Пізнаємо. Розвиваємось. Творимо. 2013 пізнаємо розвиваємось творимо



Сторінка5/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.15 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Музична пауза.

(Учні відгадують пісню та виконавця, команда отримує 2 бали. Звучить пісня Ірини Білик «Бандуристе»).


Журі підбиває підсумки восьми раундів і нагороджує переможців
c:\users\администратор\desktop\картинки\урок15рис1.jpg

РАДІОЛІНІЙКА

до Дня української писемності
Увага! Працює шкільний радіовузол.

До вашої уваги, шановні учні, ми повідомляємо, що цього тижня починаючи з 4 листопада у нашій школі проходить Тиждень рідної мови

А 9 листопада у нашій країні відзначається День української писемності і мови та вшановується пам'ять Нестора-літописця.

І цього числа по всій Україні розпочинає свою роботу Міжнародний дитячий конкурс з української мови імені Петра Яцика.

Хто такий Петро Яцик? Яка мета даного конкурсу?

Про це ми хочемо вам розповісти у своїй радіолінійці.

Народився Петро Яцик 7 липня 1921 року в родині селянина Дмитра Яцика. Пройшовши нелегкий життєвий шлях далеко від рідної землі, Петро Яцик завжди радів кожному успіху України. Ставши видатним бізнесменом в далекій Канаді, він водночас став і великим меценатом. За його фінансової підтримки з'явилося на світ чимало книжок з історії та культури України.

Петро Яцик віддав Україні всього себе, всіляко підтримував фінансово. Його життя - це яскравий взірець служіння рідному народові, Україні, він прагнув до того, щоб українське писемство розквітало, щоб відроджувалася гордість за свою мову.

Глибоким болем озивалась у серцях українська сумна звістка про смерть Петра Яцика у Канаді на 81 році життя. Великий меценат не дожив до II Міжнародного конкурсу з української мови, який і стартував 9 листопада 2001 року, тепер вже імені самого Петра Яцика.

Початок конкурсу в школах області ознаменувався Днем української писемності та мови (9 листопада) і проходить у чотири етапи.

Мета даного конкурсу - сприяти утвердженню державного статусу української мови і піднесення її престижу серед учнівської молоді, виховання шанобливого ставлення до культури і традицій українського народу, піднесення престижу української мови в Україні і за її межами та підвищення рівня знань з української мови; виховання у молодого покоління українців любові до рідної мови свого народу, усвідомлення того, що українська мова є генетичним ходом української нації.

Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика проводиться як творче змагання учнівської молоді. Велика честь - брати участь у цих мовних змаганнях.

Тож на Хмельниччині уже, розпочинаючи з 9 листопада, розгортається підготовка до цього конкурсу за трьома віковими категоріями:


  • молодший вік - учні 3-4 класів;

  • середній вік - учні 5-8 класів;

  • старший вік - учні 9-11 класів.

Отож, приймайте активну участь у цьому конкурсі і виявляйте знання з рідної мови.

Хай щастить Вам, майбутні переможці цього конкурсу.



Друга сторінка нашого повідомлення - „Нестор основоположник літописання".

Хто такий Нестор - літописець? і Він прийшов до Києво-Печерської лаври у 17 років і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Ще застав тут Феодосія Печерського. Йому пощастило на розмову з цим мудрецем.

Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною і добре знався на давньоруських і іноземних літописах, які читав в оригіналі. Є версія, що своє відоме «Читання про Бориса і Гліба» він написав грецькою мовою.

Нестора часто називають літописцем. Це так, він справді вів літопис, але правильніше його називати письменником, істориком, батьком нашої історії.

Він дотримувався літописних форм і хронологічного викладу подій, але прагнення висловитися ширше і докладніше диктувало йому численні вставні оповіді в «Повісті времених літ». Так конкретизовано та художньо яскраво до Нестора не писав на русі ніхто.

Нестор звів в одне ціле різні літописи, створені його попередниками, творчо опрацював їх, збагатив своїм літописом і з-під його пера вийшла цілісна тематично завершена книга, яка не тільки дає уявлення про те «звідки пішла Руська земля», і хто в ній найперший почав княжити.

Нестор був надзвичайною незалежною в своїх поглядах людиною.

Нещодавно в ближніх печерах Київської лаври знайдено прах майже 900 літ тому похованого тут Нестора. Після вивчення вченими черепа вони намалювали ймовірний портрет: задумливий мудрий погляд, високе чоло. Ось таким був літописець.

А зараз послухайте оголошення.

Протягом цього тижня будуть проводитися конкурси, вікторини конференції.

У понеділок конкурс між учнями 5 класів «Знавець рідної мови».

У вівторок вікторина „Мужай, прекрасна наша мова" між учнями 6 класів.

У середу конкурс „Мова - скарбниця духовності" між учнями 7 класів.

У четвер конкурс на кращий малюнок до художніх творів з української літератури. Конкурс стінгазет.

А завершить Тиждень рідної мови у п'ятницю мовний КВК.



ЗАСІДАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ СТУДІЇ «ДЖЕРЕЛЬЦЕ»
Мета: розвивати творчі здібності школярів, прищеплювати любов до рідного слова, знайомити з літераторами рідного краю.
ХІД ЗАНЯТТЯ:

Учитель. Доброго дня, любі діти і шановні гості. Сьогодні студія радо відчиняє свої двері і запрошує у свою літературну вітальню.

Літературна студія «Джерельце» започаткувала свою роботу ще у 2003р. А все починалося з дитячих маленьких поезій, коли на просте запитання на уроці: «Діти, чи пробував хтось з вас писати вірші?» або з твору – перевтілення, коли хтось на мить ставав сонечком чи вітром, ніжною ромашкою чи самодостатньою трояндою, всесвітом чи українським словом. Діти поринали у вир творчості і кожен по-своєму самовиражався. Так виявилися маленькі творчі особистості, які хотіли почути схвалення чи критичне слово прагнути після цього самовдосконалення, але це були ті учні в першу чергу, які люблять і цінують українське слово .

Так з'явилася наша літературна студія «Джерельце», мета якої - допомогти дитині розвивати творчу уяву, яка б допомогла сформувати почуття власної гідності, здатної переконувати живим словом, спонукати інших до благородних вчинків і виховувати почуття гідності, що я - «українець».

За цей час ми маємо певні здобутки: перша книжка «Первоцвіт», байки Ані Жинтіци «Кулібаба на хвості», «Сіркові проблеми», «Чорно-білі таланти», «Веселеба» , перемогу Олександри Хамардюк у Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості «Діти емігрантів про себе». Твори наших учнів друкувалися у журналі «12» з + ( вірші Надвідної Лілі), газетах « Твій погляд» ( Підлісної Вікторії і Жинтіци Анні, а також у «Дунаєвецькому віснику». В цьому році студія майже оновилася, тому що її члени поповнили студентську родину.

Сьогодні я хочу познайомити з нашими студійцями:

Музикоришко Вероніка

Слободянюк Вікторія

Катеринко Владислав

Антонюк Марійка

Гіджеліцька Ліна

Якимчук Мирослава

Хомишена Марина

Чешневська Олеся

Діти, скажіть, будь ласка, про що ви б хотіли написати у власних творах? (Висловлювання учнів)

Що вас надихає до творчої роботи? (Висловлювання учнів)
Свіча горить, горить і не згасає

І наші душі сповнює теплом.

Свіча горить, горить і не згасає,

Вже щастя птах торкає нас крилом.

« Поетична свічка» - традиція нашої студії.

Тож давайте прислухаємося один до одного. Висловіть міркування: «Що я відчуваю, слухаючи такі вірші»



(Варіанти відповідей дітей)
Пісня «Три тополі, три сурми»
Учениці виходять зі свічкою у руках, передаючи її одна одній.
1-а учениця. Людське життя – не серія певних подій, це вільне обертання навколо незмінної вісі, яка називається долею.

2-а учениця. Життя ж – ланцюжок від мети до мети, а що понад, те ноша добровільна. Хоч і часто не усвідомлена.

3-а учениця. У просторі часу немає трас і шосе, стежок і стежичок, там – дороги. Короткі і довгі, важкі і не дуже, та всі без початку і кінця, бо то – дороги долі. І правлять світом закони прості і незмінні, міняються лише помилки, а шлях від простого до складного не завжди є правильним.

4-а учениця. Моє життя і твоє життя, і в кожного свій шлях у просторі, у часі, і – хіба це може бути випадковістю? Дві долі перетинаються. Зіштовхуються в усіх точках буття, характери різні і складні, накладаються один на другий, щоб стати запорукою розуміння чи ненависті.

… Тільки б не байдужості!



5-а учениця. І, знесилена. Відради шукаю в минулім, відкриваю у наспіх прожитих днях щось більше, ніж радість, і більше, ніж біль, і більше, ніж мудрість…


Учитель: Знайомтесь прозаїк, переможець Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов - 2004», член спілки письменників України, випускниця нашої школи, щира, скромна Івана Василевська. (Запрошуємо вас на інтерв'ю з нашими учнями ).

1-а учениця Скажіть, будь ласка, з чого почалася ваша любов до художнього слова?

2-а учениця Як народжувалися ваші перші твори і чи зразу це була проза?

3-а учениця Хто був вашим першим слухачем і критиком?

4-а учениця Сьогодення жорстоке і лукаве, але все - таки помітили Ваш талант. Як, де і коли це сталося?

5-а учениця Іванка, Ваші твори відображають усю людську філософію життя, в яких Ви порушуєте такі проблеми :

людини і суспільства;

кохання і зради;

людини і природи;

моралі і духовності;

любові до Бога;

правди.

Звідки ти черпаєш сюжети до своїх творів?



1-а учениця Чому перша книга має назву «Неголівудський сценарій»?

2-а учениця Що, на вашу думку, означає приручити щастя, адже друга книга вийшла саме під такою назвою?
Пісня «Сто відсотків щастя»
Вчитель. Кожен твір - це поштовх до високої моралі, навіть коли герой оступається, Ви, як автор, допомагаєте йому знайти підтримку, щоб жити далі, щоб виправитися і більше не оступатися. Наприклад, оповідання «Звичайний неповторний день».

3-а учениця Чим любите займатися у вільний час?

4-а учениця У оповіданні « Час роздумів» звертаєтесь до пір року, які вдало розкривають життя людини: весна - молодість, літо - зрілість, осінь ви називаєте порою мудрості, зиму - усамітненням і роздумів.

Яка пора року є вашою улюбленою?



5-а учениця А закінчується це оповідання риторичними запитаннями:

«Хто ти? Чого прагнеш? Куди йдеш? Я відповідаю щоразу по-іншому і глибше і мудріше. І хочу, та висловити єдино можливу істину!»

В чому ви вбачаєте життєву життєву істину?

Вчитель Хочеться сказати, що твори Іванни Василевської не тільки глибоко філософські, а також в них ми поринаємо у світ закоханих, просте мирське життя. Ось до прикладу гумористичне оповідання «Не знала, тай забула».
Інсценізація уривка з твору «Не знала, тай забула»
Вчитель. Ось наша зустріч добігла до завершення. Сьогодні для себе ми відкрили нову постать в українській літературі - Іванну Василевську. Ми щиро вдячні за зустріч. Зичимо Вам творчого натхнення, щоб з-під Вашого пера народжувались нові твори. Здоров’я, радості і благополуччя.
Пісня «Я з людьми поділюся добром»

c:\users\администратор\desktop\картинки\pervokl.jpg

ЛІТЕРАТУРНИЙ БРЕЙН-РИНГ
Мета: перевірити знання, вміння і навички учнів, набуті ними з початку навчального року зокрема творчості Тараса Шевченка, І-. Котляревського, І. Квітки-Основ'яненка, давньої української літератури; повторити зміст творів вивчених у попередніх класах; прищеплювати дітям інтерес до читання; розвивати пізнавальну активність.
Перший раунд « Так все і починалось»
Всі ви були маленькими і у дитинстві батьки вам читали чи розповідали народні казки. Потім ви пішли до школи і вперше познайомилися з літературною казкою.

— Чим відрізняється літературна казка від народної? (Відповідь учня.)

Упродовж дев'яти років ви познайомилися з найцікавішими авторами літературних казок.

Я пропоную вам з початкових рядків відгадати назву казки і автора. За кожну правильну - відповідь — 2 бали. На обдумування — 20 секунд

.

Запитання 1-й команді

«Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий — прехитрий».

(І. Франко «Фарбований Лис»)

«Один багатий удівець одружився вдруге з удовою, такою чванливою та гордовитою, якої, відколи світ світом, ніхто й не бачив. Вона мала двох дочок, теж чванливих і гордовитих. А в чоловіка була своя дочка надзвичайно добра та ніжна...»

(Шарль Перро «Попелюшка»)

«На Сіонійські гори впав тихий, задушний вечір. Була вже сьома година, коли батько Вовк прокинувся після денного спочинку, почухався, позіхнув і розправив одну за одною лапи...»

(Р. Кіплінг «Мауглі»)

«В одному великому місті, де стільки будинків та людей, що де всім вдається відгородити собі хоча б невеличке місце для садочка і через те більшості мешканцям доводиться задовольнятися кімнатними квітами у горщиках, жили двоє бідних дітей, але у них був садочок більший, ніж квітковий горщик».

(Г. Х.Андерсен «Снігова королева»)
Запитання 2-й команді

«В одному селі Змій побачив дуже, вродливу дівчинку "Оленку і вирішив напоїти її кров'ю свого меншого брата Водяника, якого чекав в гості. В Оленки були батько, мати й шестеро братів. Хлопці поїхали в поле орати, а Оленка мала їсти нести їм»

( «Котигорошко»)

«Один чоловік мав Осла, який багато років покірно возив йому лантухи до млина. Та під старість сили покинули Осла, і він став нездатний до роботі:..»

(Братії Грімм «Бременські музиканти»)

«У Китаї,— ти, звичайно» це знаєш,— імператор — китаєць і всі навколо нього також китайці. Палац імператора був найрозкішнішим у світі, весь зроблений з тонкого фарфору... У саду росли найчудовіші квіти...»

(Г. X. Андерсен «Соловей»)

«Жив старий зі своєю старою біля самого синього моря. Вони жили у старій землянці рівно тридцять три роки. Старий ловив сіткою рибу; старушка пряла прядиво...»

(О. С. Пушкін «Казка про рибака і рибку»)

Запитання 3-й команді

«Це було дуже давно. В одній далекій країні жила королева незрівнянної краси. Королева дуже любила вишивати. І ось королева вколола собі голкою палець і три краплі крові впали на сніжно — біле полотно...»

(У. Дісней «Білосніжка та семеро гномів»)

«Давно — давно у місті на березі Середземного моря жив старий столяр Джузеппе, на прізвисько «Синій ніс...»

(О. Толстой «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно»)

«А втім, під час війни мені довелось їздити верхи не тільки на конях, але і на гарматних ядрах. Було це так..» (Распе «Пригоди барона Мюнхаузена»)

«Один мірошник залишив-у спадщину трьом своїм синакі тільки млин, осла і кота. Сини швидко поділили спадщину: старий забрав млин, середній узяв осла, а меншому дістався кіт...»

(Ш.Перро «Кіт у чоботях»)


Другий раунд «Хто це?»
Перед командами портрети українських письменників повернуті тильною стороною і пронумеровані. Вчитель читає характеристику, учні повинні відгадати. Відповідає та команда, яка першою підніме руку. За правильну відповідь — 1 бал.

«Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури... Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі на іржу... Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість...» (Т. Г. Шевченко).

«Народився на Полтавщині в селі Чорнухах, у сім'ї малоземельних селян з козаків. На 20-му році життя потрапив до придворної хорової капели. Вів мандрівний спосіб життя, помер заздалегідь викопавши собі могилу. Йому належать слова "Світ ловив мене, та не спіймав"». (Григорій Сковорода)

«За гороскопом — Діва. Батько його був канцеляристом, а дід — священиком, родом зі співучої і мужньої Полтави. Соціальний статус сім'ї — дворяни. Перший учитель — дяк. У церковно-парафіяльній школі отримав прізвисько — рифмач. Найбільшу частину життя присвятив педагогічній роботі. Брав участь у боротьбі з Наполеоном — сформував 5-й козачий полк. Прожив 69 років». (І. Котляревський)

«Біографічних відомостей про цього письменника збереглося дуже мало. Невідомі навіть точні дати його народження й смерті. Народився на Львівщині. У віці 30-35 років постригся в ченці й оселився в Греції на горі Афоні... Наказав замурувати себе в кам'яній печері. Про нього І. Франко казав: «Була се натура проста й сильна, що не вміла кривити душею» (І. Вишенський)

«Родом із сім'ї козацької старшини. Здобув монастирське й музичне виховання. Грав на фортепіано й флейті. Є автором жартівливої пісні «Грицю, Грицю, до роботи». У 15 років був зарахований на військову службу, у 19 — вийшов у відставку, в чині капітана. Працював директором театру, заснував оркестр, першу на Лівобережжі вищу жіночу школу, випустив перший в Україні журнал «Украинский вестник», збирав кошти на відкриття Харківської публічної бібліотеки». (Г. Квітка-Основяненко).


Третій раунд «Чорна скринька» (кросворд-сюрприз)
Дивіться всі, у скрині цій високій

Лежить предмет, ще невідомий вам.

І дуже пильно лицар синьоокий

Багато років стереже цей крам.

І той із вас, хто швидше відгадає

У чому полягає тут секрет,

Одразу хай від мене вимагає

Ключі від скрині, де лежить предмет;

Щоб узнати, що. лежить у цій скриньці,

треба розгадати кросворд.




1



















2






















3






















4










5






















6













7





















  1. Малярних справ майстер, у якого Т. Шевченко вчився малювати. (Ширяєв)

  2. Символ незламного духу волелюбних народів, використаний Шевченком у поемі «Кавказ». (Прометей)

  3. Повість Шевченка, у якій змальовується дитинство поета. («Княгиня»)

  4. Сатирична поема Тараса Григоровича. («Сон»)

  5. Російський художник, який намалював портрет В. А. Жуковського, щоб продати і викупити Т. Г. Шевченка з кріпацтва. (Брюллов)

  6. Ім'я головної героїні поеми «Наймичка». (Ганна)

  7. Прізвище головного героя з історичної драми Т. Г. Шевченка. (Сто- доля)

  8. Команда, яка першою відгадає кросворд отримує приз той, що лежить у скриньці і 3 бали.

Відгадане слово: шоколад.
Поки команди розгадують кросворд, я пропоную вам, шановні гості, невеличку розвагу: згадайте, будь ласка, дитячі кінофільми, мультфільми і відгадайте «Хто надіслав телеграму?»:

Купила самовар, запрошую до чаю. (Муха-Цокотуха)

Зобов’язуюсь надалі мити посуд. (Федора)

У гості не приїду, мотор зламав ся. (Карлсон)

Хвіст знайшли, більше не плачу.. (Віслюк Іа)

Підклали не свиню, а маленьку кульку, вивела на чисту воду, отримую посаг. (Принцеса на горошині)

У товариша зникли окуляри, жебрати стало важко, допоможіть. (Лисиця Аліса)

Залізні зуби стерлись, кістяна нога зламалась, вчасно не прибуду. (Баба Яга)

Горіхову шкаралупу викинули, спати ніде, допоможіть знайти ліжко. (Дюймовочка)
Четвертий раунд «Хто із літературних героїв сказав?»
Запитання задаються кожній команді по черзі. За правильну відповідь — один бал.

Запитання 1-й команді

«З вами русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону». (Ігор)

«Панове, знаєте, трояни і всі хрещенії миряни, що мій отець бував Анхіз, його сивуха запалила і живота укоротила, і він, як муха в зиму зслиз. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям». (Еней)

«Золото — не дівка. Наградив бог Терпилиху дочкою. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує старших за себе». (Виборний Макогоненко)

«Будьте ласкаві, сестрички, голубочки, не ходіте на теє проклятеє зборище! Та там нема ніякогісінького добра; там усе зле та лихеє...» (Маруся)

«І ви, бачу, люде! Не плач, сину, моє лихо! Що буде, то й буде. Піду дальше — більш ходила... А може, й зустріну; оддам тебе, мій голубе, а сама загину». (Катеріна)


Запитання 2-й команді

«О мої синовці, Ігорю і Всеволоде! Рано есте почали Половецькую землю мечами разити, а сові слави шукати. Та без честі одоліли, без честі — бо кров поганую ви пролили». (Святослав)

«Від тебе не одстану Зроду. З тобою рад в огонь і воду. На сто смертей піду з тобой. Мій батько був сердюк опрічний, мовляв нехай покой му вічний: «Умри на полі, як герой»… (Евріал)

«Наталка неблагорозумна: любить такого чоловіка, котрого теє-то, як його — може й кістки погнили. Лучче синиця в жмені, як журавель в небі». (Возний - Тетерваковський)

«Марусю! Люблю я тебе усім серцем моїм, люблю я тебе більш усього на світі!.. Не сердься на мене, не відворочуйся; не затуляй очиць твоїх білою рученькою; дай мені її сюди, нехай цригорну її до свого серденька та тоді хоч і вмру, коли тобі:невгодна,щирая моя любов!..» (Василь)

«Мої діти — католики... Я присягав різать католика... Сини мої, сини мої!.. Будь проклята мати, та проклята католичка, що вас породила! Чом вона вас до схід сонця була не втопила? Менше гріха:: ви б умерли не католиками; а сьогодні, сини мої, горе мені з вами! Поцілуйте мене, Діти, бо не я вбиваю, а присяга».( Гонта)


Запитання 3-й команді

«О вітре, вітрило! Чому господине, так сильно вієш ти? Чому мечеш ти ханойськії стрілки на своїх легесеньких крильцях на моєї лади воїв? Мало тобі було вгорі під хмарами віяти, леліючи кораблі на синім морі?.. Прилелій господине, мою ладу мені, щоб я не слала йому сліз на море рано». (Ярославна)

«Поганий, мерзкий, скверний, бридкий нікчемний, ланець, католик! Гульвіса, пакосний, престидкий, негідний злодій, єретик! За кучму сю твою велику як дам ляща тобі, диявольська худоба. Трясешся, мов зимою хорт!» (Дідона)

«Петре! Нещастя моє не таке, щоб грішми можна од його окупитись: воно (показує на серце) тут! Не треба мені грошей твоїх. Вони мені не поможуть... та бідою нашою не потішаться вороги наші... І моєї жизні кінець недалеко». (Наталка – Полтавка)

«Зроду Маруся такого мудрого борщу не варила, як сьогодні, і мнясо добре спечене; і усе-таки гаразд, а лучче всього сама така веселенька, і усе вигадує і жартує...

— Господи милосердний; дай моїй дочечці доброго чоловіка; і не за мої іріхи, а за її добрість пошли їй щастя». (Наум Дрот) .

«За що вони мене люблять? За що поважають? О боже мій милосердний! Може вони догадались... Ні, не догадались; вони добрі. І наймичка тяжко заридала». (Ганна)

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка