Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів



Сторінка15/18
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.1 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Література:


  1. Андреев В.И. Педагогика творчества саморазвития. – М., 1996.

  2. Барышникова З.А. Организация самостоятельной познавательной деятельности студентов-заочников. – М., 2000.

  3. Барышникова З.А. Психолого-педагогическая практика: Учебно-методическое пособие. – М., 1998.

  4. Кондрашова Л.В. Внеаудиторная работа по педагогике в педагогическом институте. – М.: Педагогика, 1988.

  5. Натанзон Э.Ш. Приемы педагогического воздействия, – М., 1972.

  6. Соболевская Г.В. Система планирования самостоятельной работы студентов // Начальная школа. – №11.

Іванченко С.М.*

Медіа освіта: питання здоров’я та здорового способу життя


У статті розкрито, як медіа-освіта може бути використана у процесі навчання підлітків з питань охорони здоров’я та промоції здорового способу життя.

ЗМІ є найбільшим джерелом інформації взагалі та інформації про здоров’я зокрема. Але вони не завжди розповсюджують правдиву інформацію про ризики для здоров’я та запобіжні заходи. Крім нейтральної інформації, ЗМІ транслюють приховані повідомлення у рекламі, шоу, кіно, метою яких є стимулювати споживання певних продуктів та ідей. Як наслідок, громадськість не завжди буває поінформована про можливі ризики для здоров’я та як їх уникати.

Особливо вразливими тут є підлітки, які нездатні розрізняти «справжню» та штучну реальність, створену засобами масової інформації. За останні роки ЗМІ стали більш впливовим джерелом інформації, ніж родина та школа. Підлітки проводять більше часу перед телевізором, ніж у спілкуванні з іншими. Але реальність, яку створюють ЗМІ, значно відрізняється від реального світу. Щоб зрозуміти ці змішані повідомлення, молоді люди мають бути навчені критично сприймати інформацію. Для того, щоб прищепити підліткам критичне ставлення до інформації, отриманої зі ЗМІ, у школах необхідно впроваджувати медіа «лікнеп», або медіа-освіту.

Американські дослідники приділяють велику увагу проблемі медіа-освіти та навіть рекомендують зробити її обов’язковим пред­метом у середній школі. Вони вважають, що медіа освіта робить учнів критично свідомими того, що вони бачать, чують та читають.

Медіа освіта – це формування здатності аналізувати, оціню­ва­ти та створювати медіа-повідомлення. Така освіта допомагає учням вчитися критично оцінювати інформацію про здоров’я у різних засобах масової інформації. Ця освіта спрямована на розуміння того, як працюють ЗМІ, як вони створюють значення, як вони організовані та як вони створюють реальність. Медіа освіта включає поінформоване громадянство, естетичне виховання, соціальний захист, споживчу компетентність.

Одне з основних понять медіа-освіти – послання (message), це закодований зміст інформаційного повідомлення, який найчастіше сприймається опосередковано, через емоційний настрій, імідж, різні образи.

Освіта з охорони здоров’я розглядає широке коло питань, від самосприйняття, дієти, шкільного насильства, алкоголю, тютюну, до вагітності та сексу. Усі ці питання вимагають розуміння медіа-повідомлень дітьми та вчителями. Особливо це стосується вчителів: вони мають бути здатними не лише визначати повідомлення про здоров’я; вчителі повинні задавали рамки та стратегії для розуміння того, як ЗМІ та медіа-повідом­лення впливають на уявлення та поведінку учнів щодо здоров’я.

У статті ми розглянемо пропозиції американських учених освітянам щодо тем, які потребують обговорення на уроках. Серед таких тем, які з одного боку, впливають на здоров’я підлітків, а з іншого – найбільш неоднозначно висвітлюються у ЗМІ, називають проблеми харчування, вживання алкоголю та тютюну, сексу, насильства та стресу.



Харчування. Правильне харчування особливо важливе для підлітків через їхнє стрімке зростання. Крім того, хибні уявлення про харчування можуть мати вплив на усе подальше життя та призводити до ожиріння, хронічних захворювань травної системи, неадекватного репродуктивного розвитку. На жаль, підлітки схильні до неправильного харчування. Вони полюбляють чогось пожувати, замість того, щоб з’їсти повноцінний обід. Улюблені сухарики, чіпси, солодкі напої зазвичай містять багато калорій, а також шкідливих барвників, підсилювачів смаку, консервантів.

ЗМІ, особливо реклама, сприяють неправильному харчуван­ню підлітків. У одному американському дослідженні було підра­ховано, що у 1990 р. підлітки витратили 82,4 мільярда доларів на їжу та напої. Ця цифра вражає, особливо якщо взяти до уваги те, що найбільш рекламована їжа є мало поживною та корисною.

Ще більше тривожить фахівців питання образу тіла. Підлітки вчаться вірити, що створений у ЗМІ образ ідеального тіла це те, як тіло має виглядати. Ці уявлення змушують дівчат намагатися виглядати так, як Сінді Кроуфорд та Кейт Мосс. У своїх намаган­нях мати прекрасне тіло дівчата часто починають дотримуватися дієт, які ведуть до більш серйозних харчових розладів. Хлопці також сприймають медіа образ тіла, вони хочуть мати муску­ла­туру, як у відомих акторів та спортсменів. Вони також починають дотримуватися дієт, а дехто починає вживати стероїди.

Американськими вченими були запропоновані спеціальні методи аналізу повідомлень у засобах масової інформації, які можуть застосовуватися у процесі навчання підлітків. Один такий метод може бути застосований у молодшій та середній школі. Учні обирають один епізод з улюбленої телевізійної програми та записують, що кожний з персонажів їсть та п’є. Записи учнів поєднуються у єдиний список, на якому графічно зображені їжа та напої, які герої вживали протягом програми. Ця діаграма використовується для дискусії; вчитель може запитати учнів про харчову цінність продуктів, як часто персонажі перекушують, чи їдять вони на ходу, де персонажі найчастіше харчуються. Інші теми можуть стосуватися відношення між типом їжі та харак­тером персонажу, його розміром, вагою та стилем життя. Інший метод стосується проблеми образу тіла та стереотипів. На прикладі реклами розглядається, як створюється комерційний образ ідеальної дівчини та ідеального хлопця. Учні можуть про­ана­лізувати існуючу рекламу та визначити, як типово зображу­ють дівчат та хлопців. Цей метод допомагає підліткам вивчати внутрішнє значення образу тіла, мови тіла та стереотипи.



Сексуальність. ЗМІ постійно посилають формальні та не­фор­мальні повідомлення щодо сексуальності. Найбільшу турбо­ту фахівців викликає те, що засоби масової інформації транслю­ють ціннісно-навантажену інформацію про сексуальність.

Підлітки сприймають норми поведінки на підставі того, що вони бачать та чують у ЗМІ. Останнім часом стало нормою мати численні статеві стосунки; вони є постійною темою у телесеріалі «Друзі», який демонструвало українське телебачення. Персонаж Джой відомий своїми сексуальними перемогами. Одна з дівчат, Моніка, часто стає мішенню для жартів через її неактивне сексуальне життя. Повідомлення, яке лежить в основі цих епізодів може бути витлумачене так: «добре мати секс с багатьма людьми, інакше ти можеш стати посміховиськом для інших». У одному з досліджень було зроблено висновок, що підлітки, які багато дивляться про секс на телебаченні, менше задоволені своїм сексуальним життям та мають викривлене уявлення про секс.

Хоча сексуальність є складною темою для обговорення, вчителям треба виховувати учнів, які здатні оцінити сексуальну інформацію, надану ЗМІ. Для учнів середніх та випускних класів можна запропонувати аналіз реклами, яка використовує сексуальні образи для просування різних продуктів. Учитель може ставити такі питання: Що секс має спільного з цим продуктом? Що створює сексуальність: люди, реквізит, кут камери, музика, звукові ефекти або настрій? Учні також можуть порівняти взаємодію персонажів у комерційних зйомках з реальним життям. Для учнів має стати очевидним, що вживання парфумів щоранку не призведе до популярності серед представників протилежної статі. За допомогою подібних вправ учні починають більше усвідомлювати, як секс використовується для продажу різних товарів, хоча він має мало спільного з цими продуктами.

Учителі можуть допомогти учням долати власні проблеми, вивчаючи персонажів-підлітків з телесеріалів. Після визначення таких персонажів, учням можна запропонувати обговорити, наскільки реалістично змальована сексуальність кожного з них. Вчителі мають допомогти учням зрозуміти, що їхнє занепокоєння щодо власної сексуальності є нормальним, що вони можуть говорити про своїх почуття. Дискусія з таких питань може допомогти зменшити тривогу учнів та дозволити їм почуватися більш комфортно з їхніми емоціями та фізичними змінами в організмі.



Алкоголь та тютюн. Стать часто асоціюється з алкоголем у ЗМІ. Привабливі сексуальні жінки-моделі є постійним елементом у рекламі пива та вина, яка здебільшого спрямована на чоловічу аудиторію. Телебачення часто зображує алкоголь як засіб сексуальної поведінки. Крім того, алкоголь асоціюється з успіхом, насолодою та приємним проведенням часу. Особливо негативно на молодь впливає реклама слабоалкогольних напоїв, перш за все пива. Жоден рекламний блок на телебаченні не обходиться без пивної реклами, орієнтованої в основному на молодь від 14 років. Приховане повідомлення реклами говорить, що пиво – це безпечний напій, майже компот або сік; що пити пиво модно й корисно, а той, хто його не споживає, позбавляє себе радощів, сили, успіху. Основною метою пивної реклами є впровадження в масову свідомість стереотипу про необхідність споживання пива.

Хоча алкоголь багато рекламується у США, перше місце за обсягом реклами посідають сигарети. Як і реклама алкоголю, реклама сигарет спрямована на молодих людей. Значні обсяги цієї реклами роблять медіа-освіту обов’язковою для юнацтва. Вчителі мають декілька можливостей допомогти учням протистояти спеціалістам з маркетингу. Один метод передбачає проведення опитування, скільки учнів у класі палять. Збір даних має включати питання про стать учня, коли він почав палити, марки сигарет, та чи палять інші члени його родини. Опитування проводять анонімно або через групову дискусію. Більшість учнів не погодяться, що реклама впливає на їхнє паління, оскільки більшість людей не усвідомлює мотивацію придбання та вживання різних продуктів. Вчителі мають створити та обговорити профіль паління у класі. Отримана картина може використовуватися для проведення інших уроків на цю тему. Наприклад, вчитель може підібрати журнали з рекламою сигарет. Учні можуть вивчати слова та образи, використані у рекламі, звертаючи увагу на зображену діяльність, настрій та середовище. Також можна проаналізувати місце, стать, вік, працю, соціальний статус героя у цій рекламі. Учнів можна спитати про різницю між рекламою сигарет, які популярні серед жіночої половини та рекламою, спрямованою на чоловіків.

Такі ж вправи можна застосувати і на уроках, присвячених рекламі алкоголю. Серед інших методів можна назвати створен­ня учнями медіа-повідомлень. Учні можуть розробити плакат або серію плакатів, які попереджають про загрози вживання алкого­лю аби допомогти іншим усвідомити, як рекламодавці привер­тають увагу підлітків. Ці плакати можна використовувати у школі, бібліотеці або громадських центрах. Такі вправи допомагають учням розуміти процес створення медіа-повідомлень та роблять їх більш свідомими щодо впливу реклами.

Насильство. Одна з найбільш досліджених галузей психології комунікацій – насильство у ЗМІ та його вплив на підлітків. Багато років точилася дискусія, чи призводить насильство у ЗМІ до агресивної поведінки, і більшість учених вважає, що такий зв’язок існує. Інші дослідники вважають, що перегляд насильства, навпаки, знімає напругу та зменшує вірогідність насильницької поведінки у житті. Але треба зважати на обсяги спожитої телепродукції.

Оскільки американські підлітки дивляться телевізор понад 20 годин на тиждень, існує реальна загроза впливу медіа-насильства на їхню поведінку. Батьки, вчителі та громада не в змозі протидіяти культу насильства на телебаченні. Усе більше та більше підлітків стають жертвами злочинів або злочинцями. Найбільш резонансними стають випадки, коли надивившись бойовиків, підлітки вчиняють збройні напади на своїх однолітків та вчителів.

У школі можуть бути використані кілька методів, щоб допо­могти учням усвідомити вплив медіа-насильства. Для молодших учнів важливо дати визначення насильства. Учням пропонується охарактеризувати насильство, яке вони часто бачили на телебаченні та змалювати типи персонажів, які здійснюють насильницькі дії. Можна зазначити, чи персонаж є злодієм, поліцейським, супергероєм або комбінацією цих образів та визначити, наскільки учні реалістично сприймають їх. Дитяча психіка дуже вразлива і діти можуть мати хибне уявлення про насильство. Учителі мають визначити ці враження та допомогти учням зрозуміти, що не всі люди поводяться так, як персонажі їхніх улюблених шоу.

Учні середніх та старших класів можуть розглянути функції візуального насильства через обговорення деяких питань, пов’язаних з переглядом візуального насильства. Наприклад, які почуття викликають сцени насильства; з ким – жертвою або агресором – ідентифікують себе учні; позитивний або негативний імідж має персонаж що здійснює насильницькі дії. Головне завдання полягає у тому, щоб навчити дітей ідентифікувати насильство та розрізняти екранне зло.



Стрес. Оскільки підлітковий вік є стресовим періодом життя, молодші споживачі медіа-продукції більш уразливі до додатко­во­го стресу, створеного ЗМІ. Телебачення знайомить молодих гля­дачів з труднощами життя раніше, ніж вони готові сприйняти йо­го; воно суттєво впливає на руйнування кордонів між дитин­ством та дорослим віком. Діти намагаються імітувати поведінку, яку во­ни бачать. Наприклад, коли вони наслідують стереотипам дорос­лих у сексуальних стосунках, підлітки часто стикаються з непоро­зумінням та відторгненням, оскільки вони не здатні від­тво­рювати обрану лінію поведінки. Загалом повідомлення, які отри­мують діти зі ЗМІ, штовхають їх ставати дорослими перед­часно. Це бажання діяти як дорослий викликає стрес, який веде до проблем зі здоров’ям або примушує підлітків долати стрес «до­рослими» методами, такими як паління чи вживання алкоголю.

Більшість обговорених раніше методів медіа-освіти можуть бути застосовані для визначення стресу, який засоби масової інформації викликають у підлітків. Учителі просто можуть додати питання, пов’язані зі стресом у кожну вправу. Наприклад, вправа, присвячена дієті та образу тіла є ідеальною для обговорення тиску ЗМІ, які з одного боку культивують ідеальне тіло, водночас рекламуючи шкідливі консервовані продукти. Реклама алкоголю та тютюну, спрямована на молодь, просуває ідею що, якщо ти вживаєш цей продукт, ти більше схожий на дорослого, тим самим створюючи додатковий примус «бути дорослим». Крім того, телебачення часто змальовує людей у кризі, які звертаються до алкоголю – це дає учням хибну модель того, як треба боротися зі стресом у їхньому житті.

Для кращого розуміння того, як багато стресу створюють ЗМІ, може бути використана рольова гра. Учням пропонується проаналізувати телевізійну програму, яка зображує підлітка, що намагається вирішити, чи він вже готовий до першого сексуаль­ного досвіду. Учитель може провести дискусію з учнями та визначити можливі дії персонажу. Групи учнів можуть відтворити ці дії та обговорити, чому персонаж зробив такий висновок. Відтворюючи такі ситуації, учні мають можливість реагувати більш відповідально, якщо опиняться у подібній ситуації.

На думку американських дослідників, необхідно негайно долучити медіа-освіту до висвітлення питань з охорони здоров’я, оскільки здоров’я підлітків знаходиться під загрозою. За даними американської Ради з розвитку підлітків, у 15 років чверть американских підлітків практикують шкідливу або ризиковану поведінку. Отже, нині перед школою стоїть нагальна потреба вчити дітей та підлітків бути критичними користувачами засобі масової інформації. У світі, яким керують ЗМІ, необхідно орієнтуватися у повідомленнях, які щоденно ми отримуємо у величезній кількості. Але у багатьох учнів здатність критично мислити розвинута недостатньо. Дорослі мають зрозуміти, що вітальня стає шкільним класом, і телебачення є більш впливовим джерелом інформації, ніж батьки та вчителі. За допомогою медіа-освіти учні можуть вчитися критично оцінювати повідомлення щодо здоров’я, які містяться у численних матеріалах ЗМІ. Коли учень зрозуміє, як створюються інформаційні повідомлення, він буде більш свідомий того, що шукає, та як інтерпретувати те, що він бачить чи чує. Така критичність буде сприяти більш відповідальному ставленню до свого здоров’я та уникненню поведінки, яка шкодить здоров’ю.



Клименко В.В.*
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка