Положення про рейтингову систему оцінювання навчальних досягнень студентів мнту, порядок проведення поточного І підсумкового контролю знань, визначення рейтингу студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу



Скачати 156.8 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір156.8 Kb.
Міністерство освіти і науки України
Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая


Затверджую

Президент Міжнародного науково-технічного

університету імені академіка Юрія Бугая
В.Ю. Бугай
____ __________2009р.
ПОЛОЖЕННЯ

про рейтингову систему оцінювання навчальних досягнень студентів МНТУ, порядок проведення поточного і підсумкового контролю знань, визначення рейтингу студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Ухвалено Вченою радою

МНТУ від ________ 2009р.

Київ: МНТУ, 2009



І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дане Положення про систему оцінювання навчальних досягнень студентів МНТУ, порядок проведення поточного і підсумкового контролю знань, визначення рейтингу студентів (далі-Положення), розроблене з врахуванням особливостей впровадженої в МНТУ кредитно-модульної системи організації навчального процесу та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською кредитно-трансферною та накопичувальною системою залікових кредитів (далі ЕСТS).

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі КМСОНП) є основою Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS). Ключовими елементами КМСОНП є залікові кредити як міра трудомісткості та якості навчальної роботи студента і стимулююча рейтингова система оцінювання (РСО).

В основу РСО покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність студентів.

Метою рейтингової системи оцінювання є:

- інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;

- підвищення мотивації студентів до активного, свідомого навчання, систематичної самостійної роботи протягом семестру та відповідальності за результати навчальної діяльності;

- систематизація знань та активне їх засвоєння упродовж навчального року;

- недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться для контролю і програмою дисципліни;

- встановлення постійного зворотного зв’язку з кожним студентом та своєчасне коригування його навчальної діяльності;

- забезпечення змагальності та здорової конкуренції у навчанні;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчання;

- відкритість контролю: ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;

- забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;

- підвищення об’єктивності оцінювання рівня підготовки студентів;

- подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується складанням контрольних завдань у письмовій формі із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання;

- зняття психологічних, емоційних і фізичних перевантажень через відміну екзаменаційних сесій.

- забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності

Положення розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового контролю знань студентів, що навчаються в МНТУ та його відокремлених структурних підрозділах, а також методику переведення показників академічної успішності студентів в шкалу ЕСТS.

Поняття «рейтинг» походить від| англійської| «To| rate|» (оцінювати|) та «rating|» (оцінка|, оцінювання|). Рейтингова технологія| оцінювання| результатів| навчання| студентів| з певної дисципліни заснована на обліку|урахуванні| накопичуваних|накопичувати| ними оцінок в балах за виконання поточних робіт ( підготовки до лекцій, виконання лабораторних, контрольних, колоквіумів, рефератів, тестів та ін.). На відміну від традиційного способу оцінювання, рейтингова технологія передбачає|припускає| послідовне підсумовування оцінок студента по даній дисципліні протягом вивчення певного модуля. Поточна рейтингова оцінка з дисципліни складається з|із| оцінок всіх видів навчальної роботи у тому числі не лише|не те що| аудиторної роботи, але також такій діяльності, як участь в олімпіадах, конкурсах, виступи|вирушання| на конференціях, публікація наукових статей, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, інших видів самостійної роботи у позааудиторний час.

Метою введення рейтингової системи оцінювання успішності студентів є визначення комплексної оцінки якості навчальної роботи студентів в процесі навчання за програмами підготовки бакалавра, спеціаліста, магістра, а також:


  • інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;

  • підвищення мотивації студентів до активного, свідомого навчання, систематичної самостійної роботи протягом семестру та відповідальності за результати навчальної діяльності;

  • встановлення постійного зворотного зв’язку з кожним студентом та своєчасне коригування його навчальної діяльності;

  • забезпечення змагальності та здорової конкуренції у навчанні;

  • підвищення об’єктивності оцінювання рівня підготовки студентів;

  • зменшення психологічних, емоційних і фізичних перевантажень під час контрольних заходів.

Переваги рейтингової системи:

- можливість|спроможність| організувати і підтримувати ритмічну систематичну роботу студентів протягом всього семестру;

- контроль навчальної діяльності здійснюється на принципах добровільності і демократизму у відносинах “викладач-студент” і не носить директивного характеру, студенти охоче «заробляють» бали за придбані|набуті| знання і уміння;

підвищення відвідуваності і рівня дисципліни на заняттях; студентам «вигідно» відвідувати заняття і накопичувати рейтингові бали; акцент зміщується на психологічні особливості молодіжної аудиторії, зменшення «сесійного стресу»;



  • передбаченість|передбачуваний| підсумкової оцінки, студенти свідомо прагнуть|пасують| до її досягнення, і, як наслідок, система стає привабливою для студентів;

  • стимулювання творчого відношення|ставлення| до роботи як студентів, так і викладачів.

Основні терміни і визначення


Європейська система залікових кредитів (ECTS – European Credit Transfer System) – це системний спосіб опису освітніх програм шляхом присвоєння кредитних одиниць її компонентам (кредитним модулям). Система ECTS базується на врахуванні загальної трудомісткості роботи студента при засвоєнні певного кредитного модуля програми підготовки та результатів цієї роботи.

Рейтинг (рейтингова оцінка ) - це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань, а також індивідуальний числовий показник успішного навчання у вищому навчальному закладі. Рейтинг визначається середньозваженим балом за певний термін навчання і використовується як оцінка потенціалу студента для подальшого навчання в магістратурі, аспірантурі.

Рейтингова система оцінювання - це система визначення якості виконання студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах в оцінки за 4-бальною національною шкалою та 7- бальною шкалою ЕСТS.

Рейтингова система оцінювання передбачає використання всіх видів контрольних заходів для визначення підсумкової рейтингової оцінки з дисципліни.


Поточна модульна рейтингова оцінка ( 0 - 40 балів) складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля - роботу на лекціях, виконання та захист індивідуальних завдань, розрахунково-графічних робіт, рефератів, лабораторних робіт, семінарських, практичних занять тощо.

Контрольна модульна рейтингова оцінка (0 – 60 балів) визначається ( в балах за шкалою МНТУ, за національною шкалою, а також за шкалою ECTS) за результатами тестування з даного модуля.

Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах за шкалою МНТУ, за національною шкалою, а також за шкалою ECTS) як сума поточної та контрольної (тест) модульних рейтингових оцінок.

Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах за шкалою МНТУ, за національною шкалою, а також за шкалою ECTS) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів. Оцінюється в балах і участь студента в наукових гуртках, студентських олімпіадах з даної дисципліни, виконання контрольних, курсових робіт та інших видів навчальної і наукової роботи.

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ЕСТS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.



Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах за шкалою МНТУ, за національною шкалою, а також за шкалою ECTS) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

Рейтингові бали– кількісна оцінка у балах результатів певної навчальної діяльності студента з урахуванням її вагомості та якості.

Рейтингова оцінка з кредитного модуля– кількісна оцінка за багатобальною шкалою рівня засвоєння студентом певного кредитного модуля з урахуванням якості навчальної діяльності протягом семестру.

Система оцінювання ECTS європейська система оцінювання успішності засвоєння студентом кредитних модулів. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

Основні принципи функціонування рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів.
Однією з особливостей рейтингової системи є|з'являється| використання поняття «Ідеальний студент». «Ідеальний студент» - це віртуальна особа|особистість|, яка «присутня» в кожній групі і яка на всіх контрольних заходах «отримує|одержує|» максимально можливі оцінки, за якою б шкалою вони не виставлялися – чотирьохбальною п’ятибальною|, стобальною| або ін. «Ідеальний студент» - це модель студента, який освоює навчальний план у всій його повноті і багатогранності. Порівнюючи |із| його досягнення з досягненнями інших |даних| студентів, викладач має можливість|спроможність| оцінити рівень|ступінь| освоєння кожним конкретним студентом зміст|змісту| навчальної дисципліни.

Поточна рейтингова оцінка ідеального студента, що завжди виконує вимоги програми навчання протягом всього семестру дорівнює 100%.

Рейтингова оцінка обчислюється|вичисляє| після|потім| кожного чергового контрольного заходу, на кожному сьомому тижні семестру після підсумкового контролю. Базовим документом, що визначає роботу викладача і студентів в семестрі, є рейтинг-план|. Перед початком семестру найбільш досвідчені|досвідчені| викладачі кафедри спільно з|із| викладачем, який читає дисципліну, розробляють рейтинг-план| по дисципліні на навчальний семестр. В ньому визначається співвідношення видів навчальної діяльності студента, що враховуються в рейтинговій оцінці по даній дисципліні і шкали поточних оцінок.

Форма поточного контролю навчальної діяльності студентів визначається викладачем залежно від виду|виду| занять, передбачених робочим навчальним планом:



  • для лабораторних занять – традиційна перевірка звітів, оцінка виконаних завдань|задавань| та ін.;

  • для практичних (семінарських) занять – оцінка виступу|вирушання|, вирішення поставлених завдань|задач|, виконання контрольних робіт (у тому числі тестування), опрацювання джерел та ін.;

  • для лекцій – тестова оцінка знань студентів (бланкове тестування на лекційному занятті або комп'ютерне тестування у встановлений|установлений| викладачем час), экспресс-опитування, оцінка роботи студента над першоджерелами, документами, літературою| та ін.

Оцінки поточних навчальних досягнень студентів вносяться до інформаційної системи МНТУ|, яка автоматично розраховує поточні рейтингові оцінки студентів (у балах|процентах|) і публікує їх в корпоративній мережі|сіті| МНТУ.

Підсумкова рейтингова оцінка в кінці|наприкінці| семестру слугує підставою|заснуванням| для атестації або неатестації| студента по даній дисципліні без проведення традиційної сесії. Співвідношення рейтингової і традиційної оцінки по дисципліні здійснюється за шкалою відповідності, розробленою МНТУ.


Контрольні заходи

До контрольних заходів належить поточний модульний, семестровий, підсумковий контроль, ліквідація академічної заборгованості, визначення рейтингу.



Поточний модульний контроль - оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення аудиторного навчального заняття (наприклад, опитування студентів на лекціях, семінарах, оцінка практичних завдань, перевірка та приймання звітів з виконання лабораторних робіт, тестування тощо). Максимальна сума балів поточного модульного контролю аудиторної роботи студента повинна дорівнювати 20 і 20 - на самостійну роботу, що в сумі складає 40 балів. 60 балів відводиться на підсумковий контроль .

На кожній кафедрі і окремо викладачем може розроблятися своя рейтингова система оцінки поточної успішності студентів, проте вона не повинна кардинально відрізнятися від загальноприйнятої в університеті.



(Приклад 8)

Система балів поточного контролю

Аудиторна робота:

робота на лекціях, семінарських, практичних,

лабораторних заняттях, враховуючи самостійну роботу студента по

підготовці до аудиторних занять 0- 20 балів



Позааудиторна самостійна робота студента 0 – 20 балів:

- індивідуальні навчально-дослідні завдання, участь і перемога в олімпіаді з навчального предмету, робота в наукових гуртках, участь у конференціях, конкурсах наукових студентських робіт, «круглих столах» з предмету вивчення, виконання кейсів ( складних ситуаційних вправ), розрахунково-графічних робіт, публікація наукових статей, підготовка і захист рефератів, есе, публікація тез доповідей тощо 1- 20 балів

Необхідною умовою допуску до підсумкового контролю є позитивна оцінка за поточним модульним контролем (від 20 балів).

Модульному контролю підлягає навчальний матеріал кожного модуля за видом занять (лекції, лабораторні роботи, практичні заняття, семінари, самостійна робота студента) у формі тестування.

Термін проведення модульних контролів: 7-й тиждень кожної чверті за розкладом навчальних занять.

Контрольні заходи плануються як аудиторне навантаження студента та викладача. На один кредит ЕСТS бажано конструювати один модуль, і відповідно на один модуль – одну модульну контрольну роботу (тест). Кількість підсумкових модульних контролів за чверть - один з кожної дисципліни.

Оцінювання модулів здійснюється з використанням визначених навчальним планом форм контролю. При оцінюванні модулів має бути врахований поточний контроль якості засвоєння - до 40% від загальної оцінки. Інші 60% змісту оцінки формуються за рахунок підсумкового модульного контролю з дисципліни (тест). Результати модульного контролю проставляються у відомість за 100 бальною шкалою, з урахуванням роботи над засвоєнням модуля (поточний модульний контроль) та оцінки, отриманої за підсумковий модульний контроль (тест).

За відсутності студента на контрольному заході у відомість ставлять «не з`явився».

Порядок присвоєння балів на підсумковому модульному контролі (ТЕСТ):

(Приклад 9 )

Рівень складності

Кількість балів

Перший рівень складності (8 запитань)

Два бали за кожну правильну відповідь

Другий рівень складності (8 запитань)

Три бали за кожну правильну відповідь

Третій рівень складності (4 запитання)

П'ять балів за кожну правильну відповідь

Перескладання модулів здійснюється у визначені терміни проведення контрольних заходів – тиждень перездач.

Результати модульного контролю доводяться до відома студентів.

7.2.2. Підсумковий контроль - комплекс оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни, яка читається в декількох семестрах. Результати підсумкового контролю визначаються без участі студента на підставі результатів усіх семестрових модульних контролів, що передбачені навчальним планом за повний термін викладання.

Підсумковий контроль реалізується через визначення середньозваженого бала результатів усіх модульних контролів. Результати використовуються для заповнення додатку до диплому та як підстава для адміністративних заходів відповідно до чинного законодавства щодо переведення, відрахування та поновлення студентів.

Середньозважений бал вираховується за формулою:

де n - кількість модулів за видами занять згідно з річним навчальним планом;

Б і- бал за 1-й модуль за національною шкалою; Ті-час на засвоєння 1-го модуля (години аудиторного навантаження та самостійної роботи).

Середньозважений бал трансформується в оцінки національної шкали (відмінно, добре, задовільно, зараховано, незараховано), шкали ECTS (A,B,C,D,E,FX,F) та шкали оцінювання МНТУ (0-100балів).



(Приклад 10)

Відповідність шкал оцінок якості засвоєння навчального матеріалу



Оцінка

за шкалою ECTS



Оцінка за

шкалою МНТУ

(у балах)


Система

оцінювання, рекоменд. за наказом МОНУ №49 від 23.01.2004




Оцінка

за

національною



шкалою

Визначення ECTS

А

3,7-4,3

90-100

5 (Відмінно)

(Зараховано)*



А”- Відмінно -відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок

В

3,3-3,6

82-89

4 (Добре)

(Зараховано)*



“В” – Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

С

2,7-3,2

65-81

4 (Добре)

(Зараховано)*



С“–Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

D

2,3-2,6

56-64

3 (Задовільно)

(Зараховано)*



D”- Задовільно - непогано, але зі значною кількістю недоліків

E

1,7-2,2

46-55

3 (Задовільно)

(Зараховано)*



E”-Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

0,7-1,6

26-45

(Незадовільно)

(Не зараховано)



FX” – Незадовільно із можливістю повторного складання.

F

0,3- 0,6

0-25

(Незадовільно)

(Не зараховано)



F” – Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

* - Форма контролю – залік Приклад розрахунку середньозваженого бала

Дано:

  • загальний обсяг дисципліни –135 годин (час на засвоєння двох модулів дисципліни);

  • тривалість викладання дисципліни – семестр;

  • кількість модулів – 2;

  • обсяг модулів: №1 - 81 година, 3 години на тиждень, модуль №2 – 54 години, 2 години на тиждень;

  • модулі оцінено: №1 – 50 балів або «задовільно» , №2- 70 балів або «добре» за національною шкалою;

  • підсумкова форма контролю – ТЕСТ.

Визначити: середньозважений бал (СБ) за результатами 2-х модульних контролів та відповідну оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS .

Середньозважений бал становить:



Отже, студент отримує підсумкову оцінку 58 балів або «задовільно» за національною шкалою і “D” - за шкалою ECTS.



Ліквідація академічної заборгованості - перескладання незадовільних оцінок з будь-яких модулів дисципліни після підсумкових контролів здійснюється у терміни та за процедурою, що визначаються наказом Президента МНТУ.

Визначення рейтингу

Рейтингова система оцінювання передбачає використання всіх видів контрольних заходів для визначення підсумкової рейтингової оцінки з дисципліни за наступною формулою:



Де n – кількість дисциплін за річним навчальним планом; СБі – середньозважений бал з дисципліни за бальною шкалою; Ті – загальний обсяг годин по дисциплінам.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка