Положення Про оцінювання навчальних досягнень студентів хнту схвалено Вченою радою університету



Скачати 377.54 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації21.03.2016
Розмір377.54 Kb.
  1   2

Херсонський національний технічний університет



ЗАТВЕРДЖУЮ

.

Ректор ХНТУ



____________Ю.М.Бардачов

Положення

Про оцінювання навчальних досягнень

студентів ХНТУ







Схвалено







Вченою радою університету







Протокол № від

Херсон – 2015


Проект вносить:




Погоджено:

Проректор з навчальної роботи




Перший проректор


___________Н.В.Старун




___________Ю.Г.Розов











Зміст


І.

Загальні положення

4

ІІ.

Організація поточного контролю

5

ІІІ.

Організація підсумкового семестрового контролю

7

ІV.

Вимоги до складання екзаменаційних білетів

8

V.

Критерії оцінювання знань та вмінь студента

9

VI.

Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу ЄКТС

10

VII.

Порядок ліквідації академічних заборгованостей

11

VIII.

Порядок проведення апеляції

11




Додатки

12


І. Загальні положення
Запровадження Національної рамки кваліфікацій передбачає введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців. Застосування компетентнісного підходу вимагає формування оновленої системи оцінювання: перехід від оцінювання знань здобувача вищої освіти до його результатів навчання та визначення рівня компетентності фахівця загалом.

Запровадження компетентностей включає знання і розуміння (здатність знати і розуміти), знання як діяти (практичне і оперативне застосування знань до конкретної ситуації і знання), як бути (спосіб сприйняття й життя в соціальному контексті).

1.1. Положення розроблено відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року №1556-VII з урахуванням Європейської кредитно-трансферної системи (далі ЄКТС) з метою вдосконалення системи контролю якості вищої освіти, методики і процедури оцінювання результатів навчання студентів, встановлення ефективності викладання та процесу навчання вцілому.

1.2. Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні задачі:

- підвищення мотивації студента до систематичної активної роботи впродовж навчального року, формування стійких знань, умінь, навичок, компетенцій;

- систематизація знань та їх засвоєння впродовж всього навчального періоду;

- дотримання відповідності завдань поточного та підсумкового контролю змісту та обсягу програм дисциплін;

- формулювання чітких критеріїв виставлення оцінок та ознайомлення студентів на початку теоретичного навчання (вивчення дисциплін) та практичної підготовки;

- забезпечення належних умов вивчення та засвоєння навчальних програм, підготовки до контрольних заходів шляхом якісного чіткого та структурованого за змістом навчально-методичного забезпечення;

- забезпечення прозорості, неупередженості, верифікованості оцінювання студентів, єдиного підходу викладачів до контролю навчальних досягнень студентів;

- розширення можливостей до розкриття здібностей студентів до критичного мислення, креативності, активної життєвої позиції тощо.

1.3. Положення унормовує організацію поточного, підсумкового (семестрового) контролю результатів навчання студентів та методику переведення показників академічної успішності за 100- бальною системою в систему оцінок за національною шкалою та здійснення ранжування за шкалою ЄКТС- рейтинг (ECTS-Grade). Оцінювання практик і державної атестації регламентується окремим Положенням.


ІІ. Організація поточного контролю
2.1. Система контролю навчальних досягнень студентів включає поточний і підсумковий (семестровий) контроль з кожної дисципліни, захист курсової роботи (проекту), виконання індивідуальних завдань.

2.2. На першому занятті з навчальної дисципліни викладач доводить до відома студентів програму дисципліни, інформує про обов’язкові види навчальної діяльності та терміни виконання, види контролю, схему нарахування балів (додаток 1, 2).

2.3. Поточний контроль проводиться з метою визначення рівня підготовленості студента з певних тем, розділів навчальної програми, якості виконання конкретних завдань та здійснюється протягом семестру під час проведення навчальних занять: лекцій, лабораторних, практичних, семінарських занять.

2.4. Поточний контроль рекомендується проводити у формі опитування, контрольної роботи, контрольного домашнього завдання, диктанту, колоквіуму, тестування тощо.

2.5. Об`єктом поточного оцінювання є найбільш важливі, актуальні і вагомі складові навчальної дисципліни:

- програмний матеріал, який викладається на лекціях;

- питання і проблеми, що розглядалися та обговорювалися на практичних, семінарських, лабораторних заняттях;

- програмний матеріал для самостійного вивчення, який передбачений робочою програмою, в тому числі в системі дистанційного навчання (Moodle тощо);

- індивідуальні завдання;

2.6. Рубіжний контроль – форма поточного контролю, який проводиться з метою визначення рівня опанування студентом результатів навчання після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля, який визначено робочою програмою дисципліни. Рубіжний контроль проводиться у формі письмової контрольної роботи або у формі тестування.

2.7. Відповідно до графіку навчального процесу при вивченні дисципліни протягом семестру обов’язковим є виконання двох рубіжних контрольних робіт, протягом тетраместру – однієї рубіжної контрольної роботи. Роботи зберігаються у викладача до кінця семестру.

2.8. Поділ навчального матеріалу дисципліни на змістові модулі, види індивідуальних завдань (реферат, розрахунково-графічна робота, курсова робота (проект)), види контролю, терміни його проведення, схема нарахування балів визначаються робочою навчальною програмою, ухвалюються кафедрою.

2.9. При викладанні дисципліни за інтегрованими змістовими модулями (більше одного лектора) завідувач кафедри призначає викладача-екзаменатора. Розподіл балів, щодо оцінювання змістових модулів поточної роботи студента, здійснюється пропорційно кількості годин змістового модуля, його форми контролю та зазначається у схемі нарахування балів. Методика оцінювання екзамену визначається екзаменатором у відповідності до формування компетентностей визначених освітньою програмою спеціальності.

2.10. Курсова робота (проект) оцінюється окремо за національною, за 100-бальною шкалою та шкалою ЄКТС.

2.11. Рейтингова оцінка курсової роботи (проекту) повинна мати складові: перша, характеризує пояснювальну записку (сучасність прийнятих рішень, глибину обґрунтування та розрахунків), друга, якість виконання ілюстративної частини (креслення, схеми, презентації, наявність графічного матеріалу, якість оформлення, дотримання вимог нормоконтролю, виконання графіку роботи тощо), третя складова характеризує якість захисту проекту (ступінь володіння матеріалом, аргументованість рішень, вміння захищати свою думку тощо). Розподіл балів між складовими рейтингової оцінки повинен враховувати їх трудомісткість і зазначається в робочій навчальній програмі дисципліни.

2.12. Критерії оцінювання якості виконання курсової роботи (проекту):

- відповідність завданню та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо її виконання;

- самостійність розв'язання поставленої задачі, проектного рішення, виконання розрахунків, графіків і таблиць тощо;

- наявність елементів науково-дослідного характеру;

- використання інформаційних технологій;

- оформлення пояснювальної записки, графічних матеріалів згідно з вимогами нормативних документів;

- дотримання графіку виконання та захисту курсової роботи (проекту).

2.13. Кафедри розробляють склади комісій, графіки захисту курсових робіт (проектів) тощо, та затверджують їх у деканаті за два тижні до початку захисту. Захист робіт обов’язково проводиться не пізніше як за тиждень до початку сесії.

2.14. У випадку не виконання графіку захисту курсової роботи (проекту) з неповажних причин загальна оцінка знижується на 30 балів.

2.15. Розподіл балів за виконання індивідуальних завдань (реферат, розрахунково-графічна робота, контрольні домашні завдання) включаються до поточної роботи в семестрі.

2.16. Бали за індивідуальні завдання з дисципліни (реферат, розрахунково-графічна робота, контрольні домашні завдання) враховуються в підсумкову оцінку згідно виконання графіка індивідуальної роботи відповідно до робочої програми дисципліни.

2.17. Додаткові (бонусні) бали нараховуються студентам за участь у позанавчальній науковій діяльності, зокрема, в роботі наукових конференцій, підготовці наукових публікацій, проведенні наукових експериментів, активну роботу під час занять тощо. Максимальна кількість додаткових балів дорівнює 10.

2.18. За відвідування занять студентами бали не нараховуються.

2.19. У разі невиконання певних видів робіт навчальної діяльності з об’єктивних причин, студент має право скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач дисципліни, який веде зазначений вид занять.

2.20. Підсумковий бал за результатами виконання робіт та оцінювання оформлюється під час останнього заняття відповідного семестру (тетраместру).


ІІІ. Організація підсумкового семестрового контролю
3.1. Підсумковий / семестровий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньому рівні або на окремих його завершальних етапах за національною шкалою, шкалою ЄКТС та за 100 бальною шкалою.

3.2. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі начального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни і в терміни, передбачені графіком навчального процесу.

3.3. Семестровий екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр.

3.4. Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі поточного контролю, тестування, результатів виконаних індивідуальних завдань (контрольних робіт, розрахунково-графічних робіт тощо). Семестровий залік не передбачає обов'язкову присутність студентів.

3.5. Об`єктом підсумкового оцінювання є результати навчання з програмного матеріалу навчальної дисципліни і набуття певних компетентностей в цілому:

- володіння теоретичними знаннями про об`єкт навчальної дисципліни;

- здатності системного творчого використання набутих знань;

- уміння використовувати знання для розв`язання практичних завдань;

- повнота, якість і точність виконання розрахунків тощо.

3.6. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік, як правило, здійснюється на основі виконання всіх видів навчальної діяльності студентами та поточного контролю. Максимальна кількість балів дорівнює 100.

3.7. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є екзамен, здійснюється на основі виконання всіх видів навчальної діяльності, поточного контролю та екзамену. Студент отримує комплексну оцінку результатів навчання:

- 40 балів результати виконання всіх видів робіт і поточної успішності;

- 60 балів результати екзамену.

Максимальна кількість - 100 балів.

3.8. Студент допускається до семестрового контролю, якщо він виконав всі види робіт, які передбачені робочою програмою навчальної дисципліни.

3.9. З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань, вмінь та навичок, семестровий контроль здійснюється в письмовій формі за екзаменаційними білетами або з використанням тестових форм та комп’ютерних технологій (додаток 3).

3.10. Можливе застосування комплексного підходу до підсумкового оцінювання коли за результатами письмової відповіді передбачається співбесіда із студентом.

3.11. При оцінюванні результатів екзамену 60 балів розподіляються між кількістю питань та зазначаються в екзаменаційному білеті (варіанті тестів). Кафедра визначає порядок розподілу балів і критерії оцінювання під час екзамену.

3.12. До відомості обліку успішності вносяться сумарні результати поточного та підсумкового контролю (додаток 4, 5, 6, 7).

3.13. Перескладання екзамену з метою підвищення оцінки не допускається.

3.14. Організація поточного та підсумкового контролю студентів заочної форми навчання регламентується Положенням про заочну форму навчання у ХНТУ.
ІV. Вимоги до складання екзаменаційних білетів
4.1. Питання підсумкового контролю повинні повністю відповідати вимогам стандартів вищої освіти та освітніх програм за кожною спеціальністю, забезпечувати перевірку всіх знань, навичок, умінь, компетентностей відповідного рівня, що передбачено програмою окремої дисципліни.

4.2. Перелік питань, типові завдання, які охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань оформлюються в методичні матеріали «Засоби з контролю якості знань студентів» і доводяться викладачем до відома студентів на початку семестру.

4.3. На екзамен виносяться основні теоретичні питання, розрахункові задачі, проблемні ситуації, професійні завдання, які потребують творчої відповіді, вміння синтезувати набуті знання, при вирішенні яких студент набуває певних компетентностей.

4.4. Екзаменаційні завдання оформлюються у вигляді екзаменаційного білету або тестів і затверджуються на засіданні кафедри у поточному навчальному році.

4.5. Екзаменаційний білет повинен містити не менше трьох завдань, кожне з яких оцінюється в межах відповідного діапазону залежно від рівня складності питання і значущості відповіді в плані визначення професійної компетентності студента. За формою і змістом питання поділяються на два блоки – теоретичний і практичний (прикладний).

4.6. Загальними рекомендаціями до складання екзаменаційних білетів є:

- кожне теоретичне питання розпочинати словами: обґрунтувати..., проаналізувати..., дати оцінку..., довести..., докладно розкрити … тощо, щоб забезпечити перевірку умінь студентів використовувати набуті знання для вирішення практично спрямованих завдань в контексті його майбутньої професії;

- кожне практичне питання розпочинати словами: розв`яжіть задачу та прокоментуйте отримані результати..., оцініть представлену ситуацію і прийміть необхідне рішення..., визначте ступінь і характер... тощо;

- при формулюванні питань (завдань) необхідно використовувати стандартизовані (рекомендовані) терміни, назви, тощо.

4.7. При застосуванні тестової форми підсумкового контролю викладач повинен керуватись методикою з розроблення тестових контрольних завдань.

4.8. Складність та трудомісткість контрольних завдань мають відповідати відведеному часу контролю (80 хвилин). Завдання не повинні вимагати докладних пояснень, складних розрахунків та креслень і забезпечувати мінімум непродуктивних витрат часу на допоміжні операції, проміжні розрахунки та ін.

4.9. Кількість екзаменаційних білетів та варіантів тестових завдань з дисципліни повинно становити не менше 25.



V. Критерії оцінювання знань та вмінь студента

5.1. Критерії оцінювання знань та вмінь студента за результатами вивчення навчальної дисципліни:



«Відмінно» — за глибокі знання навчального матеріалу, що міститься в основних і додаткових рекомендованих джерелах; вільне володіння професійною термінологією; вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв'язку і розвитку, чітко і лаконічно; логічно і послідовно відповідати на поставлені запитання; вміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.

«Добре» — за міцні знання навчального матеріалу, засвоєння основної літератури, включаючи розрахунки; аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (несуттєві) неточності; вміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.

«Задовільно» — за посередні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв'язання практичних задач.

«Не задовільно» — за незнання значної частини навчального матеріалу, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.


VІ. Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу ЄКТС
6.1. В ХНТУ переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали в національну та європейську шкали здійснюється в такому порядку:

мінімальний бал – 0,

максимальний бал – 100 (з урахуванням необов’язкових завдань),

крок шкали – 1,

мінімальний бал для отримання позитивної оцінки – 60,

максимальний бал за виконання необов’язкових завдань – 10




Сума балів за всі види навчальної діяльності

/

Local grade



Оцінка ЄКТС /

ECTS grade



Оцінка за національною шкалою

/

National grade



для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

excellent

Відмінно



зараховано

/

Passed



82-89

В

good

Добре

74-81

С

64-73

D

satisfactory

Задовільно

60-63

Е

35-59

FX




Незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано /

fail

1-34

F

fail

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

VІІ . Порядок ліквідації академічних заборгованостей
7.1. Академічні заборгованості ліквідуються згідно з чинним законодавством.

7.2. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання здійснюються відповідно до Положення про організацію освітнього процесу в ХНТУ, Положення про порядок поновлення, переведення та відрахування студентів в ХНТУ.

7.3. Студент, який не з’явився на екзамен, без поважних причин, вважається таким, що одержав незадовільну оцінку.

7.4. Студентам, які не з’явились на екзамен з поважних причин (хвороба, важливі сімейні обставини, відрядження тощо), декан факультету визначає індивідуальні терміни складання екзаменаційної сесії

7.5. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

7.6. Студенти, які під час сесії не склали екзамен, залік з однієї - двох дисциплін або не захистили курсову роботу (проект) повинні ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру.

7.7. Допускається повторне складання екзамену не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз - викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

7.8. Студент, який під час складання екзамену комісії, отримав незадовільну оцінку відраховується з вищого навчального закладу.


VІІІ. Порядок проведення апеляції
8.1. У разі, якщо студент не погоджується з оцінкою, яку отримав під час семестрової підсумкової атестації, він має право, в день оголошення результатів підсумкового оцінювання, звернутися до декану факультету з відповідною апеляційною заявою (додаток 8).

8.2 Процедура апеляції проводиться за вмотивованою заявою студента на ім’я декана факультету, який скликає апеляційну комісію.

8.3. До складу апеляційної комісії входять: голова — декан факультету (заступник декана), на якому навчається студент, завідувач кафедри, за якою закріплена дисципліна, викладач цієї або іншої кафедри, який читає відповідну дисципліну, але не брав участь в проведенні цього семестрового контролю, та представник ради студентського самоврядування факультету (університету). З числа членів апеляційної комісії обирається секретар комісії.

8.4. Апеляція має бути розглянута на засіданні апеляційної комісії не пізніше наступного дня після її подання. За рішенням комісії на засідання може бути запрошений викладач-екзаменатор та/або студент, який подав заяву.

8.5. Під час розгляду апеляції секретар апеляційної комісії веде протокол за формою (додаток 9), де записує всі зауваження членів комісії та відповідні висновки.

8.6. Члени апеляційної комісії, керуючись критеріями оцінювання з даної дисципліни, детально вивчають та аналізують письмові матеріали підсумкового контролю. Студентові надається можливість проявити свої знання відповідаючи на запитання членів апеляційної комісії за тематикою завдань екзаменаційного білета (заліку).

8.7. По завершенні розгляду апеляційної справи комісія на закритому засіданні проводить обговорення його результатів та приймає відповідне рішення.

8.8. Результатом розгляду апеляції може бути прийняття апеляційною комісією одного з двох рішень:

- «попереднє оцінювання знань студента на екзамені (заліку) відповідає рівню та якості знань студента з даної навчальної дисципліни і не змінюється»;

- «попереднє оцінювання знань студента на екзамені (заліку) не відповідає рівню і якості знань студента з даної навчальної дисципліни і заслуговує іншої оцінки (вказується нова оцінка відповідно до діючої в університеті шкали оцінювання результатів підсумкового контролю)».

8.9. Після закінчення засідання апеляційної комісії протокол із висновками щодо оцінювання екзаменаційних відповідей студента підписується всіма членами апеляційної комісії, які брали участь у засіданні.

8.10. Результати апеляції оголошуються студентові відразу після закінчення розгляду його роботи (обговорення відповідей), про що студент особисто робить відповідний запис у протоколі засідання апеляційної комісії. У разі відсутності студента на засіданні апеляційної комісії, секретар комісії здійснює відповідний запис у протоколі засідання апеляційної комісії і доводить результати розгляду апеляції до відома студента.

8.11. Якщо в результаті розгляду апеляції апеляційна комісія приймає рішення про зміну попередніх результатів підсумкового контролю, нова оцінка знань студента виставляється цифрою та прописом спочатку в протоколі апеляційної комісії, а потім із записом «Апеляція» проставляється в екзаменаційній роботі, у відомості обліку успішності, заліковій книжці та індивідуальному навчальному плані студента.

8.12. Документами про діяльність апеляційної комісії, що зберігаються в деканаті факультету, є:

- апеляційні заяви щодо результатів підсумкового оцінювання (час зберігання — протягом терміну підготовки студента);

- протоколи засідань апеляційної комісії (час зберігання — протягом терміну підготовки студента).

Додатки

Додаток 1.


Схема нарахування балів, які отримують студенти з навчальної дисципліни з формою підсумкового контролю - залік


№ з/п

Вид навчальної діяльності студента

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль n

Сума балів

1.

аудиторна робота (лекції, практичні, семінарські заняття, лабораторні роботи)










2.

самостійна робота










3.

рубіжний контроль













Всього балів







100


Примітка:

- дана таблиця включається до робочої навчальної програми дисципліни;

- вид начальної діяльності студента передбачає аудиторну роботу (лекції, практичні/семінарські заняття, лабораторні роботи), самостійне опрацювання тем навчальної дисципліни, виконання індивідуальних завдань (відповідно до робочого навчального плану), рубіжний контроль.
Додаток 2.
Схема нарахування балів, які отримують студенти з навчальної дисципліни з формою підсумкового контролю - екзамен


№ з/п

Вид навчальної діяльності студента

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль n

Сума балів

1.

аудиторна робота (лекції, практичні, семінарські заняття, лабораторні роботи)










2.

самостійна робота










3.

рубіжний контроль













Поточна успішність (всього)







40




Екзамен







60




Всього балів







100


Примітка:

- дана таблиця включається до робочої навчальної програми дисципліни;

- вид начальної діяльності студента передбачає аудиторну роботу (лекції, практичні/семінарські заняття, лабораторні роботи), самостійне опрацювання тем навчальної дисципліни, виконання індивідуальних завдань (відповідно до робочого навчального плану), рубіжний контроль.

Додаток 3.


Херсонський національний технічний університет
Напрям підготовки (спеціальність) ________________________________________

(шифр і назва)

Навчальна дисципліна ___________________________________________________



ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № __________

1.___________________________________________________________________________________________________________________________________________2.___________________________________________________________________________________________________________________________________________3.___________________________________________________________________________________________________________________________________________

Затверджено на засіданні кафедри ____________________________
Протокол № ______ від “_____”__________2015 р.

Протокол № ______ від “_____”__________20___ р.

Протокол № ______ від “_____”__________20___ р.
Завідувач кафедри ___________ ____________________

(підпис) (ініціали, прізвище)
Екзаменатор ________________ ____________________

(підпис) (ініціали, прізвище)


Національна

шкала


Шкала

ЄКТС


100-бальна

шкала


Відмінно

A

90-100

Добре

B

82-89

C

74-81

Задовільно

D

64-73

E

60-63

Незадовільно

FX

35-59

F

1-34
Додаток 4.
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет _________________________________________________________________

Напрям підготовки (спеціальність) __________________________________________________

Курс _____ Група ________ Форма навчання денна


2015 – 2016 навчальний рік
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка