Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів



Сторінка12/18
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.1 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18

Розвиток когнітивних умінь
у процесі вивчення фізики


У статті розглянуті складові когнітивних умінь та шляхи їх розвитку на уроках фізики.

Когнітивні вміння – полікомпонентний феномен, у складі якого можна виділити:



  • організаційну;

  • операційну;

  • інформаційну;

  • комунікативну складові.

Призначення першої полягає в навчанні школярів організо­ву­вати свою діяльність із набуття знань: уміти поставити задачу й спланувати її рішення, знайти потрібні джерела інформації й зуміти не розгубитися в ній; знати, як складати конспект, реферат, анотацію, план; уміти користуватися мережею Internet, шукати необхідну інформацію в різних джерелах. Зміст другої складової когнітивних умінь – операційної – полягає в уміннях виконувати певні дії (пізнавальні, розумові, практичні) за алгоритмами, правилами, схемами. До складу інформаційної складової входять знання та вміння, необхідні для отримання нових знань і застосування їх у різних сферах людської діяльності. Комунікативна складова когнітивних умінь включає групу вмінь, застосування яких забезпечує здійснення інтерактивного (діалогового) спілкування між учасниками. Таким чином, під когнітивними вміннями розуміють загальнонавчальні, тобто універсальні вміння, володіння якими дозволяє людині самостійно працювати з інформацією у процесі її набуття. Засвоїти знання – це означає бути здатним:

  • відтворити елементи бази навчальної інформації;

  • застосувати елементи навчальної інформації для розв’язання типових задач предмета;

  • використовувати знання для здобуття нової інформації та розв’язання нових задач в інших умовах.

Формування когнітивних умінь неможливе без вивчення когнітивних процесів, до складу яких входять: увага, сприймання, мислення пам’ять. Усі вони тісно пов’язані в пізнавальному процесі.

Розглянемо детально кожен процес і зупинимось на методах та прийомах формування когнітивних умінь.

Увага – неспецифічна суб’єктивна активність, яка лежить в основі всіх психічних явищ людини. З увагою пов’язані спрямованість та вибірковість пізнавальних процесів.

Увагою визначаються:



  • точність і деталізація сприйняття;

  • міцність і вибірковість пам’яті;

  • спрямованість і продуктивність мислення.

Зрозумілим є той факт, що увага сприяє кращому взаєморозумінню, адаптації людей одне до одного, своєчасному вирішенню міжособистісних проблем. Виділяють функції уваги:

  • вибір значущих впливів і ігнорування інших, несуттєвих, побічних, конкуруючих;

  • утримання даної діяльності, збереження у свідомості образів певного змісту до моменту завершення діяльності, досягнення поставленої мети;

  • регуляція і контроль за перебігом діяльності.

Види уваги розрізняють:

  • залежно від активності особистості;

  • за характером спрямованості;

  • за походженням (природна чи соціально обумовлена);

  • за механізмом регуляції (керується потребами людини чи ні);

  • за спрямованістю на об’єкт (спрямовану на сприйняття, мислення, роботу пам’яті чи рухів).

Основними властивостями уваги є зосередженість, стійкість, обсяг, розподіл, здатність до переключення. Стійкість уваги теж має велике значення, і визначається вона індивідуальними фізіологічними особливостями організму, психічним станом особистості на даний момент, мотивацією даного процесу, тобто наявністю інтересу до предмета діяльності, а також зовнішніми обставинами, до яких відносяться оточення, учитель та мікроклімат на уроці. Загальна стійкість уваги в більшості випадків визначається поєднанням зазначених факторів: обсягом ы розподілом уваги. Обсяг уваги визначається кількістю об’єктів, на які може бути одночасно спрямована увага у процесі сприйняття. Чисельний середній обсяг уваги людини – 5-7 одиниць інформації. Розподіл уваги – можливість одночасного виконання індивідом двох або більше видів діяльності. Увага відіграє велику й важливу роль у багатьох видах професій, тому психологи вважають, що дуже важливо створити умови для появи, розвитку та збереження уваги.

Формуючи когнітивні вміння на уроці фізики і враховуючи теоретичне обґрунтування уваги, можна використати такі методи та прийоми.



8 клас

Тема: Тиск. Сила тиску. Одиниці тиску.

Етап уроку: Мотивація пізнавальної діяльності.

Епіграф до уроку: Чому подушка м’яка? Чому зручно лежати на перині або на надувному матраці, а лежати на дошках незручно?

По-перше – це мотивація вивчення нової теми.

По-друге, поставлена проблема. Але найголовніше на даному етапі – розвиток уваги. Завдання: опрацювавши текст §23 підручника «Фізика-8» (автор В.Сиротюк), знайти ці слова.



7 клас

Тема: Дифузія. 3 стани речовини.

Етап уроку: Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання: Три групи дітей отримують картки. «Показати пантомімою дифузію у твердих речовинах». «Дифузія у рідинах, дифузія у газах».

Усі учні класу – глядачі.

Розвиток уваги: розпізнати, звернувши увагу, на характер змішування.



9 клас

Тема: Механічний рух. Траєкторія. Шлях.

Етап уроку: Вивчення нового матеріалу.

Завдання: ознайомившись із текстом підручника, установити зв’язок між словами, наведеними в таблиці:



траєкторія

відстань між початковою і кінцевою точкою

шлях

зміна положення тіла

переміщення

довжина траєкторії

рух

лінія

Можна дати в ІІ колонці не фрази, а тільки підкреслені слова для підсилення уваги.

10 клас

Тема: Рівняння стану ідеального газу.

Етап уроку: Закріплення вивченого матеріалу або актуалізація опорних знань для наступного уроку.

Завдання: Заповнити пропуски. Формули написано на дошці:



p… = NRT; N = Na, pV = …T,

p = …RT, =, R = …Na

Формування когнітивних умінь має плануватися з урахуванням чотирьохкомпонентного їх складу, можливих чотирьох рівнів засвоєння знань і особливостей перебігу кожного когнітивного процесу. Тому до процесу розвитку когнітивних умінь повинні увійти й прийоми роботи з інформацією, її сприймання.

На ефективність сприймання інформації впливають особистісні характеристики та кількість інформації, що надійшла до мозку від різних органів чуття. Чим більше каналів, якими інформація потрапляє до людини, тим повніший образ предмета, який складається в її свідомості, тим краще він запам’ятовується. За провідним каналом учнів поділяють на аудіалів, візуалів, кінестетів, учнів з комбінованим типом сприйняття.

Сприйняття – цілісне відображення предметів і явищ об’єк­тив­ного світу у свідомості людини під час їх безпосереднього впливу на органи чуття. Це результат дії системи аналізаторів; воно передбачає виділення з комплексу ознак основних і найбільш суттєвих. До властивостей сприйняття відносять цілісність, предметність, узагальненість, константність (відносна сталість сприйняття образу), осмисленість, вибірковість.

За видами сприйняття поділяють на:

– сприйняття предметів і явищ навколишнього світу;

– сприйняття людини людиною;

– сприйняття часу;

– руху;

– простору;



– видів діяльності.

Розвиток сприйняття має велике значення для навчальної діяльності, бо допомагає засвоювати більший обсяг інформації з меншими енергетичними втратами. І, зважаючи на це, пропонуємо такі прийоми та їх реалізацію на уроках фізики.



9 клас

Тема: Сили гравітації. Сила тяжіння.

Етап уроку: вивчення нового матеріалу.

Завдання: вивчаючи текст у підручнику, поставити 15 питань.

Питання учням: скажіть будь ласка, яка мета цієї роботи?

Відповідь: проконтролювати, що ми все прочитаємо.

Учитель: частково так, але поміркуйте, чому питань аж 15, адже параграф дуже малий?

Відповідь учнів: глибоке вивчення цього параграфу, тому що питань дійсно багато, після поверхневого вивчення їх не складеш.

Аналіз завдання: сприйняття матеріалу на глибокому рівні; самостійне визначення мети і реалізація її.

Розглядаючи різні варіанти завдань щодо роботи з підручником, можна виділити такі:



  • перекажи текст;

  • постав запитання до тексту;

  • склади словник невідомих термінів;

  • склади питання до малюнків;

  • склади питання до графіків;

  • охарактеризуй поняття, закон і т.д.

9 клас

Тема: Рух під дією сили тяжіння. Тіло, кинуте вертикально вгору.

Етап уроку: вивчення нового матеріалу.

Варіант 1. Учитель читає умову задачі, пояснює ситуацію і записує скорочено умову. Учень виконує малюнок до задачі самостійно.

Стріла випущена з лука верти­кально вгору зі швидкістю 30 м/с. На яку висоту підійметься стріла, скільки часу триває підйом, яка проекція швидкості через 2 с і 4 с руху?

Варіант 2. Учитель читає, пояснює і записує задачу сам, після чого витирає записи на дошці і пропонує учням відтворити задачу в зошиті самостійно.



10 клас

Тема: Кипіння. Залежність кипіння від тиску.

Етап уроку: Вивчення нового матеріалу.

Дослід: закип’ятити воду, закрити герметично, і через певний проміжок часу обливши холодною водою, спостерігати знову кипіння.

Завдання: описати в зошитах дослід і описати його.

Жоден навчальний дослід не має відбуватися без обдумування матеріалу. Тому особливу увагу треба звернути на процеси мислення, як складову формування когнітивних умінь.

Мислення – активний процес відображення об’єктивного світу в поняттях, судженнях, теоріях, пов’язаних із розв’язанням тих чи інших задач, є узагальненням і способом опосередкованого пізнання дійсності. Його називають також вищим продуктом особливо організованої матерії – мозку. Без розвинутого мислення людина не може успішно проявляти розумові здібності.

Довгий час у нашій освіті розум виступав синонімом знань. Однак кожен на своєму досвіді впевнився в тому, що знання не говорять про розум людини.

До складу розумових дій входять:


  • порівняння;

  • узагальнення;

  • конкретизація;

  • систематизація;

  • класифікація;

  • аналогія;

  • синтез;

  • обґрунтування.

Кожна із цих дій має свою структуру й алгоритм виконання. Без ознайомлення з ними неможливо навчати учнів, усвідомлено та компетентно здійснювати пізнавальну діяльність.

Розрізняють індивідуальні особливості мислення. Вони в різних людей проявляються насамперед у тому, що в них по-різному складаються співвідношення видів і форм мисленевої діяльності. До них відносять глибину, широту, гнучкість, стійкість, усвідомленість, критичність, самостійність.

Прийоми розвитку мислення:


  • залучення учнів до аналізу понять і позицій вивчення зв’язків між ними;

  • виконання завдань, що мають за мету змінити запис інформації (графічний в аналітичний і навпаки; об’єктивної у схематичну і т.д.);

  • завдання на виконання розумових дій із дотриманням алгоритмів: порівняння, систематизація, і т.д.

Прикладами розвитку мислення є завдання, що має мету: скласти кросворд.

Варіант І (спрощений). Вибирається ключове слово і під нього йде підбір. Учні це роблять із задоволенням і легко справляються з таким завданням.



1



















с











































2

и





































3







л











































4

а



























  1. Властивість тіла, що характеризується масою.

  2. Прилад

  3. Причина виникнення сили тяжіння

  4. Міра гравітації

Друга, дуже важлива мета: процес мислення поглиблюється під час формулювання самого завдання (або запитання). Це учням дається набагато складніше, тому має більший результат.

Варіант ІІ (ускладнений). Скласти кросворд у вигляді фізичного приладу або тіла, де контур виконано записом слів.




  1. Фізична величина

  2. Прилад (електрика, вимір)

  3. Прилад (електрика)

  4. Прилад (теплова фізика, вимірювальний).

Ефективно розвивається мислення під час написання фізичних творів.



10 клас

Тема: Внутрішня енергія та способи її зміни,

Етап уроку: закріплення, або актуалізація (наступний урок)

Ще один спосіб розвитку мислення – запропонувати учням скласти питання до теми, але клас можна поділити на три частини і кожній дати завдання окремо: І – питання починаються словом «Що», ІІ – «Де», ІІІ – «Коли».

Приклад фрагменту уроку у 8 класі під час вивчення теми «Атмосферний тиск. Вимірювання атмосферного тиску»:


  1. Що таке атмосферний тиск?

  2. Де вперше виміряти атмосферний тиск?

  3. Коли був здійснений цей дослід?

Відповіді:

  1. Атмосферний тиск – це тиск, який створює атмосфера на всі тіла і земну поверхню.

  2. В Італії вперше здогадався виміряти учений Торрічеллі.

  3. У 1643 році цей дослід здійснив Вавіані.

Гра «Міста»

Цю гру можна провести під час актуалізації на будь-якому уроці, записуючи формули в ряд так, щоб кожна наступна починалася з з останньої літери попередньої формули.

Приклад: m=ρv → v=hs → s=ab...

7 клас

Поширення світла на межі двох середовищ.

Тема: Лінзи. Заломлення світла.

Мотивація пізнавальної діяльності:

«Чорна скриня». Опис тіла, що знаходиться в ній: прозоре, присутнє у будь-яких приладах, дало можливість дослідити космос.

Так, це тіло – лінза.

Обдумування за вказаними характеристиками є розвитком когнітивних умінь, мислення взагалі.

9 клас

Тема: Механіка. Узагальнюючий урок.

Завдання №1: Створити «дерево» Механіка, яке об’єднає всі розділи й покаже їх зв’язок.

Завдaння №2: Із наведених малюнків вибрати той, на якому правильно показані сили, що забезпечують рівновагу тіла.


Пам’ять у пізнавальному процесі відіграє особливу роль: виступає джерелом знань і вмінь, необхідних для отримання нових знань, є механізмом збереження набутих умінь. За визначенням психологів, під пам’яттю розуміють процес одержання, переробки, запам’ятовування та відтворення інформації. Ефективність запам’ятовування залежить від уміння користуватися законами пам’яті, серед яких виділяють: повторення обсягу знань, установки, усвідомленого сприймання, пропускної здатності людини, закон накладання інформації та ін.

Види пам’яті: довільна й мимовільна; механічна й смислова; короткочасна, оперативна й довготривала; когнітивна, емоційна й особистісна; словесно-логічна, образна.

Пам’ять вважають однією з найскладніших психічних функцій людини. Розрізняють генетичну й прижиттєву пам’ять. Остання є сховищем інформації людини від народження до смерті.

Для розвитку пам’яті використовують багато різноманітних прийомів і в ігровій формі і ні. Пропонуємо фрагменти уроків у різних класах.

Приклад 1



8 клас

Тема: лабораторна робота №3. Дослідження коливань маятника.

Учитель оголошує тему і називає потрібні прилади: кульки різної маси, нитки, секундомір, штатив, лінійка.

Мета: визначити дослідним шляхом, від яких умов залежить період коливань маятника.

Учні, приступаючи до роботи, перед собою бачать більше приладів: кульки, терези, нитки, секундомір, штатив, лінійку, мензурку, таблицю густин.

Завдання: вибрати правильні прилади.

Для встановлення залежності необов’язково знати точну масу кульок, достатньо зазначити, чи збільшилась вона і як це вплинуло на період. Перевіряється пам’ять, оскільки на початку уроку вчитель назвав потрібні прилади.

Приклад 2. Ефективно розвиває пам’ять виконання на­ступ­них завдань: під час пояснення нового матеріалу на дошці ро­бити записи, а потім витерти і запропонувати учням відновити їх.

Приклад 3. Під час актуалізації опорних знань учитель пише на дошці ряд формул із даної теми. Учні 1 хвилину запам’ятовують. Запис витерти, відтворити в зошитах.

Приклад 4.



9 клас

Тема: Сила тертя. Рух під дією сили тертя.

Завдання: Знайти на малюнку, що відповідає умові задачі, помилки.

Спочатку показують І, потім – II.

Водій вимкнув двигун і почав гальмувати на горизонтальній дорозі при швидкості 72 км/год. Визначити шлях, що пройшов автомобіль за 20 с, якщо коефіцієнт тертя дорівнює 0,2.

Аналіз цих прикладів та фрагментів уроків, де розвивалися когнітивні уміння та навички, свідчить, що навчально-виховний процес – це активна співпраця вчителя з учнем, тобто не тільки навчальна діяльність педагога, спрямована на формування компетенцій, умінь, а й велика робота учня, спрямована на придбання знань, розвиток особистих якостей. Тому знання шляхів розвитку когнітивних процесів і вміння керувати ним є дуже важливими для вчителя. На сучасному етапі великі можливості в розв’язанні цієї проблеми має комп’ютеризація навчання, широке використання мережі Internet на уроках фізики, створення нових сучасних збірників завдань, задач та дидактичних матеріалів.

Література:


  1. Психологические критерии знаний школьников: Сборник научных трудов / под ред.Якиманской И.С. – М.: Изд. АПК СССР, 1990.

  2. Шолохова Н.С. Розвиток когнітивної сфери учнів під час вивчення фізики за інтерактивними технологіями – Херсон: ХДТУ, 2003.

  3. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. –К.: СПД Богданова А.М., 2007.

Несін Ю.М.*

Використання педагогічного прийому «Піраміда» на уроках англійської мови

У статті йдеться про практичне використання педагогічного прийому «Піраміда» на уроках англійської мови»; висвітлено алгоритм дій вчителя і учнів під час проведення роботи.

Зміни, що відбуваються в українському суспільстві, висувають нові вимоги до вчителів іноземних мов, серед яких – урізноманітнювати педагогічні технології та прийоми, які сприятимуть формуванню в учнів комунікативної компетенції. Про необхідність використання різноманітних педагогічних технологій, прийомів, ноу-хау зазначено в загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти [2].

Педагогічна технологія як сукупність психолого-педагогічних настанов, які визначають спеціальний підхід і композицію форм, методів, способів, прийомів, засобів (схем, діаграм, пентаграм, креслень, карт) у навчально-виховному процесі має дуже велике зна­чення, бо вона дозволяє вчителю при правильному її вико­ри­станні оперувати швидко, якісно і гнучко, залежно від ситуації [4].

На уроках англійської мови вчителі зазвичай використо­вують багато педагогічних прийомів, метою яких є всебічний розвиток учнів, формування мовної, мовленнєвої, соціокуль­тур­ної і загальнонавчальної компетенцій. Педагогічні прийоми і технології постійно вивчаються і впроваджуються, вони є досить потужною силою, що спонукає вчителя до інноваційної педагогічної діяльності.

Використання і впровадження педагогічних прийомів часто йде пліч-о-пліч з педагогічною психологією, з свідомим і розумним дозуванням матеріалу, з врахуванням психофізіоло­гічних особливостей учнів [1].

Педагогічний прийом, який ми пропонуємо використовувати на уроках англійської мови, називається «Піраміда». Ця відносно нова технологія була розроблена у англомовній методиці на початку двадцять першого століття. Мета її – пошук і знаходження, а також практичне застосування лексичних одиниць мовних зворотів тощо в усному і писемному мовленні на уроках англійської мови. Для того, щоб апробувати цей педагогічний прийом, слід уявити собі звичайну, стандартну піраміду, на самому верху якої буде знаходиться слово з трьох літер. Якщо учні вивчають тему «свійські тварини», то в такому випадку цим словом може бути «cat». Трохи нижче, під словом «cat» ми записуємо в піраміді слово, що складається з чотирьох літер, наприклад, це буде слово «cock». Третім словом в піраміді записуємо слово «horse», що складається з п’яти літер і т.д. Психологи радять, що оптимальна кількість слів в піраміді – шість (від трьох до восьми літер).

Технологія роботи вчителя і учнів наступна: маючи «готову» піраміду з вписаними в неї словами, наприклад: cat, cock, horse, rabbit, gosling, duckling, педагог пропонує учням попрацювати за ланцюжком за схемою: слово сполучення речення діалог монолог з використанням першого ключового слова «cat». Учитель слідкує за чіткою послідовністю дій учнів, виправляє за необхідності їхні помилки, контролює фонетику, темп мовлення. Провідним у будь-якій технології вважається детальне визначення кінцевого результату і точне досягнення його, і у цій творчій роботі вершиною є не усний монолог учня, де ключовим буде слово «cat», а невеличка письмова робота, міні-твір, есе, де ця лексична одиниця буде займати чільне місце.

Великий плюс цієї роботи в тому, що вона охоплює всіх без винятку учнів, розвиває їхні здібності, формує знання, вміння та навички, розширює кругозір, виховує повагу до свійських тварин. Робота за ланцюжком стимулює учнів працювати творчо, висловлювати спектр емоцій, бо мова йде про живу істоту, яка дуже часто поруч з нами. У діалогах, складених без підготовки, тренується інтонація питального речення, відпрацьовуються типи запитань. Використовуючи «піраміду», вчитель намагається весь час слідкувати за тим, щоб дух емпатії, симпатії і атмосфера толерантності ніколи не зникали в класі.

«Піраміда» ніколи не була, не є і не буде застиглою схемою, її можна і треба урізноманітнювати, доповнювати, удосконалю­вати залежно від поставленої мети, віку учнів, психолого-педагогічної ситуації в класі тощо.

Педагогічний прийом при правильному, раціональному, продуманому використанні буде дієвим засобом згуртування класу і подальшої роботи в атмосфері взаємодії, приязні, емоційної співдружності.

Ще одна перевага педагогічного прийому в тому, що він розвиває ініціативність і особисту відповідальність, надає учням широкого простору для маневрування, гнучкості, бо жодне з вищенаведених слів: cat, cock, horse нічим не обмежує учнів, і в тому складати діалоги і монологи (усно) і невеличку письмову роботу можна, використовуючи як власний, так і запозичений досвід, фантазувати, творити в межах розумного.

Використання педагогічного прийому «Піраміда» доцільне на всіх етапах, починаючи з молодшої ланки. Вочевидь, найпростіший варіант «Піраміди» – прізвища хлопчиків і дівчат: Dan Dima Boris Sergei Rouslan Vladimir;



Ann Vera Tonya Simona Natasha Lyudmila.

Слід додати, що цей педагогічний прийом можна й надалі розвивати, вдосконалювати, збагачувати новими напрацювання­ми й ідеями. Технологія доречна для використання на завершальних етапах уроку. Найкраще її використовувати тоді, коли навчальна тема вивчена, опрацьована. Важливо, що «Піраміда» спрямована на розуміння даної ситуації і на миттєве реагування. Наочність на уроці сприятиме кращому засвоєнню лексичних одиниць.

На думку Цибульової Л.В., успіх цієї роботи залежить від багатьох чинників, а саме: від особистості вчителя, його стосунків з учнями, загального рівня знань, умінь і навичок класу [5]. Педагогічний прийом повинен не тільки налаштовувати учнів на виявлення та мобілізацію їх прихованих здібностей, але й мати гуманістичний підмурівок; як вважають педагоги Саломатов К.І. і Шатілов С.Ф., треба не тільки навчати учнів, а й виховувати їх в дусі збереження і примноження духовних цінностей. [3].

Зазначимо, що «Піраміда» розрахована на досить невеликий проміжок часу (залежно від кількості учнів, від 3-5 до 8-10 хвилин), але цей прийом дозволяє:



  • надати учням ініціативи;

  • усвідомити свою індивідуальність;

  • створити емоційне середовище;

  • розвивати творчий потенціал;

  • формувати світогляд учнів;

  • доводити свою точку зору.

Учитель при цьому виконує не тільки свої функціональні обов’язки, але й роль порадника, консультанта, фасилітатора.

Педагогічний прийом доцільно взяти на озброєння не тільки вчителям, а й класним керівникам; у їхньому використанні «Піраміда» може бути більш ефективним і дієвим засобом, тому що класні керівники краще знають психолого-педагогічні особливості своїх учнів.

Підбиваючи підсумок, підкреслимо, що даний педагогічний прийом є одним із не дуже поширених в практиці роботи, але впливових засобів розвитку творчої особистості, він розвиває мозкову діяльність, формує креативний потенціал, спонукає учнів до швидкості, правильності і гнучкості у прийнятті рішень.

«Піраміда» як одна з інноваційних форм навчально-вихов­ного процесу може використовуватися не тільки безпосередньо на уроках, але й в позаурочній діяльності, бо в її основі лежить розвиток пізнавальних навичок школярів, нешаблонного мислен­ня, уміння самостійно конструювати алгоритм своїх дій, спираю­чись на певні зразки та кліше. Все це цілком відповідає потребам сьогодення і тому є перспективною освітньою технологією.

Література:


  1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

  2. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

  3. Саломатов К.И., Шатилов С.Ф. Практикум по методике преподавания иностранных языков. – М.: Просвещение, 1985. – 224 с.

  4. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч.посіб. – Вид.2-ге, випр.доп. – К.: Академвидав, 2007. – 560 с.

  5. Цибульова Л.В. Довідник класного керівника. – Х.: Ранок, 2008. – 144.

Оксенчук Т.М.*

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка