Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів



Сторінка4/15
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У статті досліджуються особливості інтегрованих уроків у початковій школі та їх відмінності від традиційної організації процесу навчання, аналізуються переваги та недоліки інтеграції як провідного напряму в освіті та його навчально-виховний потенціал.

Сучасна початкова освіта характеризується системними змінами у структурі та змісті. Переосмислення пріоритетів навчання, ролі учня як суб'єкта навчально-виховного процесу, а також суспільні зміни зумовлюють нетрадиційні підходи до вирішення багатьох освітніх проблем. Однією з провідних тенденцій розвитку сучасної освіти є інтеграція її змісту. Інтеграція навчання передбачає створення принципово нової навчальної інформації з відповідним структуруванням навчального матеріалу, навчально-методичним забезпеченням, новими технологіями. Ідеї інтегрованого навчання сьогодні надзвичайно актуальні, оскільки сприяють успішній реалізації нових освітніх завдань, визначених державними документами.

Метою нашої статті є дослідження особливостей інтегрованих уроків у початковій школі та їх відмінностей від традиційної організації процесу навчання.

Слово «інтеграція» в перекладі означає відновлення, відбу­до­ва, поповнення. У довідковій літературі цей термін тлумачить­ся як об'єднання в єдине ціле раніше ізольованих частин, елементів, компонентів, що супроводжується ускладненням і зміцненням зв'язків та відношень між ними. Під інтеграцією розуміють процес становлення цілісності. Визначення інтеграції як процесу взаємопроникнення, що означає не розчинення одного в іншому, а їх єдність, тобто збереження взаємодіючих систем і налагодження між ними взаємних контактів, є найбільш вдалим для розуміння сутності інтеграції в освіті.

Необхідність інтегрування змісту освіти зумовлена інтеграційними процесами в науці, які в другій половині XX століття, на думку науковців, стали переважаючими. Тому інтеграція знань є необхідним доповненням їх диференціації.

Логічно, що інтеграцію навчання сьогодні намагаються здійснити, передусім, на його першому етапі – у початковій школі. Сутність інтеграції багатокомпонентного змісту початкової освіти полягає в тому, що вона дає змогу дитині сприймати предмети та явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно.

Ще К.Д.Ушинський шляхом інтеграції письма й читання розробив та впровадив синтетичний метод навчання грамоти. В.О.Сухомлинський показав приклад інтеграції різних видів діяльності, організовуючи «уроки мислення в природі», які він проводив у Павлиській школі для шестирічних учнів.

Дидактичні можливості інтеграції багатокомпонентного змісту початкової освіти досліджувалися такими вченими, як Н.М.Бібік, М.С.Вашуленко, К.Ж.Гуз, В.Р.Ільченко, Л.П.Кочина, В.Ф.Паламарчук, Т.О.Пушкарьова, О.Я.Савченко, В.П. Тименко та інші. Ними запропоновано новий зміст навчальної інформації та її відповідне структурування, які знайшли своє відображення в запропонованих програмах інтегрованих курсів: «Основи здо­ров'я і фізична культура» (авт. М.Зубалій та ін.), «Мистецтво» (авт. Л.Масол та ін.), «Я і Україна» (авт. В.Ільченко, К.Гуз), «Навколишній світ» (авт. Т.Пушкарьова), «Я і Україна» (авт. Р.Арцишевський та ін.), «Художня праця» (авт. В.Тименко) тощо та розроблених відповідно до програм підручниках і навчальних посібниках. Інтегровані курси сприяють формуванню в учнів які­с­но нових знань, що характеризуються вищим рівнем осмисле­н­ня, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності внаслідок системного викладу навчально­го матеріалу в нових органічних взаємозв'язках. Кожен з таких курсів розроблено відповідно до освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти та базується на чітко визначених змістових лініях, що забезпечують якісно відмінний спосіб його структурування та презентації [4, с. 21].

Легко помітити, що в змісті сучасної початкової освіти поєднуються дві протилежні тенденції – диференціація та інтеграція. Взаємодоповнення таких зустрічних тенденцій в освіті називають «інтедифією», що визначається як пульсуючий взаємоперехід між інтеграцією та диференціацією змісту освіти. Диференційоване викладання навчальних предметів не містить у собі достатніх умов для осягнення школярами цілісної картини світу, що спричиняє труднощі у встановленні учнями відношень між науковим поняттям чи функцією і відповідним предметом, у практичному застосуванні теоретичних знань.

Звичайно, предметна система не порушує логіки кожної конкретної науки й забезпечує певну систему знань. Але вона не формує в учнів інтегрованого образу світу. На нашу думку, у системі класно-урочного навчання оптимальними шляхами вирішення даної проблеми є інтегровані уроки, інтегровані курси та інтегровані дні.

Сучасні інтегративні процеси в науці відбуваються:

1) в окремій науці;

2) між науками однієї галузі, але без участі філософії, що визначає міжнауковий міждисциплінарний підхід;

3) між конкретно науковим пізнанням і філософією, що і є загальнонауковим підходом.

Усі три підходи є основними формами реалізації сучасних інтегративних тенденцій у розвитку наукового пізнання, а, відпо­від­но, й основними формами реалізації сучасних міжнаукових взаємодій. Методологічною основою взаємних зв'язків усіх трьох підходів є єдність одиничного, особливого й загального (всезага­ль­ного), що визначає інтегративний підхід у науковому розвитку.

Характеризуючи особливості інтегрованих уроків у початко­вій школі, варто відмітити, що в дітей досить рано з'являється свій «образ світу». При всій недосконалості він має суттєву характеристику – цілісність сприймання довкілля. Зі вступом до школи ця цілісність, на жаль, починає руйнуватись через «суворі кордони» між окремими розділами програми або предметним викладанням «вузькими» спеціалістами (учитель образотворчого мистецтва не має уявлень щодо того, чим займалися діти на попередньому занятті). Тому знання, які одержують діти, мало пов'язані між собою [5].

Якісно новий рівень синтезу знань дітей – це інтегровані уроки, інтегровані курси, які об'єднують навколо певного заняття чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань дозволяє досягти різнобічного розгляду об'єкта, показати взаємозв'язок явищ, ін­тен­сивно формувати в дитини розумові операції аналізу, порів­няння, узагальнення тощо. Особливо це важливо для розвитку світоглядних, людинознавчих, екологічних, комунікативних умінь, понять.

Інтегровані заняття найбільш поширені у практиці роботи початкових класів закладів освіти. Проте й непорозумінь і плутанини щодо визначення цього виду заняття – забагато.

Ми з’ясували, що «інтеграція» – від лат. integratio – відновлення; integer – суцільний.

Термін «інтеграція» в первісному значенні був пов'язаний із відновленням повноти, з об'єднанням у цілісність розрізнених елементів. Саме у значенні певної сторони процесу розвитку, як підвищення рівня організованості й цілісності системи початкової освіти, ми й будемо вживати термін «інтеграція». Звернемо увагу саме на процесуальний характер інтеграції, яку не можна зводити лише до певного результату (інтегрованості), до стану упорядкованого функціонування частин цілого. Адже всі елементи, зокрема, можуть нормально функціонувати, навіть забезпечувати цілісність системи, але не забезпечувати якість.

Отже, під інтеграцією ми розуміємо процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату початкової освіти [5, с. 34].

Інтегрований освітній процес повинен конструюватися за принципами:

● доступності;

● науковості;

● послідовності;

● системності;

● цілісності;

● логічності;

● вертикального тематизму.

Природно, що можна виділити й «принцип інтеграції», який використовується науковцями як для побудови змісту, так і для розробки методики та технологій навчання й виховання. Цей принцип тісно пов'язаний із принципом розвивального навчання. Зазначимо, що однією з необхідних умов розвивального навчан­ня є його зміст, який будується шляхом сходження від аб­страктного до конкретного. Але, щоб узагальнити зміст, дати його в цілісному вигляді, потрібно зінтегрувати матеріал навколо якоїсь основної ідеї, проблеми. Це допоможе дати дітям молод­шого шкільного віку спочатку загальне, цілісне уявлення про проблему, а потім її конкретизувати, уточнити, поглибити. Такий підхід відповідає і віковим особливостям молодших школярів.

Саме знаходження психологічних і методичних засад інтеграції різних видів діяльності дитини, які збагачують її пізнавальний розвиток у взаємозв'язку з емоційним, – є стрижневою проблемою сучасної дидактики, яка намагається реалізувати принцип від загального до конкретного. У межах цього підходу досить важливою виступає «циклічність» пропонованого дитині змісту. Інтегративно-тематичний підхід забезпечує як методичний, так і організаційний бік процесу навчання дітей молодшого шкільного віку [3].

Урахування у практиці роботи принципу інтеграції дозволить здійснювати гуманно особистісний підхід до розуміння цілісної при­роди психіки дитини; що дитина сприймає світ цілісно, і відповідно до цього повинні будуватися (і плануватися) види діяльності.

Провідні ідеї освітнього компонента виконують функцію зв'язку щодо змісту запропонованого дитині матеріалу, тобто виступають «стрижнем», «віссю» цього змісту, навкруги якого й відбувається концентрація навчального матеріалу. Завдяки використанню принципу інтеграції провідні ідеї мовби «зшивають» вузли знань (освітній компонент) у єдину цілісну систему розуміння дитиною довкілля.

Інтегрованими є такі уроки, які мають за мету синтез змісту (способів пізнання) з декількох тем, розділів програми або видів діяльності навколо однієї теми, тобто правильніше визначити, що це серія (цикл, система) занять, проведення яких зумовлено пошуками шляхів формування в дитини цілісного світогляду, який важко розвивати в умовах предметної системи навчання.

Проте в інтегрованих курсах є небезпека, коли їх перетворюють на мозаїку формально об'єднаних за зовнішніми ознаками різнорідних знань. Краще за все можуть інтегруватися такі розділи програми, як-от: ручна праця, ознайомлення з довкіллям, музичне виховання, художня література, ознайомлення з природою, образотворче мистецтво.

Мета занять, побудованих на інтегрованому змісті, – створити передумови для різнобічного розгляду певного об'єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання.

Як бачимо, можливості для інтеграції змісту досить широкі. Щодо кількості занять інтегрованого змісту, ми вважаємо, що однозначної відповіді не може бути. Це залежить від уміння вчителя провести інтегроване заняття, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб воно було не мозаїкою окремих картин, а саме слугувало одній меті. Для цього треба завчасно проаналізувати календарне планування й відібрати ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення інтегрованих занять треба готуватися заздалегідь, відібрати матеріали, підготувати дітей.

Ураховуючи конкретність мислення молодших школярів, не­стійкість уваги, учитель важливого значення надає таблицям-опо­рам для проведення інтегрованих занять. Це, як правило, ма­те­ріал багаторазового використання. Таку наочність можна за­сто­сувати й під час тематичного узагальнення й повторення [5].

Таблиці-опори допомагають учителю проводити заняття, які тематично об'єднані навколо одного чи кількох близьких понять.

Заняття інтегрованого змісту проводять здебільшого як вступ­ні до теми або узагальнюючі. До них слід заздалегідь ре­тель­но підготувати дітей: наситити їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми.

Доречно на інтегрованих уроках використовувати ігрові елементи. Досвід показує, що вправляння в ігровій формі з елементами змагання діти виконують охоче, з виключною віддачею, уболіванням за результати команди. Якщо такі заняття проходять у системі, ця робота приносить відчутні результати в розвитку пізнавальних здібностей учнів початкових класів; формується здатність володіти своїм тілом; діти починають усвідомлювати значення самовиховання.

Якщо такі інтегровані заняття змістовні, цілеспрямовані, то вносять у звичайний хід життя учнів новизну, допомагають дітям емоційно й системно сприймати деякі поняття, явища.

Проводити такі заняття може як один учитель, так і разом зі спеціалістами з музики, образотворчого мистецтва, фізвихова­те­лем. Досвід таких занять переконує в тому, що вони зменшують перевантаження, сприяють вихованню, інтересу до навчання.

Працюючи над методичною основою інтегрованих занять, учитель намагається зробити так, щоб заняття стало натхнен­ною, захоплюючою працею для дитини, щоб дивувало, будило, розкривало широке поле діяльності, аби життя її наповнювалося змістом. Цю можливість дають заняття з інтеграцією предметів і видів діяльності.

Якими ж критеріями керується вчитель, готуючись до заняття? Це, по-перше, сукупність основ, головна з яких, цільова, зорієнтує на зміст знань з інших предметів, а також на сукупність дидактичних цілей.

На практиці педагог інтегрує заняття з різних розділів навчальної програми. А саме: заняття з мови й мовлення та художньої літератури інтегруються:

а) мова й мовлення; образотворче мистецтво, музика, природознавство;

б) мова й мовлення; образотворче мистецтво, музика, ознайомлення з навколишнім світом;

в) мова й мовлення; художня праця, природознавство;

г) художня література; мова й мовлення, природознавство.

Дидактичні цілі є визначальними, домінантними. Їм підпорядковуються всі інші види діяльності, властиві іншим навчальним предметам (музиці, малюванню, художній літературі тощо). Ця сукупність цілей може бути представлена на інтегрованому занятті структурно:

а) нові знання з лексики, фонетики, граматики, орфографії;

б) розвиток усного мовлення;

в) відпрацювання навичок письма;

г) удосконалення опорних умінь – базисного компоненту;

д) введення нового в систему раніше вивченого;

е) підготовка до сприймання наступного матеріалу.

На якому ж етапі пізнання доцільно вводити інтегровані заняття? Це або на першому занятті вивчення нової теми, після якого проводяться 3-5 уроків вироблення навичок, узагальнення, систематизації, контролю й корекції знань, або заключне заняття з вивченої теми, де словесна творчість є провідною [2].

Як показав досвід проведення інтегрованих занять з мови й мовлення, структура організації мовленнєвої діяльності є такою: формування задуму висловлювання; активізація словника; тво­ре­ння тексту; колективне обговорення, редагування, корекція тво­рів; зачитування текстів майстрів «красного слова» на цю ж тему.

Чільне місце займають заняття, на яких діти вчаться мисли­ти, аналізувати, робити висновки, відрізняти добре від поганого. Порівнюються й зіставляються картини, музичні твори, вчинки пер­сонажів оповідань і казок, красиве і потворне в рисах людських.

Інтегровані уроки – це заняття, які не залишають байдужою жодну дитину. Адже відомо, що діти сприймають навколишні явища по-різному. Хтось – через образотворче мистецтво зором, хтось – через музику, на одних магічно діє поетичне слово, на інших – мелодія красномовної прози. Для кожного щось домінує на такому уроці. Те, що ближче йому, рідніше.

Приступаючи до виконання творчої роботи, сильніші відмовляються від допомоги, захопившись, не помічають нічого навколо себе.

Діти чекають таких занять, довго пам'ятають, черпають із них знання, у яких виникає потреба в майбутньому.

Такі заняття творяться не один день. Щоб закладені в них ідеї прийшли до маленьких сердець, спершу все повинно пройти через серце вчителя. Тоді тільки воно буде жити в дітях, живити думку й почуття.

Передумовою розвитку розумових здібностей молодших школярів є цілеспрямована робота над удосконаленням їхнього логічного мислення. Діти повинні змалку вчитися, по-перше, слухати читання або розповіді вчителів. По-друге, важливо формувати вміння переказувати прослухане в логічній послідовності, не випускаючи важливих епізодів із художнього оповідання, казки чи іншого літературного твору.

Цілеспрямовано працюючи над розвитком логічного мислен­ня в дітей, їх можна навчити виділяти у творах істотне, головне, порівнювати твори, дійових осіб, класифікувати, зіставляти, знаходити ознаки подібності та відмінності в предметах, явищах, робити висновки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, прослуханого, об’єднувати видові поняття в родове, знаходити зайве у групі слів, об’єднаних за однією ознакою.

З метою розвитку логічного мислення, виявлення та роз­вит-ку потенційних можливостей молодших школярів розробляється система навчально-методичного матеріалу, який можна викори­сто­вувати на інтегрованих заняттях з розвитку мовлення, читання, природознавства, ознайомлення з навколишнім. Систему навчально-методичного матеріалу можна зінтегрувати за окремими розділами: «У полі, в саду, на городі»; «Транспорт», «Знаряддя праці»; «Тварини», «Риби», «Птахи»; «Одяг», «Взуття, меблі, посуд» [7, с. 31].

В.О.Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною тро­ян­дою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися – в емоційному забарвленні думки, у почутті радісної схвильова­но­сті. Без цього емоційно-естетичного струменя не може повно­цін­но розвиватися думка дитини, іти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

Інтегровані уроки дають можливість організувати для дитини такий навчально-виховний процес, у якому вона зможе якомога краще проявити всі свої здібності, досягаючи з кожним днем все нових і нових успіхів.

Підсумовуючи, зазначимо:

●необхідність інтегрування змісту освіти зумовлена інтегра­ційними процесами в науці, які в другій половині XX – на початку ХХІ століття, на думку науковців, стали переважаючими. Тому інтеграція знань є необхідним компонентом сучасної освітньої системи;

● інтеграцію навчання сьогодні намагаються здійснити, передусім, на його першому етапі – у початковій школі. Сутність інтеграції багатокомпонентного змісту початкової освіти полягає в тому, що вона дає змогу дитині сприймати предмети та явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно;

●урахування у практиці роботи принципу інтеграції дозво­лить здійснювати гуманно особистісний підхід до розуміння цілісної природи психіки дитини; дитина сприймає світ цілісно, і відповідно до цього повинні будуватися (і плануватися) види діяльності;

● інтегрованими є такі уроки, які мають за мету синтез змісту (способів пізнання) з декількох тем, розділів програми або видів діяльності навколо однієї теми, тобто це серія (цикл, система) занять, проведення яких зумовлено пошуками шляхів формування в дитини цілісного світогляду, який важко розвивати в умовах предметної системи навчання.

Література:


  1. Арцишевська М. Суспільствознавча картина світу як теоретична основа інтеграції змісту шкільної освіти // Шлях освіти. – 2000. – №3. – С.16-20.

  2. Банарик Н.Б. У пошуках моделі інтегрованого уроку // Всесвітня література. – 1997. – №7. – С.11.

  3. Бицюра Ю. Інтегрована система навчання // Завуч (Перше вересня). – 2002. – №16. – С.10-11.

  4. Волкова І. Інтегровані уроки в початковій школі // Початкова школа. – 2000. – №1. – С.28-31.

  5. Кравченко С.И., Гайдук Т.И. Интегрированный урок как форма активизации познавательной деятельности ученика // Начальная школа: плюс до и после. – 2002. – №9. – С.42-48.

  6. Лежнева Н.В. Интегрированные курсы в начальной школе // Школа. – 2000. – №5. – С.20-25.

  7. Лисенко Г.О. З досвіду проведення інтегрованих уроків // Бібліотечка вчителя початкової школи. – 2000. – № 11-12. – С.23.




Андрійчук Б.І.*

ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У статті розглянуто роль та значення застосування інформаційних технологій навчання у школі І ступеню.

У сучасному світі відбувається об’єктивний процес проник­нення інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини. Не оминає інформатизація й освіту. Дедалі інтенсив­ніше входить інформатика в навчальний процес загальноосвіт­ньої школи. Характерною рисою інформаційних технологій є те, що вони надають практично необмежені можливості для самостійної та спільної творчої діяльності вчителя та учнів. З авторитарного носія істини вчитель перетворюється на учасника продуктивної діяльності своїх вихованців та за допомогою комп'ютера створює сприятливе середовище для формування власного інтелекту.

Невід'ємною закономірністю вивчення дидактичних умов для застосування засобів навчання, зокрема комп’ютерних, є врахування особистісних якостей учня молодших класів, рівня управлінської компетентності вчителя в умовах навчального середовища в системі «учень – учитель – засіб навчання». Широке впровадження в систему освіти комп’ютерних технологій розкриває перед учителем нові можливості застосування більш ефективних засобів навчання. Успішне вирішення даного питання багато в чому залежить від готовності учня сприймати новітні інформаційні та комунікаційні технології, розуміти їх необхідність не тільки в майбутній професійній діяльності, а й у суспільному житті [5]. Тож формування інформаційної культури має починатися ще з молодшого шкільного віку. Саме тому велика увага сьогодні приділяється інформатизації навчання молодших школярів.

Проблеми розвитку та впровадження інформаційних техно­ло­гій у початковій школі були розглянуті в доповіді голови Комісії ЮНЕСКО з питань освіти Жака Делора (Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті), який звернув увагу на необхідність організації комп’ютерно-орієнтованого навчання в початковій школі.

Значна увага, що сьогодні приділяється інформатизації на­вча­н­ня молодших школярів, викликає необхідність досконалого, глибокого розгляду питань, які стосуються професійної підготов­ки вчителів початкових класів. Теоретичним і методологічним засадам підготовки майбутніх учителів присвячені роботи К.Б.Авраменко, Ш.О.Амонашвілі, В.І.Бондаря, О.Я.Савченко, В.О.Сухомлинського та ін. Проблема ступеневої освіти вчителів початкових класів розглядалася С.П.Власенко, М.М.Дарман­ським, Л.О.Хомич, О.Г.Кучерявим. Програмно-методичне забез­пе­чення підготовки вчителів початкової школи розроблялося Т.М.Байбарою, Н.М.Бібік, М.В.Богдановичем, М.С.Вашуленком, М.В.Гриньовою, С.І.Дорошенком, В.Р.Ільченком та ін.

Мета даної статті – розглянути проблеми застосування інформаційних технологій навчання в початковій школі, ознайо­мити із програмними інформаційними ресурсами, мультимедій­ними засобами, які можна використовувати для підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Звичайно, у початковій школі традиційний підручник залиша­ється основним засобом навчання, він виконує різносторонні функції, але його можливості є обмеженими. Так, наприклад, навчальний матеріал підручника має обмежену наочність. Включення різноманітних ілюстрацій зменшує цей недолік, але не може його усунути повністю. За допомогою ілюстрацій важко передати об'єм зображуваних предметів, рух, процес і т.д.

І саме тут на допомогу вчителю приходять нові, сучасні засоби навчання, розроблені з використанням комп’ютерних технологій, які дають змогу отримати більш високі результати. Мультимедіа-технології, як найбільш ефективний і багато­функціональний засіб, що інтегрує в собі ключові компетенції учня, насамперед, інформаційну та комунікативну.

Можна виділити наступні особливості даної технології:


  • якість зображення – яскраве, чітке й кольорове зображення на екрані; 

  • зручне й доступне пояснення виду роботи з різним приладдям;

  • легке усунення недоліків і помилок у слайдах; 

  • детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми залежно від підготовленості учнів;

  • коригування темпу й обсягу навчального матеріалу;

  • достатньо добре освітлення під час демонстрації презентації робочого місця учнів;

  • значне підвищення рівня використання наочності на уроці;

  • зростання продуктивності уроку;

  • встановлення міжпредметних зв'язків;

  • можливість організації проектної діяльності під керуван­ням викладачів інформатики й учителів початкових класів;

  • зміна ставлення до персонального комп’ютера: діти почи­на­ють сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій сфері людської діяльності, а не лише як засіб для гри [3].

Звичайно, існує ціла низка специфічних проблем, які стосу­ють­ся використання комп’ютера в початкових класах. Це й до­тримання санітарно-гігієнічних норм, до яких належать темпера­ту­ра приміщення, вологість, швидкість руху повітря на одну людину, концентрація пилу, вуглекислого газу, шум і вібрація, освітленість тощо. Потрібний і добре продуманий підбір педаго­гічно обґрунтованих електронних ресурсів, до яких можна виді­ли­ти такі вимоги: ергономічні вимоги, які стосуються розта­шування та оформлення матеріалу, використання графічних та звукових ефектів; вимоги до організації запропонованого мате­ріалу, зокрема інформація повинна бути чіткою, логічно зв’яза­ною, зрозумілою й короткою тощо. Особливі вимоги, пов’язані з організацією навчальної діяльності молодших школярів з використанням комп'ютера, серед яких виокремлюються: вимоги до обладнання комп'ютерного робочого місця; до правильної робочої пози молодших школярів під час роботи за комп’ютером; дотриманням учнями правил особистої гігієни тощо.

На практиці існують різноманітні підходи до інформатизації в початковій школі. Доцільніше було б повноцінне вивчення інформатики розпочати з 1 класу, воно повинно мати розвивальний та ігровий характер [2]. Ідеться мова про вибір ефективних форм проведення уроків. Та, на жаль, для цього немає досконалих навчальних програм, а ті, що пропонуються, є лише послабленими копіями навчальних програм з інформатики для старшої школи, адаптованими до умов початкової.

Поступове опанування молодшими школярами комп’ютер­них засобів, набуття ними первинних навичок користування пристроями введення-виведення, елементами комп’ютера тощо, удало реалізовані Ф.М.Ривкінд, Г.В. Ломаковською, С.Я.Колес­ніко­вим, Й.Я.Ривкіндом у курсі «Сходинки до інформатики». При цьому основний вид використання експериментальної програми є її органічна інтеграція в певні уроки. Головною функціональною метою є загальний розвиток дитини, її пам’яті, просторової уяви, логічного мислення, творчих здібностей, розвиток навичок контролю та самоконтролю. Здійснення комп’ютерної підтримки навчання з основних навчальних предметів (української та англійської мови, математики, природознавства, основ здоров’я) вимагає для практичної реалізації цього процесу відповідної підготовки саме вчителя початкових класів, а не вчителя інформатики. Вагомою проблемою введення інформатики в початкову школу є неготовність учителів до використання інформаційних та комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності. На перешкоді стає те, що вчителі початкових класів не вміють працювати з новими інформаційними і комуніка­цій­ними технологіями та не розуміють, як їх можна використовувати на уроках різних предметів [3].

Цікавою знахідкою є педагогічний програмний засіб «Приро­до­знавство 3-4 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів розроблений під керівництвом С.В.Барсукова, який практично є електронним підручником із курсу природознавства для 3-4 класів [1]. Авторами для кожного уроку розроблено матеріал, який містить ілюстрації, відео- та аудіо матеріали, цікавий додатковий матеріал, словничок, завдання для практичних та самостійних робіт, підсумкове тестування. Програмний засіб дає змогу організувати самостійну роботу учнів як у класі, так і вдома, здійснювати контроль і самоконтроль за допомогою розгалуженої системи навчальних завдань у традиційній і тестовій формах. Сторінка «Конструктор уроків» дає змогу вчителю самостійно розробляти урок для конкретного класу.

Доповненням уроків рідної мови може стати програмне забезпечення «Диктанти для учнів початкової школи», яке дає змогу кожному учневі самостійно вибрати вид диктанту (словниковий, текстовий чи малюнковий). За допомогою аудіо супроводу під час словникових чи текстових, відео супроводу під час малюнкового диктантів діти виконують роботу. Комп’ютер перевіряє правильність роботи, оцінює її, звертає увагу на допущені помилки, при цьому учень може зробити роботу над помилками, виправити їх.

Для того, щоб уроки навчання грамоти та математики в 1 класі стали цікавішими, щоб створити відповідний емоційний клімат на уроці, доцільно використовувати відео фрагменти з «Абетки Малятко» та «Арифметики Малятко», створені творчим об’єднанням «Маски». В ігровій формі, разом із казковими героями, першокласники невимушено засвоюють назви букв, їх звукове значення, оволодівають навичками усного рахунку.

Розробка уроків-презентацій, презентацій до різноманітних етапів уроку створюють умови для ефективного розкриття  змісту теми уроку повною мірою. Так, уроки-презентації під час вивчення краєзнавчого матеріалу є своєрідними міні-телепро­ектами, цікавими для дітей, що створені на доступному рівні та мають певне змістове та навчальне навантаження. Адже сьогодні телебачення має суттєве значення в нашому житті, ми не можемо уявити себе без перегляду телевізійних передач. Діти також є безпосередніми учасниками цього процесу. На жаль, читання художньої та науково-пізнавальної літератури в сього­денні дедалі більше витісняється  телебаченням. Відсутність фільтрації всього, що бачать наші діти, призводить до втрати духовності, моралі покоління, яке підростає. Тому одним із визначальних завдань учителя сьогодні є демонстрування духовності буття нації із застосуванням сучасних мультиме­дійних засобів навчання. Універсальними для вирішення зазначеної проблеми є уроки вивчення рідного краю.

Під час вивчення теми «Україна – мій рідний край», коли діти знайомляться з походженням держави, її символів, варто продемонструвати слайди з різними краєвидами нашої землі, її найбільшими містами, горами, ріками, полями, лісами. Музичний супровід, слова за кадром, звучання національного Гімну сприя­ють усвідомленню дітьми себе як частини великої нації з багатовіковими традиціями та прагненням до власного воле­вияв­лення, формуванню любові до прекрасної землі – України.

Матеріал слайд-шоу, дібраний до вивчення теми «Птахи – наші друзі», допомагає наочно продемонструвати різних птахів, познайомити з їхніми голосами. Побачене нікого не залишає байдужим, сприяє екологічному вихованню дітей і кращому усвідомленню та розумінню матеріалу, робить урок ефективним та цікавим.   

Створення та використання уроків-презентацій дає макси­маль­ний ефект у початковій школі. Життєвий досвід дітей ще досить незначний, і тому малюнки, портрети, експозиції, які можна демонструвати за допомогою комп’ютерної техніки, ство­рюють на уроках особливу атмосферу та настрій. За допомогою мультимедійних презентацій, відповідного комп’ютерного забез­пе­чення, діти мають можливість познайомитись зі знахідками старовини, побачити побут, спосіб життя людей, їх основні види занять у ході уроку. Дітям варто продемонструвати фрагменти історичних фільмів, документальних кінофільмів, мультфільми, що допомагають зробити навчально-виховний процес цікавим, захоплюючим.

Учні молодших класів повинні оволодіти навичками роботи з комп'ютером, ознайомитись з його можливостями, розвинути логічне мислення, одержати комп'ютерну підтримку знань та навичок, набутих на інших уроках, шляхом роботи з навчальними та контролюючими програмами навчитися використовувати ком­п'ю­тер для складання текстів, музики, малюнків, ознайомитися з поняттям алгоритму та навчитися складати простіші алгоритми різних дій, розвивати свої творчі здібності. Провідним у вивченні курсу є розвиток в учнів інформаційної культури.

Застосування сучасних інформаційних технологій у почат­ковій школі сприяє більш активному й свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу з математики, музики, природо­знавства, української, англійської мов. Оволодіння елементами комп'ютерної грамотності не викликає суттєвих труднощів у молодших школярів. При цьому комп'ютерні ігрові програми сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, ство­рюють позитивне емоційне ставлення учнів до діяльності, опосередкованої комп'ютером.

У процесі спільної комп'ютерно-ігрової діяльності виникає «ефект кооперації». Учні у грі проти комп'ютера допомагають, як правило, несвідомо один одному. Шукають раціональні способи організації спільних дій, навіть у тому випадку, коли таке завдання їм не ставиться чітко.

Навчальні й контролювальні програми, програми-тести, про­гра­ми-редактори стимулюють інтерес молодших школярів до на­вчаль­ної діяльності, сприяють формуванню логічного, творчого мислення, розвитку здібностей учнів.

Таким чином, використання інформаційних технологій на уроках у початковій школі є одним з найсучасніших засобів розвитку особистості молодшого школяра, формування інформаційної культури. Інформаційні технології мають інтегруватися в усі без винятку предмети й стати як дієвим багатофункціональним засобом навчальної діяльності учня, так і ефективним інструментом професійної діяльності вчителя, a як наслідок із цього – узагальненим каталізатором підвищення якості всього навчально-виховного процесу в початковій школі. Є підстави вважати, що комп'ютер дозволить більш глибоко розвити резерви дитини, дасть змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка