Політологія як наука. Предмет політології



Сторінка16/28
Дата конвертації21.02.2016
Розмір1.69 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   28

Політична система суспільства

Інтегрована сукупність політ, влади, суб'єктів, відносин, політ, організації і політ. культури суспільства, яка забезпечує його соціальну стабільність, соціальний порядок і яка має певну соціально-політичну орієнтацію. Головним елементом політичної системи суспільства є політична влада, здатність, право і можливість політичних суб'єктів приймати рішення, здійснюючи вирішальний вплив на діяльність і майбутнє окремих людей та їх об'єднань (в тому числі й інституалізованих). Форми реалізації влади: панування і координація, керівництво і організація, управління і контроль від консенсусу до насильства, від демократії до тоталітаризму, від врахування особистісних і групових інтересів до психологічного тиску і фізичного терору, від апеляції на адресу релігійних і світових авторитетів до маніпулювання свідомістю і поведінкою індивідів.



До суб'єктів реалізації влади належать:

  • індивіди рядові громадяни, лідери політичних і суспільних об'єднань, держав та наддержавних інституцій;

  • соц. спільності класові, етнічні, професійні, демографічні, територіальні, виробничі, представники тіньової економіки, а також політична еліта в наявних варіантах її функціонування;

  • організації політ. партії, сусп. об'єднання громадян, а також їх формально неполітизовані спільності і рухи, які періодично змушені займатися політ, діяльністю;

  • держави, державно-адміністративні. і державноетнічні утворення, міждержавні. об'єднання, які обгрунтовано кваліфікуються як найбільш активні і впливові політичні суб'єкти.

Найбільш динамічним. елементом політичної системи суспільства є притаманні їй політ. відносини взаємостосунки політ. суб'єктів з приводу набуття, використання і перерозподілу політ. влади. Зміст політ, відносин визначається значною кількістю об'єктивних і суб'єктивних чинників, структуру складають їх «горизонтальні» і «вертикальні» складові, а також політ. принципи, норми і процедури. Розрізняються політ. відносини співробітництва, компромісу, консенсусу, солідарності, суперництва, ворожнечі й конфлікту. Політична організація суспільства це система інститутів, в межах яких відбувається його політ. життя. Центральним, елементом політ, організації є держава. Володіючи владою, матер. ресурсами і апаратом примусу, вона:

  • організує політ., екон., соц. і духовне життя країни; встановлює статус інститутівтів політичної системи суспільства і юрид. рамки їх діяльності;

  • забезпечує баланс інтересів класових, етнічних, профес., демограф, та ін. соц. спільностей;

  • захищає інтереси суспільствава на міжнар. арені.

Вагомими елементами політ, організації є політ, партії, сусп. організації (професійні, творчі, оборонні, жіночі, молодіжні, ветеранські тощо), засоби масової інформації (період. видання, радіо, телебачення, преса, кіно, аудіо і відеопродукція), які, маючи значні можливості впливу на сусп. свідомість, метафорично визначаються як «четверта влада».

Помітну, а в деяких країнах вирішальну роль у політ. організації відіграють реліг. організації, церква. Загальновизнаним структурним елементом політичної системи суспільства є політ, культура сукупний показник рівня, характеру і змісту політ. знань, оцінок, навичок та дій громадян. Змістовно її утворюють:



  1. рівень, характер і зміст політ. знань, поглядів, оцінок, установок;

  2. політ, цінності, традиції, звичаї, почуття, норми і стереотипи;

  3. політ, ідеологія; політ, свідомість;

  4. політ, інститути; політ, поведінка, дії, навички участі у сусп.політ. житті;

  5. політ, переконання;

  6. рівень розвиненості політ, життя, політ, відносин, політ, інформування громадян.

Політ, культуру конкретного суспільствава доповнюють політ. субкультури, детерміновані соц. етнічними, конфесіями, регіональними та ін. суб'єктивними відмінностями учасників політ. процесу.

Функції політичної системи суспільства:

  1. обгрунтоване визначення мети, завдань, шляхів розвитку і розробка конкретних програм його діяльності;

  2. нормотворчість формування юрид., моральних та ін. норм людського співіснування як в межах однієї країни, так і в міжнар. плані;

  3. організація діяльності суспільства по виконанню цілей, завдань і програм загального розвитку, соц. політ, легітимація яких досягнута на інтегративній основі;

  4. визначення і розподіл матер. і духовних цінностей у відповідності з інтересами і положенням соц. спільностей;

  5. гармонізація, узгодження інтересів держ. інтів, соц. груп і окремих індивідів з метою підтримання спокою, безпеки і достатніх темпів сусп. поступу;

  6. політ, соціалізація членів суспільства, становлення і розвиток їх політ, свідомості і політ. поведінки;

  7. політ, комунікація складових політичної системи суспільства, забезпечення стійкої і продуктивної взаємодії всіх її елементів, а також системи в цілому і середовища, в якому вона функціонує;

  8. духовноідеолог. вплив на політ, свідомість громадян з метою її формування на засадах адекватності сутності і завданням даної політ, системи або ж маніпулювання особистісною і груповою свідомістю;

  9. ствердження і всебічне зміцнення відповідного політ, режиму (устрою);

  10. забезпечення внутр. і зовн. безпеки суспільства у провідних сферах його життєдіяльності екон., політ., соц., духовній, а також на міжнар. арені.

Типології політ. систем змушені враховувати значну кількість наукових підходів до сутності та структури політичної системи суспільства.

Виділяють наступні типи політ. систем:

  • консенсусні

  • інтегративні

  • общинні

  • відкриті

  • закриті

  • інструментальні

  • ідеологічні

  • традиційні (патріархальні)

  • змішані

  • сучасні

  • демократичні

  • авторитарні

  • тоталітарні

  • формаційні (рабовласницькі феодальні капіталістичні соціалістичні перехідні).

Еволюція політичної системи суспільства може бути досліджена як послідовна зміна станів рівноваги і кризи її підсистем і структур у довільній комбінації. Найбільш глибокі кризи пов'язані із змінами кардинальних, сутнісних параметрів функціонування системи (форми власності, екон. відносини, геостратег. орієнтири) і можуть супроводжуватися революц. зрушеннями загальносусп. і навіть надсусп. (регіонального, блокового) масштабів.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   28


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка