Планування військово–патріотичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі 2014 рік



Скачати 158.7 Kb.
Дата конвертації28.03.2016
Розмір158.7 Kb.
Планування військово–патріотичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі


2014 рік

Патріотизм – це ціннісне відображення в свідомості людини ставлення до Батьківщини, що виражається в соціальній активності та цілеспрямованій діяльності задля її блага. У такому розумінні патріотизм як соціокультурна цінність виступає в якості найважливішого компонента формування української нації.

Вітчизна є соціокультурною основою і об'єктом патріотизму. Особистість, що реалізується в контексті суспільних відносин є основним суб’єктом патріотизму. Патріотизм виступає в єдності духовної, громадянської і соціальної активності особистості, соціальної групи, спільноти, що усвідомлює свій нероздільний зв'язок з Вітчизною, реалізує соціокультурну значимість Вітчизни у своїй діяльності.

У відношенні до Батьківщини людина ідентифікується як громадянин. Раціональний рівень патріотизму неможливий без усвідомлення національних інтересів. Національний інтерес виражає активне ставлення громадянина до своєї Батьківщини, що виражається в патріотичній діяльності. У кожного громадянина є свої потреби, інтереси, але їх успішна

реалізація неможлива у відриві від реалізації національних інтересів.

Патріотичні та національні почуття українців нерозривно пов'язані. Патріотичні почуття – це розвинене почуття національної гідності, це любов до свого краю, знання його особливостей, багатств, історії. В умовах сучасної України патріотична свідомість її громадян не відчужує себе від національно-державних цінностей і реалій, так само як і патріотична діяльність ніколи не вичленить себе з цілісності національно-народного буття.

Тому патріотизм в Україні можна визначити як спосіб і форму національної самосвідомості, а патріотичну діяльність – як спосіб реалізації національних інтересів народу. Патріотизм не протистоїть усвідомленню людиною своєї приналежності ні до свого етносу, ні до всього людства. Повага та любов до людства неможлива без поваги та любові до Вітчизни.

В контексті військової діяльності слід зазначити, що патріотизм як ціннісна моральна якість є запорукою високого морального духу особового складу Збройних Сил України та важливою складовою бойової готовності та боєздатності військ (сил). Моральний дух – це духовна готовність і здібність військовослужбовців переносити випробування війни (бойових дій), труднощі військової служби, досягати перемоги над ворогом заради національних ідеалів, на благо Вітчизні та народу України. Взаємопов’язаними сторонами о морального духу військ (сил) є морально-психологічний потенціал і морально-психологічний стан особового складу, на які впливає безліч об’єктивних та суб’єктивних факторів. Але особливої ваги в процесі підняття морального духу військовослужбовців відіграє система військово-патріотичного виховання. Організація процесу патріотичного виховання військовослужбовців – є складовою ідеологічної роботи в Збройних Сила України та одним з провідних завдань органів по роботі з особовим складом Збройних Сил України та системи військової освіти і науки.

Виховна робота – система заходів щодо впливу на свідомість, світогляд, волю і почуття військовослужбовців, цивільного персоналу з метою формування в кожному з них ідейно-моральних якостей особистості, готової свідомо виконувати службові обов’язки, і розвитку у військових колективах загальної зацікавленості в підвищенні рівня і якості вирішення завдань за призначенням. Згідно вченню В.О. Сухомлинського, патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

Військово-патріотичне виховання – процес цілеспрямованого, систематичного, організованого та планомірного впливу на свідомість і поведінку особового складу щодо формування патріотизму через виховання високих громадянських, моральних, психологічних, військово-професійних і фізичних якостей, необхідних для реалізації його інтелектуального та творчого потенціалу в інтересах всебічного розвитку суспільства і Збройних Сил, забезпечення безумовної готовності до сумлінного виконання військового обов’язку та захисту Вітчизни. Систему патріотичного виховання складає сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, технологій і методик впливу на патріотичну свідомість і поведінку військовослужбовців.


Основними нормативно-правовими актами, що регламентують військово-патріотичне виховання допризовної молоді, є:

  1. Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України»;

  2. Указ Президента України від 4 березня 2008 року № 196 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення розвитку Збройних Сил України»;

  3. Указ Президента України від 06 квітня 2011 року № 406 «Про затвердження положення про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України»;

  4. Указ Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948 «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді»;

  5. Указ Президента України від 04 вересня 1998 року № 981/98 "Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України;

  6. Указ Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004 «Про Концепцію гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України;

  7. Статути Збройних Сил України;



  1. Наказ Міністерства оборони України від 05 лютого 2013 року № 78 «Про затвердження Концепції ідеологічної роботи у Збройних Силах України»;

  2. Наказ Міністра оборони України від 08 червня 2010 року № 295 «Про затвердження Концепції військово-патріотичного виховання у Збройних Сил України»;

  3. Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України та Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді»;

  4. Положення про Всеукраїнську військово-патріотичну спортивну гру «Сокіл» («Джура»), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 червня 2012 року № 687 ;

  5. Розпорядження першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 20 лютого 2014 року № 56 «Про забезпечення проведення заходів військово-патріотичного виховання з допризовною молоддю у 2014 році».



Загальні вимоги до планування військово–патріотичної роботи в середніх закладах освіти.

Планування і організація роботи з військово – патріотичного виховання учнів здійснюється у відповідності:



  • з програмою допризовної підготовки (предмету Захист Вітчизни”);

  • Положенням про допризовну підготовку;

  • Концепцією допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання;

  • Вимогами наказів та пропозиції Міністерства освіти та науки України;

  • З урахуванням особливостей місць та районів розташування навчальних закладів, їх навчально – матеріальною базою.

Планування - творчий процес, тому запропоновані рекомендації не можуть служити шаблоном. Вони мають на меті надати допомогу під час складання основних плануючих документів.

З військово – патріотичного виховання в школі рекомендується мати наступні документи:

1. Розділ річного плану роботи школи „ Допризовна підготовка та військово – патріотичне виховання учнів”.

2. План військово – патріотичного виховання на рік.

3. План виховної та спортивно – масової роботи з учнями 11 –х класів під час проведення навчально – польових зборів (ОСОТ).

4. Плани проведення військово – спортивниих ігор, місячників (тижнів) обороно – масової роботи, військово – спортивного свята, роботи військово – технічних гуртків, походів тощо.

У плануванні роботи з військово – патріотичного виховання приймає участь весь педагогічний колектив. Ефективність та успіх цієї роботи значною мірою залежить від рівня керівництва директора навчального колективу і він керує всією роботою з військово – патріотичного виховання.

Організація взаємодії з органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями, розробка конкретних завдань , організація їх виконання, контроль за військово – патріотичним вихованням у навчальному закладі – ось основні види цієї діяльності.

При плануванні роботи з військово – патріотичного виховання дуже важливо забезпечити тісний взаємозв’язок між різноманітними формами виховання, пов’язаними з захистом Батьківщини, формами, які виховують патріотичне почуття, формують вольові якості, практичні вміння та навички.

Викладач допризовної підготовки (предмету „Захист Вітчизни”) безпосередньо відповідає за організацію і проведення цієї роботи згідно розділів програми „Захист Вітчизни”. Зміст цієї роботи знаходить відображення у комплексному річному плані військово – патріотичного виховання, який розробляється заступником директора з виховної роботи, організатором з позакласної і позашкільної роботи та викладачем допризовної підготовки (предмету „Захист Вітчизни”), обговорюється на педагогічній раді та затверджується директором навчального закладу (у деяких школах цей план складається як розділ плану виховної роботи, або як додаток до річного плану роботи школи).

Цей комплексний план включає заходи, які розробляються згідно з основними напрямками, формами і методами проведення військово – патріотичної роботи в школі, а також координує дії школи з діяльністю військових комісаріатів, штабу Цивільної оборони, військової частини, ТСОУ, громадських і творчих організацій та колективів.

Значну допомогу в організації військово – патріотичного виховання учнів може надати громадська рада, яка створюється в школах. Як правило, такою радою керує директор. До її складу можуть входити: викладач допризовної підготовки (предмету „Захист Вітчизни”), організатор з позакласної і позашкільної роботи, представники батьківського комітету, громадських організацій, військовослужбовці, ветерани, вчителі та учні.

Громадська рада підтримує та розвиває ініціативу громадських організацій школи у роботі з військово – патріотичного виховання учнів. Її роботу треба враховувати під час планування.

Значну роль у військово – патріотичному вихованні відіграють класні керівники та майстри виробничого навчання, які зобов’язані забезпечити активну участь учнів у загальних заходах навчального закладу згідно річного плану, та сприяти залученню їх до навчання у військово – технічних та спортивних гуртках.

План повинен передбачати заходи, розроблені у відповідності до вікових та індивідуальних особливостей учнів. Планування – діло творче, але воно повинне враховувати деякі важливі моменти. Взагалі, всю військово – патріотичну роботу необхідно завчасно планувати і здійснювати її систематично, цілеспрямовано і наполегливо.
Зміст та методика розробки комплексного плану військово–патріативного виховання
При плануванні військово – патріотичної роботи переслідується мета формування в учнів патріотизму і готовності до захисту Батьківщини. Виходячи з цього і складається зміст плану.

План військово- патріотичного виховання входить до розділу річного плану роботи школи „Допризовна підготовка та військово – патріотичне виховання учнів”.

Він передбачає:


  1. У вступній частині, що допризовна підготовка і військово – патріотичне виховання у школі організовується та проводиться на підставі:

  • закону України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу”;

  • рішень, постанов та наказів Міністерства оборони та міністерства освіти і науки України, які стосуються допризовної підготовки та військово – патріотичного виховання;

  • положень і програм допризовної підготовки (предмету „захист Вітчизни”).

  1. Основними завданнями школи з військово –патріотичного виховання учнів є:

  • формування у старшокласників переконання у необхідності особистої і колективної, моральної і практичної готовності до захисту Вітчизни, розвиток та закріплення необхідних для цього ідейно – політичних. Морально – психологічних та фізичних якостей;

  • виховання інтересу до військових та військово- технічних знань і вмінь, прагнення до оволодіння ними;

  • орієнтація учнів на військову професію;

  • формування у майбутніх воїнів почуття відповідальності за виконання свого службового обов’язку, дисциплінованості, статутних норм поведінки, поваги до старших.

На всіх заняттях, у позакласній і позашкільній виховній роботі слід постійно роз’яснювати учням внутрішню та зовнішню політику держави, рішення уряду з питань військового будівництва, зміцнення обороноздатності країни.

  1. Посилення роботи по відбору учнів для вступу до вищих військово – навчальних закладів.

  2. Організаторові позакласної і позашкільної роботи. Класним керівником, учителям проводити з учнями:

  • бесіди, лекції, доповіді, інформування, збори з тематики урочистих дат та подій у житті народу України і його збройних сил;

  • диспути, тематичні вечори, читацькі конференції, уроки миру і мужності, вахти пам’яті, зустрічі з ветеранами і військовослужбовцями;

  • шефську роботу по догляду за пам’ятниками і братськими могилами;

  • роботу у військових, військово – технічних, спортивних та інших гуртках, здача фізичних нормативів;

  • пошукову роботу, екскурсії та походи;

  • місячники , конкурси строю і пісні тощо.

  1. Викладачеві допризовної підготовки, вчителю фізичної культури під час планування роботи на новий навчальний рік предбачати заходи, які будуть сприяти усуненню недоліків у підготовці учнів, а також зміцненню навчально – матеріальної бази.

Розділи плану:

I. Керівництво допризовною підготовкою та військово – патріотичним вихованням.

У цьому розділі повинні перераховуватися заходи:

- з планування організації допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання;

- по здійсненню між предметних зв’язків;

- з контролю за якістю проведення занять,

- із розглядання стану допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання на педагогічній раді школи.

У плані передбачається наступні графи:

1. Номери за порядком.

2. Назва заходів.

3. Дата виконання.

4. Відповідальний.

5. Відмітка про виконання.

6. Примітка.


№ з/п

Назва заходів

Дата виконання

Відповідальні

Відмітка про виконання

Примітка

1

2

3

4

5

6

У графі „назва заходів” записується, наприклад:

1. Підготувати і провести засідання педагогічної ради на тему „Стан допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання учнів і заходи щодо їх покращення”.

2. Оформити окремою папкою і вивчити учителями нормативні документи з військо-патріотичного виховання учнів.

3. Здійснювати контроль:

- за якістю проведення занять викладачем допризовної підготовки (предмету „Захист Вітчизни”) та вчителем фізичної культури;

- за виконанням вимог статутів на стройових заняттях та уроках фізичної культури;

- за якістю засвоєння учнями програми допризовної підготовки.

4. Перевірити:

- фізичну підготовленість юнаків допризовного віку в 10-11 класах;

- дотримання правил і заходів безпеки під час проведення практичних занять та виконання нормативів.

5. Провести навчально – методичний збір з командирами взводів, відділень тощо.

II. Навчально – методична робота.

У даному розділі передбачаються заходи, спрямовані на підвищення ефективності та якості уроків з допризовної підготовки („Захист Вітчизни”), позакласних та позашкільних заходів з військово – патріотичного виховання учнів, обміну досвідом використання міжпредметних зв’язків в інтересах покращення навчально – виховного процесу.



  1. Провести методичну нараду вчителів 9-11 класів за участю викладача допризовної підготовки, вчителя фізичної культури з питання „Шляхи забезпечення міжпредметних зв’язків у навчальному процесі”.

  2. Організувати інструктивно – методичні заняття з командирами взводів і відділень з метою їх підготовки у якості помічника керівника заняття.

  3. Організувати показ начальних і хронікально-документальних фільмів з тематики допризовної підготовки та військово – патріотичного виховання.

III. Заходи з військово-патріотичного виховання учнів і проведення оборонно-масової роботи за напрямками:

а)Морально-політичні.

У цьому розділі плануються заходи з розвитку в учнів моральних якостей і свідомості.

Наприклад:



  1. Організація і проведення походів по місцях бойової і трудової слави народу України та її збройних сил.

  2. Проведення зустрічей з ветеранами та військовослужбовцями.

  3. Відвідування військових частин.

  4. Проведення тематичних вечорів, вікторин, диспутів, бесід, лекцій на військово – патріотичну тематику.

б)Професійно-бойові.

До цього підрозділу включаються заходи, які спрямовані на підвищення дисциплінованості, вольових якостей та творчих здібностей учнів.

Наприклад:


  1. Організація та проведення занять згідно плану Дня юноармійця.

  2. Робота військово-технічних та спортивних гуртків.

  3. Проведення місячника та тижнів оборонно-масової роботи.

  4. Семінар класних керівників з питання „Форми і методи виховання учнів”.

в)Психологічні.

Цей підрозділ включає заходи, спрямовані на розвиток психологічної стійкості, мужності, здатності долати страх. Наприклад:



  1. Проведення змагань з військово-прикладних видів спорту:

  • подолання смуги перешкод;

  • подолання водних перешкод;

  • туристичні походи;

  • воєнізовані естафети.

  1. Показ художніх та хронікально – документальних фільмів про героїчні події та вчинки у складних бойових умовах.

г) Фізичні.

Плануються заходи, які сприяють розвитку в учнів витривалості, сил і спритності.

Наприклад:


  1. Проведення змагань:

  • із силових вправ;

  • з бігу на різні дистанції;

  • з кульової стрільби;

  • з ігрових видів спорту.

  1. Проведення тижнів здачі державних тестів.

  2. Огляд – конкурс фізичної підготовки учнів 10-11 класів.

  3. Проведення військово-спортивного свята по закінченню курсу допризовної підготовки.

IV. Удосконалення навчально-матеріальної бази.

До цього розділу включаються конкретні заходи з обладнання, розвитку навчально-матеріальної бази, покращення її стану.

Наприклад:


  1. Обладнати стенд у кабінеті предмету „Захист Вітчизни”-„Збройні сили України”.

  2. Відремонтувати навчальне містечко для занять з тактичної підготовки та цивільної оборони.

  3. Відремонтувати смугу перешкод.

  4. Оформити стенд „Наші випускники – курсанти військово-навчальних закладів” тощо.

У кінці плану в рзділі „Примітка” записується порядок роботи гуртків: дні тижня, час роботи та відповідальний за проведення.

Також вказуються дні проведення Дня юноармейця, Дня ЦО тощо.

Підписується план організатором з покласної і позашкільної роботи і викладачем допризовної підготовки (предмету „Захист Вітчизни”).

Також можливий інший варіант плану, який передбачає наступні розділи:

I. Організаційні заходи (засідання, наради тощо).

II. Заходи з оборонно-масової роботи (проведення місячників та тижнів оборонно-масової роботи, змагань тощо).

III. Заходи для учнів: 1-4 класів; 5-9класів; 10-11 класів.

IV. Заходи з допризовної і призовною молоддю.

Під час складання плану враховується розташування школи, стан її навчально-матеріальної бази, шефські зв’язки, наявність державних і громадських організацій, які спроможні надати допомогу у проведенні військово – патріотичних заходів. Заходи комплексного плану знаходять своє відображення у планах виховної роботи класних керівників, які складають їх за допомогою організатора з позакласної і позашкільної роботи, а потім затверджуються завучем або директором школи.

Крім цього плану, викладач допризовної підготовки (предмету „Захист Вітчизни) у якості заступника начальника табірного збору з виховної роботи, складає план виховної та спортивно-масової роботи з учнями на період проведення навчально-польових зборів.

У цьому плані передбачаються графи:

1. Номери за порядком.

2. Назва заходів.

3. Дата виконання.

4. Відповідальний.

5. Відмітка про виконання.

6. Примітка.


№ з/п

Назва заходів

Дата виконання

Відповідальні

Відмітка про виконання

Примітка

1

2

3

4

5

6

Тож які заходи плануються під час проведення зборів?

Наприклад:


  1. Загальні збори особового складу табірного збору, присвячені початку польових занять.

  2. Демонстрація художніх та хронікально-документальних фільмів на військову тематику.

  3. Проведення інформувань на військово-політичну тематику.

  4. Проведення бесід правового, культурного та естетичного напрямків.

  5. Проведення зустрічей з ветеранами та військовослужбовцями.

  6. Організація і проведення вікторин та диспутів з військової тематики.

  7. Військово-спортивна гра на місцевості.

  8. Змагання з військово-прикладних видів спорту.

  9. Військово-спортивне свято, присвячене підведенню підсумків табірного збору (оголошення наказу, огляд-конкурс строю і пісні) та інші заходи.

Цей план затверджується – начальником табірного збору, підписується – заступником з виховної роботи, узгоджується – районним військовим комісаром та представником військової частини, яка надає допомогу у проведенні збору.
За більш ніж тисячолітню історію України, заповнену трагедіями і тріумфами, мінялися назви держави, перейменовувалися вулиці, міста і селища, але завжди було, є і буде для всіх нас святим і незмінним, рідним і близьким, трепетним поняття Батьківщина, Вітчизна.

Професія – Батьківщину захищати назавжди залишиться для всіх поколінь громадян соціально значущою, виконання високого, благородного змісту.



Таким чином, творчий підхід до планування і проведення військово-патріотичної і оборонно-масової роботи у навчальних закладах і оборонно-спортивних оздоровчих таборах багато у чому сприяє підвищенню ефективності роботи з підготовки молоді до захисту Вітчизни, вихованню справжніх патріотів своєї Батьківщини.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка