План конспект уроку за модулем «Технологія виготовлення вишитих виробів» 10 клас Тема уроку : Двобічна гладь з настилом біла гладь. Прорізна гладь. Технології виконання окремих елементів. Розробила



Скачати 223.59 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір223.59 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ І СПОРТУ УКАРЇНИ



ПЛАН – КОНСПЕКТ

уроку за модулем



«Технологія виготовлення вишитих виробів»

10 – клас




Тема уроку: Двобічна гладь з настилом – біла гладь. Прорізна гладь. Технології виконання окремих елементів.
Розробила:

учитель трудового навчання Івано-Франківської ЗОШ I-III ступенів смт.Івано-Франкове, Яворівського району, Львівської області

ШПІНЬ Людмила Ярославівна

Вважаю, що вчитель трудового навчання не тільки повинен розвивати в дівчаток навики вишивання хрестиком, гладдю, низинкою, а й, в першу чергу, виховувати почуття краси, власне бачення візерунка, картинки тощо. Крім того, зібравши зразки автентичної вишивки у різних регіонах, маю можливість на кожному уроці виховувати в дітей національні почуття. Учитель повинен не лише добре знати і любити своїх вихованців, а й уміти розкрити перед ними багатства свого внутрішнього світу, свої інтереси, вподобання, принципи. У тому і є суть педагогічного досвіду кожного вчителя. Таким чином у своїй практиці я стараюсь впроваджувати різні типи уроків та застосовувати новітні технології, добирати ті педагогічні засоби, які є найефективнішими в кожному конкретному випадку. Тому більшість моїх уроків нестандартні. Із врахуванням вимог програми я підбираю навчальний матеріал, доповнюю, систематизую його. Для того, щоб теоретичний матеріал і трудові навички успішно засвоювались школярами, я, виходячи з особливостей матеріалу, готую до занять необхідну техніко-технологічну документацію, роздатковий матеріал, який можна учням розглянути, покрутити в руках, подивитись з різних сторін.

Залучення учнів до проектно-технологічної, дослідницької та інших видів діяльності передбачено Державним стандартом освітньої галузі «Технологія». Проведенні дослідження показують, що проектно-технологічна діяльність учнів розвиває уяву, що є могутнім стимулом народження нових ідей, привчає школярів до цілеспрямованої діяльності, дозволяє усвідомлювати себе творцем своєї діяльності.

Навчаючи дітей, ставлю перед собою мету: Забезпечити реалізацію змісту діючих програм із трудового навчання учнів, поєднуючи їх навчальну діяльність із пошуковою в напрямку вивчення національних традицій, а зокрема української народної вишивки. Намагаюся навчити дітей творити, тобто бути творцями чогось прекрасного, неординарного і разом з тим потрібного.

Із методів пошуково-дослідницької діяльності у роботі з учнями в основному використовую такі методи: спостереження, бесіда, інтерв’ю, робота з інформаційними джерелами, мозковий штурм, мікрофон. Успіх дослідницької роботи прямо залежить від чіткості і ефективності діяльності школяра. Саме організація діяльності викликає найбільші трудності і разом з тим забезпечує упорядкованість усіх дій. З метою забезпечення національної та ефективної пошуково-дослідницької роботи учнів необхідно скласти план, за яким досліджуючи регіон вони шукають у тих місцях звідки родом їхні батьки. Школярі обов’язково мають дізнатися про те, хто вишивав виріб, скільки йому років. Паралельно з цим учні від своїх бабусь, прабабусь дізнаються про різні обряди і звичаї, пов’язані з віднайденими виробами. Такий збір матеріалу сприяє розвитку композиційного мислення учнів, глибокому вивченню народних традицій, формуванню їхнього творчого мислення, спонукає до пошуків нових орнаментальних композицій. На таких нетрадиційних уроках старшокласники мають змогу самостійно пересвідчитися у тому чи є поширеною вишивка на сучасному етапі розвитку суспільства, чи відомі дизайнери оздоблюють одяг національною вишивкою. Таким чином учениці самі приходять до висновку, що з давніх – давен і до сьогоднішніх днів вишивка є достатньо популярною та використовується для оздоблення у різних стилях одягу. Нею оздоблюють сорочки, спідниці, штани, плаття, пояси, постільну білизну, скатертини, галстуки.

Характерною особливістю моєї роботи є те, що при вивченні кожної теми теорія і практика тісно взаємопов’язані. Для кращого засвоєння характеру орнаментальних мотивів, їх композиційного і колористичного рішення застосовую карти-схеми, за якими учні краще зможуть уявити і відтворити певний орнамент за регіонами України.

В своїй педагогічній діяльності поєдную використання науково-дослідних методів із загальноприйнятими дидактичними. На уроках використовую інтерактивні методи навчання, зокрема роботу в малих групах та ігрові методи. Робота в групах дає змогу набути навичок, необхідних в спілкуванні і співпраці у колективі. Ідеї, вироблені в команді, навчають учасників бути корисним одне одному, висловлювати думки і допоможуть відчути особисті можливості та зміцнити їх. З учнями 5-6 класів використовую гру «Блеф-клуб», «Міні-тренінги», «Умілі ручки», учні випробовують себе в ролі вчителя, журналіста. Це допомагає розвинути у них критичне ставлення не лише до оточуючих, а й до себе і не ображатись на критику збоку. «Блеф-ігри» використовую зазвичай, коли треба повторити і закріпити вивчений матеріал. Гра може проводитись як в усній, так і в письмовій формі. Учні мають визначити правильні і неправильні твердження, позначивши їх знаками «+» і «- «

Висновок. Пошуково-дослідна робота, проведена з учнями, дає можливість краще ознайомити школярів з народними традиціями, обрядами, звичаями, виховує почуття національного патріотизму, сприяє вихованню стійкого інтересу до предмета, оволодінню спеціальними навичками дослідницької діяльності, розвитку творчого потенціалу, поваги до оберегів. На мою думку, пошуково-дослідну роботу учнів доцільно здійснювати ще й у напрямку пошуку історичного матеріалу.

Тема. Двобічна гладь з настилом – біла гладь. Прорізна гладь. Технологія виконання окремих елементів
Мета уроку: засвоїти в учнів знання про різні техніки білої та прорізної гладі, сформувати вміння виконувати їх; удосконалювати сформовані вміння, працювати над проблемою в групах, знаходячи спільне рішення, спонукати до висловлювання особистих точок зору, ідей, утверджуючи право на власну думку, позицію в колективі; виховувати наполегливість, акуратність, посидючість у роботі, бережливе ставлення до вишитих виробів та народних традицій; сприяти розвитку творчості, художньої уяви, естетичного смаку; ознайомити учнів із значенням червоного, фіолетового та рожевого кольорів та із професією вишивальниці.

Наочне оснащення: демонстраційні п’яльця; вироби, що вишивають; слайди; “прорізна та біла гладь”; вишиті вироби з різних регіонів Тернопільської області; інструкційні карти “Прорізна гладь”, “Біла гладь”; зразки вишивок елементів прорізної гладі.

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія, географія, музика, образотворче мистецтво.

Рекомендована література: Радкевич В.О., Технологія вишивки;

Кара-Васильєва Т.В., Українська народна вишивка;

Литвинець Е., Голки, нитки, намистинки.

Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина.


  1. Перевірка наявності учнів.

  2. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Що таке орнамент? Назвіть його різновиди.

  2. Які геометричні фігури використовують для зображення орнаментів?

  3. Що таке гладь? Види гладі.

  4. Що таке контрастність?

  5. Які є способи перенесення рисунка на тканину?

  6. Вимоги до технології виконання гладдєвих швів.

  7. Що таке рапорт?

  8. Назвіть основні кольори спектру.

  9. Яке значення має зелений колір?

  10. Що означають поняття “світлість”, “насиченість“, “кольоровий тон”?

Звіт пошукових груп

За три тижні до уроку вчителем було сформовано три пошукових групи. Учням було дано завдання поспілкуватися з родичами в селах, районах Тернопільщини (бабусею, тіткою, прабабусею…) і знайти вишиті ними гладдєвими не лічильними швами будь-які вироби.

Групи готували звіт за таким планом:


  1. Назва виробу.

  2. Село, містечко, район звідки виріб привезений.

  3. Яким видом гладі виконаний?

  4. Хто вишивав виріб?

  5. Скільки виробу років?

  6. Які звичаї, народні традиції пов’язані з виробом?

  7. Вірші, приказки, народні мудрості про вишивку.

  8. Історична довідка про старовинні (сучасні) вишивки.

Дві групи отримали завдання працювати в пошуках старовинних виробів, а одна – в пошуках сучасних виробів. З класу учитель вибирає дві учениці: експерта, яка буде слухати звіт пошукових груп та давати їм оцінку за оцінювальним листом представника засобів масової інформації, яка представляє науково-дослідне видавництво «Наш край»

Учнями класу заздалегідь прикріплена на дошці карта Тернопільської області. Коли групи звітують про пошукову роботу і оголошують з якого села(містечка) вони привезли вишиті вироби, то один з експерт знаходить це місце на карті, і прикріплює маленький вишитий прапорець.

ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЛИСТ

№ команди

Прізвище учня

Якості, проявлені на уроці

Загальна кількість балів

Компетентність

Співпраця в команді

Ініціативність

Участь в обговоренні


















































































Звітує перша команда.


  1. учениця демонструє рушники із Заліщицького району, села Добрівляни.

Рушник з давніх-давен був своєрідним обличчям оселі, відтак і господині. В тому, скільки і які були рушники, створювалась думка про жінку, її дочок. Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людської працьовитості. З рушником ушановували появу немовляти в родині, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка, коханого, шлюбували дітей, зустрічали рідних, гостей; проводжали людину в останню путь.

Рушник і хліб – одвічні людські символи. Хліб на рушникові був в усі часи високою ознакою духовності.

На рушник розшитий

Хліб кладемо з сіллю,

Щоб легкі дороги

Славили країну.

Щоб у нашій праці

І гучнім весіллі

Шанували в світі

Над усе людину



  1. учениця демонструє весільний рушник.

Цей рушник мені на урок дала вчителька нашої школи Оксентюк Зінаїда Петрівна. Вона розповіла, що це весільний рушник її мами. Мама одружувалась в 1947 році в селі Данаєць Кременецького району, потім цей рушник передала Зінаїді Петрівні, а та – своїй доньці.

Від сивої давнини і до сьогодні у радості і горі рушник - невід’ємна частина нашого побуту. Його можна порівняти з піснею, витканому на полотні.

На сватанні в’яжуть рушники старостам, на весіллі—сватам, молодим зв’язують руки рушником, щоб подружнє життя було довгим і щасливим.

Під час шлюбу неабияке значення мав білий вишитий рушник, на якому мали стояти молоді. Під рушник родичі нареченого ставили срібні гроші і пшеницю, щоб життя молодих було щасливим і заможним. Красивий рушник приносив урочистість, створював гарний настрій на весіллі.


Звітує друга команда

  1. учениця демонструє старенькі рушники, які вишивала її прабабуся, їм вже 60-70 років. Привезла їх дівчинка із села Бишки Козівського району, звідки родом її мама.

Висить рушник на стіні

В нашій тихій привітній оселі

Тільки квіти на ньому чомусь

Вже поблідли й не дуже веселі:

Квіти поблідли, бо роки пройшли -

Вишивала його ще моя прабабуся.

І висить рушничок цей, як згадка жива

Про маму моєї бабусі.



Вчитель: зверніть увагу на ці старенькі рушники. За кожним рушником чиясь доля. їх вишивали ваші прабабусі, коли були такими молоденькими дівчатками, як ви зараз.

Можливо вони вишивали і мріяли про краще життя на Україні, про хорошого чоловіка, про чемних діточок. Тому їхні вишивки сповнені морем позитивних емоцій.

Погляньте на звичайну бавовняну тканину. Сама по собі вона не представляє ніякої цінності. Таке саме можна сказати і про нитки. Окремо один від одного вони є просто матеріалом для вишивання. Але коли дівочі руки вишивають на тканині певні узори, то у цю роботу вкладена частинка душі, і ця вишивка є надзвичайно цінною. Найбільшу цінність вона одержує, коли її вишивали ваші родичі. Можливо дехто з них уже відійшов у вічність, але сама думка про те, що до цієї роботи колись торкались руки вашої бабусі чи прабабусі гріє душу і наповнює її ніжністю й теплом.

Також дівчинка демонструє серветку та наволочку вишиті художньою гладдю її бабусею, яка проживає в цьому ж селі.



  1. учениця демонструє сорочку, вишиту декоративною подвійною гладдю, привезену із села Заліжці, що біля Вишнівець, їй 30 років, вишивала сорочку бабусина сестра.

Існував звичай, подекуди ще зберігся й досі: дарувати нареченому вишиванку, свекру й свекрусі у день весілля.

Сорочку, яку готувала дівчина в дар свекрусі перед вишиванням вибілювала у солоній воді, щоб сльози за нею не текли. Інколи нові сорочки розкладали на квітучий сонях, «щоб сонце їх проварило». Дочка ніколи не одягала маминої сорочки, бо могла повторити мамине лихо. З своїх сорочок дівчата ніколи не давали відшивати узор, щоб за тим узором не пішла її доля.



Звітує третя команда

  1. учениця демонструє сучасну вишиту сорочку, виконану декоративною подвійною гладдю. Сорочку вишивала її мама, коли гостювала у своїх батьків в селі Дружба Теребовлянського району, вік сорочки – 5 років.

Споконвіку українські жінки та чоловіки шанували одяг, а особливо вишиту сорочку, бо вірили, що вона захищає людину від усього злого. Вважалося, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили, яка є у людини. А водночас – це і оберіг.

Заможні дівчата мали багато різних вишивок. Деякі мали 50-80 і 100 сорочок. Сорочки призначалися для буденної роботи, свята, посагу, весілля, навіть смерті...

Існував звичай дарувати нареченому сорочку. Вишивати її дівчина могла ще за довго до весілля. «Бо, - кажуть,- як є готова сорочка, то Бог і милого швидко пішле».


  1. учениця демонструє сучасну скатертину, вишиту декоративною гладдю. Цей виріб вишивала її мама в Тернополі 2-3 роки тому.

Вишиванням споконвіку займалися жінки. Дар вишивання греки пов’язували з ім’ям мудрої богині Афіни. У середні віки вишивка стала улюбленим заняттям королев і принцес, придворних дам і черниць. У добу Відродження малюнки для неї робили Ботічеллі, Дюкер, Рафаель.

Жаданою і дорогою була вишивка і в селянській хаті. Вважалося, що жінки, які займалися вишиванням виховували в собі такі риси як: терпіння, вправність, майстерність, художній смак, а також вишивка благотворно впливала на їх характер



  1. учениця демонструє дитячі вироби, оздоблені різними видами гладі

Недавно в одній з київських газет було надруковано нарис про дуже цікаву людину, чоловіка, який вважає, що вишивання – це не жіноча справа. Сам він фельдшер за фахом, вишиває з дитинства. На сьогодні його майстерність досягла вершин і гідна занесення до Книги рекордів Гіннеса.

Судіть самі: він вишиває ікони - мініатюри. Перша – була розміром 94x77 см, у ній помістилось 700 тисяч стібків. За свої 34 роки він виконав 153 роботи. І зараз вишиває роботу, розміром 5x7 см, в ній помістилось в 1 см 1476 стібків. Його роботи прикрашають одяг єпископів і кардиналів різних церков у США, Австралії, Канаді.



  1. учениця

Вчитель звертає увагу учнів на карту Тернопільської області і на те, як розташувались прапорці. Більшість прапорців розмістились на півночі та півдні Тернопілля. Це не випадковість, адже історично доля Тернопільщини складалася так, що північна та південна частини довгі роки знаходились під владою Росії( тому тут поширена вишивка гладдю), а решта території – під владою Австро – Угорщини (тут поширений хрестик, занизування)
Учениця-журналіст просить дозволу вчителя взяти коротеньке інтерв’ю у членів різних пошукових груп.

  1. З якими труднощами ви зіткнулися при проведенні пошуково-дослідницької роботи?

  2. Якими видами гладі найчастіше вам зустрічалися вишиті старі вироби?

  3. На якій тканині колись переважно вишивали?

  4. Який орнамент переважно виконували для вишивання рушників і сорочок?

  5. Чи є на вашу думку на сучасному етапі актуальною вишивка гладдю?

  6. Чи змогли б ви самостійно оздобити вишивкою будь-який сучасний виріб?

Учениця - експерт оголошує результати звіту пошукових груп, які вона оцінювала за оцінювальним листом. За кожну якість, проявлену в команді учениця могла отримати 3 бали. Вчитель звертає увагу учнів на карту, обвішану прапорцями і пояснює чому склалося так історично, що в Тернопільській області вишивали гладдю в більшості на півночі та півдні.
III. Оголошення теми та мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: подивіться ще раз на чудові вишивки, які привезли до нас на урок дівчатка з різних куточків Тернопільської області. Це сорочки, рушники, серветки, фартушки, наволочки, покривала на ліжко, сумочки… Всі ці вишивки виконали чудові дівочі руки не хитрим інструментом – маленькою голкою. Цю голку можна ще назвати чародійною голкою, але хочу вам сказати, що ця голочка слухається тільки в тих руках, які мають дуже велике бажання навчитися вишивати. Сьогодні на уроці ми будемо продовжувати вчитися приборкувати чародійну голку.

Народна вишивка –

мистецтво високої

естетичної наснаги.

Це – мелодія,

призначена не лише

для очей, а й для

розуму та серця.



IV. Пояснення нового матеріалу.
План

  1. Біла гладь.

  2. Прорізна гладь.

  3. Значення червоного, фіолетового та червоного кольорів.

  4. Практична робота. Вишивання прорізною гладдю.

  1. Біла гладь.

Демонстрація технологічної послідовності виконання окремих елементів білої гладі.

Учитель на великих демонстраційних п’яльцях показує учням послідовність виконання білої гладі з настилом.

Двобічна гладь із настилом – це гладь, яка виконується по настилу, попередньо прокладеному на площині рисунка густими стібками «вперед голку». Щоб гладь була опуклою, настил роблять з ниток, товстіших за робочі.

Одним з різновидів цього шва є біла гладь. Вишивка білою гладдю відрізняється тонкістю технічного виконання і виразністю узорів, в яких квіти і листки утворюють гірлянди, вінки, гілочки, букети. Біла гладь може служити чудовою прикрасою для блузки, комірника, нічної сорочки, серветки тощо.

Виконується вона найчастіше білими нитками на білій тканині (звідси її назва). Найкрасивіша така вишивка на тонких тканинах (батисті, маркізеті, крепдешині, шовковому полотні. Нею колись оздоблювали постільну, столову й жіночу білизну. Вишивали білими нитками на білому льняному полотні Вона має ще кілька назв — білизняна гладь, висока або бродері. Послідовність виконання білої гладі така:

а) на тканину переводять рисунок;

б) контури обшивають стібками «вперед голку»;

в) роблять настил, який потім зашивають гладдю у напрямі, протилежному до настилу.


Для роботи потрібні м'які й блискучі нитки – муліне або шовк.

Техніки виконання білої гладі

Біла гладь складається з кількох технік. Не всі вони вам знайомі, що правда, шви «вперед голку», строчка, стебловий, насип ви вже вивчали.

Тепер познайомимося з технікою виконання шнурочка, горошку, вузлика, лапочки, листочка, квіточки.

Шнурочок утворюють прямі вертикальні стібки, які вкривають настил, прокладений по контуру рисунка. Вишивають зліва направо.

Г


Двобічна гладь із настилом:

а) шнурочок; б) горошок; в) квіточка; г) листочок.

орошок починають вишивати із контурів, які прокладають швом «вперед голку». Настил можна робити по-різному. Потім його вкривають стібками гладі, так щоб вони закривали намітку контуру. Роботу починають від середини: спочатку вишивають одну половину горошини, потім другу. Потрібно стежити, щоб кількість стібків на обох половинках була однаковою.
Вузлики. Цим швом заповнюють контури листочків і квітів. Вишивають їх на однаковій відстані один від одного, рядами, паралельними контуру рисунка. Існує кілька способів виконання вузликів.

Лапочка і листочок. Стібки гладі вкривають рисунок зверху донизу.

К
Двобічна коса гладь
віточка.
Спочатку роблять серединку: вишивають гладдю або проколюють дірочку, потім швом «уперед голку» позначають контур квітки і роблять настил. Після цього вкривають пелюстки стібками гладі від середини до краю або навпаки.

Листочок у розкол. Так називають листочок, розділений посередині на дві частини. Спочатку прошивають контур, роблять настил із довгих паралельних стібків. Якщо по довжині листочок розділений на три частини: верхню,

Середню і нижню, то верхню і нижню частини вишивають суцільними стібками, покладеними перпендикулярно настилу. Середню частину «розколюють» на дві половини – праву й ліву.



Коса гладь призначена для вишивання листочків та узорів із хвилястими лініями контуру.

Різаний листочок виконують косою гладдю і вузликами. Контур половинки, вишитої вузликами, обшивають шнурочком або стебловим швом.

Для оформлення країв виробу фестонами застосовують крайовий, або петельний шов із настилом. Фестони роблять круглі, гострі, зубчасті. При вишиванні фестонів стібки потрібно класти перпендикулярно до краю виробу.


  1. Прорізна гладь.

Демонстрування прийомів технологічної послідовності виконання окремих елементів прорізної гладі.

Учитель на великих п’яльцях демонструє учням технологічну послідовність виконання окремих елементів прорізної гладі.

Біла гладь поєднується із такими швами, як прорізна гладь і мережки. Познайомимось із технікою виконання прорізної гладі.

Прорізна гладь складається з дірочок різної форми і розміру. До узорів прорізної гладі належать:



  • дірочки;

  • калачики;

  • листочки.

Для вишивання потрібна тонка і міцна тканина, краще льняна, нитки муліне, шовк, тонка голка.

Як і в білій гладі, по нанесеному на тканину рисунку прошивають контури окремих деталей стібками «вперед голку». Потім тканину посередині розрізають і обшивають шнурочками зліва направо. Закріплюють нитку зісподу кількома дрібними стібками і обрізають її кінці. Кожну дірочку вишивають окремо, щоб на звороті не лишалося переходів ниток.

Д
Дірочки прорізної гладі
рібні дірочки проколюють кілочком або в'язальною спицею і кожну з них обшивають шнурочком без попередньої намітки. Можна спочатку зробити з одного-двох рядів стібків «уперед голку» настил по контуру майбутньої дірочки, потім – прокол і обшити вузеньким (1-2 мм) шнурочком через край.

При вишиванні дірочок більшого діаметра (до 16 мм) у центрі гострими кінцями ножиців розрізають тканину навхрест. За допомогою голки кожен клаптик підгинають на лівий бік тканини і обшивають через край шнурочком. Після закінчення роботи кінчики підігнутої тканини зісподу обережно обрізають гострими ножицями.

При вишиванні калачика контури обшивають у два або три ряди. Край широкого боку вишивають гладдю, а вузьку частину шнурочком.

Листочок або човник обшивається шнурочком, під який забирають розрізану тканину.

У
Узори прорізною і білою гладдю
зори для вишивання білою гладдю можна використати для оздоблення блузок, дитячого одягу й білизни та для вишивання серветок.


  1. Значення червоного, рожевого і фіолетового кольорів.

Фронтальне опитування.

    1. Як можна одержати фіолетовий колір?

    2. Який це колір: теплий чи холодний?

Розповідь учителя.

Фіолетовий колір – це поєднання синього і червоного кольорів. Вважають, що четвер – «фіолетовий». Для того, хто полюбляє фіолетовий колір, притаманні:

  • схильність до меланхолії, депресій;

  • приховані таємниці;

  • не цілеспрямованість;

  • імпульсивність;

  • темпераментність;

  • небайдужість до людей мистецтва;

  • критичний підхід до друзів (тільки не до себе);

  • оригінальність.

Цей колір лікує хвороби кісток, нервові розлади, ревматизм, хвороби шкіри, очищає кров, забезпечує баланс калію і натрію в організмі.

  • Що вам відомо про червоний колір?

Червоний – це колір літа. Найбільшу силу він має ввечері. Його день – «вівторок». Якщо людина вибирає червоний колір, то їй властиві такі якості:

  • життєрадісність;

  • почуття гідності;

  • сила духу;

  • загроза для слабших;

  • лідерство.

Якщо людині до вподоби темно-червоний колір, то її життя буде без конфліктів, без сварок. Червоний колір корисний для вен та артерій, лікує нирки, легені, шлунок.

Рожевий колір – це колір весни.

Середі відповідає рожевий колір. Якщо вам до вподоби цей колір, то ви фантазер, часто мрієте, чутливі до краси і витончені, але водночас не дуже практичні, надаєте перевагу ідеалам, а реальне життя сприймаєте досить примітивно.


V. Закріплення знань та вмінь учнів.

Бесіда.

  1. З яких основних елементів складається біла гладь?

  2. З яких основних елементів складається прорізна гладь?

  3. На яких виробах використовують оздоблення білою та прорізною гладдю?

  4. Яке значення червоного кольору?

  5. Значення рожевого кольору.

Учитель викликає до дошки дві учениці, які відтворюють на великих п’яльцях послідовність виконання окремих елементів білої та прорізної гладі. Якщо учні допускають помилки, вчитель виправляє та аналізує їх.
VI. Вступний інструктаж.

Демонстрація слайдів «Біла та прорізна гладь».

  1. Повідомлення назви мети і завдань практичної роботи.

  2. Аналіз послідовності виконання роботи за інструкційною картою «Прорізна гладь».

  3. Повторення правил безпечної праці та організації робочого місця.

  4. Попередження про можливі помилки в роботі.

  5. Повідомлення про норми часу, необхідного для виконання роботи.

  6. Пояснення критеріїв оцінювання практичної роботи.


VII. Практична робота. Вишивання зразків прорізною гладдю.

  1. Обхід робочих місць, перевірка правильності виконання трудових прийомів, дотримання правил безпечної праці..

  2. Індивідуальна допомога тим учням, хто того потребує.

Під час виконання практичної роботи учитель розповідає учням, що колись дівчата збиралися ввечері на вечорниці. Як правило вони вишивали, співали, мріяли про краще життя. Сьогодні на уроці ми спробуємо відтворити елемент таких вечорниць, тобто будемо вишивати, слухати пісні про вишивку, а хто знає слова, то запрошую того до співу.

При завершенні роботи учитель просить зосередитись учнів на 5 хвилин, демонструючи їм фотографії у вигляді слайдів, зроблених у музеї політв’язні, що знаходиться у м. Тернополі по вул. Коперника 1. Вчитель наголошує, що жінки – уродженки Тернопільщини, які боролися за вільну, соборну Україну були позбавлені волі. Спочатку вони сиділи в слідчому ізоляторі, а потім, отримавши свій вирок – позбавлення волі на 20-25 років, були вивезені в Сибір. Їх розлучили з родинами, з діточками, з Україною. Свою тугу за рідними вони виливали у вишивках, на яких зображали своїх дітей, себе і молили Бога, щоб не дав їм померти на чужині в тюрмі. Неможливо з байдужістю дивитися на ці роботи, виконані в напівтемному приміщенні без відповідних умов не то що праці, а перебування. Проте вишивання допомагало цим жінкам вижити, повернутись додому і жити далі.


VIII. Заключна частина.

  1. Повідомлення оцінок за теоретичну частину.

  2. Загальний підсумок практичної роботи.

  3. Визначення і демонстрація кращих робіт.

  4. Аналіз типових помилок.

  5. Домашнє завдання.

  • Підготувати матеріали та інструменти.

  • Вивчити з конспекту.


ІХ. Прибирання робочих місць.
Інструкційна картка №1.

Виконання білої гладі

Обладнання та матеріали: калька, копіювальний папір, олівці, ножиці тканина, нитки, голки, наперсток, праска.

Хід роботи

Прийоми виконання операції

Графічне зображення операцій

1. Виконання гладдєвого валика паралельними стібками по настилу.

2. Виконання гладдєвого валика петельним швом по настилу.

3. Виконання косих гладдєвих стібків по настилу листка.

4. Виконання гладдєвої горошинки.

5. Заповнення листків розписом, | гладдю.

6. Заповнення листків гладдю, вузликами, декоративною сіткою.

7. Заповнення листка, розділеного навпіл на третині його довжини.

8. Виконання вузлика:

а) закріплену нитку двічі намотуємо на голку (рис. а; б) голку вколюємо біля закріпленої нитки, утворюючи вузлик (рис. б);

9. Виконання навиву:

а) голку виколюємо у точці виходу закріпленої нитки (рис. в);

б) на кінець голки намотуємо вишивальну нитку і протягуємо її крізь витки, притримуючи пальцями (рис. г).


10. Загальний вигляд узору, вишитого білою гладдю.






Інструкційна картка №2.

Виконання прорізної гладі



Прийоми виконання операцій

Графічне зображення операцій

1.Обробка контуру дірочки із проколом у центрі та з розрізом у центрі.

2. Обробка калачика.


3. Обробка листка у вигляді човника.


4. Обробка контурів суміжних дірочок.


5. Виконання зубців (фестонів).


6. Загальний вигляд узору, вишитого прорізною гладдю.












База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка