Положення «Про оцінювання знань студентів хнту у межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу» Херсон 2012 Зміст Загальні засади Принципи організації контролю



Скачати 138.19 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір138.19 Kb.


Херсонський національний технічний університет

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою університету

Протокол № 2 від 02.10.2012р.

Голова Вченої ради, ректор

_______________Ю.М.Бардачов

Положення


«Про оцінювання знань студентів ХНТУ у межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу»

Херсон - 2012


Зміст


  1. Загальні засади

  2. Принципи організації контролю

  3. Організація поточного модульного контролю (ПМК)

  4. Організація підсумкового семестрового контролю (ПСК)

  5. Критерії оцінювання знань та вмінь студентів

  6. Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну національну шкалу та 7-бальну шкалу ECTS

  7. Порядок ліквідації академічних заборгованостей


І. Загальні засади
1.1. Положення розроблено з урахуванням Європейської системи залікових кредитів (далі ECTS – European Credit Transfer System) з метою удосконалення системи оцінювання знань в університеті і адаптації студентів до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі в тексті КМСОНП).

1.2. Положення базується на основних принципах організації поточного та підсумкового контролю знань студентів відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах затвердженого наказом міністерством освіти України від 02.06.1993р., наказом МОН України від 16.10.2009р. №243 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи», листа МОН України від 26.02.2010р. №1/9-119 «Про методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у ВНЗ» та наказу МОН МС України від 29.03.2012р. №384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у ВНЗ I – IV рівнів акредитації»


ІІ. Принципи організації контролю
2.1. Контрольні заходи включають поточний і підсумковий семестровий контроль та заходи державної атестації.

2.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку рівня засвоєння студентом навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

2.3. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах за національною шкалою і шкалою ЕСТS.

2.4. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

2.5. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену або заліку (диференційованого заліку) з конкретної навчальної дисципліни в обсязі начального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни, і в терміни, встановлені робочим навчальним планом, індивідуальним навчальним планом студента.

2.6. Семестровий екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

2.7. Семестровий залік (диференційований залік) — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий залік (диференційований залік) виставляється за результатами поточного модульного контролю і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

2.8. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін (або інтегральних модулів, які складаються з декількох дисциплін) здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і/або підсумкового контролю знань (ПСК) – екзамену, заліку або диференційованого заліку.

2.9. Завданням ПМК є перевірка рівня засвоєння та розуміння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати наукові та навчальні тексти, здатності осмислити зміст теми, чи розділу (змістовного модуля), умінь публічно чи письмово представляти (презентувати) певний матеріал, умінь самостійно проводити нескладні лабораторні експерименти та презентувати їх результати і висновки з них тощо.

2.10. Завданням ПСК є перевірка розуміння та засвоєння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими темами, розділами (змістовними модулями) дисципліни, здатності системного творчого використання набутих знань тощо.

2.11. Оцінювання знань студентів з конкретної дисципліни здійснюється за варіантами:

- варіант I: поточний модульний контроль (ПМК) оцінюється від 0 до 100 балів включно протягом семестру, семестровий контроль (екзамен, залік, диференційований залік) виставляється за результатами ПМК (студент на сесію не виходить);

- варіант II: ПМК оцінюється від 0 до 40 (50;70 ...) балів включно протягом семестру, екзамен оцінюється від 0 до 60 (50; 30 ...) балів включно;

- варіант III: ПМК оцінюється від 0 до 100 балів включно протягом семестру, екзамен оцінюється від 0 до 100 балів; екзаменаційна оцінка може бути виставлена за результатами ПМК, однак студент за наявністю підстав має право складати екзамен під час сесії.

2.12. Вибір варіанту здійснює факультет (випускова кафедра), де навчаються студенти. Вибраний варіант фіксується в робочій програмі дисципліни в розділі «Розподіл балів, які отримують студенти», після чого він є обов’язковим для виконання деканатом, кафедрою, студентами.

2.13. Результати складання екзаменів і заліків (диференційованих заліків) оцінюються за національною шкалою, шкалою ECTS і вносяться у відомість обліку успішності (форма Н-5.03.), залікову книжку студента (форма Н-2.03.), індивідуальний навчальний план студента (форма Н-2.02.), навчальну картку студента (форма Н-2.04.), що запроваджені наказом МОН МС України від 29.03.2012р. №384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у ВНЗ I – IV рівнів акредитації».

2.14. До відомості обліку успішності та залікової книжки студента вноситься інформація щодо назви дисципліни, загальної кількості годин та кредитів.

ІІІ. Організація поточного модульного контролю

3.1. Під час організації ПМК кафедри під керівництвом координаторів з питань КМСОНП розподіляють загальну кількість балів діапазону, в якому оцінюється вся поточна робота студента з дисципліни, між відповідними об’єктами контролю, визначеними цим положенням. Вони також визначають форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання і включають всі зазначені вище відомості до робочих навчальних програм, а також доводять їх до відома студентів на початку семестру.

3.2. За протокольним рішенням кафедр студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності, зокрема в роботі наукових конференцій, підготовці наукових публікацій, проведенні наукових експериментів тощо, можуть присуджуватися додаткові (бонусні) бали за результати поточного контролю. При цьому загальна кількість балів, яка вноситься до відомості за ПМК, не може перевищувати 40 (50;70...) балів (при підсумковому контролі дисципліни у вигляді екзамену), або 100 балів (при поточному модульному контролі дисципліни).

3.3. Об’єктами ПМК знань студентів освітньо-професійного рівня «бакалавр» є наступні:

а) Систематичність та активність роботи на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, під час контролю яких можуть підлягати оцінці: рівень знань, продемонстрований у виступах на семінарах та практичних заняттях; результати виконання та захисту лабораторних робіт; результати експрес-контролю тощо.

б) Виконання завдань для самостійного опрацювання, під час контролю яких, можуть підлягати оцінці ступінь самостійності та повнота виконання завдання.

в) Виконання модульних контрольних завдань, тестів, робіт тощо, під час перевірки яких, оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, набуті в ході вивчення змістовного модуля (диференціальної частини) дисципліни. Форми модульного контролю (тести, колоквіуми, контрольні роботи, кейси (ситуативні вправи), дебати тощо) обираються кафедрою, за якою закріплена певна навчальна дисципліна.

3.4. Об’єктами поточного контролю знань студентів освітньо-професійного рівня «спеціаліст», «магістр» є програмний матеріал дисципліни, який перевіряється за двома напрямками:

а) Перевірка теоретичних знань;

б) Перевірка виконання самостійної і індивідуальної роботи.

3.5. Оцінювання рівня засвоєння теоретичних знань магістрів може здійснюватися у різноманітних формах: за підготовку звітів або рефератів з відповідних тем дисципліни; за виконання письмових контрольних робіт; за результатами тестів; за результатами відповідей на екзаменаційні білети, затверджені кафедрою; за результатами усної співбесіди викладача і студента, в ході якої студент дає відповіді на запитання з різних тем дисципліни тощо.

3.6. Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється за результатами виконання та захисту індивідуальних практичних завдань, що виконуються студентами на базі матеріалів виробництва, за місцем роботи або за місцем практики.

3.7. Відповідно до графіку навчального процесу при вивченні дисципліни протягом семестру (18 тижнів) обов’язковим є виконання двох модульних контрольних робіт у письмовій формі, протягом тетраместру (9 тижнів) - однієї модульної контрольної роботи у письмовій формі (роботи зберігаються у викладача).

3.8. З метою підвищення вимоги та контролю практичної підготовки (практики) студентів, організовується розгорнутий захист звітів студентів з практик на випускових кафедрах.

3.9. Бали за індивідуальну роботу з дисципліни (реферат, розрахунково-графічна робота, курсова робота (проект) тощо) враховуються в підсумкову оцінку тільки за умови вчасного виконання графіка індивідуальної роботи відповідно до робочої програми дисципліни.

3.10. Результати ПМК знань студентів заносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни та його наступного переводу в оцінки національної шкали та шкали ECTS.


ІV. Організація підсумкового семестрового контролю

4.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є екзамен, здійснюється на основі результатів ПМК і/або підсумкового контролю знань – екзамену.

4.2. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є диференційований залік, залік, як правило, здійснюється на основі результатів ПМК.

4.3. При отриманні необхідної кількості балів протягом семестру екзаменаційна оцінка може бути виставлена під час тижня контрольних заходів. Якщо студент має підстави для підвищення оцінки, то він складає екзамен під час сесії, але тоді оцінка поточного модульного контролю анулюється. В такому випадку екзамен оцінюється від 0 до 100 балів.

4.4. З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюється в письмовій формі за екзаменаційними білетами, затвердженими на засіданні кафедри в поточному навчальному році, або з використанням комп’ютерних технологій.

4.5. На екзамен виносяться ключові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх для вирішення практичних задач тощо.

4.6. Перелік питань, які охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, визначаються кафедрою, оформлюються в методичні матеріали «Засоби з контролю якості знань студентів» і доводяться до відома студентів на початку семестру.

4.7. При оцінюванні результатів екзамену в діапазоні від 0 до 60 (50, 30 …) балів рекомендується типовий екзаменаційний білет, який, як правило, містить 4 або 6 завдань, кожне з яких оцінюється оцінками за шкалою: 0 - 15 балів (при 4 завданнях), або 0 - 10 балів (при 6 завданнях). За обґрунтованою пропозицією кафедри в екзаменаційний білет може бути внесена інша кількість питань та визначений окремий порядок їх оцінювання. У разі отримання студентом менше 21 (…) бала він вважається таким, що отримав загальну незадовільну оцінку за результатами екзамену, тобто 0 балів.

4.8. При оцінюванні результатів екзамену в діапазоні від 0 до 60 (50, 30 …) балів загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю (ПМК) та балів набраних за виконання завдань, винесених на екзамен (за умови, що студент набрав на екзамені не менше, ніж 21 (…) бал). Якщо ж студент набирає на екзамені менше 21 бал, загальна підсумкова оцінка складається лише з результатів поточного контролю (див. п.4.7.).

4.9. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності вносяться в балах сумарні результати поточного контролю та екзамену, з урахуванням вимог пп. 4.7., 4.8.

4.10. З дисциплін, для яких підсумкове оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами лише ПМК, завдання ПМК оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів

4.11. У разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач дисципліни, який веде зазначений вид занять.

4.12. Підсумковий бал за результатами ПМК оформлюється під час останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття відповідного семестру.

4.13. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, заліку (диференційованого заліку)), якщо він виконав всі види робіт, що передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни.

4.14. Студенти обов’язково складають екзамен при наявності пропусків аудиторних занять з окремої дисципліни студентом більш ніж 30%, а також за відсутності студента на модульних контрольних роботах.

4.15. Студенти, які навчаються за індивідуальним графіком, обов’язково складають екзамен.

4.16. Екзамени складаються студентами в період підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), що передбачено графіком навчального процесу.

V. Критерії оцінювання знань та вмінь студента

5.1. Критерії оцінювання знань та вмінь студента за результатами вивчення навчальної дисципліни:


«Відмінно» — за глибокі знання навчального матеріалу, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах; вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв'язку і розвитку, чітко і лаконічно; логічно і послідовно відповідати на поставлені запитання; вміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.
«Добре» — за міцні знання навчального матеріалу, засвоєння основної літератури, включаючи розрахунки; аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (несуттєві) неточності; вміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.
«Задовільно» — за посередні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв'язання практичних задач.
«Не задовільно» — за незнання значної частини навчального матеріалу, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.
5.2. Курсова робота (проект) оцінюється окремо за національною, за 100-бальною шкалою та шкалою ECTS.

5.3. Критерії оцінювання якості виконання курсових робіт: — відповідність змісту курсової роботи завданню та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо її виконання:

— самостійність розв'язання поставленої задачі, проектного рішення, виконання розрахунків, графіків і таблиць тощо;

— наявність елементів науково-дослідного характеру;

— використання інформаційних технологій;

— оформлення пояснювальної записки, графічних матеріалів згідно з вимогами нормативних документів.

5.4. Рейтингова оцінка курсової роботи (проекту) повинна мати складові. Перша, характеризує пояснювальну записку (сучасність прийнятих рішень, глибину обґрунтування та розрахунків), друга, якість виконання ілюстративної частини (креслення, схеми, презентації, наявність графічного матеріалу, якість оформлення, дотримання вимог нормоконтролю, виконання графіку роботи тощо), третя складова, характеризує якість захисту проекту (ступінь володіння матеріалом, аргументованість рішень, вміння захищати свою думку тощо). Розподіл балів між складовими рейтингової оцінки повинен враховувати їх трудомісткість.

5.5. Захист курсових робіт (проектів) проводити у присутності комісії, створеної кафедрою під контролем деканатів.


VІ. Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну національну шкалу та 7-бальну шкалу ECTS
В ХНТУ переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали в національну та європейську шкали здійснюється в такому порядку:

мінімальний бал – 0,

максимальний бал – 100 (з урахуванням необов’язкових завдань - 110)

крок шкали – 1,

мінімальний бал для отримання позитивної оцінки – 60,

максимальний бал за виконання необов’язкових завдань – 10




Оцінка за 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

90 – 100

Відмінно (5)

A

excellent

82-89

Добре (4)

B

very good

74-81

C

good

64-73

Задовільно (3)

D

satisfactory

60-63

E

sufficient

35-59

Незадовільно (2) з правом перескладання

FX




0-34

Незадовільно (2) з обов’язковим повторним курсом

F

fail

VІІ . Порядок ліквідації академічних заборгованостей
7.1. Академічні заборгованості ліквідуються згідно з чинним законодавством.

7.2. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання здійснюються відповідно до Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ (наказ МОН України від 02.07.1993р. №161), Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів ВНЗ (наказ МОН України від 15.07.1996р., №245), Положення про порядок поновлення, переведення та відрахування студентів в ХНТУ (від 07.09.2010р.).

7.3. Студент, який не з’явився на екзамен, без поважних причин, вважається таким, що одержав незадовільну оцінку (F).

7.4. Студентам, які не з’явились на екзамен з поважних причин (хвороба, важливі сімейні обставини, відрядження тощо), декан факультету визначає індивідуальні терміни складання екзаменаційної сесії

7.5. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок (FХ, F), відраховуються з вищого навчального закладу.

7.6. Студенти, які під час сесії не склали екзамени, заліки з однієї або двох дисциплін, повинні ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру.

7.7. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз - викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

7.8. Студент, який під час складання екзамену комісії, отримав незадовільну оцінку (FХ, F) відраховується з вищого навчального закладу.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка