Погоджено: Завідуюча районного методичного кабінету



Скачати 169.88 Kb.
Дата конвертації23.03.2016
Розмір169.88 Kb.
Погоджено:

Завідуюча районного

методичного кабінету

Харчук Н. Ю.



___________________

РАЙОННИЙ МАЙСТЕР – КЛАС

ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ
ОРГАНІЗАЦІЯ

КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ УЧНІВ.

ЗБІР ТА ВИКОРИСТАННЯ

КРАЄЗНАВЧИХ МАТЕРІАЛІВ

НА УРОКАХ

ТА У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС



Кривий Ріг

Основне призначення краєзнавчого підходу – підвищення пізнавальної активності учнів, озброєння учнів глибокими і міцними знаннями, вміннями та навичками.
Мета роботи семінару: теоретично обґрунтувати та практично підтвердити, що використання краєзнавчого матеріалу на уроках природничого циклу та у позаурочний час являє собою один з методів підвищення креативного розвитку учнів.
Завдання семінару:


  • розглянути особливості організації краєзнавчої роботи у школі;




  • виявити можливості використання краєзнавчого матеріалу на уроках природничого циклу та у позаурочний час;




  • вивчити досвід роботи вчителів КЗШ №29 Вокуєвої С.О. ( вчитель хімії та біології) та Вельмисєвої О.Ю. ( вчитель біології та географії), щодо питань організації краєзнавчої роботи на уроках природничого циклу та у позаурочний час;




  • розробити рекомендації щодо питань розвитку аспектів краєзнавства у навчально-виховному процесі з урахуванням створення умов для саморозвитку та самореалізації особистості учнів.








ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ РАЙОННОГО МАЙСТЕР – КЛАСА

«Організація краєзнавчої роботи учнів.

Збір та використання краєзнавчих матеріалів

на уроках біології та у позаурочний час»


час

зміст

Відповідальний


12.30

12.45

Зустріч учасників семінару



Адміністрація школи

12.45

13.00

Перегляд виставки «Розвиток і самореалізація дитини під час вивчення

рідно краю»


Спеціаліст вищої категорії,

старший вчитель, Вельмисєва О.Ю.

13.00

13.15

Відкриття семінару. Вступне слово методиста РМК


Методист РМК

Башук Л.Д.

13.15

13.25

Презентація закладу.


Директор школи

Олійникова Т.М.


13.25

13.45

Теоретична частина. Доповідь «Організація краєзнавчої роботи учнів. Збір та використання краєзнавчих матеріалів на уроках біології

та у позаурочний час»


Спеціаліст вищої категорії,

вчитель – методист, Вокуєва С.О.

13.45

14.25

Практична частина.

Майстер – клас «Краєзнавчий підхід у навчально-виховному процесі».

Спеціаліст вищої категорії,

старший вчитель, Вельмисєва О.Ю.


14.25


Вироблення рекомендацій. Підведення підсумків.


Методист РМК

Башук Л.Д.



І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Учитель:  Доброго дня! Я рада зустрічі з Вами і сподіваюсь на Вашу допомогу та співпрацю на сьогоднішньому майстер-класі який ми присвячуємо темі «Організація краєзнавчої роботи учнів. Збір та використання краєзнавчих матеріалів на уроках біології та у позаурочний час».
Вправа «ПОЗИТИВ» (вправа активізує учасників, настроює на активну співпрацю), - Простягаючи до Вас свої долоні я запрошую до співпраці, якщо ви приймаєте мою пропозицію, то відкрийте мені назустріч свої долоні, а якщо ні – відверніть їх від мене.
Учитель: Ми всі знайомі з поняттям «краєзнавство», часто говоримо про необхідність краєзнавчого підходу у викладанні багатьох наук, а що ж це таке? Які асоціації у нас виникають коли ми говоримо про краєзнавство.
Вправа «АСОЦІАЦІЇ» (Вправа активізує спілкування та взаємодію між учасниками групи та готує групу для подальшого спілкування за темою «Організація краєзнавчої роботи учнів. Збір та використання краєзнавчих матеріалів на уроках біології та у позаурочний час».

Кожен учасник отримує різнокольорові папірці, на яких необхідно зобразити особисті асоціації, які виникають коли вони чують слово краєзнавство. Кожен з учасників озвучує свої асоціації та прикріплює на загальний плакат «Для мене краєзнавство це …».


Учитель: Як же організувати краєзнавчу роботу у школі? Як привернути увагу учнів до вивчення рідного краю, підвищуючи їх пізнавальну активність, даючи знання та розвиваючи уміння та навички. Саме на ці питання ми спробуємо знайти відповіді.
Доповідь «Організація краєзнавчої роботи учнів. Збір та використання краєзнавчих матеріалів на уроках біології та у позаурочний час».
Під краєзнавством розуміється всебічне вивчення місцевими силами певної території краю, здійснюване на науковій основі. Об'єкти для краєзнавчого вивчення - природа, історія, населення, господарство, культура, мистецтво та інші сторони життя краю.

Виходячи із завдань і практичних інтересів, краєзнавство необхідно розрізняти за формами його організації. У процесі розвитку склалося державне, шкільне і громадське краєзнавство.

 



(схема «Організаційні форми краєзнавства та їх структура»)
У шкільному краєзнавстві головна роль у вивченні краю належить учням під керівництвом учителя. Система шкільного краєзнавства включає: екологічне, літературне, історичне, географічне, природознавче краєзнавство.


(схема «Система шкільного краєзнавства»)

Сутність шкільного краєзнавства полягає у всебічному вивченні учнями в навчально-виховних цілях певної території свого краю за різними джерелами і, головним чином, на основі безпосереднього спостереження під керівництвом викладача. Роль вчителя дуже велика. Виходячи з програми, складу учнів класу та місцевих можливостей, він визначає об'єкти для дослідження, види та методи роботи, організовує на вивчення краю учнів і керує їх роботою. Тому успішні результати шкільного краєзнавства залежать від того, якою мірою вчитель сам краєзнавець і як він зуміє зацікавити своїх учнів. Учитель повинен добре знати край, систематично його вивчати і володіти знаннями краєзнавчої роботи зі школярами. Самому вчителю краєзнавство також приносить дуже велику користь. Займаючись краєзнавчою роботою з дітьми, він збагачується знаннями, поліпшується і його педагогічна майстерність. Краєзнавство для вчителя - вірний шлях до науково-дослідницької діяльності.

У процесі краєзнавчої роботи відбувається активне самостійне засвоєння учнями навчального матеріалу, і отримуються навички, необхідні в житті, йде підготовка до практичної діяльності й розширюються загальноосвітні знання. Краєзнавство створює умови для кращого сприйняття природних і суспільних явищ, дає можливість багато питань різних дисциплін зв'язати один з одним і використовувати їх для практичних цілей. Краєзнавство сприяє з'єднанню навчання і виховання в єдиний процес.

Велике значення шкільного краєзнавства в охороні природи. Займаючись краєзнавством, вчителі знайомлять учнів з конкретними прикладами перетворення природи краю, а учні, зазвичай, активно включаються в роботу з його охорони. У процесі краєзнавства можуть бути враховані всі місцеві цінні природні об'єкти, історичні пам'ятники, вогнища культури та відпочинку. А це, власне, перша умова для здійснення безпосередньої роботи з охорони природи і раціонального використання її багатств.

Таким чином, шкільне краєзнавство розширює кругозір і розвиває пізнавальні інтереси учнів, прилучає до творчої діяльності, формує практичні та інтелектуальні вміння. .
Загальними принципами для організації краєзнавчої роботи є: принципи відповідності змісту і методів краєзнавчої роботи рівню розвитку та підготовки учнів, розвитку творчих здібностей учнів та прищеплення їм навичок дослідницької діяльності.

Аналіз методичної літератури дозволяє виділити основні принципи природничого краєзнавства, які мають важливе значення організації, зокрема, уроків біології. Такими принципами, які безпосередньо лежать в основі визначення змісту, організаційних форм і методів проведення уроків біології, є: підпорядкування природознавчого краєзнавства змісту і завдань навчально- виховної роботи та відповідність його рівню розвитку і підготовленості учнів, комплексний підхід в організації краєзнавчої роботи з біології, систематичність і безперервність, пошуково-дослідний характер краєзнавства, суспільно-корисна значущість, природоохоронна спрямованість.

Краєзнавча робота, заснована на цих принципах, є діючим педагогічним засобом активізації навчально-виховної роботи в школі.
Навчальне і позакласне краєзнавство тісно пов'язані між собою. Єдині у них освітні та виховні завдання. Позакласна краєзнавча робота диктується дидактичною необхідністю здійснення краєзнавчого підходу в навчальному процесі. Крім того, позакласна краєзнавча робота заснована на вимогах навчальних програм з виховної роботи.

Принцип комплексного підходу в організації краєзнавчої роботи передбачає всебічне вивчення рідного краю - його історії, природи, господарства, етнографії, літератури, мистецтва та ін.

Краєзнавча робота дає ефективні результати в тому випадку, якщо в її організації дотримуються систематичності та безперервності.  Принцип систематичності та безперервності спрямований на послідовне розширення і поглиблення краєзнавчих знань і вмінь школярів. Він передбачає організацію краєзнавчої роботи у виразно плановій системі протягом усього навчального року, як на уроках, так і в позакласній роботі. Краєзнавчий матеріал, зібраний учнями в процесі позакласної роботи, збагачує навчальний процес, уроки стають цікавішими і змістовнішими.

Поняття «краєзнавчий підхід» представляє собою один з конкретних випадків прояву краєзнавчого принципу в навчанні. Якщо краєзнавчий принцип як один із загально-педагогічних принципів означає всебічне використання краєзнавчих відомостей та джерел в організації навчальної та виховної роботи, то краєзнавчий підхід, як конкретний методичний прийом прояву краєзнавчого принципу, означає уточнення, конкретизацію, розкриття і підтвердження наукових понять фактами навколишньої дійсності і практичного здійснення зв'язку навчання з життям і практикою.

Під краєзнавчим принципом розуміється встановлення в процесі навчання асоціативних зв'язків між відомими учням фактами з оточуючої їх дійсності і досліджуваним програмним матеріалом з метою підвищення якості засвоєння знань.
При здійсненні краєзнавчого принципу в навчанні в свідомості учнів встановлюється зв'язок між досліджуваними поняттями та закономірностями, їх проявами на конкретній території. У даному визначенні краєзнавчий принцип означає здійснення краєзнавчого підходу з метою розкриття сутності досліджуваних понять фактами навколишньої дійсності, тобто тлумачення прояву загального на прикладі процесів і явищ, що відбуваються в даній місцевості.
Факторами встановлення асоціативних зв'язків у здійсненні краєзнавчого підходу в одних випадках виступають безпосередньо - краєзнавчі відомості, а в інших - краєзнавчі знання учнів, їх життєвий і пізнавальний досвід. Основне призначення краєзнавчого підходу - підвищення пізнавальної активності учнів, озброєння їх глибокими і міцними знаннями, вміннями та навичками.
Методологічною основою дидактики, а, отже, і краєзнавчого підходу як одного з дидактичних принципів є теорія пізнання. Ця теорія вчить, що через явища і видимість речей даних нам безпосередньо у відчуттях, наше життя пізнає сутність речей, їх суттєві відносини. На основі живого спостереження об'єктів і явищ здійснюється сприйняття, розкриваються закономірності, проводяться узагальнення, робляться висновки і в підсумку формуються знання, необхідні для використання їх у практичній діяльності на основі живого спостереження і сприйняття у дітей створюються первинні уявлення і поняття. Чим конкретніше та образніше представляють учні предмет вивчення, тим активніше протікає процес осмислення й узагальнення знань, отриманих на уроці.
З метою створення в учнів виразніших уявлень про досліджувані біологічні об'єкти і явища, застосовуються різні засоби наочного навчання. Це - карти, схеми, діаграми, картини, колекції, гербарії тощо, за допомогою яких конкретизуються й ілюструються досліджувані факти та явища.  Спостереження процесів і явищ навколишньої дійсності - один з методів краєзнавчої роботи - є вищою формою прояву наочності в навчанні біології.
Краєзнавчі спостереження дозволяють не тільки познайомити учнів з різноманітними явищами і процесами, що відбуваються в природі, а й показати взаємний зв'язок людської діяльності та природних явищ, підвести до розуміння природи як єдиного, де все пов'язано і взаємообумовлене.
Краєзнавчий матеріал, що використовується в залежності від дидактичних цілей і виховних завдань уроку, виступає як джерело теоретичних знань та підтвердження їх істинності, як засіб пізнання і як об'єкт розв’язання навчально-пізнавальних завдань у процесі навчання.

Таким чином, здійснення краєзнавчого підходу у викладанні біології може мати місце при перевірці та оцінці знань, умінь і навичок учнів, при вивченні нового навчального матеріалу, при виконанні учнями практичних і самостійних робіт, при повторенні вивченого і закріпленні нового навчального матеріалу.


       Освітньо - виховна ефективність краєзнавчого підходу залежить від поєднання різних методів і прийомів його здійснення.

(схема «Класифікація методів і форм навчання, при краєзнавчому підході») .

Основне завдання вчителя в організації навчальної краєзнавчої роботи полягає в тому, щоб у кожному конкретному випадку визначити найбільш прийнятні методи і прийоми здійснення краєзнавчого підходу.

 Основними з них є:


  • Пояснювально-ілюстративний метод, що поєднує в собі словесні методи (розповідь, пояснення, робота з краєзнавчою літературою) з ілюстрацією різних за змістом краєзнавчих джерел (карт, схем, діаграм, натуральних об'єктів і т.д.)

  • Частково-пошуковий метод, заснований на використанні краєзнавчих знань, життєвого і пізнавального досвіду учнів. Конкретним проявом цього методу є бесіда, яка залежно від дидактичних цілей уроку може бути перевірочною, евристичною, повторювально-навчальною.

  • Робота з краєзнавчою літературою та джерелами краєзнавства передбачає роботу з: краєзнавчою бібліографією, друкованими джерелами, статистичними, картографічними, архівними, усними джерелами, пам'ятками історії та культури.

  • Краєзнавчі джерела, краєзнавча література (наукова і художня), як і ілюстративний матеріал з краєзнавчим змістом (карти, схеми, таблиці тощо), можуть бути використані при попередній підготовці учнів до навчальних занять, у процесі безпосередньої навчальної роботи на уроці і при виконанні ними домашніх завдань, при підготовці індивідуальних або групових завдань за описом характерних для рідного краю природних явищ, об'єктів і т. д.

  • Дослідницький метод як один з провідних способів організації пошукової діяльності учнів у навчальній краєзнавчій роботі, розвиває уміння і навички самостійної роботи. Він передбачає постановку перед учнями конкретного завдання і його планування. Дослідницький метод використовується:
    а) в організації метеорологічних, фенологічних, гідрологічних спостережень

і в обробці їх результатів (складання графіків, діаграм, схем і т.д.);
б) в описі природних процесів і явищ своєї місцевості;

в) при складанні характеристики впливу на природу місцевих підприємств;


г) при роботі над краєзнавчою літературою, довідниками та іншими

джерелами краєзнавчого змісту;

д) в організації і проведення природознавчих екскурсій.

Таким чином, у процесі викладання біології в загальноосвітній школі використовується ряд методів і прийомів краєзнавчого підходу.


Всі ці методи і прийоми взаємопов'язані і практично використовуються в різних поєднаннях. При дослідницькому методі, наприклад, поряд з прийомами пояснювально-ілюстративного методу значне місце займає робота з краєзнавчою літературою і джерелами.

Серед різноманіття форм і методів навчання важливу роль у формуванні екологічної культури школярів відіграють проблемно-комунікативні та практичні, які дозволяють розкрити і намітити шляхи вирішення екологічної проблеми. Різноманіття методів, прийомів знаходить своє відображення в формах організації навчальної діяльності. Розрізняють фронтальну, індивідуальну, колективну форми та їх поєднання.


Для фронтальної форми організації навчальної діяльності характерно те, що вчитель веде роботу з усім класом, застосовуючи різноманітні форми - бесіду, пояснення, лекцію, показ кінофільму. Основні труднощі при використанні фронтальної роботи - забезпечити стійку увагу, зацікавленість учнів. Для цього необхідно розкрити значимість досліджуваної проблеми, використовувати опорні схеми, інструкції.

При індивідуальній формі організації навчальної діяльності кожен учень працює самостійно за завданням вчителя, не здійснюючи контакту з іншими школярами. Така форма роботи має велике значення для відпрацювання умінь, розвитку самостійності, виховання почуття індивідуальної відповідальності при прийнятті рішень. При індивідуальній роботі завдання можуть бути однакові для всіх або розподілені по варіантах. Як правило, індивідуальна і фронтальна роботи поєднуються одна з іншою. До індивідуальної роботи відносяться робота над рефератом, доповіддю, науковою темою, проблемним завданням.
В останні роки все частіше використовується колективна форма організації навчальної діяльності. Значення цієї форми роботи визначається спільним, кооперативним характером майбутньої праці школярів на підприємствах і установах. Основними видами колективної роботи є групова робота, робота в парах, рольові ігри, дискусії. При груповій роботі групі школярів з 5-7 чоловік доручається загальне завдання, яке виконується колективно, а результат роботи оформлюється у вигляді єдиної відповіді. Зазвичай завдання для групової роботи можуть бути або однаковими, або різними для груп класу.

Найбільш доцільно будувати заняття так. Теоретичні розділи висвітлюються учителем у вигляді бесіди або лекції, далі організовується обговорення учнями розглянутих питань - семінар, конференція.


На семінарах обговорюють підготовлені учнями повідомлення та доповіді. Найважливіша функція семінару полягає у розвитку вміння самостійно формулювати і конкретизувати проблему, обґрунтовувати необхідність та умови її вирішення. Потім учням пропонується взяти участь у дискусіях з проблемних питань теми, або знайти відповіді на питання в ігровій формі.
Для підвищення зацікавленості до вивчення предмета застосовують рольові ігри, що розвивають емоційність, творчість, самостійність учнів. Суть людської гри у здатності придбання соціального досвіду прийняття грамотних рішень, засвоєння правил поведінки в природі. Рольова гра передбачає обов'язкову наявність уявної ігрової ситуації, в якій діють уявні герої. 

Вона може бути створена за допомогою мови, різними аксесуарами. Гравці беруть на себе ролі уявних героїв і діють відповідно до особливостей ситуації та вживаються в ролі.

Встановлено, що учні краще відображають те, що добре знають, про що мають конкретні уявлення.

У будь-якій рольовій грі виділяються наступні важливі компоненти: мотиваційний, змістовно-операційний, цілісний, оціночний. 



(Схема «Складові частини рольової гри».)


  Ігрові компоненти тісно пов'язані між собою. Мотиваційний компонент пов'язаний зі ставленням учнів до змісту гри, включає потреби, інтереси, мотиви учнів у грі. Мотиваційний компонент забезпечує активність учнів у грі, зв'язок з іншими видами діяльності: навчальної, практичної. Мотивація закладається в самому процесі гри і створюється за допомогою слайдів, кінофрагментів, слів учителя, наприклад: «Давайте уявимо, що ми знаходимося в заповіднику ...».

Орієнтаційний компонент гри включає прийняття учнями ігрової задачі. Відсутність в біологічній грі ігрової задачі перетворює її в звичайне завдання.


Змістовно-операційний компонент гри спирається на наявні у школярів біологічні знання. Будь-якій грі передує робота з ознайомлення учнів з майбутньою діяльністю. Залежно від характеру дій учням пропонуються правила, плани, алгоритми, приписи, за допомогою яких здійснюється ігрова діяльність.

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

«Краєзнавчий підхід у навчально – виховному процесі»

  1. Виступ учнів.

Презентація краєзнавчо-дослідницької роботи «Легенди півострова МОДР»

  1. Вправа «ПЕРЕВІР СВОЮ СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ»

Пропонується переглянути відео сюжет, потім розповісти як можливо більше про побачене. Якщо виникають труднощі, керівник ставить конкретні запитання, стимулюючи розвиток спостережливості.

  1. Вправа «ЧЕТВЕРТИЙ – ЗАЙВИЙ»

Пропонуються зображення рослин та тварин однакових за певними ознаками. Потрібно знайти ті, що не належать до даного ряду.

  1. Вправа «ВІНОЧОК» (релаксація)

Учасники виготовляють з паперу квітку. Даруючи по колу один одному, промовляють побажання.
ІІІ. РЕКОМЕНДАЦІЇ РАЙОННОГО МАЙСТЕР-КЛАСУ

«Організація краєзнавчої роботи учнів.

Збір та використання краєзнавчих матеріалів на уроках

природничого циклу та у позаурочний час»

  1. Розглядати краєзнавство як аспект природничих знань, що передбачає врахування освітніх потреб та підвищує інтерес учнів до навчання.

  2. Організацію краєзнавчої роботи слід проводити з урахуванням самореалізації та самоорганізації особистості учня.

  3. Для вирішення питань самореалізації дитини в навчальному процесі застосовувати можливості краєзнавчого матеріалу з урахуванням програми з предметів природничого циклу.

  4. З метою виконання державного стандарту під час використання краєзнавчих матеріалів на уроках, застосовувати між предметні зв’язки.

  5. Для розвитку в учнів біологічного мислення і розуміння ролі природничих наук в житті сучасної людини під час проведення занять та у позаурочній діяльності бажано залучати до активного пізнання навколишнього світу, використовуючи краєзнавчі матеріали.


ІV. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ
ЛІТЕРАТУРА

1. Бабарицька, В. Екскурсознавство і музеєзнавство / В. Бабарицька,

А. Короткова, О. Малиновська. – К.: Альтерпрес, 2007. – 464 с.

2. Дьякова, Р.А. Основы экскурсоведения / Р.А. Дьякова, Б.В. Емельянов,

П.С. Пасечный. – М.: Просвещение, 1985. – 255 с.

3. Екскурсійна діяльність в питаннях і відповідях // Новости турбизнеса.

2006. – №14 (64). – С. 10–11; №15 (65). – С. 4–5.

4. Емельянов, Б.В. Экскурсоведение / Б.В. Емельянов. – М: Советский

спорт, 2007. – 216 с. // [Электронный ресурс]: – Режим доступа:

http://tourlib.net/books_tourism/ekskurs.htm.

5. Історія екскурсійної діяльності в Україні / В.К. Федорченко,

О.М. Костюкова, Т.А. Дьорова, М.М. Олексійко. – К.: Кондор, 2004. – 166 с.

6. Каролоп, О.О. Організація екскурсійної діяльності / О.О. Каролоп. –

К.: Вид. центр КНЕУ, 2002. – 45 с.

7. Коцан, И.Я. Физиологическая характеристика влияния туристско-

краеведческой деятельности школьников на их организм / И.Я. Коцан. – О.,

1998. – 279 с.

8. Природничі екскурсії як форма організації навчального процесу //

[Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-13489-

1.html.


9. Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології

національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України:

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1761.

10. Про затвердження Списку історичних населених місць України:

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. №878.

11. Про затвердження списку пам'ятників мистецтва, історії та археології

Української РСР: Постанова Ради Міністрів Української РСР від 21 липня 1965

р. №711. [Електронний ресурс]: – Режим доступу:

http://www.infocompass.org/geo_htm/chapter9/docs9/pro_za_spysku_pamyatnykiv_mystectva_istoriyi_ta_arxeologiyi.doc.

12. Чагайда, І.М. Екскурсознавство / І.М. Чагайда, С.В. Грибанова. – К.: Кондор,



2004. – 240 с.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка