Планування та дизайн тренінгів



Скачати 199.76 Kb.
Дата конвертації17.03.2016
Розмір199.76 Kb.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів

по підготовці і роботі на практичному занятті

з «Основи психотренінгу»

Тема: ПЛАНУВАННЯ ТА ДИЗАЙН ТРЕНІНГІВ

Актуальність теми:

Психологічні тренінги – найбільш відомий та ефективний метод практичної психології на сучасному етапі. Група – це реальний мир в мініатюрі. В ній існують ті ж самі проблеми міжособистісних відношень, поведінки, прийняття рішень і т.д. В ній можливе вирішення проблем, що не реально в житті. Група – ідеальне та безпечне місце для навчання, розвитку, корекції, групового консультування тощо. Планування тренінгу починається після узгодження його мети й завдань із замовником або коли тренер сам чітко уявляє тематику тренінгу для збірної групи. Розглядають кожне завдання та аналізують, які засоби слід застосувати для його виконання. На цьому етапі увагу тренера зосереджено не лише на дидактичних завданнях семінару, а й на особливостях динамічного процесу в майбутній групі. Тому поряд із дидактичними виникають завдання щодо регулювання емоційного мікроклімату групи. Спробуємо додати ці аспекти до нашого майбутнього профілактичного тренінгу та спрямувати свою увагу на процес планування роботи. Завдяки психологічним тренінгам завдання психологічної служби сьогодні можуть реалізовуватись у цікавий та інноваційний спосіб.

Загальна мета – уміти складати схему тренінгового заняття, проводити попередню бесіду та необхідну діагностику з потенційними учасниками психотренінгу, аналізувати психологічний зміст взаємодії у тренінговій групі, вирішувати складні моменти організації тренінгу.


Конкретні цілі:

  1. Знати основні принципи та організаційні засади проведення психотренінгу;

  2. Дотримуватись процедури проведення психотренінгу;

  3. Знати вимоги до побудови тренінгових програм та планування психотренінгу;

  4. Знати необхідні вимоги до технічного обладнання, методичних та друкованих матеріалів, що використовуються на тренінгах;

  5. Знати недоліки та переваги роботи вдвох;

  6. Знати та вміти обґрунтувати необхідність виокремлення початку, перерв, завершення тренінгу;

  7. Знати основні методи та прийоми, психотехнічний інструментарій психотренінгу.

Курс “ Основи психотренінгу ” читається на базі “Історії психології ”, “Психології особистості ”, “Психологічного спілкування ”, “Психології діяльності медичного працівника ”.


Теоретичні питання:

  1. Які можливі режими тренінгової роботи?

  2. Які переваги та недоліки має використання відеозапису?

  3. Що має бути в друкованих матеріалах тренінгу?

  4. Які переваги та недоліки роботи в парі?

  5. Опишіть, як слід формувати блоки тренінгу.

  6. Сформулюйте вимоги до приміщення, де проводиться тренінг.

  7. Назвіть, за яких умов можлива робота двох тренерів з однією групою.

  8. Дайте відповідь, чому потрібно мати конспект тренінгу.

Інформацію, яка необхідна для формування знань-вмінь, що забезпечують досягнення мети заняття, можна знайти у джерелах:


  1. Большаков В. Ю. Психотренинг / Социодинамика, упражне-
    ния, игрь. — СПб.: Социально-психологический центр,1996.

  2. Асмолов А. Г. Психология личности. — М.: Изд-во МГУ,1990.

  3. Гиппиус С. В. Гимнастика чувств. Тренинг творческой пси-хотерапии. — М.: Медицина, 1967.

  4. Кроль Л., Михайлова Е. Тренинг о тренинге. — М.: Класс, 2002.

  5. Лойшен Ш. Психологический тренинг учений. Школа Сатир. С-П., Питер, 2000.


Завдання та план тренінгу

Планування тренінгу починається після узгодження його мети й завдань із замовником або коли тренер сам чітко уявляє тематику тренінгу для збірної групи. Розглядають кожне завдання та аналізують, які засоби слід застосувати для його виконання. На цьому етапі увагу тренера зосереджено не лише на дидактичних завданнях семінару, а й на особливостях динамічного процесу в майбутній групі. Тому поряд із дидактичними виникають завдання щодо регулювання емоційного мікроклімату групи. Спробуємо додати ці аспекти до нашого майбутнього профілактичного тренінгу та спрямувати свою увагу на процес планування роботи.

Конкретизуємо тренінг до кількох змістовно-організаційних блоків, кожен з яких має свої завдання та ознаки завершення.

Система блоків тренінгу:


  • знайомство з тренером та метою проведення тренінгу;

  • знайомство школярів різних класів;

  • установлення правил групи;

  • формування позитивного ставлення до себе;

  • формування уявлення про власну життєву перспективу;

  • створення на тренінгу атмосфери толерантності та поваги;

  • підтримка особистих планів та взаємоповага;

  • надання інформації про ситуативні та довготривалі наслідки вживання наркотичних речовин;

  • стимулювання активності групи;

  • перевірка рівня засвоєння знань;

  • стимулювання спрямованості в майбутнє та власної відповідальності;

  • формування навичок розпізнавання та свідомого уникання ситуацій можливого вживання наркотиків;

  • перевірка ефективності засвоєння отриманої інформації та поведінкової готовності.

Готуючись до тренінгу, слід зазначити ймовірний час, упродовж якого група виконуватиме ту чи іншу вправу, займатиметься обговоренням тощо. Одна й та сама вправа залежно від її тривалості може справити зовсім різне враження на групу.

Зразок повністю підготовлених завдань тренінгу наведено в табл. 5.



Таблиця 5


Остаточне формулювання дидактичного завдання

Завдання, пов'язане з груповою динамікою

Поведінкова ознака

1

2

3




Знайомство школярів різних класів. Установлення правил групи

Учасники спілкуються не лише з однокласниками та дотримуються правил поведінки на тренінгу

Сформувати позитивне ставлення до себе, уявлення про власну життєву перспективу




Кожен учасник може написати чи сказати, за які риси характеру та особливості поведінки він поважає себе. Може сформулювати життєві плани на кілька найближчих років та зазначити, як збирається реалізовувати їх




Запобігання проявам статусних стосунків. Створення на тренінгу атмосфери толерантності та поваги

Немає критичних зауважень з метою привернути увагу. Група уважно вислуховує промовця та допомагає йому формулювати власні думки та описувати почуття

Надати інформацію про ситуативні та довготривалі наслідки вживання наркотичних речовин




Може пояснити оточенню, які наркотики та чим саме небезпечні не лише для здоров'я, а й для реалізації планів




Подолання підліткової бравади, стимулювання спрямованості в майбутнє та власної відповідальності

Учасники вільно висловлюють свої думки, пропонують оригінальні рішення. Увагу групи спрямовано на себе, а не на потребу справити враження

Сформувати навички розпізнавання та свідомого уникання ситуацій можливого вживання наркотиків




Під час рольової гри та аналізу ситуативних завдань правильно розпізнає ситуації можливого вживання наркотиків і демонструє навички уникання та протистояння

Спробуйте створити власний розклад тренінгу, користуючись зазначеним зразком.

Розклад тренінгу

Режим роботи тренінгу можна організувати за двома різними принциповими схемами: "марафон" або довгострокової групи.

Тренінг у режимі "марафон" проводиться по 7-10 годин на день кілька днів підряд (або у вихідні — по два дні підряд). Можливі також варіанти марафону, коли тренінг проводиться впродовж цілої доби, але такий регламент частіше застосовують у психотерапевтичних групах.

У режимі довгострокової групи тренінг проводять по 2-3 години 1-2 рази на тиждень упродовж кількох місяців. Одразу слід планувати, що робота в довгостроковій групі триває приблизно на чверть довше, ніж у "марафоні" — щоразу групі треба "втягуватись" у роботу, більше часу займають підготовчі вправи, пригадування інформації, отриманої на попередніх заняттях. Водночас режим довгострокової групи сприяє перенесенню навичок, набутих на тренінгу, у реальне життя, дає можливість дізнатися про те, як було використано ці навички, що саме вдавалося, а де були перешкоди.

Режим "марафону" дає змогу швидко створити відкриту та творчу атмосферу роботи групи, прискорює групову динаміку, але може спричинити відчуття "відокремлення" життєвого досвіду та досвіду групи чи перевтому учасників.

Приблизний розклад роботи групи "марафон":

10:00 — початок роботи тренінгу;

12:00 — 12:15 — перерва на каву;

12:15 — 14:00 — продовження роботи тренінгу;

14:00 — 14:30 — перерва;

14:30 — 16:00 — продовження роботи тренінгу;

16:00 — 16:15 — перерва на каву;

16:15 — 18:00 — продовження роботи тренінгу;

18:00 — завершення роботи групи;

19:00 — 21:00 — аналіз знятого матеріалу, робота з особистими питаннями учасників.

Як видно з розкладу, тренінги такого типу зручно проводити на виїзді, у пансіонаті, де є можливість спокійно працювати, не обмежуючи час (особливо якщо передбачити аналіз відеома-теріалу та консультації з особистих питань).

Приблизний розклад роботи довгострокової групи:
16:00 — початок роботи групи;

17:30 — 17:45 — перерва на каву; 17:45 — 19:00 — продовження роботи;

19:00 — 20:00 — чаювання, вільне спілкування учасників групи, обговорення різних питань.

Можна поєднувати обидва варіанти: проводити тренінги в режимі "марафон", а потім працювати з довгостроковою групою підтримки.



Технічне обладнання

Приміщення. Створенню робочого настрою групи сприяє проведення тренінгів у одному й тому самому приміщенні. Зручно, коли воно квадратне (а не видовжене), просторе, щоб там могли вільно виконувати рухові вправи 12 осіб. Потрібне хороше освітлення та вентиляція. Приміщення має бути достатньо шумоізо-льованим. Під час тренінгу в ньому не мають права перебувати інші люди, а також заходити й виходити.

Під час перерви на обід, каву тощо учасники тренінгу перебувають у сусідній кімнаті.



Обладнання. Найважливіше, щоб були окремі стільці для кожного з учасників і тренера. Бажано, щоб стільці були однакові, зручні, досить легкі чи на коліщатах (бо їх доводиться весь час переміщувати й розташовувати інакше).

Зручніше користуватися великими аркушами паперу, що кріпляться до стін скотчем, ніж дошкою, бо це дає змогу розміщувати одночасно всі потрібні опорні схеми. Учасники повинні мати блокноти у твердих обкладинках, ручки, папки для матеріалів. Допоміжним обладнанням можуть бути аркуші клейкого паперу, м'ячі, бейджики, олівці та фломастери.

Можна використовувати магнітофон з аудіозаписом (музикою), якщо це не відволікає уваги тренера та учасників і створює потрібний емоційний стан групи. Музика може допомогти виконувати структуровані вправи (особливо рухові), але дуже заважає під час міні-лекцій або дискусій. Краще використовувати маловідомі чи спеціально написані музичні твори — це зменшує можливість інтенсивних емоційних спогадів про якісь події особистого життя учасників групи, пов'язані з цією мелодією.

Відеозапис. Робота без відеозапису тренує увагу та пам'ять ведучого та учасників групи, обходиться дешевше, але може стати приводом для конфлікту: "Це тобі здалося, я такого не казав!"

Відеозапис дає можливість аналізувати особливості поведінки учасників на якихось етапах тренінгу. Для виконання відеоза-пису потрібен оператор (тренер не може сам вести зйомку!); бажано перед тренінгом домовитися з оператором про те, які епізоди чи яких учасників слід обов'язково зняти.

Аналіз відеозаписів у середньому займає у 2-3 рази більше часу, ніж сам запис, тому для цього слід передбачити час і приміщення з обладнанням. Обов'язково має бути згода всіх учасників тренінгу на проведення відеозйомки. Крім того, потрібно обговорити її подальше використання:


  • перегляд лише в присутності групи;

  • перегляд із супервізором;

  • використання як навчального матеріалу;

  • інше.

Посібники та друковані матеріали

Посібники та друковані матеріали завжди використовують у тренінгах, особливо тренінгах конкретних навичок і вмінь, значно рідше — у роботі психокорекційних груп.

Друковані матеріали — це різновид візуальної допомоги. Вони можуть містити такі елементи:


  • визначення базових понять, потрібних у тренінгу;

  • інструкції до конкретних вправ;

  • тестові запитання з варіантами відповідей;

  • робочі зошити;

  • опитувальники та анкети;

  • розгорнуті інформаційні тексти.

Кожен з цих варіантів має свої переваги та недоліки (табл. 6). Таблиця 6


Вид друкованого матеріалу

Переваги

Недоліки

Умови використання

Визначення базових понять, потрібних у тренінгу

Дають можливість чітко зрозуміти кожне визначення, обговорити його з групою

Можуть бути сприйняті як занадто тривіальне повідомлення

Коли є багато нових для групи термінів або їх можна неправильно зрозуміти

Інструкції до

конкретних

вправ


Економлять час і увагу учасників, дають якусь гарантію, що вправу буде виконано так, як треба

Учасники під час демонстрації порівнюють те, що бачать, із написаним

Коли треба, щоб усі учасники виконали та запам'ятали вправу з п'яти й більше послідовних дій

Тестові запитання з варіантами відповідей

Дають змогу перевірити рівень засвоєння простих інформаційних повідомлень, підвищують мотивацію учасників

Заважають висококваліфікованим учасникам, які знають, що немає однозначних відповідей

Коли треба швидко перевірити рівень знань учасників або створити матеріал для групової дискусії

Робочі зошити

Письмове виконання творчих завдань(наприклад, під час перерв) підвищує рівень творчості та самостійності учасників

Непридатні, якщо група мало мотивована чи не має достатніх знань

Коли треба

стимулювати

обговорення

результатів,

зворотний

зв'язок після

виконання

вправи


Опитувальники та анкети

Дають учасникам можливість оцінити себе та тренінг, займають мало часу

Потребують неодноразового використання та обговорення

Треба активізувати групу

Розгорнуті

інформаційні

тексти


Можуть змінити

довгу, нудну

лекцію


Їх слід читати, а учасники не дуже полюбляють читати як у ході тренінгу, так і під час перерв

Коли справді потрібно дати новий інформаційний матеріал

Передбачається, що слід ознайомитися з ними до чи після тренінгу. Посібник Обрання того чи іншого варіанта побудови друкованих матеріалів залежить від потреби тренера та замовників.

Посібники складаються з кількох варіантів друкованих матеріалів. Передбачається, що слід ознайомитися з ними до чи після тренінгу. Посібник дають учасникам переважно в перший день тренінгу. Він містить усі потрібні друковані матеріали. Тренер сподівається, що учасники на перервах, увечері зможуть самостійно ознайомитися з інформаційними матеріалами чи виконати ті вправи, які не встигли зробити раніше. Частіше учасники не передивляються посібник, позаяк переконані, що встигнуть зробити це після закінчення тренінгу. Тому інколи буває корисніше видавати групі друковані матеріали саме тоді, коли вони потрібні для кожної вправи.

Робота вдвох

Групу ведуть або два тренери з приблизно однаковим рівнем досвіду, або основний тренер і помічник, що відповідає за організаційні моменти тренінгу. Робота в парі має свої умови, переваги та недоліки.



Умови. Має бути особистісна сумісність між ведучими, однакове розуміння мети й завдань тренінгу, попередня згода й домовленості про спільну роботу та зручний для них розподіл повноважень.

Працювати в парі потрібно в таких випадках:



  • якщо група велика — більше 15-20 учасників;

  • одночасно з роботою в групі виконувати аудіо- чи відео-запис;

  • у групі два чи більше "проблемних" учасників;

  • тренер прагне самовдосконалення й потребує обговорення деяких аспектів своєї поведінки з колегою;

  • хочеться навчити партнера

Переваги роботи в парі:

  • можна краще простежити особистісну та групову динаміку;

  • можна розподілити обов'язки ("Я розповідаю про СНІД, а ти ведеш рольову гру");

  • можна розподілити ролі ("Я працюю інформаційним лідером, а ти створюєш емоційну атмосферу в групі");

  • можлива ефективна робота підгруп у разі великої кількості учасників тренінгу;

  • є з ким порадитися на перервах та обговорити результати після закінчення тренінгу;

  • учасники мають наочний приклад спілкування, розуміння та взаємодії між тренерами.

Недоліки роботи в парі:

  • можлива особистісна несумісність між тренерами чи розбіжності в переконаннях;

  • нерівномірний темпоритм роботи групи;

  • прагнення тренерів справити враження один на одного або "поборотися за владу" під час роботи в групі;

  • прагнення групи внести розлад у взаєморозуміння тренерів.



Початок, перерви, закінчення

Те, як почався тренінг, впливає на емоційний стан і задає стиль проведення тренінгу. Спосіб, яким реалізуються варіанти початку тренінгу, залежить як від мети тренінгу, так і від індивідуального стилю тренера. Можливі такі варіанти:



  • розповісти групі про мету, завдання та програму тренінгу;

  • розповісти про себе та свою тренінгову компанію;

  • розпитати учасників про їхню мету та очікування від тренінгу;

  • повідомити учасників про правила роботи групи;

• зробити інтерактивні вправи — криголами. Неодмінна частина початку роботи в групі — знайомство

учасників з тренером та між собою.



Під час перерви учасникам пропонують чай, каву, печиво. Перерва має відокремлювати змістовні блоки тренінгу, не перериваючи послідовної системи вправ. Кількість і тривалість перерв залежать від загального регламенту групи. Якщо тренінг триває 6-8 годин на добу, то організовують велику перерву тривалістю близько години та дві перерви на 10-15 хвилин. Тренер під час перерви готує матеріали для наступного блоку та аналізує успішність роботи.

"Метафори". Якщо після першого дня (або після перших 3-4 годин) роботи з групою виникає неясний неспокій, відчуття, ніби щось явно не так, то потрібно прислухатися до цього та, випровадивши групу на обідню перерву, відповісти собі (усно, письмово, у малюнках — усе одно, головне — відверто) на такі запитання:

  • Яке головне повідомлення мого семінару?

  • Ким я тут працював: пастухом, сторожем, магнітофоном, наглядачем, вішалкою (повісили проблеми й пішли), унітазом (трапляється й таке), ще кимось?

  • Як максимально узагальнено я назвав би групу: спецназ, павіанове стадо, білі й пухнасті, тераріум, болото?

  • З'єднали обидва образи. Подобається? Група є група, яка вже прийшла, а як можна змінити себе?

  • Як я хотів би працювати з цією групою: батьком-коман-диром, меліоратором або... ?

  • Що (в ідеалі) станеться потім, якщо я поміняю свій імідж?

  • Чого я можу (хочу) навчитися, працюючи з цією групою?

  • Чого група хоче від мене? (Цікаво поставити ці самі запитання групі. Чи збігаються очікування?)

Якщо цього виявилося мало, то продовжуємо гру в метафори далі:

  • На якого казкового, міфічного героя схожий кожен учасник?

  • Який його девіз?

  • Що я творю на групі: трагедію, комедію, епос?

  • А чого хотів би?

Жаль, перерву закінчено — час працювати!

Закінчення тренінгу має припадати на період розпаду групи в разі роботи з динамічною групою чи бути пов'язаним із виконанням усіх завдань, поставлених раніше. Можливі також різні варіанти завершення роботи:

  • театралізоване завершення;

  • зворотний зв'язок від учасників до тренера та один до одного;

  • тестова перевірка отриманих навичок.


Що потрібно тренерові після першого дня роботи з групою?

  1. випустити групу з приміщення, кладучи край спробам випити чаю, поговорити з тренером ще про щось;

  2. прибрати приміщення;

  3. добратися додому чи до іншого "притулку" (номера в готелі та ін.)

А потім, попивши чаю, відпочивши, прийнявши душ, потрібно задуматися над кількома простими запитаннями:

  • Чи задоволений я цим днем роботи з групою?

  • Чи зробили ми все, що хотіли?

  • Як поводилася, відчувала себе група?

  • Що можна у зв'язку з цим зробити завтра, на наступному тренінгу?

Якщо виник якийсь дискомфорт, доцільно просто зараз продумати вправи, незважаючи на втому. Тоді завтра буде краще й веселіше.

Кого забув? Тренер бере чистий аркуш паперу й починає згадувати імена... зовнішній вигляд... голоси... рухи учасників групи. Записувати імена слід у тому порядку, у якому вони спадають на думку, не докладаючи ніяких спеціальних зусиль. Може статися так, що вдасться пригадати всіх учасників групи, але іноді ситуація складається інакше: є ім'я, але немає зорового образу учасника, або не пам'ятаю, як і що він говорив, або є позначення "дівчинка в рожевій кофтині", але немає імені... Не поспішайте відразу звірятися зі списком учасників групи, спробуйте ще кілька хвилин відновити ім'я та зовнішній вигляд людини. Якщо не виходить — подивіться в список і пригадайте, хто "пропав".

Потім, зосередившись на цій людині, спробуйте виписати все, що ви про неї думаєте, відчуваєте: "Непомітна, сіра миша, так і хочеться витягнути з кута, роздратовує... Схожа на учасницю минулої групи — та тихо сиділа, сиділа, а потім довелось індивідуально допрацьовувати півночі... " Можливо, це кандидат у "випадні" члени групи?

На наступний день варто звернути увагу на специфіку поведінки цього учасника, характер його взаємодії з тренером і групою, допомогти "включитися" в роботу. Якщо виявиться, що ви забули його тому, що учасник не подобається, переходимо до наступної вправи.

Полюби ближнього... Якщо до кінця першого дня роботи з групою тренер виявив, що хтось із учасників викликає в нього досаду, роздратування чи неприязнь, бажано розібратися зі своїми почуттями, якщо вони заважають працювати. Якщо учасник узагалі людина "класна", але його поведінка спричиняє роздратування, причому не тільки в тренера, але й у всієї групи, мабуть, слід подумати, як ввічливо повідомити йому про це.

Якщо ж важко виокремити конкретну поведінку, а є відчуття, що сам учасник "людина нехороша", то можна взяти аркуш паперу, написати ім'я цього учасника й поділити аркуш на три частини з позначками "=" і "+" (табл. 7). Потім зосереджуємося на своєму негативному ставленні до цього учасника й записуємо по пунктах усі свої претензії до нього. Бажано бути точним і писати саме ті формулювання, які спали на думку. Після цього переходимо до другої графи й думаємо, як те, що написано, можна використати з користю. В останній графі записуємо все те, що подобається в цій людині, викликає співчуття, бажання допомогти (або чого навчитися в неї).



Таблиця 7


Анатолій

-

=

+

1. Скептик, постійно суперечить

Ставить уточнювальні запитання, на відміну від інших учасників, які не наважуються

Хороший інтелект, але звертає увагу не на мету, а на процес

2. Не хоче змін

І слава богу! Має ж у групі бути оплот стабільності

У нього гарна усмішка

3. Робить усі вправи вдвічі довше

А може, я форсую темп?

Потребує моєї уваги й заохочення

4. Затримує всю групу!

Спробую попросити інших учасників працювати вдумливіше над першою та другою вправами

Вчасно нагадує про те, що потрібно давати теорію

тощо








"Стратегічна соціометрія". Кожному тренерові знайоме відчуття "в'язкої" групи: будь-яка інструкція обговорюється по півгодини, розбитися на пари — непосильне завдання, спробу відповісти на одне запитання відразу ж перебивають трьома іншими запитаннями, що не стосуються теми... І сам починаєш дивитися на годинник — коли ж це нарешті скінчиться?! Сьогоднішня група була саме така? Якщо так, то, можливо, допоможе метод, запропонований Ентоні Вільямсом, — стратегічна соціометрія.

Група зазвичай поводиться так унаслідок "підводних течій" — прихованих угруповань, які зайняті не тренінгом, а з'ясуванням статусу один з одним. Сила цих угруповань — саме в їх прихованості, у тому, що процес обговорюється й не усвідомлюється. Суть стратегічної соціометрії в тому, що проблему кожного учасника розглядають не як особисту, а як міжосо-бистісну.

Тренер звертається до групи із запитаннями, побудованими за такою схемою:

а) констатація й опис проблемної поведінки одного учасни-


ка групи ("Михайло вже вдруге не може вибрати собі партнера
для вправи");

б) потім тренер негайно обертається до іншого члена групи


й запитує в нього, як хтось третій або четвертий реагує на по-
ведінку першого учасника ("Тетяно, хто в групі хотів би сам пі-
дійти до Михайла, але соромиться?").

Корисно після роботи з групою поставити самому собі подібні запитання:



  • Кого в групі роздратовує активність Петра?

  • Хто в групі радіє, коли Олена черговий раз ставить запитання, які не стосуються теми?

  • Хто заважає Михайлові сказати про свої особисті ускладнення?

І так далі, поки не усвідомите "підводні течії" групи...

Резерви. Плануючи роботу з групою, потрібно передбачити резерв вправ, що дадуть змогу поглиблено розглянути якусь тему, якщо залишатиметься вільний час, і резерв часу на випадок, якщо якесь обговорення затягнеться чи виникне потреба в розгляді ще якихось проблем. Це може виявитися досить складним, якщо працювати з друкованими матеріалами, тому такі резерви зручніше створювати з простих вправ, для яких не потрібні допоміжні та друковані матеріали.

Вирішить самостійно запропоновані завдання.

  1. Створіть систему блоків власного тренінгу.

  2. Оберіть режим, що відповідав би вашим завданням.

  3. Назвіть, які вимоги до приміщення та обладнання важливі на вашому тренінгу.

  4. Під час тренінгу залишилося півтори години, а шестеро учасників скаржаться на психологічні проблеми. Наведіть варіанти дій тренера.

  5. Під час тренінгу група спілкується в підгрупах із 3-4 чоловік, ці підгрупи конкурують між собою. Наведіть варіанти дій тренера.

  6. Під час тренінгу закінчився час, а учасники залишаються в приміщенні. Наведіть варіанти дій тренера.


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті. На початку заняття буде проведено тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім проведення ролевої гри. Під керівництвом викладача буде проведено психодинамічний розбір ролевої гри та отриманих завдяки неї результатів. Наприкінці заняття - підсумковий тестовий контроль.
Технологічна карта практичного заняття


Етапи

Години, хв.

Навчальні посібники

Місце проведення

1. Тестовий контроль початкового рівня

15

Таблиці, схеми

Навчальна кімната

2. Самостійна ролева гра.

30

власна особистість студента

Навчальна кімната

3. Психодинамічний розбір під керівництвом викладача ролевої гри та її результатів.


30




Навчальна кумната

4. Підсумковий тестовий контроль.

10

Тести, таблиці, схеми

Навчальна кімната

5. Підведення підсумків заняття

5




Навчальна кімната





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка