Положення про контроль за рівнем знань, умінь та навичок студентів Вищого навчального комунального закладу «Білгород-Дністровське педагогічне училище» схвалено методичною радою училища



Скачати 308.85 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір308.85 Kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вищий навчальний комунальний заклад

«Білгород-Дністровське педагогічне училище»

   


  «Затверджую»

Директор ВНКЗ «Білгород-Дністровське

педагогічне училище»

____________В. М. Герасименко

____________________________

 

Положення



про контроль

за рівнем знань, умінь та навичок студентів

Вищого навчального комунального закладу

«Білгород-Дністровське педагогічне училище»

(схвалено методичною радою училища,

протокол №_______від__________р.)

та затверджено наказом № від р.)

 

1. Загальні положення

Метою навчання студентів у Вищому навчальному комунальному закладі «Білгород-Дністровське педагогічне училище» (далі училище) є формування компетентностей, як загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях особистості та здатності осмислено їх використовувати.

Основними компетентностями є :



  • уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі студента в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки;

  • здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах;

  • загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур;

  • соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову діяльність; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці;

  • інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

Контроль за ступенем сформованості коспетентностей студентів в училищі здійснюється з предметів загальноосвітньої і професійної підготовки.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень студентів є:


  • контролююча ‒ визначає рівень досягнень кожного студента, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу викладачеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

  • навчальна сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

  • діагностико-коригувальна ‒ з'ясовує причини труднощів, які виникають у студента в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

  • стимулювально-мотиваційна ‒ формує позитивні мотиви навчання;

  • виховна ‒ сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

В училищі рівень сформованості компетенцій студентів з предметів загальноосвітньої, гуманітарної, соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки оцінюються за 12-бальною шкалою на підставі загальних критеріїв та критеріїв із кожного навчального предмета, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.08р. № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04. 2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» та «Положення про організацію навчального процесу у ВНКЗ «Білгород-Дністровське педагогічне училище».

ІІ. Загальні критерії оцінювання знань, умінь студентів з предметів загальноосвітньої та професійної підготовки

При оцінюванні навчальних досягнень студентів необхідно враховувати:

-          характеристику відповіді студента: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

-          якість знань: повноту, глибину, гнучкість, системність, міцність;

-          сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

-          рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

-          досвід творчої діяльності (уміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

-          самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань. Гнучкість знань – уміння студентів застосовувати набуті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань – тривалість збереження їх у пам’яті, відтворення їх у необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь студентів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності й поділяються на розумові і практичні.



Навички – дії, доведені до автоматизму в результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення  ‒ виражають особистий досвід студентів, їхні дії, переживання, почуття, які виявляються у відношенні до того, що оточує (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності студентів, прагненні закріплювати позитивні надбання в навчальній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень студентів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:



Перший рівень – початковий. Відповідь студента (студентки) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній. Студент (студентка) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній. Студент (студентка) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущенні помилки. Відповідь студента (студентки) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень.

Четвертий рівень – високий. Знання студента (студентки) є глибокими, міцними, системними; студент (студентка) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльності позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі студентів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).


Рівні навчальних досягнень


Бали


Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

 

 

  І.Початковий



1

Студент (студентка) розрізняє об’єкти вивчення.


2

Студент (студентка) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення.

3

Студент (студентка) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою викладача виконує елементарні завдання.

 

 

ІІ. Середній



4

Студент (студентка) з допомогою викладача  відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію.

5

Студент (студентка) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.

6

Студент (студентка) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його (її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосувати знання при виконанні завдань за зразком.

 

 



  ІІІ. Достатній

7

Студент (студентка) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії.

8

Знання студента (студентки) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робить висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності.

9

Студент (студентка) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.

 

 



  ІV. Високий

10

Студент (студентка) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.

 


11

Студент (студентка) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми.

12

Студент (студентка) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.


ІІ.І Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів із загальноосвітньої підготовки

Видами оцінювання навчальних досягнень студентів із загальноосвітньої підготовки є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання, проміжна та державна підсумкова атестація.



Поточне оцінювання – це процес установлення рівня навчальних досягнень студента (студентки) в оволодінні змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень студентів є знання, уміння й навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завданнями є: установлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.



Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання студентами різних видів письмових робіт; взаємоконтроль студентів у парах і групах; самоконтроль тощо.

В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи викладача на занятті.

Поточна оцінка виставляється до навчального журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання студента (студентки). Поточні оцінки не перездаються.

Якщо студент був відсутній на занятті без поважної причини, в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, ставиться «н». Пропущене заняття без поважної причини студент в обов’язковому порядку відпрацьовує на наступному занятті з даного предмету. Отримана при відпрацюванні оцінка виставляється через кісну риску поряд «н».

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних робіт, виконання індивідуальних завдань, контрольних робіт  тощо. Поточні і обов’язкові контрольні роботи оцінюються диференційовано. Оцінки за їх виконання заносяться у журнал навчальних занять. Кількість поточних контрольних робіт визначається предметною (цикловою) комісією. Виконання контрольних робіт, передбачених навчальним планом, є обов’язковим.

Виконання практичних, лабораторних робіт оцінюється диференційовано або «зараховано».

Форми проведення поточного контролю, система оцінювання знань студентів визначаються предметною (цикловою) комісією.



Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень студентів забезпечує:

-    усунення безсистемності в оцінюванні;

-    підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

-    індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

-    систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

-    концентрацію уваги студентів до найсуттєвішого в системі знань із кожного предмета.

Тематичний контроль планується викладачами при складанні робочої програми з дисципліни. Викладачі визначають обов’язкові види навчальної діяльності студентів, які підлягають оцінюванню протягом вивчення теми (розділу), їх зміст, форми і критерії оцінювання знань, умінь студентів, погоджують та затверджують на засіданнях предметних комісій.

Тематичний контроль з навчальної дисципліни проводиться через 6-10 годин (вивчення теми, декількох тем, розділу з врахуванням специфіки викладання навчальної дисципліни), але не менше двох на семестр, якщо навчальним планом передбачено на вивчення дисципліни по 1 годині на тиждень.

Перед початком вивчення чергової теми всі студенти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування студентами матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт тощо) та навчальної активності студентів.

Тематична оцінка з навчальної теми (розділу) виставляється викладачем на основі не менше 3 поточних оцінок, отриманих студентом за виконання обов’язкових видів навчальної діяльності, і виставляється протягом тижня після вивчення теми, але не пізніше, ніж  через тиждень.

У журналі навчальних занять для фіксування результатів тематичної оцінки відводиться одна клітинка, без дати і робиться запис на лівій сторінці зверху Тематична, на правій сторінці в змісті останнього заняття з теми чи розділу робиться запис «Тематичне оцінювання». Повторне тематичне оцінювання з навчальної теми (розділу) не проводиться.

Якщо студент (студентка)  був(ла) відсутній(я) на заняттях протягом вивчення теми з поважних причин, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований(а).

Студенти, які не атестовані (н/а) з навчальної теми, розділу в індивідуальному порядку на консультаціях ліквідовують академзаборгованості.

Студентам, які ліквідували академзаборгованість з навчальної теми, розділу  викладач в навчальному журналі в клітинці поряд з «н» через кісну риску виставляє відповідний бал, який студент отримав при ліквідації заборгованості, а в колонці «Тематична» поряд з «н/а» (не атестований) через кісну риску виставляє відповідну тематичну оцінку.

При виставленні тематичної оцінки сумується кількість балів поточних оцінок та ділиться на кількість оцінок. При цьому також слід враховувати важливість та складність виду роботи, за який студент отримав поточну оцінку.



Проміжна атестація проводиться з метою здійснення проміжного контролю знань студентів з предметів, на вивчення яких навчальним планом протягом семестру передбачено не менше 2-х годин на тиждень на групу або 1 година на тиждень на підгрупу.

На проведення проміжної атестації в училищі відводиться 1 навчальний тиждень. Проміжна атестація виставляється викладачем з предмету на основі здобутих студентом поточних та тематичних оцінок.

У журналі навчальних занять для фіксування результатів атестаційної оцінки відводиться одна клітинка, без дати і робиться запис на лівій сторінці зверху Атестація. Проміжна атестація проводиться у 1-7 семестрах в останніх тижнях жовтня та березня поточного року.

Якщо студент (студентка)  був(ла) відсутній(я) на заняттях з поважних причин, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Атестація» виставляється н/а (не атестований(а).

Студенти, які не атестовані або мають 1,2,3 бали, в індивідуальному порядку на консультаціях ліквідовують академзаборгованості протягом 3 тижнів після проведення атестаційного оцінювання. 

Студентам, які ліквідували академзаборгованість викладач в навчальному журналі в колонці «Атестація» поряд з н/а або 1,2,3 через кісну риску виставляє оцінку, яку студент отримав при перездачі.


Оцінка за семестр виставляється на підставі  тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень студента(ки) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Якщо студент(студентка) був(ла) відсутній(я) на заняттях протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а).



Якщо студент(ка) за результатами атестації отримав(ла) 1, 2, 3 і перездав(ла) на позитивну оцінку, то оцінка за семестр виставляється на основі перезданої атестаційної оцінки, поточних та тематичних оцінок, які виставлені після атестації.

Семестрова оцінка виставляється без дати до навчального журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр.



Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності студентів, які виявили бажання їх коригувати.

У триденний термін після виставлення семестрової оцінки студент (студентка) (або їх батьки), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника навчального закладу створюється комісія у складі голови (завідувачів відділеннями) та членів комісії: голови предметної комісії, викладача, який викладає предмет у цій групі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби студента (студентки) чи інших поважних причин термін може бути подовжено. Для цього батьки або студент пишуть заяву на ім’я керівника навчального закладу, в якій обґрунтовують причину коригування семестрового оцінювання.

На голову комісії покладається відповідальність за об’єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.

У разі, якщо студентові(ці) не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.

За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 01 липня  поточного навчального року.

Підвищення семестрової оцінки студентами не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою «За особливі успіхи у навчанні» та срібною «За успіхи у навчанні» медалями.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У разі коригування студентами оцінки за ІІ семестр, річна виставляється їм не пізніше 01 липня  поточного року.

У випадку неатестації студента (студентки) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а).



Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Оцінки підсумкової семестрової, державної атестації заносяться у журнал навчальних занять, залікову книжку студента, екзаменаційну відомість, зведену відомості успішності, особову картку.

Незадовільні оцінки атестації студентів у залікову книжку, особову картку не заносяться.
Державна підсумкова атестація (далі атестація) студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, що здійснюють підготовку фахівців на основі базової та повної загальної середньої освіти, - це форма контролю за відповідністю освітнього рівня студентів навчальним програмам.

Атестація проводиться відповідно до статті 42 Закону України "Про освіту", статей 12, 15, 16 та 34 Закону України "Про загальну середню освіту", статті 8 Закону України "Про вищу освіту", наказу Міністерства освіти і науки України від 7 липня 2010 року N 675 «Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти».

 Зміст, форми, терміни атестації, перелік предметів, з яких здійснюється атестація, визначається навчальними планами підготовки молодших спеціалістів, які погоджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Проведення атестації відбувається під час літньої екзаменаційної сесії на другому курсі.

Завдання для атестації розробляються предметними (цикловими) комісіями відповідно до навчальних програм і затверджуються керівником вищого навчального закладу. Результати атестації оцінюються за 12-бальною шкалою відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

Підсумкові бали виставляються у додаток до атестата про повну загальну середню освіту на підставі семестрових балів незалежно від результатів атестації. Бали за атестацію виставляються у додаток окремо.



Студенти, які одержали під час атестації один, два, три бали, допускаються до повторної атестації, яка проводиться до початку нового навчального року (наступного семестру), але не більше як з двох предметів. Строки проведення повторної атестації встановлюються вищим навчальним закладом.
Виставлення оцінки з державної атестації здійснюється у колонку з надписом ДПА без зазначення дати.

Студентам, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а).

Студентам, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.

Завдання для повторної атестації розробляються предметною комісією і затверджуються керівником вищого навчального закладу.



Студенти, які одержали під час повторної атестації один, два, три бали, відраховуються з вищого навчального закладу.

Студенти, які хворіли під час проведення атестації, зобов'язані подати медичну довідку, на підставі якої їм надається право пройти атестацію до початку нового навчального року (наступного семестру).

Студенти, які не з'явились на атестацію без поважних причин, вважаються такими, що не пройшли атестацію.

Не допускається проведення різних форм атестації для студентів з одного предмета залежно від джерел фінансування навчання.

Студенти, які беруть участь у міжнародних олімпіадах, спортивних змаганнях, конкурсах, виставках, що мають статус міжнародних і проходять у період атестації, атестуються на підставі семестрових балів.

Учасники міжнародних олімпіад, спортивних змагань, конкурсів, виставок звільняються від атестації з предметів, з яких вони стали призерами. У додаток до атестата про повну загальну середню освіту їм виставляється з цих предметів підсумковий бал 12.

Учасники весняних відбірково-тренувальних зборів з підготовки до олімпіад, спортивних змагань, конкурсів, виставок, які мають статус міжнародних, звільняються від атестації. Підсумкові бали їм виставляються на підставі семестрових балів.

Учасники всеукраїнських олімпіад (змагань, конкурсів) серед студентів вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації звільняються від атестації з відповідних предметів. Підсумкові бали їм виставляються на підставі семестрових балів.

Підставою для звільнення від атестації є рішення педагогічної ради, на основі якого видається наказ керівника вищого навчального закладу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.97р. № 1260 студентам, які під час навчання у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації одержали повну загальну середню освіту, видаються також атестати про повну загальну середню освіту з дипломом молодшого спеціаліста.

Для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за здобуті знання із загальноосвітньої підготовки встановлюються різні види морального стимулювання за високі досягнення у навчанні, передбачені наказом МОН 13.12.2000 № 584(у редакції наказу МОН від 07.02.2012 № 116) про Положення про золоту медаль "За високі досягнення у навчанні" та срібну медаль "За досягнення у навчанні".

Рішення про представлення випускників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації до нагородження Золотою та Срібною медалями приймається педагогічною радою, погоджується з відповідним органом управління освітою й затверджується наказом керівника навчального закладу.

Підвищення результатів семестрового та річного оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників Золотою та Срібною медалями.

Випускникам училища, нагородженим Золотою або Срібною медаллю, на урочистих зборах із залученням представників громадськості вручається разом з дипломом атестат з відзнакою про повну загальну середню освіту та відповідна медаль.
Державні атестаційні комісії

Атестація з предметів здійснюється державними атестаційними комісіями, які створюються не пізніше ніж за два тижні до початку атестації.

До складу комісії, що затверджується керівником вищого навчального закладу, входять:

голова комісії (керівник вищого навчального закладу або його заступник);

члени комісії (два викладачі, один з яких викладає даний предмет).

Головою комісії не може бути керівник вищого навчального закладу (його заступник), який викладає у цій групі предмет, з якого проводиться атестація.

Розклад роботи державної атестаційної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи і доводиться до загального відома не пізніше, ніж за місяць до початку атестації.

До складання атестації допускаються студенти, які виконали вимоги навчального плану щодо загальноосвітньої підготовки.

Втручання у проведення атестації та визначення її результатів особами, які не є членами комісії, не допускається.

Результати атестації заносяться до протоколу встановленого Міністерством освіти і науки України зразка, який підписують голова та члени державної атестаційної комісії.

Протоколи державних атестаційних комісій про результати атестації та матеріали атестації зберігаються у вищому навчальному закладі 3 роки.

Апеляційні комісії. Подання апеляцій

Для забезпечення об'єктивного проведення атестації створюються апеляційні комісії з кожного предмета.

Чисельність і склад апеляційних комісій затверджуються керівником вищого навчального закладу.

Зауваження й пропозиції щодо процедури проведення та об'єктивності оцінювання результатів атестації, що проводилася у письмовій формі, можуть подаватися до апеляційної комісії протягом трьох робочих днів після оголошення результатів атестації.

Матеріали атестації розглядаються апеляційними комісіями не більше трьох робочих днів після подання обґрунтованої заяви. Результати розгляду апеляції оформлюються відповідним протоколом, де виставляється відповідна обґрунтована оцінка.

Повторна атестація апеляційними комісіями не проводиться.


ІІ.ІІ Контроль навчальних досягнень студентів із професійної підготовки

Знання, вміння студентів із гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки оцінюються за 12-бальною шкалою, недиференційовані заліки – за двобальною шкалою: «зараховано», «не зараховано», диференційовані – за 12-ти бальною.

В організації навчального процесу із професійної підготовки застосовується поточний та підсумковий контроль.

При поточному контролі знання, вміння студентів із зазначених циклів предметів оцінюються за 12-бальною шкалою. При цьому оцінка виставляється в навчальному журналі в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання студента (студентки).

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних робіт, семінарських занять, виконання індивідуальних завдань, контрольних робіт тощо.

Форми проведення поточного контролю, система оцінювання знань студентів визначаються предметною (цикловою) комісією.

Виконання практичних, лабораторних робіт оцінюється диференційовано або «зараховано». Систему оцінювання визначає предметна (циклова) комісія.

Поточні і обов’язкові контрольні роботи оцінюються диференційовано. Оцінки за їх виконання заносяться у журнал навчальних занять. Кількість поточних контрольних робіт визначається предметною (цикловою) комісією. Виконання контрольних робіт, передбачених навчальним планом, є обов’язковим.



Якщо студент був відсутній на занятті без поважної причини, в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, ставиться «н». Пропущене заняття без поважної причини студент в обов’язковому порядку відпрацьовує на наступному занятті з даного предмету. Отримана при відпрацюванні оцінка виставляється через кісну риску поряд «н».

Проміжна атестація проводиться з метою здійснення проміжного контролю знань студентів з предметів, на вивчення яких навчальним планом протягом семестру передбачено не менше 2-х годин на тиждень на групу або 1 година на тиждень на підгрупу.

На проведення проміжної атестації в училищі відводиться 1 навчальний тиждень. Проміжна атестація виставляється викладачем з предмету на основі здобутих студентом поточних оцінок.

У журналі навчальних занять для фіксування результатів атестаційної оцінки відводиться одна клітинка, без дати і робиться запис на лівій сторінці зверху Атестація. Проміжна атестація проводиться у 1-7 семестрах в останніх тижнях жовтня та березня поточного року.

Якщо студент (студентка)  був(ла) відсутній(я) на заняттях з поважних причин, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Атестація» виставляється н/а (не атестований(а).

Студенти, які не атестовані або мають 1,2,3 бали, в індивідуальному порядку на консультаціях ліквідовують академзаборгованості протягом 3 тижнів після проведення атестаційного оцінювання. 

Студентам, які ліквідували академзаборгованість викладач в навчальному журналі в колонці «Атестація» поряд з н/а або 1,2,3 через кісну риску виставляє оцінку, яку студент отримав при перездачі.



Оцінка за семестр виставляється за результатами поточного оцінювання.

При виставленні семестрової оцінки сумується кількість балів поточних оцінок та ділиться на кількість оцінок. При цьому також слід враховувати важливість та складність виду роботи, за який студент отримав поточну оцінку.

Оцінки підсумкової семестрової, державної атестації заносяться у журнал навчальних занять, залікову книжку студента, екзаменаційну відомість, зведену відомості успішності, особову картку.

Незадовільні оцінки атестації студентів у залікову книжку, особову картку не заносяться.

Студенти, які за результатами семестру отримали «н/а» або 1,2,3 подають заяву на ім’я завідувача відділення та отримують дозвіл на ліквідацію академзаборгованості до початку наступного семестру.

Студентам, які ліквідували академзаборгованість, викладач в навчальному журналі в колонці «І семестр» або «ІІ семестр» поряд із незадовільними оцінками через кісну виставляє відповідні оцінки, які студент отримав при ліквідації заборгованості.



ІV. Підсумковий контроль

Вивчення кожної навчальної дисципліни завершується проведенням контрольних заходів.



Підсумковий контроль проводиться у формі екзамену або диференційованого заліку. Ці форми контролю можуть проводитись усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами.

Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визначаються навчальними планами (робочими навчальними планами), а форми їх проведення – робочою програмою навчальної дисципліни.

У випадку, коли студент навчається за індивідуальним навчальним планом, йому може визначатись окремий графік проведення контрольних заходів, який складається завідуючим відділенням.

Якщо навчальним планом з навчальної дисципліни не передбачено проведення екзамену, заліку, то підсумкова оцінка виставляється на підставі поточного контролю і коригуванню не підлягає.



Екзамен – це одна з основних форм підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних умінь і навичок з окремої навчальної дисципліни.

Диференційований залік – це форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінення засвоєння студентами навчального матеріалу з певної навчальної дисципліни на підставі виконання обов’язкових видів навчальної діяльності, лабораторно-практичних робіт, якщо з навчальної дисципліни робочими навчальними планами не передбачено проведення екзамену.

Якщо студент протягом семестру виконав усі види навчальної діяльності, лабораторно-практичні роботи та має позитивні оцінки, то диференційований залік дублює семестрову оцінку і виставляється  у навчальному журналі на лівій сторінці після семестрової оцінки у колонку без дати та з надписом угорі «Диф. залік».

Студент(ка)  має право підвищити оцінку з навчальної дисципліни або ліквідувати академзаборгованість шляхом складання диференційованого заліку. Для проведення диференційованого заліку викладачами розробляються матеріали заліку, які розглядаються та затверджуються на засіданні предметної комісії. Питання диференційованого заліку повинні охоплювати всі теми навчальної дисципліни, які вивчалися протягом навчального року чи семестру. Форму проведення диференційованого заліку, його зміст та критерії оцінювання знань, умінь студентів визначає предметна комісія.

Оцінки за складання диференційованого заліку заносяться у журнал навчальних занять, залікову відомість, зведену відомість успішності студентів.

До підсумкового контролю студент допускається, якщо він виконав усі види робіт, завдань, передбачених робочим навчальним планом з відповідної навчальної дисципліни.

Не допускаються до складання екзамену з конкретної дисципліни студенти, які з цього предмету не атестовані або мають «1-3» бали. До складання екзамену такі студенти допускають після повного виконання вимог робочої навчальної програми і всіх тематичних перевірок знань, умінь.

Екзамени, заліки складаються в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

З метою морального стимулювання студентів за високі досягнення у навчанні передбачено звільнення студентів від складання екзамену у випадку, коли студент має всі тематичні або поточні оцінки з даного предмету «10-12».

Звільнення студента(ки) проводиться на підставі подання, клопотання викладачем відповідної навчальної дисципліни на ім’я завідувача відділенням та відповідного наказу по училищу.

В екзаменаційну відомість замість номера екзаменаційного білета пишеться «звільнений(на)» та № наказу по училищу, у графі «оцінка» пишеться «10, 11 або 12».

В окремих випадках, за наявності поважних причин, підтверджених відповідним документом, студентам може бути дозволено дострокове складання заліків, екзаменів.

Студент, який бажає скласти екзамени, заліки достроково, звертається із заявою до директора.

Дострокове складання екзаменів, заліків оформлюється наказом директора училища.

Екзамени, заліки проводяться за розкладом, затвердженим директором училища. Розклад доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. В один день дозволяється проводити не більше одного екзамену, заліку.

Екзаменаційні білети, завдання, тести розробляються викладачами, обговорюються на засіданні предметної комісії, затверджуються заступником директора з навчальної роботи та головою предметної комісії.

 Враховуючи специфіку предмета, до екзаменаційних білетів, крім питань теоретичного характеру, включається практичне завдання (психологія, педагогіка, часткові методики та інші). Структуру екзаменаційного білета визначає предметна комісія.



Питання, внесені до екзаменаційних білетів, доводяться до відома студентів не пізніше, ніж за два місяці до проведення екзаменів, заліків.

Об’єм навчального матеріалу, винесеного на екзамен, не повинен перевищувати двох семестрів.

Залік приймає викладач, який викладає предмет.

Екзамен приймає викладач, який викладає предмет, та асистент із числа викладачів відповідної предметної комісії.

Присутність сторонніх осіб на екзамені не дозволяється.

Під час складання екзаменів, заліків студенти мають право користуватись довідковою літературою, програмами, наочним приладдям.

Студенти, які не з’явилися на екзамени, заліки без поважних причин, вважаються такими, що не склали екзамен. В екзаменаційній відомості записується «не з’явився».

Студент, який має за наслідками семестрової атестації «1-3» або не атестований більше, ніж з двох предметів, дисциплін навчального плану, відраховується з училища.

Якщо таке сталося через хворобу студента, то до початку наступного семестру розв’язується питання про надання йому академічної відпустки або з дозволу директора встановлюються терміни ліквідації академічної заборгованості. 

Студентам, які за семестр мають «1-3» або «не атестований» не більше, ніж з двох предметів, до початку наступного семестру наказом директора призначається повторна атестація. Повторна атестація допускається не більше двох разів з кожної дисципліни. Атестація вдруге проводиться в призначений термін комісією, яка створюється директором. 

Після третьої атестації студент, який атестується з оцінкою «1-3» відраховується незалежно від кількості предметів, з яких він має заборгованість.

Повторна атестація з метою підвищення екзаменаційної оцінки не допускається, але у виняткових випадках за погодженням із завідувачем відділення та студентською радою такий дозвіл може дати директор училища. 

Державна атестація

Державна атестація у Вищому навчальному комунальному закладі «Білгород-Дністровське педагогічне училище» проводиться згідно із Законом України «Про освіту» (1991р.), «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993р. № 161, Законом України «Про вищу освіту» (2002р.), рекомендації Управління вищих навчальних закладів Міністерства освіти України «Про порядок створення, організацію і роботу державної (екзаменаційної, кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України» (1993р.).





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка