Положення про систему оцінювання якості знань студентів в коледжі зв’язку та інформатизації Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова Схвалено на засіданні



Скачати 323.53 Kb.
Дата конвертації24.03.2016
Розмір323.53 Kb.
Міністерство освіти і науки України

одеська національна академія зв’язку ім. о. с. попова

коледж зв’язку та інформатизації

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор


Одеської національної академії зв’язку

ім. О. С. Попова


_____________________ П. П. Воробієнко
“_______” _______________ 2013 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про систему оцінювання

якості знань студентів

в коледжі зв’язку та інформатизації

Одеської національної академії зв’язку

ім. О. С. Попова

Схвалено на засіданні

Вченої ради ОНАЗ ім. О. С. Попова
Протокол № _____

від «_____» _________ 2013 р.



Одеса, 20131. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Контроль знань, умінь та навичок у коледжі здійснюється з предметів загальноосвітньої і професійної підготовки.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень студентів є:



  • контролююча – визначає рівень досягнень кожного студента, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу викладачеві  відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

  • навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, удосконаленню вмінь і навичок;

  • діагностично-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають у студента у процесі навчання; виявляє прогалини в засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

  • стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

  • виховна – сприяє формуванню знань та вмінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

Знання, вміння студентів з предметів загальноосвітньої підготовки оцінюються за 12-бальною шкалою на підставі загальних критеріїв та критеріїв з кожного навчального предмета затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.08р. № 371.

Знання, вміння студентів під час семестрового контролю з гуманітарної, соціально-економічної, природничо-математичної, професійної та практичної підготовки оцінюються за національною чотирибальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», а недиференційованих заліків – за двобальною шкалою: «зараховано», «не зараховано», за 100-бальною шкалою та шкалою ЕСТS.

При поточному контролі знання, вміння студентів із зазначених циклів предметів оцінюються за 100-бальною системою (шкалою), а в навчальних журналах виставляється кількісні оцінки від 1 до 100.


2. Загальні критерії оцінювання знань і Умінь студентів

з предметів загальноосвітньої підготовки
При оцінюванні навчальних досягнень студентів мають ураховуватися:

  • характеристика відповіді студента: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

  • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

  • сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

  • рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

  • досвід творчої діяльності (уміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

  • самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

Гнучкість знань – уміння студентів застосовувати набуті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності з вже відомих.

Системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань – тривалість збереження їх у пам’яті, відтворення їх у необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь студентів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності й поділяються на розумові та практичні.



Навички – дії доведені до автоматизму в результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Цінності ставлення виражають особистий досвід студентів, їхні дії, переживання, почуття, які виявляються у відношенні до того, що оточує (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності студентів, прагненні закріплювати позитивні надбання в навчальній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень студентів: початкового, середнього, достатнього, високого. Вони визначаються за такими характеристиками:



Перший рівень – початковий. Відповідь студента фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній. Студент відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній. Студент знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущенні помилки. Відповідь студента правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень.

Четвертий рівень – високий. Знання студента є глибокими, міцними, системними; студент вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його навчальна діяльності позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.


Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

І.Початковий

1

Студент розрізняє об’єкти вивчення.

2

Студент відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення.

3

Студент відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою викладача виконує елементарні завдання.

4

Студент з допомогою викладача відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію.

ІІ. Середній

5

Студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.

6

Студент виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосувати знання при виконанні завдань за зразком.

7

Студент правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії.

ІІІ. Достатній

8

Знання студента є достатнім, він застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежить між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його логічна, хоч і має неточності.

9

Студент добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.

10

Студент має повні, глибокі знання, здатний використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.

ІV. Високий

11

Студент має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми.

12

Студент має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає обов’язкової участі студентів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Оцінювання навчальних досягнень студентів з предметів загальноосвітньої підготовки здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах. Викладачі української мови і літератури та світової літератури виконують вимоги щодо виконання письмових робіт студентів перших курсів загальноосвітньої підготовки і перевірки зошитів згідно з методичним листом МОН України від 28.04.2006 р. № 1/9-301.

Перерахування балів за 12-бальною шкалою у 100-бальну для інтегрованих дисциплін здійснюється за шкалою:



12

100

11

97-98

10

95-97

9

90-94

8

85-89

7

80-84

6

73-79

5

66-72

4

60-65

3

40-59

2

20-39

1

1-19

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.



Поточне оцінювання – це процес установлення рівня навчальних досягнень студента в оволодінні змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень студентів є знання, уміння й навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є: установлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання студентами різних видів письмових робіт; взаємоконтроль студентів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи викладача на уроці.



Поточна оцінка виставляється до навчального журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання студента.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематичне оцінювання навчальних досягнень студентів забезпечує:



  • усунення безсистемності в оцінюванні;

  • підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

  • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

  • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

  • концентрацію уваги студентів до найсуттєвішого в системі знань із кожного предмета.

Тематична атестаційна оцінка виставляється на підставі результатів опанування студентами матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності студентів.

Перед початком вивчення чергової теми всі студенти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.



Тематична атестаційна оцінка виставляється до навчального журналу в колонку з надписом «Атестаційна» без дати.

При виставленні тематичної атестаційної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Якщо студент був відсутній на заняттях протягом вивчення теми, не виконав вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Атестаційна» виставляється н/а (не атестований). Атестаційна оцінка може бути скоригована. Скоригована атестаційна оцінка виставляється без дати у колонку з надписом «Коригуюча» поруч із колонкою «Атестаційна». Колонки для виставлення коригуючих оцінок відводяться навіть за відсутності студентів, які виявили бажання їх коригувати.

Оцінка за семестр виставляється на підставі тематичних атестаційних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень студента з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Якщо студент був відсутній на заняттях протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований). Семестрова оцінка виставляється без дати до навчального журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр.

Позитивна семестрова оцінка не підлягає коригуванню. Незадовільна семестрова оцінка підлягає коригуванню. Коригуюча семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом «Коригуюча» поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення коригуючих оцінок відводяться навіть за відсутності студентів, які виявили бажання їх коригувати.

Коригування семестрового оцінювання студентами, які з певних причин не були атестовані за семестр, проводиться не пізніше трьох днів після виставлення оцінки за І семестр або ІІ семестр.

Студенти, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки, звертаються до директора коледжу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Наказом директора коледжу створюється комісія у складі голови (заступника директора з навчальної роботи або завідувача відділенням та членів комісії: голови циклової комісії, викладача, який викладає предмет у цій групі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби студента чи інших поважних причин термін може бути подовжено на термін хвороби, відповідно документу з медичного закладу.

Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні циклової комісії і затверджуються заступником директора з навчальної роботи. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

На голову комісії покладається відповідальність за об’єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.

У разі, якщо студентові не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Коригуюча» не робиться.

За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за ІІ семестру – не пізніше 30 червня поточного навчального року.

Підвищення семестрової оцінки студентами – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою «За особливі успіхи у навчанні» та срібною «За успіхи у навчанні» медалями.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати, не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У разі коригування студентами оцінки за ІІ семестр, річна виставляється їм не пізніше 30 червня поточного року.

У випадку не атестації студента за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а (не атестований).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Державна підсумкова атестація (надалі – ДПА) студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, що здійснюють підготовку фахівців на основі базової та повної загальної середньої освіти, – форма контролю за відповідністю освітнього рівня студентів навчальним програмам. ДПА проводиться відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 року № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», наказу Міністерства освіти і науки України від 07.07.2010 р. № 675 «Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти».

Зміст, форми, терміни атестації, перелік предметів, з яких здійснюється атестація, визначається навчальними планами підготовки молодших спеціалістів, які затверджені в установленому порядку.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.97р. № 1260 студентам, які під час навчання у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації одержали повну загальну середню освіту, разом з дипломом молодшого спеціаліста видаються також атестати про повну загальну середню освіту.

Для студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації встановлюються різні види морального стимулювання за високі досягнення у навчанні, передбачені Положенням про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні».

Рішення про представлення випускників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації до нагородження Золотою та Срібною медалями приймається педагогічною радою, погоджується з Департаментом освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації і затверджується наказом директор коледжу.

Підвищення результатів семестрового та річного оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників Золотою та Срібною медалями.

Студентам, нагородженим Золотою або Срібною медалями, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1997 року № 1260, видається документ про повну загальну середню освіту особливого зразка.

Виставлення оцінки з ДПА здійснюється у колонку з надписом «ДПА» без зазначення дати.

Студентам, які не пройшли ДПА, у колонку з надписом «ДПА» робиться запис н/а (не атестований).

Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис «зв.» (звільнений).

Студентам, яким оцінка з ДПА переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом «Апеляційна» без дати.
3. Контроль навчальних досягнень студентів

із професійної підготовки

Знання, вміння студентів під час семестрового контролю з гуманітарної, соціально-економічної, природничо-математичної, професійної та практичної підготовки оцінюються за національною чотирибальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», а недиференційованих заліків – за двобальною шкалою: «зараховано», «не зараховано», за 100-бальною шкалою та шкалою ЕСТS.

При поточному контролі знання, вміння студентів із зазначених циклів предметів оцінюються за 100-бальною системою (шкалою), а в навчальних журналах виставляється кількісні оцінки від 1 до 100.

При визначенні екзаменаційної оцінки викладач повинен керуватись наступним:



  • оцінку «відмінно» (≥90 балів, А) одержують студенти, які всебічно, систематично і глибоко володіють навчально-програмовим матеріалом, вміють самостійно виконувати завдання, передбачені програмою, засвоїли основну і ознайомлені з додатковою літературою, яка рекомендована програмою. Оцінка «відмінно» виставляється студентам, які засвоїли взаємозв'язок основних понять дисципліни для професії, яку вони набувають, виявили творчі здібності і використовують їх при вивчені навчально-програмового матеріалу. Проявили нахили до наукової роботи.

  • оцінку «дуже добре» (82-89 балів, В) – вище середнього рівня з кількома помилками заслуговують студенти, які повністю опанували навчально-програмовий матеріал, успішно виконали завдання, передбачені програмою, засвоїли основну літературу, яка рекомендована програмою. Оцінка «добре» виставляється студентам, які показують систематичний характер знань з дисципліни і вміють самостійно поповнювати свої знання протягом всього навчання.

  • оцінку «добре» (75-81 балів, С) – в загальному робота студентами виконана, але з певною кількістю помилок, її заслуговують студенти, які опанували навчально-програмовий матеріал, успішно виконали завдання, передбачені програмою, засвоїли основну літературу, яка рекомендована програмою.

  • оцінку «задовільно» (66-74 балів, D) – заслуговують студенти, які знають основний навчально-програмовий матеріал в обсязі, необхідному для подальшого навчання і використання його у майбутній професії, виконують завдання непогано, але із значною кількістю помилок, ознайомлені з основною літературою, яка рекомендована програмою. Оцінка «задовільно» виставляється студентам, які допустили на екзамені помилки при виконанні екзаменаційних завдань, але під керівництвом викладача вони знаходять шляхи їх подолання.

  • оцінку «достатньо» (60-65 балів, Е) – заслуговують студенти, які знають основний навчально-програмовий матеріал в обсязі, необхідному для подальшого навчання і використання його у майбутній професії, а виконання завдань задовольняє мінімальні критерії.

  • оцінку «незадовільно» (35-59 балів, FX) – виставляються студентам, які погано оволоділи навчально-програмовим матеріалом, допускають велику кількість помилок при виконанні завдань, передбачених програмою. Оцінка «незадовільно» виставляється студентам, які не можуть продовжувати навчання або приступити до професійної діяльності після закінчення ВНЗ без додаткових знань з даної дисципліни.

  • оцінку «незадовільно» (<35 балів, F) – виставляються студентам, які не оволоділи навчально-програмовим матеріалом, допускають грубі помилки при виконанні завдань, передбачених програмою. Оцінка «незадовільно» виставляється студентам, які не можуть продовжувати навчання або приступити до професійної діяльності після закінчення ВНЗ і яким необхідна серйозна подальша робота.

Оцінки підсумкової семестрової, державної атестації заносяться у журнал навчальних занять, залікову книжку студента, екзаменаційну відомість, зведену відомість успішності, особову картку.

Незадовільні оцінки атестації студентів у залікову книжку, особову картку не заносяться.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання за місяць, а за рік – на основі семестрових оцінок.

В організації навчального процесу застосовується поточний, тематичний (за місяць) та підсумковий контроль.


3.1. Поточний контроль.

3.1.1. Поточний контроль здійснюється з метою виявлення рівня засвоєння студентом змісту навчальної програми з кожної дисципліни навчального плану.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних робіт, семінарських занять, виконання індивідуальних завдань, контрольних робіт тощо.

Форми проведення поточного контролю, система оцінювання знань студентів визначаються предметною (цикловою) комісією.

3.1.2. Виконання практичних, лабораторних робіт оцінюється диференційовано або «зараховано». Систему оцінювання визначає предметна (циклова) комісія.

3.1.3. Поточні і обов’язкові контрольні роботи оцінюються диференційовано. Оцінки за їх виконання заносяться у журнал навчальних занять. Кількість поточних контрольних робіт визначається предметною (цикловою) комісією. Виконання контрольних робіт, передбачених навчальним планом, є обов’язковим.


3.2. Тематичний контроль.

3.2.1. Протягом семестру з усіх навчальних дисциплін проводиться проміжний тематичний контроль.

Тематичний контроль з навчальної дисципліни проводиться за місяць (вивчення теми, декількох тем, розділу з врахуванням специфіки викладання навчальної дисципліни).

3.2.2. Тематична оцінка – виставляється на підставі поточних оцінок, отриманих студентом за виконання визначених викладачем обов’язкових видів навчальної діяльності з навчальної теми, декількох тем, розділу (виконання лабораторно-практичних робіт, оцінок, отриманих на семінарських заняттях, за виконання контрольних, самостійних робіт, тестів, рефератів, завдань самостійної роботи студентів та інших).

3.2.3. Тематичний контроль планується викладачами при складанні робочої програми з дисципліни. Викладачі визначають обов’язкові види навчальної діяльності студентів, які підлягають оцінюванню протягом вивчення теми (розділу), їх зміст, форми і критерії оцінювання знань, умінь студентів, погоджують та затверджують їх на засіданнях циклових комісій.

На початку вивчення кожної навчальної теми, розділу з якого буде проводитись тематичне оцінювання знань, умінь, викладач доводить до відома студентів обов’язкові види навчальної діяльності, які підлягають оцінюванню, зміст та терміни їх проведення, методи, форму і критерії оцінювання знань, умінь студентів.

Тематична оцінка з навчальної теми (розділу) виставляється викладачем на основі не менше 3 поточних оцінок, отриманих студентом за виконання обов’язкових видів навчальної діяльності, з урахуванням специфіки викладання навчальної дисципліни. Тематична оцінка виставляється протягом тижня після вивчення теми, але не пізніше, ніж через тиждень.

3.2.4. У журналі навчальних занять для фіксування результатів тематичної оцінки відводиться одна клітинка, без дати і робиться запис на лівій сторінці зверху «Атестаційна», на правій сторінці в змісті останнього заняття з теми чи розділу робиться запис «Тематичне оцінювання». Повторне тематичне оцінювання з навчальної теми (розділу) не проводиться.

Якщо студент виконав усі лабораторно-практичні роботи, індивідуальні завдання, обов’язкові види навчальної діяльності з навчального модуля, то йому виставляється тематична атестаційна оцінка за місяць за 100-бальною системою (шкалою).

Студентам, які пропустили заняття з навчальної теми, розділу з поважних причин, не виконали лабораторно-практичні роботи виставляється н/а (не атестований).

Студенти, які не атестовані з навчальної теми, розділу повинні ліквідувати академічну заборгованості протягом 10 днів після проведення тематичного оцінювання за місяць.

Студентам, які ліквідували академічну заборгованість з навчальної теми, розділу викладач в навчальному журналі над незадовільними поточними оцінками виставляє відповідні оцінки, які студент отримав при ліквідації заборгованості, а в колонці «Коригуюча» поруч з колонкою «Атестаційна» виставляє відповідну тематичну атестаційну оцінку за місяць.

3.2.5. Семестрова оцінка з навчальної дисципліни виставляється студентам на підставі тематичних оцінок, отриманих протягом семестру.

3.3. Підсумковий семестровий контроль

3.3.1. Вивчення кожної навчальної дисципліни завершується проведенням контрольних заходів.

Семестровий контроль проводиться у формі екзамену або диференційованого заліку. Ці форми контролю можуть проводитись усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами.

3.3.2. Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визначаються навчальними планами (робочими навчальними планами), а форми їх проведення – робочою програмою навчальної дисципліни.

У випадку, коли студент навчається за індивідуальним навчальним планом, йому може визначатись окремий графік проведення контрольних заходів, який складається завідуючим відділення.

3.3.3. Якщо навчальними планом з навчальної дисципліни за семестр не передбачено проведення екзамену, заліку, то семестрова атестація знань, умінь проводиться на підставі тематичного контролю за семестр і коригуванню не підлягає.

3.3.4. Семестровий екзамен – це одна з основних форм підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних умінь і навичок з окремої навчальної дисципліни за семестр.

3.3.5. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентами навчального матеріалу з певної навчальної дисципліни, на підставі виконання обов’язкових видів навчальної діяльності, лабораторно-практичних робіт за семестр, якщо з навчальної дисципліни робочими навчальними планами не передбачено проведення семестрового екзамену.

Якщо студент протягом семестру виконав усі види навчальної діяльності, лабораторно-практичні роботи та має позитивні оцінки з тематичних оцінювань за місяць протягом семестру, то диференційований залік дублює семестрову оцінку і виставляється у навчальному журналі на сторінці зліва після семестрової оцінки у колонку без дати та з надписом угорі «Диф. залік». На сторінці з права у кінці змісту останнього заняття пишеться «диференційований залік». Студент має право підвищити семестрову оцінку з навчальної дисципліни або ліквідувати академічну заборгованість за семестр шляхом складання диференційованого заліку. Для проведення диференційованого заліку викладачами розробляються матеріали заліку, які розглядаються та затверджуються на засіданні циклової комісії. Питання диференційованого заліку повинні охоплювати всі теми навчальної дисципліни, які вивчалися протягом семестру. Форму проведення диференційованого заліку, його зміст та критерії оцінювання знань, умінь студентів визначає циклова комісія.

Дозвіл на складання диференційованого заліку з метою підвищення семестрової оцінки студент отримує у директора коледжу на підставі власної заяви та відповідного наказу по коледжу.

Оцінки за складання диференційованого заліку заносяться у журнал навчальних занять, залікову відомість, зведену відомість успішності студентів.

3.3.6. При застосуванні модульного контролю самостійної роботи студентів протягом семестру (навчального року) питання про складання окремими студентами, передбачених навчальним планом екзаменів і заліків, вирішується викладачем індивідуально з урахуванням результатів поточного (модульного) контролю та бажання студентів.

3.3.7. До семестрового контролю студент допускається, якщо він виконав усі види робіт, завдань, передбачених робочим навчальним планом на семестр з відповідної навчальної дисципліни.

Не допускаються до складання екзамену з конкретної дисципліни студенти, які з цього предмету за семестр не атестовані або мають «2» (незадовільно). До складання екзамену такі студенти допускають після повного виконання вимог робочої навчальної програми і всіх тематичних перевірок знань, умінь.

Екзамени, заліки складаються в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

З метою морального стимулювання студентів за високі досягнення у навчанні передбачено звільнення студентів від складання семестрових екзаменів у випадку, коли студент має всі тематичні оцінки протягом семестру «відмінно». Звільнення студента проводиться на підставі подання, клопотання викладачем відповідної навчальної дисципліни на ім’я директора коледжу та відповідного наказу по коледжу. У екзаменаційну відомість замість номера екзаменаційного білета пишеться «звільнений» та № наказу по коледжу, у графі «оцінка» пишеться «відмінно» та виставляються відповідні бали за 100-бальною системою (шкалою).

В окремих випадках, за наявності поважних причин, підтверджених відповідним документом, студентам може бути дозволено дострокове складання заліків, екзаменів.

Студент, який бажає скласти екзамени, заліки достроково, звертається із заявою до директора (заступника директора з навчальної роботи). Дострокове складання екзаменів, заліків оформлюється наказом директора коледжу.

Екзамени, заліки проводяться за розкладом, затвердженим директором коледжу. Розклад доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. В один день дозволяється проводити не більше одного екзамену, заліку.

Екзаменаційні білети, завдання, тести розробляються викладачами, обговорюються на засіданні циклової комісії, затверджуються головою відповідної циклової комісії.

Семестровий екзамен проводиться з вивченого матеріалу навчальної програми за останній семестр.

Враховуючи специфіку предмета, до екзаменаційних білетів, крім питань теоретичного характеру, включається практичне завдання. Структуру екзаменаційного білета визначає предметна (циклова) комісія.

Питання, внесені до екзаменаційних білетів доводяться до відома студентів не пізніше, ніж за два місяці до проведення екзаменів, заліків.

Екзамен, залік приймає, як правило, викладач, який викладає предмет. В метою здійснення адміністративного контролю на екзамені або заліку може бути присутній представник адміністрації коледжу: заступник директора з навчальної роботи, заступник директора з навально-виховної роботи,завідувач відділенням,методист, голова циклової комісії. Присутність інших сторонніх осіб на екзамені не дозволяється.

Під час складання екзаменів, заліків студенти мають право користуватись довідковою літературою, програмами, наочними посібниками. Перелік наочних посібників, матеріалів довідкового характеру затверджується цикловою комісією.

Студенти, які не з’явилися на екзамени, заліки без поважних причин, вважаються такими, що не склали екзамен. В екзаменаційній відомості записується «не з’явився».

Студент, який має за наслідками семестрової атестації «2» (незадовільно) або не атестований більше, ніж з двох предметів, дисциплін навчального плану, відраховується з коледжу.

Якщо таке сталося через хворобу студента, то до початку наступного семестру вирішується питання про надання йому академічної відпустки або з дозволу директора встановлюються терміни ліквідації академічної заборгованості.

Студентам, які за семестр мають атестацію «2» (незадовільно) або «не атестований» не більше, ніж з двох предметів, до початку наступного семестру наказом директора призначається повторна атестація. Повторна атестація допускається не більше двох разів з кожної дисципліни. Атестація вдруге проводиться в призначений термін комісією, яка створюється директором.

Після третьої атестації студент, який атестується з оцінкою «2» (незадовільно) відраховується незалежно від кількості предметів, з яких він має заборгованість.

Повторна атестація з метою підвищення екзаменаційної, семестрової оцінки не допускається, але у виняткових випадках за погодженням із завідувачем відділення та радою студентського самоврядування коледжу такий дозвіл може дати директор коледжу.
3.4. Державна атестація

Державна атестація студента — це визначення фактичної відповідності рівня його освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Державна атестація здійснюється після завершення ним навчання у вищому закладі освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. Для присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста створюється державна кваліфікаційна комісія.

У коледжі створюється одна державна екзаменаційна (кваліфікаційна) комісія з кожного напрямку підготовки (спеціальності) незалежно від форм навчання. При наявності великої кількості студентів-випускників функціонують дві і більше таких комісій.

Комісія оцінює якісний рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про присвоєння їм кваліфікації освітньо-кваліфікаційного рівня та видачу відповідного державного документа, а також розробляє пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу та поліпшення якості освітньо-професійної підготовки фахівців у вищому закладі освіти.

Державна екзаменаційна (кваліфікаційна) комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року.

Голова комісії призначається Міністерством освіти і науки України за поданням директора коледжу.

Головами державних екзаменаційних (кваліфікаційних) комісій призначаються провідні фахівці споріднених вищих закладів освіти та наукових установ, а також спеціалісти відповідних галузей виробництва.

До складу державної комісії, крім голови комісії, входять: директор коледжу або заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділенням, голови циклових комісій, висококваліфіковані викладачі спеціальних дисциплін.

До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

В державну екзаменаційну комісію перед початком державних екзаменів завідуючим відділенням подаються такі документи:


  • список студентів, допущених до складання державних екзаменів і захисту дипломних робіт;

  • зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних навчальних дисциплін, курсових проектів (робіт);

  • відгук керівника про дипломну роботу.

Персональний склад державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії та екзаменатори затверджуються директором коледжу не пізніше як за місяць до початку роботи цієї комісії.

Терміни роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії регламентуються навчальними планами за спеціальностями.

Графік роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії затверджується директором коледжу або заступником директора з навчальної роботи. Графік роботи готується завідувачем відділення і узгоджуються з головою державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії.

Розклад роботи державної комісії доводиться до загального відома не пізніше як за місяць до початку складання державних екзаменів або захисту дипломних проектів.

Державна атестація у коледжі зв’язку та інформатизації Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова здійснюється згідно галузевих стандартів вищої освіти:


  • за спеціальностями 5.05090301 «Монтаж, обслуговування і ремонт станційного обладнання електрозв’язку», 5.05090302 «Технічне обслуговування і ремонт апаратури зв’язку та оргтехніки», 5.05090306 «Монтаж, технічне обслуговування і ремонт обладнання радіозв’язку,радіомовлення та телебачення», 5.05010101 «Обслуговування програмних систем і комплексів», 5.05010301 «Розробка програмного забезпечення» у формі захисту дипломної роботи;

  • за спеціальностями 5.05090401 «Організація та експлуатація поштового зв’язку», 5.03050802 «Оціночна діяльність» – у формі комплексного державного іспиту з фаху.

Обговорено та затверджено

на засіданні педагогічної ради коледжу «____» __________ 2013 року, протокол № ____.

Директор коледжу зв’язку



та інформатизації

ОНАЗ ім. О. С. Попова С. Ю. Петрусенко


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка