Положення «Про організацію освітнього процесу» міністерство освіти І науки україни двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Положення



Скачати 398.48 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір398.48 Kb.


Додаток 21

до Положення «Про організацію

освітнього процесу»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Положення

про структуру, зміст та обсяги навчально-методичних видань ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Набуває чинності згідно з наказом

ректора від 13.04.2009 року № 252
Київ КНЕУ 2009

В С Т У П

В період реформування системи вищої освіти відповідно до сучасних світових вимог навчально-методичне забезпечення навчального процесу набуває особливо важливого значення, оскільки скорочуються аудиторні заняття та збільшуються обсяги самостійної роботи студентів. Для нормального забезпечення самостійної роботи студент повинен мати достатню кількість різного виду навчальних посібників. Чим більше буде таких посібників, тим успішніше буде здійснюватися процес навчання.



«Положення про структуру, зміст та обсяги навчально-методичних видань ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (далі – Положення, КНЕУ) розроблене відповідно до Законів України "Про видавничу справу", "Про вищу освіту" з урахуванням “Методичних рекомендацій щодо структури, змісту, рецензування та проведення експертизи підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів”, затверджених Міністерством освіти і науки України, Статуту та має на меті визначити основні вимоги до навчально-методичних видань, що готуються професорсько-викладацьким складом КНЕУ, для створення належного комплексного методичного забезпечення навчальних дисциплін, яке включає:

  • підручники;

  • навчальні посібники;

  • навчально-методичні посібники для самостійного вивчення дисципліни;

  • практикуми (кейси, тренінги, виробничі ситуації, рольові ігри, проектні завдання тощо);

  • організаційно-методичні комплекси до магістерських програм;

  • дистанційні навчально-методичні комплекси з дисципліни та матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань студентів.

І. Загальні положення


Підручники та навчальні посібники — основні книги для навчальної діяльності студентів.

1. Підручник навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, відповідає програмі дисципліни та офіційно затверджене як такий вид видання.

2. Навчальний посібник навчальне видання, що частково чи повністю замінює або доповнює підручник, містить матеріали за всіма темами програми та офіційно затверджене як такий вид видання.

3. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни — навчально-методичне видання, в якому містяться методичні поради (вказівки) щодо вивчення предмета, організації самостійної роботи студентів, виконання практичних завдань, порядок та критерії оцінювання знань тощо. В посібнику можуть бути також викладені окремі частини структурованого або представленого в логічних схемах навчального матеріалу.

Такі посібники видаються в університеті для методичного забезпечення дисциплін бакалаврського циклу у вигляді електронних видань.

4. Необхідне методичне забезпечення студентів, які навчаються за магістерськими програмами в КНЕУ, здійснюється шляхом видання комплексу навчально-методичних матеріалів до магістерських програм.

Комплекс навчально-методичних матеріалів до магістерських програм — навчально-методичне видання, головною метою якого є доведення до студентів інформації про сферу діяльності випускника-магістра даної програми, первинні посади на ринку праці, які мають право обіймати магістри, класи професійних завдань майбутніх професіоналів, узагальнений об’єкт їх професійної діяльності та професійні компетенції за спеціальністю, а також спеціалізований об’єкт професійної діяльності для магістерської програми і спеціальні компетенції випускників певної магістерської програми, навчально-методичні матеріали до вивчення дисциплін магістерської програми, організації практичної підготовки та підготовки і захисту дипломної роботи.

5. Практикум — навчальне видання, яке містить практичні завдання і вправи, що сприяють засвоєнню студентами набутих знань і вмінь, їх систематизації та узагальненню, перевірці якості їх засвоєння (різновидами практикумів є збірники задач і вправ, кейсів, тренінгів, рольових ігор, проектних завдань тощо).

6. Одним із сучасних засобів методичного забезпечення студентів КНЕУ є дистанційні навчально-методичні комплекси з дисципліни, розроблені на базі програми WebCT з метою надання можливості взаємодії студента і викладача незалежно від їх місцезнаходження.

7. Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань є також однією з головних складових навчально-методичного забезпечення студентів, що розробляються викладачами з усіх навчальних дисциплін, з метою доведення до відома студентів інформації про систему організації самостійної роботи студентів, перелік питань, яким він має володіти після опанування певного навчального курсу, про основні вимоги до вивчення навчального матеріалу та критерії оцінювання знань, кількість балів за різні форми поточного та підсумкового контролю знань. Основним завданням такого виду методичного забезпечення є повне виключення розбіжностей між завданнями, що є об’єктом контролю, і програмою дисципліни.
    

Підручники, навчальні та навчально-методичні посібники видаються з відповідним грифом Міністерством освіти і науки. Присвоєння грифа означає, що підручник або посібник відповідає встановленим вимогам щодо змісту навчальної програми дисципліни, обсягу, має належне технічне оформлення.

При створенні підручників, навчальних посібників та інших видів навчально-методичного забезпечення необхідно враховувати наступне:

• всі види навчально-методичного забезпечення повинні мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат;

• підручники та навчальні посібники мають бути написані в доступній формі, навчальний матеріал повинен бути пов'язаний з практичними завданнями, у книзі мають просліджуватися тісні міжпредметні зв'язки;

• у підручниках і посібниках необхідно враховувати їх професійну орієнтацію, а також можливість використання ЕОМ в навчанні та майбутній практичній діяльності.


2. Структура основних видів навчально-методичного забезпечення, що видається в КНЕУ
2.1. Структура підручника та навчального посібника

Структура підручників та навчальних посібників, як правило, включає:

зміст (перелік розділів, тем);

вступ (або передмова);

назва теми;

питання теми (4-5 питань);



Зміст теми рекомендується викладати наступним чином:

- перелік знань та умінь, яких набуде студент після опанування матеріалів теми;

- розкриття змісту кожного питання теми;

- резюме за змістом теми;

- терміни та поняття до теми;

- питання, тести для самоконтролю;

- завдання для індивідуальної роботи;

- обов'язкові та додаткові практичні завдання;

- література для поглибленого вивчення матеріалу;

довідково-інформаційні дані для розв'язання завдань (таблиці, схеми тощо);

апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний покажчики);

додатки.



2.1.1. Зміст

Зміст — це перелік приведених у книзі заголовків рубрик. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати заголовки в змісті або давати їх в іншій редакції порівняно із заголовками в тексті не дозволяється.

До змісту, як правило, необхідно включати всі заголовки рукопису, за винятком підзаголовків, розташованих у підбір з текстом.

Позначення ступенів прийнятої рубрикації ("частина", "розділ", "параграф" та їхні порядкові номери) пишуться в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою. Наприклад:


Розділ І. Загальні засади економічного розвитку

Тема 1. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства

Всі заголовки в змісті починаються з прописної літери без крапки на кінці. Останнє слово кожного заголовка з'єднують крапками з відповідним номером сторінки в правому стовпчику змісту.

2.1.2. Вступ (передмова)

Вступ (передмова) у навчальній книзі повинен відповідати таким основним вимогам: розкрити мету вивчення дисципліни, визначити роль та значення дисципліни (виду занять) в підготовці фахівця, показувати місце даного курсу (його частин) серед інших дисциплін, містити формулювання основних задач, що стоять перед студентом при вивченні навчальної дисципліни.

Вступ згідно з програмою дисципліни може розглядатися у першій (ввідній) темі “Предмет і метод курсу”.

2.1.3. Основний текст

Основний текст підручника (навчального посібника) - це дидактично та методично опрацьований і систематизований автором навчальний матеріал.

Викладання матеріалу в навчальній книзі повинно відрізнятися об'єктивністю, науковістю та чіткою логічною послідовністю. Композиція підручника, терміни, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності повинні бути направлені на те, щоб передати студентові певну інформацію, навчити його самостійно користуватися книгою, захопити його, викликати інтерес до дисципліни, що вивчається.

До тексту підручника чи посібника включаються положення, що загально визнані науковою громадськістю, яка працює в цій сфері. Дискусійні питання подаються із застереженням про неоднозначність їх трактування в літературі. Загалом — дискусійні положення, як правило, не рекомендуються для викладу у підручниках і посібниках, оскільки вони є об’єктом розгляду на лекціях і семінарських заняттях.



2.1.4. Питання, тести, задачі, завдання

Питання та завдання (для самоперевірки і контролю засвоєння знань) в навчальній книзі мають забезпечити більш ефективне опрацювання студентом навчального матеріалу в процесі самостійної роботи. Такі контрольні питання та завдання, що розміщуються наприкінці кожної структурної частини книги (глави, параграфу), мають сприяти формуванню практичних прийомів і навичок логічного мислення.

Необхідно пам'ятати, що методично правильно поставлені питання й завдання є запорукою того, що процес засвоєння знань у ході самостійної роботи з книгою приведе до їх практичного застосування. Для виконання контрольних завдань бажано передбачити використання обчислювальної техніки, аудіовізуальних засобів навчання, забезпечити умови обов'язкового використання нормативної та довідкової літератури.

При написанні навчальних книг необхідно орієнтувати студента на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю та вміння розв'язувати задачі. У кожному підручнику, посібнику мають бути приклади, питання, задачі.



2.1.5. Ілюстрація в навчальній книзі

Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор.

Загальні рекомендації авторам з ілюстрування навчальних книг:

• ілюстрації мають використовуватися тільки в тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у книзі. Наявність їх дозволяє авторам передати більш чітко, точно та образно програмний матеріал, що викладається;

• вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості студентів. Так, у підручниках для студентів молодших курсів ілюстрації можуть відрізнятися більшою образністю, ніж ілюстрації для студентів старших курсів, які вже вміють вільно читати креслення та складні схеми;

• при підготовці ілюстрацій слід враховувати можливості відтворення їх типографією та інші фактори. Ось чому на підготовчому етапі важливою є спільна робота автора та редактора. Автор повинен чітко уявляти, як буде виглядати майбутнє видання;

• ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми;

• однотипні ілюстрації в підручнику мають бути виконані однією технікою;

• при поданні статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами і явищами, що вивчаються;

• доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу.



2.1.6. Бібліографічний опис

При використанні цитат у підручниках (навчальних посібниках) мають бути наведені джерела, звідки запозичено фактичний матеріал, що вказуються у відповідних посиланнях та у бібліографічному списку.

У підручниках (посібниках) необхідно використовувати лише дані, допущені до опублікування у відкритому друці.

У розділі "Бібліографічний список" підручника (посібника) необхідно вказати рекомендовану літературу для поглибленого вивчення курсу.


Основними елементами бібліографічного опису є прізвища автора, назва твору, місце випуску, назва видавництва, рік випуску, кількість сторінок. Бібліографічні посилання необхідно давати на останнє видання даного твору або зібрання творів.

2.1.7. Покажчики

Покажчики мають стати обов'язковим структурним елементом підручників та навчальних посібників. Вони полегшують користування книгою. До предметного покажчика необхідно включати основні терміни і поняття, що зустрічаються в книзі, а до іменного — прізвища та ініціали тих осіб, відомості про яких можна знайти в книзі. Поруч з терміном у предметному покажчику або прізвищем в іменному покажчику через кому проставляються номери сторінок, на яких цей термін або прізвище зустрічаються.

Терміни в предметному покажчику та прізвища в іменному покажчику пишуться в один стовпчик і розташовуються строго в алфавітному порядку.

Групу термінів або прізвищ, що починаються з однієї літери, відділяють від наступної групи пропуском.



2.1.8. Додатки

Додатки є важливим засобом збагачення змісту навчальної книги. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися всієї книги в цілому або її окремих частин, а не окремих часткових питань.

Не допускається включати до книги додатки, що не мають безпосереднього відношення до тематики матеріалу книги.
2.2. Структура навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни структурно включає такі складові:

 вступ, програма курсу, методичні поради (вказівки) до вивчення теми курсу, термінологічний словник, плани практичних (семінарських, лабораторних) занять, завдання до тренінгів та методичні вказівки до їх виконання, навчальні завдання для самостійної роботи студентів, тематика курсових робіт та методичні вказівки до їх виконання, завдання для студентів заочної форми навчання та методичні вказівки щодо їх виконання, список літератури, додатки.



При цьому з метою забезпечення цілісного сприйняття студентами матеріалу кожної теми курсу, зміст вище перерахованих складових навчально-методичного посібника (крім матеріалів до курсових) бажано викладати в розрізі кожної теми дисципліни.

2.2.1. Вступ

У вступі розкривається мета, завдання та предмет даної дисципліни; вказується її структурно-логічне місце в навчальному процесі підготовки фахівців, має бути чітко визначено — що повинен знати і уміти студент після опанування даного курсу.

2.2.2. Програма курсу

В цьому розділі необхідно дати перелік тем курсу та представити коротку анотацію до кожної теми з висвітленням основних понять, характеристик, ознак та інших навчальних елементів, які розкривають зміст навчального матеріалу.

2.2.3. Методичні поради (вказівки) до вивчення тем курсу

Методичні рекомендації до вивчення тем курсу мають сприяти реалізації завдання “вчити — вчитись”. Їх зміст не повинен дублювати тексту підручників (навчальних посібників). Головне призначення методичних порад полягає в тому, щоб дати мінімум систематизованих відомостей про те, як необхідно працювати над вивченням матеріалу теми, як користуватися засобами оволодіння навчальним матеріалом, вміщеними у ній.

До змісту методичних рекомендацій можуть включатися:

- рекомендації щодо послідовності опанування навчального матеріалу теми;

- визначення сутності основних понять і категорій теми, які треба знати після вивчення теми, а також посилання до літературних джерел або на електронні адреси, де можна ознайомитися з матеріалом докладніше;

- питання, на які варто звернути особливу увагу при вивченні теми;

- роз’яснення щодо проблемних питань з акцентом на можливих помилках в трактуванні понять або змісті положень, які вивчаються і т.п.

Сюди ж можуть бути також включені окремі частини структурованого або представленого в логічних схемах навчального матеріалу.

2.2.4. Термінологічний словник

В термінологічному словнику дається перелік основних термінів і понять, що вивчаються в кожній темі навчальної дисципліни, та дається коротке визначення їх сутності.

2.2.5. Плани практичних (семінарських, лабораторних) занять, завдання до тренінгів та методичні вказівки до їх виконання


В даному розділі необхідно подати орієнтовний перелік питань до семінарських занять та орієнтовний зміст практичних і лабораторних занять із зазначенням відповідної літератури.

З метою активізації процесу навчання під час проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять варто передбачити включення до даного розділу завдань до тренінгів (ділових ігор, кейсів тощо).


2.2.6. Навчальні завдання для самостійної роботи студентів
З метою закріплення умінь і навичок, набутих під час аудиторної роботи з дисципліни, в розділ мають бути включені вправи, індивідуальні завдання, приклади та задачі для самостійної роботи студентів.

До навчальних вправ і завдань може бути подана методика їх розв’язання та посилання на матеріали, де можна перевірити правильність відповідей.

В цей розділ також необхідно включати індивідуальні завдання —орієнтовну тематику рефератів, есе, питання для дискусій, які охоплюють різні аспекти теми.
2.2.7. Тематика курсових робіт та методичні вказівки до їх виконання
При наявності в навчальному плані курсової роботи з дисципліни в даний розділ включається тематика курсових робіт та методичні вказівки щодо їх виконання.
2.2.8. Завдання для студентів заочної форми навчання та методичні вказівки щодо їх виконання
Враховуючи специфіку організації навчального процесу на заочній формі навчання, в розділ включаються завдання до контрольних робіт, якщо вони передбачені навчальним планом, або інші завдання для поточного контролю знань.

2.2.9. Список літератури

В розділ включається перелік літератури, рекомендованої для опанування навчального матеріалу курсу та його поглибленого вивчення.

2.2.10. Додатки

З урахуванням специфіки дисципліни в додатки можуть бути включені графіки, статистична інформація, таблиці та інші довідкові матеріали.
2.3. Структура комплексу навчально-методичних матеріалів до магістерських програм
Організаційно-методичні матеріали до магістерських програм включають такі розділи:

Зміст


Передмова (мета, основні завдання магістерської програми, визначення поняття компетенцій магістерського рівня)

Розділ І. Організаційно-методичні матеріали до магістерської програми:

1.1. Загальна інформація про спеціальність і магістерську програму.

1.1.1. Шифр і назва спеціальності, напрям підготовки, освітній рівень, кваліфікація випускника, узагальнений об’єкт діяльності, нормативний термін навчання;

1.1.2. Сфера діяльності випускника;

1.1.3. Первинні посади на ринку праці, обіймати які мають право випускники (у відповідності з «Класифікатором професій ДК 003:2005»);

1.1.4. Класи професійних завдань;

1.1.5. Професійні компетенції випускників освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за спеціальністю;

1.1.6. Спеціальні компетенції випускників певної магістерської програми



Розділ ІІ. Навчально-методичні матеріали до вивчення дисциплін магістерської програми:

а) нормативних дисциплін спеціальності;

б) дисциплін магістерської програми.

Рекомендована структура навчально-методичних матеріалів з дисциплін:
2.1. Вступ (мета, завдання, предмет дисципліни; компетенції, що формуються дисципліною);

2.2. Тематичний план вивчення дисципліни;

2.3. Програма дисципліни та рекомендована література;

2.4. Плани та завдання до практичних (семінарських) занять;

2.5. Організація самостійної роботи студентів:

2.5.1. Карта самостійної роботи студентів;

2.5.2. Перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни;

2.5.3. Завдання для виконання на базах практики (для дисциплін, що вивчаються при проходженні практики);

2.5.4. Перелік індивідуальних завдань (тематика рефератів, есе, наукових робіт, розрахункових завдань, контрольних робіт для студентів заочної форми навчання тощо);

2.6. Система поточного і підсумкового контролю якості знань студентів з дисципліни:

2.6.1. Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів з дисципліни (за формами навчання);

2.6.2. Порядок підсумкового контролю знань;

2.6.3. Зразок екзаменаційного білета.


Розділ ІІІ. Методичні матеріали щодо практичної підготовки студентів:
3.1. Методичні матеріали щодо організації проведення та критеріїв оцінювання міжпредметного тренінгу.
3.2. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання проведення практики.
3.3. Тематика магістерських дипломних робіт.
3.4. Методичні рекомендації щодо підготовки консультаційного проекту (виконується за рішенням кафедри) .

3.5. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи.



2.4. Структура дистанційних навчально-методичних комплексів з дисципліни на базі програми WebCT.
2.4.1. Обов’язковий набір елементів дистанційного курсу
При побудові дистанційного курсу в WebCT можна використовувати до 25 стандартних елементів, які можуть бути вибрані на карті дизайнера курсу. Перелік обов’язкових елементів курсу приведено в таблиці 1. При створенні шаблону нового курсу в лабораторії дистанційного навчання набір цих елементів без змістового наповнення включається в початкову сторінку курсу.
Таблиця 1

Перелік обов’язкових елементів дистанційного курсу



Назва в карті дизайнера курсу

Назва на початковій сторінці курсу

1

Программа курса

Про курс

2

Модуль содержания

Зміст курсу

3

Глоссарий

Глосарій

4

Почта

Пошта

5

Самопроверка

Самоперевірка

6

Тест

Тест

7

Задания

Завдання

8

Календарь

Календар



2.4.2. Початкова сторінка курсу

Початкова сторінка дистанційного курсу оформляється стандартним чином при створенні шаблону нового курсу в лабораторії дистанційного навчання. На початковій сторінці курсу розміщено:

  • заголовок курсу - стандартний малюнок (логотип), елементами якого є:

    • логотип КНЕУ;

    • логотип WebCT;

    • назва кафедри;

    • назва дистанційного курсу.

  • піктограми елементів курсу відповідно таблиці 1.


2.4.3. Наповнення елементів дистанційного курсу
2.4.3.1. Елемент “Про курс”
Формування змістової частини елементу “Про курс” виконується шляхом вибору із списку деяких секцій, перейменування їх та заповнення використовуваних текстових блоків вибраних секцій.

Перелік використовуваних секцій і текстових блоків елементу “Про курс” та порядок їх заповнення показані в таблиці 2.

Таблиця 2.

Перелік використовуваних секцій та текстових полів елементу “Про курс”.




Назва секції

Текстовий блок

В WebCT

В курсі



Назва

Змістова частина

1

Информация о курсе

Назва курсу

1

Название курса

Назва курсу

2

Требования курса

Інформація про курс

1

Введение

Вступ

2

Требования

Інформація про курс.

(Пояснення нижче)



3

Информация о преподава-теле

Інформація про викладача

1

Имя

ПІБ викладача

2

Е-mail

Електронна пошта

3

Местона-

хождение


офиса

Адреса кафедри

4

Рабочие часы

Графік роботи

5

Телефон

№ телефону

6

Помощники

ПІБ асистентів

Інформація про курс подається у вигляді розділів:



  • вступ;

  • коротка інформаційно-історична довідка;

  • основна проблематика курсу;

  • галузь практичного застосування набутих знань;

  • програма курсу;

  • тематичний план вивчення дисципліни.

Розділ “Вступ” розміщується в текстовому блоці “Введение”. Він у загальному вигляді формулює головне завдання навчальної дисципліни та мету її вивчення при підготовці фахівця, включає наступні моменти:

    • на яких поняттях і категоріях ґрунтується дисципліна;

    • які навички сформуються у студента в результаті її вивчення;

Решта розділів розміщуються в текстовому блоці “Требования” і розмежовуються за допомогою HTML-верстки.

Розділ “Коротка інформаційно-історична довідка” направлений на зацікавлення студента даним предметом. Матеріал повинен бути викладений в цікавій, стислій формі — події, факти, випадки минулого і теперішнього часу.

Розділ “Основна проблематика курсу” орієнтує студента стосовно основних проблем, що розглядаються даним предметом, окреслює суперечливі питання, показує актуальність висвітлених проблем, зв’язки з іншими галузями знань, головні тенденції та перспективу розвитку предмета. Тобто бажано сформувати у тих, хто навчається, науковий інтерес, який багато в чому буде сприяти професійному самовизначенню відносно вибору спеціалізації.

В розділі Галузь практичного застосування набутих знань” рекомендується навести декілька прикладів практичного використання матеріалів дисципліни на виробництві.


Розділ Програма курсумістить в собі перелік тем дисципліни з коротким розкриттям їх основного змісту. Розглядаючи цей розділ студент знайомиться з дисципліною та має цілісне уявлення про дисципліну і може систематизувати наявні знання.

Розділ “Тематичний план вивчення дисципліни” з розбиттям курсу на навчальні розділи та теми відповідно до навчального плану оформляється у вигляді таблиці 3.

Таблиця 3.

Форма розділу “Тематичний план вивчення дисципліни” з розбиттям курсу на навчальні розділи та теми відповідно до навчального плану

п/п

Назва розділу(теми)

Кількість


годин

Розділ 1.

1.

Тема 1.

2.

Тема №

Розділ №

3.

Тема 1.

Тема №

Разом годин:



2.4.3.2. Елемент “Зміст курсу”
Структура елементу “Зміст курсу”

Змістова частина даного елементу дистанційного курсу є переліком оформлених у вигляді гіперпосилань назв розділів та включених до них тем курсу, висновків по курсу та літератури. Рекомендується наступне наповнення розділу курсу:



      • Назва розділу.

      • Вступ .

      • Перелік тем розділу з викладенням теоретичного змісту тем.

      • Висновки по розділу.

Переліком тем розділів є назви HTML-файлів, в яких викладено теоретичний зміст кожної теми.

Вимоги до змісту розділу дистанційного курсу

У “Вступі коротко визначається структура навчального розділу з розкриттям наступних пунктів:



    • назва розділу;

    • направленість тематики розділу;

    • концентрується увага на основних питаннях, проблемах тощо;

    • висвітлюються очікувані результати після вивчення розділу.

Теоретичне викладення змісту тем охоплює:

а) основний матеріал.

б) матеріал для поглибленого вивчення.

Основний матеріал має бути викладений коротко і доступно, починаючи з викладення теоретичної частини та визначень, а потім переходячи до авторських рекомендацій щодо засвоєння курсу та прикладів. Його оформлення повинно бути максимально ілюстративним та наочним з використанням малюнків, таблиць, схем, діаграм для найкращого запам’ятовування. В тексті необхідно однотипно виділяти фрагменти теорії, терміни для розшифрування, що винесені в глосарій тощо.

Матеріал для поглибленого вивчення, а також другорядні деталі та допоміжна інформація повинні бути винесені в додатковий матеріал, з яким студент може при бажанні ознайомитись. Сюди можна віднести:

термінологічний словник ключових понять (категорій) теми з визначенням їх сутності;

пояснення до тексту (розшифровка нових термінів, біографічні та історичні довідки тощо);

- нормативна база та посилання на додаткову літературу (набір необхідних в ході вивчення дисципліни нормативних документів);

- довідкова інформація (формули, таблиці, ілюстрації до теоретичних викладок);

- приклади з господарської практики вітчизняних і зарубіжних фірм;

- ситуаційний аналіз (аналіз реальних або гіпотетичних економічних ситуацій, імітаційні тренажери);

- ділові ігри;

- текстові або графічні матеріали, не внесені автором до складу основного тексту.

Тобто головною метою при висвітленні матеріалу повинно бути забезпечення формування у тих, хто навчається відповідних знань і навичок, які повинні бути спрямовані на оволодіння здатністю застосування основних методів професійної діяльності. Текст повинен бути живий, цікавий з значною кількістю ілюстрацій, графіків, таблиць та ін. Особливу увагу необхідно приділяти дизайну та оформленню матеріалу, активізації уваги на важливих моментах, питаннях. Тобто забезпечити якомога краще сприйняття матеріалу.

Як один з нетрадиційних варіантів можна представити висвітлення матеріалу по темі у вигляді питань і відповідей на них.

Ціль такої моделі — подача інформації з різних боків для кращого засвоєння матеріалу.

Висновки по кожній темі повинні бути подані в стислій формі, але ще раз окреслити коло вивченої інформації і показати студентові, який матеріал в результаті навчання він знає і де його можна використовувати на практиці. Рекомендується показати декілька прикладів розв’язання типових завдань.

Самоперевірка по темі (див. розділ 3.5) створюється за допомогою стандартних засобів WebCT і активізується студентом “Меню действий”, яке автоматично відображається в верхній частині фрейму показу змістової частини курсу.

Висновки по розділу готуються за аналогією із висновками по темі з окресленням результатів по вивченому матеріалу та прикладами застосування набутих знань на практиці.

Самоперевірку по розділу рекомендується оформити по аналогії з самоперевіркою по темі.
Заключна інформація по курсу з висвітленням результатів навчання
Цей розділ окреслює для студента основні узагальнення по вивченому курсу та перспективи розвитку набутих знань.
Література

Розділ “Література” включає перелік рекомендованої літератури, що забезпечує роботу студента з основними робочими матеріалами, та допоміжної (довідкової) літератури для більш поглибленого вивчення тих чи інших питань. Оформлення переліку літературних джерел має відповідати вимогам державного стандарту.



2.4.3.3. Елемент “Глосарій”

Елемент дистанційного курсу “Глосарій” включає перелік термінів, ключових понять (категорій) курсу з визначенням їх сутності, які розташовані в алфавітному порядку. При викладені змісту базових та основних понять бажана лаконічна за формою та чітка за змістом інформація. Це сприяє інтенсивному відновленню в пам’яті основного змісту навчального матеріалу та кращому розумінню термінології.

Процедура наповнення елементу “Глосарій” в WebCT повністю формалізована і його структура не може бути змінена за допомогою HTML-верстки.

2.4.3.4. Елемент “Пошта”

Побудова елементу дистанційного курсу “Пошта” виконується в лабораторії дистанційного навчання і не потребує участі автора курсу.


2.4.3.5. Елемент “Самоперевірка”

Елемент дистанційного курсу “Самоперевірка” включає питання для самоперевірки та закріплення знань студентів з варіантами правильних відповідей по всьому навчальному курсу. Процедура наповнення елементу “Самоперевірка” в WebCT повністю формалізована і його структура не може бути змінена за допомогою HTML-верстки. Підключення самоперевірки до окремих тем курсу розглянуто в пункті 2.4.3.2.

Всі включені до курсу блоки самоперевірки абсолютно автономні. При включенні одного і того ж питання до різних блоків самоперевірки воно повинно бути продубльоване у відповідному блоці.

Включення блоків самоперевірки до дистанційного курсу забезпечує більш ефективне опрацювання студентом навчального матеріалу в процесі самостійної роботи, а також сприяє формуванню практичних прийомів і навичок логічного мислення.

Необхідно пам’ятати, що методично правильно поставлені питання та сформований набір варіантів відповідей є запорукою того, що процес засвоєння знань у ході самостійної роботи приведе до їх практичного застосування.
2.4.3.6. Елемент “Тести”

До елементу дистанційного курсу “Тести” включається перелік тестових завдань для проміжного контролю якості знань студентів, сформованих із питань, попередньо включених в базу даних питань. При формуванні конкретного тестового завдання визначається:



  • оцінка кожного питання в балах;

  • загальна оцінка тестового завдання в балах;

  • термін доступу до завдання;

  • кількість спроб виконання тестового завдання;

  • тривалість кожної спроби.

Процедура наповнення бази даних питань та формування на її основі тестових завдань в WebCT повністю формалізована.

Тестові завдання можуть бути включені окремо до довільної теми курсу. В цьому випадку тестове завдання активізується студентом через відповідний пункт “Меню действий”, яке автоматично відображається в верхній частині фрейму показу змістової частини курсу.

Рекомендується розміщувати всі тестові завдання в елементі “Тест”, який у цьому випадку буде єдиним центром управління тестовими завданнями. При такому розміщенні тестових завдань жодне з них не буде випадково пропущене студентом.
2.4.3.7. Елемент “Завдання”

Елемент дистанційного курсу “Завдання” дозволяє формувати і доводити до студентів завдання по темах курсу та оцінювати виконані завдання. Викладач має можливість додати до завдання файли з таблицями, статтями, малюнками та інше, до яких студенти можуть звертатись при виконанні завдання.

До переліку завдань відносяться:


  • завдання для перевірки рівня теоретичної підготовки студентів;

  • практичні завдання для виконання на базах практики;

  • завдання для перевірки рівня практичної підготовки студентів;

  • перелік тем рефератів.

Виконане завдання може бути файлом (файлами) довільного формату, попередньо підготовленими поза межами WebCT.

Процедура наповнення елементу “Завдання” в WebCT повністю формалізована.


2.4.3.8. Елемент “Календар”

Елемент дистанційного курсу “Календар” включає графік етапів опанування студентами навчальної дисципліни з визначенням часу організаційних заходів, проведення оглядових лекцій, консультацій, регламенту виконання завдань проміжного контролю тощо. Процедура наповнення елементу “Календар” в WebCT повністю формалізована.

Для студентів елемент “Календар” не буде пасивним. Вони матимуть можливість вносити до нього свої особисті помітки.

При початковій настройці календаря викладачем рекомендується встановити опцію, яка не дозволяє студентам робити в календарі записи загального призначення (записи, зроблені студентом буде бачити тільки він). Це запобігає засміченню календаря загальнодоступною інформацією особистого характеру.


2.5. Структура методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань
З метою формування прозорих відносин між студентом і викладачем і забезпечення належної організації самостійної роботи студентів та підготовки їх до поточного і підсумкового контролю на сервері університету за адресою до кожної дисципліни, що викладається за бакалаврською або магістерською програмою, розміщуються «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань» , які мають таку структуру:

  1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни.

  2. Приклади типових завдань, що виносяться на іспит.

  3. Навчальна карта самостійної роботи студентів.

  4. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

  5. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.

  6. Зразок екзаменаційного білета.

  7. Список рекомендованої літератури.


3. Надання грифів

3.1. Офіційне визнання відповідності навчальної і навчально-методичної літератури вимогам державних стандартів освіти, що регламентують зміст освіти, реалізуються через процедуру надання Міністерством освіти і науки України відповідного грифа.

3.2. Про порядок підготовки до видання та надання грифів Міносвіти і науки України підручникам, навчальним посібникам та навчально-методичним посібникам для самостійного вивчення дисциплін докладно викладено в Додатку до даного положення.
4. Обсяги навчальних видань

4.1. Обсяг навчальної книги визначається в авторських аркушах.

Авторським аркушем називається одиниця обсягу літературного твору, що дорівнює 40 тис. друкованих знаків. Друкованими знаками вважаються всі видимі друковані знаки (літери, розділові знаки, цифри тощо) та кожен пробіл між словами.

У практичній роботі на попередньому етапі автор може брати за один авторський аркуш 24 сторінки комп’ютерного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman №14 на стандартному аркуші формату А4.

Обсяг підручників та навчальних посібників повинен визначатися кількістю годин за навчальним планом, що відводиться на вивчення дисципліни, реальним бюджетом часу студента для самостійного вивчення навчального матеріалу та продуктивністю засвоєння інформації студентом.

Отже, обсяг навчального видання (відповідно до методичних рекомендацій щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів1 Міністерства освіти і науки України) рекомендується визначати за такою формулою:

Vп (н.п) = Кп (н.п) 0,14 (Та + Тс.р.с) , де

Vп (н.п) — обсяг підручника (навчального посібника), авторських аркушів;

Кп (н.п) — коефіцієнт виду видання: підручника (Кп), навчального посібника (Кн.п).

Для підручника та навчального посібника , які повністю розкривають зміст навчальної програми дисципліни, Кп = 1, в іншому випадку цей коефіцієнт визначається часткою навчальної програми, що розкривається в навчальній книзі.

0,14 (авт.акр/год) — коефіцієнт, що враховує продуктивність засвоєння 1 авт.арк навчальної інформації студентом за одну годину самостійної роботи з літературою, розв'язання задач, прикладів тощо;

Та — кількість годин у навчальному плані, відведених на дисципліну для аудиторних занять;

Тс.р.с — кількість годин у навчальному плані, відведених для самостійної роботи студентів.

4.2. Враховуючи вищенаведене, обсяг підручника (навчального посібника), а також дистанційного навчально-методичного комплексу до навчальної дисципліни рекомендується визначати, виходячи з розрахунку:


1 кредит ECTS (36 акад. год.) — 5 друк. арк.
4.3. Обсяг навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисциплін визначається також за вищенаведеною формулою, проте для цього виду видань Кп = 0,5, виходячи з того, що основними складовими структури навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисциплін є різні види практичних завдань та методичні поради (вказівки) щодо їх виконання.

При підготовці рукопису навчально-методичного посібника слід враховувати те, що це видання має виступати як практичне доповнення до підручника (навчального посібника) з дисципліни і не допускати дублювання його змісту.



Обсяг навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни та практикуму визначається за таблицею 4:

Таблиця 4


Обсяг навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни


Обсяг навчального часу, відведеного на вивчення дисципліни, кредити

Обсяг навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни (без додатків), друк. арк.


1 кредит — 36 акад. год.

2,5 друк.арк.

2 кредити

5,0 друк.арк.

3 кредити

7,5 друк.арк.

4 кредити

10,0 друк.арк.

5 і більше кредитів

12,5 друк.арк.



4.4. Відхилення (±) від загального обсягу навчальних видань, визначеного за методикою, що наведена вище, може (за обґрунтованою пропозицією кафедри) складати до 10%.

5. Порядок подання і прийняття робіт видавництвом КНЕУ

5.1. Готовий рукопис, оформлений автором, (керівником авторського колективу), передається до видавництва з дотриманням таких технічних вимог:

— текст має бути роздрукований на принтері з одного боку сторінки:

формат паперу — А4;

розмір кегля — 14;

гарнітура — Times New Roman Cyr;

міжрядковий інтервал — 1,5.

— текстовий оригінал на дискеті (3,5 дюйма, 1,44 Мб):

для набору тексту треба використовувати текстовий редактор Word 7,0 для Windows 95, для рисунків, таблиць і формул — допоміжні програми
Word 7,0 для Windows 95.

5.2. До рукопису додають:

— витяг з протоколу засідання кафедри та висновок редакційної колегії факультету щодо рекомендації рукопису до друку із вказівкою на його відповідність програмі навчальної дисципліни та всім необхідним вимогам;

—2 зовнішні та 1 внутрішня рецензії на роботу від рецензентів, які мають вчене звання не нижче доцента;

— лист Міністерства освіти і науки України про надання роботі відповідного грифа (при необхідності надання грифу МОН).

5.3. Університет має право проводити додаткову експертизу якості рукопису та його відповідності видавничим вимогам.

5.4. При передачі автором оформленого належним чином рукопису до видавництва (в особі його директора) складається акт прийняття виконаної роботи.

5.6. Університет здійснює редакційно-видавничу обробку рукопису і випускає книгу в світ як друковане або електронне видання. Час на всі видавничо-друкарські процеси обчислюється з розрахунку три місяці на кожні 10 авт. арк. видання.



ЗМІСТ





стор.




Вступ..............................................................................................

1. Загальні положення………………………………………...

2

3





2. Структура основних видів навчально-методичного забезпечення, що видається в КНЕУ………………………..

5





2.1. Структура підручника та навчального посібника……...

5




2.1.1. Зміст………………………………………………..

6




2.1.2. Вступ (передмова)………………………………...

6




2.1.3. Основний текст……………………………………

7




2.1.4. Питання, тести, задачі, завдання…………………

7




2.1.5. Ілюстрація в навчальній книзі……………………

8




2.1.6. Бібліографічний опис……………………………..

9




2.1.7. Покажчики………………………………………...

9




2.1.8. Додатки…………………………………………….

9




2.2. Структура навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни…………………….

10





2.2.1. Вступ……………………………………………….

10




2.2.2. Програма курсу……………………………………

10




2.2.3. Методичні поради (вказівки) до вивчення тем курсу……………………………………………….

11





2.2.4.Термінологічний словник ………………………...

11




2.2.5. Плани семінарських, практичних занять, лабораторних робіт та методичні вказівки до їх виконання ………………………………………....

11





2.2.6. Навчальні завдання для самостійної роботи студентів ………………………...

12




2.2.7. Тематика курсових робіт та методичні вказівки до їх виконання……………………………………

12




2.2.8. Завдання для студентів заочної форми навчання та методичні вказівки щодо їх виконання………

12





2.2.9. Список літератури………………………………...

12




2.2.10. Додатки…………………………………………...

13




2.3. Структура комплексу навчально-методичних матеріалів до магістерських програм…………………..

13





2.3.1. Розділ І. Організаційно-методичні матеріали до магістерської програми…………………………..

13





2.3.2. Розділ ІІ. Навчально-методичні матеріали до вивчення дисциплін магістерської програми…...

2.3.3. Розділ ІІІ. Методичні матеріали щодо практичної підготовки студентів………………...


13
14






2.4. Структура дистанційних навчально-методичних комплексів з дисципліни на базі програми WebCT…...

15





2.4.1. Обов’язковий набір елементів дистанційного курсу……………………………………………….

15





2.4.2. Початкова сторінка курсу………………………...

15




2.4.3. Наповнення елементів дистанційного курсу……

16




2.4.3.1. Елемент “Про курс”……………………...

16




2.4.3.2. Елемент “Зміст курсу”…………………...

18




2.4.3.3. Елемент “Глосарій”………………………

21




2.4.3.4. Елемент “Пошта”………………………...

21




2.4.3.5. Елемент “Самоперевірка”……………….

21




2.4.3.6. Елемент “Тести”………………………….

22




2.4.3.7. Елемент “Завдання”……………………...

22




2.4.3.8. Елемент “Календар”……………………...

23




2.5. Структура методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань ……………………….

24





3. Надання грифів……………………………………………...

25




4. Обсяги навчальних видань………………………………...

25

5. Порядок подання і прийняття робіт видавництвом КНЕУ…28

Узгоджено:

Проректор з науково-

педагогічної роботи А.М. Колот




Проректор з науково-

педагогічної роботи С.В. Степаненко




Начальник юридичного відділу Т.В. Овсяннікова


1 Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів. — К.: Знання, 2005. — 8с.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка