План роботи Медіація у школі як засіб формування безпечного освітнього середовища Л. В. Зюман, методист цпс кмнмц



Скачати 149.64 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір149.64 Kb.
Майстер клас « Шкільна медіація як засіб формування безпечного освітнього середовища»
Дата проведення: 22.10.2015 р.

Місце проведення: Кременчуцька СШ №10

Початок роботи: 14.00

Учасники: працівники психологічної служби ЗНЗ міста.
План роботи


  1. Медіація у школі як засіб формування безпечного освітнього середовища

Л.В.Зюман, методист ЦПС КМНМЦ


  1. Проект "Розбудова миру, профілактика і розв'язання конфлікту з використанням медіації у групах та громадах, які зазнали наслідків конфлікту, особливо серед жінок та дівчат ВПО" за підтримки Посольтва Великої Британії в Україні.

Т.І.Вишинська, практичний психолог Кременчуцького колегіуму №25


  1. Впровадження медіації у школі, як практики конструктивної ненасильницької взаємодії у конфліктних ситуаціях: досвід, особливості, можливості.

Л.М. Чикун, практичний психолог Піщанської гімназії


  1. Практична частина. Техніка «Коло»

Л.М. Чикун, практичний психолог Піщанської гімназії,

Т.І.Вишинська, практичний психолог Кременчуцького колегіуму №25




  1. Коло запитань і відповідей

Л.В.Зюман, Л.М. Чикун, Т.І.Вишинська,

Майстер клас « Шкільна медіація як засіб формування безпечного освітнього середовища»

Дата проведення: 22.10.2015 р.

Місце проведення: Кременчуцька СШ №10
Рекомендації
Працівникам психологічної служби ЗНЗ:

  • детально ознайомитись та використовувати в роботі теоретичні та практичні матеріали майстер класу «Шкільна медіація як засіб формування безпечного освітнього середовища» (електронний ресурс , режим доступу http://mmk.at.ua/index/psikhologichna_sluzhba_znz/0-71 );

  • проводити просвітницькі, розвивальні заняття зі старшими й молодшими школярами, використовуючи методи та прийоми, які допомагають сприяти процесу обробки конфлікту і вирішенню проблеми;

  • застосовувати при вирішення міжособистісних конфліктів, які виникають між учасниками навчально - виховного процесу техніки медіації (зокрема навички активного слухання, перефразування, «Коло», «Кільце» тощо) в межах власної компетенції;

  • .систематично поповнювати свої знання щодо застосування технік медіації, використовуючи метод самоосвіти, користуючись електронними ресурсами сайтів:

Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда Україна» http://www.la-strada.org.ua/ , https://www.facebook.com/lastradaukraine?pnref=story


Інституту миру і порозуміння

http://ipcg.org.ua/

http://ipcg.org.ua/sferi-deyatelnosti/vosstanovitelnie-praktiki-v-shkolah/


  • залучати в разі потреби до спільної роботи сертифікованого медіатора Вишинську Т.І., практичного психолога Кременчуцького колегіуму №25(за згодою);


Центру психологічної служби ЗНЗ:

  • розмістити та постійно поповнювати інформацію про технологію медіації на сайті КМНМЦ (http://mmk.at.ua/index/psikhologichna_sluzhba_znz/0-71);

  • спланувати та провести практичні заняття з працівниками психологічної служби по практичному оволодінню техніками медіації;

  • віднайти можливість створення та реалізації в ЗНЗ міста проекту «Шкільна служба порозуміння).



Інформаційні матеріали до майстер - класу «Шкільна медіація як засіб формування безпечного освітнього середовища»



Мир неможливо утримати силою.

Його можна досягти лише розумінням.

Альберт Ейнштейн
Медіація у школі - інноваційний підхід до вирішення міжособистісних конфліктів, які виникають між учасниками навчально - виховного процесу, метою впровадження якого є реалізація практики конструктивної ненасильницької взаємодії у конфліктних ситуаціях.
Відновні практики – відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення суперечливих та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.
Медіація (англ. mediation – посередництво) — вид альтернативного врегулювання суперечностей, метод їх вирішення із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант вирішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.

На відміну від формального судового чи господарського процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них.
Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.
Вирішення конфліктів – процес вирішення суперечки або конфлікту людьми для відповідного задоволення їхніх інтересів, результати якого є для них прийнятними.
Коло - відновна практика, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власний погляд та бути почутим іншими членами Кола завдяки процедурі, що забезпечує рівність усіх учасників.
Медіація у школі можлива за умов реалізації декількох програм: «Медіація однолітків» і «Шкільна медіація».
Програма «Шкільна медіація» передбачає впровадження власне процедури медіації і її принципів у систему школи через залучення дорослих медіаторів до процесу вирішення шкільних конфліктів. Дорослі медіатори також можуть сприяти аналізу конфліктних ситуацій та вести конфліктологічне консультування.

Шкільна медіація сприяє швидкому і ефективному розв'язанню конфліктів на локальному рівні, без залучення владних структур і адміністративного тиску.


Медіаційну допомогу можуть здійснювати практичний психолог, соціальний педагог, інші представники педагогічного колективу школи, а також «зовнішні» стосовно до школи спеціалісти - медіатори.
Програма «Медіація однолітків» також має на меті здійснення цілеспрямованої діяльності у профілактиці і швидкому реагуванні на конфліктні ситуації в шкільному середовищі, але вона передбачає залучення дітей - медіаторів до процесу вирішення учнівських конфліктів.

Сутність програми полягає у передаванні відповідальності за розв'язання конфліктів у руки самих школярів: пройшовши навчання, учні - медіатори допомагають своїм одноліткам домовлятися у ситуаціях конфліктної взаємодії без участі вчителів, батьків, адміністрації.


Медіаційна процедура - це процедура, заснована на принципах раціонального аналізу ситуації, раціонального вибору дій і прийняття рішень. Медіація не є психологічним методом роботи, медіатори не повинні розбиратися у психології людей, не повинні аналізувати їхні внутрішні проблеми і причини певної поведінки, вони також не повинні виконувати функції слідчих, арбітрів, суддів і т. і. Медіатори лише повинні знати і чітко дотримуватись правил та принципів медіації, завдяки яким вона набуває статусу безпечної процедури, безпечної у фізичному, психологічному, соціальному розумінні.

 

Результатом реалізації програми є створення інституту посередництва - шкільної служби медіації однолітків, діяльність якої спрямована на вдосконалення системи міжособових взаємин, покращення психологічного клімату у шкільному колективі.


Основною частиною програми є тренінг, у результаті проходження якого учні мають знання, вміння і навички щодо проведення медіаційної процедури. Програма тренінгу передбачає знайомство учнів з основними принципами сучасної конфліктології, які орієнтовані на співробітництво і мирне регулювання конфліктів; навчання конструктивним стратегіям поведінки; навчання медіації; підготовку групи учнів для виконання посередницьких функцій у процесі вирішення конфліктів; розробку плану організації системи учнівського посередництва у школі.

Шкільна Служба Порозуміння (ШСП) – 1) служба, що має на меті впровадження відновного підходу в школі шляхом інформування і навчання учнів та застосування відновних практик за принципом “рівний – рівному”; 2) команда підготовлених учнів-медіаторів, які допомагають своїм ровесникам розв’язувати конфлікти мирним шляхом (використовуючи у роботі відновні практики – медіацію однолітків, коло) та працюють над формуванням безпечної атмосфери у навчальному закладі. ШСП координує координатор - психолог або соціальний педагог, який пройшов підготовку і володіє знаннями та навичками з організації та керування ШСП.
Комунікативні навички медіатора
Навички активного слухання
1. Невербальна комунікація (погляд, міміка, психологічний простір, жести, поза, темп мови, тон і тембр голосу).

Прості фрази, що підтверджують наявність контакту - "так-так", "звісно", "звичайно" і т.п., що ніби "говорять" співрозмовнику/співрозмовниці, що ми його/її слухаємо і розуміємо те, що він/вона говорить. Основна функція таких фраз - підтвердити контакт із співрозмовником/співрозмовницею; використовуючи їх поряд з невербальними реакціями, виразити увагу й інтерес до нього/неї. Такі реакції особливо корисні, коли співрозмовник/співрозмовниця почав/почала викладати свої думки і ще не виразив/виразила їх повністю.


2. Використання пауз (мовчання)

Використовується для:

- стимулювання сторони до прийняття відповідальності за результат,

- прояву поваги до сторони: дати час подумати і справитися з почуттями,

- (іноді) прояв тиску, щоб активізувати участь.
3. Іменування відчуттів

Твердження на зразок: “Звучить, наче ви були засмучені...(розгублені, розгнівані, залякані тощо)”, дозволяє учаснику зрозуміти, яке саму емоцію він хоче виразити.

Метою цього прийому є встановлення взаємодії з диспутантами. Ніщо так добре не сприяє довірі і взаємодії як визнання і повага до почуттів людини. На додаток, ця навичка допоможе звільнитися від емоційних бар’єрів, що заважають успішності медіації.

Приклади:


  • Ви були сильно пригнічені через це?

  • Звучить так, начебто ви почуваєтесь невпевнено?

  • Ви відчували загрозу?

  • Схоже, що вас це турбує?


4. Прояснення, уточнення

Питання типу: “Ви маєте на увазі…?”

“Ви говорите, що ...?”

Це такі “не оцінювальні” питання, що є нашою реакцією на сказане і виражене співрозмовником/співрозмовницею у розмові. Основна мета таких питань - прагнення прояснити думку, почуття і уявлення партнера/партнерки.



5. Перефразовування

Задача - допомогти людині сконцентруватися на змісті, підказати придатний спосіб виразити свої почуття, почати процес усвідомлення того, що відбулося, розділити почуття і зміст проблеми.

У перефразовуванні поєднуються факти (змістовний аспект) і почуття (емоційний аспект повідомлення) в одне твердження.

Наприклад:

“Ви вважаєте, що …” (Концентрація на тому/тій, хто говорить…)

“Ви засмутилися, тому що …” (факти і почуття)

“Ваше розуміння ситуації полягає в тім, що…”(коротке підсумовування сказаного)
6. Резюмування

Зведення інформації в стислу форму. Відмінність від перефразовування - обсяг інформації. Перефразовування – одним реченням – абзац. Резюмування – одним абзацом – кілька сторінок тексту.



Техніка «Кільце»

Техніка «Кільце»- є основним інструментом медіатора та відображає усі навички активного слухання.

.Наприклад:

перший етап «Поставте питання», медіатор може спитати: «Розкажіть, будь ласка, що сталося?»;

другий етап, медіатор уважно слухає відповідь учасника, демонструючи при цьому навички уважного слухання;

Після цього медіатор демонструє своє розуміння ситуації та уточнює, чи правильно він усе зрозумів – третій та четвертий етапи: «Чи правильно я вас зрозумів, ви говорили, що.., чи це так?» Якщо сторона підтверджує правильність перефразування медіатора, можна переходити до наступного питання, якщо ні – попросити сторону пояснити, що не так зрозумів медіатор.

Техніка «Кільце» застосовується на усіх етапах медіації, за винятком етапу «Вступне слово медіатора».

Техніка «Кільце»



Відкриті та закриті питання

Запитання застосовуються з метою з’ясування додаткової інформації від співрозмовника. Усі питання поділяються на дві категорії: відкриті та закриті.

Закриті запитання передбачають коротку відповідь співрозмовника (частіше за все: «так» або «ні»). Крім того такі запитання часто містять у собі прихований осуд, наприклад: «Це ти розбив цю прекрасну вазу?».

Крім закритих існують більш нейтральні, відкриті запитання. Відкрите запитання дозволяє співрозмовникові висловити всі свої думки та почуття. Відкриті запитання допомагають з’ясувати більшу кількість інформації, розширити можливості співрозмовника для відповіді, наприклад: «Що трапилося з вазою?».



Фрази, які допомагають ставити відкриті питання:

  • «Розкажи мені більше про…»

  • «Що ти маєш на увазі, коли кажеш…»

  • «Поправ мене, якщо я помиляюсь…»

  • «Поясни, будь ласка… Таким чином, все сталося так…»

  • «Як би ти хотів, щоб все було? Що потрібно, щоб все знову владнати?»


Правила надання зворотного зв’язку:

  • Давайте зворотний зв'язок тоді, коли вас просять; запитайте дозволу надати зворотний зв'язок.

  • Критикуйте підхід або ідеї, а не людину, яка їх висловила.

  • Намагайтесь бути конкретними, наводьте приклади поведінки, яку ви спостерігали.

  • Не оцінюйте поведінку.

  • Будьте уважними до мови свого тіла, будьте чесними.

Правила отримання зворотного зв’язку:

  • Слухайте уважно, прагніть зрозуміти сенс того, що вам говорять.

  • Переконайтесь, що ви правильно зрозуміли, поставте уточнююче питання чи попросіть навести приклад.

  • Не обов’язково відразу відповідати та виправдовуватись, інакше ви нічому не зможете навчитись.

  • Варто пояснювати свою поведінку, запитувати, що варто було б зробити інакше для досягнення кращих результатів..



КОЛО
Правила Кола

  • Мовник / Братина завжди рухається по Колу за годинниковою стрілкою («за сонцем»).

  • Говорити має право тільки той, хто тримає в руках Мовник / Братину, або учасник, який отримав особливий дозвіл ведучого (Хранителя Кола).

  • Коли Мовник / Братина потрапили до учасника в руки, а він/вона не має, що сказати, Мовник / Братина передається далі по Колу, а учасник має право зберігати мовчання.

  • Жоден з учасників не має право висловитися та піти, доки Коло не завершилося.

  • Мовник / Братина продовжує рухатися по Колу доти, доки є учасники, які бажають висловитися стосовно теми дискусії; рішення не можу бути прийнятим до тих пір, доки є учасники, які бажають висловитися.

Коли учасник тримає в руках Мовник / Братина, він/вона повинен поважати мету проведення Кола та інших його учасників, висловлюючись:

  • «Від серця», чесно та відверто.

  • З повагою до присутніх.

  • Достатньо стисло і лаконічно, щоб кожен мав можливість висловитися.

  • Дотримуючись теми, що обговорюється в Колі.


Класифікація Кіл

  1. Коло цінностей (презентаційне Коло);

  2. Коло вирішення проблеми, конфлікту;

  3. Коло прийняття рішень;

  4. Тематичне Коло;

  5. Коло зцілення;

  6. Коло, що проводиться на батьківських зборах.

Коло цінностей – це Коло, яке першим проводиться в громаді (класі). Коло цінностей має на меті сформувати в групі спільні уявлення про цінності, сприяти розкриттю учасників та встановленню атмосфери довіри. Коло цінностей починається з розповіді хранителя про традиції проведення Кіл та пояснення правил даної процедури. Потім ведучий проводить ритуал відкриття Кола: просить учасників взятися за руки так, щоб права долоня кожного учасника була повернута до низу – «до землі», тобто «давала», а ліва – до гори, «до сонця», тобто «приймала» - це замкнене Коло, де енергія кожного передається по колу і утворює єдність; ведучий говорить слова, що наснажують учасників поважати одне одного; ведучий закінчує словам «мир», яке повторюють усі учасники. Ритуал відкриття є обов’язковим елементом усіх наступних Кіл. Далі хранитель просить учасників згадати важливу для них людину та назвати притаманну їй рису/якість, яку вони вважають найважливішою. На це питання учасники відповідають, передаючи по колу Братину. Після того, як Мовник повернеться до ведучого, він/вона просить учасників повторити усі названі якості та записує їх на фліп-чарті – це є список цінностей, які є важливими для присутніх у Колі, адже вони самі сформували цей перелік. (Важливо зауважити, що доречно записувати перелік цінностей на папері, а не на дошці, оскільки учні часто виявляють бажання мати такий список постійно у своїй класній кімнаті). Друге питання для обговорення: «Розкажіть, будь ласка, про ваш досвід перебування в громаді/в команді, коли ви відчули себе частиною цієї громади». Підсумовуючи дане обговорення, ведучому варто звернути увагу на те, що громада (клас, друзі) – це надзвичайно потужний ресурс, який може підтримати кожного з нас у складних життєвих обставинах і, якщо учасники виявлять бажання, таким джерелом підтримки може стати Коло, в якому вони сьогодні перебувають. За бажанням ведучого, Коло цінностей може починатися і закінчуватися питанням стосовно того, як себе почувають учасники, який у них настрій тощо.

Коло цінностей, як і будь-яке інше Коло, закінчується ритуалом закриття Кола: усі стають так, як під час ритуалу відкриття, хранитель дякує учасникам за їх щирість та відвертість за внесок у формування справжньої громади. Наприкінці хранитель промовляє слово «мир», яке повторюють усі учасники.



Коло вирішення проблеми характерне для тих конфліктів, де в ситуацію втягнуто багато осіб. У навчальних закладах Коло вирішення проблем використовується, коли конфлікт виник у класі, і до нього залучена значна частина учнів. Під час проведення Кола вирішення проблеми група обговорює, що сталося; кожен має можливість висловитися з приводу конфлікту та бути почутим. Після цього група переходить до обговорення того, яким чином можна вирішити ситуацію, що склалася. Важливо пам’ятати, що рішення проблеми повинне задовольнити кожного учасника Кола, лише тоді процедура може бути завершена.

Коло прийняття рішень використовується для того, щоб громада змогла за допомогою цієї вправи ухвалити загальноприйняте рішення, яке задовольнить усіх. Свою думку зможе висловити кожен, а не лише найбільш активний, як це найчастіше стається в класі. Коло прийняття рішень застосовується тоді, коли існує багато можливих варіантів рішення важливого питання з метою донести їх до громади та обрати найкращий варіант із запропонованих під час спільного обговорення.

Тематичні кола залежать від віку та діяльності людей, які знаходяться у Колі. Наприклад, цікавими тематичними Колами для 9-х класів є Кола на тему любові, кохання, дружби, міжособистісних стосунків тощо. Найголовніше, щоб тематика Кіл була погоджена з класами. Можна попередньо запитати в них, що саме їх цікавить, або ж задати таке питання на самому Колі: «Про що ви хочете поговорити?»

Коло зцілення проводиться для підлітків, які пройшли процес медіації. Саме за допомогою таких Кіл проходить їхнє відновлення у громаді. Метою таких Кіл є поліпшення взаємин між людьми та повернення їх до тих стосунків, які були до конфлікту. Традиційно такі Кола починаються з цінностей, а потім відбувається обговорення ситуації, що склалася, результати медіації та перспективи відновлення стосунків.

Коло на батьківських зборах повторює всі питання Кола цінностей. А після цього батькам задають питання про їхніх дітей, наприклад: “З яким настроєм ваша дитина йде до школи? З яким повертається? Які зміни відбулися з нею від початку навчального року?” Найкраще ці питання узгоджувати з класним керівником.

Література:

  1. Коваль Роман, Горова Альона, Нікітчук Анна, Микитюк Оксана, Ліхоліт Юлія Ш66 Шкільна служба розв’язання конфліктів: досвід упроваджен- ня. Посібник. — К.: Видавець Захаренко В.О., 2009. — 168 с.

  2. Шкільна служба порозуміння : впровадження медіації у загальноосвітніх навчальних закладах Чернівецької області. Програма та навчально – методичний комплекс проекту. Схвалено Вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області 11.06.2014 (протокол №2)


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка