Пізнаємо. Розвиваємось. Творимо. 2013 пізнаємо розвиваємось творимо



Сторінка9/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.15 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Ведучий. Марії поклонявся не лише Сосюра, їй подарував збірку своїх поезій Д. Павличко, їй і в зрілому віці присвячував поезії кабардино- балканський поет Кайсин Кулієв. Володимир і Марія познайомилися 9.03.1931 року в день Шевченківського свята на Донбасі. Це був час інтенсивної відбудови Донбасу і туди, до ентузіастів- будівельників, їхали письменники, артисти, художники. У складі вокально-інструментальної групи поїхала на Донбас із Києва і тендітна дівчина з великими синіми очима і незвичайної краси голосом.

Того вечора, одягнувши святкове українське вбрання, вона йшла на сцену.



Дівчина-Марія. «І раптом помітила наче вирізьбленого на дерев'яній стіні,; в задумі, нерухомого мужчину років тридцяти. Чорнявий красень побачив мене пізніше, я вже встигла його роздивитись... Кинувся до мене: «Дівчино, чи є у вас закурити?» «Чудна манера знайомитись»,— майнуло у думці. Мене образила легковажна поведінка чужої людини. Пройшла, наче це мене не стосується, не відповідаючи, з похиленою головою... Я тоді ще не знала, що бувають безпосередні натури і що за люди поети. Поверталась із-за лаштунків у сльозах, бо завжди плачу, коли співаю "Заповіт"».

Ведучий. їх познайомили.

Дівчина-Марія. «Без усякої манірності поет простягнув мені руку, я щось прошепотіла невиразне, і ніжна, по-жіночому красива рука потиснула мою... золотий вогник смуглявого обличчя. Мрійні, задумані, сонячного кольору великі очі, м'який карий зір, чорна хвиля волосся. Пригадалась його "Червона зима", немов викарбувана кривавим багнетом. Не фізкультурні вправи зробили красивою цю постать. Громадянська війна зробила поета мужнім.

Невеличка пауза була порушена його ніжним голосом: "А які у вас очі, Маріє?" Я зніяковіла, але відповіла: "Кажуть люди, що сині". Він прикрив рукою обличчя і прошепотів: "Ой, я пропав!". Це сказало його серце».



Ведучий. На третій день знайомства поет запропонував Марії одружитися. Про те, що їм довелося прожити спільно, розповідають сторінки роману «Третя Рота»: «Одружився з моїм синьооким щастям і горем, полюбив на все життя».

Їхнє життя було сповнене і радощів, і тривог, і болю. Незабаром поет переконався, що його маленька, як пташина, подруга, сповнена сміху і пісень, була й сміливою, відчайдушною і за свого поета ладна була у вогонь і воду.

Тяжкі 30-ті роки. Сосюру «як зоологічного націоналіста» 1934 року виключили з партії. В поемі «Розгром» він, сліпо вірячи органам, громив уже репресованих «ворогів народу», але не зміг змиритися із звинуваченнями на адресу Скрипника і Хвильового — і цього вже було досить, щоб перекреслити його життя. Сосюру не друкували, з ним боялися вітатися. Марія вважала, що слід протестувати проти звинувачень, доводити свою правоту.

Після перемоги над фашизмом, здавалося, ніколи не повернуться .роки репресій, та знову запанувала атмосфера, так схожа на атмосферу 37-го. Сосюру знову підозрювали в націоналізмі. Його патріотичний вірш «Любіть Україну» — яскраве свідчення того, як самовіддано поет любив свій край і свій народ,— став приводом для нових звинувачень.


(Учень виразно читає вірш «Любіть Україну»).
Ведучий. І знову потай від чоловіка Марія почала писати до уряду листи. Наївно, але гаряче захищала свого поета і друга, пояснювала, що патріотизм Сосюри нічого спільного не має з націоналізмом.

А навколо діялось щось незрозуміле. Невідомі добродії дзвонили до них додому, натякуючи на подружню зраду Марії. Марія заспокоювала чоловіка, але злагода в сім'ї була порушена. Вона була впевнена: за нею ходить якась «тінь», але, оберігаючи поета, не говорила йому про це.

І раптом Марія зникла: не прийшла ночувати додому. В ніч з 18 на 19 листопада, 1949 року він написав розпачливого вірша, в якому благословляв свою дружину на любов з іншим.
(Учень читає вірш «Вона пішла»)
Вона пішла

Вона пішла, як це не раз робила.

Вже пізня ніч, її усе нема...

І тьма зорить у вікна, як могила

мого кохання, зла й холодна тьма.

Усе дзвенять, летять мої хвилини у тишині...

Я слухаю їх дзвін, прозорий дзвін,

що з кров'ю в жилах лине...

Й годинник б'є: один... один... один... Один?!

О ні! Мої зі мною думи, і

я лечу немов на крилах їх...

Заходить день... З коханою в саду ми,

де жовтий лист в алеях голубих

шумить під кроком вітру молодого,

що теж зайшов закоханий у сад, як ми...

О даль, о радісні дорога, губ твоїх солодкий аромат!

Хай тебе нема в цю ніч зі мною,

і, може, ще багато буде їх, таких ночей,

поглиблених журбою моїх чекань, зітхань моїх тяжких.

Але тобі за щастя днів прожитих,

тих днів, коли мене любила ти,

я на уламках мрій моїх розбитих

бажаю з іншим радості знайти.

Коли ж його ти приведеш до мене

і скажеш тихо: «Я його люблю...»,

я, почуття скоряючи шалене,

твою любов з другим благословлю,

щоб лиш пили ці очі, сині й милі,

чужих очей сіяння золоте...

А я умру. І на моїй могилі

кохання квітка сумно розцвіте,

така барвиста, в росянім інеї,

така багряна, ніжна й молода...

І соловей, ридаючи над нею,

тобі про мене, може, нагада.
Ведучий. А вранці Сосюра вже розшукував її. Дзвонив до приймальні Хрущова. Серед ночі пішов до Міністерства держбезпеки, вимагав відомостей про дружину у чергового коменданта, 20 листопада Сосюра поїхав до Рильського, але нікого не застав вдома. У відчаї написав записку:

Юнак-Сосюра. «Дорогі Максиме і Катерино Миколаївно, 18 числа о 1-їй годині дня Марія вийшла з дому і не повернулась. Тільки вчора, о 12 ночі, Вова признався мені, що її викликали в МГБ. Я вас благаю, дорогі Максиме та Катерино Миколаївно, допоможіть мені знов не збожеволіти.

Максиме! Ти незрівнянно ближче до Микити Сергійовича, ніж я. Подзвони йому, бо кров розриває моє лице і я боюся, що мозок не витримає. В чім річ? Я хочу тільки з'ясувати, чи Марія заарештована. Більше ні про що я тебе не благаю. Решту я зроблю сам. Завтра їду машиною в Москву, доб'юсь прийому в Сталіна, бо життя Марії — моє життя. Я буду чекати твого дзвінка».



Ведучий. Марія мала зникнути без усякого розголосу: вийти з дому і не повернутися. По телефону її запросили до МДБ підтвердити. особистість однієї людини. На щастя, син Володя залишився вдома, і Марія сказала, куди йде. І тому не зникла безслідно. Виручив її відвертий характер.

По дорозі біля неї зупинилась легкова машина... Марія зникла із життя на 5 років. Опинилася в камері- одиночці у підвалі тюрми. Щодня і щоночі допити.

А Сосюра знову писав.
(Юнак-Сосюра читає вірш «За ґратами вона»)
За ґратами вона

Я не впаду...

В ім'я твоє твоє, Вітчизно,

Терплю й мовчу, хоч серце протина,

Немов мечем, так гостро і залізно,

Кривавий жаль... За ґратами вона...

Я не впаду у безум, що вітрами

Уже шумить з могили, що без дна...

Чи морок смерті, смерті чи нестями

Щось наближа... За тратами вона...

За темне діло, темне, зловороже,

Вона не знав чеканні кари, сна...

Її простити розум мій не може,

А серце... ох... За ґратами вона...

22.11.49

Ведучий. Рік чекала вироку. Та протоколу так і не підписала, сподівалася, що без її підпису він буде недійсним. Даремне сподівання.

А Сосюра все писав вірші, сподіваючись на зустріч, ховаючи їх далі від постороннього ока.


(Звучить легка музика. На її фоні хлопець читає вірш «Між нами ґрат нема»).
Між нами ґрат нема

Між нами грат нема,

та ними і не можна

троянду й солов'я навіки розлучить.

Завжди в душі моїй сіяє непреложно

Очей твоїх блакить

Для вірного чекання ніяких фат немає

Ні в білім шумі дня, ні в тьмі сумних ночей.

Куди б я не пішов, завжди в мені сіяє

Блакить твоїх очей так. Зі мною ти.

Ти назавжди зі мною.

Як ти в журбі своїй, я мрією крилат...

Сльози я роню, схилившись над тобою...

Нема між нами ґрат.

Завжди з тобою ми.

Розлука — це омана.

Чи осінь, чи весна, чи літо, чи зима,

Завжди зі мною ти, завжди, моя кохана!

Між нами ґрат нема.
(Учень читає вірш «Ніч на 30 липня 1950 року»).
Ніч на 30 липня 1950 року

Залізне ліжко, хліб з водою,

В сльозах очей твоїх сонця.

Холодні серця перебої

І муки, муки без кінця.

Якої повен я отрути?

Душа в обіймах темноти —

Забуть тебе — себе забути,

Бо ти — це я, а я — це ти.
Дівчина-Марія. Таборів у моєму житті було 5. Із Києва мене перевезли до Москви. Загальна камера на 100 чи 200 жінок. Мене викликали до якогось тюремного чина і повідомили, що зі мною особисто хоче розмовляти Берія. Мене охопив смертельний жах. Я вже чула про знущання Берії над жінками. Хтось підказав, що треба негайно вийти на етап. Ось біля столу полковник набирає арештанток. Я підійшла до нього:

— Врятуйте мене, я — дружина Сосюри.

Через якусь годину мене з іншими жінками везли на відправлення до залізниці.

Ведучий. Володимир Миколайович нічим не зміг допомогти своїй дружині — сам чекав арешту. Шість років сталінсько-беріївських концтаборів вистраждала дружина українського поета. За свого Володю, за «Любіть"Україну», за те; що не стала донощицею... Лук'янівка, Луб'янка, Бутирка, Караганда, Актас, Чубай-Нурі, Кемерово, Та хіба можна пригадати всі її тюрми і табори?..

Без імені, за номером Х858, строєм, шеренгою, в кайданах і під конвоєм ішла українська жінка, ішла ув'язнена Муза.



Дівчина -Марія. Казахстан, Карагандинська область, табір поблизу Актаса. Арещтанський одяг... Вся затаврована: мітки на спині, вилогах, бушлаті шапці, спідній білизні. Довжелезна глиняна піч, сморід і задуха, за ніч я мала висушити 500 пар «взуття» — валянки, шиті з ганчірок, які носили арештантки.

Карабас. Кам'яний кар'єр. У підвісній люльці, за кільканадцять метрів над землею, довбала кайлом кам'яну стіну — сировину для асфальтового заводу. Часом каміння обрушувалось та калічило жінок. Постійно всіх мучила спрага. Бракувало води, а її видавали лише по півлітри на день. Взимку їли сніг, влітку припадали до калюж після дощу.

Чурубай-Нурі. Цегельний завод. Працювали вночі. Виймали гарячу цеглу з печей. Рукавиці горіли в руках... Поверталися в бараки о шостій ранку, падаючи від утоми, і тому бралися попід руки — йшли п'ятірками. Сон уривками (серед дня часто будили) не відновлював сили.

Кемерово. Сільськогосподарський табір. Сибірська зима. Викопували картоплю з-під снігу Ніякого знаряддя — «було не положено». Голими руками довбали землю.

Ведучий. Табори мало чим різнилися один від одного. Триповерхові нари в бараках, злочинний світ, бійки. Вони втрачали жіночу подобу, жіноче єство. Багато з них накладали на себе руки. Але хоч як тяжко було Марії, ніколи не думала про самогубство.
(Учень читає вірш «О, дай мені сили, моя Україно»).

Ведучий. Коли дізнались про смерть Сталіна, страшно кричали і ридали. Здавалось, що без Сталіна впаде білий світ, і їм ніколи не вирватись звідси. Та незабаром багатьом оголосили амністію. Марії сказали, що вона вільна.

У серці були сумніви: чи ж захоче любити змучену, зранену, постарілу її ніжний поет? І тому повернулась у Київ не до свого дому, а до матері і сестри. Сіма зателефонувала до Сосюри і повідомила, що Марія повернулась. І невдовзі її поет уже обціловував арештантський одяг і плакав, І ніс її, легеньку, як пір'їнку на руках по вулицях до самого дому.


(Юнак-Сосюра читає вірш).
Ти вернулась, нарешті вернулась,

Мов життя усміхнулось мені,

І душа для любові проснулась,

Як до сонця земля навесні.

Розгорнулись сувої тумана,

І розвіялась ночі імла.

Скільки мук ти зазнала, кохана,

Скільки сліз ти у тьмі пролила?..

Ними я свою душу тривожу,

Серце в грудях так стомлено б'є.

І дивитись без сліз я не можу

На печальне обличчя твоє.

Але вірю я в щастя безкрає,

Вірю в щастя моє золоте.

Знову зірка моя засіяє,

Знов троянда моя розцвіте.

Коли можна од горя проснуться,

Значить, можна радіти знов.

Знов пісні мої з серця поллються

Про мою неповторну любов.

6.10.54
Учитель. Вони щасливо прожили разом ще 10 років і 2 місяці.

Вони більше не розлучалися, хіба що через хворобу одного із них і необхідність лікуватися. Якщо не мали можливості бачитись хоч одинь день, листувалися.



Юнак-Сосюра. «В мої роки, я, як юнак, люблю тебе... Моє серце і заледеніло без тебе. Ти все навколо мене і в мені зігріваєш, як весняний теплий вітер. Дивно і не дивно, що пишу тобі, як і молодій дівчині. Але в моїх закоханих очах ти завжди будеш молодою».

Вчитель. Поет робив усе можливе, щоб те похмуре, що його Марія так тяжко і болісно пережила, відлетіло навіки. В останньому листі до дружини 4 березня 1964 поет писав...

Юнак-Сосюра. «В мене так багато для тебе слів-алмазів, слів-квітів. Мені хочеться засипати ними тебе, зацілувати ними тебе, щоб ти вічно жила в моїх піснях, щоб люди брали приклад з нашої любові, а не з наших помилок».
(Учень читає вірш)
Зійшла зоря, гай зелений поник,

Мов у думі таємній, важкій,

І прорізався в небо тонкий молодик,

Щоб сіяти у пісні моїй.

Не одну запалив хтось у небі свічу,

Простір душу мою окриля.

І немов я в небесну безодню лечу,

Й наді мною, як зірка, земля.

А на ній твоє личко далеке, ясне,

Що у серці народжує спів.

В небо дивишся ти, та не бачиш мене

У шаленому льоті світів.


Ведучий. Марія пережила свого поета майже на 30 років. І щойно прочитана поезія ніде не друкувалась і ніким не читалась, а зберігалась у вірному серці дружини. І, можливо, оці рядки були для неї чи не найкращими ліками проти самотності, байдужості, забуття, тягаря пережитого,' проти знецінення на сучасному життєвому базарі найцінніших людських коштовностей. З їхнього кохання, великого, щирого, вічного, ми сьогодні повинні брати приклад.

Учитель. Знову звертаюся до залу. Отже, чого навчило вас кохання В. Сосюри і Марії?

Мені дуже сподобалося, що люди змогли пронести це почуття через усе життя, долаючи перешкоди, переносячи довгу розлуку. Найбільше мене вразило те, що Марія Гаврилівна стільки років відбувала покарання за свого чоловіка і знайшла в собі сили, щоб вижити в таких страшних умовах.



Учитель. Чи вірите ви в кохання з першого погляду?

Я не вірив. Був впевнений, що людину треба спочатку вивчити, поспілкуватись з нею, відчути, чи є щось спільне. А от випадок з В. Сосюрою і Марією мене переконав, що буває кохання з першого погляду.



Учитель. Чи потрібне сучасній людині кохання?

Ми живемо в інший час і спілкуємось по-іншому, ніж у XX ст. Ми не вміємо писати таких листів, як Сосюра, а здебільшого посилаємо 5М8. Це збіднює наше мовлення, але, звичайно, нам кохання потрібне теж. Я думаю, немає такої людини, яка б хотіла прожити без цього почуття, без сім'ї, без дітей. Я хотів би зазнати такого кохання.



ЗНАВЕЦЬ ЛІТЕРАТУРИ.

Рольова гра у 8 класі
Мета: розширити і поглибити знання учнів з літератури, розвивати уміння ораторського мистецтва, навички вільного володіння словом, логічного мислення, узагальнювавати та систематизувати знання учнів, прищеплювати любов до рідної мови та літератури, виховувати впевненість у своїх силах, знаннях га самостійність.

Методичні поради. Рольову гру «Знавець літератури» проводжу чотири рази на рік серед учнів 8-х класів у такий спосіб, щоб усі учні були охоплені грою. В кінці навчального року — фінал. У гості до учнів запрошую письменників, акторів, відомих людей району. Подаю зразок проведення фінальної гри.
Правила проведення гри

Гра складається з 3-х турів.

Гра розпочинається з 12-ма учасниками в І турі. їм ставиться певна кількість запитань (в нашому варіанті — 12) з літератури. На кожне запитання дається чотири відповіді. Одна з них є правильною. Кожна відповідь оцінюється в 1 бал. Час на відповідь — 5 сек. Шість учасників, що набрали найбільшу кількість балів, проходять до 2 туру.

Якщо в учасників туру рівна кількість балів, то ставляться додаткові запитання (до 24 запитань). Якщо і після цього в учасників рівна кількість балів, то проводиться додатковий тур: хто перший відповість на запитання, той і виходить до другого туру. (Завдання першого туру дивись у додатку.)

У другому турі беруть участь 6 учасників. Учасникам пропонуються певні теми знань. Запитання відповідей не мають. Потрібно за хвилину дати найбільше відповідей. У нашому варіанті кожна тема має 10 запитань. Кожна відповідь оцінюється в 1 бал.


«Федько-халамидник»

«Школяр»


«Роксолана»

«Лось»


А. Є. Гуцало

Б. П. Загребельний

В. Тесленко

Г. Винниченко


Кожен учасник має дві спроби. Якщо в учасників конкурсу виявиться однакова кількість балів, то між ними проводиться додатковий тур.


Наприклад — зв'язати попарно твір і автора.

Учасник, який найшвидше впорається із завданням, стає переможцем. Три учасники, які мають найбільшу кількість балів, стають фіналістами. (Завдання другого туру в додатку.)

У фінал гри (третій тур) виходять три учасники, які стали переможцями попередніх турів. Для фінальної гри кожен учасник оголошує свою спецтему, до якої він готувався заздалегідь. Спецтему кожен учень готує на свій смак. Це може бути творчість будь-якого письменника, яку учасник фіналу глибоко опрацював, незалежно від того, вивчалася ця тема за програмою у 8 класі чи ні. Переможцем стає той учасник, який у фінальній грі набрав найбільшу кількість балів. Можливий варіант, коли у гравців може бути однакова кількість балів. Між цими учасниками гри проводиться додатковий тур (аналогічно другому туру). Хто швидше і дасть правильну відповідь, той і стає переможцем. (Завдання фіналу в додатку.) Протягом гри вчитель періодично оголошує лідерів туру, їхню кількість балів. Заключний момент гри повинен пройти досить урочисто. Учитель оголошує переможця.

Проходить нагородження. Переможцю вручається кубок, іншим — книги з автографом письменників, які присутні були на святі. На згадку — фотографія з гостями свята.

Додатки
І тур

Тварина, з якої зустрівся Остап у плавнях.

Лисиця;


заєць;

шакал;


вовк.

Пісня «За Сибіром сонце сходить» присвячена:

Б. Хмельницькому;

І. Мазепі;

У. Кармелюку;

І. Сірку.

Трискладовий віршовий розмір.

Анапест;

ямб;

хорей;


анафора.

Художник, земляк Т. Шевченка, який брав участь у викупі поета з кріпацтва.

Є. Гребінка;

І. Сошенко;

П. Куліш;

К. Брюллов.

У якому творі Є. Гуцала є дві сестри Галі?

«Лось»;


«Олень Август»;

«Хто ти?»;

«Дениско».

Як називається перша збірка творів В. Стуса?

«Зимові дерева»;

«Свіча в свічаді»;

«Дорога болю»;

«Палімпсести».

П. Загребельний написав роман про Настю Лісовську. Його назва...

«Євпраксія»;

«Я, Богдан»;

«Роксолана».



Художник, автор картини «Козаки в степу».

С.Васильківський;

І. Рєпін;

М. Дерегус;

В. Лопата.

З якого твору Б. Антоненка- Давидовича ці слова: «З панами... не водися, з багатими не знайся, горнись до простих, до роботящих людей»?

«Смерть»;

«Запорошені силуети»;

«Слово матері;

«За ширмою».

Хто з українських письменників уклав «Словар української мови»?

І. Франко;

Б. Зінченко;

Леся Українка;

Т. Шевченко.

Яка поезія Л. Глібова стала Народною піснею, яку поклав на музику М. Лисенко?

«Минають дні, минають ночі»;

«Човен»;

«Зів'яле листя»;

«Журба».

Хто ввів в українську літературу оригінальний жанр співомовки?

Є. Гребінка;

Л. Глібов; .

С. Руданський;

П. Гулак-Артемовський.
II тур

Теми ІІ туру:

Т. Г. Шевченко

Література та кіно

М. Коцюбинський «Дорогою ціною»

Драматургія

Теорія літератури

Леся Українка

Казки


Проза

Усна народна творчість

Поезія

В. Стус


Українська байка


Питання за темами:

Т. Шевченко.

Український письменник, на весіллі якого Т. Шевченко був боярином. (П. Куліш)

Назва альбому афортів Т. Шевченка. («Живописна Україна»)

Автор твору «Тарасові шляхи» (О. Іваненко)

Скульптор, автор пам'ятників Т. Шевченку в Києві, Каневі, Харкові. (М. Манізер)

Український композитор, який написав музику до багатьох творів Т. Шевченка. (М. Лисенко)

Альманах Є. Гребінки, в якому друкувалися твори Т. Шевченка. («Ластівка»)

Однойменний твір та картина Т. Шевченка. («Катерина»)

П'єса Т. Шевченка. («Назар Стодоля»)

Поема-комедія Т. Шевченка. («Сон»)

«Я так її,. я так люблю Мою Україну убогу...» — це рядки з твору Т. Шевченка... («Сон» «Гори мої високій)
Теорія літератури

Без цього не обійтись в художній літературі. (Образ)

Мистецтво слова. (Література)

Завдяки йому твори зарубіжних письменників можна читати рідною мовою. (Перекладач)

Твори, виконані автором. (Оригінал)

Віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту. (Балада)

Стильова хвиля модернізму, що виникла в українській літературі на початку XX ст, (Неоромантизм}

Розділ віршознавства, який вивчає властивості, структуру

строфи як ритмічно-інтонаційної цілісності. (Строфіка)"

Емоційне питальне речення, що не вимагає відповіді. (Риторичне запитання)

Стилістична фігура у художній літературі, що полягає в запереченні певної тези чи контрастуванні смислових значень. (Антитеза)

Предмет чи слово, що умовно виражає суть якогось явища. (Символ)

Казки:

Яка назва збірки казок Франка? («Коли ще звірі говорили»)



Казка, в якій звучить загадка: що є в світі ситніш, прудкіш,; миліш за все? («Мудра дівчинка»)

Автор «Казки ;про Дурила». (В. Симоненка)

У якій казці був кінь до половини золотий, до половини срібний? («Про Жар-птицю та Вовка»)

Герой цієї казки, пам'ятаючи пораду Діда-всевіда, не відзивався це жодне слово. («Красний Іванко і закляте місто»)

Ім'я дівчини з казки «Мудра дівчина». (Маруся)

Казка, в якій герой не пошкодував спалити все своє майно, щоб залікувати страшну рану на грудах незнайомого старця. («Названий батько»)

Казка, героїня якої «і родилася, і хрестилася, а такого дня не бачила; риба в лісі, заєць у верші, бублики на груші». («Язиката Хвеська»)

Оленка, Змій, Вернигора, Вернидуб, Крутивус — це герої казки... («Котигорошко»).

Син бідняка перекинувся хортом, соколом, конем, а назва цієї казки... («Ох!»)
Леся Українка

Як називався перший вірш Лесі Українки? («Надія»)

Гурток, в якому Леся Українка брала активну участь. («Плеяда»)

Перша поетична збірка Лесі Українки «На крилах пісень» з'явилася в... (1893р.).

Назва підручника, який написала Леся Українка для своїх молодших сестер. («Стародавня історія східних народів»)

Літературний псевдонім матері Лесі Українки. (Олена Пчілка)

Назвіть ім'я головної героїні драматичної поеми «Бояриня». (Оксана)

Назвіть жанр «Лісової пісні». (Драма-феєрїя)

Музичний інструмент Лукаша. (Сопілка)

Назва вірша, з якого взято ці рядки: «Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні. («Без надії сподіваюсь»)

Де відбуваються події в «Лісовій пісні»?
Усна народна творчість

Кого називали Гомерами України? (Кобзарів)

Вид усної народиш творчості, що виконують речитативом. (Думи)

Жанр, до якого належить твір «Зажурилась Україна» (Історична пісня)

«За Сибіром сонце сходить» — пісня про... (Устима - Кармелюка).

У думі «Хмельницький і Барабані» йдеться про боротьбу проти... (польських поневолювачів).

Яка з цих пісень — стрілецька: «Вилітали орли з-за крутої гори»; «Пісня про Байду»; «Ой матінко-зірко»; «Ой у лузі червона калина»? («Ой у лузі червона калина»)

Переказ про події чи людей, але оповитий казковістю, фантастикою — це... (легенда).

Назвіть обрядові різдвяні пісні. (Колядки і щедрівки)

Хто був прототипом Байди із «Пісні про Байду»? (Дмитро Вишневенький)

Пісня, яку співають для маленьких дітей. (Колискова)
Проза

Історична повість І. Франка. («Захар Беркут»)

Автобіографічна ідилогія М. Стельмаха. («Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір»)

Образ Насті Лісовської змальовано в романі П. Загребельного... («Роксолана»).

У 1989 році Б. Антоненку- Давидовичу посмертно присуджено премію імені Т. Шевченка. За що? (Збірка спогадів «Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки»)

Назва другої частини трилогії Уласа Самчука «Волинь». («Війна і революція»)

Григорій Многогрішний — герой твору І. Багряного. («Тигролови»).

Автор твору «Хто ти?». (Є. Гуцало)

У якому творі герої хотіли провести під свинарником метро? Назвіть автора. (Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки»)
В. Стус

З якого твору ці рядки:

Та виростають з личаків,

Із шаровар, курної хати,

Раби зростають до синів

Своєї України-матері?

(«Сто років, як сконала Січ»)

Відомий український поет «благословив» першу публікацію віршів В. Стуса. (А. Малишко)

З якого твору ці рядки:

Як син, тобі доземно уклонюсь

І чесно гляну в чесні твої вічі...?

(«Як добре те, що смерті не боюсь я»).

Назвіть роки життя В. Стуса. (1938-1985 рр.)

Професія В. Стуса після закінчення ВНЗу. (Учитель)

У Брюселі. в 1970 році виходить збірка поезій В. Стуса. її назва... («Зимові дерева»).

Збірка В. Стуса, яка удостоєна (посмертно) Державної премії України ім. Т. Шевченка. («Дорога болю»)

Рік повернення праху В. Стуса на Україну. (1989р.)

9. Міжнародна організація , членом якої був В. Стус. (РЕН-клуб)

10. 3 якого твору ці рядки:

І дальше смерті — рідна Україна.

Колодязь, тин і два вікна сумні,

Що тліють у вечірньому вогні?

(«Весь обшир мій — чотири на чотири»)
Поезія

Автор ліричної поезії «Стоїть гора високая...». (Л. Глібов)

Кому належать ці поетичні радки:

«Повій, вітре, на Вкраїну,

Де покинув я дівчину...»?

(С. Руданському)

Автор збірок поезій - «Зів'яле листя» та «З вершин і низин».

(І. Франка)

«Діамант дорогий на дорозі лежав»,—так пише В.Самійленко у поезії... («Українська мова»).

Хто автор і з якого твору ці рядки:

Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани,

Щоб собі на вільні руки

Золоті надіть кайдани? (Леся Українка «Давня казка»)

Автор поеми «Прометей». (А. Малишко)

Одна з кращих поем Миколи Вороного. («Євшан-зілля»)

Справжнє прізвище Олександра Олеся. (Кандиба)

Його перша збірка лірики мала назву «Сонячні кларнети». Назвіть автора. (П. Тичина)

Автор вірша «Ще не вмерла Україна». (П. Чубинський)

Українська байка

Основоположником української байки був... (Т. Сковорода).

Центральний персонаж байки «Пан та Собака» П. Гулака- Артемовського. (Рябко)

Розпочинається або закінчується байка найчастіше... (мораллю).

Що присудив суд віддати Лисиці у байці «Ведмежий суд» Є. Гребінки? (Ратині)

Кого звинуватив Хома, що про-, пала вода у байці «Мірошник» А. Глібова? (Курей)

Чи писав байки Павло Глазовий? (Так, писав)

З якої байки ці рядки:

Я те роблю, чого ти не зумієш:

На задніх лапках я по-вченому служу?

(«Цуцик» Л. Глібова)

Автор збірки «Басни харьковскіє». (Г. Сковорода)

Микита Годованець, Анатолій Косматенко, Дмитро Давдичко, Іван Драч. Хто з них є байкар? (Микита Годованець, Анатолій Косматенко)

Тварина; яка гналась За Іваном у байці С. Руданського «Вовки». (Миша)


Драматургія

Назвіть драму Т. Шевченка. («Назар Стодоля»)

Яка перша назва комедії «Сто тисяч»? («Гроші»)

Автор комедії «За двома зайцями» (М. Старицький)

Українська актриса, одна з основоположниць українського професійного театру. (М. Заньковецька)

Знаменита п'єса І. Котляревського («Наталка Полтавка»)

Автор п'єси «Фараони», «Дикий Ангел». (О. Коломієць)

Скільки землі мав Герасим Калитка з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого? (Двісті десятин)

Хто з героїв комедії Г. Карпенка - Карого «Сто тисяч» каже: «Краще смерть, ніж така потеря»? (Герасим Калитка)

Автор твору «Украдене щастя»? (І. Франко)

Ім'я кума Герасима із комедії «Сто тисяч». (Савка)
М. Коцюбинський «Дорогою ціною»

Рік написання оповідання «Дорогою ціною». (1901р.)

Прізвище чоловіка, який допомагав Соломії рятувати Остапа. (Іван Котигорошка)'

Чим пожертвувала Соломія заради свого коханого? (Косами)

Назва річки, . яка згадується в оповіданні «Дорогою ціною». (Дунай)

Ім'я мірошника. (Яким)

Музичний інструмент цигана Гіци. (Скрипка)

Ім'я циганки. (Маріуца)

Прізвище Остапа. (Мандрика)

Чим поїла, лікуючи Остапа, стара циганка? (Козячим молоком)


Література та кіно

Чиє ім'я носить Київська кіностудія художніх фільмів? (О. П. Довженка)

Виконавець ролі Т. Шевченка у фільмі «Сон». (І. Миколайчук)

І. Драч написав сценарій фільму про Лесю Українку. Його назва. («Іду до тебе»)

Режисер М. Вінграновський екранізував повість Г. Тютюнника («Климко»)

Який історичний твір І. Франка екранізовано? («Захар Беркут»)

Український письменник, режисер, започаткував жанрі кіноповісті (О. Довженко)

М. Вінграновський — письменник, сценарист, кінорежисер, Яку професію він мав ще? (Кіноактор)

У 1976 році режисер О. Муратов зняв фільм за автобіографічним твором М. Стельмаха. Назвіть його. («Гуси-лебеді летять»)

Назвіть два твори М. Коцюбинського, за якими знято фільми. («Тіні забутих предків», «Дорогою ціною») можуть бути також інші фільми.

Назвіть художній фільм, присвячений Насті Лісовській. («Роксалана»)

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка