Положення про міський інтелектуальний конкурс " Юний філолог" Кривий Ріг 2013 По ставленню до рідної мови можна судити про моральний і інтелектуальний рівень людини О. Гончар



Скачати 239.71 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір239.71 Kb.


Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради

Інноваційно – методичний центр

Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради

Криворізька спеціалізована школа №118



Положення


про міський інтелектуальний конкурс

Юний філолог”


Кривий Ріг

2013


По ставленню до рідної мови можна судити про моральний і інтелектуальний рівень людини



О.Гончар

У 2013 році на базі Криворізької спеціалізованої школи № 118 буде проведено VІІІ міський інтелектуальний конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів 9-11 класів “Юний філолог”, що є філологічною секцією Малої академії наук м. Дніпропетровська.



Керівництво конкурсу-захисту.

Керівництво та безпосередню організацію конкурсу-захисту здійснює: Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради (Інноваційно-методичний центр)



Організаційний комітет:

Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради Криворізький державний педагогічний університет

Криворізька спеціалізована школа №118

Інноваційно-методичний центр


Мета конкурсу-захисту:

  • Виявлення, розвиток та підтримка талановитої молоді.

  • Залучення обдарованих учнів в процес самопізнання, самоосвіти, самовдосконалення, самовизначення.

  • Сприяння розвитку комунікативних, когнітивних та інтелектуальних здібностей старшокласників шляхом обміну досвідом.

  • Розвиток гуманітарних здібностей учнів, задоволення їхніх потреб в професійному самовизначенні.

  • Прищеплення навичок дослідництва, наукового пошуку, розвиток творчого потенціалу учнів.

  • Виховання висококультурного, грамотного, освіченого громадянина, патріота своєї держави, мови, традицій.


Учасники конкурсу-захисту

У конкурсі науково-дослідницьких робіт мають можливість брати участь учні 9-11 класів загальноосвітніх шкіл, спеціалізованої школи, ліцеїв та гімназій, які займаються дослідницькою діяльністю, бажають поглибити та розширити знання у галузі української філології, одержати навички науково-дослідницької роботи, не байдужі до стану сучасної української мови.


Дата проведення: 18 січня 2013 року.

Час проведення: 900.

Реєстрація: з 08.30

Місце проведення: Криворізька спеціалізована школа №118.

Адреса закладу: мкр. Сонячний, 1

тел. 65-34-15.



Установчий семінар відбудеться: 21 вересня 2012 року, в КСШ № 118 о 1400 годині.
Вимоги до оформлення заявки і подачі роботи на участь у конкурсі-захисті

Заявку та роботи подавати до 31.12.2012 включно. Роботи, подані після 31.12.2012, розглядатися журі не будуть і в конкурсі участі не беруть.


Заявка


на участь в міському інтелектуальному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт:

Тема наукової роботи ___________________________________

ПІБ учасника (повністю)_____________________________________________

Дата народження_______________________________________

Клас, в якому навчається ________________________________

ПІБ наукового керівника (вчителя) (повністю)_____________________________________________

ПІБ наукового консультанта (якщо є)

(повністю)_____________________________________________

Район _________________________________________________

Школа Ї_______________________________________________

Адреса, телефон _______________________________________
Примітка: до роботи обов’язково додавати тези(5-7 речень) та відгук наукового керівника про роботу в друкованому та електронному варіанті (Word до 2003включно версії).Вказати, які засоби необхідні.
Конкурс проводиться у два тури

І – заочний, під час якого відбувається перевірка конкурсної роботи членами журі.

ІІ – очний, який проходить безпосередньо на базі КСШ №118 у 2 етапи:

1.Виконання письмової роботи з базового предмету (контрольні завдання з української мови та літератури), що відбувається протягом 90 хвилин.

2.Захист науково-дослідницької роботи.

Методичні рекомендації щодо написання науково-дослідницьких робіт (НДР)

Науково-дослідницька робота – це перші самостійні кроки як у практичних наукових дослідженнях, так і в їх оформленні. У процесі виконання закріплюються навички творчої роботи зі спеціальною літературою, уміння узагальнювати, виділяти головне, обробляти одержані результати.

Написання НДР вимагає передусім чіткого уявлення про рівень розробки досліджуваної теми в науковій літературі, саме тому необхідно ознайомитися з основною літературою, що стосується обраної теми. У пошуку цієї літератури допоможуть систематичний та алфавітний каталоги, а також різноманітні бібліографічні покажчики. Літературу доцільно записувати у зошити або на окремі картки, зазначаючи всі дані про працю – прізвище та ініціали автора, назву монографії, статті чи збірника статей, тез, місце, рік видання, назву видавництва чи журналу, кількість сторінок, короткий зміст або цитати.

Традиційно структура наукової роботи містить:


  • Титульний аркуш;

  • Реферат;

  • Зміст;

  • Вступ;

  • Основну частину;

  • Висновки;

  • Перелік посилань;

  • Список використаних джерел;

  • Додатки.

(Приклад титульного аркуша наведено у додатку А).

Реферат повинен стисло відображати зміст проведеної роботи й містити дані, достатні для оцінки її оригінальності та новизни одержаних результатів. Реферат виконують згідно додатку Б та розміщують за титульним аркушем, починаючи з нової сторінки. Обсяг реферату не повинен перевищувати однієї сторінки.

Зміст - це путівник по НДР. Його розміщують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: вступ, послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо вони мають заголовки), висновки, перелік посилань, назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

У вступі повинні наводитись мета і завдання. Вступ розкриває сутність і стан розробки наукової проблеми та її значущість, підстава і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими результатами чітко, аргументовану обґрунтовують актуальність та доцільність НДР, подають перелік використаних методів дослідження, огляд літератури. Вступ розміщують на окремій сторінці і не нумерують. При визначенні мети дослідження варто дотримуватись таких формулювань: «З’ясувати можливості...», «Довести, що...», «Продемонструвати на прикладах...», «Показати перспективи...» тощо.

Обсяг вступу становить 5% обсягу основної частини роботи.

Основна частина наукової роботи складається з розділів, а також підрозділів, пунктів, підпунктів.

Вона передбачає безпосередній виклад одержаних результатів. Наукова робота ні в якому разі не повинна перетворюватися в реферативний текст, коли переписуються окремі сторінки з літератури, або механічно переказуються чужі думки, без найменшого вияву власної точки зору. Вживання цитат повинне виправдовуватись інформаційною доцільністю.

Обсяг основної частини складає 20-22 сторінки друкованого тексту (це 90% загального обсягу основної частини роботи).

Висновки. У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати отримані в роботі. Вони повинні бути стислими і зрозумілими, концентровано виражати основні досягнення роботи бути конкретними (до 5% основної частини роботи).

Перелік посилань слід укладати в порядку згадування літературних джерел у тексті за наскрізною нумерацією. Посилання на літературні джерела по тексту проставляються у квадратних дужках. Посилатися слід на основні видання. Не варто включати до бібліографічного списку праці, на які немає посилань, а також науково-популярні книжки та масові підручники.

Додатки включають різні допоміжні матеріали, що більш повно висвітлюють роботу.

Обсяг НДР складає від 25 до 30 друкованих сторінок. Роботи приймаються тільки у друкованому варіанті.


Загальні вимоги до оформлення науково-дослідницької роботи

НДР повинна бути написана українською мовою. Текст друкують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 на комп’ютері через півтора (можливо 2) інтервали по 57-70 знаків у рядку з використання шрифтів текстового редактора Word розміру 14 кеглів. Поля таких розмірів: ліве – не менше 30 мм, праве – не менше 10мм, верхнє та нижнє – не менше 20 мм.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності можна виправляти білим коректором. Припускається наявність не більше 2х виправлень на одній сторінці.

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті без крапок у кінці.

Заголовки структурних частин «Зміст», «Вступ», «Висновки» та інші друкують великими літерами, розташовують симетрично до тексту без крапок в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзац – 5 знаків (інтервалів). Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами.

Приклад:

1. Концепція щастя в оповіданнях М.М. Коцюбинського.




    1. Ідейно художній аналіз оповідання «Що записано в книгу життя»

Відстань між заголовками і текстом має бути:

  • машинописним способом – не менше ніж 3 інтервали;

  • машинним способом – не менше ніж 2 рядки.

Не допускається розміщення назв розділів, підрозділів, а також пунктів у нижній частині сторінки, якщо після неї буде тільки один рядок тексту.
Загальні правила оформлення переліку посилань

Абсолютно не припустима плутанина і помилки.

При написанні наукової роботи необхідно посилатися на джерела, що дає змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. Посилатися слід на останні видання, публікації. В тексті наукової роботи посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених квадратними дужками, наприклад, «...в роботах [1-4]...».

Можливе посилання в зносках, при цьому оформлення посилань повинно відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Наприклад:

Цитата в тексті: «...І понісся в туман, серед клаптів збитого снігу, що викидала на нього коняка, назад по бабу.61...»

Відповідне подання виноски : 1) 6 Колесник П.Й. «Коцюбинський – художник слова». К.. Наукова думка – 1964 –

С. 382-398.

У розділі «Список використаних джерел» необхідно його описати у переліку посилань.
Оформлення додатків

Кожен додаток починається з нового рядка. Додаток повинен мати заголовок. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад:

Додаток А.

Список використаних джерел необхідно складати згідно зі стандартом, у порядку появи у тексті (або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків(якщо авторів більше ніж 3)).


Критерії оцінювання науково-дослідницьких робіт

У І турі (заочному) оцінюється:

- складність, науковість, повнота розкриття теми дослідження – 9 балів;

- аргументованість висновків – 3 бали;

- актуальність та елементи творчості – 6 балів;

- стиль, грамотність – 2 бали;

- якість оформлення – 2 бали. __________________________

Сумарна кількість балів – 22

У ІІ турі (очному):

І етап – захист науково-дослідницьких робіт (проходить окремо у кожній секції. Присутніми мають право бути бажаючі учасники секції як опоненти. На захист надається 10 хвилин: 5 – на виклад основних положень, 5 – на відповідь на запитання).

Оцінюється:


  • Аргументованість доведення проблеми з урахуванням власного внеску дослідника – 14 балів.

  • Чіткість, логічність, лаконічність викладення матеріалу – 8 балів.

  • Повнота, переконливість, вичерпність відповідей – 8 балів.

  • Культура мовлення – 3 бали.

  • Доцільність, якість, вміння використання наочних матеріалів – 3 бали.

  • Активна, кваліфікована участь у веденні дискусій – 3 бали.

Сумарна кількість балів - 39
ІІ етап – максимальна оцінка 39 балів.

Максимальна сумарна оцінка за участь в обох турах становить 100 балів.

Кількість призових, тобто перших, других та третіх місць може становити 50 відсотків від кількості учасників з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3.

Перше місце не визначається, якщо учасник не набрав 85 балів.

Друге місце не визначається, якщо учасник не набрав 80 балів.

Третє місце не визначається, якщо учасник не набрав 75 балів.

При рівності залікових балів декількох учасників місця визначаються з урахуванням результатів виконання контрольних завдань з базових дисциплін.
Підсумки


  • Після захисту члени журі оцінюють науково-дослідницькі роботи згідно із встановленими критеріями.

  • На загальному зібранні учасників секції повідомляють результати.

  • Переможці нагороджуються грамотами, пам’ятними подарунками; інші учасники отримують дипломи за участь у конкурсі.

  • Після проведення конкурсу видаються тези науково-дослідницьких робіт, що визначені як призові роботи.

  • Кращі роботи подаються на конкурс на філологічний факультет Дніпропетровського відділення МАН.


До складу журі входять:

  • Викладачі філологічного факультету КДПУ.

- Методисти Саксаганського райво Супрун Ю.М. та

Мишак О.Ф.



  • Члени творчих груп міста, провідні вчителі-філологи.

Голова журі – Віняр Г.М., доцент, кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри української мови КДПУ.

Захист відбувається в таких секціях:

Секція №1 “Українська мова як мова української нації, основа її духовної культури, науки, освіти”.


  • Пропонуємо дослідити проблеми української писемності і мови у різні часи її існування, показати роль української мови у формуванні і самовираженні особистості, сучасному житті.




  • Рекомендуємо показати розвиток, проблеми та перспективи української мови на Криворіжжі.




  • Бажано показати перспективи впливу мови на формування моральних якостей підростаючого покоління, шанобливого ставлення до неї.

Секція №2 “Мовна та мовленнєва культура і грамотність”.




  • Рекомендуємо звернути увагу на мову ЗМІ, курйози повсякденного життя, манеру спілкування молоді, її культуру, на роль рідної мови у професійній діяльності фахівців, мовленнєвий розвиток людини.




  • Пропонуємо дослідити ужиткові порушення нормованої літературної мови, грамотності, існування суржику, арго на Криворіжжі, проблеми культури ефірного мовлення, мовні особливості сучасної політичної телереклами та мовну агресію як антипод культури, мовну норму, критерії мовної норми, теоретичні і практичні засади культури мовлення.




  • Бажано прослідкувати за утвердженням письменником загальнолюдських цінностей – життя, добра, миру, злагоди, щастя, любові, гармонії.

Секція №3 “Мовне багатство художніх творів українських письменників”.




  • Пропонуємо дослідити:

- лексичні засоби творення образності у творах

криворізьких поетів;

- використання односкладних та двоскладних речень у

творах українських письменників;

- роль інфінітивних речень у розкритті ідейного змісту

художніх творів;

- лексичні особливості мови творів письменників

Дніпропетровщини;

- особливості функціонування фразеологічних одиниць у

мові сучасної поезії;

- мовні особливості та мовну палітру творів українських

письменників.


Секція № 4 «Безмежний світ літератури»

  • Звернути увагу на особливості мови героїв літературних творів.




  • Особливості використання художніх прийомів.




  • Пропонуємо дослідити:

  • художній твір як систему, як цілісність єдності змісту та форми;

  • ідейно-художню своєрідність творів, їх гуманістичну спрямованість

  • принципи, методи, шляхи літературознавчого аналізу;




  • Рекомендуємо звернути увагу на:

  • специфіку художнього відображення та його естетичну природу;

  • особливості мови героїв літературних творів;

  • мовленнєву особливість окремого автора;

  • особливості використання художніх прийомів;




  • Прослідкувати за утвердженням письменником загальнолюдських цінностей – життя, добра, миру, злагоди, щастя, любові, гармонії людини та природи та ін.

Секція № 5 Мистецтвознавча

Додаток А

Форма титульного аркуша науково-дослідницької роботи


Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровське відділення Малої академії наук України


Філологічний факультет
Секція української мови (літератури)

Новотвори в поезії Івана Драча
Науково-дослідницька робота

Виконавець:

учен(ця)____класу


(навчального закладу)

______________________________

(району, міста)

______________________________

(прізвище, ім’я)

Науковий керівник:

______________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

______________________________


______________________________

(посада)


Науковий консультант:

______________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

______________________________


______________________________

(посада)

Кривий Ріг

2013


Додаток Б
Форма реферату

Реферат

Науково-дослідницька робота____________ с., ________ табл., _______


джерел.,______________додатки
Об’єктом дослідження є ...
Мета роботи...
Методика (метод) дослідження...
Одержані висновки та їх новизна.
Результати роботи можуть бути застосовані при...
Ключові слова:

Перелік ключових слів (5-10 слів або словосполучень) із тексту роботи, які характеризують зміст роботи, друкуються у називному відмінку великими літерами в рядок через кому.



Додаток В
Перелік пропонованих тем наукових робіт з української мови


  1. Елементи книжної мови у творчості Т.Г.Шевченка.

  2. Старослав’янські елементи у творчості Т.Г.Шевченка.

  3. Мовні проблеми у спадщині Лесі Українки.

  4. Погляди М.Коцюбинського на українську мову.

  5. Стильові ознаки публіцистики кінця ХІХ поч. ХХ ст.

  6. Функції модальних часток в романі І.Багряного «Сад Гетсиманський».

  7. Роль І.Франка в історії української літературної мови.

  8. Роль словника української мови за редакцією Б.Грінченка в історії української літературної мови.

  9. Системи пізнавальних завдань при вивченні теми “Прикметник” у середній школі.

  10. Метафора в поезії І.Франка.

  11. І.Котляревський та його школа.

  12. Специфічні особливості вживання метонімії в українських газетах, текстах інформаційного журналу.

  13. Професійно-застаріла лексика у драмі І.Кочерги “Свіччине весілля”.

  14. Функції застарілої лексики в історичній поезії Л.Костенко.

  15. Спільнослов’янські елементи в фразеології.

  16. Давні слов’янські антропоніми в творі С.Скляренка “Володимир”.

  17. Застаріла лексика та її функції в творі З.Тулуб “Людолови”.

  18. Історія формування граматичної термінології.

  19. Наукова діяльність С.П.Самійленка.

  20. Наукова діяльність А.Кримського.

  21. Вживання слів з емоційно-експресивним забарвленням у романі Олеся Гончара “Собор”.

  22. Експресивні функції вигуків у романі Олеся Гончара “Собор”.

  23. Експресивні функції часток в історичному романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай”.

  24. Особливості мови творів І.Вишенського.

  25. Мовознавчі погляди Олени Курило.

  26. Лексичні особливості прозових творів В. Винниченка.

  27. Мовні особливості творів поетів-неокласиків (М.Драй-Хмара, І.Філіпович).

  28. Особливості використання лексики в поезіях Лесі Степовички.

  29. Специфіко-побутова лексика в романі П.Загребельного “Диво”.

  30. Мовні особливості української періодики.

  31. Метонімія як елемент компресії україномовного газетного тексту.

  32. Назви птахів у складі ФО української мови.

  33. Діалектизми в поетичних творах Ю.Федьковича.

  34. Порівняння в поемі Т.Г.Шевченка “Сон”.

  35. Фразеологічні синоніми зі словом «рука» (на матеріалах фразеологічних словників).

  36. Фразеологічні синоніми зі словом «голова» (на матеріалах фразеологічних словників).

  37. Запозичення з англійської мови (на матеріалах словників іншомовних слів).

  38. “Весільна” лексика к українському фольклорі.

  39. Мисливська лексика в романі І.Багряного “Тигролови”.

  40. Контаміновані фразеологічні одиниці (на матеріалі спеціальних словників).

  41. Мовні особливості творів Г.Тютюнника.

  42. Фразеологія творів Олеся Гончара.

  43. Оригінальність використання неологізмів у поезіях Ліни Костенко.

  44. Пейоративна суфіксація в кіноповісті О.Довженка “Зачарована Десна”.

  45. Емоційна лексика та її функції в поезіях Ліни Костенко.

  46. Структурно-функціональні особливості фразеологізмів у романі Ліни Костенко “Берестечко”.

  47. Метафора у поезіях Богдана-Ігора Антонича.

  48. Мовна палітра повісті У.Самчука “Марія”.

  49. Особливості використання фразеологізмів у романі І.Багряного “Тигролови”.

  50. Особливості вживання епітетів в інтимній ліриці Д.Павличка (зб. “Таємниця твого обличчя”).

  51. Історизми в романі “Берестечко” Л.Костенко.

  52. Порівняння в поезії О.Олеся.

  53. Паронімічна атракція як стилістичний прийом у поезії шістдесятників.

  54. Лінгвістичний потенціал лексики на позначення кольору в поетичному тексті.

  55. Фразеологізми дієслівними компонентами в українській мові.

  56. Експресивність як одна з характеристик модельних типів речень в українській мові.

  57. До питання розмежування вигукових дієслів та омонімічних з ними звуконаслідувань.

  58. Дієслівна система в поезії шістдесятників.

  59. Мовностилістичний аналіз творів М.Семенка.

  60. Семантичні групи загальновживаної лексики в поезії І.Драча.

  61. Мовні особливості поезії Є.Маланюка.

  62. Ономастична лексика у творах Л.Костенко.

  63. Лексичні засоби творення образу рідного краю у збірці І.Драча “Теліжинці”.

  64. Трансформації фразеологізмів-заголовків в українській періодичний пресі.

  65. Синтаксис новел Г.Косинки.

  66. Орнаментальні засоби новелістики М.Хвильового.

  67. Стилістичні можливості кольоративної лексики в романі В.Винниченка “Сонячна машина”.

  68. Про поняття складного присудка.

  69. Лексичні запозичення в українській мові як база формування термінів журналістики.

  70. З історії формування української косметичної термінології.

  71. Незакінчені речення у творчості Володимира Сосюри.

  72. Функції неповних речень у романі В.Підмогильного “Місто”.

  73. Дослідження різновидів тропів та інтонаційно-синтаксичних засобів виражальності художнього слова в поезії Василя Стуса.

  74. Військова лексика у творах В.Чемериса.

  75. Суспільно політична лексика у творах І.Ф.Драча.

  76. Термінологічна лексика у творах Л.Костенко.

  77. Структурно-синтаксичні особливості новел Григорія Косинки (односкладні речення).

  78. Мовні особливості творів В.Підмогильного.

  79. основні принципи утворення оказіоналізмів в українській мові.

  80. Шляхи розвитку лексики української мови початку ХХІ століття (на матеріалі газети “Україна молода” за 2002р.).

  81. Англійські запозичення в українській мові 90-х років ХХ ст.

  82. Особливості творення нових прикметників в українській мові 90-х років ХХ ст.

  83. Словотвір українських народних казок.

  84. Дослідження особливості синтаксичної організації речень у новелі М.М.Коцюбинського “Інтермеццо”. Втілення у синтаксисі динаміки і настрою.

  85. Фразеологія мови творів Михайла Стельмаха.

  86. Архаїзм та історизм в історичній повісті Зінаїди Тулуб “Людолови”.

  87. Історична лексика в романі “Ольвія” Валентина Чемериса.

  88. Лексико-стилістичний аналіз повісті Варвари Чередниченко “В картезіанському монастирі”.

  89. Структурно-функціональні особливості безособових речень в поезії Ліни Костенко.

  90. Лексичні особливості мови творів Є.Гуцала.

  91. Фразеологічні звороти в історичному романі Юрія Мушкетика “Ясса”.

  92. Парцеляція як засіб мовної експресії в творчості О.Гончара.

  93. особливості функціонування звертань у ліриці Лесі Українки.

  94. Особливості функціонування фразеологічних одиниць у мові сучасної поезії.

  95. Дієслівна синонімія в поезії І.Драча.

  96. Поява і розвиток деяких імен і прізвищ в Україні.

  97. Структурно-семантичні та функціональні особливості оказіоналізмів у поетичному мовленні.

  98. Майстерність стилю прози Григора Тютюнника.

  99. Специфіка використання іменників демінутивів в українських народних піснях.

  100. Лінгвістичне походження базової математичної лексики.

  101. Внесок І.Огієнка в розвиток українського мовознавства.

  102. Інфінітивні речення як засіб експресивного синтаксису у романі І.Багряного “Тигролови”.

  103. Фразеологічні одиниці біблійного походження в сучасній українській мові.

  104. Суспільно-політична лексика у творах Л.В.Костенко та І.Ф.Драча

  105. Кольороназви в поезії Т.Осьмачки.

  106. Лексико-стилістичний аналіз поезій М.Драй-Хмари.

  107. Лексико-стилістичний аналіз поезій М.Зерова.

  108. Лексико-стилістичний аналіз поезій Є.Маланюка.

  109. Релігійна лексика роману Іванчука “Манускрипт з вулиці Руської”.

  110. Антропонімія у творах Г.Тютюнника.

  111. Експресивне використання антонімів у творах письменників-шістдесятників.

  112. Структурні та функціональні особливості невласне прямої мови у романі “Волинь” Уласа Самчука.

  113. Парцеляція як стилістичний прийом у контексті художніх творів.

  114. Особливості функціонування неповних речень у творах Михайла Івченка.

  115. Відтворення граматичного значення у творах С.Бурлакова.

  116. Лексико-семантична характеристика назв міфічних істот у творах письменників ХХ століття.

  117. Словник комп’ютерних термінів.

  118. Значення та роль фразеологізмів у прозових творах Бориса Грінченка “Серед темної ночі”, “Брат на брата”.

  119. Лексичні засоби творення образності (на матеріалі поетів Дніпропетровщини).

  120. Іншомовна лексика в поезіях збірки “Вибране” Ліни Костенко.

  121. Фразеологізми у мові школярів.

  122. Походження і розвиток україномовних антропонімів.

  123. Історизми та архаїзми в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай”.

  124. Індивідуально-авторські неологізми в поетичних творах Ліни Костенко.

  125. Використання односкладних речень у творах українських письменників.

  126. Мовна палітра роману У.Самчука “Марія”.

  127. Вставні слова, словосполучення і речення в сучасній українській мові.

  128. Новотвори в поезії Івана Драча.

  129. Стуктурно-граматичні різновиди фразеологічних одиниць у мові роману М.Стельмаха “Чотири броди”.

  130. Структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць із зоокомпонентами.

  131. Експресивні функції словотворчих засобів у творах Михайла Старицького.

  132. Стилістичний аналіз складних синтаксичних конструкцій за матеріалами твору В.Підмогильного “Невеличка драма”.

  133. Дієприкметник як засіб створення образності в поезії Василя Стуса.

  134. Приєднальні конструкції в українській мові.

  135. Фразеологічні синоніми мови твору С.І.Нечуя-Левицького “Хмари”.

  136. Шляхи формування комп’ютерного сленгу.

  137. Роль абревіації в українському словотворенні 90-х років ХХ століття.

  138. Система зображальних засобів у творах І.Чендея.

  139. Фігури поетичного синтаксису і тропи як складова частина мовного багатства.

  140. Дослідження походження прізвищ учнів школи (класу).

  141. Ужиткові порушення нормованої літературної мови.

  142. Жести та міміка під час мовлення.

  143. Лексичні норми та причини їх порушення у мові Криворіжців.

  144. Суржик як порушення нормованої літературної мови на Криворіжжі.

  145. Проблема культури мовлення у рекламі Кривого Рогу.

  146. Молодіжний сленг як складова загальномовної культури нації.

  147. Правильне наголошування слів як головний показник культурного мовлення людини.

  148. Норми української літературної вимови та причини їх порушення мовцями нашого регіону.

  149. Етика спілкування і приватна телефонна розмова.

  150. Аналіз лексичного запасу учнів школи (класу).

  151. Вживання жаргонної лексики і мовний етикет молоді.

  152. Афористичність мови письменників Криворіжжя.

  153. Порушення норм культури мовлення у текстах телевізійної реклами.

Додаток Г

Перелік пропонованих тем наукових робіт з української літератури


  1. Спільне та відмінне у науковому і художньому пізнанні діяльності в історичних романах П.Загребельного «Диво» та П.Куліша «Чорна рада».

  2. Особливості конфлікту у повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького та п’єсі «Хазяїн» І.Карпенка-Карого.

  3. Роль деталей у повсті І.Франка «Перехресні стежки»

  4. Роль називання кольору у новелі Олеся Гончара «За мить щастя».

  5. Психологізм новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

  6. Образ Руської землі в поемі «Слово о полку Ігоревім».

  7. «Енеїда» І.Котляревського – «енциклопедія українського побуту».

  8. Проблема особистості і суспільства в повісті «Перехресні стежки» І.Франка (або «Борислав сміється»).

  9. Лексичне втілення кольорової гами твору як відображення авторського ставлення до зображуваних подій (на матеріалі поеми Т.Г.Шевченка «Наймичка»).

  10. Вивчення новели М.Коцюбинського «Intermezzo» через синтез літератури та живопису.

  11. Іншомовна лексика в поезіях збірки «Вибране» Ліни Костенко.

  12. Роман У.Самчука «Волинь» - літопис трагічних сторінок історії українського народу.

  13. Духовність у творах В.Симоненка.

  14. Образ борця в романі І.Багряного «Тигролови».

  15. Історична тематика творчості Ліни Костенко.

  16. Нові імена в українському літературному процесі.

  17. Творчість Ліни Костенко в контексті української та світової літератури.

  18. Місце творчості В.Стуса у світовій поезії ХХ століття.

  19. Спільні мотиви творчості Т.Шевченка та П.Куліша (І.Франка та Є.Маланюка).

  20. Розвиток нових драматичних жанрів у творчості Лесі Українки.

  21. Компаративний аналіз новел В.Стефаника та Гі де Мопассана.

  22. Розвиток новелістики в літературному процесі України.

  23. Поети «Київської школи».

  24. Розвиток української історичної прози в ХХ столітті.

  25. Творчість І.Котляревського в системі українського бароко.

  26. Творчість письменників рідного краю.

  27. П.Тичина і європейська модерністська поезія ХХ століття.

  28. Творчість українських неокласиків у європейському літературному контексті.

  29. Роль творчості О.Довженка у розвитку української кінодраматургії.

  30. Постать В.Виниченка в українській літературі першої половини ХХ століття.

  31. Історична проза Ю.Мушкетика.

  32. Микола Хвильовий – письменник трагічної долі.

Примітка: допускається власне формулювання теми НДР (відповідно до назв секцій).






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка