План проведення тижня української мови та літератури у школі



Скачати 337.09 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір337.09 Kb.

Тиждень української мови в школі


Учитель

української мови та літератури,

Іванова Тетяна Миколаївна

План

проведення тижня

української мови та літератури у школі





п/п

День

Тижня

Дата

Назва заходу

Клас

1

Понеділок




Святкова лінійка. Випуск стінгазети




2


Вівторок





Мовознавчий турнір до Дня рідної мови

8-9 клас

Філологічна гра

7 клас

3

Середа




Мовознавчий турнір.

5 клас

4

Четвер




КВК «Прислів’я та приказки».

10-11 клас

5

П’ятниця




Підведення підсумків. Нагородження переможців





Рубрики стінгазети
21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Відзначати його запропонувала ЮНЕСКО, виступивши таким чином на підтримку багатомовності і наголошуючи на тому, як важливо берегти, плекати та розвивати рідну мову кожної народності. Спеціалісти ЮНЕСКО щодня пам’ятають про те, що не одній сотні мов нині загрожує зникнення, і слідкують за їх станом, намагаються порятувати їх від забуття. Адже за кожною з них – цілий світ традицій, народної музики, обрядів та звичаїв, фольклору, цілий світ народу.
З історії мови

Слов’янська абетка

Кирилиця – одна з двох (разом із глаголицею) перших слов’янських абеток, створена на основі давньогрецького письма.

У 863 році князь Ростислав звернувся до Візантії з проханням прислати до Великоморавської держави християнських місіонерів (проповідників), які змогли б посприяти веденню богослужіння на її теренах слов’янською мовою. Цими місіонерами стали солунські брати Кирило та Мефодій. Саме для того, щоб слов’яни змогли читати Біблію (а на той час вона була переписана давньогрецькою мовою), і створили Кирило та Мефодій нову слов’янську абетку, яку на честь Кирила назвали «кирилицею».

У давню кирилицю ввійшли 24 літери грецького алфавіту (а, в, г, д, є, z ,н, і, к, л, м, n , о, п, р, с, т, ф, х, ω ,ө, ψ, ξ, v) та 12 спеціальних знаків на позначення характерних звуків слов’янської фонетичної системи. Пізніше кирилиця лягла в основу багатьох слов’янських абеток, у тому числі й української.

Найдревніша з тих, які збереглися до нашого часу, буква алфавіту – о.
Наша пунктуація як система розділових знаків в основних своїх виявах склалася до Х\/ІІІ століття. У давньоруських пам’ятках розділові знаки (а їх було мало: крапка; три крапки, розміщені у вигляді трикутника; чотири крапки, розміщені у вигляді ромба) ставили для того, щоб «відпочити».

Розвиток пунктуації пов’язують із виникненням книгодрукування. Працівники друкарні мусили подавати друкований текст так, щоб читач легко сприймав прочитане. Для цього текст треба було членувати на окремі частини. Виникнувши з практичної необхідності, пунктуація стала розвиватися, удосконалюватися, брати на себе роль виразника точнішого і глибшого змісту написаного.

Сучасна пунктуація ґрунтується на трьох принципах – граматичному, смисловому, інтонаційному.
Погані» й «хороші» звуки

Є спеціальні науки – звукосимволізм, фоносемантика, постулатами яких є твердження про те, що звуки мають певне змістове навантаження. Учені провели такий експеримент: запропонували схарактеризувати дві неіснуючі тварини, для яких придумали назви – харарапа і зізюля. І виявилося, що перше слово носії мови пов’язували з чимось великим, старим, недобрим, а друге – з малим, молодим, приємним, добрим. Асоціації викликають не тільки різні слова (навіть вигадані), а й різні звуки. Зокрема, як «погані» звуки опитувані назвали х, ш, ж, ц, ф, як грубі – д, б, г, ж, як гарний , ніжний – л.



Мовні цікавинки
На запитання, яка мова найпоширеніша у світі, багато хто з упевненістю скаже: «Англійська». Аж ні! Виявляється, що лідером серед мов є китайська, якою говорить чи не кожен шостий мешканець Землі. Загальна кількість носіїв цієї мови – понад 1 мільярд осіб! Англійська ж займає другу позицію. Вона є рідною для 514 мільйонів людей. На третьому місці – мова гінді, якою спілкується 496 мільйонів осіб. Після трійки лідерів ідуть іспанська (425 мільйонів), російська (275 мільйонів) мови.
На Африканському континенті більше 1000 різних мов. А в мові береберів у Північній Африці навіть немає писемної форми.
Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже 700 мовами (це становить приблизно15% усіх мов світу).
В алфавіті кхмерів 72 букви, в алфавіті туземців острова Бугенвіль – лише 11.

У китайському письмі 40 000 символів, а у гавайському алфавіті лише 12 букв.


Найбільш містким на Землі словом вважається іспанське мамихлапинатана, що означає: «Дивитися один на одного з надією, що хто-небудь погодиться зробити те, що бажають обидві сторони, але не хочуть робити».
У американського письменника Ернеста Вінсента Райта є роман «Гедсбі», який складається з більше ніж 50 000 слів. При цьому в творі немає жодної букви е.
У племені таджу, що живе в одній із гірських долин Індії, у домах царює дивовижна тиша і спокій. Справа в тому, що чоловіки й жінки таджу говорять різними діалектами, які так і називаються «чоловічий» і «жіночий». Дуже часто люди, які перебувають у шлюбі, особливо чоловіки, погано знаючи мову своєї дружини, вважають за краще або просто мовчати, або, у крайньому випадку, вдаватися до універсальної мови міміки і жестів.
Останні дослідження вчених свідчать про те, що приказки на кшталт «німий як риба», «мовчить як риба» тощо не мають підґрунтя, бо риби розмовляють, як і тисячі інших видів тварин. Занурені у воду пристрої фіксують розмови мешканців підводного царства, що їх вони ведуть за допомогою ультразвукових сигналів, які наше вухо не сприймає.
У часи середньовіччя одного фінського студента було спалено на вогнищі як чаклуна на тій підставі, що він дуже швидко вивчав іноземні мови, що було, на думку його суддів, неможливим без допомоги нечистої сили.
В ООН офіційними є шість мов: англійська, французька, арабська, китайська, іспанська, російська.
Запис слова метро по-японськи складається із трьох ієрогліфів, що означають «низ», «грунт», «залізо».
У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 тисяч разів.
У Московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили переодягнені чиновники, які хапали людей, що вживали нецензурну лексику, і на пострах іншим прилюдно сікли різками.

Турецький мандрівник Ельвія Челеві, що відвідав Україну 1657 року, визнавав величезне багатство української мови, але лайливих слів нарахував у ній аж… чотири. Це такі слова, як чорт, дідько, свиня і собака.



Чому так говорять
Бути на сьомому небі

Цей вислів означає найвищу ступінь блаженства та щастя.

А з’явився він завдяки ідеї грецького вченого Аристотеля про те, що світ складається з семи нерухомих сфер, на яких знаходяться всі зорі на планеті. Ось саме сьома сфера, на думку Аристотеля, й була місцем, де живуть боги, які проводять свій час у безтурботних радощах та веселощах.

Давати добро

Часто доводиться чути вислови давати добро, одержати добро, що означають «дати або одержати дозвіл щось робити». До речі, слово «добро» зовсім не пов’язане із словом «добрий».

Добро – це стара назва букви Д. Спочатку слово «добро» помандрувало до моряків. Так називали жовтий прапор у флотській сигналізації. Його підняття означало: «Так, згоден, дозволяю» (тобто даю добро). А вже з палуби вислів «давати добро» як сигнал пішов і на берег у значенні «дозволяти».

Про вовка промовка

По-українськи кажуть: «Про вовка промовка, а вовк у хату», по-російськи: «Про серого речь, а серый навстреч», французи кажуть: «Хто назве вовка, той побачить його хвіст». Погана слава, як бачимо, далеко біжить. Слово «вовк» – дуже давнє, вчені вважають, що воно утворене або від улкос, де корінь улк має значення «рвати», або від уелк – «тягти», «волочити». Виходить, назва вовка первісно означала «той, що роздирає» або «той, що грабує», «грабіжник». Одвічний ворог людини, хижак, розбійник,– він і назви в різних мовах діставав за своїм характером.


Перейти Рубікон

Історія фразеологізму перейти Рубікон пов’язана з іменем Юлія Цезаря. У середині І століття до нашої ери Цезар вів завойовницькі війни у Галлії. Природним кордоном, що відділяв галльську територію від римської, була ріка Рубікон, яка впадала в Адріатичне море. Коли римський сенат, наляканий швидким зростанням популярності Цезаря в Римі, відмовив йому в продовженні повноважень головнокомандуючого, той перейшов зі своєю армією річку Рубікон. Цією дією він розпочав громадянську війну, з якої вийшов переможцем. З того часу вислів «перейти Рубікон» означає «зробити безповоротний крок».



Календар

Календар – це система літочислення.

Походить ця назва від латинського слова calendarium, що означає – боргова книжка. Річ у тім, що в Давньому Римі боржники виплачували своїм кредиторам відсотки першого дня кожного місяця. Дні ці звалися календи. Звідси й пішла ця назва. У ті ж часи виник і вислів «відкласти щось до грецької календи». Оскільки календ у греків ніколи не було, вислів цей означає «ніколи цього не робити». Подібне значення має вислів, що використовується в нашій мові, – «після дощичка в четвер».

Корабель

Слово корабель у нашій мові відоме з досить віддалених часів. Це пряме усне запозичення з грецької мови, без посередництва цілої низки мов і народів, як ми здебільшого спостерігаємо. Чи є в нас докази того, що це запозичення відбулося саме усним шляхом? Є, ось хоча б такий. Слово карабос у греків означало «морський рак», «краб». Вони цим словом, ужитим у переносному, образному значенні, назвали певний вид своїх суден. Виходить, що це була неофіційна, а вільна, невимушена, розмовна назва. Такі слова, як правило, переходять з мови в мову усним шляхом, через безпосереднє спілкування людей. Не лише ми запозичили у греків це слово. Воно було і в римлян (карабус), потім в італійців (каравелла), в іспанців та ін. У давньоруській мові воно мало форму корабль, а у багатьох слов’н )болгар, чехів, словаків, поляків, сербів та ін.) форму кораб.




Чай

Сьогодні ми вважаємо чай – і рослину, і продукт – своїми добрими знайомими… Назва цього напою неоднакова в різних європейських мовах. Вона залежить від того, яким шляхом ввозили чай у кожну з цих країн. В Європу його привозили морським ляхом із Південного Китаю в дерев’яних трюмах парусних кораблів. За дорогу, а вона, як відомо, була довгою, чай «доходив», «дозрівав» у зігрітих сонцем і майже герметично закритих трюмах. Там, звідки його везли, – у Південному Китаї – чай звуть те. З цією назвою його й привезли в Європу: тому англійці називають чай tea (ті), німці – der Tee (тее). У Росію чай возили караванним шляхом через Азію, але вже не з Південного, а з Північного Китаю, де місцеве населення називало цей напій ча, а саме листя – чае. Тому в українській, російській та білоруській мовах цей напій зветься чай.



Поетична сторінка

Рідне слово

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру

В небесну синь пташиним граєм

І, спивши там від сонця жару,

Зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,

Прозоре диво калинове.

Хай квітне, пломенить червоно

В сім’ї великій, вольній, новій.

Д.Білоус
О слово рідне…

О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам’ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!.

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев…

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

О.Олесь

Наша мова

Мова, наша мова –

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова, наша мова –

Літ минучих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.
Мова, наша мова.

Мрійнику – жар-птиця,

Грішнику – спокута,

Спраглому – криниця,

А для мене, мово,

Ти, мов синє море,

У якому тоне

І печаль, і горе.


Мова, наша мова –

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь.

Нею марять зими,

Нею кличе літо.

В ній криваві рими

Й сльози Заповіту.


Я без тебе, мово,

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва,

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

Ю.Рибчинський

Буду я навчатись…

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої.
В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.


Буду я навчатись мови-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці.


В кореневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової.


Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з мене Україна-мати;


Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,

В гніві – бився блисками, а в любові – рутою.

А.Малишко

Наша мова

Коли навала сунула ординська,

Народ наш в січі схрещував шаблі

За честь і волю рідної землі, –

Мужніла в битвах мова українська.
З віків у ній тривога материнська,

Людські великі радощі й жалі…

Упали кволі хани й королі –

Живуть народ і мова українська!


Для ворога вона покара – грім,

А до людини щирістю іскриться,

Дзвенить в братерстві нашім дорогім;
В огні віків гартована, мов криця,

Тому велика й сильна, як гроза,

І чиста, наче матері сльоза.

М.Литвинець






КВК по прислів’ях, приказках, афоризмах, фразеологізмах

Привітання. (3б.)

Кожна команда повинна привітати журі, глядачів, суперників прислів’ям , приказкою, афоризмом чи фразеологізмом.


Представлення команд (3б.)

Назва, емблема, девіз, пов’язані з прислів’ями.


Розминка. (кожна правильна відповідь – 1б.)

1.Яке прислів’я вам скажуть, якщо ви швидко і якісно зможете полагодити праску, стілець? (Майстер на всі руки).

2. Яке прислів’я чи приказку ви пригадаєте, якщо довго не могли розв’язати задачу, а разом із товаришем зробили це швидко? (Одна голова – гарно, а дві – краще).

3. Що скаже вчитель тому, хто першим зробив самостійну роботу, але виконав її неправильно? (Хто поспішить, той людей насмішить).

4. Якщо ти постійно проявляєш цікавість, встряєш у розмову дорослих, що тобі можуть сказати? (Багато будеш знати – швидко старим станеш).

5. Якщо з тобою трапиться неприємність і тобі на допомогу прийдуть твої товариші, яке прислів’я ти пригадаєш? (Друзі пізнаються в біді).

6. Яка приказка допоможе тобі знайти дорогу в незнайомому місті? (Язик до Києва доведе).
Продовжи прислів’я. (1 бал за кожне прислів’я).

Продовжити прислів’я, що містять антоніми

Що вранці не зробиш, того ввечері не наздоженеш.

Краще розумна догана, ніж дурна похвала.

Легко обіцяти, але важко слова дотримати.

Менше говори, а більше роби.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Краще з розумним загубити, ніж з дурним знайти.

Добре довго пам’ятається, а зле ще довше.

Де менше слів, там більше правди.

Хто влітку спеки боїться, тому нема чим взимку погріться.


Конкурс знавців. (кожна правильна відповідь – 1б.)
Беруть участь по 1 учаснику з команди.

Хто наведе більше прикладів прислів’їв, приказок і т.д. про працю, книгу, хліб.



Приклад:

Праця: краще маленька праця, ніж велике безділля; не дивись на чоловіка, а на його діло; хто добре робить, тому зло не шкодить; без праці не проживеш; ледачому і в будень свято; тяжко тому жити, хто не хоче робити.

Книга: книга – найкращий товариш, книга вчить, як на світі жить.

Хліб: хліб — всьому голова; хліб, сіль їж, а правду ріж.

Конкурс художників. (5 балів).

Намалювати прислів’я.



1 команда: Язик до Києва доведе.

2 команда: За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш.

Перевірка домашнього завдання. Пантоміма. (5 балів).

Кожна команда повинна підготувати пантоміму на відоме прислів’я.



Літературний аукціон. Ребуси. (1бал за кожен ребус).

Ребуси добираються довільно.



Конкурс «Хто швидше». (2 бали за кожну скоромовку).

Прочитати скоромовки.

Прийшов Прокіп – кипить окріп, пішов Прокіп – кипить окріп. І при Прокопі кипить окріп, і без Прокопа кипить окріп.

Старий Семен сказав синам: «Скосіть сіно». Сини скосили сіно. Старий Семен сказав синам: «Спасибі!»

Хитру сороку спіймати морока. А на сорок сорок – сорок морок.

Біля броду бусол ходить, бусленя з собою водить.

Бабин біб розцвів у дощ. Буде бабі біб у борщ.

Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх – упав на поріг.

Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить.

Не любила Мила мило. Мама милом Милу мила.

Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.


Конкурс капітанів (5 балів).

Назвати прислів’я та приказки афоризми та фразеологізми, у яких є числівники.

Приклад:

Сім п’ятниць на тиждень.

Один в полі не воїн.

Сім раз відмір – один відріж.

Бути на сьомому небі від щастя.

Тримати за сімома замками.

Якщо зрубав дерево, то посади два.

За одним разом дуба не зрубаєш.

Кінь на чотирьох ногах, і то спотикається.

Підведення підсумків.

Мовознавчий турнір для п’ятикласників
Мета: вчити учнів застосовувати здобуті знання на практиці; розвивати інтерес до вивчення рідної мови; виховувати взаємоповагу, вміння працювати в колективі.

Учні діляться на дві команди.



І тур. Конкурс «Загадки». (1 бал за правильну відповідь).


Скажіть, будь-ласка, то яка ж наука

Вивчає в нашій мові звуки? (фонетика)


Це усі повинні знати:

Нас не можна роз’єднати.

Відрізняємось ми чим?

Літер дві,а знак – один. ([дж], [дз]).


Я один в сім’ї такий,

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак,

В слові я – не зайвий знак. (м’який знак).


Всі на світі добре знають,

Що предмет я означаю.



  • Хто чи що? - ви запитайте

І про мене все дізнайтесь.

Парта, зайчик, дошка, котик…

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достеменно:

Називаюсь я (іменник).


Я розрядів вдосталь маю

І предмет я означаю,

Його ознаку чи кількість.

Ви учіть про мене тільки.

Особовий я й зворотний,

І питальний, і відносний,

Заперечний, вказівний,

Означальним можу бути.

Варто все це не забути.

Частіш згадуйте про мене.

Називаюсь я (займенник).
Я веселий і звабливий,

Гарний, милий і красивий,

Несказанний, незрівнянний.

Маю ступінь порівняння.

Я відносний чи присвійний,

А чи якісний незмінно.

Відповім я залюбки

На питання чий? який?

Маю ознаку предмета,

Називаюсь я (прикметник).


Дуже я люблю всі дії,

І що хочеш я умію.

Є у мене вид і час,

Спосіб маю повсякчас.

Лиш учіть мене сумлінно,

Озовусь я неодмінно.

Вмію діяти чудово,

Отже, звусь я (дієслово).


Я, відомо, дуже знатний,

Кількість можу означати,

І порядок при лічбі

Підкажу мерщій тобі.

Чи який, чи котрий, скільки –

Запитай мене лиш тільки.

Щоб не буть багатослівним,

Називаюсь я (числівник).

Я така частина мови,

Що належить до службових.

Я буваю лиш одним:

Похідним-непохідним.

Задля, посеред, із-за.

І для мене це знаменно,

Що всі звуть мене (прийменник).
Я важливий, що й казати,

Можу вміло пов’язати

Однорідні члени чинно

Й складних речень теж частини.

А, але, і – я сурядний,

Що, немов, як, щоб – підрядний.

Скрізь впишусь я досить влучно.

Називаюсь я (сполучник).


Я емоцій стільки маю,

Почуття я виражаю:

Ой, ай, о, ого, іч, ух,

Аж захоплює вмить дух!

А чи окрик, чи звертання,

Чи ще, власне, спонукання:

Гей, агов, геть, марш, ціп-ціп –

Волевиявлення ці.

Ще наслідувати можу

Голоси тварин я гоже:

Няв, ж-ж, пу-гу, ку-ку,

Гав, ко-ко, ку-ку-рі-ку.

Скрізь кручусь, неначе дзиґа,

Маю йменнячко я (вигук).





ІІ тур. Доповнити прислів’я.(1бал правильна відповідь)
Пізно встав – день втратив, у молодості не вчився – (втратив життя).

Нема друга – шукай, знайшов – (бережи).

Не той друг, що медом маже, а той, хто (правду каже).

Землю прикрашає сонце, а людину (праця).

Маленька праця краща за (велике безділля).

Учений водить, а невчений (слідом ходить).


ІІІ тур. Замінити фразеологізми дієсловами-синонімами. (1бал за правильну відповідь)
Води в рот набрати – мовчати.

Розбити глек – посваритися.

Байдики бити – ледарювати.

Горло драти – кричати.

Пекти раків – червоніти.

Накивати п’ятами – втекти.

Повісити носа – засумувати.

Плутатися під ногами – заважати.


І\/ тур. Метагарама. (1бал правильна відповідь).


Тихенько я в стручку лежав,

Коли хтось літеру украв,

То враз здрібнів я в сто разів

І все й усіх собою вкрив.



(горох – порох).
І хвостом не встиг змахнути

Рудошерстий курокрад,

Як хтось літеру поцупив.

Змінам цим рудько не рад,

Бо припало стать харчем

Найсмачнішим для китайців.



(лис – рис).
Шкребтись я буду у норі

Й усе старанно гризти,

А зміниш літеру в мені –

Замовкну і не писну.



(миша – тиша).
Літерою «ес» почнуся –

Кожному я придадуся,

Двісті тисяч нас таких –

Точних, гарних і гучних.

Коли першу букву змінять,

Теж мене належно цінять,

Бо де ж інший є метал,

Щоб так легко все паяв?



(слово – олово).
Літерою «ес» почнуся –

Кожному я придадуся,

Двісті тисяч нас таких –

Точних, гарних і гучних.

Коли першу букву змінять,

Теж мене належно цінять,

Бо де ж інший є метал,

Щоб так легко все паяв?



(слово – олово).


\/ тур. «Подорож у мову»(1бал правильна відповідь).
Наша мова дуже багата й різноманітна. Коли говорять про мову, мають на увазі перш за все слово. Без знань слів, притому великої їх кількості, не можна знати мови, користуватися нею. Зараз ми подивимось, чи знаєте ви слова нашої мови.


Тільки зовні ми близнята,

В змісті ж треба розрізняти.

Зовні схожі. Різні ми,

То й звемось … (омоніми).

Я живу у морі синім,

Брат мій – в колесі машини.

Спільне в нас лише ім’я.

Ти скажи: хто – брат, хто – я. (скат).


Без мене немає ялини,

Без мене й сосни не буває.

Не шиє без мене машинка.

Скажи, як мене називають? (голка).


Ми –брати, брати-близнята.

Ти ж учись нас розрізняти:

Я – оцінка у змаганні,

Брат мій – вечір танцювальний. (бал).



Питання-жарти.


По чому часто ходять, але ніколи не їздять? (по драбині).

Під яким кущем ховається заєць, коли йде дощ? (під мокрим).

Скільки хвилин треба варити круте яйце? (жодної, бо воно вже зварене).

Коли чорній кішці найлегше пробратися у хату? (коли відчинені двері).

Чому старий дід капелюха купує? (тому що без грошей не дають).
Підведення підсумків. Оцінювання команд.




Мовознавчий турнір до Дня рідної мови

Мета: вчити дітей сприймати і розуміти слово; розвивати почуття особистої відповідальності за збереження і збагачення рідної мови; виховувати любов до української мови, бажання досконало її знати.

  1. Слово вчителя.

У 1997 році з ініціативи Всеукраїнського товариства «Просвіти» імені Тараса Шевченка Указом Президента Леоніда Кучми 9 листопада, яке церква відзначає як день Преподобного Нестора Літописця, проголошено державним святом – Днем української писемності та мови. Це є свідченням того, що золота нитка історії тчеться з глибини віків. З появою письма почав формуватися новий світогляд.

2. Розповідь учня.

Літописець Печерський Нестор, якого визнають автором однієї з редакцій «Повісті врем’яних літ», народився близько середини ХІ століття, а помер 28 жовтня (9 листопада за новим стилем) 1114 року.

У 17 років, тобто приблизно в 1065 році, Нестор прийшов до Печерського монастиря, коли ігуменом там був преподобний Теодосій. За його наступника Стефана Нестор виконував різні обов’язки, вчився в печерських подвижників тілесної й духовної чистоти, глибокого смирення, цілковитого послуху, дотримання посту, а також вивчав мови: грецьку, чеську й інші.

До нас, крім «Повісті врем’яних літ», дійшли інші твори літописця Нестора: «Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба» (1081 – 1088), «Житіє преподобного отця нашого Теодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, мнихом того же монастиря» (близько 1091 року) та інші.

Названі вище давньоруські літописи є дорогоцінними реліквіями історії, науки, літератури та культури, які й сьогодні вражають своєю глибиною та суспільною значущістю. Саме тому День української писемності і мови святкують в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця,який, власне, і започаткував писемну українську мову.

3. Хвилинка поезії

Щоб добре знати мову свою рідну,

Науки мовознавчі нам потрібні.


  • Фонетика вивчає звуки мови.

  • А орфоепія – їх правильну вимову.

  • Як на письмі ті звуки позначати –

Із графіки ми можемо дізнатись.

  • Щоб в слові помилок не допустити,

Нам треба орфографію учити.

  • Лексикологія вивчає скарби мови –

Усе її багатство словникове.

  • Частини значущі у слові розглядає

Будова слова – це хай кожний знає.

- Як слово твориться, то словотвір розкаже.

Споріднені слова знайти підкаже,

-А звідки родом те чи інше слово,

Етимологія веде про це розмову.


  • Є й морфологія, наука, що вивчає

Частини мови, дивосвіт безкраїй.

  • Словосполучень, речення будову,

Звичайно ж, синтаксис вивчає в кожній мові.

До морфології він завше не байдужий –

Давним-давно із нею щиро дружить.

Про їхню дружбу мовознавці знають,

Обох граматикою здавна називають.


  • Як розділові знаки нам вживати,

То пунктуація вже зможе підказати.

  • Крилаті вислови у мові ми вживаєм –

Їх фразеологія вивчає.

  • Стилістика – то ключик для розмови –

Вивчає ж бо вона всі стилі мови.

Отож, щоб мову на 12 балів знати,

Науки ці потрібно нам вивчати.


4. Слово вчителя.

Один дуже відомий чоловік сказав: «Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина». А я хочу сказати, що якщо ти не знаєш рідної мови, то ти неповноцінна людина. Тому я хочу запросити сюди тих, хто старанно вивчає рідну мову і хоче нам показати свої знання.



І тур. «Оратор».( 12 б.)

Перед вами три теми:



  1. «Мова – найцінніший скарб людини».

  2. «Значення рідної мови в моєму житті».

  3. «Людина – звучить гордо».

Вибрати тему, на яку протягом 30 секунд ви будете говорити. Починає капітан, всі інші продовжують. На підготовку 1 хвилина.

ІІ тур. «Практикум». (кожна правильна відповідь – 2 б.)

У цьому конкурсі вам треба відредагувати речення, обґрунтувати зроблені виправлення.

1. Хворим рекомендують споживати овочі, фрукти і апельсини.

Шофер просив, щоб його заправили бензином.

Воротар одбиває м’яча кулаком, який відлітає вбік.


  1. На зборах багато говорилося про моральне й духовне виховання молодої людини.

Учні вже повернулися зі школи, що навчалися в другу зміну.

Товариш сказав, що прийду завтра.


ІІІ тур. «Подорож у мову». ( правильна відповідь – 1 б.)

Наша мова дуже багата й різноманітна. Коли говорять про мову, мають на увазі перш за все слово. Без знань слів, притому великої їх кількості, не можна знати мови, користуватися нею. Зараз ми подивимось, чи знаєте ви слова нашої мови.


Тільки зовні ми близнята,

В змісті ж треба розрізняти.

Зовні схожі. Різні ми,

То й звемось … (омоніми).


Я живу у морі синім,

Брат мій – в колесі машини.

Спільне в нас лише ім’я.

Ти скажи: хто – брат, хто – я. (скат).


Без мене немає ялини,

Без мене й сосни не буває.

Не шиє без мене машинка.

Скажи, як мене називають? (голка).


Ми –брати, брати-близнята.

Ти ж учись нас розрізняти:

Я – оцінка у змаганні,

Брат мій – вечір танцювальний. (бал).



І\/ тур. Гра з глядачами. Інсценівка.

(болільники обох команд інсценують гуморески).




Чия мова краща

Розказує у пивничці

Данило Семену:


  • Ось я – простий роботяга,

А взяв жінку вчену.

Довго вчилась в інституті,

Знає аж три мови.

Які у нас інтересні

Бувають розмови!

Прийду, бува, із пивнички

Чи там із буфета,

А вона як застрекоче,

Наче з кулемета.

Розпікає по-французьки,

По-німецьки лає,

А бува, що й італьянське

Слово добавляє.

А я, браток, по-простацьки

Двину два словечка –

Двину два словечка –

І вона лиш оком кліпа,

Як ота овечка.

Бо такі слова я знаю,

В три дуги загнуті,

Що їх, браток, не вивчають

В жоднім інституті.


Кухлик

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: - Покажіть

Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: - Што? Чево?

Я не понімаю.

- Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.


  • Да какой же кухлик здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

- На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.


  • У мєня єсть свій язик.

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

І не знає мови.



\/ тур. «Поетична синонімія.» (правильна від
\/ тур. «Поетична синонімія». (правильна відповідь – 1б.).

Встановити, яке із поданих синонімів було вжите автором.

Вигріваються на сонці

Осокори у (тузі, смутку, журбі),

А дуби, мов полководці,

Вийшли з вітром на (дуель, двобій, поєдинок).

А вітер завихриться в вітах,

Дерева гойдне – і в ту ж (секунду, хвилю, мить)

Із жалем за втраченим літом

Обірване листя (лине, летить, кружляє).


Мені в далекому Парижі

Приснилась рідна (земля, сторона, країна):

Серед любисткової тиші

Дрімає хата (ошатна, чепурна, охайна).


Вересневі дні (з бажанням, охоче, без примусу)

Стелять щедрі скатерті,

А на них – усе, що (бажаєш, прагнеш, хочеш):

Всі дари земні на стіл.


\/І тур. Метаграма. (правильна відповідь – 1б.).
Тихенько я в стручку лежав,

Коли хтось літеру украв,

То враз здрібнів я в сто разів

І все й усіх собою вкрив.



(горох – порох).
І хвостом не встиг змахнути

Рудошерстий курокрад,

Як хтось літеру поцупив.

Змінам цим рудько не рад,

Бо припало стать харчем

Найсмачнішим для китайців.



(лис – рис).
Шкребтись я буду у норі

Й усе старанно гризти,

А зміниш літеру в мені –

Замовкну і не писну.



(миша – тиша).
Літерою «ес» почнуся –

Кожному я придадуся,

Двісті тисяч нас таких –

Двісті тисяч нас таких –

Точних, гарних і гучних.

Коли першу букву змінять,

Теж мене належно цінять,

Бо де ж інший є метал,

Щоб так легко все паяв?

(слово – олово).
З к дерева захищає

І на них вона завжди.

З н звірятко заховає

Коли треба, від біди.



(кора – нора).
На Далекому я Сході

І завжди в морській воді.

Коли к на г заміниш,Стану деревом тоді.

(краб – граб).

\/ІІ тур. Гра з глядачами. «Поетична хвилинка.»

Конкурс на кращого декламатора поезії про рідну мову.



Рідне слово

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру

В небесну синь пташиним граєм

І, спивши там від сонця жару,

Зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,

Прозоре диво калинове.

Хай квітне, пломенить червоно

В сім’ї великій, вольній, новій.

(Д.Білоус).


О слово рідне…

О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам’ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!.

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев…

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

\/ІІІ тур. «Конкурс юних поетів». (12б.).

Щойно ми прослухали поезії. Звичайно, щоб написати такий твір, треба бути генієм. Але я впевнена, що наші учні теж мають здібності. Зараз ми це перевіримо.

Дописати вірш.

1 команда:

Біла


Покрила

Дуба


У шубу.

2 команда:

Черевички

До річки
Ходила

Загубила..


ІХ тур. «Прямо чи влучно». (правильна відповідь – 1б.).

Мабуть, хоч раз, послухавши цікавого співрозмовника, ви ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні крилаті вирази народно розмовної мови.

Фразеологізми найяскравіше виражають національний характер мови. Тому в наступному конкурсі перевіримо, як ви знаєте фразеологізми.

Назвати слово, якому відповідає фразеологізм.



1 команда.

1. Зарубати на носі. (запам’ятати).

2. Яка муха тебе укусила? (сердитий).

3. Гладити по голові. (жаліти).

4. Ловити гав. (неуважний).

5. Водити за ніс. (обманювати).

6. Ведмідь на вухо наступив. (немає слуху).

7. Гору брати. (перемагати).

8. Накивати п’ятами. (втекти).

2 команда.

1. З неба зорі зриває. (швидкий).

2. Пекти раки. (червоніти).

3. Давати задній хід. (відступати).

4. Не відати ні слухом, ні духом. (не знати).

5. Задирати ніс. (зазнаватися).

6. Міряти лозиною. (бити).

7. Як кіт наплакав. (мало).

8. Тримати при собі. (мовчати).
Х тур. «Мовні цікавинки.»


  1. У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 тисяч разів.

  2. У Московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили переодягнені чиновники, які хапали людей, що вживали нецензурну лексику, і на пострах іншим прилюдно сікли різками.

  3. Турецький мандрівник Ельвія Челеві, що відвідав Україну 1657 року, визнавав величезне багатство української мови, але лайливих слів нарахував у ній аж… чотири. Це такі слова, як чорт, дідько, свиня і собака.

  4. У часи середньовіччя одного фінського студента було спалено на вогнищі як чаклуна на тій підставі, що він дуже швидко вивчав іноземні мови, що було, на думку його суддів, неможливим без допомоги нечистої сили.

  5. Останні дослідження вчених свідчать про те, що приказки на кшталт «німий як риба», «мовчить як риба» тощо не мають підґрунтя, бо риби розмовляють, як і тисячі інших видів тварин. Занурені у воду пристрої фіксують розмови мешканців підводного царства, що їх вони ведуть за допомогою ультразвукових сигналів, які наше вухо не сприймає.

  6. У племені таджу, що живе в одній із гірських долин Індії, у домах царює дивовижна тиша і спокій. Справа в тому, що чоловіки й жінки таджу говорять різними діалектами, які так і називаються «чоловічий» і «жіночий». Дуже часто люди, які перебувають у шлюбі, особливо чоловіки, погано знаючи мову своєї дружини, вважають за краще або просто мовчати, або, у крайньому випадку, вдаватися до універсальної мови міміки і жестів.


ХІ тур. «Паремійна плутанина». (правильна відповідь – 1б.)

1 команда:

Кобила з вовком мирилася, а на кота сказала.

Напав нежить, мати ще підкине.

Гуляй, тату, що й кочергою не дістанеш.

Хвалилася вівця, але вдачі не міняє.
Розуму палата і ногам нема спокою.

На голові блищить, та ключ від неї загублений.

За дурною головою – завтра свято.

Сама баба сметану злизала, та додому не вернулась.

Задер носа, ніде й шматок хліба не влежить.

Їж, Мартине, менше гріха.

Мовчи, глуха, що у неї хвіст, як у жеребця.

Змія линяє, а в голові свистить.


2 команда:

Убила баба лося, щоб карась не дрімав.

Винувата діжа, а дорога учить.

Ти від нього спиною, що блищить.

На тобі, небоже, та на сто рублів чвані.

На те щука в морі, що не смакує їжа.

Піч тучить, так їй довелося.

Посади свиню за стіл, що з медом солодка.

Не дурний крук, а вернувся стрижений.

Хвалилася калина, що мені негоже.

Пішов по шерсть, щоб впустив із рук.

Не все те золото, а воно до тебе рилом.

Хоч копійка в каптані, вона й ратиці на стіл.

Правильний варіант:
Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулась.

Напав нежить, ніде й шматок хліба не влежить.

Гуляй, тату – завтра свято.

Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця.

Розуму палата та ключ від неї загублений.

На голові блищить, а в голові свистить.

За дурною головою і ногам нема спокою.

Сама баба сметану злизала, а на кота сказала.

Задер носа, що й кочергою не дістанеш.

Їж, Мартине, мати ще підкине.

Мовчи, глуха, менше гріха.

Змія линяє, але вдачі не міняє.


2 команда:

Убила баба лося, так їй довелося.

Винувата діжа, що не смакує їжа.

Ти від нього спиною, а воно до тебе рилом.

На тобі, небоже, що мені негоже.

На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

Піч тучить, а дорога учить.

Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.

Не дурний крук, щоб впустив із рук.

Хвалилася калина, що з медом солодка.

Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.

Не все те золото, що блищить.

Хоч копійка в каптані, та на сто рублів чвані.
Слово вчителя. Підведення підсумків.

Слово журі. Оцінювання.


Філологічна гра

Беруть участь команда хлопців та команда дівчат
Конкурс №1

1-ша команда:

«Ой я дівчина Полтавка, А зовуть мене Наталка…»

Для першого конкурсу учасниці повинні були написати вдома невелику (1с.) художню розповідь про себе, своє походження, звички, уподобання тощо.



2-га команда:

«Еней був парубок моторний…»

Учасники повинні були підготувати невелику (1с.) художню розповідь. Таку собі саморекламу, можливо, трішки хвалькувату, нескромну, але цікаву й словесно досконалу.



Конкурс №2

1-ша команда:

«Ти мій голубчику…»

Кажуть, що слабка половина людства все-таки сильніша за сильну внаслідок слабкості сильної статі до слабкої. Такий собі кучерявий афоризм, а насправді, у житті все простіше. Досить жінці чи дівчині сказати кілька лагідних, ніжних слів, і непохитні, неприступні серця чоловіків відразу в’януть, м’якнуть, тануть.

Необхідно по черзі називати вжиті в кличному відмінку пестливі іменники.

2-га команда:

«Ти моя ластівко…»

Відомо, що чоловіки люблять очима, а жінки – вушками. Отож, щоб сподобатися прекрасній половині людства, потрібно говорити їй якомога більше ніжних, пестливих, красивих слів.

Різні порівняння – це також досить сильна жіноча зброя. Необхідно називати по черзі порівняльні конструкції.

Конкурс №3

1-ша команда:

«Українська філологиня – справжня господиня».

Українські дівчата здавна славилися не лише своєю вродою, мудрістю, дотепністю, а й працьовитістю, старанністю, завзятістю.

Дібрати нормативні відповідники до російських іменників – назв предметів побуту й кулінарії.


Хрустальный бокал – кришталевий келих;

Стакан – склянка;

Кружка – кухоль;

Сахарница – цукорниця;

Вилка – виделка;

Спички – сірники;

Поднос – таця;

Салфетка – серветка;

Полотенце – рушник.
Тепер скажіть, чи кладете ви у свої страви:

Укроп – кріп;

Лук – цибуля;

Изюм – родзинки;

Сливки – вершки;

Растительное масло – олія;

Сельдерей – селера;

Творог – м’який сир;

Отруби – висівки.
Бачимо, що на кухні в дівчат все гаразд. Але нам цікаво, чи до ладу в них у домі взагалі.

Прихожая – передпокій;

Гостиная – вітальня;

Коврик – килимок;

Тапочки – капці;

Одеяло – ковдра;

Утюг – праска;

Полки – полиці;

Занавески – фіранки.


2-га команда:

«Хто в домі господар».

А тепер від високої поезії перейдемо до побутової прози. Перевіримо, наскільки грамотними є наші гравці в побуті.



Отвёртка – викрутка;

Провод – дріт;

Удлинитель – подовжувач;

Предохранитель – запобіжник;

Плоскогубцы – обценьки;

Бревно – колода;

Щепка – тріска;

Верёвка – мотузка;

Крюк – гак;

Тиски – лещата;

Стремянка – драбина;

Винт – гвинт;

Цепь – ланцюг;

Рычаг – важіль;

Тормоз – гальмо;

Топор – сокира;

Зажигалка – запальничка;

Железный – залізний;

Жестянка – бляшанка;

Леска – волосінь;

Перочинный ножик – складаний ножик;

Наковальня – ковадло;

Гвозди – цвяхи.


Конкурс №4

1-ша команда:

«Нісенітниця нам до лиця».

Скажіть, чи може сучасна панночка бути байдужою до косметики? Звичайно, що ні, адже всі вродливиці прагнуть стати ще вродливішими, а тому пильно стежать за новинками косметичної продукції. Але наші учасниці стежать ще й за тим, як її пропонують. Все-таки страшнувато користуватись «туш для рясниць» або «кремом для роз прасування зморшок».

Прокоментувати анотації до косметичних виробів.

Приклад:


Наложіть краску на відросші корені волосся прядь за пряддю. Затим розподіліть краску по всьому волоссю і видержіть його так 30 хв. По закінченні даного сроку вспіньте краску невеликим обсягом води і старательно ополосніть волосся.

При попаданні краски в очі, зразу ж промийте їх водою.



2-га команда:

«Ти скажи, промов ніжними вустами…»

В останньому конкурсі необхідно продемонструвати кмітливість, розум, гумор, вміння влучно й грамотно висловлюватись

Що ви скажете…


  • дівчині, яка впродовж годинної прогулянки просить купити їй уже шосту шоколадку;

  • незнайомці, яка не погоджується дати номер свого телефону;

  • молодшому братові, який запитує, як здобути успіх у дівчат;

  • мамі, яка дивується: «І в кого ти вдався такий?»

  • другові з приводу чергової поразки улюбленої футбольної команди;

  • батькам про причини пізнього повернення додому.


Підведення підсумків гри. Оголошення переможців.

Список використаної літератури


1. Баган М. Мовні змагання за мовні знання: Сценарії лінгвістичних ігор та конкурсів з української мови // Українська мова та література. – 2002. – № 41

2. Заболотний О.В. Українська мова: Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів/О.В.Заболотний, В.В.Заболотний. – К.: Генеза, 2009. – 240с.

3. Федоренко В. Гра зі словом: Ігрові завдання на уроках мови // Українська мова та література. – 2004. – № 45

4. Федоренко В. Ігровий університет: Посібник для вчителя // Українська мова та література. – 2003. – № 13-15

5. Федоренко В. Лінгвістична ігротека // Українська мова та література. – 2003. – №№ 41-43, 47

6. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – С. 12-405






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка