Пізнаємо. Розвиваємось. Творимо. 2013 пізнаємо розвиваємось творимо



Сторінка1/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.15 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ПІЗНАЄМО. РОЗВИВАЄМОСЬ. ТВОРИМО.

2013





ПІЗНАЄМО

РОЗВИВАЄМОСЬ

ТВОРИМО

Позакласна робота в школі

з української мови і літератури

2013

Загородна

Інна Леонідівна
c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\01_07_4.jpg

c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\01_07_4.jpg

Рекомендовано до друку

Науково-методичною радою КУДРР «РМК»

(протокол № 4 від 25 грудня 2012р.)



Загородна І.Л.
Пізнаємо. Розвиваємось Творимо.– смт. Дунаївці, 2013 – 214с.

Даний посібник допоможе у підготовці та проведенні позакласних заходів, виховних

годин і свят з української мови та літератури.

Рекомендовано для учителів української мови та літератури, організаторів позакласної

роботи, керівників методичних об’єднань, студентів вищих навчальних закладів.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИc:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\0_726f0_1b13bc0d_xl.jpeg

ДУНАЄВЕЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ


Загородна Інна Леонідівна

ПІЗНАЄМО

РОЗВИВАЄМОСЬ

ТВОРИМО

Позакласна робота в школі

з української мови і літератури

смт. Дунаївці

2013



ВСТУП
Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.

Позакласна виховна робота спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

Даний посібник містить сценарії виховних заходів з української мови і літератури, які спрямовані на

розвиток творчої особистості школяра;

формування інтересу учнів до рідної мови і літератури як навчального предмета;

прищеплювання любові до рідної мови, культури та традицій українського народу;

формування в учнів національної свідомості, загальнолюдських цінностей, естетичних смаків на основі вивчення творчості українських письменників;

самореалізацію здібностей дитини, розкриття її чарівного світу творчості.


«Я ПО ЗЕМЛІ СВОЇЙ В ЖИТТЯ ІДУ, ІДУ НА КЛИЧ ДОБИ »

(виховна година)
Мета: розвивати в учнів творчі здібності, поглибити і заохотити учнів вивчати фольклор, виробляти вміння, майстерно виконувати фрагменти обрядів. Виховувати любов до художнього слова, пісні, рідного краю, України.

Обладнання: інтер’єр української хати, предмети народного побуту, вишивки, вислови.
Життя - це шлях, що переходить в шлях.

Кінця не має ні одна дорога

Д. Павличко
У драмі людській не багато дій:

Дитинство, юність, молодість і старість.

Роби, що хоч: ридай або радій

Неси свій хрест, людино.

Ліна Костенко
Ведучий 1. Усе маленьке дає початок великому і прекрасному. Зернятко проростає і стає багатим колосом, з ніжного пагінчика виростає могутнє дерево, маленький струмочок дає початок повноводній річці.

Ведучий 2. Перший крик дитини сповіщає, що у світ прийшла людина, прийшла щоб жити, творити добро, вершити великі справи. І весь світ вітає її прихід.

(Лунає плач дитини)



Ведучий 1. Велике таїнство здійснилось –

прийшло у світ нове життя,

нова людина народилась.
Стелись привітно, майбуття!

Ведучий 2. Дерева схиляться в поклоні,

для неї квіти зацвітуть.

Нова людина від сьогодні

земну свою почала путь.



Ведучий 1. Вона прийшла, щоби творити

Великі, добрії діла

Прийшла, щоб в мирі й щасті жити,

Щоб доля доброю була.

( Плач дитини )

Дитина 1. (виходить зі свічкою)

Кажуть, як хлопчик має народитися, то штовхає матір в правому боці, а як дівчинка - то в лівому, А ще кажуть, щоб дитя гарне народилося, то і лякатися не можна і злитися... І мотати не можна було, бо плід пуповиною обкрутиться. А як вагітна вкраде бодай вишеньку, то такого злодія собі вигодує...



Дитина 2. (виходить зі свічкою)

Як народиться дитина, то такі її вже купелі роблять. Якщо дівчинка, то калину кладуть, щоб дуже гарною була, любисток, щоб хлопці любили, а дуб - для хлопчика, бо то сила.



Дитина 3. (виходить зі свічкою)

А як вже ходити почне, то тільки встигай за ним. Таке вже непосидюче. Все йому цікаво, а буває таке, ото як посадив калачиком, то й з місця не зрушить. Цілий день так і сидить.


(Усі гасять свічки, ідуть)

( В колисці плаче дитина. Виходить мати з каганцем у сорочці)



Мати. Га чого ти, маленьке, плачеш?

Що тривожить тебе, моє серденько ?

Спи, моя доню, спи моя Марійко!

Люлі — люлі, баю — бай

Спи, Марійко, засинай.

Хай тобі присниться сонце,

Що заглядає у вікон це.

Люлі - люлі, баю - бай

Спи, маленьке, засинай

Хай тобі присняться сни

Про найперші перші дні весни.

Люлі - люлі, баю — бай

Спи, дитинко, засинай.
(Засинає над колискою)

(Вбігають діти)


Я перший.

Ні, я перший.

Ні, я!

Мати Та вгомоніться! Скільки вже можна?! Сядьте! Та пограйте краще в «Зайчика».

( Діти грають гру і співають )



Мати А хто допоможе мені картопельки начистити? Марійко, доню, ходи допоможеш мені.

Марійка Мамо, мамо! А куди це сонечко ховається?

Мати Сонечко...? Мені колись баба розказувала, що там десь далеко є змій з двома головами. Ввечері він ковтає сонце, воно всю ніч пливе по його череві, а на ранок інша голова його випускає. Тоді сонечко відмикає золотими ключиками землю.

Марійка А як воно відмикає ними землю?

Мати А ось так: якоїсь доброї години гляне сонце вниз, побачить, що там і земля, і люди, і худібка хочуть прокидатися від сну, та й спитає місяця-брата, чи не пора землю відімкнути? Місяць кивне головою, а сонечко посміхнеться і на промінні спуститься у ліси, на луки, в поля і на воду ключі, а вони вже знають своє діло?

Мати Ось так життя кожного дня пише свою книгу.

Марійка Мамо, а що у життя є своя книга?

Мати Гак, доню, кожній людині у цій книзі відведена своя сторінка.

Марійка Матусю, а як це?

Мати Твоя сторіночка розпочалася від твого народження, твого першого подиху, крику, слова... А ось ти вже підросла, стала гарною помічницею, а там і на хлопців почнеш задивлятися, а там ... по - різному буде крутитися життєве колесо.

Та йди вже до дітей, йди!

( Мати залишається за роботою та співає пісню. Вбігає Марійка, але вже старшого віку. Сідає на лаві. Мати в цей час вишиває)



Марія Мамо, мамо! А кільки це вже мені років?

Мати А чого ти питаєш?

Марія Ну скажіть, мамо!

Мати Та восени буде вісімнадцять.

Марія Мамо, то, може, мені вже на вечорниці можна ходити?

Мати Маріє...

Марія Мамочко, я вам всю роботу перероблю, пустіть до дівчат на вулицю.

Гурт дівчат і хлопців Маріє, Маріє! Ходи з нами гуляти на вулицю.
Танець «Українська полька»
Ведучий 1. Життя без кохання,

Життя без любові,

То небо без сонця,

То небо беззоре.

Життя неможливе,

Воно не існує,

Коли ваше серце

Любові не чує.





Пісня «Чого квіти не в 'януть»

Слова І. Бердника. Музика О. Зуєва

(виконує дует)





Принесу тобі квіти,

Загадаю бажання:

Не зів'януть за три дні –

Не зів'яне кохання.

А вони пелюстками

Сьомий день багряніють,

Наче сонце ласкаве,

Тобі серденько гріють.

Приспів:

Чого квіти не в 'януть? –

Я спитав тебе, мила.

Ой не в 'януть, не в 'януть

Бо я так захотіла.

На даровані квіти

Загадала з любов 'ю:

Не зів'януть за сім днів —

Будем разом з тобою.

То не проліски ранні

І не айстри шовкові.

То горять полум, 'яно

Ніжні квіти любові.

Принесу тобі квіти.

Загадаю бажання.

Не зів'яне повіки,

Не зів'яне кохання.

Приспів.




Пісня «Розпустили кучері дівчата»
Розпустили кучері дівчата,

Підвели ще й брови для краси .

Тільки ти роби, як вчила мати,

Не обрізуй русої коси.

Хай вона росте густа та пишна

Всім зрадливим хлопцям на біду.

Я тобі, моя чарівна вишне,

Сам троянди в коси заплету.

Що є краще за дівочі очі,

Що є краще за дівочий стан,

Що є краще за дівочі коси

І у них заплетений роман.

Вводять наречену дружки.

Мати розчісує косу і лунає пісня.




Ой прийди, мати, нині,

Розчеши косу мені,

Як я дівкою ходила,

То я вас не просила.

Ой прийди, мати, нині,

Розчеши косу мені,

Біленькими рученьками,

Дрібненькими сльозоньками.

Стільця, матінко, стільця,

А до стільця гребінця,

До гребінця кожуха,

Нехай сяде молодуха.

Масла, матінко, масла,

Я вам корови пасла,

Гонила їх на росу,

Масла , матінко на косу.

Ой прийди, мати, нині,

Розчеши косу мені,

Як я дівкою ходила,

То я вас не просила.


Коли лунає пісня, наряджають наречену.

( Тим часом заходить наречений з дружбою, дружба тримає коровай. Наречений і наречена кланяються три рази один одному, стають поруч)
Наречений Благословіть, мамо!

Наречена Благословіть, батьку!

Мати, батько Хай Бог благословить.

Наречений Благословили перший раз,

Наречена Благословіть і другий!

Мати, батько Хай Бог благословить!


Наречений Благословили другий раз,

Наречена благословіть і третій!

Мати, батько Хай Бог благословить!
Всі повертаються до глядачів.

Кричить дитина.

Загальний уклін.
Ведучий 1 Усі ми в світ прийшли, щоб жити

Добро творити на землі,

Учитись, мріяти, любити,

Навчатись, поки ще малі!



Ведучий 2 Щоб наше серце добрим стало,

Щоб в нім любов палка жила,

Щоб серце завжди зберігало

Любов і трішечки добра.


Пісня «Я з людьми поділюся добром»

Музика і слова Н. Бучинської

Слово матері напутнє,

Змалку сходжені поля,

Чебрецева незабутня

Отча, батьківська земля.

Край мій славою рознісся,

Плине зоряним шляхом,

Сонцем скроплене полісся

Зупинилось під вікном.

Приспів:


Я з людьми поділюся добром,

Щоб надія не згасла в людині,

Щоб вона проростала зерном,

Як одвіку було в Україні.


І лишилось у зірницях,

Наче пам’ять у мені,

Наче димківська криниця

З небом зоряним на дні.

Край мій славою рознісся,

Плине зоряним шляхом,

Сонцем скроплене полісся

Зупинилось під вікном.


Приспів.
Ведучий 1 Будь чистою і світлою, дитино.

Добро твори у світі кожен час

Добро і є та категорія єдина,

Яка веде до світла кожного із нас.



Ведучий 2 Дитя моє, Бог дав тобі життя.

Ти на життя і щастя маєш право

Під золото - блакитним знаменом

Своєї Української держави.

Ведучий 1 Ми живем, ми розквітаєм,

Як навесні квіти.

Встанем, ненько - Україно

Збудять тебе діти.




Пісня «Діти України»



Дав нам Бог лани широкі і степи й поля!

Дав нам Бог гори високі, ріки і моря!

Дав нам Бог гаї зелені, пісню солов'я!

Дав нам Бог молитву неба, мамині слова!


Приспів:

Діти України, квіти України!

Діти України чисті, як сльоза!

Діти України, квіти України!

Діти України це ти і я!

Діти України, квіти України!

Діти України це ти і я!
Дав нам Бог чудову мову, слово кобзаря,

Душу сповнену любові, мудрості й добра!

Тож співаймо українці, разом ти і я,

Що би квітами рясними розцвіла земля!

Приспів.

Діти України!

Приспів.



Ведучий 1 Житгя - ти дивне й загадкове.

Життя - ти вічне дивоколо, і в дивоколі чарівному

Я відшукаю колір веселковий,

Що звуть усі дитинством кольоровим.



Ведучий 2 Хай життя повниться сміхом дитини,

Душа очищається, серце співа,

А розум підносить крізь будні людину.

І дружба всю землю нехай обійма.



Ведучий 1 Ти чуєш, як земля довкіл співає,

Які чарівні звуки линуть ввись?

Це йде весна, долина зацвітає,

Усе життю радіє придивись.

Ти чуєш, як земля довкіл співає?!
Пісня «Музика землі »

Музика і слова А.Житкевича

Послухай музику землі:

в ній запах трав і сонця ласка,

у синім небі — журавлі,

а на долинах — дивна казка.

Приспів.

Співає чисте джерело, навколо вквітчане барвінком,

і пісня людям на добро лунає радісно і дзвінко.


2.Послухай музику землі і таємничу, і жадану,

її акорди чарівні, то звуки дивного органу.

Приспів.

Послухай музику землі, пізнай навколишню природу,

В ній ніжність наших матерів, в ній сила вільного народу.

Приспів.



Ведучий 1 Країна дитинства - країна казкова,

І часто дорослих вона вабить знову

І часто дорослі літають у мріях,

Вернувшись в дитинство живе в них надія.



Ведучий 2 Із казкою, любі, не розлучайтесь,

В далеке дитинство щораз повертайтесь.

Лети моя мріє, до неба лети,

І дзвінкою хай пісня буде завжди!




Пісня « Зачекай, моє дитинство, зачекай»

Музика і слова Н.Май

Дитинство наше радісним було

Та раптом віддзвеніло-відцвіло,

Злетіло тихо в сині небеса,

І мабуть, не повернеться назад.

Приспів:

Зачекай, моє дитинство, зачекай,

Не спіши летіти у далекий край,

Наче птаха, білі крилоньки згорни,

Щоб подавше ми лишалися дітьми.

А я кричу дитинству: « Зупинись! »

А я його благаю: « Повернись! »

Воно сміється лагідно мені:

« Я повернусь до тебе уві сні. »

Приспів


Все далі в небі зірка осяйна,

Мені завжди світитиме вона,

Від лиха берегтиме у житті,

Освятить всі дороги і путі.

Приспів
Ірландський танець
Ведучий 1 Вітчизно наша, рідна Україно!

Ти йдеш дорогою до щастя і весни

Тебе ми любимо так віддано і вірно

Маленькі й щирі дочки і сини.



Ведучий 2 У нашім серці верби і калини,

І рушники, що в квітах на стіні,

І щирая любов до України

Та колискові мамині пісні.



Ведучий1 Ти наша мати, рідна Україна!

В твоїх садах щебечуть солов'ї

Для нас ти наймиліша і єдина,

Бо ми є паростки твої.



Пісня «Моя Україна»

1 Серед хлібів волошки сині

Зачарували нам серця

Мабуть тому, що Україні

Ці кольори так до лиця.

Серед хлібів волошки сині

Добра і миру кольори

Тільки у нас на Україні

Такі чудові прапори.

Приспів


За сонце, за небо, за спів солов'я,

Ця пісня про тебе, країно моя.

Хай нас обминають печалі й жал і,

Хай квіти буяють на рідній землі.

2.Два кольори, дві половини

І у Дніпра два береги

Та не розділять Україну

На Схід і Захід вороги.

Приспів



Танець
Ведучий 1 Крок! За кроком крок!

Йди в життя!

Правдивим будь від дня до років!

Життя - це шлях із моря кроків!



Ведучий 2 Не зупинюся на хвилину ,

Не зупинюся ні на мить.

Тому, хто йде в життя щасливе

Завжди щастить, завжди щастить.



Ведучий 1 Не зупинюся ні на мить

Я буду жить для України,

Хай їй щастить!
Пісня « Україна-вишиванка»

Нитка сонячного ранку.

Нитка пісні солов'я,

Україна-вишиванка,

Ніжна матінко моя,

Ти і грішних і невинних

Пригортаєш до грудей,

Я люблю свою країну,

Я люблю своїх людей! (2)

Приспів:


Будьте красиві, будьте здорові,

Білі, русяві і чорноброві,

Будьте веселі, будьте багаті

В кожній оселі і в кожній хаті!


Вишиваю візерунки

Диво-травами степів,

Смаком перших поцілунків

І коханням вечорів.

Вишиваю як уклінно

Ти запрошуєш гостей,

Я люблю свою країну,

Я люблю своїх людей! (2)


Приспів.
Може є у світі кращі

Кольори на полотні,

Але ти єдина наша,

А у тебе ми одні.

Я тебе святу і грішну

Пригортаю до грудей!

Я люблю свою країну,

Я люблю своїх людей! (2)

Приспів. (3)

ЦЕ МОЯ УКРАЇНА

(виховна година)
Мандрівник.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так чисто, гарно, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори.

Що за край? Яка краса!

Хто підкаже мені, що це за країна?

Он дівчина йде, а гарна яка.

Треба її запитати.

Здраствуй красунечко!

А не підкажеш, куди це я забрів?

Ось уже цілий день іду і милуюся красою чудового краю і заворожено слухаю його пісні, які повсюди лунають, немов співа сама земля.



Дівчина – Україна.

Це все моє, бо зветься все це Україна!



Мандрівник.

Україна… Співуча назва. Давно блукаю я по світу, а в Україні перший раз. Мені соромно, але я нічого про твою країну не знаю.



Дівчина – Україна.

Нічого, я розповім тобі про неї. Чуєш, пісня лунає?


Пісня «Це край, де я родилась і живу»

(вокальна група)

Вдалині за річкою срібний зорепад

І вином порічковим всіх частує сад,

Літньою долиною йду не поспіша

Вишнею й калиною втішена душа.


Приспів:

Це край, де я родилась і живу,

Де все для мене рідне — не байдуже,

Де зірка з неба впала у траву,

Щоб ти мене побачив милий друже.

Це край моєї втіхи і сльози,

І срібним словом, срібними піснями

Тулюся до вкраїнської краси,

Бо це взяла від батька і від мами.
Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог

Грішне разом з праведним в силуетах двох,

Музика над тишею, хоч на струнах грай

І душа утішена — це мій рідний край!


Приспів.
Мандрівник.

Так, дійсно ти гарна, наче квіточка, і слова твої, як та річечка, та невже душа народу така співуча, мов сопілочка?



Дівчина-Україна.

Так, хоч і зазнали ми разом із моїм народом тяжкої долі. Поглянь навколо – яка краса : синя далечінь Дніпра і Чорного моря, безмежні степи, розкішні верховини Карпат!



Мандрівник.

Яка ж красива ти – уквітчана весною,

Провіщана ключами журавлів

Розбудженна бурливою грозою

І пориванням річок до морів!

Як ж красива ти – розгониста стопами,

Висока горами аж в синю височінь,

Скрізь явори стоять богатирями

понад дорогами століть і поколінь!

Дівчина-Україна.

Але не завжди було так гарно і весело на цій землі, бо стогнала від пролитої крові і пожеж. Дуже багато було бажаючих заволодіти майбутніми скарбами : і татаро-монгольське іго, польська шляхта й російські царі і турки. Та народ не скорився, боровся за волю!


З-за куліс звучить пісня « Україночка»

Слова: Андрій Демиденко. Музика:Геннадій Татарченко


Не одні хани у полон мене брали,

Били-вбивали, на чужину гнали,

Били-вбивали, на чужину гнали.

А я не скорилася, із сльози відродилася,

Українкою ж я народилася.
Приспів:

Кажуть люди я сама, наче квіточка,

Що пливуть мої слова, як та річечка,

Що душа моя співає, мов сопілочка.

А я просто українка, україночка,

А я просто українка, україночка.


Приспів (2)
Інсценізація уривка з роману Романа Іваничука «Яничари»

Хан.

Що болить тобі, Мальво?



Мальва.

Нічого не болить. Ти давно не приходив. Але воля – твоя.



Хан.

О Мальво, любо моя ханим! Важливими справами займався твій

повелитель.

Мальва.

Я чула дивні співи і бачила чужих людей у твоєму дворі. Хто вони? То козаки були?



Хан.

Я приніс тобі, люба, намисто з червоними рубінами, хай прикрашає воно тебе, проси в мене чого хочеш – сповню, але про справи державні

не випитуй.

Мальва.

Ти мудрий, мій царю, ти світло очей моїх,

ти лицар, перед яким падають вороги твої

ти вождь, що даруєш волю своєму і моєму

народові.

Хан.

Якому твоєму, Мальво? Ти ж мусульманка, як і я,

і мій народ є твоїм.

Мальва.

Я люблю тебе, хане, і Крим теж став моєю Батьківщиною. Але ти зрозумій, що не байдуже журавлеві коли у теплих краях, а в рідному краї вимерзають дерева й квіти, спека винищує зелень і брати, що повернулись додому, гинуть з голоду. Я вірила, що ти не станеш ворогом мого краю. Тепер знаю про все!

Тож поклянись, мій мужу і володарю, що не відступиш ти від козацького гетьмана Б. Хмельницького.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка