію, творчість, уміння висловлювати свої почуття; виховувати самостійність, естетичні почуття, інтерес до пізнання навколишньої дійсності.

Матеріал та обладнання: фотографії та картинки із зображенням морських пейзажів, стіл зі склом та піском, шпателі, диск із записом звуків моря, плазмограф.

Хід заняття

Показати дітям, що в студію завітав кораблик. Діти вітаються з іграшкою і розглядають її. Повідомити, що кораблик чомусь сумує. З’ясувати з дітьми чому? Запитати, де кораблик може відпочивати (на березі, на острові). Запропонувати дітям розглянути виставку картинок з морськими пейзажами, звернути увагу дітей на те, що може бути на березі (острові): рослини, будинки, птахи. Запросити дітей до столу зі склом. Нагадати дітям техніку малювання на склі з піском. Вихователь малює кораблик і хвилі.

Запитати у дітей, чи поліпшиться настрій у кораблика. Запропонувати дітям намалювати пристань для кораблика. Звучить легка музика із шумом моря. Діти малюють. Наприкінці заняття розглянути малюнки дітей. запитати у кораблика, чи подобаються йому острови, що намалювали діти (увімкнути плазмограф). Звернути увагу на кораблик, який «ожив». Запитати у дітей, які враження вони отримали від побаченого, чому малювали саме такий острів, чи задоволений наш кораблик.
Ігри на піску

Пісок – унікальний природний матеріал. Якщо піщинки розглядати під мікроскопом, можна побачити жменю дорогоцінного каміння. Справді, у практичній роботі пісок – найкращий матеріал. Коли дитина торкається піску, на пляжі або в спеціальній пісочниці, дивний спектакль внутрішнього життя починає розгортатися зовні. І дитина закінчує гратися з піском, вона змінюється, оновлюється внутрішньо.

Гра з піском як процес самосвідомості дитини і її спонтанної «самотерапії» відомий здавна. Справді, потрапляючи на пляж, дитина починає будувати вигадливі палаци, з’єднуючи їх у справжні укріплені міста. Дитина створює з піску палац, якийсь час милується ним, а потім хвиля або вона сама руйнують витвір. Один сюжет життя завершується, поступаючись місцем іншому. І так нескінченно.

Пісок має велике профілактичне значення для оздоровлення дітей.

У пісочнику робиться акцент на тактильну чутливість, «мануальний інтелект» дитини. Тому перенесення традиційних навчальних і розвивальних завдань до пісочника дає додатковий ефект. З одного боку, суттєво підвищується мотивація дитини до занять. з другого – інтенсивніше і гармонійніше відбувається розвиток пізнавальних процесів. А якщо зважити на те, що пісок має дивовижну властивість «заземлювати» негативну психічну енергію, то під час навчальної роботи відбувається і гармонізація психоемоційного стану дитини. Інакше кажучи, використання пісочника в педагогічній практиці дає комплексний навчально-терапевтичний та оздоровчо-профілактичний ефект.

Ігри з піском проводяться в різних вікових групах протягом дня. Особливо доцільне використання ігор з піском у період адаптації.



Для проведення ігор ми дотримуємось основних принципів ігор на піску:

  • створення природного стимулюючого середовища, у якому діти почуваються комфортно і захищено, виявляючи творчу активність (для цього ми добирали завдання, які відповідають можливостям дитини; організовували ігри в казковій формі; уникали негативної оцінки дій, ідей, результатів малюка, заохочуючи фантазію і творчий підхід);

  • «оживлення» абстрактних символів: букв, цифр, різних предметів; реалізація цього принципу дозволяє сформувати і підсилити позитивну мотивацію до занять і особистісну зацікавленість дитини в тому, що відбувається;

  • реальне «проживання», програвання різних ситуацій разом із героями казкових ігор; на основі цього принципу здійснюється взаємний перехід уявного в реальне і навпаки.

Заняття з піском – це навчальні ігри на піску:

  • ігри для розвитку тактильно-кінестетичної чутливості і дрібної моторики рук: «Чутливі пальчики і долоньки»;

  • ігри для розвитку кінематичного слуху, корекції звуковимови, навчання читання і письма;

  • пізнавальні ігри – світ чудес на піску: «На піску подорожуємо – що захочемо, збудуємо».


Добір вправ на піску:

  • «походити» долоньками по піску, залишаючи свої сліди;

  • «поїздити» долоньками або ребром долонь, виконуючи зигзагоподібні та колові рухи;

  • створити відбитками долонь, кулачків різноманітні малюнки (квіти, дерева, травичку, сонечко, дощ);

  • склавши пальці, зобразити загадкові сліди птахів, тварин, яких не існує;

  • «просіяти» пісочок між пальцями;

  • зробити відбитки різних предметів формочками;

  • згребти пісок долонями у велику купу – «мурашник» і розгребти його;

  • «пограти» на поверхні піску, як на клавіатурі піаніно;

  • здмухнути пісок із долонь, фантиків, квіточок;

  • «занурити» руки у пісок;

  • створити малюнки на зволоженому піску;

  • заховати у пісок букви, дрібні іграшки та відшукати їх.

Для порівняння відчуттів пропонуємо дітям виконати такі самі вправи в повітрі, на столі.


Кольорова піскова терапія

Для урізноманітнення занять використовуємо кольоровий пісок. Пісок напередодні фарбується гуашевою фарбою різних кольорів, просушується та розсипається по пляшках.

Спочатку дітям пропонується намалювати картину у пісочнику пальчиком, а потім з допомогою «кольорового піску», що поміщений у пластикові пляшечки, «оживити» її, тобто розфарбувати.

Релаксація в сенсорній кімнаті
У дитячому садку створено сенсорну кімнату, яку оснащено таким обладнанням:


  • кольорова плазма (прилад для кольорорелаксації);

  • сенсорний килимок;

  • подушечки;

  • предмети для профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, органів зору.

Починаючи з молодшого віку, діти відвідують сенсорну кімнату підгрупами (5 – 6 дітей) відповідно до графіка. Тривалість заняття 10 – 15 хв.

Діти лягають на килимок, звучить музика, потім вмикається кольорова плазма. Діти споглядають кольори, уявляють картини, різні ситуації, розповідають, що вони бачать, відчувають. Музика сприяє розвантаженню, зняттю втоми, заспокоює нервову систему. Діти перебувають у довільному положенні (сидять, лежать). Плазму також використовуємо і в груповій кімнаті під час інших занять, а також свят, розваг. У своїй групі я використовую сенсорний килимок, на якому розміщені предмети різної величини з різноманітного матеріалу. Дітям пропонуються такі завдання:



  • назвати предмети, які є на килимку;

  • вибрати предмети певного кольору;

  • вибрати предмети з певного матеріалу (дерев’яні, металеві тощо);

  • доторкнутися до названого предмета та описати його (який це предмет, з чого зроблений, який на дотик);

  • із заплющеними очима описати предмет; згрупувати предмети.

Під час заняття проводяться вправи на дихання, розвантаження.

Заняття з використанням сенсорної плазми

Молодша група

Хід заняття

Вихователь. Діти, у цій кімнаті відбуваються різні дива. Вам подобаються в цій кімнаті? Що найбільше подобається?

Відповіді дітей.

Вихователь. Подивіться, яка картина в цій кімнаті. Вона чарівна. Що ви на ній бачите?

Відповіді дітей.

Вихователь. Так, на ній дуже багато предметів різної величини, кольору, всі вони з різного матеріалу. А зараз ми з вами знімемо цю картину, покладемо на килимок і сядемо навколо.

Вправа на тактильні відчуття.

Вихователь. Діти, візьміть всі по одній квіточці. Яких вони кольорів?

Відповіді дітей.

Вихователь. Покладіть квіточки на місця.

Вихователь звертає увагу на жовту квітку, запитує, якого вона кольору.

Вихователь. Проведіть своєю долонькою по цій квіточці. (діти проводять)

Це що у квіточки? (показує на пелюсточки)

З якого матеріалу виготовлена ця квіточка? (з гуми)

Подів вітерець і всі пелюсточки порозліталися. (діти дмухають)



Вихователь. Тепер позбираємо усі пелюсточки.

Вихователь запитує у кількох дітей про колір пелюстки, дає завдання – долонею погладити пелюстку.

Вихователь. Які пелюстки на дотик?

Відповіді дітей.

Вихователь. Зараз будемо гратися з дерев’яними предметами. Відшукайте дерев’яні предмети. Візьміть у руки.

Вихователь запитує у деяких дітей, який предмет вони взяли.

Вихователь. Іграшки, прикраси можуть бути дерев○яними.

Вихователь звертає увагу дітей на прикраси.

Вихователь. Назвіть ці прикраси. Візьміть у руки. Чи це прикраси, чи іграшки – вони можуть бути з різного матеріалу та різного кольору.

Діти, а зараз ми пограємо в цікаву гру. Ви маєте уважно подивитись на всі ці предмети.



Гра «Відшукай, що ти знайшов».

Діти заплющують очі, торкаються долоньками предмета і визначають, який це предмет і з чого зроблений.

Під час гри вихователь запитує у дітей який предмет на дотик та з якого матеріалу його зроблено.

Релаксація (під легку музику)

Вихователь. Діти, а тепер ми з вами відпочинемо. Лягайте зручненько на килимок. Заплющте оченята, дихайте спокійно.

Вії вже опущені,

Оченьки заплющені,

Ми спокійно спочиваєм,

Дихаємо рівно,

Глибоко та легко.

Наші ручки спочивають,

Ніжки теж відпочивають,

Шия не напружена,

А спинка розслаблена.

Дітки, уявіть (розплющують очі):

Лежимо на галявці,

На м’якому покривальці.

Гріє сонечко в цей час.

Підставте долоньки до сонечка.

Теплі рученьки у нас. (вихователь вмикає плазму)



  • Що ви бачите?

  • Що вам нагадують візерунки?

Відповіді дітей.

Вихователь. Добре нам відпочивати,

Але час уже вставати.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка