Положення про організацію курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників при Комунальному вищому навчальному закладі «Херсонська академія неперервної освіти»



Скачати 215.81 Kb.
Дата конвертації13.03.2016
Розмір215.81 Kb.
ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою КВНЗ «Херсонська

академія неперервної освіти»

від _29.11.2013р.



Положення

про організацію курсів підвищення
кваліфікації педагогічних працівників при Комунальному вищому навчальному закладі «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради

І. Загальні положення

  1. «Положення про організацію курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників» (далі Положення) при Комунальному вищому навчальному закладі «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради (далі КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти») регламентує систему організаційних заходів, які спрямовані на реалізацію змісту підвищення кваліфікації відповідно до програм і освітніх стандартів (державних, галузевих, навчального закладу).

  2. КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» здійснює підвищення кваліфікації керівних, педагогічних працівників закладів освіти відповідно до наданої йому ліцензії.

  3. Це Положення розроблене з урахуванням основних вимог Конституції України, а також:

  • Законів України: «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту та виховання», «Про професійно-технічну освіту», «Про науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту»; «Про інноваційну діяльність».

  • Нормативних документів: «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021рр.», «Національна доктрина розвитку освіти» (Указ Президента України № 347/2002 від 17.04.03 р.), «Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні» (рішення колегії МОН України від 11.04.2002 р.), «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (Наказ МОН України від 02.06.1993р., №161), «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» (Наказ МОН України від 07.08.2002 № 450 ), «Положення про республіканський (Автономної республіки Крим), обласні та Київський та Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти» (Наказ МОН України № 538 від 17.11. 2000 р.), а також Статуту КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», кваліфікаційних характеристик та напрямів і змісту функціональної діяльності працівників навчальних закладів.

  1. Положення поширюється на всіх учасників навчального
    процесу, що здійснюють та забезпечують підвищення кваліфікації слухачів при КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти».



ІІ. Мета, завдання та принципи підвищення кваліфікації

2.1. Метою підвищення кваліфікації слухачів є спеціалізоване вдосконалення їх професійної підготовки, шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних знань, умінь, навичок і компетенцій на основі раніше здобутої вищої освіти та практичного досвіду.

2.2. Основними завданнями підвищення кваліфікації слухачів є:


  • підвищення професійного рівня та професійної компетентності;

  • формування змісту навчання, виходячи з його цільового спрямування,

посадових обов’язків, попередньо здобутої ними освіти, інтересів і

потреб особистостей;



  • застосування інноваційних технологій реалізації змісту навчання, що передбачає його диференціацію, індивідуалізацію, запровадження інформаційно-комунікативних технологій навчання.

2.3. Основними принципами підвищення кваліфікації слухачів, згідно з якими здійснюється підвищення кваліфікації педагогічних працівників, є принципи гуманізації, єдності, комплексності, добровільності, демократизації, науковості, наступності, перспективності, співробітництва, індивідуалізації та диференціації, неперервності освіти та її незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій.
III. Планування та організація навчального процесу

    1. Основними документами планування та організації навчального процесу є:

  • план-графік підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

  • освітньо – професійні програми підвищення кваліфікації;

  • робочі навчальні програми;

  • навчальні плани;

  • навчально-тематичні плани підвищення кваліфікації;

  • журнали обліку роботи курсів;

  • розклад занять.

3.2. План-графік підвищення кваліфікації керівних і педагогічних
кадрів освіти — це нормативний документ, який формується на основі замовлення загального обсягу підвищення кваліфікації педагогічних кадрів області Департаментом освіти і науки, молоді та спорту Херсонської облдержадміністрації на основі заявок та угод, укладених з відділами (управліннями) освіти районних держадміністрацій (міськвиконкомів), вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Заявки на курси можуть подаватись також і керівниками шкіл, ПТНЗ, гімназій, ліцеїв, педагогічних установ, окремими педагогами, з якими укладаються відповідні угоди.

План-графік розробляється на календарний рік, схвалюється навчально-методичною радою академії і затверджується наказом ректора не пізніше ніж за місяць до початку календарного року.

Термін подання заявок - до 15 вересня поточного року, що передує навчанню. В плані-графіку вказується термін курсів, категорія слухачів, планова кількість слухачів з кожної категорії по районах.

План-графік проведення курсів підвищення кваліфікації педпрацівників складається завідувачем науково-методичної лабораторії курсової перепідготовки і надсилається у рай (міськ) відділи (управління) освіти щорічно в грудні.

3.3. Програми освітньо-професійного підвищення кваліфікації - це стандарт підвищення кваліфікації певної категорії слухачів. Вони визначають науково обґрунтований зміст навчання та вимоги до рівня знань і вмінь слухачів. Розробляються відповідними кафедрами, для кожної категорії слухачів на основі кваліфікаційних характеристик та анотованих програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України (Лист Міністерства освіти і науки України № 14/18.-2-1199 від 26.05.05) та затверджених комісією з післядипломної освіти НМР МОН України (Протокол №5 від 14.03.2004 р.) Затверджуються ректором за рекомендацією Вченої ради академії і використовуються в навчальному процесі впродовж п’яти років.

Освітньо-професійна програма складається з навчальних модулів: соціально-гуманітарний, професійний та діагностико-аналітичний. Крім того, в освітньо-професійній програмі визначаються форми і засоби контролю знань та підсумкової атестації слухачів. На соціально-гуманітарний та діагностико-аналітичний модулі відводиться по 10 % годин від загальної кількості навчального навантаження, професійний модуль - 80%. Програми складаються з інваріантної та варіативної частин. Інваріантна частина навчальних модулів складається з обов'язкових тем викладання і є типовою для кожної категорії слухачів, варіативна - із спецкурсів та факультативів за потребами та запитами слухачів.

3.4. Робочі навчальні програми – розробляються на основі програм освітньої діяльності з урахуванням конкретних ситуацій (включення спецкурсів, майстер-класів тощо) і містять детальний зміст тем за видами занять. Вони диференційовані за рівнем професійної кваліфікації і досвідом роботи педагогічних працівників. Робочі програми розробляються щороку кафедрами, погоджуються проректором з навчально-методичної роботи і затверджуються ректором.

3.5. Навчальні плани є нормативними документами академії, які визначають структуру, перелік та обсяг навчальних процедур курсів загальної підготовки, проблемних, тематичних, авторських курсів відповідно до категорії слухачів. Навчальні плани складаються щороку для кожної категорії слухачів на основі робочих програм підвищення кваліфікації.

Навчальний план містить графік підвищення кваліфікації кожної категорії слухачів; перелік навчальних модулів, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин за видами занять; форми проведення контролю знань та підсумкової атестації слухачів.

При очній формі навчання передбачається 8 академічних годин навчального навантаження на день. Самостійна робота слухачів має становити не менше ніж 2/3 від загальної кількості годин.

Розробляються завідуючими науково-методичних лабораторій, відділами для кожної категорії слухачів.

3.6. Навчально-тематичні плани конкретизують зміст навчання, розробляються на основі навчальних планів з урахуванням поточних змін ситуації. Навчально-тематичні плани розробляються завідувачами та методистами науково-методичних лабораторій і подаються на погодження завідувачу відповідної кафедри, проректору з навчально-методичної роботи та затверджуються ректором інституту не пізніше, як за 5 днів до початку роботи курсів.

У разі необхідності (хвороба, термінове відрядження лектора та ін.) в навчально-тематичних планах допускаються до 10% змін за погодженням із проректором з навчально-методичної роботи. Вони зазначаються у доповідній записці журналу обліку роботи курсів.

3.7. Журнал обліку роботи курсів – є документом, ведення якого обов’язкове для кожного керівника курсів. Журнал містить такі розділи: відомості про слухачів курсів, облік відвідування, зведений облік прочитаних годин, зведений облік розподілу учбових годин, реєстрація вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності для слухачів курсів підвищення кваліфікації, облік роботи курсів, зведений облік явки на курси з районів області, доповідна записка.

Всі записи в журналі ведуться чітко і охайно чорнилом одного кольору. Для відміток у розділі «Облік відвідування» вживаються знаки: відсутній з невідомої причини – «н», з поважної – «п.п.», хворий – «хв.». Про участь слухачів у навчальному процесі робиться відмітка «+».

Тема заняття, підпис викладача, відомості про відвідування та участь слухачів у навчальному процесі записуються в день проведення заходу.

Під час поділу групи на дві підгрупи (при проведенні педагогічної практики, залікових занять, занять з інформатики, семінарських та практичних занять, тренінгів тощо) робиться відповідний запис. При проведення спільних занять у двох і більше групах лектор ставить підпис в одному журналі, в інших у графі «підпис викладача» пишеться «зведена».

Забороняється викреслювати прізвища слухачів курсів. У разі вибуття (відрахування) педагогічного працівника у графі проти його прізвища у розділі «Облік відвідування» робиться відмітка: вибув (відраховано), наказ від «_ » № .

У кінці навчального процесу керівник курсів підводить підсумки виконання навчального плану та оформляє розділ «Доповідна записка», який може містити таку інформацію: аналіз роботи курсів, проблему курсів, відповідність навчального процесу навчальному плану курсів, відмітки про заміни і причини змін, форми контролю за набутими під час курсів знаннями тощо.

На третій день після закінчення курсів журнал перевіряється завідуючим науково-методичної лабораторії курсової перепідготовки та проректором з навчально-методичної роботи , а потім подається на підпис ректору академії. Після цього повертається на зберігання в науково-методичну лабораторію курсової перепідготовки.

3.8. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять
визначається розкладом, який складається керівником курсів
відповідно до навчально-тематичного плану та санітарно -
гігієнічних вимог.

Розклад занять, погоджений завідувачем науково-методичної лабораторії курсової перепідготовки та затверджений проректором з навчально-методичної роботи розміщується для ознайомлення слухачами в перший день навчального процесу в спеціально відведеному місці. Доводиться до відома викладачів не пізніше ніж за три дні до початку занять.

Основні заняття плануються на першу половину навчального дня, додаткові — на другу. За погодженням з кафедрами та проректором з навчально-методичної роботи з окремих тем допускається проведення лекцій для потоків, які об'єднують кілька навчальних груп.

Тривалість пари - 1 год. 20 хв. Тривалість перерви між парами встановлюється 5 хв.

Зміни у затвердженому розкладі дозволяються лише за погодженням проректора з навчально-методичної роботи.

3.9. Для роботи курсів встановлюється такий розклад


дзвінків:


Понеділок

  1. пара - 13.00 - 14.20

  2. пара - 14.25 -15.45

  3. пара - 15.50 - 17.10

Вівторок-п'ятниця

  1. пара - 8.30 - 9.50

  2. пара – 9.55- 11.15

  3. пара - 11.20 -12.40

  4. пара - 12.45 - 14.05


IV. Форми навчання

4.1. Курси є однією із форм підвищення професійного рівня,


педагогічної майстерності, загальної культури педагогічних
працівників. Завданнями курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є формування їх методологічної та теоретичної компетентності, поглиблення соціально-гуманітарних і психолого-педагогічних знань, формування вмінь і навичок використання новітніх освітніх та інформаційно-комунікаційних технологій.

4.2. Курси проводяться за очною, очно-дистанційною, індивідуальною формами навчання, творчі майстерні вчителів та інш.

4.3. Навчання за очною (денною) формою (за 72, 108, 144-
годинним планом) здійснюється з відривом від
виробництва на базі академії. Педагогічні працівники мають прибути до академії у перший день роботи курсів. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється одночасно з їх оздоровленням у санаторії-профілакторії. За тривалістю встановлюються двотижневі курси (проблемні) та по 19, 21, 24 дні.

4.4. Навчання за індивідуальною формою – це форма підвищення кваліфікації, яка надає педагогу можливість вибрати термін навчання, взяти участь у формуванні його змісту, згідно положення про індивідуальну форму навчання. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників за індивідуальним планом проходить під час курсів, згідно плану академії. Індивідуальна форма навчання розрахована на педагогів: з високим рівнем професійної компетенції (заслужений вчитель України); з вищою категорією, які неодноразово підвищували кваліфікацію в академії; які за станом здоров’я, з інших поважних причин особистого характеру не можуть здійснити навчання за очною формою; які мають малолітніх дітей (до 3-х років), що потребують постійної участі матері в їх вихованні.

Основним документом підготовки слухача за цією формою навчання є індивідуальний план, який опрацьовується з урахуванням обсягу загальної кількості годин навчально-тематичного плану.

Індивідуальний навчальний план слухача складається на основі переліку змістових модулів, що сформовані на підставі робочих навчальних програм. Реалізація індивідуального навчального плану слухача здійснюється протягом часу, що не перевищує граничного планового терміну курсового періоду навчання. План формується особисто слухачем під керівництвом завідувача науково-методичної лабораторії .

В індивідуальному плані передбачається виконання випускних робіт: творчих проектів, рефератів, опису власного досвіду, розробку навчальної програми, факультативного курсу тощо.

Індивідуальний навчальний план підвищення кваліфікації погоджується проректором з навчально – методичної роботи та затверджується ректором академії на протязі трьох днів роботи курсів.

Керівники курсів створюють умови щодо опрацювання тих питань, які обрані для самостійної роботи.

До захисту випускної роботи, заліку допускаються слухачі, які повністю виконали індивідуальний навчальний план, своєчасно подали роботи для рецензування та одержали на них позитивний відгук.

4.5. Очно-дистанційне підвищення кваліфікації - одна із форм дистанційного навчання, основою якого є керована самостійна робота тих, хто навчається та широке застосування у навчанні сучасних інформаційно - комунікаційних технологій. Поєднує очне та дистанційне
навчання. Програма розрахована на 24 тижні (216 годин) і складається з навчально-методичного комплексу. Очний компонент розраховано на дві сесії: організаційно - настановну (2 тижні, 72 год.) та залікову (тиждень, 36 год.


4.6. Творчі майстерні вчителів. Авторська творча майстерня вчителів створюється на базі академії при кафедрах, науково-методичних лабораторіях і відділах (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.01.2012 № 69 «Про створення авторських творчих майстерень учителів на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти»).

Організаційно-методичними формами діяльності авторської творчої майстерні вчителів є: лекції, практичні заняття, «круглі столи», семінари-практикуми, тренінги, презентації, педагогічні виставки, педагогічні вітальні, самостійна робота слухачів, дослідження проблеми, моделювання, проекти тощо.

Авторська творча майстерня учителів є одним із перспективних напрямів удосконалення системи післядипломної педагогічної освіти, урізноманітнення форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Відповідно до положення про авторську творчу майстерню вчителів, яке затверджено відповідним наказом ректора академії (від 12.11.2012 № 75»А»), робота в авторській творчій майстерні вчителів зараховується як форма підвищення кваліфікації працівників освіти з видачею відповідного документа.

V. Форми організації навчання

Основними формами навчання слухачів курсів підвищення кваліфікації є: лекції, практичні та семінарські заняття, конференції з обміну досвідом, «круглі столи», майстер-класи, дискусії, тренінги, проблемні столи, проблемно-аналітичні бесіди, методичні ринги, педагогічна практика, виїзні заняття, консультації, самостійна робота, індивідуально-творча робота тощо, які проводяться відповідно до навчальних, навчально-тематичних планів та розкладу занять.

5.1. Інструктивно-методичне заняття проводиться для ознайомлення слухачів з організацією та порядком проведення підвищення кваліфікації, змістом навчання, надання рекомендацій щодо вибору теми, написання випускних творчих робіт, порядком оцінювання готовності слухачів до виконання окремих видів навчальної діяльності.

План заняття складає керівник курсів та організовує його проведення.

5.2. Педагогічна практика проводиться з метою ознайомлення слухачів із позитивним досвідом різних аспектів їх професійної діяльності. Керівник курсів розробляє план організації та порядок проведення заняття і керує ним. До його проведення можуть залучатися працівники академії та персонал, на базі якого проведено дане заняття на умовах погодинної оплати.

5.3. Конференція з обміну досвідом – це інтерактивний вид заняття, яке передбачає обговорення попередньо підготовлених питань слухачів з актуальних проблем їхньої професійної діяльності, елементів нових педагогічних та інформаційних технологій навчання, педагогічних інновацій, що сприяють зростанню професійної майстерності педагогічних працівників. Тема конференції визначається навчально-тематичним планом. План підготовки та проведення конференцій розробляє керівник курсів. У конференції беруть участь викладачі кафедр, представники адміністрації інституту.

5.4. Самостійна робота – є засобом засвоєння слухачем окремого навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Мінімальний та максимальний показники частки самостійної роботи регламентовано діючим «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»(1993) і становлять 1/3 та 2/3 загальної кількості годин. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи слухачів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретних курсів підвищення кваліфікації (їх тривалості, форми проведення, змісту освітньо-професійної програми курсів, кваліфікаційної категорії слухачів, їх педагогічного стажу тощо).

Зміст самостійної роботи по кожній складовій навчальної програми (змістового модулю чи окремій його темі) визначається навчально-тематичним планом курсів підвищення кваліфікації та методичними рекомендаціями викладачів.

5.5.Індивідуально-творча робота слухачів – різновид самостійної роботи, безпосередня контактна діяльність викладача і слухача, що реалізується в процесі консультування, навчального заняття, рецензування, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань тощо. Спрямована на поглиблення знань слухачів, опанування вміннями наукового дослідження й узагальнення отриманих результатів у рефераті, випускній творчій роботі, творчому проекті. Індивідуально-творча робота організовується і забезпечується протягом усього періоду підвищення кваліфікації. Зміст цієї роботи та її обсяг визначається навчальними програмами та навчально-тематичними планами.

5.6. Лекція — вид навчального заняття, яке призначене, насамперед, для ознайомлення слухачів з теорією проблем. Проводиться професорами, доцентами, науково-педагогічними працівниками академії та спеціалістами, запрошеними для проведення занять.

5.7. Семінарське заняття - вид навчального заняття, коли викладач організовує активне обговорення проблеми за попередньо визначеними питаннями. План семінару розробляє відповідальний за його проведення.

5.8. Практичне заняття організовується для обговорення базових теоретичних положень навчальних модулів, формування вмінь і навичок їх практичного застосування. Може проводитися з половиною навчальної групи. Поділ навчальних груп на підгрупи має бути відображений в начально-тематичних планах.

5.9. Круглий стіл передбачає обговорення актуальних та
важливих інноваційних аспектів професійної діяльності слухачів.
План підготовки та його проведення забезпечують завідувачі науково-методичними лабораторіями, викладачі кафедр, методисти або ж запрошені до проведення заняття.

5.10. Тренінг – це форма проблемного навчання, що орієнтована на відпрацювання й закріплення ефективних моделей поведінки, максимально активну участь слухачів, взаємообмін досвідом та використання ефективної групової взаємодії. Мета тренінгу – забезпечити слухача знаннями та вміннями, що необхідні для виконання конкретних задач.

Під час тренінгу широко використовують педагогічні ситуації, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання.

5.11. Методичний ринг - форма методичної роботи, яка сприяє удосконаленню знань слухачів, дає можливість виявити загальну ерудицію і є різновидом дискусії.

«Методичний ринг» можна проводити, коли існує два питання. Заздалегідь готуються два опоненти. Кожний опонент має групу підтримки, яка допомагає своєму лідерові, у разі необхідності. Група аналізує, оцінює рівень захисту відповідного погляду на питання, рівень підготовки опонента, підводить підсумки.

5.12. Проблемний стіл - це активна форма методичної роботи, яка сприяє розвитку прагнення до самоосвіти, до роботи, до розширення і поглиблення знань.

Заздалегідь готуються питання для обговорення, списки рекомендованої літератури, комплектуються робочі групи, створюється прес-центр, який на закінчення підбиває підсумки, пропонує рекомендації і випускає методичний бюлетень «Досвід. Проблеми. Пропозиції.»

5.13. Майстер-клас – це одна з форм роботи, спрямована на виявлення позитивного педагогічного досвіду, реалізацію творчого потенціалу вчителів та інших категорій педагогічних працівників. Це універсальна форма ефективного професійного навчання, нарощування професіоналізму вчителя.

Робота майстер-класу здійснюється згідно щорічного плану і фіксується в навчально-тематичних планах курсової перепідготовки .

5.14. Консультація – вид навчального заняття (індивідуального або групового), коли слухач отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення конкретних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультації проводяться як за запитом слухачів курсів, так і за наперед спланованим графіком кафедр на календарний рік. Записуються у відповідних журналах кафедр із зазначенням фактично витраченого часу на їх проведення.

5.15 Проблемно-аналітичні бесіди - метод навчання педагогів, при застосуванні якого відбувається розв'язання дидактичних проблем за допомогою осмислення набутих раніше умінь та навичок.

Особливістю таких бесід є поєднання двох завдань навчання педагогів: пошук нових знань та аналіз, осмислення інформації.

5.16 Дискусія (латин.) - означає дослідження, колективне


обговорення якого-небудь спірного питання з метою правильного
його розв'язання.

Підготовка до дискусії розпочинається з визначення теми, яка зумовлена важливістю науково-педагогічної проблеми, практикою роботи педагогічних колективів.

Після визначення теми і формулювання мети дискусії складається план підготовки та проведення. Передбачається перелік літератури з теми, оформлення приміщення (якщо є необхідність).

VІ. Педагогічний контроль
6.1. Педагогічний контроль — це обов'язковий компонент навчального процесу, мета якого — забезпечення зворотного зв'язку, визначення рівня досягнення слухачем завдань підвищення кваліфікації та діагностика якості навчального процесу.

Основними видами педагогічного контролю є: вхідний, поточний, вихідний, самоконтроль, підсумковий контроль.

6.2. Вхідний контроль визначає стартовий рівень знань і вмінь слухачів. Проводиться на першому етапі навчання методом комп'ютерного тестування.

Організує та керує ходом контролю куратор навчальної групи, технічне забезпечення здійснює науково-методична лабораторія зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти.

Результати вхідного контролю доводяться до відома слухачів та використовуються кафедрами для конкретизації змісту навчання.

6.3. Поточний контроль здійснюється під час проведення різних форм занять і має на меті перевірку рівня знань слухача.

Форма проведення поточного контролю і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою.

Результати контролю повідомляються слухачеві, у тому числі електронною поштою, чи іншим доступним йому засобом. Поточний контроль здійснюється викладачами та кураторами навчальних груп.

6.4 Вихідний контроль проводиться на завершальному етапі навчання методом комп'ютерного тестування з метою визначення рівня знань, отриманих слухачами за результатами навчання на курсах підвищення кваліфікації.

6.5 Самоконтроль — призначається для самооцінки слухачами обсягів та якості засвоєних знань. Здійснення самоконтролю забезпечується спеціальними програмами, завданнями для самостійної роботи.

6.6 Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на його завершальному етапі та виконується у формі комплексного заліку.

Комплексний залік полягає в оцінюванні якості знань навчальних модулів, здійснюється на підставі результатів поточного і вихідного контролю та результатів виконання навчального практикуму і написання випускної творчої роботи.

Комплексний запік планується кафедрами і проводиться за трьома модулями:



  • соціально-гуманітарний,

  • психолого-педагогічний,

  • ІКТ в освіті.

6.7. Виконання творчої випускної роботи - є основним показником
результативності навчання слухача під час підвищення кваліфікації. Види
випускної роботи та вимоги до її написання наведено в Положенні про випускну творчу роботу слухача курсів підвищення кваліфікації, затвердженого ректором академії від 08.07.2013р . № 51.

Переліки рекомендованих слухачам тем випускних робіт, літератури для опрацювання розробляють кафедри, науково-методичні лабораторії, відділи академії. Тему творчої роботи слухач добирає відповідно до своїх інтересів, здібностей і суспільних потреб.

Керівництво написанням випускної роботи, її рецензування здійснюють представники кафедри, які призначається за її рішенням.
VIІ. Науково-методичне та дидактичне забезпечення навчального процесу

7.1. Науково-методичне та дидактичне забезпечення навчального процесу з підвищення кваліфікації включає:



  • освітньо-професійні програми підвищення кваліфікації;

  • робочі програми підвищення кваліфікації;

  • навчальні плани;

  • навчально-тематичні плани;

  • навчально-методичні комплекси модулів;

  • методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи слухачів, виконання навчального практикуму та випускних робіт;

  • збірники педагогічних тестів;

  • підручники, навчальні посібники у друкованому й електронному вигляді;

  • тексти лекцій, методичні матеріали до семінарів, спецкурсів, «круглих столів» та ін.;

  • інформаційні ресурси Інтернету, компакт-диски, дискети тощо;

  • інші науково-методичні та дидактичні матеріли, які визначає кафедра і викладач.

7.2. Порядок розроблення, затвердження та зберігання науково-методичних і дидактичних матеріалів визначається даним положенням і положенням про кафедру академії.

У навчальному процесі використовуються тільки ті навчальні посібники та навчально-методичні матеріали, які видано за рекомендацією Міністерства освіти і науки України.

7.3. Науково-методичні та дидактичні матеріали, призначені для самостійної роботи слухачів, видаються їм на паперових або електронних носіях.
VIІІ. Права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу
Учасниками навчально-виховного процесу підвищення кваліфікації є: науково-педагогічні та педагогічні працівники академії, запрошені викладачі з інших установ, лаборанти, слухачі курсів.

Загальні права та обов'язки працівників академії визначені функціональними обов'язками.

8.1. При організації і проведенні курсів підвищення
кваліфікації відповідальні за них:


  • розробляють навчально-тематичний план;

  • проводять реєстрацію слухачів;

  • проводять вибори старост груп (представників інтересів
    слухачів), яким можуть бути делеговані повноваження контролю
    за явкою слухачів на заняття та ведення журналів обліку роботи;

  • та третій день роботи подають список слухачів до наказу про зарахування слухачів на курси;

  • організовують навчальний процес;

  • відповідають за ведення журналів обліку роботи курсів;

  • виписують посвідчення про підвищення кваліфікації;

  • на третій день після закінчення курсів здають оформлені
    документи (журнал обліку роботи курсів з доповідною запискою, план
    конференції з обміну досвідом, план проведення педагогічної
    практики, відомість на оплату, план проведення майстер-класу) на перевірку завідуючому курсової перепідготовки, проректору з навчально-
    методичної роботи, на затвердження – ректору академії.

8.2. Слухачі курсів підвищення кваліфікації:

  • користуються бібліотекою, інформаційними фондами кафедр, відділів, лабораторій;

  • відвідують спецкурси, факультативи, тренінги тощо, які
    проводяться поза навчальним процесом;

  • користуються консультаціями кафедр, лабораторій, відділів, консалтингового центру;

  • беруть участь у науково-методичних заходах академії;

  • відвідують заняття відповідно до розкладу та індивідуального
    плану підвищення кваліфікації;

  • виконують розпорядження керівника та старости навчальної
    групи в межах їх повноважень;

  • виконують встановлені правила внутрішнього розпорядку
    академії та поведінки, правила проживання в санаторії-профілакторії та у гуртожитку;

- своєчасно інформують керівника курсів у випадку неможливості
через поважні причини відвідувати заняття та виконувати інші
заходи навчально-тематичного плану.

8.3. У разі невиконання слухачем навчально-тематичного плану, пропусків занять (більше 25%), йому видається довідка про те, що він прослухав відповідний відсоток годин від загальної кількості. В такому випадку посвідчення не видається.



ІХ. Прикінцеві положення

9.1.Контроль за дотриманням вимог даного Положення


покладається на проректора з навчально-методичної
роботи.

9.2.Це Положення набирає чинності після затвердження


вченою радою академії.

9.3.Інші нормативні документи з питань курсів підвищення


кваліфікації діють у частині, що не суперечить цьому Положенню.

9.4.Зміни та доповнення до Положення вносяться в


установленому порядку.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка