Плани-конспекти уроків до курсу світова література в 2 класі



Сторінка5/6
Дата конвертації21.02.2016
Розмір1.37 Mb.
1   2   3   4   5   6

Обладнання: підручник, нові слова на картках.

Хід уроку

І. Розвиток мовно-слухової уваги, пам’яті.

    • Послухайте ланцюжок слів. Визначте в кожному з них «зайве» слово. Повторіть ланцюжок слів без вилученого слова.

Хата, дім, оселя, ліс.

Чудовий, гарний, синій, красивий.

Машина, трамвай, гойдалка, тролейбус.

Радий, жадібний, веселий, щасливий.



    • Що ви можете сказати про ці групи слів.

ІІ. Розчитування.

    • Побудуйте правильно речення.

- що, без, друзів, без, Людина, дерево, коріння.

узнаєш, ним, з, Хорошого, як, друга, розлучишся.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні на уроці ми прочитаємо казку данського письменника Ієнса Сігсгорда «Палле сам на світі», з якої повчимося як важко жити самому у цілому світі, без батьківської опіки.



  1. Розповідь учителя про автора казки Ієнса Сігсгорд.

Написав казку "Палле сам на світі" данський письменник Ієнс Сігсгорд. У ній він показав добре знання дитячої психології. Ієнс був секретарем данського Фребелівського товариства та членом організації з проблем виховання дітей молодшого віку. Саме для них Сігсгорд створив казку "Палле сам на світі".

Герой казки Палле живе в великому сучасному місті з автомобілями, ресторанами та банками, вулицями та скверами. Як і всім дітям, йому хотілося залишитися самому, робити все, що заманеться. Та коли хлопчик залишився сам на світі, він почав відчувати самотність. Хоч Палле може тепер робити все, що йому заманеться, він почувається нещасним. Разом із Палле й читач розуміє, що людина має жити серед людей. Добре, що прочитане — це не тільки казка, а ще й сон. І Палле прокидається щасливий: він з батьками, з друзями, і не сам на - світі. Палле з людьми, і ставлення його до них, мабуть, буде іншим.

Разом з героєм казки й ми зрозуміємо велике щастя жити з людьми в суспільстві і слава Богу, що є заборони! — без заборон не станеш людиною.

ІV. Опрацювання данської казки «Палле сам на світі».


  1. Читання казки комбінованим способом.

а) Слухання казки (учитель читає до слів («…Палле чудово бачить дощечку з написом: «По траві не ходити!»).

  • Коли Палле зрозумів, що він сам у квартирі? Як він сприймає свою самотність?

  • Чим хлопчик виправдовує своє рішення йти на вулицю, адже батьки йому забороняють це робити?

  • Розкажіть, як Палле дійшов висновку, сам на світі? Які почуття охопили його?

б). Самостійне дочитування казки.

  • Який висновок зробив Палле, прокинувшись?

  • Чим закінчилась казка?

  1. Словникова робота.

прокинувся, прочинив,

підійшов, вернувся,

одягнеться, вмиється,

заглядає, зсувається,

дотягнувся, натискає

зникли, увійшла.



  • Що об’єднує усі ці слова? (Це назви дій)

  • Яке «зайве» слово у кожній колонці слів? Поясніть свою думку. (зникли – дія, що стосується усіх людей. Увійшла – дія, що виконала мама, всі решта стосуються Палле)

  1. Повторне читання казки вголос «ланцюжком». Аналіз змісту.

  • Що недозволене чинить Палле, чому?

  • Чому він не переживає, розбивши трамвай?

  • Як хлопчик поводиться в банку? Що його тішить?

  • Коли він починає відчувати свою самотність?

  • Чому йому стало нецікаво в парку, ресторані й кінотеатрі?

Фізкультхвилинка

Руки вгору, руки вниз, на сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки, поскачи на місці трохи.

Руки ззаду покладемо, головою повернемо.

Разом присядемо і за парти сядемо.


  1. Переказ казки близько до змісту.

  2. Вправи на розвиток уміння швидко орієнтуватися в тексті:

а) Гра «Дочитай речення».

Учні готують і пропонують свої завдання однокласникам.

б) Гра «Де їде трамвай?»

Діти шукають і зачитують речення, в яких є слово «трамвай»



  1. Визначення основної думки казки.

  • Чого вчить казка? Що засуджує?

  • Від чого хотів застерегти дітей письменник, розповівши цю історію?

Продовжіть речення:

    • Людина має жити серед …

V. Підсумок уроку.

  • Чому людина може жити людиною тільки в суспільстві?

  • Чому самотність гірка для людини?

Розділ V. Бути порядною людиною(4 години)
Урок 19. Світ очима дитини

Матеріал уроку. Спиридонi “Новi пригоди хлопчика Гугуце».

Мета: розвивати в учнів допитливість, інтерес до навколишнього життя; удосконалювати навички виразного і правильного читання та навички літературного аналізу твору; викликати бажання брати краще з літературних джерел для самовиховання.

Обладнання: таблиця складів, картки для читання, малюнки мам, приготовлені дітьми.

Хід уроку

І. Формування читацьких навичок.

1. Розчитування за складовою таблицею.

Учнi читають стовпчики складiв iз буквами «я», «є», «ю».



2. Гра «Що переплутали?»

Учитель читає дiтям вiрш, деякi слова пропонує прочитати на картках-блискавках.

Геть усе, усе на свiтi

Переплутала дiвчинка Надя.

Каже: «Люди сплять....,

Сонечко встає...,

Веселка з'являється на небi...,

Листочки на деревах розпускаються....

Птахи у вирiй вiдлiтають...,

Ялинку прикрашають....



Вранцi, весною, взимку, восени, вночi, пiсля дощу.




  • Давайте розплутаєм цю плутанину і поставимо усi слова на мiсце. На дошцi написано продовження вiрша. Замiсть пропущених слiв дiти прикрiплюють слова з карток.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Якi жанри ви знаєте? Що таке, по-вашому, оповiдання?

  • Якi слова спорiдненi до слова «оповiдання», можете дiбрати? (Оповiдач, повiдати, оповiдати, розповiдається).

Твiр, який ви прочитаєте cьогоднi на уроцi – це оповiдання. Читаючи його, зверни увагу: у ньому розповiдається про якийсь один випадок iз життя одного (рiдше двох) героїв. Саме такий твiр й називаєм оповiданням.

На вiдмiну вiд вiршiв в оповiданнях речення не римуються. Вiд казки цi твори теж вiдрiзняються тим, що подiї, про якi в них розповiдається, взятi з реального життя.



  • Сьогоднi на уроцi ми прочитаємо оповiдання Спередона Вангелi “Новi пригоди хлопчика Гугуце». Народився письменник у Молдовi 1932 роцi у сiм'ї селянина. Працював учителем і писав твори для дiтей. У своїх творах автор примусив читача дивитися на свiт очима малого хлопчика-фантазера Гугуце. Цей свiт дуже цiкавий і добрий.

  1. Робота над оповіданням.

Спередона Вангелi “Новi пригоди хлопчика Гугуце». (уривок «Пролiски»)

  1. Виразне читання учителем уривку «Пролiски» з оповiдання «Новi пригоди хлопчика Гугуце». (дiти слiдкують)

  2. Вiдповiдi на запитання.

  • На що сподiвався Гугуце, заховавши глибоко в кишеню своїх сiм копiйок?

  • Про що мрiяв хлопчик? Як проявляв кмiтливiсть?

  • Чому вiн розчарувався в крамницi?

  • Як Гугуце купував мамi черевички? Чому не купив?

3. Вибiркове читання оповiдання вголос.

      • Доведiть, що хлопчик дуже любив маму. Використайте текст оповiдання.

Фiзкультхвилинка

Клоун Боба потягнувся,

Раз нагнувся, два нагнувся.

Руки в сторони розвiв-

Мабуть, вiршик загубив.

А щоб вiршик вiдшукати,

Треба нам на вшпиньки стати.

ІV. Гра-тест «Чи є у творi такi речення?»

Учитель читає речення, а школярi на аркушах паперу проставляють + (так), - (нi).

1. Одного разу Гугуце мав аж сiм копiйок.

2. Подарую мамi квiти, сестричцi — ляльку.

3. Куплю мамi гудзика.

4. Уранцi з ниткою в руках вiн помчав до крамницi.

5. В руцi Гугуце було три машинки й телефон, якраз такий, який був мамi дуже потрiбний.


  1. Бесiда з класом.

Розкажiть, якими дарунками ви вiтаєте своїх мам.

Розповiдь дитини доповнюється демонстрацiєю малюнка-портрета мами.



  1. Пiдсумок уроку.

- Визначте головну думку оповiдання.

- Чому автор назвав оповiдання «Пролiски»?

- Чи можем ми назвати хлопчика Гугуце порядною людиною?
Урок 20. Немає багатства благороднішого за науку

Матеріал уроку. Михайло Михайлович Зощенко «Найголовніше».

Мета: познайомити учнів з іменем М.М. Зощенко, його твором “Найголовніше”. Вчити добирати матеріал для характеристики Андрійка Руденького; визначити основний сюжет оповідання; розвивати навички аналізу художнього тексту, виразного читання, переказу; виховувати співчуття, доброту.

Обладнання: текст, портрет письменника.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Гра “Утвори слово за зразком”.

Учитель називає ланцюжок слів, а учні утворюють по аналогії нові ланцюжки.

Горобець- горобчик-горобчикова.

Лисиця -...-...

Дівчина-...-...

Сонце-...-...



2. Скоромовка.

Заєць зяблика зустрів.

- Зебру зжер! Зміюку з'їв!

Зяблик зойкнув: - Значить, заєць -

Задавака і зухвалець!

ІІ. Актуалізація знань учнів.

- Який художній твір ми називаємо оповіданням?

- Які оповідання ви читали?

- Назвіть героїв цих оповідань..



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

      1. Знайомство із талановитим російським письменником М.Зощенком.

Куди тільки не кидало життя М.Зощенка, на яких лише посадах він не перебував, перш ніж став письменником. Жив письменник в важкі часи великих революційних випробувань, голоду, тифу, безробіття. Чимало оповідань Михайла Михайловича ввійшли і в дитяче читання.

2. Опрацювання оповідання М.Зощенка “Найголовніше”.

а) Робота над заголовком.

- Прочитайте заголовок оповідання. Що він являє собою?

- Що являється найголовнішим в житті, дізнаєтесь, прослухавши оповідання.

б) Слухання оповідання,яке читає учитель. Перевірка правильного сприймання.

- Чому мама Андрія Руденького дуже хвилювалася за сина?

- Перекажіть як Андрійко набув досвіду бути сміливим, відважним та кмітливим. Чому в нього не все виходило? Як йому допомагала мама?

- У чому виявилась наполегливість Андрійка?



3. Вибіркове читання оповідання “Найголовніше”.

а) Прочитайте, що мама сказала Андрійкові одного чудового ранку.

б) Знайдіть слова мами про силу знань. Для чого людині знання?

4. Колективна робота.

Поділити оповідання на частини. Дати кожній частині назву.

1. Хлопчик, який всього боявся.

2. Рішення Андрійка.

3. Зустріч з хлопчаками.

4. Бій з собакою.

5. Остання прогулянка.

6. Сміливий вчинок.



Фізкультхвилинка

Руки вгору, руки вниз -

На сусіда подивись,

Раз - подивимось угору,

Два - нахилимось додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

Щоб ногам роботу дати,

Будем низько присідати,

Раз-два, раз-два.



V. Творча робота, розвиток зв'язного мовлення.

Поміркуйте, що дають людині знання.



VI. Підсумок уроку.

Гра “Мікрофон”.

Як ви розумієте прислів'я?

- Вчи дитину не палицею, а словом.


Урок 21. За двома зайцями поженешся-жодного не впіймаєш

Матеріал уроку. Аурел Скобiоле оповiдання «Три метри шпигунiв», «Двiйка в сараї».

Мета: подати учням короткі відомості про Аурела Скобiоле. Показати його роль як основоположника дитячого оповiдання, розповісти про особливості побудови його творiв; розвивати навички виразного читання і переказу; виховувати любов до читання, зацікавленість оповiданнями Аурела Скобiоле, прагнення до самовдосконалення на основі прочитаного.

Обладнання: виставка книг з прислів'ями та приказками різних народів, ілюстрації, малюнки.

Хiд уроку

  1. Мовна розминка.

1. Фонетична зарядка.

Тигреня мале ричить,

Яку букву воно вчить? (Р-р-р-р)

2. Мовна загадка.

Чого немає у водi, а є морi, рiчцi, озерi? (звук [р])



3. Скоромовка.

Рибка плаває, гуляє.

Рак на неї поглядає.

4. Розчитування.

Робота на картках у парах. Дiти читають слова, дивлячись на крапку, намаючись побачити букви, якi поруч з нею.















П


































З

























Е


































А

























Т


































Й













Х

Л

О

П

*

Ч

И

К




С

Т

Р

И

Б

А

Й

*

Ч

И

К
















Р


































Ч

























И


































И

























К


































К














Фізкультхвилинка

Все у лиски вже в порядку.

Вийшла лиска на зарядку.

І вставала, й присідала.

І вставала, й присідала.

IІ. Вивчення нового матеріалу.


  1. Розповiдь вчителя про життєвий та творчий шлях Аурела Стобiоле.

Дуже популярний у Молдовi дитячий письменник Аурел Стобiоле. Вiн - майстер коротких оповiдань. Герой його оповiдань — Стенiке. Малий читач знайомиться iз вчинками свого ровесника й визнає, якi з них добрi й благороднi, а за якi кожнiй людинi має стати соромно. Цикл про Стенiке насичений прислiв'ями.
2. Опрацювання оповiдання «Три метри шпигунiв».

а) Читання оповiдання комбiнованим способом.

б) Мовчазне читання оповiдання учнями до кiнця.

3. Робота в групах.

- Змалювати словами епiзод з оповiдання.

- Розкажiть, як ви органiзовуєте свою працю.

4. Учнi вiдповiдають на запитання.


  • Якi прислв'я використано у текстi?

  • Як ви їх зрозумiли?

5. Опрацювання оповiдання «Двiйка в сараї”.

Самостiйне читання оповiдання з наступним тестуванням.



Тест

1. Цей твiр є...

а) оповiданням; б) казкою.

2. Мама засмутиться, побачивши...

а) книжку; б) щоденник.

3. Стан сховав щоденник...

а) у сараї; б) на горищi; в) у льоху.

4. Собаку Стана звали.....

а) Тузик; б) Буздуган; в) Бiм.

5. Що вийде завжди на свiтло...

а) правда; б) добро; в) ввiчливiсть.

6. Повторне читання оповiдання вголос «ланцюжком».

- Що мучило Стана? Чи правильний вихiд iз ситуацiї вiн знайшов?

III. Пiдсумок уроку.

- Чи згоднi ви з прислiв'ями, якi використав автор? Як ви їх розумiєте?



    1. Коли за багато справ берешся, все переплутаєш.

    2. Шила в мішку не приховаєш, правда завжди на світло вийде.



Урок 22. Оповідання про внутрішній світ дітей. Становлення дитини як особистості

Матеріал до уроку. Анні М.Г.Шмідт. «Йіп і Янеке разом граються», «Поппіянс хворіє».

Мета: дати короткі відомості про життя і творчість письменниці Анні М.Г.Шмідт; розвивати навички виразного читання, вміння переказувати прочитане; аналізувати вчинки головних героїв, виховувати культуру поведінки.

Обладнання: портрет Анні М. Г. Шмідт,малюнки дітей.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні ми познайомимося із творчістю Анні М.Г.Шмідт, прочитаємо її невеличкі оповідання про пригоди хлопчика Йіпа та дівчинку Янеке, пригадаємо вивчені твори із розділу Оповідання про дітей.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Вступне слово вчителя про творчість Анні М.Г.Шмідт.

  2. Виразне читання оповідання вчителем.

  3. Словникова робота.

Виразне читання слів з карток: Йіп, Янеке, Поппіянс, чемний, навколішки, застряв.

  1. Читання оповідання «Йіп і Янеке разом граються», ланцюжком по одному реченню учнями.

  • Де грався Йіп?

  • Що він побачив у загорожі?

  • Куди хотів потрапити хлопчик?

  • Що сказав тато Йіпа?

  1. Гра «Доповни слово»(вчитель називає перший склад слова, учні доповнюють):

Поба….(чив), навко…(ло), мале…(нький), зва…(ти), допо…(могти), чем…(ний).

Фізкультхвилинка

Руки вгору, руки вниз -

На сусіда подивись,

Раз - подивимось угору,

Два - нахилимось додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

Щоб ногам роботу дати,

Будем низько присідати,

Раз-два, раз-два.



7. Самостійне читання учнями оповідання «Поппіянс хворіє».

8. Знайти пояснення до кожного слова і позначити в кружечку відповідну цифру.

1) поглянути

2) приятелі

3) чемний

4)кричати



вихований

подивитись

репетувати

друзі




ІV. Закріплення та систематизація знань.

1.Творче завдання

а) перша група: розкажіть, як люди знайомляться.

б) друга група: розкажіть про свої ігри з друзями.

2. Читання твору в особах.

Діти виразно читають діалоги, передаючи голосом почуття та емоції героїв.



3. Аналіз оповідань.

- Чому Йіп застряв у тину?

- Як би вчинили чемні дітки?

- Яку гру придумали Йіп і Янеке?

- Чому вони посварилися?

- Як їх помирила справжня мама?



V. Поміркуйте над прочитаним розділом.

  • Як ви розумієте назву розділу? На вашу думку, чому оповідання про дітей об'єднані такою назвою?

  • Пригадайте назви творів та їх авторів. Представниками яких країн вони є?

  • Знайдіть правильне визначення:

Оповідання — це невеликий за розміром віршований твір про короткочасні події.

Оповідання — це великий прозовий твір, про події, зв'язані між собою.

Оповідання — це прозовий твір, невеликий за розміром, у якому зображено якийсь один епізод із життя одного героя.


  • Поміркуйте, чим оповідання відрізняється від казки.

  • Хто з героїв прочитаних творів вам сподобався? Чому?

  • Які риси вдачі притаманні героям творів А.Скобіоале, С.Вангелі та М.Зощенка? Що їх об'єднує?

Маленький герой якого твору міг ставати чарівником і робити добрі дива?

VІ. Підсумок уроку.

Розділ VІ. Поетична скринька(6 годин)

Урок 23. Веселі вірші

Матеріал уроку. Джанні Родарі “Танок усіх діток”, “Місяць над Києвом”.

Мета: познайомити учнів з іменем Джанні Родарі, його творами “Танок усіх діток”, “Місяць над Києвом”.; формувати навички виразного читання, сприяти розвитку пізнавальної активності учнів, розкривати взаємозв'язок уяви і творчості, пробуджувати зацікавленість до навколишнього світу; розвивати мовлення учнів, критичне мислення; виховувати доброту, бажання завжди робити добрі вчинки, дати можливість відчути радість від творення добра іншим.

Обладнання: текст, портрет письменника, люстерка.

Хід уроку

І. Організація класу.

      1. Тренінг “Умій володіти своїм настроєм”.

2. Гра “Маска”.

- Візьміть люстерка, і, дивлячись на своє обличчя, відтворіть свій настрій.

- Я бачу ваш настрій. У когось радість на обличчі, хтось чимось здивований, бачу також спокій та смуток. Для того щоб настрій у всіх дітей став добрим та радісним....

Усміхніться всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов'язково день тобі веселим буде.



ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Слово вчителя.

- Сьогодні, діточки, ми з вами здійснимо подорож у дуже прекрасну країну Добра. Ця країна вам дуже сподобається,там ми і залишимось жити. Подорожуватимемо річкою на швидкому виді транспорту - кораблі. Роботи у нас дуже багато, тож, щоб усе встигнути, ви повинні бути:

- уважними;

- розумними;

- зібраними;

- кмітливими.



2. Розвиток артикуляційного апарату.

Робота зі скоромовкою.

Цап до цапа в гості йшов,

Цап дороги не знайшов.

- Виразне читання скоромовки вголос.

- Читання повільно, трохи швидше.

- Читання “Блискавкою”.

Читання у різних варіантах.

- Висловіть радість.

- Вам дуже шкода цього цапка.

- Вимовте скоромовку, насміхаючись над цапком.

- А тепер ви дуже розлючені тим, що цап не знайшов дороги.

Пожалійте бідолашного цапка.

ІІІ. Усвідомлення та сприйняття нового матеріалу.

1. Знайомство з іменем Джанні Родарі як відомого італійського казкаря та поета.

- Джанні Родарі народився 1920 року в трудовій сім'ї: батько його був булочником, а мама працювала на різних фабриках робітницею. Джанні ріс веселим і жвавим хлопцем. Він понад усе любив читати книжки. Будучи дорослим, довгі часи працює в школі. Після Другої світової війни Джанні працює літературним співробітником у газеті, веде в ній рубрику “Куточок для малят”. Тут і були надруковані його перші твори для дітей.

Збірки поета “Книга веселих віршів”, “Вірші в небі і на землі”, повісті “Пригоди Цибулліно”, “Казки по телефону”, “Джельсоміно в країні брехунів”, “Торт у небі” та інші - добре відомі в усьому світі.

Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати-

Будемо відпочивати!

Три! Чотири! Присідаймо!

Швидко втому проганяймо!

П'ять! Шість! Засміялись,

Кілька разів нахилились.

Сім! Вісім! Час настав

Повертатися до справ!


  1. Робота над творами.

1.Слухання запису вірша “Танок усіх діток”. (в аудіозаписі)

а) Перевірка первинного сприймання.

- Для кого поет написав цей вірш?

- Згадайте, як автор про це говорить.

- Про дітей яких народів знаєте ви?

б) Виконання творчого завдання.

- Які ігри дітей народів світу ви знаєте?

- Доповніть розповідь автора власною.

- Доведіть, що автор любить дітей.

в) Самостійне читання вірша учнями мочки.



2. Слухання запису вірша “Місяць над Києвом”. ( в аудіозаписі)

а) Перевірка первинного сприйняття.

- Із ким веде розмову автор? Що його цікавить?

- Чи сподобалась вам відповідь місяця?

- На вашу думку, чи місяць над Києвом сяє так само, як сяє над Римом?

- Яка мудрість міститься в поезії?

б) Виконання творчого завдання.


    • Складіть свою уявну розмову з місяцем, зірками, сонцем. Про що б ви їх запитали?

в) Самостійне читання вірша мовчки.

3. Робота в групах.

    • Кращий учень групи читає вірш “Міжнародний поїзд” (для самостійного читання).

    • Учні складають вірш про міжнародний кораблик,яким вони подорожували на уроці.

VІ. Підсумок уроку.
1
. Рефлексія.

    • Що вам сподобалось на уроці?

    • Який висновок ви із цього зробили?

    1. Гра “Доповни речення”

- Закріпіть свої знання, доповнивши речення.

ПРИЄМНО ЖИТИ З.... ДІТЬМИ.



Урок 24. Вірші, які обожнють діти

Матеріал уроку. Йован Йованович-Змай “Послухаймо, що нам каже півень”, “Малий велетень”, “Жабка читає газету”.

Мета: збагатити знання учнів про творчість Йована Йовановича Змая, навчити дітей відшукувати в тексті влучні слова і вирази, що характеризують дійових осіб; розвивати вміння визначати у тексті головну думку твору; виховувати почуття гумору, любов до поезії.

Обладнання: ілюстрації до віршів, портрет поета.

Хід уроку

І. Організація класу.

Учитель.


Я вам рада, любі діти,

І вітаю щиро вас.

І запрошую всіх разом

На урок — працювати час.



ІІ. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу

    1. Розчитування.

- Прочитайте на дошці лише ті склади, у яких є звук [о].

    1. Читання скоромовки

Стриб-стриб-стриб-підстрибує

по стерні рідня:

перепілка, перепел, перепеленя.


  • Прочитайте мовчки скоромовку. Про кого вона? (Про перепелину сім'ю)

    1. Читання “швидкісним шосе”.

На дошку по черзі вивісити “очка” світлофора: червоний, жовтий, зелений. На червоне світло-читання повільне, на жовте-помірне, а на зелене-пришвидшене.

    1. Читання скоромовки на швидкість двома учнями.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Я запрошую вас, діти, у поетичну подорож. У цій країні всі мешканці повинні жити радісно і щасливо, і тут мають панувати лише мир і злагода. Для того, щоб потрапити до Поетичної країни нам необхідно провести мовленнєву розминку.

  1. Мовленнєва розминка.

1. Вправа для розвитку артикуляцыйного апарату

“Трубочка”

На дудочку губи схожі.

Ми на ній пограти можем.

Ду-ду, ду-ду,

Ду-ду, ду-ду!

“Гойдалка”

На гойдалці я гойдаюсь:

Вгору-вниз,

До хмаринки підіймаюсь,

Стрімко лечу вниз.


  1. Опрацювання творів Йована Йовановича — Змая..

1. Читання біографії поета вчителем із комп'ютера.

Учні розглядають ілюстрації.



      • Йован Йованович-Змай- основоположник дитячої літератури в Сербії ХІХ століття.

      • Життя-любов до дітей.

      • Його доля-особиста драма.

      • Популярність Змая.

      • Кращі збірки -”Троянди”, “Зів'ялі троянди”, “Сновидіння”.

Фізкультхвилинка

Раз, два, три, чотири!

Три, чотири, раз, два!

Розболілась голова.

Треба трішки відпочити,

Щоб нового ще навчитись.

Підтягнулися, присіли,

Покрутились, знову сіли,

Вийшла пауза мала -

До роботи нам пора.



  1. Словникова робота.

бравий моторний

дужий стрункий



3 . Читання кращими учнями класу гумористичних творів.

а) “Послухаймо, що нам каже півень”.

- Прослухавши уважно вірш, поміркуйте, чому півень такий гарний.

- На вашу думку, що потрібно для краси?

б) “Малий велетень”.

- Доведіть, що цей вірш — гумористичний.

- Чим вам подобається герой вірша?

в) “Жабка читає газету”.

- Що цікавить маленьку жабку?

- Чому саме це її хвилює?



4. Хвилинка творчості.

- За аналогією до вірша складіть строфу про рибку-скрипку, рака-неборака.



5. Вправляння у швидкому читанні віршів із підручника

Учні звертають увагу на правильну вимову слів.



VІ. Підсумки уроку.

- Що називаємо віршем?

Слово “вірш” - латинське, спершу воно означало “рядок”. Справді, вірш — це твір, у якому є співзвучні рядки (їх ще називають римою) та ритм.

- Які вірші сьогодні на уроці ми читали?


Урок 25. Кумедні загадки

Матеріал уроку. Ясен Разцвєтніков ( Асен Коларов) Загадки.

Мета: розповідати про діяльність Ясена Разцвєтнікова, розширити уявлення про структуру та зміст загадок, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне мислення, уяву; виховувати любов до поетичного слова,інтерес до фольклорної спадщини.

Обладнання: ілюстративний матеріал, відгадки, портрет Ясена Разцвєтнікова.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Учитель.


Ми зібрались в класі дружно,

Щоб добре читати,

І про загадки

Цікаве пізнати.

- Сьогодні на уроці нам потрібно взаємодопомога, взаєморозуміння, повага одне до одного. Лише завдяки нашим спільним зусиллям урок буде цікавим.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Гра “ З'єднайте слова, що римуються”

синок сестричка

лисичка олівець

хвостик думку

сумку мостик

молодець Васильок



2.Складання чистомовки з наступним доповненням.

- Дмухнув вітерець, і до кожного з вас на парту впав незвичайний листочок, на якому записана кінцівка чистомовки.

Учитель Учні (промовляють)

Ки-ки-ки-.... вчимо загадки та казки.

Ті-ті-ті-... набираємось мудрості.

Ся-ся-ся-... щоб пісні співалися.

Ло-ло-ло-... щоби весело було.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

- Ясен Разцвєтніков-один із найоригінальніших болгарських поетів. Ще з дитячих літ захоплювався природою рідного краю, народними піснями, казками та легендами. Значну частину своєї творчості присвятив дітям. Його твори веселі, оптимістичні, сповнені гумором, жартом.



IV. Робота над загадками.

1. Бесіда.

- Загадка — це цікава задача. Вона має форму питального або розповідного речення, у якому слова римуються. У загадках названо не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками.



2. Відгадування загадок.

Підготовлені учні читають загадки, а клас відгадує їх.



Фізкультхвилинка

Вийшли діти у лісок,

Заглянули за дубок.

Побачили зайчика,

Поманили пальчиком.

Зайчику, зайчику, пострибай,

Свої лапки виставляй!

3. Читання «ланцюжком» запропонованих у підручнику загадок.

4. Колективна робота.

- Учитель пропонує учням придумати інструкцію щодо складання загадок.



5. Самостійна робота.

- Скласти згідно інструкції декілька власних загадок.



V. Підсумок уроку.

1. “Мікрофон” (інтерактивна технологія)

- Що ви знаєте про загадку?

- Що є спільного і що є відмінного у народних та авторських (літературних) загадках?
Урок 26. Твір з дивовижною історією

Матеріал уроку. Вільям Роско ”У метелика бал”.

Мета: формувати вміння аналізувати; удосконалювати навички свідомого читання; розвивати мислення і зв'язне мовлення; виховувати товариські відносини.

Обладнання: записи на дошці, малюнки метелика, гедзя, жука, комара, оси, мишка, крота, павука, жаби.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Пролунав дзвінок -

Починаємо урок!

Працюватимем старанно,

Щоб почуть наприкінці,

Що у нашім другім класі

Діти-просто молодці!

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.


      1. Фонетична зарядка. Відпрацювання вимови твердих і м'яких приголосних у кінці слова.

- Прочитайте ці слова на одному диханні.

- Прочитайте. Вимовте останні звуки в словах.

Син город тин сад ліс

синь заводь тінь сядь лізь



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  • Сьогодні ми читаємо казку про маленьких комашок та тваринок.

Назвіть кожну другу літеру — і дізнаєтесь, про кого ми сьогодні читатимемо.

АМОЕДТШЕБЛЦИГК ФЖОФРБГКВА УКЬРЩІГТ ЦЖБУНК

ВМЕИНШЛКДА ЦКЕОБМЗАФР БОЮСЛА ЦКАОТНЕИЛК

“Гронування”

Вивісити малюнок метелика, написати всі думки, що виникають, коли чуєте слово метелик.

ІV. Усвідомлення та сприймання нового матеріалу.

1. Гра “Хто у кого мама й тато?”

На дошці записані стовпчики слів. Необхідно з'єднати назви тварин та їх дитинчат.

Ведмедиця теля півень

корова курча ведмідь

собака ведмежа бик

курка цуценя пес



Фізкультхвилинка

Станем струнко! Руки в боки!

Пострибаєм, як сороки,

Як сороки-білобокі.

Стрибу-стрибу! Скоки-скоки!

А тепер, як жабенята,

Хочем трохи пострибати.

-Ква-ква-ква! Ква-ква-ква!

Щоб спочила голова.

2. Читання тексту казки (читання “буксиром”).

Перед вами, друзі, незвичайний твір, що має дивовижну історію. Написав його для свого сина Роберта англійський вчений-ботанік В. Роско.



3. Бесіда

- Перерахуйте, кого метелик запросив на бал.

- Чому цей твір-казка? Які чарівні події відбуваються в ній?

- Що вам сподобалося в цьому творі?

- Хто з героїв найбільше сподобався?

4.Творче завдання.

- Пофантазуйте. Складіть свою лісову казку.



5.Вибіркове читання.

- Куди запрошує друзів метелик?

- Хто усіх облітав?

- Хто посадив Мурашку на плечі?

- А кого привів Брат-комар?

- Хто примчав на бал без жал?

- Яка була Мишка-норівка?

- Хто мусив стежку переповзати?

- Хто був охочим до скоків та гри?

- У кого було вісім рук чи то ніг?

- Що подарувала моторна Бджілка?

- Хто засюрчав усім на прощання?

- Хто засвітив ліхтарі?

V. Підсумок уроку.

- Сподобався вам урок?

- Що здалося вам цікавим?
Урок 27. Засудження лінощів, неохайності. Заклик до здорового способу життя

Матеріал до уроку. Корній Чуковський «Мийдодір».

Мета: ознайомити учнів з творчістю російського письменника Корнія Чуковського; удосконалювати вміння виразно читати віршовані твори;вчити визначати характер головних героїв;давати оцінку їхнім вчинкам;розвивати зв’язне мовлення;виховувати негативне ставлення до лінощів, неохайності;привчати до здорового способу життя.

Обладнання: портрет К.Чуковського; зображення умивальника, миски, мочалки, мила, щітки та інших предметів.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося із творчістю російського письменника К.Чуковсього та його твором «Мийдодір». Дізнаємось до чого можуть призвести лінь, неохайність, безвідповідальність.

А чи знаєте ви які ще твори написав письменник?(Муха-Цокотуха, Бармалей, Федорине горе).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


  1. Слово вчителя.

2.Читання казки вчителем.

- Про кого розповідається у казці?

- Чому від нього повтікали всі речі?

- Хто вийшов із маминої спальні?

- З ким порівняв умивальник головного героя?

- Хто умивається на світанку?



3. Гра «З'єднай слово»

Ска ка


Свіч вальник

Сажо кушка

Уми трус

Кроко ватись

Уми дил
Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд.



5. Виразне читання казки учнями.

- Хлопчик відразу погодився митися?

- Куди він втік?

- Хто гуляв парком?

- Що він сказав хлопчику?

- Чи повернулися до нього речі?

- До чого закликав нас умивальник?

6.Словникова робота . Підберіть правильно слова з тексту:


  • Вакса…(за ушима)

  • Клякса…(під очима)

  • Руки…(гидко взяти)

  • Умивальників …(начальник)

  • Мочалок…(командир)

  • Тотоша і….(Кокоша).

ІV. Закріплення та систематизація знань.

  1. Переказування казки.

Учні детально переказують казку.

  1. Вибіркове читання.

  • Прочитайте епізод з крокодилом , умивальником.

  1. Гра «Добери прикметник».

Учні з тексту добирають ознаки даних предметів:

- мило(пашисте)

- рушник(чистий)

- порошок(зубний)

- гребінець(густий).

V. Підсумок уроку.

1.Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть думку:

На уроці: я вчився…

я дізнався…

я зрозумів…

я хотіла б…

Я думаю, прочитавши цю казочку ,ви тепер завжди будете умиватись, чистити зуби, слідкувати за своїм зовнішнім виглядом. І тому з вами ніколи не трапиться така історія.
Урок 28. Засудження нерозумних рішень. Виховання стриманості любові до праці

Матеріал до уроку. Ніколай Антонов «Казка про житнє зеренце»(бол.).

Мета: ознайомити дітей із життям і творчістю болгарського поета Ніколая Антонова; викликати зацікавленість його творами; вдосконалювати вміння визначати головну думку, давати характеристику дійовим особам;виховувати моральні якості, старанність, працьовитість.

Обладнання: портрет Н.Антонова, зображення мурашок, горобців.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Дітки, сьогодні в нас останній урок з поетичної скриньки. На ньому ми познайомимось із казкою болгарського поета Н.Антонова про житнє зеренце, дізнаємося яке значення в житті має праця. Закріпимо вміння виразно читати вірші. Пригадаємо твори які читали у цьому розділі.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Знайомство з творчістю поета Ніколая Антонова.

  2. Читання казки учителем.

  3. Інтерактивна гра «Мозковий штурм».

  • Куди зібрався дід?

  • Що взяв із собою?

  • Він доніс зерно до млина?

  • Хто зібрав зернятка?

  1. Словникова робота.

Читання слів швидко і правильно, пояснення незрозумілих:

Баніца - пиріг; горопашна - бідолашка, гатки - загата, гребля; караван-валка верблюдів; , прикра - неприємна, образлива; харчі - їжа.



  1. Робота зі скоромовкою.

Бором брів бобер до брата,

Борошна собі набрати.

Бо бобриха й бобренята

Будуть бублі виробляти.



  1. Виразне читання учнями, осмислення прочитаного.

  • Чому висипалось зерно?

  • Хто хотів поживитись ним?

  • Що завадило горобцям?

  • Завдяки чому мурашкам вдалося зібрати зернята?

Фізкультхвилинка

Раз, два - усі пірнають,(Присідання)

Три, чотири – виринають,

П’ять, шість - на воді (Рухи руками)

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім, що є сили –

Всі до берега приплили, (Руки на поясі, ходьба на місці)

Дев'ять, десять – розгорнулись,

Обсушились, потягнулись,

І розбіглись, хто куди (Сісти за парти).



  1. Повідомлення підготовлених учнів.

Мурахи. Ще тисячоліття тому цар Соломон, спостерігаючи за природою, писав про маленьких комах: «Піди до мурашки, ледарю, подивись на дії її, і будь мудрим. Немає в нього ні начальника, ні урядника, ані правителя; вона заготовлює влітку хліб свій, збирає під час жнив їжу свою».

Життя мурашок - прекрасний приклад співпраці, працьовитості та прагнення до порядку. Якщо поспостерігати за мурахами, можна помітити, як вони дружно тягнуть собі в будинок різні вантажі, і часто буває так, що вони перевищують у декілька разів розміри самих комах. Деякі мурахи навіть допомагають пораненим і втомленим родичам дістатися до будинку. Не дивно, що мудрий цар Соломон привів маленького мурашки нам у приклад.

А хто в дитинстві не спостерігав, як мурахи займаються скотарством, як випасають і доять своїх «корів»? Певні види мурашок, виявляється, відмінні скотарі, і воліють мати свої «скотарські ферми», де вони розводять попелиць. Коли ці мурахи хочуть пообідати, вони злегка лоскочуть «корів» своїми вусиками, а ті виділяють солодку медяну росу, яку так люблять мурашки.

ІV. Закріплення та систематизація знань.


  1. Вибіркове читання:

  • Прочитайте речення про бабусину роботу;

  • …про мурашку роботящу горопашку;

  • …діалог горобчиків;

  • …про мурашину хатину.

  1. Гра «Збери слово». Складання слів із розсипаних букв.

М К Л Н

А О І И


(Мак, Ліна,лин,міна, кіно,лак, коліно,ліки …)

  1. Детальне переказування казки.

  2. Гра у парах «Вовк і Заєць»;

  3. Аналіз казки.

- Куди поспішав дід? Про що він мріяв?

- Що свідчить про його неуважність?

- Чому побилися горобчики? Як це їх характеризує?

- Хто в казці зображений мудрим і працьовитим?

- Хто вам сподобався? Чому?

- Чому кажуть, що праця щастя приносить?



V. Підсумок уроку.

Поміркуйте над прочитаним розділом:

  • Які поетичні твори вам найбільше запам'яталися? Чому?

  • У якому творі розповідається про свято, на яке запросили багато гостей?

  • Назвіть твори, у яких розповідається про важливе значення для людини дотримання чистоти й режиму дня.

У якому творі засуджуються невмійки?
Розділ VІІ. Лісові казки(4 години)
Урок 29. Казки про тварин

Матеріал до уроку. Георгі Караславов « Горобець – молодець».

Мета: ознайомити учнів із творчістю болгарського письменника Георгі Караславова; викликати інтерес до казок про тварин; розвивати навички виразного читання; навчати дітей визначати характер дійових осіб, давати оцінку їхній поведінці; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.

Обладнання: портрет письменника, малюнки горобців.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

  • Сьогодні ми починаємо знайомство із творами нового розділу - «Лісові казки». Де познайомимось із казками про тварин.

На уроці будемо виразно читати, давати характеристику головним героям та їх вчинкам,висловлювати свою думку за прочитаним.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу.

  1. Ознайомлення із автором твору.

  • Георгі Караславов народився…..

  1. Підготовка до читання казки.

Учні мовчки читають слова написані на дошці: необачний, зюрмилися, захурделило, мигтіти, скоцюрблений, марнославство.

Вчитель разом з дітьми розбирають незрозумілі слова:

необачний – необережний;

зюрмилися – зібралися;

захурделило – зірвався вітер зі снігом;

мигтіти - блимати;

скоцюрблений - зігнутий у неприродній позі

марнолюбство – пиха, гонор.



3.Читання казки вчителем.

4.Бесіда за прочитаним.

  • Назвіть головних героїв казки. (Ласун, Горобець – молодець, Цвірілик – співець).

  • Чому Ласун не повернувся ввечері додому?

  • За що всі горобці його хвалили?

  • Чому Горобець – молодець був незадоволений цим випадком?

  • Що він вирішив зробити ?

5. Читання казки учнями.

Учні «ланцюжком» читають казку.

- Чому Горобець – молодець захотів ночувати на гребені даху?

- Як сприйняли цю новину горобці?

- На вашу думку вчинок Горобця– молодця – геройський?

Фізкультхвилинка

Сірий зайчик сів і жде, (Присідають)

Спритно вушками пряде. (Приклавши руки до вух розгинають, то згинають їх)

Зимно зайчику стоять,

Треба трошки пострибать (Стрибають).

Пострибавши – відпочить (Сідають за парти).



ІV. Закріплення і систематизація знань.

1. Читання в особах.

Учні розігрують діалог повернення Ласуна, вихваляння Горобця – молодця.



2.Роборта за малюнком на дошці.

- Знайдіть текст що відповідає малюнку



3. Вибіркове читання.

- Знайдіть речення зі словами:

стара горобчиха Ковтнишмат…

мовчки сидів осторонь….

Зараз небо ясне..

не робити такої дурниці…

На гребені хати….

4.Творча робота.

- Охарактеризуйте головних героїв казки.

- Чому загинув Горобець – молодець?

5. Робота з прислів’ями.

- Як ви розумієте дані прислівя?

-Яке вам сподобалось найбільше? Чому?

V. Підсумок уроку.

Аналіз прочитаного.

- Діти вам сподобалась казка?

- Чому на вашу думку автор так назвав героїв казки?

- Які якості у ній висміюються?

- Чого вона нас навчає?

- Що б ви змінили у цій казці?
Урок 30. Незвичне поряд

Матеріал до уроку. Едуард Шим «Скільки живе бджола?», «Смужки і плямки».

Мета: ознайомити учнів із творчістю російського письменника Едуарда Шима; удосконалювати вміння виразно читати та переказувати прочитане, характеризувати головних героїв,визначати головну думку твору; виховувати любов до природи, усвідомлення потрібності всіх живих істот.

Обладнання: портрет Едуарда Шима, зображення бджоли, козулі, дикого кабана.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мовна розминка.

1.Читання складів у різних темпах:

Са- со-су-си-сі-се

Сла-сло-сли-слі-сле

Стла-стло-стлу-стли-стлі-стле



2.Робота над скоромовкою.

Читання скоромовки надрукованої на таблиці -



  • Ішов індик з індичкою,

Ішов понад водичкою.

А за ними - індичата.

Пасли їх малі дівчата.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.


  • На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомство з казками про тварин. Дізнаємось де береться мед.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Розповідь вчителя про Едуарда Шима.

Ю. Шим народився 23 серпня 1930 року в Ленінграді. Під час війни його евакуйовано, виріс у дитячому будинку. З 16 років Шим працював, змінивши безліч занять. "...Майстер на всі руки - столяр і садівник, токар і шофер". Після повернення в Ленінград навчався в художньо-архітектурному училище, з 1950 працював в конструкторському бюро. В 1952-1955 служив в армії., Едуард Шим писав переважно для дітей, про природу - але міг успішно і захоплююче розповідати, наприклад, і про столярному ремеслі («Дерев'яна книга»). Едуард Юрійович ставив питання про ставлення людини до природи ("Слід на хвилі" (1958), "Пікет 200" (1963), "Весняні клопоти" (1964), "Вода на камінчиках" (1969)). Шим - гарний оповідач, у нього відчувається любов до природи. Він добре розуміє дітей, які часто є героями його розповідей; психологічно точно зображує ставлення дітей до світу дорослих. Спостерігаючи буденне життя з її турботами і складнощами, Шим відбирає події, які чомусь виділяються в цьому житті або ж особливо виділені їм самим. Він любить зображати людей, яких вона захоплює, дивує і захоплює, які відчувають душевний підйом і вірять в добро.



2.Виразне читання вчителем казки «Скільки живе бджола ?»

3.Словникова робота.

Читання учнями слів записаних на дошці, та пояснення незрозумілих: кульбаба,бджілка,в'юнко, кружляти, неповоротко, обтріпалися.



4.Читання казка учнями самостійно.

- За ким спостерігав автор?

- Що бджілка робила у траві?

- Чи потрібно її боятися?

- Чому бджоли живуть так мало?

5.Робота з прислів'ями.

- Кого бджоли не кусали, той ціни меду не знає. (Узбецьке)

- Роботяща, мов бджола. (Латвійське)

- Бджоли гуртом мед збирають.

- Які українські прислів'я про бджолу ви знаєте?

Фізкультхвилинка

Виростем великими (діти стають на пальці ніг, руки вгору).

Яблук нарвемо ( імітують зривання яблук обома руками).

В кошики великі (розводять руки в сторони).

Ми їх складемо ( присідають, імітуючи складання яблук).


  1. Самостійне читання учнями твору.

Діти «ланцюжком» читають «Смужки і плямки»

7. Аналіз прочитаного.

- Хто зустрівся у лісі?

- Що дивного було у їхній зовнішності?

- Чому сперечалися Кабанчик і Козулька?

- Чому автор зазначив, що його герої даремно сперечалися?

8. Гра «Доповни речення».

*Увесь смугастий – смугастий…

*Щоб краще в хованки…

*Затріщали сучки…

*Обоє добре навчилися…

9. Творче завдання.

- Що ви знаєте про цих лісових мешканців?



V. Узагальнення та систематизація знань.

1.Інтерактивна вправа «Мікрофон».

А тепер я перевірю як ви уважно читали та слухали ці дві казки:

- Що ви дізналися про бджолу з першого твору?

- Чому не слід чіпати бджіл?

- Як ви ставитеся до цих комах?

- Де зустрілися Козулька і Кабанчик ?

- Чи варто було їм сперечатися?
VІ. Підсумок уроку.


  • Чи сподобались вам казочки?

  • Чого вони нас вчать?


Урок 31.Цікавий світ тварин Африки

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка